- Головуючий суддя (ВАКС) : Крикливий В.В.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/5148/20
Провадження № 1-кп/991/55/20
УХВАЛА
29 червня 2021 року місто Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого ОСОБА_3., суддів ОСОБА_4. та ОСОБА_5.,
з участю: секретаря судових засідань ОСОБА_6., прокурора ОСОБА_7., захисника ОСОБА_8., представника цивільного позивача ОСОБА_9., обвинуваченого ОСОБА_1,
розглянувши клопотання захисника ОСОБА_8. про призначення повторної комісійної судово - почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
в с т а н о в и в :
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52020000000000077 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою суду від 06.07.2020 призначено судовий розгляд у згаданому кримінальному провадженні.
29.06.2021 в судовому засіданні захисники ОСОБА_8. та ОСОБА_10. заявили клопотання про призначення повторної комісійної судово - почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (т. 9 а.с. 16, 20).
Вказані клопотання сторони захисту вмотивовані тим, що відповідно до обвинувального акта ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що в період з 02.12.2014 по 30.11.2018, будучи народним депутатом України VIII скликання, умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи владою всупереч інтересам служби, отримав неправомірну вигоду для себе, а саме право користування готельним номером в Державному підприємстві «Готельний комплекс «Київ» (далі - ДП) за рахунок бюджетних коштів, передбачених на забезпечення діяльності Верховної Ради України, чим спричинив тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам в особі юридичної особи публічного права - Управління справами Апарату Верховної Ради України у розмірі 758 240 грн.
Під час судового розгляду стороною обвинувачення надано письмові докази, зокрема й висновок комісійної судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 2100,2116/19 - 23 від 22.10.2019, проведеного експертами Черкаського відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз (далі - ЧВ КНДІСЕ), відповідно до якого підписи в заявах ОСОБА_1 про нарахування коштів про розміщення в ДП «Готельний комплекс «Київ» від 02.12.2014, в заяві про перерахування коштів від 02.03.2016, в договорі про надання послуг № 163 від 02.12.2014, а також в актах готельних послуг № 205 від 21.12.2014, № 42 від 15.01.2015, № 134 від 31.01.2015, № 225 від 15.02.2015, № 315 від 28.02.2015, № 409 від 15.03.2015, № 494 від 31.03.2015 виконані останнім.
Втім, за результатами вивчення стороною захисту вказаного вище висновку, було встановлено ряд невідповідностей проведення цієї експертизи методикам проведення такого виду експертиз, оскільки для повного та об`єктивного проведення даної експертизи не було надано необхідної кількості вільних, умовно - вільних та експериментальних зразків підпису ОСОБА_1, як того вимагають положення Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (далі - Інструкція).
За твердженням захисників, у висновку експертів безпосередньо вказано, що ознайомившись з ухвалою щодо призначення експертизи та наданими на експертизу матеріалами експертами ЧВ КНДІСЕ 22.08.2019 вих. № 23/2100 - 19 було направлено клопотання про необхідність, зокрема, надання вільних, експериментальних, умовно - вільних зразків підпису ОСОБА_1, виконаних різними пишучими приладами: кульковою, гелевою ручкою та додаткового надання вільних, експериментальних, умовно - вільних зразків підпису ОСОБА_1 . Тобто експерт визнав необхідність відібрання зразків підпису як це і передбачено Інструкцією.
Сторона захисту звертає увагу на те, що всупереч Інструкції ОСОБА_1 взагалі не пропонувалось надати вільні зразки свого підпису для проведення судово - почеркознавчої експертизи, що вказує на необ`єктивність та неповноту наданих зразків. Жодних аргументів щодо неможливості їх надання чи будь - яких інших обставин, які б свідчили про відмову ОСОБА_1 надавати зразки свого підпису наданий стороною обвинувачення висновок як і решта наданих матеріалів не містить. Таким чином, на думку захисників, експертне дослідження, надане стороною обвинувачення у якості доказу, проведене з очевидним порушенням вимог Інструкції.
Крім того, захисники зазначають, що ОСОБА_1 як народний депутат України попереднього скликання, вів активну законотворчу діяльність, готував та підписував різного характеру документи, які засвідчував своїм підписом з 2014 року. Втім, сторона обвинувачення на це не звернула увагу та не отримала тимчасовий доступ до проектів законів та інших документів, які ОСОБА_1 вносив до Верховної Ради України за період з 2014 року по 2019 рік, та які на даний час зберігаються у Верховній Раді України.
Підтвердження обґрунтованості сумнівів сторони захисту в законності та об`єктивності проведення експертного дослідження є наданий стороною захисту та долучений до матеріалів кримінального провадження висновок спеціаліста № 135 від 22.10.2020, проведеного спеціалістом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна компанія» (далі - ТОВ), відповідно до якого підписи на копіях заяви ОСОБА_1 від 02.12.2014 ймовірно виконано не ним.
Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав зазначені клопотання своїх захисників в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту, зазначивши, що підстав для призначення повторної комісійної судово - почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Прокурор зазначив, що повторна експертиза проводиться у випадку, якщо висновок первинної експертизи визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або інакше викликає сумніви в його правильності. На його переконання, наявний в матеріалах справи висновок не суперечить ані матеріалам справи, ані вимогам проведення такого виду експертиз. Крім того, звернув увагу на те, що експерт ОСОБА_2, який безпосередньо проводив судово - почеркознавчу експертизу та надав пояснення в суді, повідомив, що для проведення експертного дослідження йому не потрібно було додаткових зразків підпису ОСОБА_1 . Прокурор вважає, що клопотання захисників є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст. 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Згідно з ч. 1 ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених ст. 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Положеннями ч. 6 ст. 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Призначення і проведення експертиз в кримінальному судочинстві регулюється нормами КПК України та спеціальним Законом України «Про судову експертизу», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень від 08.10.1998 року № 53/5 з наступними змінами.
Як вбачається зі змісту заявлених клопотань сторони захисту, висновок експертів ЧВ КНДІСЕ за результатами проведення комісійної судово - почеркознавчої експертизи № 2100,2116/19 - 23 від 22.10.2019 не відповідає методикам проведення такого роду експертиз, оскільки для повного та об`єктивного проведення даної експертизи, не було надано необхідної кількості вільних, умовно - вільних та експериментальних зразків підпису ОСОБА_1 . Тому, на думку захисників, для встановлення об`єктивних обставин справи необхідно призначити повторну комісійну судово - почеркознавчу експертизу.
В матеріалах кримінального провадження міститься висновок експертів ЧВ КНДІСЕ за результатами проведення комісійної судово-почеркознавчої експертизи № 2100,2116/19 - 23 від 22.10.2019, відповідно до якого підписи в наданих на дослідження актах готельних послуг та заявах про розміщення в ДП «Готельний комплекс «Київ», про перерахування коштів для винайму готельного номера на рахунок ДП «Готельний комплекс «Київ» Управління справами Апарату Верховної Ради України протягом всього строку виконання депутатських повноважень, виконані народним депутатом України ОСОБА_1 (т. 5 а.с. 20).
Пунктом 1.2.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (далі - Інструкція), передбачено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше.
Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз). Повторна експертиза проводиться у випадку, якщо висновок первинної експертизи визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або інакше викликає сумніви в його правильності.
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 30.05.1997 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
В основу своїх доводів про призначення повторної комісійної судової почеркознавчої експертизи у згаданому кримінальному провадженні захисники зазначають про те, що наявний в матеріалах справи висновок експертів не відповідає методикам проведення такого роду експертиз, оскільки для повного та об`єктивного проведення даної експертизи, не було надано необхідної кількості вільних, умовно - вільних та експериментальних зразків підпису ОСОБА_1 .
Системний аналіз положень, закріплених в ст. 242, ст. 332 КПК України, та положень Інструкції, дає підстави дійти висновку, що повторні експертизи призначаються у випадку якщо висновок експерта суперечить матеріалам справи або виникають інші сумніви в його об`єктивності.
Більше того, суд вважає, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.
Відповідно до вступної частини висновку експертів ЧВ КНДІСЕ за результатами проведення комісійної судово - почеркознавчої експертизи № 2100,2116/19 - 23 від 22.10.2019, експерту для дослідження було надано ряд актів готельних послуг, заяви народного депутата ОСОБА_1, вільні та умовно - вільні зразки підпису останнього, зокрема протокол допиту ОСОБА_1 від 17.04.2019 на 5 арк. (т. 5 а.с. 20).
Як вбачається з висновку експертів № 2100,2116/19 - 23 від 22.10.2019, наданих для експертного дослідження зразків підписів ОСОБА_1 достатньо для висновку про те, що підпис в заявах народного депутата ОСОБА_1 від 02.12.2014 та від 02.03.2016 про нарахування коштів для винайму готельного номера зареєстровані в Апараті Верховної Ради України від 08.12.2014 № 222206 та від 02.03.2016 № 50200 від імені народного депутата України ОСОБА_1 виконаний ОСОБА_1 (т. 5 а.с. 20-71).
На думку сторони захисту, вищевказаний висновок експертів не відповідає методикам проведення такого роду експертиз, оскільки для повного та об`єктивного проведення даної експертизи, не було надано необхідної кількості вільних, умовно - вільних та експериментальних зразків підпису ОСОБА_1 .
Колегія суддів не погоджується з такими доводами захисників з огляду на таке.
Згідно з Інструкцією основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема почеркознавча. (п. 1.2.1).
Відповідно до п. 1.3. Науково - методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, для проведення досліджень орган, який призначив експертизу повинен надати експерту вільні, умовно - вільні та експериментальні зразки почерку особи, яка підлягає ідентифікації.
В той же час, суд звертає увагу на те, що в п. 1.8 вказаних рекомендацій міститься посилання на те, що як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Тобто ані Інструкцією, ані положеннями Науково - методичних рекомендацій не передбачена вимога щодо необхідної кількості вільних, умовно - вільних та експериментальних зразків підпису особи, яка підлягає ідентифікації, як на те наголошує сторона захисту.
Що стосується доводів захисників про те, що під час проведення комісійної судової почеркознавчої експертизи № 2100,2116/19 - 23 від 22.10.2019 експерт не витребував від ОСОБА_1 експериментальних зразків його підпису, чим порушив методику проведення такого роду експертиз, то суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1.13. Науково - методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, достатність та якість наданих для проведення експертизи зразків почерку та підпису особи визначаються експертом у кожній конкретній ситуації .
Частиною 1 ст. 356 КПК України передбачено, що за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз`яснення висновку.
17.05.2021 за клопотанням сторони захисту судом було викликано та допитано експерта ОСОБА_2, який був головою комісії проведення комісійної судової почеркознавчої експертизи № 2100,2116/19 - 23 від 22.10.2019. Експерт зауважив, що володіє кваліфікацією судового експерта за спеціальностями 1.1 «Дослідження почерку і підписів», 2.1 «Дослідження реквізитів документів», 2.3 «Дослідження друкарських форм», стаж експертної його діяльності з 2001 року. Експерт зазначив, що після ознайомлення з ухвалою про призначення експертизи та наданими на експертизу матеріалами 22.08.2019 ним було направлено клопотання про надання додаткових зразків підпису ОСОБА_1 10.09.2019 він отримав частину витребуваних ним документів та дійшов висновку, що наявних в його розпорядженні матеріалі достатньо для проведення експертного дослідження (т. 8 а.с. 225).
Дослідивши висновок експертів № 2100,2116/19-23 від 22.10.2019, колегія суддів приходить до переконання, що неточності наявні, на думку захисників, у вказаному висновку не є підставою для проведення повторного почеркознавчого експертного дослідження, а мають бути враховані судом під час оцінки наданих сторонами доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку між собою, в нарадчій кімнаті при ухваленні остаточного судового рішення у цій справі.
З огляду на викладене, у суду відсутні підстави вважати, що висновок експертів № 2100, 2116/19-23 від 22.10.2019 не відповідає методикам проведення такого роду експертиз.
В згаданому клопотанні захисників не наведено належних доводів для проведення повторного експертного дослідження. Відтак, не надаючи наперед оцінки наданим сторонами доказам, суд не вбачає підстав для призначення повторної комісійної судової почеркознавчої експертизи вищезгаданих документів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 332, 350 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8. про направлення Вищим антикорупційним судом додаткових матеріалів експерту Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України для проведення повторної комісійної судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5