- Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.
Справа № 991/4002/22
Провадження 1-кс/991/4022/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_3
(далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4.,
скаржника (адвоката) ОСОБА_5.,
прокурора ОСОБА_6. (за дорученням),
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 на рішення заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) ОСОБА_7 від 22.08.2022 №16/1/5-20278-21 про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків в кримінальному провадженні від 25.04.2017 №42017000000001245,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
21.09.2022 до ВАКС надійшла скарга адвоката ОСОБА_5. в інтересах ОСОБА_1 (далі - скаржник) на рішення заступника керівника САП ОСОБА_7. від 22.08.2022 №16/1/5-20278-21 про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків.
Відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) для розгляду скарги визначено слідчого суддю ОСОБА_3., яким проведено судовий розгляд 23.09.2022.
2. Короткий виклад скарги та позицій учасників судового провадження.
2.1. Скаржник в скарзі просив: 1) поновити строк на оскарження рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків; 2) розглянути скаргу не пізніше сімдесяти двох годин з моменту її надходження за обов`язкової участі особи, яка її подала; 3) скасувати рішення заступника керівника САП ОСОБА_7 від 22 серпня 2022 року № 16/1/5-20278-21; 4) зобов`язати заступника Генерального прокурора - керівника САП, його першого заступника чи заступника надати старшому групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017 року обов`язкові для виконання вказівки щодо граничних строків прийняття процесуальних рішень у зв`язку прийняттям постанови про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного в частині вчинення кримінального правопорушення від 23 лютого 2022 року, а саме: -змінити раніше повідомлену підозру, шляхом виключення з переліку інкримінованих ОСОБА_1 злочинів декриміналізоване діяння, кримінальне провадження в частині якого закрите постановою про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного в частині вчинення кримінального правопорушення від 23 лютого 2022 року, а саме - участі у злочинах, вчинюваних злочинною організацією ОСОБА_2, починаючи з вересня 2010 року по теперішній час, кваліфіковане згідно існуючого на даний час повідомлення про підозру за ч. 1 ст. 255 КК України; -виконати дії, передбачені статтею 278 КПК України, у зв`язку з виникненням підстав для зміни раніше повідомленої підозри (повідомлення про підозру від 07.04.2017 року).
При цьому на обґрунтування підстав для поновлення пропущеного строку скаржник зазначав таке: «18 серпня 2022 року я звернувся до Заступника Генерального прокурора - Керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 з Скаргою на недотримання розумних строків під час досудового розслідування.
23 серпня 2022 року я отримав лист за підписом Заступника Керівника САП ОСОБА_7, яким було відмовлено в задоволенні моєї скарги. Єдиною підставою для відмови слугувало зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні та відсутність підстав для відновлення досудового слідства у кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з формою відповіді на скаргу на недотримання розумних строків під час досудового розслідування, 26 серпня 2022 року я звернувся з скаргою на бездіяльність прокурора під час досудового розслідування до Вищого антикорупційного суду.
12 вересня 2022 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_9. постановив ухвалу у справі № 991/3279/22 якою відмовив у задоволені поданої мною скарги, вказавши, що лист є належною формою відповіді. Повний текст ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 вересня 2022 року у справі № 991/3279/22 я отримав 20 вересня 2022 року.
Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень органів державної влади, їх посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 1 статті 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень прокурора в порядку, передбаченому КПК України. Пункт 9-1 частини 1 статті 303 КПК України, передбачає право сторони на стадії досудового провадження оскаржити рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків.
Частина 1 статті 304 КПК України передбачає, що скарга на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків може бути подана протягом десяти днів з дня отримання рішення.
Враховуючи, що лише ухвалою від 12 вересня 2022 року було встановлено, що оскаржуване рішення прокурора є належної форми, яке можна оскаржити, а повний текст ухвали слідчого судді я отримав 20 вересня 2022 року, прошу поновити строк на оскарження рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків».
2.2. В судовому засіданні скаржник підтримав подану скаргу та просив поновити пропущений з поважних причин строк на її подання, зазначивши аргументи, аналогічні вищенаведеним.
Прокурор ОСОБА_6., який діяв на підставі доручення заступника керівника САП ОСОБА_7. від 23.09.2022 №16/1/5-20278-21, в судовому засіданні заперечував проти поновлення пропущеного строку на подання скарги та просив відмовити в задоволенні відповідного клопотання скаржника, оскільки таким не наведено будь-яких поважних причин такого пропуску.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 3 КПК, на слідчого суддю покладається функція здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно із частиною 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема, пунктом 9-1 частини 1 статті 303 КПК передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.
3.2. Статтею 113 КПК визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього кодексу
Частинами 1, 3, 5, 7 статті 115 КПК визначено, що строки, встановлені цим кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію…При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку… При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу…При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
Відповідно до частини 1 статті 116 КПК, процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров`я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.
Згідно із частиною 1 статті 117 КПК, пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Пропущений строк у кримінальному провадженні, що здійснюється з урахуванням особливостей, визначених статтею 615 цього кодексу, може бути поновлений, якщо заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану.
З огляду на вищенаведене, поновленню підлягають порушені винятково з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом, адже дотримання строків звернення до суду є одним із засобів забезпечення виконання завдань кримінального провадження учасниками судового провадження, оскільки інститут строків у кримінальному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності та стимулює як суд, так й учасників кримінального процесу добросовісно користуватись правами та належно виконувати обов`язки.
Відтак поважними причинами пропуску процесуального строку можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась із скаргою, заявою чи клопотанням, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
3.3. Судовим розглядом встановлено, що 18.08.2022 скаржник в інтересах ОСОБА_1 направив заступнику Генерального прокурора - керівнику САП ОСОБА_8. скаргу на недотримання розумних строків досудового розслідування слідчими, прокурорами у кримінальному провадженні від 25.04.2017 №42017000000001245 в порядку статті 308 КПК.
23.08.2022 скаржник отримав лист-відповідь заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_7 від 22.08.2022 №16/1/5-20278-21, яким відмовлено у задоволенні скарги.
Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Тобто у даному випадку строк на можливе подання скаржником відповідної скарги на відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків почав спливати з 23.08.2022 та закінчився 01.09.2022. Проте скаржник не використав таке право на подання відповідної скарги, натомість 29.08.2022 подавши до ВАКС скаргу в порядку пункту 1 частини 1 статті 303 КПК, в якій просив зобов`язати заступника Генерального прокурора - керівника САП, його першого заступника чи заступника розглянути подану ним скаргу на недотримання розумних строків під час досудового розслідування від 18.08.2022 в порядку передбаченому частиною 2 статті 308 КПК та надати відповідь у формі постанови, оскільки, на думку скаржника рішення у формі листа не узгоджувалось з вимогами КПК, оскільки форма відповіді на скаргу на недотримання розумних строків під час досудового розслідування повинна бути у вигляді постанови., й відтак заступником Генерального прокурора - керівником САП припушено бездіяльність.
Ухвалою слідчого судді ВАКС в справі № 991/3279/22 відмовлено у задоволенні зазначеної скарги, з посиланнями зокрема на таке: «прокурор вищого рівня в даному випадку здійснив процесуальне реагування на скаргу адвоката від 18.08.2022 в порядку ст.308 КПК України. З огляду на вказані обставини суд зауважує, що в даному випадку відсутня бездіяльність прокурора вищого рівня щодо нерозгляду скарги адвоката на недодержання розумних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017, оскільки скаргу розглянуто в межах повноважень, відповідь надано у встановлені процесуальним законом строки. Посилання адвоката на необхідність реагування на подану ним скаргу в порядку ч.2 ст.308 КПК України саме в формі постанови є голослівними, оскільки ст.308 КПК України не містить обов`язкової вимоги щодо винесення постанови за результатами розгляду скарги. До того ж приписами ст.110 КПК України визначено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне. Варто наголосити, що положення ч.2 ст. 308 КПК України встановлюють, що прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду. Вказана норма не містить вказівки на необхідність у разі відмови в задоволенні скарги (повної, часткової) винести вмотивовану постанову, як наприклад про це йдеться у частині 2 статті 220 КПК України. Такого обов`язку положеннями ст. 308 КПК України не встановлено, про що зазначає сам адвокат в своїх додаткових поясненнях. До того ж важливо дотримуватися процесуальної самостійності прокурора при здійсненні ним своїх повноважень, відповідно до вимог КПК України, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється».
Враховуючи наведене вище очевидно, що у даному випадку скаржник пропустив встановлений КПК процесуальний строк на оскарження рішення заступника керівника САП від 22.08.2022 №16/1/5-20278-21 про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків в кримінальному провадженні від 25.04.2017 №42017000000001245, та не надав будь-яких доказів наявності поважних причин для поновлення пропущеного строку та існування реальних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного вчинення процесуальних дій, а тому належить відмовити у клопотанні про поновлення такого строку.
3.4. Відповідно до частин 2, 3 статті 304 КПК скарга повертається, якщо: 1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді; 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною 1 цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Перевіривши й оцінивши відомості, наведені у скарзі та доданих матеріалах, слідчий суддя вважає, що оскільки відсутні підстави для поновлення скаржнику пропущеного строку на подання даної скарги, тобто наявна підстава, визначена пунктом 3 частини 2 статті 304 КПК, й тому таку скаргу належить повернути скаржнику.
Керуючись статтями 113-117, 303-309, 369-372, 532 КПК суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5. про поновлення пропущеного строку на оскарження рішення заступника керівника САП ОСОБА_7. від 22.08.2022 №16/1/5-20278-21 про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків в кримінальному провадженні від 25.04.2017 №42017000000001245.
Повернути скаргу адвоката ОСОБА_5. в інтересах ОСОБА_1 на рішення заступника керівника САП ОСОБА_7. від 22.08.2022 №16/1/5-20278-21 про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків разом із усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошений 27.09.2022.
Слідчий суддя ОСОБА_3