- Головуючий суддя (ВАКС) : Шкодін Я.В.
справа №991/4076/22
провадження №1-кс/991/4095/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
«27» вересня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_68 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_69., прокурора ОСОБА_70, підозрюваного ОСОБА_1, захисників ОСОБА_71, ОСОБА_72., ОСОБА_73, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_74 погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_75., про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №42018111030000415 від 09 жовтня 2018 року стосовно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Біла Церква Київської обл., громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду 26 вересня 2022 року надійшло клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України.
Відповідно до клопотання, під час досудового розслідування встановлено, що, обіймаючи посаду Білоцерківського міського голови, ОСОБА_1, діючи умисно, всупереч інтересам територіальної громади м. Біла Церква щодо ефективного розпорядження комунальним майном (коштами), використав службове становище міського голови з метою одержання неправомірної вигоди фізичною особою - ОСОБА_2 шляхом придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква за завідомо завищеною вартістю об`єкту незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді збитків бюджету територіальної громади.
Так, не пізніше 06 лютого 2018 року співзасновник ТОВ «Т.Р.К. Театральний» ОСОБА_2 звернувся до Білоцерківського міського голови ОСОБА_1 з пропозицією придбати об`єкт нерухомості (нежитлової будівлі літ. «А-5» 76% готовності за адресою: АДРЕСА_3 ), який перебував на балансі цього товариства, за кошти територіальної громади міста за завищеною вартістю в сумі близько 24 млн. грн, після чого вони вступили в злочинну змову та ОСОБА_1 направив на адресу Прем`єр-міністра України лист від 06 лютого 2018 року з проханням виділити кошти на придбання приміщення, яке належить ТОВ «Т.Р.К. Театральний», за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для розміщення у ньому Центру надання адміністративних послуг. Володіючи інформацією про відсутність будь-якого незалежного звіту про оцінку майна, ОСОБА_1 повідомив Прем`єр-міністра України, що вартість приміщення становить 24 млн. грн, а вартість завершення будівельних робіт - 17 077 200 грн, хоча належний розрахунок таких витрат не проводився. В подальшому, 13 червня 2018 року, Розпорядженням Кабінету Міністрів України затверджено обсяг субвенції, зокрема міському бюджету м. Біла Церква - 43 460 тис. грн.
04 липня 2018 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 (директор та співзасновник ТОВ «Т.Р.К. Театральний») і ОСОБА_4 (матір ОСОБА_3 ) підписали договір купівлі-продажу №1487, відповідно до якого ОСОБА_2 та ОСОБА_4 набули право власності на вказане вище приміщення за 4 500 000 грн. В подальшому, за схиляння ОСОБА_2, директор та оцінювач ТОВ «Укрекспертиза-Центр» ОСОБА_5 за грошову винагороду в сумі 5 500 грн організував складення та підписав звіт про незалежну оцінку майна, до якого вніс завідомо недостовірні дані про ринкову вартість приміщення в сумі 23 955 763 грн. В свою чергу ОСОБА_1 не забезпечив та не організував роботу з підготовки і розгляду проекту відповідної програми саме на придбання у комунальну власність територіальної громади приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, натомість у період з 04 липня 2018 року по 06 липня 2018 року надав усну вказівку начальнику юридичного управління ОСОБА_6 підготувати проект рішення про придбання Білоцерківською міською радою цього незавершеного будівництва без зазначення його вартості, що перешкоджало повноцінному розгляду проекту та перевірці достовірності вартості запропонованого приміщення. ОСОБА_6 підготував відповідне рішення №702/2-11 та власні письмові зауваження до нього від 09 липня 2018 року щодо порушень вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», про що особисто повідомив ОСОБА_1, який, ігноруючи такі зауваження, 09 липня 2018 року виніс Розпорядження №2-09-11 про скликання пленарного засідання позачергової 54 сесії міської ради, до порядку денного якого включив питання про придбання у комунальну власність громади об`єкту нерухомого майна та у період з 06 по 09 липня 2018 року організував підготовку проекту рішення №701/2-11 від 09 липня 2018 року Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 21 грудня 2017 року №1880/43-VII «Про бюджет м. Біла Церква на 2018 рік», за результатами розгляду якого 12 липня 2018 року депутати рішенням №2527-54-VII залишили 24 млн. грн державних субвенцій без розподілу, що надавало можливість у подальшому забезпечити фінансування придбання саме незавершеного будівництва нежитлової будівлі літ. «А-5» 76% готовності, а також, як головуючий на сесії, ОСОБА_1 зняв із порядку денного раніше ініційований ним проект рішення Про придбання у комунальну власність об`єкту нерухомого майна.
Для подальшого прийняття рішення про надання згоди на придбання саме зазначеного вище об`єкту нерухомого майна, з метою створення у депутатів враження про відбір серед альтернативних приміщень і будівель для облаштування, ОСОБА_1 26 та 27 липня 2018 року організував публікацію оголошень про пошук таких об`єктів із строком подачі пропозицій до 10 серпня 2018 року, тоді як з метою імітації участі у конкурсному відборі, ОСОБА_2 надіслав лист зі своєю пропозицією, що датований 09 серпня 2018 року, але фактично надійшов 22 серпня 2018 року. Економічного аналізу доцільності придбання того чи іншого об`єкту за заявками і пропозиціями власників інших приміщень здійснено не було. З метою забезпечення позитивного голосування депутатами, ОСОБА_1 своїм Розпорядженням №2-09-12 від 17 серпня 2018 року включив у порядок денний 55 сесії міської ради розгляд проекту рішення Про придбання у комунальну власність об`єкту нерухомого майна №702/2-11, який не містив відомостей про вартість будівлі. 27 серпня 2018 року, тобто лише за три дні до позапланової дати 55 сесії міської ради, ОСОБА_1 розробив і підписав, а 28 серпня 2018 року - зареєстрував поправки та пропозиції до проекту зазначеного вище рішення, якими змінювались його істотні умови та передбачалась вартість придбання приміщення в сумі 23 955 763 грн. Керівник юридичного управління ОСОБА_6 повторно підготував та долучив до проекту рішення №702/2-11 власні письмові заперечення від 30 серпня 2018 року, у яких повідомив про порушення вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо необхідності опублікування суттєво зміненого проекту рішення за 20 днів до його розгляду, не дивлячись на що 30 серпня 2018 року ОСОБА_1, як головуючий на 55 сесії міської ради, не виключив із порядку денного проект такого рішення та не повідомив депутатам про наявність письмових заперечень начальника юридичного відділу від 30 серпня 2018 року і поправок та пропозицій, внесених ним самим 28 серпня 2018 року, а також не оголосив про нерозгляд у кінцевій редакції проекту рішення хоча б однією з постійних комісій ради та про причини такої ситуації, що суттєво вплинуло на результати голосування. Натомість, як міський голова, ОСОБА_1 підписав прийняте поспішно, без належного розгляду та під впливом неповної і недостовірної інформації, вказане рішення Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об`єкта нерухомого майна №2538-55/-VII від 30 серпня 2018 року.
В подальшому, використовуючи це рішення, ОСОБА_1 05 вересня 2018 року, діючи від імені міської ради, уклав із ОСОБА_2 і ОСОБА_4 договір купівлі-продажу незавершеного будівництва нежитлової будівлі літ. «А-5» 76% готовності, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, за завищеною ціною, на підставі якого 06 вересня 2018 року здійснено перерахунок коштів міського бюджету в сумі 11 977 881,5 грн на розрахунковий рахунок ОСОБА_4 та 11 977 881,5 - на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 (загальна сума 23 955 763 грн). В подальшому, але не раніше 05 вересня 2018 року, ОСОБА_1 забезпечив надходження до юридичного управління Білоцерківської міської ради недостовірної рецензії на звіт про незалежну оцінку ТОВ «Укрекспертиза-Центр», виконаної 29 серпня 2018 року. Згідно з висновками комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 02 червня 2022 року, ринкова вартість цього незавершеного будівництва станом на 05 вересня 2018 року становить 15 222 325 грн. Таким чином, за твердженням органу досудового розслідування, внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_1, вчинених за пособництва ОСОБА_2, інтересам територіальної громади м. Біла Церква завдано збитків на суму 8 733 438 грн, що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є тяжкими наслідками.
Як зазначено в клопотанні, наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу, згідно зі ст. 177 КПК України, детектив визначає забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу в клопотанні визначено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також суттєвий ступінь вказаних ризиків.
Враховуючи викладене, на думку органу досудового розслідування, необхідним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави. При цьому, застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж застава, в світлі конкретних обставин справи не здатні у повній мірі нівелювати наведені у цьому клопотанні ризики та не забезпечить дієвості кримінального провадження, як це може бути при застосуванні запобіжного заходу виді застави, коли невиконання підозрюваним встановлених обов`язків може стати приводом для звернення в дохід держави та зарахування застави до спеціального фонду Державного бюджету.
При визначенні розміру застави детектив просить врахувати можливості ОСОБА_1, його спільників, близьких осіб із забезпечення внесення застави у відповідному розмірі, які якраз і визначають ефективність її застосування як заходу забезпечення. На вказані можливості, на думку детектива, впливають обставини належності ОСОБА_1 та його дружині на праві приватної власності значної кількості майна, а тому, враховуючи майновий стан підозрюваного і його сімейне становище, для належного виконання покладених на нього обов`язків, доцільно встановити заставу у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та є співмірним розміру завданих збитків територіальній громаді м. Біла Церква, що відповідає 3359 прожиткових мінімумів працездатних осіб та складає 8 733 400 грн. Як вважає детектив, такий розмір застави не є завідомо непомірним, з огляду на викладені можливості ОСОБА_1 та його близьких осіб із внесення відповідної суми коштів в якості застави, а також враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення та його обставини.
Крім того, у клопотанні зазначено, що для забезпечення інтересів ефективного досудового розслідування на ОСОБА_1 необхідно покласти обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_76 подане детективом клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому. Додатково пояснив, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 була домовленість про те, що ОСОБА_1, з використанням робочих відносин із народними депутатами, забезпечить надходження з державного бюджету додаткових коштів у вигляді цільової субвенції до бюджету територіальної громади м. Біла Церква та подальше придбання приміщення. В листі ОСОБА_1 до Прем`єр-міністра України з питанням виділення грошових коштів для придбання незавершеного будівництва йшлося, зокрема про те, що на території м. Біла Церква вже діє Центр надання адміністративних послуг, який визнаний одним з найкращих в Україні, тим не менш, для потреб міста необхідно інше приміщення для розміщення у ньому такого Центру. Коли субвенції були виділені діяли законодавчі обмеження, що всі державні субвенції не можуть витрачатись саме на придбання об`єктів нерухомості. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 були ініційовані зміни в бюджеті міста щодо вивільнення 24 млн. грн з місцевого бюджету без розподілу, а видатки, за рахунок яких відбулося таке вивільнення, були дофінансовані за рахунок зазначених субвенцій, що видала держава. За рахунок цих нерозподілених грошових коштів та відповідних змін до місцевого бюджету і відбувалось придбання будівлі - фактично за гроші територіальної громади (24 млн. грн). При цьому, під час голосування за вказане питання депутати були введені в оману - їм оголошувалось, що це придбання здійснюється за рахунок саме державних коштів за цільовою програмою (за субвенцією), хоча це не відповідало дійсності, а також було зазначено, що у разі непридбання приміщення за ці кошти, вони будуть повернуті. Крім того, прокурор зазначив, що під час проведення досудового розслідування, до повідомлення про підозру, у цьому кримінальному провадженні був допитаний, зокрема оцінювач та ОСОБА_2 (продавець), з показань яких випливає, що вартість приміщення між ними обговорювалась до моменту оцінки, тобто ОСОБА_2 висловив своє побажання щодо того, якою він бачить оцінку цього приміщення. Також прокурор зазначив, що існують відомості про те, як створювалась така оцінка, однак відповідні документи не долучені до матеріалів клопотання, оскільки ознайомлення з ними може зашкодити інтересам розслідування з боку сторони захисту, втім наголосив, що ця оцінка декілька разів змінювалась. Оцінка проводилась 10 липня 2018 року, а грошові кошти (24 млн. грн) прохались в лютому, коли оцінки ще не було, не дивлячись на що, вже було відомо, скільки воно коштуватиме. Враховуючи те, що всі сумніви трактуються на користь підозрюваного, при інкримінуванні дій використовувалася найвища ціна нежитлової будівлі, яка встановлена висновком комісійної судової будівельно-технічної експертизи та оціночно-будівельної експертизи від 02 червня 2022 року станом на 05 вересня 2018 року (день укладання договору купівлі-продажу), враховуючи залишкову вартість нежитлової будівлі та вартість прав, пов`язаних із земельною ділянкою, на якій вона розташована, а саме: 15 22 325 грн. Прокурор пояснив тривалість досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до повідомлення ОСОБА_1 про підозру тим, що два роки лише проводилась зазначена експертиза, а також повідомив про дії, які були вчинені після отримання експертного висновку, зокрема - допитано дев`ять осіб, проведено чотири огляди, направлено два запити і прийнято ряд процесуальних рішень.
Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні надав пояснення щодо певних обставин, які стосуються даного кримінального провадження, зокрема зазначив, що Центр надання адміністративних послуг створено у 2016 році, який за формою був одним з найкращих, але у цій структурі працює близько 45 осіб, які на сьогодні розкидані по місту. Щодо того, чому була обрана саме будівля, про яку йдеться в обвинувальному акті, зазначив, що є державні вимоги до створення Центру надання адміністративних послуг, а приміщень, які їм відповідають не так багато. На час проведення конкурсу розглядалося три варіанти, серед яких приміщення ОСОБА_2, яке знаходиться в самому центрі міста в 100 метрах від міськради, решта два - це банк, якому 50 років та який коштував дорожче, і приміщення бувшого домобудівельного комбінату, в якому дев`ять поверхів, тож open spaceзробити неможливо. У зв`язку з цим було обране саме приміщення ОСОБА_2, яке відповідало вимогам за площею розташуванням. Планувалось в підвальному приміщенні зробити архів, перший поверх мав буди власне Центром надання адміністративних послуг, а вище було ще три поверхи, де могли розміститись всі його управління і відділи, що покращило б роботу ради. На переконання ОСОБА_1, ця будівля була придбана за значно нижчою вартістю, ніж ринкова. Він також додав, що з 40 присутніх на сесії міськради депутатів 38 підтримали вибір будівлі. Стосовно недотримання двадцятиденноготерміну оприлюднення вказав на те, що даний факт не свідчить про те, що депутати не знали про голосування та про виділення бюджетних коштів, в оману депутатів ніхто не вводив. Крім того, зазначив, що в НАБУ його викликали лише один раз у січні 2019 року, з того ж 2019 року він жодного разу не був за кордоном, підстав ухилятися від слідства не має. До 2015 року займався бізнесом - будівництво і продаж будівельних матеріалів, тому знає місцевих бізнесменів та з усіма спілкується, а з багатьма, серед яких ОСОБА_2, і зустрічається, однак жодної фінансової зацікавленості у зв`язку з цим не має. Наголосив на тому, що з того часу минуло 4 роки, за які вже майже повністю змінився склад депутатів (залишилось 6 із 42), у зв`язку з чим не вбачає можливості зі свого боку перешкоджати кримінальному провадженню.
Захисники підозрюваного ОСОБА_1 - адвокати ОСОБА_71, ОСОБА_77., ОСОБА_78 проти задоволення клопотання заперечували. Надали та підтримали свої письмові заперечення, відповідно до яких, на їх думку, клопотання про застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу подано та повідомлення про підозру вручено поза межами строку досудового розслідування, підозра є необґрунтованою, ризики - надуманими та недоведеними, а запропонована у клопотанні сума застави - заздалегідь непомірною для підозрюваного. Так, захисники вказали на те, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення було вручене ОСОБА_1 23 вересня 2022 року, тоді як ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 січня 2022 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні було продовжено до 09 липня 2022 року, а будь-яких інших документів (ухвал слідчого судді) до суду не надано та відповідних посилань на їх існування клопотання не містить. Сторона захисту також наголошує, що фактично єдиним доказом, яким орган досудового розслідування обґрунтовує підозру, є висновок комісійної судової будівельно-технічної та оціночної-будівельної експертизи від 02 червня 2022 року, яка не має наперед встановленої доказової сили, тим більше, що у справі було проведено три експертизи з метою встановлення ринкової вартості об`єкту нерухомості і всі вони відрізняються між собою. Експертизою не з`ясовувалось питання, чи були схожі об`єкти в центрі міста з площею 4 000 кв.м., які б могли бути прилаштовані для потреб міста та облаштування ЦНАПУ. Експерти у висновку встановили будівельну готовність об`єкту на час проведення дослідження в розмірі 56%, тоді як відсоток готовності конструктивних елементів визначається за бажанням замовника під час проведення технічної інвентаризації об`єкта незавершеного будівництва. В даному випадку відсоток в розмірі 76% був визначений КП КОР «Білоцерківське БТІ» під час інвентаризації ще 30 листопада 2012 року, а також в правовстановлюючих документах на будівлю, тому у Білоцерківської міської ради не було жодних підстав та законодавчих можливостей його перевіряти чи змінювати. Крім того, БТІ встановлювало «відсоток готовності конструктивних елементів об`єкту», а експерти - «будівельну готовність об`єкту». Захисники також вказують на сумнівність розрахунків в оцінці об`єкта придбаної будівлі, проведені в експертному висновку, оскільки, на їх думку, вона має внутрішні протиріччя. Крім того зазначили, що кримінальне провадження триває з 09 жовтня 2018 року, однак лише зараз сторона обвинувачення заявила про існування ризиків, втім, враховуючи загальну тривалість досудового розслідування (майже 4 роки), на думку сторони захисту, в кримінальному провадженні вже здійснені всі необхідні процесуальні дії, а тому ОСОБА_1 ніяк не може ні на кого вплинути, нічого знищити, сховати, спотворити, як і перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, від органів досудового розслідування або суду ОСОБА_1 не переховувався та переховуватись не збирається. До того ж, на переконання сторони захисту, запропонований стороною обвинувачення розмір застави є несправедливим, явно непомірним та таким, що суперечить вимогам закону, а тому не може бути застосований до підозрюваного ОСОБА_1, який за місце проживання характеризується виключно позитивно, раніше до кримінальної або адміністративної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та роботи, перебуває у шлюбі та має дітей, серед яких двоє неповнолітніх, тобто має тісні соціальні зв`язки.
В судове засідання прибули також особи, які виявили бажання взяти ОСОБА_1 на поруки, подавши відповідні заяви, а саме: командир 72-ї окремої механізованої бригади ОСОБА_7, депутат Київської обласної ради ОСОБА_8, перший заступник голови Київської обласної ради ОСОБА_9, депутат Київської обласної ради ОСОБА_10, Народний депутат України ОСОБА_11 . Зазначені особи свої заяви підтримали з підстав, викладених у них, зокрема у зв`язку з тим, що вважають ОСОБА_1 відповідальним, законослухняним громадянином, сумлінним та висококваліфікованим мером, із високими та непохитними життєвими цінностями, який користується підтримкою, авторитетом та довірою громади м. Біла Церква і наразі дбає про військових, що дислокуються в цьому місті та інших містах Київщини. Переконані, що підстав вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися чи ухилятися від органів слідства чи суду немає. Розуміють свою відповідальність у разі взяття ОСОБА_1 на поруки, готові забезпечити його явку до органу досудового розслідування або суду для вирішення питання про зміну йому запобіжного заходу, участі в процесуальних діях. При цьому їм відомо, у вчинення якого кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1 і яка відповідальність передбачена за таке кримінальне правопорушення та, що у випадку невиконання поручителем взятих на себе зобов`язань, на нього накладається грошове стягнення. Отже, вони зобов`язуються взяти ОСОБА_1 на особисту поруку та ручаються за його належну поведінку, зобов`язуються забезпечити його явку і при необхідності доставити його до органу дізнання, досудового слідства чи суду на першу вимогу.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає про наступне.
Зі змісту ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення,до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Отже, умовою, без якої неможливе вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується твердження (припущення) про причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення, засноване на результатах розслідування, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав і обов`язків в порядку ст.ст. 276-279 КПК України.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23 вересня 2022 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018111030000415 розпочато 09 жовтня 2018 року. В його межах письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України, складено Заступником Генерального прокурора та отримано підозрюваним 23 вересня 2022 року згідно з вимогами ст. 278 КПК України щодо вручення письмового повідомлення про підозру (т. 1 а.с. 35-55).
Отже, ОСОБА_1 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні в розумінні ст. 42 КПК України і стосовно нього може розглядатися питання про застосування запобіжного заходу.
Вирішуючи питання стосовно того, чи є пред`явлена йому підозра обґрунтованою, встановлення чого визначено ч. 2 ст. 177 КПК Україниоднією з обов`язкових підстав для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з наступного.
Кримінальне процесуальне законодавство України не дає визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, в силу приписів ч.5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини під час вирішення питання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення.
З точки зору такої практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що обґрунтовують засудження особи, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачень (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України.
Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, не встановлює наявність в його діях складу злочину та ступінь його вини, оцінюючи докази з точки зору їх достатності і допустимості, тобто не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, а лише об`єктивно та розумно оцінює отримані докази за своїм внутрішнім переконанням та визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування до неї запобіжного заходу.
З метою встановлення наявності чи відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 зазначених вище кримінальних правопорушень, слідчим суддею досліджено наявні в матеріалах клопотання докази, зокрема копії: постанови Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області від 16 листопада 2015 року №157 «Про підсумки голосування та результатами виборів Білоцерківського міського голови»; постанови Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області від 23 листопада 2015 року №160 «Про реєстрацію обраного міського голови»; витягу з протоколу пленарного засідання першої сесії Білоцерківської міської ради VII скликання від 24 листопада 2015 року; присяги посадової особи місцевого самоврядування; попереджень про обмеження, пов`язані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та проходження служби від 30 листопада 2015 року; листа міського голови ОСОБА_1 від 06 лютого 2018 року №461/1-7 Про сприяння в здійсненні заходів соціально-економічного розвитку м. Біла Церква; листа Міністерства Фінансів України від 28 лютого 2018 року №05220-02-9/5615; проекту рішення міського голови ОСОБА_1 . Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об`єкта нерухомого майна; пояснювальної записки міського голови ОСОБА_1 до проекту рішення Білоцерківської міської ради Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об`єкта нерухомого майна; зауважень начальника юридичного управління міської ради ОСОБА_12 до проекту рішення міської ради Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об`єкта нерухомого майна від 09 липня 2018 року; розпорядження Білоцерківської міської ради від 09 липня 2018 року №2-09-11 Про скликання пленарного засідання позачергової п`ятдесят четвертої сесії Білоцерківської міської ради VII скликання; проекту рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 12 липня 2018 року Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 21 грудня 2017 року №1880-43-VII «Про бюджет м. Біла Церква на 2018 рік» (автор проекту - міський голова ОСОБА_13 ); пояснювальної записки міського голови ОСОБА_1 до проекту рішення Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 21 грудня 2017 року №1880-43-VII «Про бюджет м. Біла Церква на 2018 рік»; подання міського голови ОСОБА_1 до проекту рішення Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 12 грудня 2017 року №1880-43-VII «Про бюджет м. Біла Церква на 2018 рік»; рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 12 липня 2018 року №2527-54- VII «Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 21 грудня 2017 року №1881-43-VII «Про бюджет м. Біла Церква на 2018 року» з додатками; протоколу №46 Засідання постійної комісії з питань інвестицій, регулярної політики, торгівлі, послуг та розвитку підприємництва, власності, комунального майна та приватизації від 10 липня 2018 року; розпорядження Білоцерківської міської ради від 17 серпня 2018 року №2-09-12 Про скликання пленарного засідання п`ятдесят п`ятої сесії Білоцерківської міської ради VII скликання; листа ОСОБА_14 до міського голови ОСОБА_1 від 09 серпня 2018 року з проханням розглянути пропозицію придбання у власність територіальної громади належного йому нерухомого майна; службовою запискою Засідання постійної комісії з питань інвестицій, регулярної політики, торгівлі, послуг та розвитку підприємництва, власності, комунального майна та приватизації від 27 серпня 2018 року; поправок та пропозиції міського голови ОСОБА_15 до проекту рішення Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква нерухомого майна з порівняльною таблицею; рішення Білоцерківської міської ради від 30 серпня 2018 року №2538-55-VII Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об`єкта нерухомого майна; зауваження начальника юридичного управління міської ради ОСОБА_12 до рішення міської ради Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об`єкта нерухомого майна; договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 15 вересня 2018 року; платіжних доручень від 05 вересня 2018 року №№1052, 1053; листа міського голови ОСОБА_15, адресованого депутату Київської обласної ради VII скликання ОСОБА_16, від 27 вересня 2018 року про надання копій документів; договору від 10 липня 2018 року про оцінку нерухомого майна; акту виконаних робіт (наданих послуг) від 10 липня 2018 року; звіту про незалежну оцінку нежитлової будівлі літ. «А-5», загальною площею 4728,5 кв.м., адреса: АДРЕСА_3 від 10 липня 2018 року; рецензії за звіт про неналежну оцінку нежитлової будівлі від 10 липня 2018 року; протоколів огляду відкритих джерел (веб-порталу «Yotube», офіційного веб-сайту Білоцерківської області міської ради та виконаних органів з додатками - роздруківками нормативно-правових актів) від 25 серпня 2022 року, 19 травня 2020 року, 08 квітня 2020 року; протоколів допиту свідків від 03 січня 2020 року, 01 квітня 2019 року; 14 лютого 2019 року, 22 січня 2019 року, 21 січня 2019 року, 14 січня 2019 року, 08 лютого 2019 року, 11 лютого 2019 року, 16 січня 2019 року, 03 серпня 2020 року, 11 серпня 2020 року, 07 вересня 2020 року, 10 листопада 2020 року, 12 листопада 2020 року, 30 листопада 2020 року, 07 грудня 2020 року, 16 січня 2021 року, 22 січня 2021 року, 18 лютого 2021, 19 лютого 2021 року, 12 травня 2021 року, 13 травня 2021 року, 19 травня 2021 року, 28 травня 2021 року, 10 вересня 2021 року, 14 вересня 2021 року, 14 січня 2019 року, 28 січня 2019 року, 30 січня 2019 року, 01 лютого 2019 року, 08 лютого 2019 року, 22 лютого 2019 року, 24 травня 2019 року, 09 жовтня 2019 року, 03 січня 2020 року, 03 січня 2020 року, 11 січня 2020 року, 20 січня 2020 року, 10 лютого 2020 року, 19 лютого 2020 року, 11 червня 2020 року; висновку експертів за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 02 червня 2022 року №22017/20-42/2451-2454/22-42/15381/16069/8084-8105.
Аналізуючи доводи, викладені в клопотанні та долучені до нього матеріали, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 з листопада 2015 року є Білоцерківським міським головою, у зв`язку з чим, в силу своїх службових повноважень та наданої йому влади, зокрема забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм щодо соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету, а отже і щодо придбання у комунальну власність територіальної громади майна, тож може впливати на прийняття відповідних рішень в таких питаннях (включаючи питання виділення коштів та обрання конкретного майна).
Таким чином, предмет відання міської ради та надані її голові повноваження, а також пов`язані із цим можливості, надають ОСОБА_1 потенційну змогу впливати на вирішення питання щодо необхідності (доцільності) придбання приміщення у комунальну власність громади та безпосередній вибір такого приміщення серед альтернативних за заявками і пропозиціями їх власників задля отримання одним з них неправомірної вигоди в результаті придбання приміщення за завідомо завищеною вартістю. За таких умов, ОСОБА_1 у загальному розумінні має можливість використовувати надану йому владу та службове становище задля отримання неправомірної вигоди, у тому числі іншими особами.
Твердження прокурора зводяться до наступного, що ОСОБА_1, будучи головою Білоцерківської міської ради, організував придбання незавершеного будівництва нежитлової будівлі літ. «А-5» 76% готовності, розташованої за адресою: вул. Театральна, 5, у комунальну власність територіальної громади, що, за версією органу досудового розслідування, могло відбутися за завідома завищеною вартістю з метою одержання неправомірної вигоди власником майна ОСОБА_2 .
Так, в матеріалах кримінального провадження міститься проект рішення Білоцерківської міської ради Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об`єкта нерухомого майна, а саме: зазначеного вище об`єкта незавершеного будівництва, який зареєстрований в Білоцерківській міській раді 09 липня 2018 року за №702/2-11 та в якому зазначено, що вартість цього об`єкта визначається суб`єктом оціночної діяльності згідно з вимогами нормативно-правових актів з оцінки майна (т. 1 а.с. 147-149). Автором проекту цього рішення значиться міський голова ОСОБА_1, а серед осіб, які його погодили, була така, що подала певні зауваження - начальник юридичного управління ОСОБА_17 . Ці зауваження стосувалися, зокрема того, що під час вчинення правочину, який передбачає будь-який перехід права власності на об`єкти незавершеного будівництва, обов`язково має бути здійснено незалежну оцінку майна, проте із правовстановлюючих документів на об`єкт незавершеного будівництва вбачається, що підставою для реєстрації права власності став договір купівлі-продажу, відповідно до якого продаж майна здійснювався за балансовою вартістю майна, що, на думку юридичного управління, є порушенням чинного законодавства України. Крім того зазначено, що із відомостей офіційного веб-сайту Білоцерківської міської ради, норма закону щодо оприлюднення проекту рішення за 20 робочих днів до дати його розгляду витримана не була. Отже, за висновками юридичного управління міської ради, прийняття даного рішення буде суперечити нормам чинного законодавства (т. 1 а.с. 150).
Так само в матеріалах кримінального провадження наявний проект рішення Білоцерківської міської ради від 12 липня 2018 року Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 21 грудня 2017 року №1880-43-VII «Про бюджет м. Біла Церква на 2018 рік», зареєстрований в Білоцерківській міській раді 09 липня 2018 року за №701/2-11, автором якого значиться міський голова ОСОБА_1 (т. 1 а.с 153-154).
Як вбачається зі змісту розпорядження ОСОБА_1 №2-09-11 Про скликання пленарного засідання позачергової п`ятдесят четвертої сесії Білоцерківської міської ради на 12 липня 2018 року, прийнятого 09 липня 2018 року, він не прийняв до уваги вказані вище зауваження юридичного управління, оскільки включив до порядку денного зазначеного пленарного засідання питання Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об`єкта нерухомого майна. Крім того, до порядку денного ним також було внесено питання Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 21 грудня 2017 року №1880-43-VII «Про бюджет м. Біла Церква на 2018 рік» (т. 1 а.с. 151).
При цьому, згідно з протоколом Засідання постійної комісії з питань інвестицій, регуляторної політики, торгівлі, послуг та розвитку підприємництва, власності, комунального майна та приватизації від 10 липня 2018 року №46, питання про придбання у комунальну власність територіальної громади об`єкта нерухомого майна винесено на розгляд сесії з пропозицією підтримати (т. 1 а.с. 160).
12 липня 2018 року Білоцерківська міська рада, розглянувши подання міського голови, своїм рішенням №2527-54-VII виділені субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, зокрема на виконання інвестиційних проектів в рамках здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій у розмірі 24 000 000 грн залишила без розподілу (т. 1 а.с. 157-159).
Як зазначив детектив у клопотанні та прокурор в судовому засіданні, питання Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об`єкта нерухомого майна, проект рішення щодо чого ініціював ОСОБА_1 09 липня 2018 року, був знятий ним з порядку денного 12 липня 2018 року. Та обставина, що проект цього рішення не виносився на розгляд сесії підтверджується показаннями свідка ОСОБА_6 від 22 січня 2019 року (т. 2 а.с. 16-22).
Разом з цим, з розпорядження міського голови ОСОБА_1 від 17 серпня 2018 року №2-09-12 Про скликання пленарного засідання п`ятдесят п`ятої сесії Білоцерківської міської ради вбачається, що на розгляд сесії, запланованої на 30 серпня 2018 року, знову винесено питання Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об`єкта нерухомого майна (т. 1 а.с. 162).
При цьому, згідно зі службовою запискою Засідання постійної комісії з питань інвестицій, регуляторної політики, торгівлі, послуг та розвитку підприємництва, власності, комунального майна та приватизації від 27 серпня 2018 року, проект рішення Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об`єкта нерухомого майна, у зв`язку з відсутністю кворуму, винесено на розгляд сесії (т. 1 а.с. 166).
Втім, ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради були подані поправки та пропозиції до проекту зазначеного рішення для розгляду на пленарному засіданні, що зареєстровані у раді 28 серпня 2018 року за №702/2-11, які стосувалися, зокрема доповнення змісту такого рішення від 30 серпня 2018 року відомостями щодо звіту про незалежну оцінку нежитлової будівлі літ. «А-5» від 10 липня 2018 року та включали в себе інформацію про: загальну площу будівлі - 4728,5 кв.м., дані про її власників - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та вартість - 23 955 763 грн (т. 1 а.с. 171-173).
Це рішення ОСОБА_1, як і попереднє, серед інших, було погоджене юридичним управлінням міської ради в особі ОСОБА_12, який додав до нього свої зауваження від 30 серпня 2018 року, що стосувалися фактично тих самих питань, які піднімалися ним стосовно попереднього рішення від 09 липня 2018 року за №702/2-11, а саме: із правовстановлюючих документів на об`єкт незавершеного будівництва вбачається, що підставою для реєстрації права власності став договір купівлі-продажу, з якого вбачається, що продаж майна здійснювався на підставі Довідки про балансову вартість майна, виданої продавцем, що є порушенням чинного законодавства України, а тому може в майбутньому мати негативні наслідки для міської ради, як потенційного покупця. Крім того, в зауваженнях зазначено, що якщо в результаті внесення змін до рішення стала іншою суть оприлюдненого раніше проекту рішення органу місцевого самоврядування або окремих його положень, такі проекти підлягають повторному оприлюдненню і можуть бути прийняті лише за 20 днів після такого оприлюднення. Отже, за висновками юридичного управління міської ради, прийняття даного рішення буде суперечити нормам чинного законодавства (т. 1 а.с. 176).
Не дивлячись на це, рішення №2538-55-VII Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об`єкта нерухомого майна, а саме: незавершеної нежитлової будівлі літ. «А-5» 76% готовності, розташованої за адресою: « АДРЕСА_3 », було прийняте Білоцерківською міською радою на сесії 30 серпня 2018 року (т. 1 а.с. 173-175).
В подальшому, 05 вересня 2018 року, між Білоцерківською міською радою в особі міського голови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу зазначеного незавершеного будівництва за ціною 23 955 763 грн (т. 1 а.с. 177-181).
За версією органу досудового розслідування, описана процедура придбання будівлі у комунальну власність територіальної громади була незаконною, зокрема у зв`язку з тим, що рішенням позачергової 43 сесії Білоцерківської міської ради «Про бюджет м. Біла Церква на 2018 рік», яким затверджено перелік об`єктів, що мали фінансуватися у 2018 році за рахунок коштів бюджету розвитку, не передбачено коштів на придбання нерухомості під Центр надання адміністративних послуг, як відсутні були і відповідні програми здійснення таких фінансових витрат із місцевого бюджету. У зв`язку з цим, орган досудового розслідування вважає, що дії міського голови ОСОБА_1 були направленні на забезпечення надходження із державного бюджету додаткових коштів у вигляді цільових субвенцій до бюджету територіальної громади з метою придбання у комунальну власність конкретного приміщення, належного ОСОБА_2, за завищеною вартістю, задля чого ОСОБА_1 навмисне не організував роботу з підготовки розгляду міською радою відповідної програми, натомість добився залишення депутатами міської ради виділених м. Білій Церкві субвенцій без розподілу щоб в подальшому мати можливість забезпечити фінансування придбання «потрібної» будівлі. Враховуючи ігнорування ОСОБА_1 висловлених юридичним управлінням міської ради зауважень щодо порушень, пов`язаних із розглядом на пленарних засіданнях сесії питання про придбання об`єкту незавершеного будівництва, орган досудового розслідування переконаний в тому, що його метою було перешкоджання повноцінному розгляду депутатами цього питання, в тому числі щодо перевірки вартості приміщення, у зв`язку з чим він умисно не повідомив їх про наявність таких зауважень і власних поправок, що істотно змінювали суть рішення про придбання приміщення, а також не оголосив про нерозгляд у кінцевій редакції проекту рішення хоча б однією з постійних комісій ради та про причини такої ситуації. Крім того, він не довів до відома депутатів і інформацію про незалежну оцінку майна, оскільки ця оцінка не відповідає нормативам і містить завищену вартість та інформацію про ступінь будівельної готовності, яка не відповідає дійсності, в результаті чого депутати прийняли рішення поспішно, без належного розгляду та під впливом неповної і недостовірної інформації. При цьому, доводячи факт продажу приміщення за завищеною ціною, орган досудового розслідування посилається на висновок експерта, відповідно до якого ринкова вартість незавершеної будівлі станом на день придбання її міською радою (05 вересня 2018 року) становить 15 22 325 грн.
Як вбачається з матеріалів клопотання, під час досудового розслідування даного кримінального провадження були допитані як свідки, серед інших, депутати Білоцерківської міської ради, зокрема ОСОБА_18 (був присутній на пленарному засіданні 55 сесії), який показав, що якби знав, що приміщення буде придбане за кошти міського бюджету, а кошти, виділені Кабінетом Міністрів, виділялися на соціально-економічний розвиток міста, точно голосував би проти такого рішення. Під час допиту він також зазначив, що будь-яких документів, які б містили економічне обґрунтування необхідності цього приміщення, він не бачив, а були лише слова ОСОБА_1 та його заступника про те, що придбання приміщення вигідне для жителів громади і зі звітом про його незалежну оцінку, як і з рецензією він ознайомлений не був.
Депутат Білоцерківської міської ради ОСОБА_19, який також був присутній на вказаному пленарному засіданні, показав, що зауваження начальника юридичного управління ОСОБА_6 до проекту №2538-55-VII йому для ознайомлення не надавались. Про суму (біля 24 млн. грн), за яку планувалося придбати приміщення, йому стало відомо лише на сесії 30 серпня 2018 року, під час обговорення цього проекту рішення і якщо до цього він був прихильником ідеї створення ОСОБА_20 надання адміністративних послуг, то після цього у нього виникли сумніви в об`єктивності вартості приміщення. На сесії доповідач пояснював, що гроші виділені спеціально для придбання приміщення за адресою: АДРЕСА_3 та на інші цілі їх використати неможливо. Так само доповідач вказав на те, що не використати виділену субвенцію було б неправильним та мало б негативні наслідки для міста. Вартість приміщення не перевірялась, бо у проекті рішення №2538-55-VII Про придбання у комунальну власність територіальної громади об`єкта нерухомого майна її заначено не було, вперше свідок почув про ціну безпосередньо на сесії, будь-яких документів, які б містили економічне обґрунтування необхідності цього приміщення він не бачив, як і звіту про незалежну оцінку будівлі та рецензії на нього.
Той факт, що ні звіт про незалежну оцінку будівлі, ні рецензія на нього не надавалась для ознайомлення депутатам Білоцерківської міської ради повідомив під час допиту також і депутат ОСОБА_21, а також начальник юридичного управління міської ради ОСОБА_6 .
Дослідивши шлях прийняття рішення №2538-55-VII Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква незавершеної нежитлової будівлі літ. «А-5» 76% готовності, розташованої за адресою: « АДРЕСА_3 », у тому числі його ініціатора, процедуру виділення коштів, зняття з розгляду, внесення змін, наявність заперечень з юридичного управління, затримку з оприлюдненням, відсутність кворуму на засіданні постійної комісії та не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя приходить до висновку, що обґрунтованість підозри щодо вчинення ним кримінального правопорушення є мінімальною, тож обставини здійснення підозрюваним конкретних дій і доведеність його вини у вчиненні умисного злочину потребують подальшої перевірки під час досудового розслідування та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні. Водночас, оскільки така підозра при цьому не є вочевидь необґрунтованою, то, на думку слідчого судді, вона відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» в такій мірі, що на даному етапі виправдовує подальше розслідування задля поглибленої перевірки законності використання державного і місцевого бюджетів, з огляду також на значний суспільний інтерес - серйозну, обґрунтовану зацікавленість суспільства до такого питання. В цьому контексті слідчий суддя в певній мірі вважає досить показовою також ту обставину, що в матеріалах клопотання містяться копії 45 протоколів допиту свідків, відповідно до яких вони відмовились давати показання, користуючись правом, наданим їм ст. 63 Конституції України.
При цьому, слід відзначити, що, хоч слідчий суддя на даному етапі і не вправі надавати оцінку наявним в матеріалах кримінального провадження доказам з точки зору їх належності та допустимості, однак, визнаючи рівень пред`явленої ОСОБА_1 підозри мінімальним на даний час, слідчий суддя не міг не врахувати доводи сторони захисту стосовно того, що наявний в матеріалах клопотання висновок комісійної судової будівельно-технічної та оціночної-будівельної експертизи від 02 червня 2022 року викликає у них сумніви щодо достовірності встановлених у цьому висновку даних.
Так, за цим висновком, відсотком будівельної готовності приміщення, про яке йдеться у клопотанні, є не більше 56% (станом на 10 липня та 05 вересня 2018 року), а ринковою вартістю, з урахуванням вказаного відсотку будівельної готовності, - 14 090 694 грн станом на 10 липня 2018 року та 15 222 325 грн станом на 05 вересня 2018 року.
Однак, як вбачається зі змісту цього висновку, визначити будівельну готовність на минулу дату можливо за наявності остаточної проектно-кошторисно-звітної та виконавчої документації в повному обсязі, що є більш точним методом розрахунку, проте для дослідження такої документації надано не було, тому застосувати цей підхід за наявних умов не вбачалось за можливе. У зв`язку з цим, під час проведення експертизи застосовувався інший спосіб визначення будівельної готовності - розрахунковий, який виконується за допомогою збірників УПВВ, безпосередньо на підставі проведеного візуально-інструментального обстеження. Важливо, що описуючи ці два підходи, експерти у висновку застерігли, що застосований ними метод розрахунку дає орієнтовний відсоток будівельної готовності у порівнянні з тим, який не можливо було застосувати за браком необхідних документів. Відповідно і для визначення ринкової вартості об`єкта дослідження був прийнятий відсоток будівельної готовності - 56%, як було визначено експертизою із використанням зазначеного «орієнтовного» методу.
При цьому, відповідно до наданої стороною захисту копії довідки КП КОР «Київське обласне БТІ» від 27 вересня 2022 року №437, Білоцерківським МБТІ за зверненням директора «Т.Р.К. Театральний» ще 10 грудня 2012 року було проведено технічну інвентаризацію нежитлової будівлі, а саме: незавершеного будівництва нежитлової будівлі літ. «А-5», що знаходиться у м. Біла церква по вул. Театральній, 5, якою була встановлена ступінь готовності цього нерухомого майна у розмірі 76% станом на день проведення такої інвентаризацію, що підтверджується копіями витягу Про державну реєстрацію прав та витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 26 грудня 2012 року, які містяться серед матеріалів технічної інвентаризації, доданих до вказаної довідки КП КОР «Київське обласне БТІ».
Підсумовуючи, на цьому етапі розслідування слідчий суддя позбавлений можливості відхилити запропонований прокурором висновок комісійної судової будівельно-технічної та оціночної-будівельної експертизи від 02 червня 2022 року, як і не має можливості призначити нову експертизу, з урахуванням висновків експертизи, яка була виконана за ініціативою сторони захисту, а тому сприймає його, як єдиний аргумент прокурора для можливості подальшого розгляду питання обрання запобіжного заходу та необхідності продовження досудове розслідування.
Інші докази причетності ОСОБА_1 до неправомірної діяльності, про наявність яких було озвучено прокурором не були надані та досліджені в судовому засіданні, а тому слідчий суддя виходить, виключно, з наявної інформації, яка міститься в матеріалах справи.
Крім встановлення обґрунтованості пред`явленої особі підозри положеннями ст.ст. 177, 178, 194 КПК України визначена необхідність дослідження слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу і таких обставин: підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків кримінального провадження, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; індивідуальні обставини підозрюваного та особливості інкримінованого кримінального правопорушення.
Щодо ризиків кримінального провадження
У сфері кримінального провадження поняття ризику можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов`язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальному провадженню,якої слід уникати. Саме в такому значенні, на думку слідчого судді, доцільно розуміти ризики, виокремлені у ч. 1 ст. 177 КПК України як конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваних, що заважають виконанню завдань кримінального провадження.
Отже, з метою усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у формах, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, та у разі існування високої ступені ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, застосовуючи стандарт достатності підстав, встановлює наявність таких ризиків.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Обов`язок обґрунтування ризиків кримінального провадженняпокладено КПК України на слідчого, прокурора.
Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1, детектив послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.
Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини, можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремити особистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «Смірнова проти Росії», «В. проти Швейцарії).
Зазначаючи у своєму клопотанні про існування цього ризику, детектив посилається на тяжкість покарання за інкримінований ОСОБА_1 злочин; наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон з терміном дії до 2028 року; наявність достатніх майнових ресурсів та значних фінансових доходів як у самого ОСОБА_1, так і його близьких родичів, що, на думку органу досудового розслідування, свідчить про можливість використання грошових коштів, в тому числі від реалізації майна чи іншого його оплатного використання, що надасть змогу ОСОБА_1 протягом певного часу змінити місце свого проживання/перебування.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України. Зокрема, вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, караєтьсяпозбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а ч. 4 ст. 358 КК України - штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Разом з цим, слід зазначити, що самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_1 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Отже, оцінюючи цей ризик, слідчий суддя враховує всі обставини кримінального провадження та особисті дані підозрюваного.
Так, як відповідно до матеріалів кримінального провадження, воно зареєстроване 09 жовтня 2018 року. З наданої стороною захисту копії протоколу обшуку вбачається, що такий обшук був проведений за місцем проживання ОСОБА_1 ще 09 січня 2019 року. Очевидно, що з того часу ОСОБА_1 стало відомо про існування даного кримінального провадження і хоч він довгий час після цього не перебував у статусі підозрюваного, його ситуація могла значно змінюватися під впливом дій компетентних органів, що, на думку слідчого судді, могло сприяти спробам переховування з боку ОСОБА_1, однак, ні детективом у клопотанні, ні прокурором в судовому засіданні не було повідомлено про такі факти в минулому. Більше того, як повідомила сторона захисту в судовому засіданні та про що не заперечував прокурор, ОСОБА_1 з 2019 року не залишав територію України.
Разом з тим, оскільки ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями), зокрема і суворістю передбаченого покарання, слідчий суддя допускає, що з моменту оголошення ОСОБА_1 про підозру, що, між іншим, відбулося майже через чотири роки від початку досудового розслідування, ризик переховування міг актуалізуватися.
При цьому, слід враховувати, що у зв`язку з військовою агресією росії проти України, в Україні діє правовий режим воєнного стану, строк дії якого продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. З метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану, обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також визначено перелік громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду існує, однак він є невисоким, з огляду також на міцність соціальних зв`язків підозрюваного та його особисті дані (одружений, має неповнолітніх дітей, постійне місце проживання та роботи), за першим викликом особисто з`явився до суду для розгляду клопотання про застосування стосовно нього запобіжного заходу, чим в ході досудового розслідування виявив належну процесуальну поведінку.
Наведені вище обставини в сукупності дають підстави для висновку щодо існування невисокого ризику вчинення ОСОБА_1 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду, а тому з метою його повного нівелювання підозрюваному необхідно здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзду в Україну.
Ризик незаконно впливати на свідків.
Посилаючись у своєму клопотання на зазначений ризик детектив зазначає, що ОСОБА_1 на даний час є Білоцерківським міським головою і він обізнаний про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, а тому шляхом використання службового становища, підкупу, погроз або іншим чином може впливати на них з метою примушування до зміни раніше наданих показань, як і на свідків, які не допитувались, що в подальшому виключить надання ними правдивих, послідовних показань у ході досудового розслідування. Зокрема, вказав на те, що свідки, які знаходились у підпорядкуванні та службовій залежності від ОСОБА_1, а саме: керуючий справами Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради ОСОБА_22, начальник управління комунальної власності та концесії міської ради ОСОБА_23, заступник міського голови ОСОБА_24 відмовились надавати будь-які показання у цьому кримінальному провадженні.
Перевіряючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об`єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
Так, ризик здійснення ОСОБА_1 впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні обумовлений, серед іншого, тим, що він як під час вчинення інкримінованих йому дій, так і на даний час є Білоцерківським міським головою, а тому, в силу своїх професійних зв`язків у службовому середовищі, може продовжити спілкуватися, в тому числі з депутатами та працівниками Білоцерківської міської ради, серед яких є свідки або ті, що можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні, наділений потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
На думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування по встановленню усіх обставин у цьому провадженні необхідно обмежити підозрюваного у можливості спілкуванні зі свідками з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру, а покладений обов`язок на підозрюваного не буде занадто обтяжливим та не буде перешкоджати виконанню своїх повноважень, як міського голови.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення із використанням його службових повноважень та із використанням завідомо підробленого документа. Відповідно до клопотання, в ході досудового розслідування встановлено обставини приховання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протиправності своїх дій шляхом забезпечення надходження до юридичного управління Білоцерківської міської ради (без супровідного листа та реєстрації вхідного номера) недостовірної рецензії на звіт про незалежну оцінку ТОВ «Укрекспертиза-Центр», виконаної після придбання приміщення із зазначенням недостовірної дати рецензування - 29 серпня 2018 року, що, на думку органу досудового розслідування, свідчить про те, що він схильний до діяльності, направленої на спотворення документів з метою ухилення від відповідальності.
Перевіряючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя приходить до висновку, що його існування доведено не було, оскільки, як уже неодноразово зазначалось, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється з 09 жовтня 2018 року, тобто майже чотири роки. В судовому засіданні встановлено, що в ході досудового розслідування були проведені обшуки як в самій Білоцерківській міській раді, в тому числі у службовому кабінеті ОСОБА_1, так і за його місцем проживання із вилученням документації, що, на думку слідчого судді, свідчити про втрату зазначеним ризиком своєї актуальності.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженні іншим чином.
Детектив зазначив також про наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а саме: про наявність у підозрюваного, в силу того, що він є Білоцерківським міським головою, стійких ділових та дружніх зв`язків з представниками органів державної влади, народними депутатами України, що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом погроз, тиску, з використанням свого службового становища, на учасників, сторін кримінального провадження.
На думку слідчого судді, зазначений ризик не було підтверджено органом досудового розслідування будь-якими розумними твердження.
Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, та інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу.
Слідчим суддею встановлено, що стороною обвинувачення загалом доведена можлива причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому злочинів, а також вірогідність існування окремих ризиків стосовно вчинення ним дій, передбачених ст. 177 КПК України, що свідчить про наявність підстав для застосування до нього запобіжного заходу.
Застава, як запобіжний захід, про застосування якого просить орган досудового розслідування, є наступною за жорсткістю після виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою та запобіжного заходу, пов`язаного з обмеженням свободи пересування, у виді домашнього арешту. Вона полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків
Посилаючись на тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1, а також на наявність ризиків та майновий стан підозрюваного, органом досудового розслідування ставиться питання про застосування до нього запобіжного заходу у виді застави у розмірі 8 733 400 грн.
Враховуючи усі наведені вище обставини, встановлені під час розгляду цього клопотання, слідчий суддя, вважає за необхідне зазначити, що усвідомлює важливість відновлення довіри громадян до чесності осіб з державними посадами як демократичної основи їх функціонування, на що в широкому розумінні спрямовані зусилля органів досудового розслідування стосовно перевірки діяльності цих осіб у разі існування обґрунтованих підстав вважати, що така їх діяльність може бути незаконною. Разом з тим, слідчий суддя також враховує, що ступінь впливу на особу та рівень її обмежень, пов`язаних із застосуванням запропонованого органом досудового розслідування запобіжного заходу в даному випадку є суттєвим, а тому можливість та необхідність застосування саме цього запобіжного заходу потребує ретельного аналізу щодо наявності таких відомостей, які можуть його виправдати.
Отже, слідчому судді належить зважити встановлені під час розгляду клопотання обставини таким чином, щоб збалансувати конкуруючі у цьому кримінальному провадженні інтереси з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.
Дотримуючись наведеної позиції та аналізуючи встановлені у цьому кримінальному провадженні обставини, слідчий суддя враховує, що заявлені стороною обвинувачення ризики існують, проте, на переконання слідчого судді, вони не досягають такого обсягу та рівня, які б давали беззаперечні підстави застосувати до підозрюваного в цьому кримінальному проваджені запобіжний захід у виді застави.
Так само і обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України, з огляду на якість та суттєвість наявних в матеріалах кримінального провадження доказів, є мінімальною. Слідчий суддя вважає, що матеріалами клопотання не підтверджено необхідність застосування відносно підозрюваного запропонованого органом досудового розслідування запобіжного заходу у виді застави.
Приймаючи рішення про відсутність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя, крім мінімального рівня обґрунтованості підозри та існуючих ризиків, враховує процесуальну поведінку підозрюваного на час розгляду клопотання та його репутацію, а також обставини справи, вік підозрюваного та його особу, який раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітніх дітей, постійне місце проживання та роботи.
Частиною 4 ст. 194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З огляду на встановлені вище обставини та положення закону, а також враховуючи той факт, що в судовому засіданні були надані письмові зобов`язання в порядку ст. 180 КПК України, відповідно до яких п`ять осіб, які, на переконання слідчого судді, заслуговують на довіру, висловили намір бути поручителями ОСОБА_1, забезпечувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а також забезпечувати його явку до органу досудового розслідування, слідчого судді чи суду на першу вимогу, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистої поруки.
Такий запобіжний захід, на переконання слідчого судді, в змозі урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання розслідуванню кримінального провадження з одного боку та щодо забезпечення можливості захищатися від кримінального переслідування належним чином - з іншого.
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає, що з метою запобігання існуючим ризикам є необхідність у покладанні на підозрюваного ОСОБА_1 таких обов`язків: 1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за кожною вимогою; 2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про відлучення із Київської області, зміну свого місця проживання та роботи; 3) утримуватися від спілкування із підозрюваними у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_2, ОСОБА_5 та утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1, із свідками ОСОБА_6, ОСОБА_19, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_18, ОСОБА_16, ОСОБА_27, ОСОБА_21, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_31, ОСОБА_24, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67 ; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзду в Україну.
Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України (ч. 7 ст. 194 КПК України).
З огляду на зазначені положення закону, строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків складає два місяці, тобто, до 23 листопада 2022 року, що відповідає положенням ч. 7 ст. 194 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання детектива про застосування запобіжного заходу.
Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 180, 182, 193, 194, 196, 205, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_74 погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_75., про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №42018111030000415 від 09 жовтня 2018 року стосовно ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді особистої поруки.
Визначити поручителями таких осіб:
1) ОСОБА_7, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, командира НОМЕР_1 окремої механізованої бригади;
2) ОСОБА_8, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5, депутата Київської обласної ради (VIII скликання);
3) ОСОБА_9, проживаючого за адресою: АДРЕСА_6, першого заступника голови Київської обласної ради (VIII скликання);
4) ОСОБА_10, проживаючого за адресою: АДРЕСА_7, депутата Київської обласної ради;
5) ОСОБА_11, проживаючого за адресою: АДРЕСА_8, Народного депутата України (ІХ скликання).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 виконання таких обов`язків:
1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за кожною вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про відлучення із Київської області, зміну свого місця проживання та роботи;
3) утримуватися від спілкування із підозрюваними у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_2, ОСОБА_5 та утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1, із свідками ОСОБА_6, ОСОБА_19, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_18, ОСОБА_16, ОСОБА_27, ОСОБА_21, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_31, ОСОБА_24, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67 ;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзду в Україну.
Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначити до 23 листопада 2022 року.
Поручителі поручаються за виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.
Зобов`язати поручителів за необхідності доставити підозрюваного ОСОБА_1 до органу досудового розслідування чи в суд на кожну про те вимогу.
Роз`яснити поручителям, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яке карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, яке карається штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Поручителі можуть відмовитись від взятих на себе зобов`язань до виникнення підстав, які тягнуть за собою їх відповідальність. У такому разі вони забезпечують явку підозрюваного, обвинуваченого до органу досудового розслідування чи суду для вирішення питання про заміну йому запобіжного заходу на інший.
Роз`яснити поручителям, що у разі невиконання поручителями взятих на себе зобов`язань на них накладається грошове стягнення в розмірі від десяти до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Контроль за виконанням зобов`язань про особисту поруку покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у цьому кримінальному провадженні досудове розслідування.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_79