Документ № 106254073

Справа № 991/2975/22

Провадження №11-сс/991/253/22

УХВАЛА

14 вересня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор»)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 серпня 2022 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

За версією органу досудового розслідування директор державного підприємства «Укрекоресурси» ОСОБА_7, за попередньою змовою з ОСОБА_8, ОСОБА_9 протиправно заволоділи коштами вказаного підприємства шляхом оплати завищеної вартості товарів неналежної якості за договорами купівлі-продажу з ТОВ «Віар Плюс» №2-94, №2-95, №2-96, №2-97 від 01.11.2012 на поставку 100 одиниць фандоматів (автоматів з прийому вторинної тари алюмінієвих банок та ПЕТ-пляшок) на суму 17 344 807 гривень.

Зокрема, у період з 07 листопада 2012 року по 15 квітня 2014 року ОСОБА_7 як директор державного підприємства «Укрекоресурси» перерахував на рахунки ТОВ «Віар Плюс» грошові кошти у сумі 13 689 999, 98 гривень, що у шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Відповідно до висновку судової комплексної комісійної товарознавчої експертизи № 11064/16-54 від 28.12.2016 фандомати, в кількості 100 штук, не відповідають товарним характеристикам, зазначеним у договорах від 01.11.2012 та не можуть бути використані державним підприємством «Укрекоресурси» за цільовим призначенням.

ОСОБА_7 21 червня 2022 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а саме: заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осію, в особливо великих розмірах.

Ухвалою слідчого судді від 23 червня 2022 року до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, до 20 серпня 2022 року, з визначенням застави в розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 721 500 гривень та покладенням на нього передбачених кримінальним процесуальним законом обов`язків.

Постановою керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 08 серпня 2022 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, а саме, до 21 грудня 2022 року.

Детектив Національного антикорупційного бюро України звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 строком на шістдесят днів, з визначенням застави в розмірі 1500 прожиткових мінімумів працездатних осіб, що становить 3 721 500 гривень та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, а також наявні ризики, передбачені п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які з часу застосування запобіжного заходу не зменшилися.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного від 17 серпня 2022 року клопотання детектива задоволено частково, продовжено ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, до 16 жовтня 2022 року включно, із визначенням розміру застави у 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 860 750 гривень, та покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч.5 ст.194 КПК України.

Приймаючи вказане рішення, слідчий суддя виходив з того, що обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_7 є доведеною з огляду на відомості, які містять надані на дослідження в судовому засіданні матеріали кримінального провадження.

На думку слідчого судді, прокурор у судовому засіданні довів ризики переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування; незаконного впливу на свідків; знищення, приховування або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення. З часу застосування запобіжного заходу вони не зменшилися.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя врахував майновий стан підозрюваного та членів його родини, визначив її у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 860 750 гривень.

Не погоджуючисьз ухвалою,захисник подавапеляційну скаргу,просить їїскасувати тапостановити нову,якою відмовитиу задоволенніклопотання детектива. Застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави або альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі від вісімдесяти до трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, або нічний домашній арешт.

Зазначає, що зібрані стороною обвинувачення докази не вказують на причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення. Не надано оцінки даним про особу підозрюваного, не встановлено обставин, що свідчать про існування ризиків, на які вказує сторона обвинувачення у даному кримінальному провадженні і як наслідок безпідставно прийнято рішення про продовження строку запобіжного заходу.

За твердженням сторони захисту слідчим суддею не обґрунтована наявність виключних випадків для застосування застави в значно більшому розмірі, ніж передбачено законом. Визначений розмір застави, з урахуванням майнового стану підозрюваного, є непомірним для нього, оскільки відсутні заощадження, за рахунок яких ОСОБА_7 або члени його сім`ї можуть внести заставу.

Учасники кримінального провадження підтримали в судовому засіданні свої вимоги та заперечення, навели доводи в їх обґрунтування.

За результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, знищити, приховати будь-які речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя за результатами розгляду клопотання детективадійшов висновку про необхідність продовження раніше застосованого до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав обґрунтованості підозри щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а також ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування; незаконного впливу на свідків; знищення, приховування, спотворення речей і документів; перешкоджання кримінальному провадженню; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Також слідчий суддя з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження відповідного запобіжного заходу та дійшов висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.

Неможливість завершення досудового розслідування до закінчення строку дії ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтована необхідністю проведення судових почеркознавчої, економічної експертиз, допиту свідків, тимчасового доступу до речей та документів щодо руху коштів, перерахованих державним підприємством «Укрекоресурси» на рахунках юридичних осіб, направлення додаткового запиту про міжнародну правову допомогу компетентним органам Республіки Польщі, з метою з`ясування походження фандоматів поставлених ДП «Укрекоресурси», які не виконані раніше з об`єктивних причин.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, в тому числі, щодо існування на час продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Висновку про обґрунтованість підозри слідчий суддя дійшов на підставі безпосередньо досліджених у судовому засіданні документів, яким дав належну оцінку та навів у своєму рішенні, зокрема: договори купівлі-продажувід 01.11.2012 з додаткам та додатковими угодами укладеними між ТОВ «Віар Плюс» та державним підприємством щодо закупівлі фандоматів; акти прийому-передачі на зберігання фандоматів; висновок судової комплексної комісійної товарознавчої експертизи від 28.12.2016 № 11064/16-54, відповідно до якого фандомати в кількості 100 штук не відповідають товарним характеристикам, зазначеним у договорах від 01.11.2012; висновок судово-економічної експертизи від 19.03.2020 № 6178/20-71, відповідно до якого сплачені коштів на рахунок ТОВ «Віар Плюс» є втратою активів для державного підприємства «Укрекоресурси» та інші.

Доводи захисника про недоліки наявних у матеріалах кримінального провадження доказів, які вказують на вчинення ОСОБА_7 інкримінованого кримінального правопорушення, зокрема, неповноту проведених експертиз, колегія суддів відхиляє, оскільки не вбачає ознак явної їх недопустимості. Розв`язання спірних питань неналежності чи недопустимості доказів знаходиться за межами предмету апеляційного розгляду та підлягає дослідженню судом першої інстанції під час розгляду кримінального провадження по суті.

Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи невинуватості особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Погоджується колегія суддів і з висновком слідчого судді відносно існування у даному провадженні ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи суду; незаконного впливу на свідків у цьому провадженні; знищення, приховування, спотворення речей і документів; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.

На їх наявність вказує як сама суть підозри, так і інші обставини кримінального провадження, зокрема, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення; перебування ОСОБА_7 на посаді директора державного підприємства «Укрекоресурси»; дослідження документів стосовно походження фандоматів, в тому числі й створених за кордоном на території Сполучених Штатів Америки, Республіки Польщі, Литовської Республіки, які не в повній мірі вилучені органом досудового розслідування; здійснення на даний час досудового розслідування за ознаками іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України; видалення підозрюваним з особистого мобільного телефону додатків «WhatsApp» та «Telegram», призначених для обміну повідомленнями, з метою приховування відомостей, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи характер кримінального правопорушення, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді та відхиляє доводи сторони захисту про відсутність будь-якого з вищезазначених ризиків.

Доводи про неврахування наявності у ОСОБА_7 міцних соціальних зв`язків як підстави для застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів, колегія суддів відхиляє та вважає, що наведені обставини були враховані в достатній мірі під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу, в тому числі, при визначенні розміру застави, який був зменшений удвічі.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Такого висновку слідчий суддя дійшов з урахуванням тяжкості та характеру інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, розміру заподіяної шкоди.

Враховуючи майновий стан ОСОБА_7, доведені у судовому засіданні ризики, обґрунтованим є висновок, що застава у розмірі 750 (сімсот п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 860 750 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч сімсот п`ятдесят) гривень, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Колегія суддів повністю погоджується з наведеними в судовому рішенні мотивами слідчого судді, в тому числі, щодо покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків та вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено у відповідності до вимог ст.ст.177, 183, 199 КПК України.

Враховуючи наведене, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.

Керуючись статтями 177, 182, 199, 407, 418 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу слідчогосудді Вищогоантикорупційного судувід 17.08.2022про продовженнязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою підозрюваного ОСОБА_7 у кримінальномупровадженні №12013110000000270від 14.03.2013 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3