- Головуючий суддя (ВАКС) : Дубас В.М.
Справа № 991/3959/22
Провадження 1-кс/991/4069/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_4
(далі - слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
заявника (адвоката) ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_7 про відвід слідчого судді ВАКС ОСОБА_2 в справі №991/3959/22 (провадження 1-кс/991/3976/22) щодо розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_1 у кримінальному провадженні від 01.04.2021 №52021000000000164
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
20.09.2022 до ВАКС надійшло клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) в справі №991/3959/22 (провадження 1-кс/3976/22) визначено слідчого суддю ОСОБА_2
22.09.2022 в судовому засіданні адвокат ОСОБА_7 заявив відвід слідчому судді ВАКС ОСОБА_2 (далі-заявник) у справі №991/3959/22 (провадження 1-кс/3976/22).
Відповідно до частини 3 статті 35 КПК для розгляду заяви про відвід в справі №991/3959/22 (провадження 1-кс/3976/22) визначено слідчого суддю ВАКС Дубаса В.М., яким проведено судовий розгляд 23.09.2022.
2. Короткий виклад заяви про відвід та позицій учасників судового провадження.
2.1. Заява про відвід обґрунтовувалась посиланнями на пункти 3, 4 частини 1 статті 75 КПК та зокрема такими твердженнями: «Так, 21 вересня 2022 року слідчий судця ОСОБА_2 заявив самовідвід, оскільки довгий період часу спільно співпрацював із захисником ОСОБА_7 у місті Харкові, разом винаймав офіс та мав із ним спільні фінансові зобов`язання та з інших підстав проголошених ним, а потім зазначених у письмових поясненнях. Розгляд заяви про самовідвід було передано слідчому судді ОСОБА_4, однак слідчий суддя не знайшов підстав для відводу судді ОСОБА_2 Тепер, за наслідком розгляду заяви про самовідвід судці ОСОБА_2, при тому що ні сторона захисту, ні сторона обвинувачення не заперечували проти її задоволення, у зв`язку з відмовою в її задоволенні, у сторони захисту виникли свої особисті сумніви у подальшій відсутності неупередженості клопотання слідчим суддею ОСОБА_2 Зважаючи на це, відтепер судця ОСОБА_2 не зможе об`єктивно розглянути це клопотання, оскільки всім публічно повідомив про свою упередженість і є вірогідність, що тепер не зможе, навіть за наявності на те підстав, відмовити стороні обвинувачення в задоволенні клопотання, так як буде турбуватися про те, що відмова стороні обвинувачення буде сприйматися всіма учасниками процесу, а також іншими сторонніми спостерігачами, як така, що обумовлена саме тими обставинами на які він посилався у заяві про самовідвід. Більш того, в ЄДРСР з`явиться ухвала слідчого судці ОСОБА_4, в якій такі підстави будуть описані та стануть доступними широкому загалу. До цієї справи прикута увага деяких засобів масової інформації, зокрема на веб- сайті інтернет-видання «Слово і Діло» 02 вересня 2022 року об 11 год. 27 хв. розміщено публікацію за назвою «Зловживання УЗ: ВАКС відмовив у заочному слідстві щодо ексдиректорки фірми»…У цьому дописі мова йде про те, що судця Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 не надав дозволу детективам НАБУ здійснювати щодо попередньої директорки нашого підприємства ОСОБА_1 «заочне» досудове розслідування. Тобто, відтепер суддя ОСОБА_2 буде турбуватися, що і його прізвище ЗМІ почнуть подавати в негативному контексті, що мовляв судця ОСОБА_2 не сприяє боротьбі з корупцією в Україні».
2.2. В судове засідання 23.09.2022 щодо розгляду заяви про відвід прибув заявник, який підтримав заяву про відвід та просив її задовольнити. Інші учасники судового провадження та слідчий суддя ОСОБА_2 попри належним чином здійснені повідомлення про час і місце судового засідання не прибули в таке, що не перешкоджало судовому розгляду. Прокурор ОСОБА_8 надіслала письмове заперечення на заяву про відвід, де зазначила, що такий є необгрунтованим, оскільки аргументи заявника вже були оцінені під розгляду заяви слідчого судді про самовідвід, а також пов`язані із незгодою із відмовою у задоволенні кількох клопотань заявника вже після початку судового розгляду.
3. Обґрунтування позиції суду.
Відповідно до частини 1 статті 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частиною 1 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Крім того, частиною 1 статті 76 КПК визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Частиною 1 статті 80 КПК визначено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Тобто неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим. При цьому, за частиною 4 статті 80 КПК, заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Також згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.
Враховуючи наведені у заяві про відвід підстави, у даному випадку заявником стверджувалось про можливі сумніви щодо недотримання виключно суб`єктивного критерію безсторонності суду, що й мало бути предметом перевірки під час розгляду питання про відвід.
В даному випадку підстави заявленого відводу ґрунтуються винятково на суб`єктивних твердженнях заявника щодо внутрішнього світогляду слідчого судді та його самооцінки, які аж ніяк не можуть бути відомими заявнику, тобто фактично є лише припущеннями, які не доведені жодними фактами, й також за відсутності жодних доказів заінтересованості слідчого судді в результатах провадження.
Слідчий суддя зазначає, що ухвалою від 21.09.2022 в справі №991/3959/22 (провадження 1-кс/991/3978)/22 було відмовлено в задоволенні заяви про самовідвід слідчого судді ВАКС ОСОБА_2 поданій разом із письмовими поясненнями, де зазначалось про особисте знайомство, приятельські стосунки та наявність довготривалих фактично партнерських відносин із адвокатом Барановим Т.О. у період 2016-2019 років, а також знайомство з адвокатом ОСОБА_9, які є захисниками підозрюваної щодо якої подано клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, й тому у стороннього спостерігача могли виникнути обґрунтовані сумніви в неупередженості судді, й відтак на підставі пункту 4 частини 1 статті 75 КПК слідчий суддя вважав необхідним заявити самовідвід задля уникнення будь-яких сумнівів.
Така відмова в задоволенні заяви про самовідвід ґрунтувалась на тому, що для вирішення питання про наявність законних підстав побоюватись, що конкретний суддя не є неупередженим, точка зору будь-якого «стороннього спостерігача» безумовно важлива, проте не повинна мати вирішального значення з огляду на те, що суспільство є неоднорідною сукупністю осіб з різними віком, освітою та культурою, майновим та соціальним станом, уявленнями про життєві цінності зокрема, що унеможливлює в принципі врахування різноманітних інтересів якогось умовного «спостерігача».
Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з`їзду суддів України від 22.02.2013, визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.
Відповідно до пункту 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23, при виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів, а згідно з їх пунктом 2.5 суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. До таких прикладів відноситься якщо: 1) у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається; 2) раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок; 3) суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.
В коментарях до Бангалорських принципів поведінки суддів від 2007 року, розміщених на офіційному сайті Ради суддів України, зазначено, що особисті цінності, яких дотримується суддя, його світогляд чи уявлення про закон не можуть вважатися упередженістю. Той факт, що суддя має певну загальну думку щодо правового чи соціального питання, яке безпосередньо стосується справи, не позбавляє його/її права розглядати справу.
За таких обставин, дослідивши заяву про самовідвід, слідчий суддя визнав, що судовим розглядом не встановлено існування обставин, які б свідчили про упередженість слідчого судді ОСОБА_2, що унеможливлювало б прийняття ним об`єктивного судового рішення, тобто заявлений самовідвід не містив підстав для його задоволення. Тобто фактично аргументам заявника судом вже надана оцінка.
Також з журналу судового засідання вбачається, що відвід було заявлено вже після початку судового розгляду клопотання, одразу ж після відмов у задоволенні кількох клопотань заяника щодо процесуальних питань, тому слідчий суддя вважає, що такі мотиви є виключно проявом незгоди заявника із прийнятими іншим слідчим суддею процесуальними рішеннями, що аж ніяк не може бути підставою для відводу судді від участі у розгляді справи, оскільки жодним чином не свідчить про його упередженість.
Норма частини 5 статті 80 КПК щодо належного вмотивування відводу означає необхідність посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами. Адже сумнів в неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду, що призводило б до постійної зміни його складу.
Дослідивши заяву про відвід, слідчий суддя вважає, що судовим розглядом не встановлено існування жодних обставин, які б унеможливлювали прийняття слідчим суддею ВАКС ОСОБА_2 об`єктивного та законного судового рішення, оскільки заявлений відвід не містить жодних належних підстав й відтак належить відмовити у його задоволенні.
Керуючись статтями 75-81 КПК, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_7 про відвід слідчого судді ВАКС ОСОБА_2 в справі №991/3959/22 (провадження 1-кс/991/3976/22) щодо розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні від 01.04.2021 №52021000000000164.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 26.09.2022.
Слідчий суддя ОСОБА_4