Документ № 106467954

Справа № 991/3340/22

Провадження №11-сс/991/266/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_20.

суддів ОСОБА_21., ОСОБА_22.

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_23.

захисника ОСОБА_24.

прокурора ОСОБА_25.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_24 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 вересня 2022 року, якою задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_25 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Кремінці Яремчанського району Івано-Франківської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 52021000000000164 від 01 квітня 2021 року,

УСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 вересня 2022 року, задоволено клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_25. та обрано підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Не погодившись з вказаним рішенням адвокат ОСОБА_24. звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 вересня 2022 року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Апеляційна скарга захисника з доповненням обґрунтована тим, що ухвала слідчого судді є незаконною і її необхідно скасувати з підстав неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону, а також неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Зокрема, захисник стверджує, що слідчим суддею під час розгляду клопотання прокурора було порушено вимоги КПК України та розглянуто клопотання про обрання запобіжного заходу поза встановленим процесуальним строком у 72 год.

Водночас з оскаржуваної ухвали також вбачається, що розгляд поданого прокурором клопотання здійснено слідчим суддею за процедурою спеціального досудового розслідування (in absentia), однак у тексті вказаного рішення слідчий суддя неодноразово посилається на ч. 6 ст. 193 КПК України.

На думку сторони захисту, ч. 6 ст. 193 КПК України дозволяє розглядати клопотання про обрання запобіжного заходу без участі підозрюваного з метою забезпечення подальшого ефективного розшуку та забезпечення участі такої особи у кримінальному провадженні. І лише після того, як місце перебування особи засобами Інтерполу встановити неможливо, може застосуватись інститут «спеціального досудового розслідування» та/або «спеціального судового провадження».

Таким чином захист переконаний, що постановлення слідчим суддею ухвали від 22 серпня 2022 року про дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_1 унеможливлює застосування під час розгляду клопотання прокурора положень ч. 6 ст. 193 КПК України.

Захисник також зазначає, що ОСОБА_1 не був належним чином ознайомлений з клопотанням про обрання відносно нього запобіжного заходу, оскільки повістки про виклик та інші процесуальні документи не розміщувались стороною обвинувачення на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. У той же час захисник вважає, що ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, оскільки не містить строку дії обраного запобіжного заходу.

Крім того, захист переконаний, що підозра у цьому кримінальному провадженні є необґрунтованою, безпідставною та надуманою, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведеними.

На їхню думку, у цьому випадку взагалі відсутня подія кримінального правопорушення, а описані факти в Акті службової перевірки щодо підготовки, проведення та/або скасування процедури закупівлі можуть свідчити лише про можливі ознаки дисциплінарних правопорушень у діях окремих посадових осіб АТ «Укрзалізниця».

Водночас у матеріалах кримінального провадження відсутні докази елементарних та очевидних ознак інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, серед яких:

-відсутність можливості заволодіння чужим майном;

-відсутність службових повноважень у виконавців злочину;

-відсутність ознак попередньої домовленості осіб, що входять до групи;

-відсутність корисливого умислу та корисливої мети ОСОБА_1 ;

-відсутність визначення розміру предмету посягання.

Сторона захисту також стверджує про безпідставність висновку слідчого судді, що ОСОБА_1 оголошено в у державний та міжнародний розшук з підстав відсутності у органу досудового розслідування відомостей про його фактичне місце знаходження за кордоном та нез`явлення без поважних причин на виклик до детектива в умовах його належного повідомлення про такий виклик, оскільки стороні обвинувачення достовірно відоме місце перебування ОСОБА_1 у Словаччині. Водночас скерування постанови про розшук ОСОБА_1 до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України здійснювалось без будь-яких додатків, відтак висновок судді про скерування зазначеної постанови до Департаменту з відповідними матеріалами суперечить матеріалам судової справи.

Стверджуючи про неповноту судового розгляду сторона захисту зазначає, що під час розгляду клопотання прокурора ними було заявлено три клопотання у задоволенні яких слідчим суддею було відмовлено з тих підстав, що захистом не доведено, яке значення для судового розгляду матимуть здобуті відомості.

Клопотання сторони захисту стосувались:

-дослідження у судовому засіданні показань (протоколів допитів) ОСОБА_2 (начальника відділу забезпечення товарами, роботами та послугами Філії ЦОЗ у 2020 році), ОСОБА_3 (заступника директора філії ЦОЗ у 2020 році), ОСОБА_4 (начальника відділу інформаційних технологій та адміністративних питань філії ЦОЗ / уповноваженої особи філії ЦОЗ у 2020 році);

-виклику в судове засідання ОСОБА_5 - директора ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» (код ЄРДПОУ 35252831) для проведення допиту як свідка;

-виклику в судове засідання ОСОБА_6 (менеджера Апарату директора з економічної та інформаційної безпеки АТ «Укрзалізниця» у 2020 році), ОСОБА_7 (менеджера-начальника відділу невиробничих матеріально-технічних ресурсів Департаменту категорійного управління АТ «Укрзалізниця» у 2020 році) та ОСОБА_8 (головного фахівеця забезпечення безпеки у сфері договірної роботи управління запобігання майнової шкоди Апарату директора з економічної та інформаційної безпеки АТ «Укрзалізниця» у 2020 році), які склали Акт службової перевірки Філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» від 05 лютого 2021 року № ЦЦБ-7/2-КІ, для проведення їх допиту як свідків.

На думку захисту, відмова слідчого судді у задоволенні вказаних клопотань є формальною та такою, що суперечить з`ясуванню тих обставин, які мають істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

Крім того захисник зазначає, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу не містить чіткого обґрунтування неможливості застосування відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу. Відсутнє зазначене обґрунтування й в оскаржуваній ухвалі суду, що свідчить про безпідставність висновків слідчого судді та вказує на їх невідповідність фактичним обставинам справи.

В судове засідання з`явились захисник ОСОБА_24. та прокурор ОСОБА_25. ОСОБА_1., будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, у зв`язку з чим колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу за наявного складу учасників.

Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив задовольнити її у повному обсязі, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів провадження, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000164 від 01 квітня 2021 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

В межах цього кримінального провадження, 10 червня 2022 року відносно ОСОБА_1 складено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у пособництві з вчинення незакінченого замаху на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, вчиненому за попередньою змовою групою осіб шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (том 1 а.с. 36-50). Вказане повідомлення про підозру, 10 червня 2022 року було вручене директору «Монте Плаза» (Управляюча компанія з експлуатації жилих будинків) ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3 для передачі ОСОБА_1, а також направлене за місцем роботи, реєстрації, проживання та на особисту електронну пошту останнього.

Постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 03 серпня 2022 року підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в державний та міжнародний розшук, оскільки відповідно до відомостей автоматизованої бази даних осіб, що перетнули державний кордон ОСОБА_1 23 лютого 2022 року авіасполученням (м. Харків - м. Стамбул) перетнув державний кордон України та відтоді не повертався, на неодноразові виклики до органу досудового розслідування без поважних причин не з`явився, а у сторони обвинувачення відсутні достовірні відомості про його фактичне місцезнаходження за кордоном (том 1, а.с. 98-101).

11 серпня 2022 року у зв`язку з необхідністю організації міжнародного розшуку ОСОБА_1 з використанням каналів та можливостей Інтерполу вказана постанова була спрямована Національним антикорупційним бюро України на адресу Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України (том. 1 а.с. 95-97).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 серпня 2022 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 52021000000000164 від 01 квітня 2021 року стосовно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України (том 1, а.с. 109-110).

Після чого, 30 серпня 2022 року прокурор шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_25. звернулась до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Як вбачається з клопотання прокурора, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_10, будучи виконавчим директором Філії «Центр охорони здоров`я» акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Філія ЦОЗ, Філія), організувала в період з вересня 2020 року по 18.12.2020 за попередньою змовою із іншими службовими особами Філії, зокрема, ОСОБА_11, ОСОБА_12, а також з ОСОБА_1 та службовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр здоров`я» (далі - ТОВ «Медичний центр здоров`я»), серед яких, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, заволодіння грошовими коштами Філії в особливо великих розмірах під час здійснення Філією публічних закупівель послуг у сфері охорони здоров`я з проведення ПЛР-тестування, однак співучасники з причин, що не залежали від їхньої волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця за наступних обставин.

ОСОБА_10 у липні 2020 року залучила до реалізації свого злочинного умислу як пособника ОСОБА_11, пообіцявши останньому керівну посаду у Філії ЦОЗ. Користуючись авторитетом керівника Філії, ОСОБА_10, наділила ОСОБА_11 до моменту офіційного призначення його на посаду повноваженнями неформального контролю за діяльністю працівників відділу забезпечення товарами, роботами та послугами Філії (далі - відділ Філії) та Уповноважених осіб Філії із закупівель для створення можливостей надання ним вказівок, порад, протиправного впливу на таких працівників з метою прийняття ними рішень, необхідних для вчинення спланованого злочину.

Не пізніше 01.09.2020, ОСОБА_11 схилив до вчинення цього кримінального правопорушення провідного спеціаліста відділу Філії ОСОБА_12, яка під його контролем та з відома ОСОБА_10, зібравши комерційні пропозиції потенційних учасників закупівлі послуг з ПЛР-тестування в період з 01.09.2020 по 04.09.2020, сформувала техніко-економічне обґрунтування закупівлі з відомостями, що документально не підтверджувалися та створювали умови задоволення корисливих інтересів співучасників.

Зокрема, ОСОБА_12, діючи за погодженням з ОСОБА_11, визначила очікувану вартість предмета закупівлі в сумі 1300 грн/послуга, що на 420-500 грн/послуга вище від ціни, запропонованої ТОВ «Нео-Лаб», ТОВ «Медлаб», ТОВ «Діаген», ТОВ «МЛ Діла». Зазначена різниця була визначена співучасниками як орієнтовний розмір майбутнього предмета заволодіння.

Виходячи із протиправно сформованої очікуваної вартості предмета закупівлі та обсягу виділених грошей у розмірі 14 500,00 тис грн, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 без будь-якого належного обґрунтування кількості послуг з проведення ПЛР-тестування для потреб працівників АТ «Укрзалізниця», погодили їх кількість в обсязі 11 153 (одинадцяти тисяч ста п`ятдесяти трьох) досліджень, шляхом ділення обсягу виділеного фінансування на визначену ними у протиправний спосіб очікувану вартість предмета закупівлі.

Надалі, орієнтовно 09.09.2020, 18.09.2020, 24.09.2020 та 29.09.2020 ОСОБА_10, перебуваючи у м. Харкові та м. Києві, провела ряд зустрічей із ОСОБА_1, якому довела суть свого злочинного умислу, та отримала від нього згоду на співучасть у заволодінні грошовими коштами Філії у вигляді підбору ОСОБА_15 товариства, яке буде використано як інструмент вчинення злочину та майбутній заздалегідь обраний переможець публічних торгів.

Діючи в межах відведеної для нього ролі, не пізніше 29.09.2020 ОСОБА_1 домовився із директором ТОВ «Медичний центр здоров`я» ОСОБА_13 про участь підпорядкованого їй товариства у процедурі закупівлі послуг із ПЛР-тестування, довівши їй суть злочинного плану ОСОБА_10 та повідомивши про подальший поділ предмета заволодіння (співучасникам злочину - службовим особам Філії - 30% очікуваної вартості закупівлі, ОСОБА_1 та службовим особам ТОВ «Медичний центр здоров`я» - по 25% очікуваної вартості закупівлі, решта 20% - фактичні витрати на надання послуги).

ОСОБА_13 залучила до вчинення цього злочину заступника директора ТОВ «Медичний центр здоров`я» ОСОБА_14, яка повинна була сформувати пропозицію конкурсних торгів товариства та сприяти службовим особам Філії у створенні умов максимально сприятливих для ТОВ «Медичний центр здоров`я», обмеживши та/або усунувши конкуренцію під час процедури закупівлі.

30.09.2020, 01.10.2020 по 06.10.2020 ОСОБА_14, діючи за вказівками ОСОБА_13, маючи можливість за сприяння ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ознайомитися із проектом Технічних вимог до закупівлі послуг з ПЛР-тестування, визначила перелік умов, які потребували внесення до Технічних вимог закупівлі для забезпечення максимального сприяння ТОВ «Медичний центр здоров`я», про що повідомила також ОСОБА_1 для подальшого сповіщення ОСОБА_10 .

Надалі, у зв`язку із прийняттям 09.10.2020 Кабінетом Міністрів України постанови № 922, ОСОБА_10 у цей же період часу (точний день та час органом досудового розслідування не встановлено), знаючи про повну матеріальну і адміністративну залежність від неї ОСОБА_4 та її бажання зберегти займану посаду у Філії ЦОЗ, спільно з ОСОБА_11 вирішила використати ОСОБА_4 як Уповноважену особу Філії з метою подальшого заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» шляхом організації здійснення закупівлі Філією послуг з ПЛР-тестування у ТОВ «Медичний центр здоров`я» через Уповноважену особу. При цьому ОСОБА_10 була переконана, що в силу зазначених обставин, довіри до неї з боку ОСОБА_4, а також недостатнього рівня знання законодавства у сфері закупівель та відсутності досвіду на цій ділянці роботи остання погодиться підписати документи, необхідні співучасникам для реалізації їхнього злочинного плану.

З цією метою, ОСОБА_10, не пізніше 27.10.2020, знаходячись у приміщенні Філії, що розташована по проспекту Повітрофлотському, 9 у м. Києві, повідомила ОСОБА_4 про нагальну необхідність проведення нею як Уповноваженою особою Філії закупівлі послуг з ПЛР тестування, при цьому вказавши на ОСОБА_11 як на особу, яка буде допомагати та забезпечувати організацію проведення такої закупівлі, та приховавши від останньої дійсні наміри співучасників.

ОСОБА_4, не будучи обізнаною із злочинним планом співучасників, зважаючи на повну матеріальну і адміністративну залежність від ОСОБА_10, водночас будучи запевненою у відсутності складнощів у проведенні процедури закупівлі послуг з ПЛР-тестування та наданні необхідної допомоги з цього питання ОСОБА_11 та іншими співробітниками структурних підрозділів Філії погодилася виконати доручення керівника Філії ОСОБА_10 щодо проведення вказаної закупівлі.

У подальшому, у період з 23.10.2020 до 28.10.2020 ОСОБА_11, завірив ОСОБА_14 у перемозі ТОВ «Медичний центр здоров`я» у торгах та забезпечив внесення через підпорядкованих йому працівників Філії ЦОЗ змін до Інформації про закупівлю послуг (Технічних вимог), на яких наполягала ОСОБА_14, а також організував їх підписання електронним цифровим підписом ОСОБА_4 .

Так, 28.10.2020 о 15 год 34 хв ОСОБА_4 на виконання доручення ОСОБА_10 та ОСОБА_11 оприлюднила інформацію про спрощену процедуру закупівлі, зазначивши кінцевий термін подання пропозицій 30 жовтня 2020 року до 15 год 00 хв.

29.10.2020 о 17 год 06 хв підконтрольний ОСОБА_14 працівник ТОВ «Медичний центр здоров`я» ОСОБА_16, діючи на виконання її вказівки, направив ОСОБА_4 за допомогою електронної пошти скановану копію цінової пропозиції ТОВ «Медичний центр здоров`я» у сумі 1300 грн/послуга.

30.10.2020, після спливу граничного строку надання конкурсних пропозицій, ОСОБА_16, діючи за вказівкою ОСОБА_14, в період з 15 год 51 хв до 16 год 24 хв, направив з власної електронної пошти на електронну адресу ОСОБА_4 скановані копії документів, які вимагалися від учасника спрощеної процедури закупівлі у відповідності до Інформації про закупівлю, що були підписані ОСОБА_13 .

У зв`язку з не надходженням інших пропозицій учасників ринку медичних послуг до Філії ЦОЗ, співучасники вирішили організувати подання штучної пропозиції іншого товариства для створення документальної видимості конкурентної боротьби та легалізації перемоги ТОВ «Медичний центр здоров`я».

Для цього, ОСОБА_14 за посередництва ОСОБА_13, створила частину документів пропозицій спрощеної процедури закупівлі від імені ТОВ «Діагностика здоров`я», забезпечивши їх підписання директором цього товариства ОСОБА_17, яка не була обізнана із злочинним планом співучасників.

04.11.2020, приблизно о 15 год 00 хв ОСОБА_14, знаходячись у приміщенні Філії ЦОЗ, що по проспекту Повітрофлотському, 9 у м. Києві, передала оригінальний примірник конкурсної пропозиції ТОВ «Медичний центр здоров`я» та ТОВ «Діагностика здоров`я» ОСОБА_4 для подальшої їх начебто оцінки та створення документальної видимості конкурентної боротьби у спрощеній процедурі закупівлі, про що ОСОБА_14 негайно доповіла ОСОБА_13

06.11.2020, діючи за вказівками ОСОБА_14 та ОСОБА_13, до приміщення Філії прибув підконтрольний їм ОСОБА_16, де у період з 12 год 00 хв до 15 год 00 хв, ОСОБА_4, не будучи обізнаною із злочинним планом ОСОБА_10 по заволодінню коштами АТ «Укрзалізниці» здійснила розкриття комерційних пропозицій процедури закупівлі, після чого підписала складений на її прохання ОСОБА_18 протокол, відобразивши дату його складання 05.11.2020 та начебто присутність під час розкриття ОСОБА_17 як представника ТОВ «Діагностика здоров`я».

У відповідності до підписаного протоколу ОСОБА_4 рекомендувала розпочати Філії ЦОЗ перемовини із ТОВ «Медичний центр здоров`я» про укладання договору, визначивши остаточну ціну 1280 грн/послуга, що була досягнута начебто під час уторгування цінової пропозиції товариства, та є засобом прикриття протиправних дій співучасників.

Надалі, 10.11.2020, ОСОБА_10 спільно із ОСОБА_4, яка не була обізнаною з планом злочинних дій співучасників злочину склала та направила лист № ЦОЗ-07/5542 до структурних підрозділів АТ «Укрзалізниця» про необхідність надання ними дозволу на укладання договору із ТОВ «Медичний центр здоров`я», які відповіли відмовою по причині невідповідності ціни закупівлі ринковому рівню та рекомендували доопрацювати закупівлю, розглянувши пропозицію ТОВ «МЛ Діла» або провести уторгування з ТОВ «Медичний центр здоров`я» до 550,00 грн/послуга без ПДВ.

З метою подолання цієї перешкоди у досягненні протиправної мети, ОСОБА_10 повторно направила складені ОСОБА_11 листи № ЦОЗ-07/5775, ЦОЗ-07/5669 на адресу структурних підрозділів АТ «Укрзалізниця», в яких ОСОБА_11 навів інформацію стосовно начебто невідповідності, зокрема, пропозиції ТОВ «МЛ «Діла» вимогам закупівлі, що не відповідає дійсності, оскільки насправді такі вимоги не були передбачені Інформацією про закупівлю.

Враховуючи вищезазначене, а також той факт, що рекомендації щодо уторгування Філією не були враховані, структурні підрозділи АТ «Укрзалізниця» повторно відмовили Філії в погодженні укладання договору із ТОВ «Медичний центр здоров`я».

Усвідомлюючи, що внаслідок непогодження структурними підрозділами АТ «Укрзалізниця» укладення договору про закупівлю Філією ЦОЗ у ТОВ «Медичний центр здоров`я» послуг з ПЛР-тестування, реалізувати розроблений ОСОБА_10 злочинний план неможливо з незалежних від волі співучасників причин, 18.12.2020 ОСОБА_11 за погодженням з ОСОБА_10 склав протокол № 3 Уповноваженої особи Філії ЦОЗ АТ «Укрзалізниця», в якому зазначив про прийняття Уповноваженою особою Філії ЦОЗ рішення про скасування закупівлі послуг з проведення ПЛР-тестування, який ОСОБА_4 підписала 21.12.2020.

Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи від 27.10.2021 № 129/21 ринкова вартість послуги з проведення ПЛР-тестування на умовах її надання, передбачених у Інформації про закупівлю, станом на 05.11.2020 становить 837 грн/послуга. Таким чином розмір попереджених збитків державного підприємства становить 4 940 779 грн (або 443 грн на кожній з 11 153 послуг, які планувалось закупити), що згідно з п. 4 примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.

Таким чином, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_1, умисно, діючи за попередньою змовою групи осіб шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчинили незакінчений замах на заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» у сумі 4 940 779 грн, однак з причин, що не залежали від їхньої волі співучасники не вчинили всі дії, які вважали необхідними з метою доведення кримінального правопорушення до кінця.

Отже, ОСОБА_1, з корисливих мотивів орієнтовно в кінці вересня на початку жовтня 2020 року вступив у попередню змову з ОСОБА_10 з метою заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» призначеними для закупівлі послуг з ПЛР-тестування, у подальшому надавав їй поради щодо механізму вчинення цього злочину та з метою усунення перешкод в його вчиненні підшукав ТОВ «Медичний центр Здоров`я», використовуючи яке в якості учасника та заздалегідь визначеного переможця закупівлі послуг з ПЛР-тестування співучасники планували заволодіти грошовими АТ «Укразілзниця», не пізніше 30.09.2020 залучив у якості співвиконавця злочину ОСОБА_13 та повідомив їй розроблений ОСОБА_10 план його вчинення, 06.10.2020 інформував ОСОБА_10 про запропоновані ОСОБА_14 зміни до Технічних вимог необхідні співучасникам злочину для забезпечення перемоги в закупівлі ТОВ «Медичний центр Здоров`я», а таким чином, своїми порадами, наданням засобів та знарядь сприяв у заволодінні співучасниками злочину грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» в сумі 4 940 779 грн, однак з причин, що не залежали від їхньої волі співучасники не вчинили всі дії, які вважали необхідними з метою доведення кримінального правопорушення до кінця.

Приводом для подачі клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України та переховується від органів досудового розслідування за кордоном з метою уникнення можливого притягнення до кримінальної відповідальності. Крім того, прокурор також зазначила про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду; ризику його незаконного впливу на свідків, експерта та підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. З цих підстав орган досудового розслідування вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Враховуючи вищенаведені обставини, беручи до уваги той факт, що підозрюваний ОСОБА_1 переховується від органів досудового розслідування, у зв`язку з чим оголошений у державний та міжнародний розшук, прокурор просила розглянути подане нею клопотання в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України та обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 вересня 2022 року зазначене клопотання прокурора було задоволено. Слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, що може бути підставою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою та існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, слідчий суддя дійшов висновку, що описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими матеріалами кримінального провадження формує внутрішнє переконання причетності підозрюваного ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України. Водночас слідчий суддя переконаний, що в разі відмови в задоволенні клопотання прокурора підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Прийняття органом досудового розслідування постанови про оголошення підозрюваного ОСОБА_1 у міжнародний розшук та її скерування у Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, на думку слідчого судді, є достатнім для підтвердження факту оголошення особи в міжнародний розшук у розумінні вимог ч. 6 ст. 193 КПК України. Отже, на цьому етапі кримінального провадження обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді. Переконливих доводів, які б ставили під сумнів законність і умотивованість наведених висновків апеляційна скарга сторони захисту не містить.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У ході розгляду клопотання прокурора слідчий суддя з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного та дійшов висновку, що обрання такого запобіжного заходу на цьому етапі кримінального провадження є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження.

Зокрема, дослідивши матеріали провадження слідчий суддя дійшов мотивованого висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України за викладених у клопотанні обставин, не вирішуючи при цьому питання про доведеність винуватості та остаточність кваліфікації його дій.

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погоджується з таким висновком слідчого судді та вважає достатніми докази можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення для вирішення питання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру підлягає обов`язковому здійсненню, зокрема у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів провадження, 10 червня 2022 року в межах кримінального провадження № 52021000000000164 відносно ОСОБА_1 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, яке у той самий день було вручене директору «Монте Плаза» (Управляюча компанія з експлуатації жилих будинків) ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3 для передачі ОСОБА_1, а також направлене за місцем роботи, реєстрації, проживання та на особисту електронну пошту останнього. Тобто, ОСОБА_1 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

У той же час слідчим суддею правильно встановлено, що матеріали, додані до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, свідчать про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке може бути підставою для обрання такого запобіжного заходу.

Так, висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри слідчий суддя дійшов на підставі безпосередньо досліджених у ході розгляду клопотання прокурора матеріалів провадження, зокрема:

-копії акта № ЦЦБ-7/2-КІ від 05.02.2021 службової перевірки філії ЦОЗ АТ «Укрзалізниця», проведеної на підставі наказів АТ «Укрзалізниця від 04.12.20 № 537 від 06.01.2021 № 002, відповідно до якого виявлено порушення, допущені службовими особами Філії під час закупівлі послуг з ПЛР-тестування для потреб працівників Філії (том 2 а.с. 1-12);

-копії техніко-економічного обґрунтування закупівлі послуг Філії на 2020 рік від 18.09.2020, в якому ОСОБА_12 відобразила, що пропозиція ТОВ «МедЛаб» становить 1083,33 грн без ПДВ, пропозиція ТОВ «ІММД» - 1350 грн/послуга без ПДВ, пропозиція ТОВ «Діаген» - 1150 грн/послуга без ПДВ (том 2 а.с. 15);

-копії техніко-економічного обґрунтування закупівлі послуг Філії на 2020 рік від 22.10.2020, в якому ОСОБА_12 відобразила відомості стосовно цінової пропозиції ТОВ «МедЛаб», ТОВ «ІММД» і ТОВ «Діаген» у розмірі 1300 грн/послуга, 1350 грн/послуга та 1380 грн/послуга відповідно (том 2 а.с. 16);

-копії форми річного плану закупівель UA-P-2020-10-28-004776-b (том 2 а.с. 17);

-копії інформації про закупівлю послуг із зазначенням вимог до предмета закупівлі (том 2 а.с. 18-21);

-копії цінової пропозиції ТОВ «ІММД» від 29.10.2020 № 42-02/04/09, відповідно до якої послуги з проведення ПЛР-тестування становлять 1300 грн за 1 послуги без ПДВ (том 2 а.с. 22);

-копії цінової пропозиції ТОВ «Діагностика здоров`я» № 106 від 29.10.2020, згідно якої послуги з проведення ПЛР-тестування становлять 1300 грн за 1 послуги без ПДВ (том 2 а.с. 23);

-копії супровідного листа та № 27 від 03.11.2020 та копія форми цінової пропозиції ТОВ «Медичний центр Здоров`я» № 1 від 29.10.2020, відповідно до якої послуги з проведення ПЛР-тестування становлять 1300 грн за 1 послуги без ПДВ (том 2 а.с. 24-25);

-копії протоколу від 05.11.2020 ПЛР тестування, з якого вбачається, що ОСОБА_4 оголосила переможцем спрощеної процедури закупівлі ТОВ «Медичний центр здоров`я» (том 2 а.с. 26);

-копії листа Філії ЦОЗ АТ «Укрзалізниця» від 10.11.2020 № ЦОЗ-07/5542, згідно з яким ОСОБА_10 та ОСОБА_4 запросили у Департамент категорійного управління, Апарату директора з економічної безпеки та Офісу з антикорупційної політики погодження укладання договору із переможцем спрощеної процедури закупівлі ТОВ «Медичний центр здоров`я» (том 2 а.с. 27);

-копії листа від 13.11.2020 № ЦКТУ-08/851 Департаменту категорійного управління АТ «Укрзалізниця», згідно з яким Філії ЦОЗ у погодженні укладання договору із ТОВ «Медичний центр здоров`я» відмовлено у зв`язку із невідповідністю ціни закупівлі ринковому рівню та рекомендовано доопрацювати закупівлю, розглянувши пропозицію ТОВ «МЛ Діла» або провести уторгування з ТОВ «Медичний центр здоров`я» до 550,00 грн/послуга без ПДВ (том 2 а.с. 28-29);

-копії листа Філії ЦОЗ від 18.11.2020 № ЦОЗ-07/5669 за підписом ОСОБА_10 відповідно до якого запропонована пропозиція «МЛ ДІЛА» не відповідає ключовим критеріям закупівлі, а тому не може розглядатися як потенційний учасник зазначеної процедури закупівлі (том 2 а.с. 32-33);

-копії листа Офісу з антикорупційної діяльності від 03.12.2020 № ЦУАДО-07/739, відповідно до якого Філії ЦОЗ повторно відмовлено у погодженні укладання договору із ТОВ «Медичний центр здоров`я» (том 2 а.с. 37);

-копії протоколу огляду від 14.09.2021, згідно з яким оглянуто накопичувач інформації на якому міститься файли-образи накопичувачів, які використовувалися ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_12 під час виконання ними службових обов`язків у Філії ЦОЗ (том 2 а.с. 42-101);

-копії протоколу огляду речового доказу від 06.07.2021, згідно з яким оглянуто термінал мобільного зв`язку ОСОБА_10 та встановлено, що остання підтримувала постійне спілкування з ОСОБА_1 (том 2 а.с. 102-104);

-копії протоколу огляду від 06.12.2021, згідно з яким оглянуто термінал мобільного зв`язку ОСОБА_1 та встановлено, що під час листування він домовився із ОСОБА_10 про необхідність внесення змін в Технічні умови закупівлі (Інформацію про закупівлю), на що ОСОБА_10 повідомила у Telegram-чаті: «Внесем» (том 2 а.с. 105-118);

-копії протоколу огляду від 15.12.2021, згідно з яким оглянуто термінал мобільного зв`язку ОСОБА_14 та встановлено її листування з ОСОБА_1 (том 2 а.с. 119-151);

-копії протоколу огляду телефону ОСОБА_11 від 11.06.2021, відповідно до якого вбачається переписка з ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_4 щодо процедури закупівлі послуг з ПЛР-тестування (том 2 а.с. 152-198);

-копії протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_4 від 15.06.2021, з якого вбачається переписка з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з приводу проведення закупівлі послуг з ПЛР-тестування (том 2 а.с. 199-234);

-копії протоколу огляду від 22.12.2021, згідно з яким здійснено огляд інформації про телефонні з`єднання ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_14 . Оглядом та сукупністю матеріалів провадження встановлено, що ОСОБА_1 користувався мобільними телефонами НОМЕР_1, НОМЕР_2, в тому числі, у період з 01.01.2020 по 02.12.2021; ОСОБА_17 - номером зв`язку НОМЕР_3 ; ОСОБА_10 - номером зв`язку НОМЕР_4 ; ОСОБА_11 - номерами зв`язку НОМЕР_5, НОМЕР_6 ; ОСОБА_16 - номером зв`язку НОМЕР_7 . За трафіком з`єднань номеру НОМЕР_3 (користувача ОСОБА_17 ) встановлено, що він використовувався в період з 30.10.2020 по 06.11.2020 у межах м. Суми. В період з 07.10.2022 по 19.02.2022 абонент ОСОБА_17 ( НОМЕР_3 ) мала 11 з`єднань із абонентом ОСОБА_14 ( НОМЕР_8 ), термінал якої перебував під час цих з`єднань у межах м. Харкова. Крім того встановлено, що абонент ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) в період з 01.07.2020 по 31.12.2020 здійснив 20 поїздок з м. Харкова до м. Києва. Також підтверджено, що ОСОБА_10 мала телефонні з`єднання із ОСОБА_1, а термінали їх мобільного зв`язку перебували в зоні дії одних й тих самих базових станцій мобільного зв`язку м. Києва та м. Харкова в одні й ті ж самі проміжки часу. Водночас абонентські номери мобільного зв`язку НОМЕР_4 ОСОБА_10 та НОМЕР_9 перебували за увесь період часу в зоні дії одних і тих же базових станцій зв`язку, або таких, що розташовані поряд. Термінал мобільного зв`язку із IMEI НОМЕР_10, який був обладнаний сім-карткою НОМЕР_4 ( ОСОБА_10 ), починаючи з 26.07.2020, використовувався епізодично з сім-карткою із номером НОМЕР_9 (том 2 а.с. 235-242);

-копії листа ТОВ «МЛ «Діла» від 29.06.2021 № 3.1/697, згідно з яким станом на вересень-грудень 2020 року вартість послуг медичного дослідження «Коронавірус методом ПЛР-якісний» складала 550 - 900 грн/послуга. Станом на момент надходження запиту (29.06.2021) 550 - 900 грн/послуга (том 2 а.с. 244);

-копії висновку експерта від 21.04.2022 № СЕ-19/111-22/8280-ПЧ згідно з яким підпис від імені ОСОБА_17 у протоколі від 05.11.2022 ПЛР тестування як представника ТОВ «Діагностика здоров`я» виконано не ОСОБА_17, а іншою особою (том 2 а.с. 245-250);

-копії висновку експерта від 27.10.2021 № 129/21 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи, відповідно до якого середня ринкова вартість (ціна) послуги без урахування ПДВ з проведення лабораторних досліджень - тестувань на гостру респіраторну хворобу Covid-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2 методом ПЛР на території України в обсягу, вказаному в повідомленні про закупівлю № UA-P-2020-10-28-004476-b та з урахуванням умов надання послуги зазначеного повідомлення становить на 05.11.2020 837 грн/послуга (том 2 а.с. 251-268);

-протоколу огляду від 15.11.2021, відповідно до якого оглянуто оптичні диски з інформацією про з`єднання абонентських номерів наданих операторами мобільного зв`язку «Київстар», «ВФ Україна», « ОСОБА_19 » (т. 2 а.с. 269-276).

А тому, доводи захисту про відсутність у матеріалах провадження доказів щодо можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення є безпідставними та спростовуються вищезазначеними речовими доказами, документами та висновками експертів.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відтак вирішуючи питання щодо наявності обґрунтованої підозри у цьому кримінальному провадженні, колегія суддів також бере до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) згідно якої, стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення «Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

За таких обставин колегія суддів відхиляє доводи захисту щодо відсутності у матеріалах провадження доказів на підтвердження наявності ознак складу інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення (можливості заволодіння чужим майном; службових повноважень у виконавців злочину; ознак попередньої домовленості осіб, що входять до групи; корисливого умислу та корисливої мети ОСОБА_1 ; визначення розміру предмету посягання), оскільки на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

На переконання колегії суддів, додані прокурором до клопотання про обрання запобіжного заходу матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного.

Таким чином колегія суддів переконана, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі дійшов правильного висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри, так як наявні у матеріалах провадження докази формують внутрішнє переконання причетності підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, з чим погоджується і колегія суддів.

Вирішуючи питання щодо наявності у цьому кримінальному провадженні встановленого слідчим суддею ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, дійшов обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного. Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді та вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зокрема, перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду слідчий суддя встановив, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, конкретні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, в тому числі про його майновий стан, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Обґрунтовуючи клопотання прокурор послався на наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: пособництво з вчинення незакінченого замаху на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Відповідно до ст. 12 КК України та примітки ст. 45 КК України, злочин передбачений ч. 5 ст. 191 КК України є особливо тяжким корупційним правопорушенням. Водночас санкція ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Колегія суддів погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Разом з тим тяжкість можливого покарання не є єдиною підставою для висновку про існування у даному провадженні ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.

Зокрема, слід також врахувати, що 23 лютого 2022 року ОСОБА_1 авіасполученням (м. Харків - м. Стамбул) виїхав з території України та відтоді не повертався, на неодноразові виклики до органу досудового розслідування не з`являвся у зв`язку з чим був оголошений у державний та міжнародний розшук.

Водночас майновий стан підозрюваного, а саме належність йому на праві власності квартири площею 137,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, машино-місця площею 16, 4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4, транспортного засобу Audi RS Q8, 2020 року випуску, д.н.з. НОМЕР_11 та задекларований дохід за період 2017-2021 роки, який становить 8 812 498 грн, дає обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 може використати зазначені кошти для переховування від органів досудового розслідування та/або суду за кордоном упродовж тривалого часу.

Реальна можливість вільної зміни ОСОБА_1 свого місця перебування підвищує ймовірність його переховування від органів досудового розслідування та суду, а у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження підтверджує наявність відповідного ризику.

Наведені вище обставини дають достатні підстави для висновку про існування ризику втечі підозрюваного ОСОБА_1 з метою переховування від органів досудового розслідування та ухилення від кримінальної відповідальності

Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного слідчий суддя, серед іншого, також зобов`язаний встановити наявність достатніх підстав вважати, що такий підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.

Разом з тим Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного доведеністю факту перебування такої особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.

При цьому вказана норма права не відокремлює оголошення особи в державний, міждержавний чи міжнародний розшук. Тобто, підставами для оголошення підозрюваного в розшук (державний, міждержавний, міжнародний) є відсутність під час досудового розслідування відомостей про його місцезнаходження або перебування такої особи за межами України та неявка без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик.

Як вірно встановлено слідчим суддею, 23 лютого 2022 року ОСОБА_1 авіасполученням (м. Харків - м. Стамбул) виїхав з території України та відтоді не повертався, на неодноразові виклики до органу досудового розслідування не з`явився. Зокрема, підозрюваний ОСОБА_1 викликався детективами Національного антикорупційного бюро України до органу досудового розслідування за адресою: м. Київ, вул. Василя Сурікова, 3 для допиту як підозрюваного, а саме: 10 червня 2022 року поштовим зв`язком, направленням повістки за адресою його останнього відомого фактичного місця проживання АДРЕСА_2 на 21 червня 2022 року о 10 год 00 хв, 24 червня 2022 року о 10 год 00 хв та 29 червня 2022 року о 10 год 00 хв. Також, 10 червня 2022 року за допомогою месенджера миттєвих інтернет-повідомлень Whats App на його особистий мобільний номер НОМЕР_1, особисту електронну пошту направлено повістки про виклик на 21 червня 2022 о 10 год 00 хв, 24 червня 2022 року о 10 год 00 хв та 29 червня 2022 року о 10 год 00 хв. Крім цього, 29 липня 2022 року здійснено виклик за допомогою месенджера миттєвих інтернет-повідомлень Whats App на його особистий мобільний номер НОМЕР_1 на 03 серпня 2022 року.

Таким чином, стороною обвинувачення були вжиті всі можливі та достатні заходи для виклику підозрюваного ОСОБА_1, про що, на думку колегії суддів, останній був належним чином повідомлений.

Постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 03 серпня 2022 року підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в державний та міжнародний розшук. Після чого, 11 серпня 2022 року вказана постанова детектива була направлена до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України.

Однак ОСОБА_1 будучи достовірно обізнаним про існування цього кримінального провадження та про його розшук органами досудового розслідування до України не повертався.

Колегія суддів критично оцінює доводи захисника, який стверджує, що ОСОБА_1 бажає брати участь у вказаному кримінальному провадженні, а його перебування на даний час у Словаччині обумовлене військовою агресією російської федерації проти України та введенням на всій території України воєнного стану, оскільки захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, який поширюється на всіх громадян України, у тому числі тих, хто тимчасово знаходиться за кордоном.

Прийняття органом досудового розслідування постанови про оголошення підозрюваного в державний та міжнародний розшук та направлення такої постанови до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України з метою організації міжнародного розшуку ОСОБА_1 з використанням каналів та можливостей Інтерполу, на переконання колегії суддів, є достатнім для підтвердження факту оголошення особи у міжнародний розшук у розумінні вимог ст. 281 КПК України та ч. 6 ст. 193 КПК України.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що прокурором до клопотання були надані належні і допустимі докази оголошення ОСОБА_1 в міжнародний розшук та наявності передбачених ст. 177 КПК України підстав для обрання запобіжного заходу, а тому доводи захисту про недоведеність стороною обвинувачення підстав для розгляду клопотання у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України є безпідставними. Дослідивши клопотання прокурора та матеріали провадження слідчий суддя обґрунтовано встановив наявність передбачених законом підстав для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з чим погоджується і колегія суддів.

Доводи захисту щодо неможливості розгляду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв`язку із постановленням слідчим суддею 22 серпня 2022 року ухвали про дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_1 хоча і свідчать про можливе порушення порядку застосування цих інститутів кримінального провадження, але не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді. На це вказують положення ч. 5 ст. 374 КПК України щодо здійснення стороною обвинувачення всіх можливих передбачених законом заходів для забезпечення права особи на захист та доступ до правосуддя. Міжнародний розшук з метою встановлення місцезнаходження особи та подальша, зокрема, видача (екстрадиція) особи в Україну є тими заходами, які забезпечують безпосередню участь особи у кримінальному провадженні. А тому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги захисника в цій частині.

Водночас колегія суддів не здійснює оцінку доводів захисту щодо порушень допущених слідчим суддею під час розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_1, оскільки суд на підставі поданої апеляційної скарги здійснює перегляд виключно ухвали слідчого суді про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У поданій апеляційній скарзі захисником обґрунтовано зазначено про безпідставність висновку слідчого судді щодо скерування Національним антикорупційним бюро України до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України постанови детектива про оголошення підозрюваного ОСОБА_1 в державний та міжнародний розшук разом з відповідними матеріалами, однак зазначені обставин не можуть вважатися істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та жодним чином не вплинули на законність та обґрунтованість рішення слідчого судді.

Частиною 6 ст. 193 КПК України передбачено, що у випадку розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, після затримання цієї особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Таким чином, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя позбавлений можливості застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід. Питання про застосування до підозрюваного обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід може бути вирішене судом лише за участю підозрюваного після його затримання. А тому колегія суддів відхиляє доводи захисту щодо відсутності в оскаржуваному рішенні слідчого судді обґрунтування неможливості застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу.

Безпідставними, на переконання колегії суддів, є й твердження захисту щодо невідповідності ухвали про обрання запобіжного заходу вимогам КПК України у зв`язку із не зазначенням слідчим суддею строку дії запобіжного заходу, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.

Також колегія суддів бере до уваги, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який оголошений у міжнародний розшук, не визначається й розмір застави (ч. 4 ст. 183 КПК України).

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу дійсно не було розглянуто слідчим суддею у встановлений законом процесуальний строк в 72 год, однак у даному конкретному випадку таке порушення не може вважатися істотним, оскільки не впливає на правильність установлених судом обставин та не може бути підставою для скасування по суті правильного судового рішення. Слід також врахувати, що на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України розгляд клопотання прокурора здійснювався без участі підозрюваного.

Стверджуючи про неповноту судового розгляду сторона захисту зазначила, що під час розгляду клопотання прокурора захисником було заявлено три клопотання у задоволенні яких слідчим суддею було безпідставно відмовлено. Аналогічні клопотання були заявлені захисником й у ході апеляційного розгляду. За результатом розгляду таких клопотань колегією суддів без виходу до нарадчої кімнати було відмовлено у їх задоволенні, оскільки вони обґрунтовані питаннями, які не є предметом розгляду на даній стадії кримінального провадження, та такими, що могли б істотно вплинути на суть рішення суду апеляційної інстанції. На даній стадії кримінального провадження суд не вправі оцінювати наявність чи відсутність складу злочину у діях особи або винуватість такої особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Не ґрунтуються на вимогах закону й доводи захисту щодо наявності у сторони обвинувачення обов`язку опублікувати на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора клопотання про обрання запобіжного заходу з метою ознайомлення підозрюваного з його змістом, оскільки згідно ч. 2 ст. 297-5 КПК України копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, надсилаються захиснику. Водночас захисник під час апеляційного розгляду не заперечував щодо вручення йому у передбаченому законом порядку копії клопотання про обрання запобіжного.

Інші підстави для відмови в задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу, зазначені захисником у поданій до суду апеляційній скарзі, також не спростовують висновків слідчого судді.

Під час апеляційного розгляду колегія суддів враховує вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Суд також враховує той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Надані із клопотанням матеріали доводять наявність правових підстав для обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.

Неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

У зв`язку з чим колегія суддів доходить висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

На підставі наведеного, керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 вересня 2022 року про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52021000000000164 від 01 квітня 2021 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_20

Судді: ОСОБА_21

ОСОБА_22