- Головуючий суддя (АП ВАКС): Никифоров А.С.
Справа № 991/2728/22
Провадження №11-сс/991/231/22
Слідчий суддя - ОСОБА_29
Головуючий: ОСОБА_30
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 вересня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_31.,
суддів ОСОБА_32.,
ОСОБА_33.,
секретар судового засідання ОСОБА_34.,
за участю:
підозрюваного - ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_35,
прокурора - ОСОБА_36.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_27 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.08.2022, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сурсько-Литовське, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою : АДРЕСА_2,
у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020,
ВСТАНОВИЛА:
1. Зміст оскаржуваного судового рішення
і встановлені судом першої інстанції обставини
1.1. Зміст оскаржуваного судового рішення.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.08.2022 було частково задоволено клопотання детектива ОСОБА_2, погоджене прокурором ОСОБА_36 та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300 (сімсот сорок чотири тисячі триста) гривень 00 копійок із покладенням на строк дії ухвали наступних обов`язків:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020 чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також свідками: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 .
1.2. Обставини, встановлені слідчим суддею.
Слідчим суддею під час розгляду клопотання було встановлено наступні обставини.
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020, зокрема за підозрою ОСОБА_1 у сприянні вчиненню закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України.
Так, в період з другої половини серпня 2018 по 12.03.2020, достовірно знаючи про відсутність необхідності в залученні комерційних посередників-нерезидентів для проведення робіт (надання послуг), пов`язаних із укладанням та реалізацією умов зовнішньоекономічного контракту з компанією «PT. Eska Baja Mandiri» від 20.09.2018 № 25/80-К щодо капітального ремонту авіаційних двигунів АЛ-31Ф та виносних коробок агрегатів до літаків типу Су-27 для потреб Військово-повітряних сил Республіки Індонезія на суму 2 800 000 дол. США, у зв`язку з проведенням передконтрактної роботи працівниками дочірнього підприємства Державної компанії «ІНФОРМАЦІЯ_3» - «Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» (далі - ДП ДГЗІФ «Укрінмаш») та відповідно ненадання ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» компанією «European commercial and industrial company s.r.o.» агентських послуг пов`язаних з укладенням та подальшим виконанням контракту із компанією «PT. Eska Baja Mandiri», за відсутності підстав для перерахування грошових коштів за агентські послуги, діючи за попередньою змовою групою осіб у складі ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_6, з метою реалізації спільного злочинного умислу, вчинили усі залежні від них дії (закінчений замах) спрямовані на заволодіння чужим майном, а саме - грошовими коштами державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» (далі - ДП «ЛРЗ «Мотор») в сумі 488 000,00 дол. США (гривневий еквівалент 11 724 541,60 грн за курсом Національного банку України 24,0257 грн за 1 дол. США), що більш ніж у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.
Окрім того, за версією досудового розслідування ОСОБА_1 сприяв вчиненню генеральним директором ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_5 службового підроблення, а саме - складанню та видачі завідомо неправдивого офіційного документа - угоди від 10.09.2018 № 25/3д-19 між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та компанією «PT. Eska Baja Mandiri», який містив завідомо неправдиві відомості про те, що компанія «European commercial and industrial company s.r.o.» зобов`язувалася провести на території Республіки Індонезія передконтрактні переговори та сприяння ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» в укладенні зовнішньоекономічного контракту № 25/80-К від 20.09.2018 з компанією «PT. Eska Baja Mandiri» на капітальний ремонт Виробів (авіаційних двигунів та ВКА до них).
У той же час, ОСОБА_1 підозрюють у тому, що він сприяв вчиненню ОСОБА_3 службового підроблення, а саме складанню та видачі завідомо неправдивого офіційного документа - Акта від 15.01.2020 про надання послуг/виконаних робіт за угодою № 25/3д-19 від 10.09.2018, який містив завідомо неправдиві відомості.
26.07.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України.
Обґрунтованість підозри щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_1 вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Встановлені обставини, за переконанням слідчого судді, свідчать про існування невеликого ризику вчинення ОСОБА_1 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.
Існування ризику знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, було встановлено слідчим суддею з огляду на те, що ОСОБА_1 офіційно працевлаштований на підприємстві ДК «ІНФОРМАЦІЯ_3», яке входить до складу ДК «ІНФОРМАЦІЯ_4», як і ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», а тому наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний має можливість доступу до інформації та документів, які мають доказове значення, та з метою приховування своєї злочинної діяльності та діяльності інших осіб може самостійно та/або за допомогою інших причетних до вчинення злочинних дій осіб, в тому числі тих, які продовжують працювати в ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», а також працівників ДК «ІНФОРМАЦІЯ_4» знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, місцезнаходження яких на даний час органом досудового розслідування не встановлено.
Ризик здійснення ОСОБА_1 впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні обумовлений, серед іншого, тим, що протягом тривалого часу та під час вчинення інкримінованих йому дій він займав посаду у ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», яке входить до складу ДК «ІНФОРМАЦІЯ_4». Наразі ОСОБА_1 займає посаду на державному підприємстві ДК «ІНФОРМАЦІЯ_4» - Державній компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «ІНФОРМАЦІЯ_3». Наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний продовжує спілкуватися з іншими підозрюваними у вчиненні злочину, з працівниками державних підприємств ДК «ІНФОРМАЦІЯ_4», в тому числі, з працівниками ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», серед яких є свідки або особи, які можуть бути свідками, та підозрювані у даному кримінальному провадженні, наділений потенційною можливістю впливати на свідків/підозрюваних у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Слідчий суддя дійшов висновку про те, що іншими, більш м`якими запобіжними заходами запобігти настанню зазначених ризиків не видається за можливе, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та зможе запобігти встановленим ризикам, що свідчить про обґрунтованість клопотання детектива в цій частині.
Враховуючи характер та обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного ОСОБА_1, матеріальне становище його дружини, перебування на його утриманні двох неповнолітніх дітей, наявність ризиків, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, розмір шкоди, завданої ДП «ЛРЗ Мотор» вказаним злочином (488 000,00 дол. США (гривневий еквівалент 11 724 541,60 грн за курсом Національного банку України 24,0257 грн за 1 дол. США), слідчий суддя дійшов висновку, що застава у визначених пунктом 3 частини 5 статті 182 КПК України межах є достатньою аби забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, запобігти встановленим ризикам, та вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 744 300,00 (сімсот сорок чотири тисячі триста) гривень, адже така застава з одного боку, буде для нього значущою сумою, втрата якої буде його спонукати до виконання покладених обов`язків, а з іншого боку, не є завідомо непомірною для підозрюваного з урахуванням наявних в нього та його дружини грошових коштів та майна.
2. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
2.1. Вимоги апеляційних скарг.
Не погодившись із ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.08.2022, 05.08.2022 підозрюваним ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу із доповненнями, у якій останній просив змінити ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.08.2022 та застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, які було покладено слідчим суддею.
09.08.2022 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_27, у якій остання прохала скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.09.2022 та постановити нову, якою обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
2.2. Узагальнені доводи апеляційних скарг.
2.2.1 Як на підстави для задоволення вимог апеляційної скарги із доповненнями підозрюваний ОСОБА_1 посилався на наступні обставини.
Підозрюваний не погоджується із висновками слідчого судді та вважає їх необґрунтованими і такими, що не відповідають дійсності.
Самої лише вірогідності вчинення ОСОБА_1 злочину не достатньо для обрання відносно останнього запобіжного заходу. Сам факт виготовлення документу (агентської угоди та актів виконаних робіт) не свідчить про вчинення останнім злочину, оскільки, як стверджує ОСОБА_1, його функції були суто технічними - створити документ і внести в нього той текст, які повідомив йому безпосередній керівник. Тому, за переконанням ОСОБА_1, підозра щодо вчинення ним злочину є необґрунтованою і незаконною, тому що ніяких злочинних дій він не вчиняв, а слідчий суддя під час розгляду клопотання не перевірив її обгрунтованість.
Слідчий суддя під час встановлення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не зазначив жодного доказу та не вказав обставин на підтвердження встановлених ним ризиків, що є порушенням п.п. 2, 4 ч.1 ст. 196 КПК України.
ОСОБА_1 вказав, що враховуючи заборону виїзду за кордон чоловікам призовного віку, він позбавлений можливості виїзду за кордон, а тому існування ризику переховуватися від органу досудового розслідування та суду не підтверджується.
Відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 може впливати на свідків або знищити якісь документи.
Тому, на думку ОСОБА_1, ні детектив у клопотанні, погодженому прокурором, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі не довели наявність ризиків для обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді застави в максимальному розмірі, передбаченому ст. 182 КПК України.
Слідчий суддя не взяв до уваги доводи ОСОБА_1 про відсутність у нього грошових коштів для сплати застави. З квітня 2022 року ОСОБА_1 не працює, при цьому утримує своїх неповнолітніх дітей та батьків похилого віку, які проживають у Дніпропетровській області.
2.2.2 Як на підстави для задоволення вимог апеляційної скарги захисник ОСОБА_27 посилалася на наступні обставини.
Ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.08.2022 суперечить положенням чинного законодавства та підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Під час розгляду клопотання про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу слідчим суддею не було враховано положень ст. 177, 178, п.3 ч. 1 ст. 196 КПК України, внаслідок чого безпідставно прийнято оскаржувану ухвалу та застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід відповідно до положень ч. 5 ст. 185 КПК України, у вигляді застави на рівні максимально визначеного розміру.
Слідчим суддею не було враховано характеризуючих даних відносно підозрюваного ОСОБА_1 в їх сукупності, зокрема: відсутність у матеріалах клопотання даних, які б свідчили про наявність обґрунтованої підозри; наявність у підозрюваного постійного місця проживання, яке збігається з місцем реєстрації; наявність тісних соціальних зв`язків; відсутність підстав для впливу на свідків; низький рівень матеріального стану.
Слідчим суддею всупереч вимог п. 3 ч.1 ст. 196 КПК України не було належним чином перевірено обставини, які свідчать про неможливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів.
За своїм змістом застава спрямована на досягнення конкретної мети - забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, зокрема його явки до слідчого та суду, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
3. Позиції учасників судового провадження
3.1 Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні свою апеляційну скаргу та апеляційну скаргу свого захисника підтримав та наполягав на їх задоволенні. Прохав Суд врахувати його належну процесуальну поведінку, з огляду на яку застосування запобіжного заходу у вигляді застави є непомірним запобіжним заходом.
3.2 Захисник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_35 підтримала апеляційні скарги та прохала суд задовольнити їх з мотивів, наведених в них.
3.3 Прокурор у судовому засіданні проти задоволення апеляційних скарги заперечував.
4. Мотиви суду
Заслухавши доповідь головуючого, доводи та пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали апеляційного провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
4.1 Щодо доводу сторони захисту з приводу необґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_1, Суд дійшов наступних висновків.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження ( ч. 1 ст. 131 КПК України).
Серед інших, до заходів забезпечення кримінального провадження, віднесено запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.
Тобто у даному випадку йде мова про забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка набула певного процесуального статусу у кримінальному провадженні.
Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Право підозрюваного "знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють" (пункт 1 частини третьої статті 42 КПК України) кореспондує обов`язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз`яснити її зміст.
Повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.
Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і в такий спосіб з`являються можливості для підозрюваного впливати на подальше формулювання обвинувачення.
Сформульована підозра встановлює межі, у яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість цілеспрямованіше реалізовувати функцію захисту.
З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених статтею 42 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до матеріалів апеляційного провадження, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020 відносно ймовірного вчинення службовими особами ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» за попередньою змовою зі службовими особами ДК «ІНФОРМАЦІЯ_4», ДП «ЛРЗ «Мотор» та компанії «European commercial and industrial company s.r.o.» закінченого замаху на заволодіння грошовими коштами ДП «ЛРЗ «Мотор» в особливо великому розмірі, який в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та складання службовими особами ДП «Укрінмаш», спільно із іншими невстановленими особами, завідомо недостовірних документів, саме злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.
26.07.2022 ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000345 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України.
Зокрема, ОСОБА_1, який із 22.04.2018 обіймав посади головного спеціаліста Департаменту контрактної роботи (відповідно до наказу ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» від 19.04.2018 № 80К) та головного спеціаліста відділу № 4 департаменту контрактної роботи № 2 (відповідно до наказу ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» від 29.11.2019 № 412К) - до 11.06.2020, підозрюють у тому, що він вступив у злочинну змову із уповноваженими особами ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 як пособниками, з метою заволодіння активами (грошовими коштами) в особливо великих розмірах, які належали державному підприємству «Луцький ремонтний завод «Мотор» на суму 11 724 541, 60 грн шляхом безпідставного укладення угоди про надання агентських послуг із компанією, яка їх фактично не надавала, та їх подальшого привласнення учасниками злочинної змови.
Доводи про безпідставність повідомленої ОСОБА_1 підозри Судом відхиляються, оскільки обгрунтованість підозри відносно останнього підтверджується матеріалами провадження, зокрема: витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 52020000000000345 (т. 1, а.с. 9-10), контрактом № 25/80-к від 20.09.2018 (т.2, а.с. 18-37), актом технічної інспекції майна (т.2, а.с. 38-52; 53-58), службовими записками (т.2, а.с 72, 75), звітом про виконання програми прийому і роботи з делегацією компанії «PT. Eska Baja Mandiri» (т.2, а.с. 99-100), висновком від 26.03.2021 (т. 3, а.с. 19-79) та додатком до нього (т.3, с. 84-125), висновком № 9 від 15.04.2021 (т.3, а.с. 127-149), протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (т. 3, а.с. 270-280), повідомленням про підозру (т.4, а.с. 54-89).
Зі змісту вказаних матеріалів Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 безпосередньо приймав участь у підготовці та опрацюванні документації, створюваної у процесі виконання контракту з компанією «PT. Eska Baja Mandiri» від 20.09.2018 № 25/80-К щодо капітального ремонту авіаційних двигунів АЛ-31Ф та виносних коробок агрегатів до літаків типу Су-27 для потреб Військово-повітряних сил Республіки Індонезія на суму 2 800 000 дол. США, що не заперечує сам підозрюваний.
На цьому етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
На підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів суд повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною і достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів та подальшого здійснення досудового розслідування кримінального провадження.
З огляду на наведене, колегія суддів, перевіряючи обґрунтованість підозри, дійшла до висновку, що підозра про вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК є обґрунтованою тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Вказане було належно встановлено слідчим суддею Вищого антикорупційного суду при постановленні ухвали про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, а тому Суд відхиляє доводи сторони захисту в цій частині.
4.2 Відносно доводу сторони захисту щодо існування ризику переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду, Суд дійшов наступних висновків.
Реальне існування ризику підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером останнього, його моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «ОСОБА_37 v.Moldova» від 04 жовтня 2005 (заява № 9190/03).
Тому, встановлюючи існування ризику переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування/суду, колегія суддів бере до уваги відомості щодо особи підозрюваного, його сімейного стану, способу життя, наявного у нього досвіду перетину кордонів та можливості працевлаштування за межами території України з огляду на наявність досвіду роботи з іноземними суб`єктами, тяжкість злочинів, у вчинення яких підозрюється особа та тяжкість покарання, яке може бути призначене у разі встановлення вини особи.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянином України (т. 4, а.с. 43), із 11.06.2005 перебуває у шлюбі із ОСОБА_28 (т. 4, а.с. 107), має двох неповнолітніх дітей 2006 та 2009 року народження (т. 4, а.с. 106, 108) та батьків похилого віку 1950 та 1951 року народження (т.4, а. с. 100).
У ОСОБА_1 є паспорти для виїзду за кордон, використовуючи які протягом трьох років він сім разів виїжджав за межі України, переважно у напрямку Дохи (Катар). З березня 2020 року закордонні поїздки жодного не здійснював (т.4, а.с. 44, 48).
Із 22.04.2018 ОСОБА_1 обіймав посади головного спеціаліста Департаменту контрактної роботи (відповідно до наказу ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» від 19.04.2018 № 80К) та головного спеціаліста відділу № 4 департаменту контрактної роботи № 2 (відповідно до наказу ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» від 29.11.2019 № 412К).
Зі слів ОСОБА_1, із березня 2020 та до цього часу він працює в ДК «ІНФОРМАЦІЯ_3» на посаді провідного спеціаліста відділу реалізації контрактів №3 регіонального управління №1. Згідно наказу від 27.04.2022 № 39-к із 28.04.2022 трудові відносини між ОСОБА_1 та ДК «ІНФОРМАЦІЯ_3» призупинено до кінця військового стану через припинення операцій з експорту товарів військового та подвійного призначення.
Доходи ОСОБА_1 у період із першого кварталу 1998 року по перший квартал 2022 року склали 2 938 261, 49 грн, його дружини за такий самий період становлять 1 634 669, 64 грн (т. 4, а.с. 46, 47). Крім того, у власності ОСОБА_1 перебуває квартира та автомобіль (т. 4, а.с. 50-51, 52-53). Зі слів ОСОБА_1, жодних заощаджень у готівковій формі або на банківських рахунках він та його дружина не мають.
Оцінивши вказані фактичні обставини у сукупності (сімейний стан; відсутність із 2020 року закордонних поїздок; займана ОСОБА_1 підлегла посада головного спеціаліста у ДП ДГЗІФ «Укрінмаш»; відсутність у нього доходів у зв`язку із зупиненням трудових відносин; майновий стан; наявність постійного місця проживання), врахувавши належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1, яку підтвердив у судовому засіданні прокурор, Суд дійшов висновку про недоведеність існування відносно ОСОБА_1 ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Під час звернення стороною обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу, стороною обвинувачення перед слідчим суддею не ініціювалось, а останнім не вирішувалось, питання вилучення у останнього паспортів, що дозволяють йому виїжджати за межі України. Тобто, фактично стороною обвинувачення можливість ОСОБА_1 переховуватись від слідства та суду за межами України на даному етапі досудового розслідування не сприймається в достатній мірі. А тому суд погоджується із доводами апеляційних скарг у цій частині.
4.3 Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо існування ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з огляду на те, що орган досудового розслідування продовжує здійснювати збір доказів у кримінальному провадженні, відшукувати конкретні речі та документи, що мають значення для провадження та нерозривно пов`язані із діяльністю ОСОБА_1 й осіб, які продовжують здійснювати трудову діяльність у ДП ДГЗІФ «Укрінмаш».
Відповідно до матеріалів апеляційного провадження, підозрюваний ОСОБА_1 обіймав у ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» посади головного спеціаліста Департаменту контрактної роботи та у зв`язку із організаційними змінами та введенням в дію 02.12.2019 структури та штатного розпису його було переведено із вказаної дати на посаду головного спеціаліста відділу № 4 департаменту контрактної роботи № 2.
Як головний спеціаліст відділу № 4 департаменту контрактної роботи № 2 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_1 мав повноваження та ніс відповідальність за дотримання вимог нормативно-правових актів і зобов`язань, покладених на нього.
В силу займаної посади ОСОБА_1 та його трудової діяльності в ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», останній має знайомих серед працівників та керівництва ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», до яких ОСОБА_1 може звернутися із проханнями особистого характеру, які можуть стосуватися кримінального провадження № 52020000000000345.
Тому, враховуючи процесуальні дії та заходи, які ще належить здійснити органу досудового розслідування, ризик знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на даному етапі здійснення досудового розслідування є актуальним.
4.4 Також, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо встановлення існування ризику можливого незаконного впливу з боку підозрюваного на інших учасників кримінального провадження.
Існування даного ризику обумовлене наявністю у ОСОБА_1 можливості впливати на свідків у кримінальному провадженні з огляду на наявність між ними відповідних зв`язків, сформованих під час спільної трудової діяльності, а також існуванням ймовірності спільної участі у вчиненні інкримінованого злочину.
Враховуючи встановлений КПК України порядок отримання показань від свідків у на різних етапах кримінального провадження, ризик такого впливу зберігається до моменту отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті.
Так, на початковій стадії досудового розслідування показання свідків отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Вказане дає підстави обґрунтовано припускати наявність можливості незаконного впливу на свідків зі сторони зацікавленої особи, яким є підозрюваний, з метою формування певної позиції шляхом викривлення показань свідків чи надання останніми неправдивих показань.
Виходячи з наведеного, колегія суддів зазначає, що слідчим суддею Вищого антикорупційного суду цілком обґрунтовано встановлено існування ризиків відносно ОСОБА_1, а саме - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та можливості впливати на свідків. У зв`язку з чим, колегія суддів відхиляє доводи апеляційних скарг в цій частині. Натомість колегія суддів погоджується із доводами апеляційних скарг про недоведення існування відносно ОСОБА_1 ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
4.5 Оцінюючи доводи сторони захисту щодо можливості застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, колегія суддів зазначає наступне.
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду за наслідком розгляду клопотання та дослідження сукупності усіх обставин у даному кримінальному провадженні, дійшов висновку, що застава у визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання покладених на ОСОБА_1 обов`язків, а застава у розмірі, який прохав визначити детектив, є непомірною (1 230 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 092 364), та визначив її у розмірі становить 744 300 (сімсот сорок чотири тисячі триста) гривень 00 копійок. Інший, більш м`який запобіжний захід, на думку слідчого судді, не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 .
Суд не погоджується із видом запобіжного заходу, обраного слідчим суддею, та його висновком про недостатність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу у порівнянні із заставою, зокрема - особистого зобов`язання.
Під заходами забезпечення кримінального провадження прийнято розуміти передбачені КПК заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи (ч. 1 ст. 176 КПК): 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Обираючи один із запобіжних заходів, слід зважати, що їх види наведено у порядку зростання ступеня суворості. Відповідно найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу (ч. 1 ст. 179 КПК України).
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч. 4 ст. 194 КПК України).
Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).
Стороною обвинувачення, з одного боку, доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а також ризик незаконно впливати на свідків та можливість знищення, сховання або спотворення речей та документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження.
Втім, з іншої сторони, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчим суддею та під час апеляційного перегляду, не було встановлено обставин, які б унеможливлювали застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи у сукупності усі відомості про особу підозрюваного ОСОБА_1, а також фактичні обставини у кримінальному провадженні № 52020000000000345, не встановлення Судом факту існування відносно останнього ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду, його належну процесуальну поведінку, підтверджену прокурором, на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із покладенням на останнього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, для ОСОБА_1 є співрозмірним та достатнім.
5. Висновки суду
Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
В силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів оцінила в сукупності всі обставини, що характеризують особу підозрюваного, та дійшла висновку про існування підстав для задоволення апеляційних скарг.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_27 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.08.2022 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_38., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_36 - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 року, у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020 чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також свідками: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 .
Визначити строк дії вказаних обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1, два місяця з моменту постановлення даної ухвали, - до 21 листопада 2022 року, але в межах строку досудового розслідування № 52020000000000345 від 22.05.2020.
У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Попередити підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення у розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України, що входять до складу слідчої групи у кримінальному провадженні за № 52020000000000345 від 22.05.2020.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_30
Судді: ОСОБА_32
ОСОБА_33