- Головуючий суддя (ВАКС) : Шкодін Я.В.
справа №991/3827/22
провадження №1-кс/991/3844/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
«20» вересня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_9, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_10, прокурора ОСОБА_11, підозрюваного ОСОБА_1, захисників ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_12 на повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
15 вересня 2022 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скаргазахисника ОСОБА_12 на повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року, а 20 вересня 2022 року - доповнення до неї.
Обставини, якими обґрунтована скарга.
Скарга та доповнення до неї обґрунтовані тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року за підозрою, зокрема, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 368 КК України. Підозру ОСОБА_1 у межах розслідування цього кримінального провадження було повідомлено 10 лютого 2022 року. На думку сторони захисту, таке повідомлення про підозру не містить викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 368 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, із зазначенням, серед іншого, ознак притаманних суб`єкту цього правопорушення його об`єктивної та суб`єктивної сторони. Так, відповідно до змісту підозри, ОСОБА_1 підозрюється в пособництві в одержанні службовою особою неправомірної вигоди, в особливо великому розмірі, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб. На переконання сторони захисту, із змісту повідомлення про підозру не вбачається, яким із способів передбачених кримінальним законом ОСОБА_1 сприяв в одержанні неправомірної вигоди (вчинив пособництво). Крім цього, з повідомлення про підозру не зрозуміло які дії були вчинені ОСОБА_1 для досягнення перемоги в торгах ОСОБА_2, в інтересах якої діяв ОСОБА_3 та чи є законними рішення ТОВ «Українська універсальна біржа» і Комісії з проведення торгів. Тобто, в повідомленні про підозру не вказані ознаки суб`єкта кримінального правопорушення та відсутнє викладення об`єктивної сторони злочину вчиненого ОСОБА_1 . Також, у повідомленні про підозру не зазначено з чим був пов`язаний вплив ОСОБА_4 на в.о. директора КП «Міський магазин» ОСОБА_1 - з особистими чи службовими стосунками, чи був взагалі такий вплив і в чому він полягав, як і мотиви, якими керувався ОСОБА_1, начебто сприяючи ОСОБА_4 в отриманні неправомірної вигоди. Зазначене, на переконання сторони захисту свідчить про відсутність викладення в повідомленні про підозру суб`єктивної сторони злочину. Крім цього, захисник у скарзі посилається на те, що, на їх переконання, підставами для повідомлення ОСОБА_5 про підозру сторона обвинувачення вважала протоколи НСРД та ОРЗ, по трьох із яких було проведено чотири судових експертизи відео-звуко запису у трьох висновках яких зазначено, що належність голосу і мовлення вирішити неможливо через непридатність фономатеріалу, в четвертому зазначено, що голоси на запису належать ОСОБА_4, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, а стосовно інших протоколів НСРД та ОРЗ експертизи відео-звуку запису не призначалися, що на їх думку свідчить про неналежність таких доказів та неможливість їх використання для підтвердження обґрунтованості підозри конкретної особи. Крім цього, один із цих висновків, на думку захисту, є очевидно недопустимим доказом, оскільки сама експертиза була проведена з грубим порушенням чинного законодавства. Щодо показів ОСОБА_8, який вказував на причетність ОСОБА_1 до отримання неправомірної вигоди, то на думку захисту, вони вірогідно можуть бути наклепом або свідченням провокації, оскільки ОСОБА_8 на час допиту в якості свідка у цьому кримінальному провадженні був обвинуваченим у іншій підслідній НАБУ справі, де йому загрожував значний термін ув`язнення.
Позиція сторін у судовому засіданні.
В судовому засідання захисники підозрюваного ОСОБА_1 - адвокатиОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 скаргу адвоката ОСОБА_12 з доповненнями підтримали в повному обсязі та просили задовольнити з підстав викладених у них.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав своїх захисників та просив задовольнити скаргу, оскільки вважає, що вручене йому повідомлення про підозру є порушенням його прав.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення скарги з доповненнями сторони захисту заперечував, посилаючись на те, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 відповідає вимогам КПК України та вручене йому у відповідності до вимог законодавства. Як вбачається з самої підозри, в ній, на підставі достатніх доказів для підозри особі у вчиненні кримінального правопорушення зазначений стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру. Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри, з врахуванням положень ст. 17 КПК України, не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п.10 ч.1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування, зокрема, при розгляді такої скарги, слідчий суддя не уповноважений вдаватися до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомлення особі підозри, в рамках розгляду зазначеної скарги, неможливий. На підтвердження достатності підстав для повідомлення ОСОБА_1 про підозру, прокурором надано матеріали кримінального провадження, які, на його переконання, вказують на її обґрунтованість. Крім цього, прокурор зазначив, що обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_1 підтверджено ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду, постановленої за результатом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Встановленні обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали скарги з додатками, слідчий суддя зазначає про наступне.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ст. 303 КПК України.
Зокрема, у відповідності до п. 10 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, прокурора про повідомлення про підозру після двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
Як вбачається з матеріалів скарги, оскаржуване повідомлення про підозру складено 10 лютого 2022 року. Із скаргою на повідомлення про підозру захисник ОСОБА_12 звернулася 15 вересня 2022 року. На момент звернення до суду із скаргою та на момент її розгляду кримінальне провадження не закрито, обвинувальний акт до суду не передано. Тобто, скаргу подано після спливу двох місяців, що відповідає п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
З долученого до скарги повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 10 лютого 2022 року вбачається, що його зміст відповідає формальним вимогам КПК України щодо змісту та форми повідомлення про підозру, передбачених п. 1-8 ч. 1 ст. 277 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається зі скарги та доповнень до неї, а також про що наголошували захисники в ході розгляду скарги, сторона захисту посилається на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри та наявність обставин, які виключають існування обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Підозра - це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується припущення про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав та обов`язків відповідно до чинного законодавства.
Стандарт «достатніх підстав (доказів) для підозри» є нижчим, ніж стандарт «обґрунтованої підозри». Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
У зв`язку із цим слідчий суддя під час розгляду скарги вирішує питання про доведеність тих обставин, на які посилається сторона захисту у скарзі, та чи можуть бути такі обставини підставою для висновку про недостатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочину.
Так, з долученого захисником повідомлення про підозру від 10 лютого 2022 року вбачається, що підставою вручення підозри ОСОБА_1 була наявність достатніх доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.
Захисники стверджують, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 10 лютого 2022 року не містить викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 368 КК України, у вчиненні якого він підозрюється, із зазначенням, серед іншого, ознак притаманних суб`єкту цього правопорушення, його об`єктивної та суб`єктивної сторони.
Перевіряючи наявність вказаної підстави для повідомлення про підозру, слідчий суддя враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» зазначає, що обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення, однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 міг вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Дослідивши надані прокурором матеріали досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, а саме копії: рапорту від 23 березня 2021 року про виявлення ознак кримінального правопорушення; протоколів за результатами проведення оперативно-розшукових заходів, а саме аудіо-, відеоконтролю особи від 05-16 березня 2021 року №19/1915, 18 березня 2021 року №19/2003, 16 березня 2021 року №19/1922, 31 березня 2021 року №19/2400, 21 квітня - 12 травня 2021 року №19/3520, 28 вересня 2021 року №19/7444, 21 жовтня 2021 року №19/8374, 21 жовтня 2021 року №19/8373, 02 листопада 2021 року №19/8661, 02 листопада 2021 року №19/8683, 29 грудня 2021 року №19/10320, 29 грудня 2021 року №19/10319, 29 грудня 2021 року №19/10317, 29 грудня 2021 року №19/10321, 31 грудня 2021 року №19/10397, 31 грудня 2021 року №19/10398, 31 грудня 2021 року №19/10399, 14 лютого 2022 року №19/1047, 14 лютого 2022 року №19/1048; протоколів про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину від 02 грудня 2021 року №19/9659 (підписання 3-х договорів), 02 грудня 2021 року №19/9656, 18 лютого 2022 року №19/1252; протоколу обшуку від 09 лютого 2022 року; ухвали ВАКС від 12 лютого 2022 року щодо застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 ; протоколів допиту ОСОБА_8 від 29 жовтня 2021 року, 02 лютого 2022 року, 09 лютого 2022 року, слідчий суддя приходить до висновку, що зафіксовані в зазначених матеріалах відомості про зміст та обсяг дій усіх ймовірних співучасників, в т.ч. і ОСОБА_1, їх характер та послідовність, створюють переконання у тому, що встановлені на етапі досудового розслідування обставини пов`язують підозрюваного ОСОБА_1 з інкримінованим йому кримінальним правопорушенням та дають можливість в повному обсязі зрозуміти як причину підозри, так і її характер, а також усі ознаки об`єктивної сторони інкримінованого кримінального правопорушення, в тому числі і способу його вчинення, а для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями підозрюваного та інкримінованим йому злочином.
Так, додані прокурором матеріали кримінального провадження дають підстави слідчому судді вважати, що депутат Київської міської ради ОСОБА_4 у період з лютого 2021 року по лютий 2022 року за пособництва інших фігурантів даного кримінального провадження, зокрема в.о. директора КП «Міський магазин» ОСОБА_1, ймовірно здійснив одержання неправомірної вигоди в сумі 1 390 000 грн. за сприяння в розміщенні та використанні точок пересувної роздрібної торгівлі («купав») в м. Києві.
Інкримінована ОСОБА_1 ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 368 КК України передбачає відповідальність за пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах того, хто надає таку неправомірну вигоду, дій з використанням влади та службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 є в.о. директора Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Міський магазин». За версією слідства, саме вказане КП «Міський магазин» проводило конкурсні торги на розміщення точок пересувної дрібнороздрібної торгівлі («купав») у м. Києві, для забезпечення перемоги в яких суб`єкти господарювання мали надавати неправомірну вигоду групі осіб, до якої входив, зокрема, і в.о. директора вказаного КП «Міський магазин» ОСОБА_1 . Додані до клопотання матеріали дають підстави вважати, що група осіб, до якої входили директор КП «Міський магазин», його заступник та інші особи, організували схему отримання неправомірної вигоди від суб`єктів господарювання за вжиття заходів для забезпечення наперед визначеним учасникам перемоги у конкурсних торгах на розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торгівлі, організованих КП «Міський магазин» та подальшого супроводу їх діяльності. З матеріалів НСРД вбачається, що в ході зустрічей, за участю в т.ч. ОСОБА_1, обговорювалась можливість забезпечення перемоги необхідного суб`єкта господарювання у конкурсних торгах на розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торгівлі та подальшого супроводу їх господарської діяльності за надання неправомірної вигоди. При цьому, на таких зустрічах обумовлювались приблизні суми неправомірної вигоди, яка має сплачуватись суб`єктом господарювання, періодичність її сплати та особи, між якими вона буде розподілятись.
Також, як вбачається з матеріалів НСРД, в ході зустрічей за участю ОСОБА_1, обумовлювалось забезпечення перемоги конкретної особи на відповідних торгах, укладення відповідних договорів та були обумовлені конкретні розміри та періодичність виплати неправомірної вигоди за кожною локацією, що спростовує твердження сторони захисту щодо непричетності ОСОБА_1 до проведення конкурсних торгів та можливого впливу на відповідні прийняті рішення про затвердження лотів та переліку суб`єктів господарювання - заявників, яких допущено до участі в торгах.
Оцінивши докази сторони обвинувачення, що, на переконання прокурора, вказують на обґрунтованість ОСОБА_1 підозрив їх сукупності з доводами скарги з доповненнями та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1, виходячи з наданих матеріалів досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для повідомлення про підозру ОСОБА_1 щодо вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, за викладених у повідомленні про підозру обставин.
При цьому, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту про провокативну поведінку з боку ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні, недостовірність його показань, упередженість органу досудового розслідування, недопустимість, недостовірність, недостатність зібраних слідством доказів, зокрема протоколів та витягів з протоколів НСРД та ОРЗ, висновків експертів, спотворення доказів та порушень при проведенні експертиз, як підставу скасування повідомлення про підозру, оскільки захисники висувають до оцінки наданих доказів такі ж високі вимоги, як під час розгляду обвинувального акту по суті. Однак, питання винуватості чи невинуватості особи у вчиненні конкретного кримінального правопорушення вирішується встановленим законом судом під час судового розгляду шляхом оцінки доказів відповідно до положень ст. 94 КПК України - за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Тобто, зазначені стороною захисту підстави для скасування повідомлення про підозру виходять за межі судового контролю, здійснюваного слідчим суддею на стадії досудового розслідування при розгляді скарги на підозру, та мають вирішуватися вже під час судового розгляду в ході оцінки всієї сукупності матеріалів кримінального провадження.
Інші обставини, на які посилаються захисники у скарзі з доповненнями, також не спростовують обставини, встановлені під час досудового розслідування, та відносяться до питань, які потребують оцінки доказів щодо їх належності та допустимості, що є предметом судового розгляду, а не судового контролю з боку слідчого судді.
Крім цього, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що із дослідженої в судовому засіданні наданої прокурором копії ухвали слідчого судді від 12 лютого 2022 року про застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу вбачається, що під час розгляду цього клопотання, слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, також дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Оскільки, зі змісту повідомлення про підозру слідує, що в ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 368 КК України, а захисниками не наведено достатніх обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, то на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру вручене за відсутності достатніх для підозри підстав.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з доповненнями адвоката ОСОБА_12, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1, про скасування повідомлення про підозру від 10 лютого 2022 року в кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги захисника ОСОБА_12 на повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя Я. ШКОДІН