Пошук

Документ № 106217464

  • Дата засідання: 30/09/2022
  • Дата винесення рішення: 30/09/2022
  • Справа №: 991/3390/22
  • Провадження №: 52022000000000159
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.

Справа № 991/3390/22

Провадження 1-кс/991/3405/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, представника власника майна адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погоджене з прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6, про арешт майна у межах кримінального провадження № 52022000000000159 від 29.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив з метою забезпечення збереження речових доказів просить накласти арешт на майно вилучене під час проведення обшуку автомобіля, яким користується ОСОБА_7 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000159 від 29.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Під час досудового розслідування встановлені обставини, за яких адвокат ОСОБА_7 за попередньою змовою із суддею Одеського апеляційного суду ОСОБА_8, помічником судді ОСОБА_9, висловили ОСОБА_10 прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 1700 доларів США за прийняття позитивного рішення у справі про адміністративне правопорушення № 519/251/22 щодо уникнення притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Причетність цих осіб до вчинення тяжкого корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, підтверджується доказами, здобутими під час досудового розслідування.

30.08.2022 детективи на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.08.2022 у справі № 991/3316/22 провели обшук автомобілю NISSAN NOTE, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_7 .

Під час обшуку ОСОБА_7 добровільно надала детективам Національного бюро: копію апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду на постанову Южненського міського суду Одеської області від 30.05.2022 у справі № 519/251/22 в інтересах скаржника ОСОБА_10 ; щоденник вполімерній обкладинці зеленого кольору, у якому наявні записи про проведення засідання у справі за скаргою ОСОБА_11, анкетні дані останнього та номер мобільного телефону НОМЕР_2, а також належний їй мобільний телефон Samsung SM-A127FIOSN, у якому у месенджері Viber виявлено листування з абонентом, що записаний як « ОСОБА_12 » (абонентський номер НОМЕР_3 ) з приводу оскарження до Апеляційного суду ухвали у справі № 519/251/22.

Оскільки надання мобільного телефону разом з інформацією, що на ньому міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження детективи прийняли рішення про його вилучення.

Крім того, ОСОБА_7 добровільно видала, з її слів, гонорар за адвокатські послуги надані ОСОБА_10, а саме - кошти у сумі 1700 доларів США, у кількості 17 купюр номіналом по 100 доларів кожна, з такими серіями та номерами: KK64564903C, MB01379572K, DB41342524A, HL51688395G, KF53668829D, PB52713972F, PB52713971F, KG21442727B, PB52714000F, PB52713999F, PB52713998F, PB52713997F, HB36013409N, KG88284862A, KB03876168E, HL69350210F, HB74351667P.

У органу досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що вилучені документи та речі містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, визначають обставини кримінального правопорушення та осіб, причетних до скоєння злочину, і таким чином зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, а отже є речовим доказом у даному кримінальному провадженні. У зв`язку з цим детектив 31.08.2022 виніс постанову про визнання їх речовими доказами у кримінальному провадженні.

Детектив зазначає, що повернення вказаного майна власнику може призвести до його походження, знищення, зіпсування, перетворення, відчуження, тому необхідно забезпечити збереження цих речей та документів, як речових доказів, з метою проведення необхідних судових експертиз та інших досліджень, а також проведення інших слідчих (процесуальних) дій з їх використанням.

У судовому засіданні старший детектив ОСОБА_3 клопотання підтримав, з підстав викладених у ньому, просив задовольнити.

Представник власника майна ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_4 у судовому засідання проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що вилучений у ОСОБА_7 блокнот містить інформацію, пов`язану із здійсненням останньою адвокатської діяльності, тому на таке майно не може бути накладено арешт. Жоден із її клієнтів не давав згоду на розголошення адвокатської таємниці. Під час вирішення питання про арешт іншої частини майна просив врахувати допущені детективами порушення під час проведення обшуку. Надав письмові заперечення на клопотання про арешт майна, які долучені до матеріалів справи, у яких звернув увагу, що обшук здійснено особами, які пред`явили посвідчення, проте не надали повноваження на проведення обшуку. Також при проведенні обшуку залучено двох понятих ОСОБА_13 та ОСОБА_14, особи яких не перевірені та не підтвердженні відповідними документами. На врученій ухвалі про надання дозволу на обшук автомобіля, у порушення ч. 3 ст. 235 КПК України, відсутнє позначення, що вона є копією. Враховуючи, що майно ОСОБА_7 вилучене з порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України, тому такі речі не можливо визначити як допустимі та використовувати їх як докази. У зв`язку з чим клопотання про арешт майна є необґрунтованим та у його задоволенні необхідно відмовити.

Власник майна ОСОБА_7 у судове засідання не прибула, про час, дату та місце прибуття повідомлена належним чином. Неприбуття власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України).

Заслухавши пояснення детектива, представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково з таких підстав.

Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо детектив, прокурор, серед іншого, не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для їх застосування (п. 7 ч. 2 ст. 131, п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, зокрема, якщо вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем.

Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому п.1ч.2ст.170цього Кодексу);розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною 1 цієї статті визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000159 від 29.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

На обґрунтування вчинення кримінального правопорушення детектив до клопотання додав копії матеріалів досудового розслідування, які дослідженні у судовому засіданні, зокрема: заява ОСОБА_10 про вчинення кримінального правопорушення; протоколи допиту заявника від 29.06.2022, 26.08.2022 та 29.08.2022; протоколи огляду від 29.06.2022; постанови про залучення особи до проведених слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні від 29.06.2022, та інші матеріали.

Дослідження цих матеріалів, враховуючи викладену у клопотанні фабулу кримінального провадження, формує у слідчого судді внутрішнє переконання того, що могли мати місце обставини кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання, тому слідчий суддя вважає доведеним, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У межах цього кримінального провадження слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу від 30.08.2022 у справі № 991/3316/22, якою надав дозвіл на обшук автомобілю «NISSAN NOTE», державний номер НОМЕР_1, який знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_7, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання таких речей та документів, зокрема: кошти, які є предметом неправомірної вигоди; мобільні телефони та SIM-карти, що перебувають у користуванні ОСОБА_7, які зберегли на собі сліди вчинення злочину, за допомогою яких обговорювались злочинні дії та які дають можливість встановити схему контактів між учасниками кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; чорнові записи, блокноти, щоденники, нотатки та інші рукописні та печатні носії інформації, які зберегли на собі сліди вчинення злочину та можуть підтвердити факт прохання та одержання неправомірної вигоди, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; проекти документів у електронному чи друкованому вигляді, які відносять до судової справи судової справи № 519/251/22.

Згідно із протоколом обшуку від 30.08.2022, під час проведення цієї слідчої (розшукової) дії, ОСОБА_7 добровільно видала:

- копію апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду на постанову Южненського міського суду Одеської області від 30.05.2022 у справі № 519/251/22 в інтересах скаржника ОСОБА_10 на 8 аркушах;

- мобільний телефон SAMSUNG SM-A127FIOSN синього кольору, що має на задній кришці наліпку із зазначенням моделі S/N НОМЕР_4 та номерів ІМЕІ НОМЕР_5 та ІМЕІ НОМЕР_6 ;

-щоденник вполімерній обкладинці зеленого кольору;

- кошти у сумі 1700 доларів США у кількості 17 купюр номіналом 100 доларів кожна, з такими серіями та номерами: KK64564903C, MB01379572K, DB41342524A, HL51688395G, KF53668829D, PB52713972F, PB52713971F, KG21442727B, PB52714000F, PB52713999F, PB52713998F, PB52713997F, HB36013409N, KG88284862A, KB03876168E, HL69350210F, HB74351667P.

Серія та номери вилучених коштів збігаються із тими, що вручені ОСОБА_10 для подальшого використання під час проведення заходів з перевірки фактичних даних про прохання та одержання неправомірної вигоди, що підтверджується протоколами огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 30.08.2022.

Попереднім оглядом щоденника детективи встановили, що у ньому наявні записи про проведення засідання у справі за скаргою ОСОБА_11 анкетні дані останнього та номер мобільного телефону НОМЕР_2 . Під час огляду мобільного телефону детективи виявили у месенджері Viber листування з абонентом, що записаний як « ОСОБА_12 » та використовує абонентський номер НОМЕР_3 щодо оскарження до Апеляційного суду ухвали по справі № 519/251/22. Враховуючи зміст листування, а саме відсутність повідомлень у відповідь на численні питання від абонента «Roman», у детективів виникли достатні підстави вважати, що повідомлення власником телефону могли бути видалені. У зв`язку з чим, враховуючи відсутність технічної можливості забезпечити на місці відновлення ймовірно видалених повідомлень, детективи прийняли рішення про його вилучення з метою подальшого проведення відповідної експертизи.

Вилучення органом досудового розслідування вказаного носія інформації, з урахуванням надання слідчим суддею дозволу на його відшукання та того факту, що отримання інформації з такого носія здійснюється шляхом зчитування, для чого необхідне залучення спеціаліста та застосовування відповідної техніки, відповідає вимогам абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, у якому передбачено дозвіл на вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, у тому числі, у зв`язку із необхідністю проведення експертного дослідження.

У зв`язку з тим, що вилучені речі і документи містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, постановою детектива від 30.08.2022 їх визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Дослідження змісту вказаних протоколів, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, яке є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000159, дають достатні підстави вважати, що відомості виявлені на вилучених у ОСОБА_7 під час обшуку речах та документах, відповідають критеріям речового доказу, зазначеним у ст. 98 КПК України, зокрема, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Матеріали справи також містять протокол огляду від 01.09.2022, а саме мобільного телефону ОСОБА_9, під час якого виявлено, зокрема, листування 18.08.2022 у месенджері Viber з абонентом « ОСОБА_15 » щодо розгляду справи.

З метою з`ясування обставин, що мають суттєве значення для кримінального провадження, детектив 01.09.2022 виніс постанову про призначення судової експертизи комп`ютерної техніки і програмних продуктів, яку того ж дня разом із об`єктом дослідження направив на виконання до експертної установи, що підтверджується супровідним листом від 01.09.2022.

Слідчий суддя враховує, що лише за результатом проведення експертних досліджень можливо дослідити інформацію, що міститься на мобільному телефоні, а для проведення відповідного дослідження експерту надається сам носій, що передбачено п. 13.3 розділу 13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.

Разом з цим, на уточнююче запитання слідчого судді у частині необхідності накладення арешту на вилучений під час обшуку щоденник, детектив пояснив, що вказані у ньому відомості підтверджують, що ОСОБА_10 був клієнтом адвоката ОСОБА_7, так як остання договір про надання ОСОБА_10 правової допомоги не надала.

Наведене даєпідстави вважати,що відомості,які можутьбути доказомна підтвердженняобставинвзаємовідносин між ОСОБА_10 та ОСОБА_7, можуть бути скопійовані та у подальшому використані як доказ. На необхідність використання саме оригіналу щоденнику під час досудового розслідування детектив не посилався ні у клопотанні, ні у судовому засіданні.

Враховуючи, що у розпорядженні органу досудового розслідування є копія апеляційної скарги від 30.05.2022 у справі № 519/251/22, яка вилучена на підставі ухвали від 30.08.2022, слідчий суддя вважає, що її арешт не відповідає завданням, визначеним ч. 1 ст. 170 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що детектив частково довів необхідність арешту майна, вилученого під час обшуку автомобіля, яким користується ОСОБА_7, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Доводи представника власника майна про недопустимість доказів, отриманих за результатами проведення обшуку автомобіля, яким користується ОСОБА_7, оскільки майно останньої вилучено з порушеннями норм Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя вважає безпідстваними з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

На стадії досудового розслідування визнання доказів слідчим суддею, судом недопустимими можливо лише у випадках коли такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті у ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження.

Вирішуючи на підставі ч. 1 ст. 87 КПК України питання щодо допустимості доказу, який отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав чи свобод людини, суд має обґрунтувати, яке саме фундаментальне право чи свобода особи були порушені, в чому саме полягає істотність такого порушення в тій мірі, що обумовлює недопустимість доказу, та за відповідності ситуації переліку критеріїв, наведеним в ч. 2 ст. 87 КПК України - послатись на конкретний пункт цієї норми.

Як встановлено вище слідчий суддя постановив ухвалу від 30.08.2022, якою надав дозвіл детективам Національного бюро на обшук автомобіля «NISSAN NOTE», державний номер НОМЕР_1 . Враховуючи вимоги статей 40, 235, 236 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про надання дозволу на проведення обшуку детективам Національного антикорупційного бюро України без зазначення в ухвалі їх прізвищ, імен та по батькові, оскільки прийняття рішення про визначення конкретного детектива для проведення слідчої (розшукової) дії знаходиться поза межами повноважень слідчого судді.

Зі змісту протоколу обшуку встановлено, що обшук автомобіля здійснювався детективами Національного бюро - ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .

Матеріали справимістять копіюпостанови продоручення здійсненнядосудового розслідуванняу кримінальномупровадженні слідчійгрупі від29.06.2022,якою визначенослідчу групу,яка здійснюєдосудове розслідуванняу кримінальномупровадженні № 52022000000000159 від 29.06.2022, у складі детективів Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, зокрема, ОСОБА_17, ОСОБА_16 .

Водночас, до клопотання надано Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань становм на 31.08.2022, згідно з яким детективами, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000159 від 29.06.2022, є, у тому числі ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_19 .

Тобто, за період з 29.06.2022 по 31.08.2022 склад групи детективів був змінений, оскільки відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться на підставі прийнятих процесуальних рішень.

За таких обставин, доводи представника, що обшук проведено детективами неуповноваженими на здійснення відповідної слідчої (розшукової) дії є безпідставними.

Відповідно до абз. 2, 3 ч. 7 ст. 223 КПК України обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Згідно із протоколом обшуку від 30.08.2022 встановлено, що для проведення обшуку автомобіля «NISSAN NOTE», державний номер НОМЕР_1, детективи запросили двох понятих ОСОБА_13 та ОСОБА_14, про яких зазначено дату народження та адресу проживання. Вказану обставину також не заперечує представник.

Зауваження представника про те, що детективи не витребували документи, які посвідчують особи понятих, не є таким, що зумовлює визнання доказів отриманих під час обшуку недопустимими. Вказане може бути усунуте в ході судового розгляду шляхом перегляду відеозапису проведення обшуку, виклику цих осіб для дачі відповідних показань. Підстав, за яких ОСОБА_13 та ОСОБА_14 не могли б бути залученими до проведення обшуку представник не наводить.

Разом з цим, слідчий суддя вважає слушними зауваження представника про те, що на врученій ОСОБА_7 ухвалі слідчого судді відсутня позначення «копія».

Так, частиною 3 ст. 236 КПК України передбачено обов`язок пред`явити особі, яка володіє житлом чи іншим володіння, а за її відсутності іншій присутній особі, ухвалу слідчого судді про дозвіл на обшук і надати її копію.

Водночас зазначена представником обставина не ставить під сумнів правомірність проведеного обшуку. Зауважень щодо змісту ухвали слідчого судді, що додана до клопотання, а також тієї, що пред`явлена під час обшуку ОСОБА_7 від представника не надійшло. Таких розбіжностей не встановлено і у судовому засіданні.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що представник не довів, що вилучені під час обшуку речі і документи є недопустимими та не можуть бути використані як докази.

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Слідчим суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, який в цьому випадку є найбільш дієвим та виправдовує ступінь втручання у право власності.

У той же час, не застосування обмежень на відчуження, розпорядження та користування мобільним телефоном та коштами може призвести до вжиття заходів до їх знищення, перетворення чи відчуження.

Слідчий суддя вважає доведеним, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів. Таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого детектив звернувся із клопотанням.

З огляду на викладене, враховуючи, що детектив не довів необхідність арешту щоденнику та копії апеляційної скарги, вилучених під час обшуку автомобіля, яким користується ОСОБА_7, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива належить задовольнити частково.

Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 170-173, 175, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Задовольнити клопотання частково.

Накласти арешт на майно, вилучене 30.08.2022 під час проведення обшуку автомобіля NISSAN NOTE, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, а саме:

- мобільний телефон SAMSUNG SM-A127FIOSN синього кольору, що має на задній кришці наліпку із зазначенням моделі S/N НОМЕР_4 та номерів ІМЕІ НОМЕР_5 та ІМЕІ НОМЕР_6 ;

- готівкові кошти у сумі 1700 доларів США, у кількості 17 купюр номіналом 100 доларів кожна, такими серіями та номерами: KK64564903C, MB01379572K, DB41342524A, HL51688395G, KF53668829D, PB52713972F, PB52713971F, KG21442727B, PB52714000F, PB52713999F, PB52713998F, PB52713997F, HB36013409N, KG88284862A, KB03876168E, HL69350210F, HB74351667P,

із забороною відчуження, розпорядження та користування цим майном.

У задоволенні іншої частини вимог клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1