- Головуючий суддя (ВАКС): Федоров О.В.
Справа № 991/4035/22
Провадження 1-кс/991/4054/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
26 вересня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_30,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_31.,
прокурора ОСОБА_32,
підозрюваного ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_33.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_34, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_32., про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000145 від 17.06.2022, відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.3 ст. 15 ч.5 ст. 191, ч1. ст. 366 України,
ВСТАНОВИВ:
22.09.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.09.2022 вказане клопотання було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_30
1.Зміст поданого клопотання
В обґрунтування заявленого клопотання детектив зазначає, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000525 від 19.08.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч .1 ст. 366 КК України.
Так, 17.06.2022 з матеріалів кримінального провадження №52020000000000525 виділено матеріали кримінального провадження за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, в окреме провадження №52022000000000145.
08.07.2022 ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52022000000000145 від 17.06.2022 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що Державне підприємство «Хлібна база №76» Державного агентства резерву України (далі - ДП «Хлібна база №76») засноване на державній власності і належить до сфери управління Державного агентства резерву України, що діє відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 року № 517 «Про затвердження Положення про Державне агентство резерву України».
15.06.2009 між Державним агентством резерву України (далі - Держрезерв) та ДП «Хлібна база №76» в якості зберігача було укладено договір відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву № юр-2зб/363-2009 з додатковою угодою до нього від 19.07.2016.
Станом на 01.03.2021 року на відповідальному зберіганні ДП «Хлібна база №76» зберігались матеріальні цінності державного резерву, а саме пшениця 3 класу у кількості 6216,426 тон, пшениця 2 класу у кількості 873,313 тон, клас якої визначався згідно «ДСТУ 3768:2010 Пшениця. Технічні умови» за показниками на момент передачі зерна пшениці на відповідальне зберігання. Тож, з урахуванням положень договору відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву від 15.06.2009
ДП «Хлібна база №76» було зобов`язано зберігати зазначене зерно пшениці державного резерву та здійснювати його відпуск лише на підставі відповідних розпоряджень (нарядів).
У ході досудового розслідування встановлено, що у невстановлений період часу, але не пізніше 20.10.2020, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, а саме матеріальними цінностями державного резерву, які знаходяться на відповідальному зберіганні на ДП « Хлібна база №76».
Так, детектив вказує, що ОСОБА_2 розробив злочинний план, направлений на заволодіння матеріальними цінностями державного резерву у вигляді зерна пшениці, яке зберігалось на ДП «Хлібна база №76». Вказаний план передбачав заволодіння окремою частиною зерна пшениці Держрезерву, яке зберігалося на ДП «Хлібна база №76» під виглядом вивезення зерна пшениці іншого поклажодавця, який нібито передав таке майно на зберігання до державного підприємства, та списання з балансу ДП «Хлібна база № 76» частини зерна пшениці Держрезерву під виглядом утилізації зернових відходів, утворених внаслідок проведення технологічних робіт з сепарації та очистки зерна пшениці Держрезерву, яке знаходилось на зберіганні на державному підприємстві.
Зокрема, за версією органу досудового розслідування, розроблений злочинний план передбачав: підготовку офіційних документів щодо погіршення якісних показників зерна пшениці державного резерву, яке знаходиться на зберіганні на ДП «Хлібна база №76; отримання на підставі таких офіційних документів необхідних дозволів від уповноваженого органу в особі Держрезерву на проведення технологічних робіт із забезпечення дотримання якісних показників зерна пшениці державного резерву; оформлення офіційних документів з відомостями про проведення робіт із забезпечення дотримання якісних показників зерна пшениці, які в дійсності проводитись не будуть, з утворенням в результаті таких робіт зернових відходів, які підлягають утилізації; створення офіційних документів, направлених на формування уяви про законність підстав для вивезення зерна пшениці державного резерву, яке зберігається на ДП «Хлібна база №76», шляхом складання документів, зокрема, договорів складського зберігання, складських квитанцій, внесення відомостей у службові журнали, якими підтверджуватиметься нібито прийняття ДП «Хлібна база №76» на зберігання зерна пшениці від окремо визначеної юридичної особи, яке фактично на державне підприємство завозитись не буде; відвантаження з ДП «Хлібна база №76» на користь окремо визначеної юридичної особи зерна пшениці державного резерву, яке зберігається на державному підприємстві; забезпечення безперешкодного вивезення зерна пшениці державного резерву з ДП «Хлібна база №76» на користь окремо визначеної юридичної особи вантажними транспортними засобами шляхом складання відповідних документів, зокрема, товарно-транспортних накладних; реалізація зерна пшениці державного резерву, вивезеного з ДП «Хлібна база № 76», за ринковими цінами та розподіл здобутих грошових коштів між усіма співучасниками; списання зерна пшениці державного резерву з балансу ДП «Хлібна база №76» під виглядом утилізації зернових відходів, сформованих внаслідок виконання робіт із забезпечення дотримання якісних показників зерна пшениці державного резерву забезпечення фінансування окремих дій, направлених на виконання злочинного плану.
Усвідомлюючи, що для реалізації злочинного плану необхідно використати реквізити юридичної особи, яка виступить в якості поклажодавця зерна пшениці та на виконання злочинного плану забезпечить підписання необхідних фінансово-господарських документів, ОСОБА_2 вступив у злочинну змову, направлену на заволодіння чужим майном, з раніше знайомим йому ОСОБА_1, який є єдиним учасником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слобожанщина» (далі - ТОВ «ТД «Слобожанщина»).
За даними органу досудового розслідування, після повідомлення ОСОБА_1 деталі злочинного плану та отримавши від нього згоду на співучасть у діях, направлених на заволодіння майном державного резерву, у період з 21.10.2020 по 27.11.2020, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, співучасники розподілили між собою ролі у злочинному плані та розпочали активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети. Після розподілу ролей, ОСОБА_1 в якості пособника у вчиненні кримінального правопорушення взяв на себе: підписання від імені керівника ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» офіційних документів щодо нібито передачі на зберігання до ДП «Хлібна база № 76» зерна пшениці; підготовку та підписання від імені керівника ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» документів, необхідних для вивезення з території
ДП «Хлібна база №76» зерна пшениці державного резерву від виглядом повернення майна юридичній особі - поклажодавцю.
На реалізацію задуманого, як вказує детектив, ОСОБА_4, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи з прямим умислом, направленим на заволодіння майном державного резерву, усвідомлюючи, що жодного майна на зберігання ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» до ДП «Хлібна база №76» передавати наміру не має, підписав від імені ДП «Хлібна база №76» договір складського зберігання зерна № 31 від 27.11.2020 року, за умовами якого ДП «Хлібна база №76» як зерновий склад приймає від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» як поклажодавця сільськогосподарську продукцію на строкове зберігання.
За умовами вказаного договору, ДП «Хлібна база №76» зобов`язано створити необхідні умови і забезпечити належне зберігання продукції та її схоронність, що виключає втрату, невиправдану нестачу і псування продукції протягом усього терміну зберігання, відшкодувати ТОВ «ТД «Слобожанщина» витрату або невиправдану нестачу продукції, а також погіршення її якості, якщо таке є наслідком порушень встановлених правил зберігання, коштами або однорідною продукцією належної якості.
У подальшому, 24.02.2021 ОСОБА_4 підписав лист від імені ДП «Хлібна база №76» вих. № 47 від 24.02.2021 на адресу ОСОБА_5 щодо необхідності проведення робіт зі збереження якісно-кількісних показників зерна пшениці держаного резерву.
Натомість, у ході готування до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4, прийняв рішення про добровільну відмову від готування до вчинення кримінального правопорушення, усвідомлюючи при цьому можливість доведення ним у співучасті з іншими особами кримінального правопорушення до кінця.
Водночас, детектив зазначає, що бажаючи реалізувати спільний злочинний умисел до кінця, усвідомлюючи, що досягнення злочинної мети неможливо без активної участі керівника ДП «Хлібна база №76» у таких діях, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з корисливих мотивів, у період з 02.03.2021 по 24.03.2021, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, довели рідному брату ОСОБА_1 - ОСОБА_3, раніше розроблений злочинний план і запропонували останньому тимчасово очолити ДП «Хлібна база №76» та у подальшому використати своє службове становище для досягнення спільної злочинної мети у вигляді заволодіння зерном пшениці 3 класу державного резерву, яке зберігалось на вищеназваному державному підприємстві, та після його реалізації за ринковими цінами розподілити отримані кошти між усіма співучасниками.
Після отримання згоди ОСОБА_3 на прийняття участі у злочинних діях, ОСОБА_2 із залученням невстановлених осіб, відомості щодо яких виділені в окреме провадження, а саме їх зв`язків та впливу на прийняття керівництвом Держрезерву управлінських рішень, забезпечив прийняття Держрезервом наказу від 24.03.2021 № 61-к про призначення ОСОБА_3 виконуючим обов`язки генерального директора
ДП «Хлібна база №76». Так, ОСОБА_3 став наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, у зв`язку з чим, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою.
При цьому ОСОБА_3 в якості виконавця кримінального правопорушення взяв на себе: підписання від імені керівника ДП «Хлібна база №76» офіційних документів, направлених на списання з балансу державного підприємства частини зерна пшениці державного резерву під виглядом утилізації зернових відходів; підписання від імені керівника ДП «Хлібна база №76» офіційних документів щодо нібито прийняття на зберігання від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» на зберігання зерна пшениці; забезпечення відвантаження з ДП «Хлібна база №76» зерна пшениці державного резерву, у тому числі шляхом підшукання та використання інших осіб, які забезпечать завантаження та відпуск зерна пшениці.
Після призначення на керівну посаду, ОСОБА_3 на виконання злочинного плану, діючи з прямим умислом, направленим на заволодіння майном державного резерву, зловживаючи своїм службовим становищем, у невстановлений слідством час та місці підписав від імені ДП «Хлібна база №76» лист вих. № 50 від 30.03.2021 на ім`я ОСОБА_5, щодо утворення різниці між кількістю зерна пшениці до проведення оздоровчих заходів та кількістю зерна після проведення таких заходів в обсязі 781 403 кг, з яких відходи третьої категорії в обсязі 637 176 кг та попросив надати рекомендації щодо утилізації даних відходів.
Крім того, ОСОБА_3 на виконання злочинного плану, вчинив дії щодо приховання слідів кримінального правопорушення, усвідомлюючи, що жодних відходів зерна пшениці внаслідок проведення з ним оздоровчих заходів не утворювалось.
У подальшому ОСОБА_3 у період з 20.05.2021 по 24.05.2021 підписав від імені ДП «Хлібна база №76» складські квитанції щодо прийняття ДП «Хлібна база № 76» на зберігання від ТОВ «ТД «Слобожанщина» зерна пшениці 3 класу у загальному обсязі 1 558 290 кг.
Детектив зазначає, що ОСОБА_3 з метою створення уяви про реальність господарських операцій з передачі на строкове зберігання до ДП «Хлібна база № 76» від ТОВ «ТД «Слобожанщина» вищезазначеного зерна пшениці, забезпечив підписання від імені невстановленої особи та скріплення печаткою ДП «Хлібна база № 76» товаро-транспортні накладні.
У свою чергу, ОСОБА_1 у період часу з 20.05.2021 до 24.05.2021, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, підписав та скріпив печаткою ТОВ «ТД «Слобожанщина» вищезазначені товарно-транспорті накладні щодо нібито транспортування зерна пшениці до ДП «Хлібна база № 76» та передачу його на зберігання до державного підприємства.
Так, ОСОБА_1 у період з 23.05.2021 по 24.05.2021, перебуваючи на території Миколаївської області, підготував та підписав дозвіл-довіреність № 23 від 24.05.2021 на відвантаження зерна з додатком, у якому наведений перелік вантажних транспортних засобів у кількості 8 одиниць, які мають прибути на територію ДП «Хлібна база №76» з метою вивезення зерна пшениці державного резерву з території державного підприємства до морського порту у місті Миколаїв під виглядом повернення зерна ТОВ «ТД «Слобожанщина» та довіреність № 20 від 24.05.2021 на ім`я ОСОБА_1 на отримання від ДП «Хлібна база №76» за договором зберігання № 31 від 27.11.2020 пшениці 3 класу у кількості 1 500 тон.
У цей час, ОСОБА_3 забезпечив відвантаження зерна пшениці державного резерву, яке зберігалось на ДП «Хлібна база №76» у заздалегідь підшукані вісім вантажних автомобілів, у загальній кількості згідно відомостей з Журналу обліку документів на вивезення (винесення) матеріальних цінностей ДП «Хлібна база №76» та Книзі вагаря ДП «Хлібна база №76» від 2021 року 342 760 кг або 342 тони 760 кг пшениці 3 класу та підписання з боку ДП «Хлібна база №76» товарно-транспортних накладних, необхідних для вивезення зерна пшениці з території державного підприємства.
Натомість, у ході виконання об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України дії, направлені на заволодіння майном державного резерву, були зупинені детективами НАБУ у ході слідчих дій.
При цьому у ході проведення невідкладних слідчих дій детективами НАБУ було оглянуто вищезазначені вісім вантажних автомобілів, виявлено та вилучено зерно пшениці державного резерву у загальному обсязі 337 480 кг або 337 тон 480 кг, яким співучасники кримінального правопорушення з причин, що не залежали від їх волі, не змогли заволодіти та розпорядитися на власний розсуд.
Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової експертизи з дослідження об`єктів рослинного погодження від 15.11.2021, у ході якої досліджувались зразки пшениці, вилучені з вищезазначених восьми вантажних автомобілів, зразки пшениці, що надавались на дослідження, згідно вимог «ДСТУ 3768:2019 Пшениця. Технічні умови» відносяться до 4 класу. Крім того, згідно з висновком товарознавчої експертизи від 24.05.2022, ринкова вартість зерна пшениці, яка згідно вимог ДСТУ 3768:2019 Пшениця. Технічні умови» відноситься до 4 класу, з урахуванням ПДВ, станом на 24.05.2021 на умовах «Франко елеватор» (EXW-елеватор) на території Миколаївської області вагою 1 558,29 тон могла складати 11 531 346,00 (одинадцять мільйонів п`ятсот тридцять одна тисяча триста сорок шість гривень 00 копійок), вагою 337,48 тон могла складати 2 497 352 (два мільйони чотириста дев`яносто сім тисяч триста п`ятдесят дві гривні 00 копійок).
За таких обставин, детектив вказує, що ОСОБА_1 у співучасті з ОСОБА_2, ОСОБА_3, невстановленими особами, відомості щодо яких виділені в окреме провадження, вчинив кримінально протиправні дії, направлені на пособництво у заволодінні зерном пшениці державного резерву у загальному обсязі 1 558 тон 290 кг на загальну суму 11 531 346,00 гривень.
Крім того, ОСОБА_1, обіймаючи посаду директора ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина», будучи достовірно обізнаним про відсутність господарських операцій щодо зберігання зерна пшениці 3 класу між зазначеним суб`єктом господарювання та ДП «Хлібна база №76», склав та підписав завідомо неправдиві офіційні документи - товарно-транспортні накладні, які нібито підтверджували факт транспортування до ДП «Хлібна база №76» зерна пшениці 3 класу ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» у загальному обсязі 1 558 290 кг.
Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у незакінченому замаху на вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого, у випадку засудження останнього, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та з конфіскацією майна.
У клопотанні детектив вказує, що повідомлена ОСОБА_1 підозра є обгрунтованою та підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування, у їх сукупності та взаємозв`язку.
Також, детектив зазначає, що у ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1)ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, який обґрунтовується наявністю паспорту громадянина України для виїзду за кордон, тяжкістю імовірного покарання за інкриміновані йому злочини; триваючими бойовими діями на території України, наявністю тимчасово окупованих російською федерацією територій та державного кордону із державою-агресором, які знаходяться на незначній відстані від місця проживання ОСОБА_1
2)ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, який обумовлюється відкриттям матеріалів кримінального провадження та відповідно ознайомленням зі свідками та їхніми показаннями, спробою ОСОБА_1 раніше зв`язатися з такими свідками;
3)ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вплинути на його хід. Вказаний ризик обумовлюється тим, що підозрюваний не з`являється на виклики до органу досудового розслідування, у зв`язку з перебуванням на лікарняному. Однак, досудовим розслідуванням встановлено, що в цей час, підозрюваний продовжував активне спілкування зі ОСОБА_3 - керівником ДП «Хлібна база №76», зокрема узгоджував питання, пов`язані з інвентаризацією майна державного підприємства, яка проводилась Держрезервом.
За таких обставин, детектив вказує, що ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на підозрюваного обов`язків:
1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
2) не відлучатися із м. Харкова без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 ; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними: ОСОБА_2, ОСОБА_3 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_2 від 08.07.2022 у кримінальному провадженні №52022000000000145 від 17.06.2022;
5) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
До того ж детектив вказує, що такий запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_1 слід обрати строком до 14.10.2022, оскільки загальний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлений судом до 27.07.2022. При цьому відкриття матеріалів стороні захисту здійснено стороною обвинувачення 13.07.2022, тобто за 14 днів до завершення строку досудового розслідування. Також ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду, стороні захисту обмежено строк на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, який закінчується 30.09.2022.
Таким чином строк досудового розслідування після закінчення строку на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України, закінчиться 14.10.2022.
2.Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_32. підтримав вказане клопотання та просив його задовольнити. Додатково уточнив, що є необхідність в покладенні на підозрюваного обов`язку не відлучатися за межі Харківської області без дозволу детектива, прокурора або суду.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_33 заперечував проти задоволення клопотання. Адвокат зазначив, що наразі триває відкриття матеріалів досудового розслідування, а тому неможливе існування ризиків знищення матеріалів досудового розслідування. Крім того, захисник звертає увагу, що до ОСОБА_1 уже був застосований запобіжний захід, після закінчення строку якого не було подано клопотання про продовження строку його дії. На думку адвоката, виникнення обставин відкриття матеріалів може зумовлювати зміну запобіжного заходу, а не його застосування. Також захисник вказує на необгрунтованість ризику переховування, у зв`язку із отриманням паспорта України для виїзду закордон, оскільки цей паспорт повернутий йому стороною обвинувачення лише тиждень тому. Такі доводи сторони обвинувачення, на думку захисника, є дивними. Також, захисник вказує, що підозрюваний отримав повістку про виклик до НАБУ на 03.10.2022. На теперішній час, підозрюваний проживає із сім`єю в смт. Коротич та є внутрішньо-переміщеною особою, а тому обмеження не відлучатися із міста Харкова не можуть застосовуватися до нього. Також захисник зауважив, що підозрюваний ОСОБА_1 здійснює волонтерську діяльність, яка потребує переміщенню по території держави. До того ж, адвокат вказує, що за наявності раніше сприятливих можливостей для виїзду, підозрюваний не вчиняв будь-яких дій, направлених на переховування. На підтвердження своїх доводів просив долучити відповідні документи.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника та просив не обмежувати його переміщення по території України.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що детектив просить застосувати до підозрюваного найбільш м`який запобіжний захід та враховуючи вищезазначені положення КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:
1)чи набула особа статусу підозрюваного?
2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?
3)чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?
4)чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?
5)які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного?
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.
3.1.Щодо набуття статусу підозрюваного
Запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.
Як встановлено слідчим суддею, 08.07.2022 ОСОБА_1 було вручено особисто повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, про що в матеріалах, долучених до клопотання, міститься письмова розписка останнього про її отримання.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.2.Щодо наявності обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 міг вчинити саме інкриміновані йому злочини. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за фактом замаху за попередньою змовою групою осіб на заволодіння зерном пшениці державного резерву.
Як встановлено слідчим суддею, механізм злочину передбачав вчинення дій, направлених на реалізацію зерна пшениці державного резерву, яке зберігається на ДП «Хлібна база №76», шляхом створення законності підстав для вивезення такого зерна та створення видимості його передачі до ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» на строкове зберігання.
При цьому, як встановлено слідчим суддею в ході дослідження матеріалів клопотання, кожен із співучасників мав виконати відведений йому роль та відповідний обсяг дій.
Зокрема, ОСОБА_2 як організатор кримінального правопорушення взяв на себе: загальну організацію вчинення кримінального правопорушення, залучення інших співучасників, необхідних для досягнення злочинної мети; забезпечення фінансування кримінально протиправної діяльності; забезпечення розподілення прибутку від кримінально протиправної діяльності між усіма співучасниками.
За даними досудового розслідування саме ОСОБА_2 було залучено ОСОБА_4, який був директором ДП «Хлібна база №76», та мав виконати дії, пов`язані з підписанням документів щодо списання з балансу державного підприємства частини зерна пшениці державного резерву під виглядом утилізації зернових відходів; документів прийняття на зберігання від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» на зберігання зерна пшениці та дії щодо відвантаження з ДП «Хлібна база №76» зерна пшениці державного резерву.
У свою чергу, ОСОБА_1, будучи директором ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина», як пособник у вчиненні кримінального правопорушення взяв на себе:
- підписання від імені керівника ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» офіційних документів щодо нібито передачі на зберігання до ДП «Хлібна база № 76» зерна пшениці;
- підготовку та підписання від імені керівника ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» документів, необхідних для вивезення з території ДП «Хлібна база №76» зерна пшениці державного резерву від виглядом повернення майна юридичній особі - поклажодавцю.
Однак, враховуючи відмову ОСОБА_4 від готування до вчинення кримінального правопорушення, до реалізації злочинного плану залучено брата ОСОБА_1 - ОСОБА_3, який відповідно до відведеної йому ролі був призначений виконуючим обов`язки генерального директора ДП «Хлібна база №76» та мав підписати від імені керівника ДП «Хлібна база №76» офіційні документи, направлені на списання з балансу державного підприємства частини зерна пшениці державного резерву під виглядом утилізації зернових відходів, офіційні документи щодо нібито прийняття на зберігання від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» на зберігання зерна пшениці та забезпечити відвантаження з ДП «Хлібна база №76» зерна пшениці державного резерву, у тому числі шляхом підшукання та використання інших осіб, які забезпечать завантаження та відпуск зерна пшениці.
Описані вище дії зазначених осіб, їх взаємоузгодженість та взаємозалежність, характер та послідовність, створюють у слідчого судді переконання у тому, що такі особи могли діяти у співучасті, мати спільний умисел, направлений на заволодіння зерна державного резерву в особливо великому розмірі, а з огляду на зміст та обсяг дій підозрюваного ОСОБА_1, існують достатні підстави вважати, що він виконував роль пособника.
При цьому, дії ОСОБА_1 направлені на пособництво у заволодінні зерна пшениці державного резерву, вартість якого згідно з висновком експерта становить 11 531 346 грн., що перевищує встановлений ч. 5 ст. 191 КК України розмір шкоди.
Зазначені вище обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_1 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів:
- статутом ДП «Хлібна база №76», яким передбачені повноваження керівника зазначеного державного підприємства;
- договором № юр-2зб/363-2009 відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву від 15.06.2009 з додатковою угодою до нього;
- наказом Держрезерву від 20.10.2020 № 315-к про призначення ОСОБА_4 виконуючим обов`язки генерального директора ДП «Хлібна база №76»;
- листом ДП «Хлібна база №76» від 11.11.2020 на адресу Держрезерву;
- договором складського зберігання № 31 від 27.11.2020 з додатковою угодою до нього;
- наказом Держрезерву від 24.03.2021 № 61-к про призначення ОСОБА_3 в.о. генерального директора ДП «Хлібна база №76»;
- наказом ДП «Хлібна база № 76» від 26.03.2010 № 10, згідно якого ОСОБА_3 приступив до виконання обов`язків генерального директора ДП «Хлібна база №76»;
- витягом з ЄРДПОУ щодо ДП «Хлібна база №76»;
- витягом з ЄРДПОУ щодо ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина», яким підтверджено, що ОСОБА_1 є єдиним учасником та керівником зазначеної юридичної особи;
- витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, якими підтверджується, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є рідними братами;
- листом в.о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76» ОСОБА_3 вих. № 50 від 30.03.2021 на адресу Держрезерву;
- розпорядженням-актами на доробку зерна, насіння олійних культур від 04.03.2021 та актами доробки зерна, насіння олійних культур і трав від 27.04.2021;
- листуванням ДП «Хлібна база № 76», ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» з АТ «Миколаївобленерго» щодо укладення договору поруки по сплаті послуг з електропостачання на ДП «Хлібна база № 76»;
- договором поруки № 47/1-п від 01.04.2021, укладеним між
ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія», ДП «Хлібна база № 76» та ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина»;
- договором про переведення боргу № 03/10-115 від 01.04.2021 між ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія», ДП «Хлібна база № 76» та ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина»;
- товарно-транспортними накладними з відомостями про прийняття ДП «Хлібна база № 76» від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» пшениці
3 класу;
- складськими квитанціями на зерно з відомостями про прийняття ДП «Хлібна база № 76» від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» на строкове зберігання пшениці м`якої 3 класу у загальному обсязі 1 558 290 кг;
- дозволом-довіреністю на відвантаження зерна ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» вих. № 23 від 24.05.2021 на адресу ДП «Хлібна база №76» про дозвіл на відвантаження пшениці 3 класу, яке зберігається за договором складського зберігання № 31 від 27.11.2020, через представника ОСОБА_1 ;
- відомостями з книги вагаря ДП «Хлібна база № 76», журналу обліку документів на вивезення (винесення) матеріальних цінностей, вагового журналу для реєстрації зважування на автоматичних вагах, у яких зафіксовано інформацію про рух пшениці 3 класу на ДП «Хлібна база №76»;
- довіреністю ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» № 20 від 24.05.2021 на ім`я ОСОБА_1 на отримання від ДП «Хлібна база №76» за договором зберігання № 31 від 27.11.2020 пшениці 3 класу в обсязі 1 500 тон;
- протоколами допитів свідків від 10.02.2021,24.05.2021, 25.05.2021, 26.05.2021, 27.05.2021;
- протоколами огляду від 27.05.2021, 28.05.2021, 29.05.2021;
- протоколом обшуку від 06.05.2021;
- висновками товарознавчої експертизи від 24.05.2022 № се-19-22/9110-ТВ;
- протоколами за результатами проведення оперативно-розшукових заходів, негласних слідчих (розшукових) дій від 14.12.2020, 09.06.2021;
- іншими документами.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.
3.3.Щодо наявності ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, (3) перешкоджати кримінальному провадження іншим чином.
3.3.1.Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи:
1)можливість підозрюваного залишити територію України, з огляду на наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон, незважаючи на введення воєнного стану, оскільки така можливість залишається доступною для багатьох категорій громадян;
2)існування можливості переховування на тимчасово окупованих територіях України, у зв`язку із наближеним місцезнаходженням до зони постійних бойових дій;
3)тяжкість злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.3 ст. 15 ч.5 ст. 191, ч1. ст. 366 КК України у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1, суворість можливого покарання та пов`язані із цим негативні наслідки;
4)наявність документів, що можуть бути підставою для виїзду закордон для здійснення волонтерської діяльності.
Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
3.3.2.Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Слідчий суддя бере до уваги, що у вказаному кримінальному провадженні стороні захисту відкрито матеріали досудового розслідування, тобто підозрюваному ОСОБА_1 стали відомі як особисті дані свідків, так і зміст їх показань.
Слідчим суддею також враховується те, що детективами викликалися раніше на допит декілька свідків, які, за версією слідства, були присутніми 24.05.2021 під час вивезення майна державного резерву. Такі свідки, за твердженням прокурора, проживають окремо один від одного, не пов`язані між собою родинними або близькими відносинами. Водночас, через деякий час після їх виклику до органу досудового розслідування для надання показань, усі свідки звернулись з ідентичними за формою та змістом заявами про неможливість прибуття на допит за викликом слідчого. Вказані повідомлення прокурором додаються до клопотання, із них вбачається справді те, що вони майже ідентичні та виготовлені із використанням друкованого тексту одного формату, внизу під яким проставлені підпис, дата та ім`я, виконані власноруч свідками.
Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на свідків цього кримінального провадження.
3.3.3.Щодо наявності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином
На підтвердження наявності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, прокурором зазначалося ухилення від явки до органу досудового розслідування з підстав сумнівного перебування на лікарняному. Оцінюючи вказані доводи, слідчий суддя вважає їх недостатніми для констатації існування такого ризику, оскільки прокурором не надано будь-яких доказів на спростування перебування підозрюваним на лікарняному. Факт спілкування мобільним зв`язком у вказаний час із іншим підозрюваним ОСОБА_3 не може спростувати неправдивість медичної документації щодо наявності у підозрюваного захворювання.
З огляду на це, існування зазначеного ризику не підтвердилось.
3.4.Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.3 ст. 15 ч.5 ст. 191, ч1. ст. 366 КК України;
-пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
-відсутність відомостей про недотримання підозрюваним умов застосованого до нього раніше запобіжного заходу;
- наявність у підозрюваного родини;
-здійснення волонтерської діяльності.
За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_28 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання.
Слідчий суддя зважає на те, що особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом, що передбачений кримінальним процесуальним законом, а тому особа до якої такий запобіжний захід застосовано, не зазнає значних обмежень, однак має виконувати додаткові покладені на неї обов`язки. При цьому, на думку слідчого судді, дія обов`язків є необхідною для запобігання тим ризикам, які зазначені у п. 3.3 цієї ухвали.
У судовому засіданні захисник вказував, що на стадії завершення досудового розслідування можлива зміна запобіжного заходу, а не його застосування. Слідчий суддя не погоджується з таким твердженням, оскільки відсутні законодавчі обмеження застосування запобіжного заходу під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та вважає, що наведена захисником судова практика є нерелеватною до клопотання, що розглядається слідчим суддею.
3.5. Щодо необхідності покладення на підозрюваного обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України
У своєму клопотанні детектив просить покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:
1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
2) не відлучатися із м. Харкова без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 ; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними: ОСОБА_2, ОСОБА_3 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_2 від 08.07.2022 у кримінальному провадженні №52022000000000145 від 17.06.2022;
5) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
У судовому засіданні прокурором після оголошення стороною захисту своїх заперечень було уточнено формулювання одного з обов`язків, зокрема у частині покладення на підозрюваного обов`язку не відлучатися за межі Харківської області без дозволу детектива, прокурора або суду.
Оцінюючи необхідність покладення на підозрюваного обов`язків, зазначених у клопотанні, у сукупності та взаємозв`язку із встановленими ризиками, слідчий суддя доходить таких висновків.
У зв`язку із доведенням прокурором існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, а також незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає задовольнити прохання детектива щодо покладення таких обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які можуть запобігти реалізації зазначених ризиків, а саме,:
-прибувати до слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, та суду на першу вимогу;
-не відлучатися за межі території України без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування із зазначеними у клопотанні особами;
-здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України паспорти громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з території України.
Водночас, враховуючи доводи підозрюваного та захисника щодо необхідності постійного переміщення по території України, у зв`язку із здійсненням волонтерської діяльності, а також існуванням небезпеки обстрілів та загрози життю підозрюваного та його сім`ї через збройну агресію російської федерації, слідчий суддя вважає за необхідне дозволити переміщатися ОСОБА_1 у межах території України без дозволу органу досудового розслідування.
Також слідчий суддя не вбачає необхідності у покладенні на підозрюваного обов`язку носити електронний засіб контролю, оскільки в умовах воєнного стану існує постійний ризик необхідності евакуації цивільного населення через загрозу активних бойових дій чи ракетних ударів на території Харківської області.
Покладення таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України необхідне з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючому ризику та ефективності здійснення кримінального провадження, а також надасть можливість органу досудового розслідування здійснювати контроль за його належною процесуальною поведінкою.
Водночас, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
3.6. Щодо строку дії покладених на підозрюваного обов`язку та суб`єктів контролю за їх виконанням
Відповідно до ч.7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені ч. 5 та 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
Водночас, слідчий суддя бере до уваги, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.04.2022 до 27.07.2022. При цьому, стороною обвинувачення здійснено відкриття матеріалів досудового розслідування 13.07.2022, тобто за 14 днів до завершення строку досудового розслідування. Крім того, стороні захисту було встановлено строк на ознайомлення ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.08.2022 до 30.09.2022.
За таких обставин, строк досудового розслідування після закінчення строку на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України, закінчиться 14.10.2022, а тому строк дії обов`язків необхідно покласти до 14.10.2022 включно.
Крім того, враховуючи стадію кримінального провадження, а саме завершення досудового розслідування, контроль за виконанням ухвали та покладених на підозрюваного обов`язків слід покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52022000000000145 від 17.06.2022 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 179, 194, 376, 379 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_34 про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання до підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити частково.
2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.
3.Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 виконання таких обов`язків:
-прибувати до слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, та суду на першу вимогу;
-не відлучатися за межі території України без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_29, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, а також з ОСОБА_2, ОСОБА_3 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України паспорти громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з території України.
4.Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1, визначити до 14 жовтня 2022 року включно.
5.В іншій частині вимог - відмовити.
6.Контроль за виконанням ухвали та покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52022000000000145 від 17.06.2022 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.
7.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_30