Документ № 106392922

Справа № 991/9494/20

Номер провадження 1-кп/991/84/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2022 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сікори К.О.,

суддів Гавриленко Т.Г., Танасевич О.В.,

за участю секретаря судового засідання Тарана А.В.,

прокурора Сидоренка В.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

його захисника адвоката Доманського А.О.,

представника потерпілого, цивільного

позивача - Національного банку України Клименка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву представника потерпілого, цивільного позивача - Голови Національного банку України ОСОБА_2. про залишення цивільного позову без розгляду у межа х кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000003517 від 17 листопада 2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Вознесенськ Миколаївської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, до взяття під варту проживав за адресою: АДРЕСА_2, після зміни запобіжного заходу проживає за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія провадження

1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.

1.2. 01 грудня 2020 року до суду надійшов цивільний позов Національного банку України про стягнення з ОСОБА_1 у рахунок відшкодування завданої майнової шкоди залишку заборгованості за кредитом у розмірі 358 069 174,41 грн, заборгованості за кредитом, що списана за рахунок резервів, у розмірі 137 625 633,33 грн, суми заборгованості за процентами у розмірі 22 333 120,55 грн, а всього 518 027 928,29 грн (т. 1, а.с. 173-186).

1.3. 19 серпня 2022 року до суду надійшла заява Голови Національного банку України ОСОБА_2. про залишення зазначеного позову без розгляду.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Представник потерпілого, цивільного позивача Національного банку України Клименко О.В. підтримав подану заяву.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Доманський А.О. наголосив на тому, що залишення без розгляду позовної заяви є правом цивільного позивача, а тому просив вирішити його заяву на розсуд суду. Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

2.2. Прокурор Сидоренко В.А. зазначив, що залишення позовної заяви без розгляду та стягнення шкоди в порядку цивільного судочинства є частиною домовленостей зі стороною захисту в межах угоди про визнання винуватості, просив заяву Голови Національного банку України ОСОБА_2. вирішити на розсуд суду.

ІІІ. Мотиви суду

3.1. Заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, дослідивши заяву Голови Національного банку України ОСОБА_2., суд дійшов наступних висновків.

3.2. Частиною 1 ст. 128 КПК України визначено право особи, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

За своєю правовою природою цивільний позов (позовна заява) - це процесуальний документ, який подається до суду у встановленому законом порядку та містить вимогу про захист порушеного цивільного права. Цей документ фіксує волевиявлення особи на початок встановленої законом процедури такого захисту та фактично ініціює її.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Колегія суддів звертає увагу, що цивільний позивач розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Це випливає із засади диспозитивності, яка притаманна як цивільному процесу (ч. 3 ст. 13 ЦПК України), так і кримінальному (ч. 1 ст. 26 КПК України). Кримінальний процесуальний закон до кола цих прав відносить як право подати та підтримувати свій позов, так і право відмовитися від нього (ч. 3 ст. 61 КПК України).

3.3. Залишення позову без розгляду за своєю правовою природою є припиненням судового розгляду звернення особи про захист її порушеного права (позов), і це припинення не позбавляє особу права повторно звернутись до суду з такими ж вимогами. Водночас у КПК України прямо не визначене право цивільного позивача ініціювати це питання.

Частина 3 ст. 129 КПК України передбачає підстави для залишення позовної заяви без розгляду, зокрема у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення.

На переконання колегії суддів, правова конструкція цієї норми свідчить про її спрямованість на захист прав цивільного позивача, оскільки передбачає випадки залишення його позову без розгляду (а отже і його право на повторне звернення з таким же позовом), тому вона не може розглядатися як така, що обмежує можливість залишення позову без розгляду лише певним колом визначених у ній випадків.

Спосіб формулювання цієї норми законодавцем не залишає сумнівів у тому, що підстави, які містяться у ній, не є вичерпними, вони радше доповнюють перелік таких підстав, визначених цивільним процесуальним законом, враховуючи особливості розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

3.4. Цивільний процесуальний закон визначає однією з підстав для залишення позову без розгляду подання позивачем відповідної заяви (п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України). Проте, така заява має бути подана до початку розгляду цивільної справи по суті.

Розгляд цивільної справи по суті є самостійною стадією цивільного процесу, яка визначена главою 6 ЦПК України, що встановлює момент її початку, особливості та порядок проведення. Кримінальним процесуальним законом така стадія розгляду позовної заяви окремо не виділяється, що виключає можливість застосування цього застереження стосовно часу подання позивачем заяви під час розгляду кримінального провадження.

Крім того, таке застереження спрямоване запобігти можливому зловживанню позивачем своїми процесуальними правами у вигляді неодноразових звернень до суду з одними й тими самими позовними вимогами. Залишення ж позову без розгляду у кримінальному провадженні надає можливість лише звернутися з таким позовом у порядку цивільного судочинства (ч. 7 ст. 128 КПК України), а отже не відкриває простору для таких зловживань.

Ба більше, правовим підґрунтям позовних вимог щодо відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, є рішення суду, у випадку його ухвалення, яким встановлено обставини, місце та час вчинення правопорушення, особу потерпілого, вид та розмір шкоди, а також винуватість особи, а тому формулювання позовних вимог вже після набрання чинності таким рішенням суду дозволяє особі, якій завдано шкоди, обрати правильний спосіб захисту, об`єктивно визначити межі позовних вимог, а отже - більш ефективно захистити свої порушені права. У будь-якому випадку обрання форми судочинства (кримінального чи цивільного) для подання позовної заяви є беззаперечним правом особи, якій завдано шкоди кримінальним правопорушенням.

3.5. У цьому контексті колегія суддів звертає увагу, на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 квітня 2019 року у справі № 712/13263/17, відповідно до якої особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (принцип диспозитивності цивільного судочинства). Тому суд зобов`язаний залишити позовну заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням.

3.6. Також слід констатувати, що фактично кримінальний процесуальний закон передбачає ухвалення рішення про залишення позовної заяви без розгляду з ініціативи позивача, втім така ініціатива, за змістом ч. 1 ст. 326 КПК України, має відбуватися у формі неприбуття у судове засідання. Вочевидь необґрунтованим було б ставити право позивача визначати долю своїх позовних вимог в залежність від форми реалізації волевиявлення та позбавляти його цього права у випадку подання письмової заяви.

3.7. Викладені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що залишення позовної заяви без розгляду належить до кола прав цивільного позивача у кримінальному провадженні, а отже заява Голови Національного банку України ОСОБА_2. має бути задоволена.

На підставі викладеного, керуючись ст. 128, 372 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Заяву представника потерпілого, цивільного позивача - Голови Національного банку України ОСОБА_2. - задовольнити.

2. Цивільний позов Національного банку України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.О. Сікора

Судді Т.Г. Гавриленко

О.В. Танасевич