- Головуючий суддя (АП ВАКС): Боднар С.Б.
21 вересня 2022 року Справа № 991/2780/22
Провадження №11-сс/991/264/22
ОКРЕМА ДУМКА
судді ОСОБА_3
у справі № 991/2780/22 (провадження: № 11-сс/991/264/22)
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 вересня 2022 року частково задоволено апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_4 та скасовано ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 серпня 2022 року про арешт вилучених 29 липня 2022 року під час обшуку у квартирі 22, АДРЕСА_1 1 570 000 (одного мільйону п`ятисот сімдесят тисяч) доларів США та 1 300 000 (одного мільйону трьохсот тисяч) гривень щодо накладення арешту на Ѕ частину вказаних коштів та постановлено нову, якою відмовлено у задоволенні клопотання детектива про їх арешт. Грошові кошти у сумі 785 000 (сімсот вісімдесят п`ять тисяч) доларів США та 650 000 (шістсот п`ятдесят тисяч) гривень, з яких знято арешт, повернуто подружжю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В іншій частині ухвалу слідчого судді залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Так, за результатом розгляду апеляційної скарги адвоката ОСОБА_4 колегія суддів дійшла висновку, що накладаючи арешт на всі вилучені під час обшуку кошти, слідчий суддя не врахував положень ст. 173 КПК України, що призвело до порушення права власності дружини підозрюваного на спільне майно.
Не погодившисьз таким висновком колегії суддів вважаю за необхідне, на підставі ч. 3 ст. 375 КПК України, викласти окрему думку з приводу рішення більшості колегії суддів.
Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч. 1 ст. 70 СК України).
Як вбачається з наявної у матеріалах провадження копії свідоцтва про одруження НОМЕР_1, ОСОБА_1 з 27 червня 2003 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .
Виходячи саме із зазначених обставин колегія суддів дійшла висновку, що вилучені у ході проведення обшуку грошові кошти є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Однак такий висновок суду є передчасним, оскільки у ході розгляду апеляційної скарги захисника колегією суддів було необґрунтовано відхилено надану стороною обвинувачення копію шлюбного договору від 22 березня 2021 року, який уклали між собою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вказаний шлюбний договір набрав чинності у день його підписання та нотаріального посвідчення, тобто 22 березня 2021 року.
Згідно ч. 1 ст. 92 СК України шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 СК України шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов`язки.
Сторони можуть домовитися про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 цього Кодексу і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них (ч. 2 ст. 97 СК України).
Отже, особливістю шлюбного договору є те, що майнові права й обов`язки подружжя можуть бути ним визначені інакше, ніж це передбачено загальними правилами сімейного законодавства. Зокрема, шлюбний договір може містити умову про непоширення на майно, набуте подружжям за час шлюбу, положень про спільну сумісну власність та необхідність вважати таке майно спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них.
Наявність у матеріалах провадження копії шлюбного договору дає достатні підстави для висновку, що на вилучені у ході проведення обшуку грошові кошти можуть не поширюватись положення ст. 60 СК України. Проте розглядаючи клопотання про арешт майна суд не вправі здійснювати аналіз положень укладеного шлюбного договору, оскільки питання, пов`язані із вирішенням спору про належність майна, зокрема про встановлення фактичного володільця майном, можуть бути вирішені лише у порядку цивільного судочинства.
При цьому слід також враховувати, що захисник ОСОБА_4 під час розгляду поданої ним апеляційної скарги зазначив про можливе існування й інших шлюбних договорів між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які укладені після 22 березня 2021 року, та якими можуть по іншому бути врегульовані майнові відносини подружжя.
Постановляючи ухвалу про накладення арешту на вилучені в ході проведення обшуку грошові кошти (1 570 000,00 доларів США та 1 300 000,00 грн) слідчий суддя дійшов висновку, що вказані грошові кошти належить саме підозрюваному ОСОБА_1, оскільки загальна сума доходів ОСОБА_2 із урахуванням витрат та виявлених у її спальні коштів, свідчить про те, що на момент проведення обшуку вона не могла зібрати зазначену суму коштів. Такий висновок слідчого судді є обґрунтованим та підтверджується доданими до клопотання детектива матеріалами.
Слід також зазначити, що у поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_4 вказує про необхідність скасування оскаржуваної ухвали суду з підстав порушення слідчим суддею під час її постановлення права ОСОБА_2 на вільне володіння майном у зв`язку із накладенням арешту на вилучені під час проведення обшуку грошові кошти, які, за версією сторони захисту, належать саме ОСОБА_2 . Однак у ході апеляційного розгляду захисниками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не надано суду документів, які б підтверджували їх право на представлення інтересів останньої. Не вказано стороною захисту й яким саме чином накладення арешту на зазначені грошові кошти порушує права та законні інтереси ОСОБА_1, зважаючи на їхні твердження, що такі кошти належать ОСОБА_2 .
За викладених обставин, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 серпня 2022 року про накладення арешту на вилучені 29 липня 2022 під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2 грошові кошти в сумі 1 570 000,00 доларів США та 1 300 000,00 грнслід було залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4- без задоволення.
Суддя: С.Б. Боднар