Документ № 106564583

справа № 991/4095/22

провадження № 1-кс/991/4114/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

«28» вересня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_17 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_18, прокурора ОСОБА_19 підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_20 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_21. про продовження строку дії обов`язків, покладених на:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Харкові, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні №12016170000000334 від 08 липня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_21. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України ОСОБА_1 .

Обставини, якими обґрунтоване клопотання прокурора.

Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016170000000334 від 08 липня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191,ч.1 ст. 366 КК України.

У ході досудового розслідуванням встановлено, що у період 2015-2018 років ДП «Полтавський КХП» за місцем фактичного знаходження (м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 69) зберігало на елеваторі власні зернові, та зернові юридичних осіб (контрагентів), які надходили на підставі договорів складського зберігання та договорів на переробку зерна пшениці на давальницьких умовах, а саме: ПАТ «Аграрний фонд» (ЄДРПОУ 38926880), ТОВ «Енергія України»(ЄДРПОУ 34528630), ПП «Хорольська механізована пекарня» (ЄДРПОУ 05518747), Українсько-американське спільне підприємство у формі ТОВ «КАІС» (ЄДРПОУ 20023279), ТОВ «Полтавський хлібопекарський комплекс» (ЄДРПОУ 41275778), ТОВ Полтавський комбінат «Кулиничі» (ЄДРПОУ 38439749), ТОВ «Партнер Агро» (ЄДРПОУ 33190009).

У період з 08 липня 2015 року по 24 грудня 2015 року ОСОБА_2, будучи керівником ДП «Полтавський КХП», з корисливих мотивів, перебуваючи за місцем фактичного знаходження ДП «Полтавський КХП», зловживаючи своїм службовим становищем, вирішив заволодіти майном державного підприємства та юридичних осіб (контрагентів ДП «Полтавський КХП»), які зберігали на вказаному підприємстві зернові культури та продукти їх переробки, шляхом проведення ряду фіктивних операцій, спрямованих на нібито ввезення юридичними особами зернових на територію державного підприємства, їх фіктивного відображення у бухгалтерському обліку, подальшої переробки зернових у борошно. Водночас ОСОБА_2 усвідомлював, що самостійно реалізувати злочинний план не в змозі, оскільки для його реалізації необхідно залучити юридичних осіб, які зможуть надати підроблені товарно-транспортні накладні для документального відображення надходження зернових до ДП «Полтавський КХП».

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння майном державного підприємства ОСОБА_2, не пізніше 24 грудня 2015 року, усвідомлюючи, що ДП «Полтавський КХП» має підписані договори на переробку зерна пшениці на давальницьких умовах та договори складського зберігання зерна з ТОВ «Продзернопром» (ЄДРПОУ 38277010) та з ТОВ «Хардінвест» (ЄДРПОУ 38496702) і надає послуги з переробки зерна пшениці вказаним товариствам, вступив у злочинну змову із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Також ОСОБА_2, розуміючи, що без участі начальника елеватора не зможе втілити злочинний план, 10 листопада 2015 року своїм наказом № 133-к призначив на посаду начальника елеватора свого водія - ОСОБА_5, усвідомлюючи, що останній не має досвіду роботи на зернових елеваторах та не розуміє технології прийняття, зберігання та переробки зернових у борошно, ввів його в оману та пояснив, що йому потрібно заповняти та підписувати чи організувати заповнення та підписання майстрами елеватора відповідних документів про надходження зерна на елеватор, запевняючи, що вказане зерно буде довезено згодом, а такі маніпуляції потрібні для того, щоб переробити зерно у борошно та реалізувати для виплати заробітних плат працівникам підприємства.

ОСОБА_3, як кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест», відповідно до відведеної йому ролі, у період з 24 грудня 2015 року по 17 травня 2017 року організовував фіктивне придбання у суб`єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності зерна пшениці вказаними товариствами.

ОСОБА_4, будучи особою, яка контролювала діяльність ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест», діючи у співучасті та за попередньою змовою із ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з корисливих мотивів, у період з 24 грудня 2015 року по 17 травня 2017 року залучив до вчинення злочину директора ТОВ «Продзернопром» ОСОБА_1, якому надав вказівки та організував складення завідомо неправдивих документів - товарно-транспортних накладних.

У свою чергу, ОСОБА_1, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, розуміючи, що саме від його дій, як службової особи юридичної особи приватного права залежить можливість реалізації злочинного плану, спрямованого на заволодіння майна державного підприємства, шляхом відображення фіктивного надходження зерна пшениці в ДП «Полтавський КХП» для переробки, з метою сприяння вчиненню злочину та створення умов для реалізації злочинних намірів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у період з 24 грудня 2015 року по 03 серпня 2016 року, більш точну дату встановити не виявилося можливим, будучи службовою особою ТОВ «Продзернопром», яка є афілійованою юридичною особою ОСОБА_3, перебуваючи на посаді директора вказаної юридичної особи, з корисливих мотивів, погодився на прохання ОСОБА_4 і проставляв власні підписи та відтиски печаток ТОВ «Продзернопром» на бланках товарно-транспортних накладних, які у подальшому передавав останньому.

У подальшому ОСОБА_4, отримуючи такі бланки товарно-транспортних накладних передавав їх ОСОБА_2, а останній, у період з 24 грудня 2015 року по 17 травня 2017 року, передавав їх ОСОБА_5, достеменно знаючи, що такі зернові не будуть поставлятися на територію підприємства, зловживаючи своїм службовим становищем, та надавав йому незаконні вказівки щодо внесення в них відомостей про надходження зерна на елеватор.

ОСОБА_5, у свою чергу будучи впевненим, що вказані зернові в подальшому будуть поставленні на територію підприємства, не маючи мети заволодіння майном державного підприємства, погодився вносити неправдиві відомості у вищевказані бланки товарно-транспортних накладних, які отримував від ОСОБА_2 .

У подальшому ОСОБА_5, на виконання вказівок ОСОБА_2, передавав товарно-транспортні накладні, із неправдивими відомостями щодо надходження зерна пшениці, технікам-лаборантам з метою проставлення на їх зворотному боці перших примірників штампів та внесення в них органолептичних показників, зараженості, стану по вологості та засміченості, а також класності зерна.

Техніки-лаборанти, які не мали підстав вважати, що зерно не надходило на елеватор державного підприємства, так як у товарно-транспортних накладних уже був відтиск штампу із зазначенням ваги прийнятого зерна та підписи осіб, які здійснюють приймання зерна на елеваторі, проставили штампи у підроблені товарно-транспортні накладні та внесли до них показники щодо класності зерна, згідно відомостей, які надавалися ОСОБА_2 і в подальшому склали аналізні картки форми № 47.

Надалі, підроблені товарно-транспортні накладні передавалися обліковцю міри та виробів елеватора ОСОБА_6, якій не були відомі злочинні наміри ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, для формування Звітів про рух хлібопродуктів і тари на елеваторах і складах (типова форма № ЗХС-37), які в подальшому ОСОБА_5 засвідчив своїм підписом.

Вказані товарно-транспортні накладні, звіти (форма № ЗХС-37) та переліки реєстрів товарно-транспортних накладних колгоспів і радгоспів на відправку зерна, насіння олійних культур і трав подавалися у бухгалтерію ДП «Полтавський КХП», внаслідок чого сформовано реєстри руху та залишків зерна пшениці (давальницька переробка, додаток до форми № 3СХ-37) за відповідні дати надходження зерна, що стало підставою оприбуткування зернових у книгах кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форма № 36).

У подальшому, ОСОБА_2, на підставі листів та довіреностей, підписаних директором ТОВ «Продзернопром» ОСОБА_1 і засвідчених відтисками печаток товариства, своїми наказами переоформив частину фіктивно поставлених зернових компанією ТОВ «Продзернопром» на ДП «Полтавський КХП» та ТОВ «Хардінвест».

Далі ОСОБА_2 надавав вказівки ОСОБА_5 щодо відпуску зерна в переробку та начальнику технологічного цеху ОСОБА_7 щодо переробки зерна вказаних компаній у борошно, розуміючи, що під виглядом зерна, яке нібито ввезене компаніями ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест» перероблятиметься зерно, яке належить ДП «Полтавський КХП» і юридичним особам (контрагентам), що призведе до утворення нестачі зерна на елеваторі.

За таких обставин, директор ТОВ «Продзернопром» ОСОБА_1, розуміючи, що його компанія такого зерна не поставляла та знаючи, що відвантажене державним підприємством борошно виготовлено із зерна ДП «Полтавський КХП» та його контрагентів, підписував листи на відвантаження борошна для подальшої передачі в державне підприємство.

ОСОБА_2, отримуючи листи компаній ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест», видавав за власним підписом накази щодо відпуску борошна, яке отримано за результатами переробки зерна, що поставлялося вказаними компаніями, у тому числі й того, що фіктивно відображено в бухгалтерському обліку. Внаслідок чого, на підставі таких наказів, частина борошна, яка перероблена із зерна ДП «Полтавський КХП» і юридичних осіб (контрагентів) незаконно відвантажено компаніям ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест» та у подальшому реалізовано ними.

Досудовим розслідуванням також встановлено, що кошти, які надходили на рахунки ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест» від реалізації борошна, перераховані на банківські рахунки відкриті в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під виглядом поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, обготівковано та розподілено між співучасника злочину - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Посилаючись на вказані обставини, прокурор зазначає, що директор ТОВ «Продзернопром» ОСОБА_1 вчинив видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, чим сприяв ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у заволодінні зерном пшениці 2А класу у кількості 1 093 670 кг, вартістю 5 632 400, 50 грн і 3А класу у кількості 552 830 кг, вартістю 2 819 433 грн, шляхом фіктивного відображення надходження зерна пшениці від ТОВ «Продзернопром» у бухгалтерському обліку ДП «Полтавський КХП», внаслідок чого державному підприємству завдано шкоди на загальну суму 8 451 833, 50 грн.

24 травня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч.5 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України.

30 травня 2022 року ухвалою слідчого суді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осію, що становить 248 100 грн, а також покладено обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України на строк до 30 липня 2022 року. 06 червня 2022 року ОСОБА_1 внесена застава в розмірі 248 100 грн.

20 червня 2022 року постановою Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 23 листопада 2022 року.

27 липня 2022 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду продовжено строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу до 30 вересня 2022 року.

12 серпня 2022 року досудове розслідування у даному кримінальному провадженні закінчено, а матеріали відкрито іншій стороні.

Враховуючи, що продовжений двомісячний строк дії покладених на підозрюваного обов`язків закінчується, а встановлені в ході досудового розслідування обставини вчинення кримінального правопорушення є переконливими, відповідними та дають обґрунтовані підстави вважати, що відсутність покладених на ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, не зможуть забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу, прокурор просить продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 .

Позиція сторін у судовому засіданні.

В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених у ньому та з врахуванням її уточнень, зроблених в ході розгляду клопотання. Так, під час судового засідання прокурор уточнила обов`язок «не відлучатись із населених пунктів у яких він проживає: м. Харків, м. Полтава, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду» і зазначила, що він має бути викладений як в ухвалі слідчого судді від 27 липня 2022 року, а саме «не залишати територію Харківської та Полтавської областей без дозволу прокурора або суду».

Захисник Івасюк І.Ю. та підозрюваний ОСОБА_1, у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували та просили відмовити в його задоволенні. Захисник зазначила, що зі змісту поданих стороною обвинувачення доказів не вбачається, що вони вказують на можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, і вони жодним чином не стосуються ОСОБА_1, як і не доводять обставин про обґрунтованість підозри. Також, стороною обвинувачення не доведено наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, на думку захисника, сама по собі тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється особа, не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу; факт наявності паспорту для виїзду за кордон не дає підстави вважати, що ОСОБА_1 може покинути територію України; наявність рухомого та нерухомого майна у власності його родини не може свідчити про наміри ОСОБА_1 реалізувати це майно. Захисник зазначила, що ОСОБА_1 жодного разу не ухилявся від досудового слідства та не планує переховуватися від суду чи в інший спосіб перешкодити досудовому розслідуванню. Також, на її думку, у органу досудового розслідування відсутні обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 намагатиметься вплинути на свідків для заміни ними своїх показань, враховуючи що усі свідки попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань. На думку сторони захисту, враховуючи особу підозрюваного, а також його спосіб життя, тривалу трудову діяльність, у тому числі на керівних посадах, репутацію, позитивну характеристику, стійкі соціальні зв`язки, наявність постійного місця проживання, взагалі відсутня потреба у застосуванні відносно ОСОБА_1 будь-якого запобіжного заходу.

Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів клопотання, у кримінальному провадженні №12016170000000334 від 08 липня 2016 року 24 травня 2022 року детективами Національного антикорупційного бюро Ілюсі О.Є. повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України, а саме у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Ухвалою слідчого суді Вищого антикорупційного суду від 30 травня 2022 року до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осію, що становить 248 100 грн, а також покладено обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України на строк до 30 липня 2022 року, а саме: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; не відлучатися із населених пунктів, у яких він проживає: м. Харків, м. Полтава, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1, зокрема із підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. 06 червня 2022 року підозрюваним ОСОБА_1 внесено 248 100 грн застави.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 липня 2022 року строк дії зазначених вище обов`язків було продовжено до 30 вересня 2022 року, за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

З огляду на положення ч.4 ст. 199 КПК України, при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними правилами, які регулюють питання про застосування відповідного запобіжного заходу з урахуванням додаткових обставин, передбачених ч.3 ст. 199 КПК України, а саме: обставини, які, в даному випадку, свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження покладених на підозрюваного обов`язків; обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії покладених на підозрюваного обов`язків.

Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 необхідно врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України та наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.

Вирішуючи питання стосовно того, чи є пред`явлена ОСОБА_1 підозра обґрунтованою, слідчий суддя виходить з наступного.

Системний аналіз норм чинного кримінального процесуального законодавства дає підстави дійти висновку, що під обґрунтованою підозрою слід розміти існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити інкриміноване їй правопорушення. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають керуватися доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, об`єктивно оцінює отримані докази за своїм внутрішнім переконанням та визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, що є вірогідним та достатнім для застосування до неї запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів. Так, прокурор обґрунтовує підозру ОСОБА_1 наступними доказами: статутом ДП «Полтавський КХП», затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №35 від 23 січня 2014 року, ТОВ «Продзернопром»; наказом № 265-п від 09 грудня 2015 року, відповідно до якого ОСОБА_2 призначено на посаду директора ДП «Полтавський КХП»; наказом № 08-к від 31 травня 2013 року, відповідно до якого ОСОБА_1 призначено на посаду директора ТОВ «Продзернопром»; контрактом № 41 з генеральним директором ДП «Полтавський КХП» від 18 листопада 2015 року, відповідно до п. 2.11 якого, генеральний директор ДП «Полтавський КХП» ОСОБА_2 має право діяти від імені підприємства, представляти його на всіх підприємствах, в установах, організаціях, укладати господарські та інші угоди, видавати доручення, відкривати рахунки у банках, користуватися правом розпорядження коштів підприємства; наказом № 133-к від 10 листопада 2015 року про переведення ОСОБА_5 на посаду начальника елеватора ДП «Полтавський КХП»; актом № 07-22/28 від 27 червня 2018 року ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Полтавський КХП» за період з 01 грудня 2016 року по 31 березня 2018 року, відповідно до якого на ДП «Полтавський КХП» під час інвентаризації виявлено нестачу зерна пшениці та продуктів його переробки; протоколом огляду від 26 лютого 2021 року відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі податкових накладних та Державному реєстрі фізичних осіб, відповідно до якого, зокрема, встановлено факт закупівлі ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест» у суб`єктів господарювання зерна пшениці, у яких по ланцюгу постачання відбувається змішування та підміна номенклатурних груп товарів; висновком судової товарознавчої експертизи № 19/13/1-18/СЕ/20 від 09 червня 2020 року, яким встановлена ринкова вартість борошна та зерна, нестача яких виявлена під час інвентаризації на ДП «Полтавський КХП»; висновком судової економічної експертизи № СЕ-19-20/21475-ЕК від 06 жовтня 2020 року, яким підтверджено нестачу зерна та готової продукції на ДП «Полтавський КХП»; протоколами допиту свідків ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_15, які дали показання щодо обставин оприбутковування на елеваторі ДП «Полтавський КХП» зерна пшениці, яке фактично не в`їжджало на територію державного підприємства, підписання документів щодо списання зерна за завищеними нормами, отримання від ОСОБА_4 бланків товарно-транспортних накладних компаній ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест», ведення чорнових записів у журналі, де майстри відображали об`єктивний рух зерна по елеваторі, виписування аналізних карток без фактичної наявності зернових; протоколом огляду від 14 травня 2021 року, згідно якого в бухгалтерському обліку ДП «Полтавський КХП» здійснювалося фіктивне відображення надходження зерна пшениці від компаній ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест»; протоколами огляду від 16 грудня 2021 року, від 04 лютого 2022 року, від 26 січня 2022 року, згідно яких кошти, які надходили на рахунки компаній ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест» від реалізації зернових та продуктів їх переробки, перераховані на банківські картки АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в якості поворотної фінансової допомоги, у подальшому ці кошти частково обготівковані та частково перераховані на банківські картки працівників ДП «Полтавський КХП», а також на банківську карту ОСОБА_1 на загальну суму 234070 грн; протоколами від 06 липня 2021 року, 04 серпня 2021 року про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж щодо ОСОБА_3, згідно якого зафіксовано факт здійснення ОСОБА_3 контролю над діяльністю директора ТОВ «Продзернопром» ОСОБА_1 ; протоколами від 06 липня 2021 року, 04 серпня 2021 року про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_8, згідно яких зафіксовано, зокрема, факт того, що ОСОБА_1 під час допиту як свідка надавав неправдиві показання; висновком судової-почеркознавчої експертизи № 533/1 від 18 січня 2022 року, згідно якого підроблені товарно-транспортні накладні, за допомогою яких у бухгалтерському обліку підприємства відображено фіктивне надходження зерна пшениці від компаній ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест», заповнені не директорами вказаних підприємств, а начальником елеватора ДП «Полтавський КХП» ОСОБА_5 ; висновком судової-почеркознавчої експертизи № 531/1 від 02 грудня 2021 року, яким підтверджено, що підписи у підроблених товарно-транспортних накладних, за допомогою яких у бухгалтерському обліку підприємства відображено фіктивне надходження зерна пшениці від компанії ТОВ «Хардінвест» виконані не директором вказаного підприємства, а іншою особою; висновком судової-почеркознавчої експертизи №532/1 від 19 січня 2022 року, яким підтверджено, що підроблені товарно-транспортні накладні, за допомогою яких у бухгалтерському обліку підприємства відображено фіктивне надходження зерна пшениці від компанії ТОВ «Продзернопром» підписані директором ТОВ «Продзернопром» ОСОБА_1 ; протоколом огляду від 17 вересня 2021 року (телефон ОСОБА_16 ), яким підтверджується, що ОСОБА_3 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Продзернопром»; протоколом огляду від 07 лютого 2022 року, згідно якого у телефоні ОСОБА_3 виявлені фото чорнових записів щодо фіктивного відображення зерна пшениці в бухгалтерському обліку ДП «Полтавський КХП», а також передачу ТОВ «Продзернопром» генеральному директору ДП «Полтавський КХП» ОСОБА_2 коштів; протоколом допиту ОСОБА_9 від 20 травня 2022 року, іншими доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження в їх сукупності.

Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Слід зазначити, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1, виходячи з сукупності досліджених матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя вважає підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України обґрунтованою, докази ймовірної причетності ОСОБА_1 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми.

Щодо доводів захисника про відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень слід зазначити, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального проваждження по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність ОСОБА_1 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Прокурор у поданому клопотанні, зазначив про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на її думку, виправдовують застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу та покладення на нього процесуальних обов`язків, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні.

В той же час прокурором в клопотані не зазначено, а в судовому засіданні не доведено обставин, які в даному випадку свідчать про те, що заявлені органом досудового розслідування ризики не зменшилися.

В той же час, в ході розгляду клопотання було встановлено та чого не заперечували учасники судового засідання, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні уже завершено і стороні захисту відкритті матеріали кримінального провадження, що свідчить про відсутність у органу досудового розслідування обставин, які перешкоджатимуть завершенню досудового розслідування до закінчення дії покладених на підозрюваного обов`язків.

При цьому, перевіряючи наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, про який у своєму клопотанні вказує прокурор, посилаючись на тяжкість покарання за інкриміновані підозрюваному злочини, наявність у нього паспорту громадянина України для виїзду за кордон та систематичні виїзди протягом 2016-2020 років, майнові ресурси та фінансові доходи, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором не було доведено його існування на час розгляду цього клопотання.

Практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний чи обвинувачений можна законно розглядати як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання застосування запобіжного заходу. При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейні зв`язки, будь-які зв`язки з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

Слідчий суддя констатує, що належна поведінка ОСОБА_1, під час досудового розслідування вказує на його свідоме дотримання покладених на нього обов`язків. При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує наявність у підозрюваного родинних зв`язків на території України, постійного місця роботи та позитивну характеристику з нього, постійного місця проживання, що свідчить про міцність його соціальних зав`язків, відсутність будь-яких відомостей про вчинення підозрюваним підготовчих дій для можливої втечі за кордон (спроби реалізації майна тощо), оскільки відомостей протилежного прокурором суду не надано.

При цьому, слідчий суддя погоджується, що наявність у підозрюваного паспорту громадянина України для виїзду за кордон, дійсного до 29 грудня 2027 року може свідчити про можливості ОСОБА_1 переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Однак, разом цим, враховуючи, що у зв`язку з військовою агресією рф проти України в Україні діє правовий режим воєнного стану, строк дії якого продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб та з метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану з України обмежено виїзд громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також визначено перелік громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначене свідчить про неможливість підозрюваного наразі виїхати за межі України та переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду у іншій країні. Відомостей, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 входить до переліку громадян чоловічої статті, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану, прокурором не надано.

Одночасно із цим, слідчий суддя вважає, що не знайшов свого підтвердження у ході розгляду клопотання прокурора і ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки прокурор не надала слідчому судді відомостей про те, що підозрюваний ОСОБА_1 за час здійснення досудового розслідування намагався зустрітися зі свідками у цьому кримінальному провадженні чи вчиняв будь які дії, спрямовані на їх вплив.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя вважає, що з огляду на внесену заставу та процесуальну поведінку ОСОБА_1 протягом здійснення досудового розслідування, можлива наявність зазначених прокурором ризиків є мінімальною.

Крім цього, як було встановлено в ході розгляду клопотання, на теперішній час у кримінальному провадженні досудове розслідування завершено та стороною обвинувачення відкрито матеріали досудового розслідування, що також може свідчити про зменшення у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Тому, враховуючи процесуальну поведінку ОСОБА_1, те, що досудове розслідування завершено та відкрито матеріали провадження для ознайомлення, а, відтак, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зменшились та не доведення прокурором обставин протилежного, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

При цьому, слідчий суддя вважає, що застосований до підозрюваного ОСОБА_1 розмір застави, в достатній мірі та повно здатний в подальшому забезпечувати його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 194, 196, 199, 205, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_21. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України, ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_22