- Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.
Справа № 991/3716/22
Провадження 1-кс/991/3838/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1
(далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
заявника (адвоката) ОСОБА_3,
детектива НАБУ ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_3 від 15.09.2022 про відвід слідчого судді ВАКС ОСОБА_5 в справі №991/3716/22 (провадження №1-кс/991/3733/22) щодо розгляду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (САП ОГП) ОСОБА_6 про арешт майна в кримінальному провадженні від 14.06.2022 №52022000000000137,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
12.09.2022 до ВАКС надійшло клопотання прокурора САП ОГП ОСОБА_6 про арешт майна в кримінальному провадженні від 14.06.2022 №52022000000000137, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (даліКПК) визначено слідчого суддю ВАКС ОСОБА_5 .
15.09.2022 адвокат ОСОБА_3 (далізаявник) як представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_7 - в судовому засіданні у справі №991/3716/22 (провадження №1-кс/991/3733/22) заявив про відвід слідчого судді ВАКС ОСОБА_5 від розгляду клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні від 14.06.2022 №52022000000000137.
Відповідно до частини 3 статті 35 КПК для розгляду заяви про відвід визначено слідчого суддю ВАКС ОСОБА_1, яким невідкладно призначено її судовий розгляд на 16.09.2022.
2. Короткий виклад заяви про відвід та позицій учасників судового провадження.
Заявник на підставі пункту 4 (помилково пославшись на пункт 5) частини 1 статті 75 КПК просив задовольнити відвід слідчого судді ВАКС ОСОБА_5, стверджуючи, що такий не може розглядати справу за наявності обставин, що викликають сумнів в його неупередженості, а саме:
«Як мені стало відомо вчора, 14.09.2022 року, о 17:00 год., слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 призначив на 11:45 год. 15.09.2022 року судове засідання з розгляду клопотання детектива НАБУ у кримінальному провадженні № 52022000000000137 про арешт тимчасово вилученого майна.
Через повідомленняпро судовезасідання унастільки стислістроки яне мавможливості завчасноознайомитись зматеріалами відповідногоклопотання детектива та підготувати обґрунтовану правову позицію стосовно доводів клопотання.
У зв`язку з цим одразу ж о 08:30 год. 15.09.2022 року я подав через електронну пошту ВАКС підписане за допомогою ЕЦП клопотання про негайне надання мені для ознайомлення матеріалів клопотання детектива з метою належної підготовки до судового засідання, призначеного на 11:45 год. того ж дня. Після цього, о 10:24 год. мені зателефонувала секретар судового засідання і повідомила, що на виконання мого клопотання суд мені готовий надати для ознайомлення лише текст клопотання, а усі додані до нього документи, які його обґрунтовують, мені не нададуть нібито на виконання письмової вказівки детектива НАБУ
Об 11:10 я прибув до приміщення ВАКС і об 11:28 ознайомився з текстом клопотання прокурора САП, будь-які додані до нього документи мені секретар судового засідання відмовилась надавати, посилаючись на письмову вказівку детектива НАБУ ОСОБА_4 .
Відповідно, за таких обставин, без можливості отримати доступ до матеріалів, якими прокурор обґрунтовує клопотання та які з моменту подання їх до суду є матеріалами судової справи, проведення судового розгляду у визначений час - об 11:45 год. 15.09.2022 року не відповідатиме стандартам змагального судового процесу та забезпечення права на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до ст. 64-2 КПК України особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права, передбачені для підозрюваного/обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна.
Одним із базових складових елементів права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є право кожного обвинуваченого мати час і можливості, необхідні для підготовки захисту.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України, забезпечуючи додержання принципу змагальності сторін, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, повинен створювати необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Ще одним невід`ємним складовим елементом права на справедливий суд є принцип рівності зброї (equality of arms), який вимагає справедливого балансу між процесуальними можливостями, наданими обом сторонам судового засідання.
За наведених обставин, які не залежали від мене чи пана ОСОБА_8, об`єктивно неможлива належна підготовки правової позиції для судового розгляду, а тим більше для підготовки письмового процесуального документу у відповідь на письмове клопотання, подане прокурором САП.
Таким чином, уданому випадку проведення судового засідання за цих обставин явно не відповідатиме засадам змагальності сторін та гарантіям права на справедливий суд.
Відповідно до ч. 2 ст. 317 КПК України суд повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитись з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявляють клопотання.
Однак, незважаючи на наведені обставини, слідчий суддя ОСОБА_5 відмовив мені у наданні для ознайомлення матеріалів клопотання прокурор про арешт тимчасово вилученого майна, та, незважаючи на це висловив готовність досліджувати ці матеріали у судовому розгляді і оцінювати при прийнятті судового рішення за результатами розгляду скарги прокурора, що викликає обґрунтовані сумніви у його неупередженості».
В судовому засіданні 16.09.2022 щодо розгляду заяви про відвід заявник підтримав подану заяву та просив її задовольнити. Детектив НАБУ ОСОБА_4, який входить до групи детективів, які здійснюють досудове розслідування в даному кримінальному провадженні, заперечив проти задоволення заяви про відвід, вважаючи, що немає підстав для сумнівів щодо неупередженості слідчого судді. Інші учасники судового провадження та слідчий суддяВАКС ОСОБА_5 попри здійснені належним чином судові повідомлення в судове засідання не прибули, що не перешкоджало розгляду даного питання.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Відповідно до частини 1 статті 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частиною 1 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Крім того, частиною 1 статті 76 КПК визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Частиною 1 статті 80 КПК визначено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Тобто неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим. При цьому, за частиною 4 статті 80 КПК, заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Також згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.
Враховуючи наведені у заяві про відвід підстави, у даному випадку заявником стверджувалось про сумніви щодо недотримання виключно суб`єктивного критерію безсторонності суду, що й було предметом перевірки під час розгляду питання про відвід.
3.2. Відповідно до статті 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частинами 1, 2 статті 222 КПК визначено, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.
Разом зтим,статтею 94КПК визначено,що слідчий,прокурор,слідчий суддя,суд засвоїм внутрішнімпереконанням,яке ґрунтуєтьсяна всебічному,повному йнеупередженому дослідженнівсіх обставинкримінального провадження,керуючись законом,оцінюють кожнийдоказ зточки зоруналежності,допустимості,достовірності,а сукупністьзібраних доказів-з точкизору достатностіта взаємозв`язкудля прийняттявідповідного процесуальногорішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
В даному випадку судовим розглядом встановлено, що детектив НАБУ ОСОБА_4 письмово направив до суду пряму заборону щодо можливості надання для ознайомлення будь-кому, окрім слідчого судді та секретаря судового засідання, матеріалів поданого клопотання про арешт, із попередженням про кримінальну відповідальність за порушення такої заборони, що стало підставою для відмови у наданні для ознайомлення матеріалів клопотання про арешт майна. Під час судового розгляду детектив пояснив, що таке ґрунтувалось на наявності в матеріалах клопотання зокрема протоколів допитів свідків щодо обставин вчинених кримінальних правопорушень, розголошення яких безумовно завдало би шкоди досудовому розслідуванню, проте таке не поширювалось на слідчого суддю, який розглядає клопотання.
Суд зазначає, що з урахуванням обставин конкретного кримінального провадження наявна необхідність відшукання балансу між потребами досудового розслідування та дотриманням законних прав учасників такого розслідування, проте підстави заяви про відвід є виключно проявом незгоди заявника із прийнятим слідчим суддею процесуальним рішенням, обумовленим необхідністю запобігання розголошенню відомостей досудового розслідування, що жодним чином не свідчить про його упередженість, а відтак не може бути підставою для відводу.
При цьому є неспроможними посилання заявника на частину 2 статті 317 КПК (згідно із якою після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання. Під час ознайомлення учасники судового провадження мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії), оскільки така знаходиться в главі 27 КПК «Підготовче провадження», тобто ці норми стосуються винятково підготовчого судового провадження після отримання судом обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.
3.3. Дослідивши заяву про відвід та оцінивши доводи учасників судового розгляду, слідчий суддя вважає, що судовим розглядом не встановлено існування обставин, які б унеможливлювали прийняття слідчим суддею ВАКС ОСОБА_5 об`єктивного судового рішення, тоді як всі доводи заявника щодо його можливої упередженості є необґрунтованими суб`єктивними твердженнями, які не підтверджені жодними належними доказами, а тому такі не можуть бути визнані обґрунтованими.
Тобто заявлений відвід не містить належних та конкретних даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення, й тому належить відмовити у його задоволенні.
Керуючись статтями 75-81, 369-372, 532 КПК суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ВАКС ОСОБА_5 в справі №991/3716/22 (провадження №1-кс/991/3733/22) щодо розгляду клопотання прокурора САП ОГП ОСОБА_6 про арешт майна в кримінальному провадженні від 14.06.2022 №52022000000000137.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 16.09.2022.
Слідчий суддя ОСОБА_1