- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/3899/22
Провадження 1-кс/991/3916/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, заявника скарги ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_6, в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні, яка полягає у нездійсненні процесуальної дії у визначений КПК України строк, у кримінальному провадженні №52022000000000137 від 14.06.2022,
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга адвоката ОСОБА_6, в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні, яка полягає у нездійсненні процесуальної дії у визначений КПК України строк, у кримінальному провадженні №52022000000000137 від 14.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ст. 368-5, ч.1 ст.309, ч.1 ст. 263 КК України.
В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.09.2022 у кримінальному провадженні №52022000000000137 від 14.06.2022 надано дозвіл на здійснення примусового відбирання біологічних зразків у ОСОБА_2 . Відповідно до тексту ухвали, сторона обвинувачення просила надати дозвіл на примусове відібрання біологічних зразків, з метою збирання доказів для розслідування злочинів, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України. Згідно витягу з ЄРДР, відомості про злочини, передбачені ч.1 ст.309 та ч.1 ст.263 КК України були внесені до ЄРДР детективом НАБУ 31.08.2022 та 07.09.2022 за результатами проведених 30.08.2022 обшуків у цьому ж кримінальному провадженні. В той же час, відповідно до положень ст.216 КПК України досудове розслідування злочинів, передбачених ст.ст.263, 309 КК України, повинні здійснювати саме слідчі органів Національної поліції.
Адвокат наголошує, що примусове відібрання біологічних зразків є прямим втручання у права та свободи ОСОБА_2, а тому в силу положень ч.1 ст.3 КПК України, останній має процесуальний статус особи, права та інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування та є учасником кримінального провадження.
Водночас положення абз.3 ч.2 ст.218 КПК України прямо встановлюють для прокурора десятиденний строк для прийняття постанови про визначення підслідності злочину, якщо його розслідує орган, до компетенції якого не належить розслідування такого злочину. Про наявність обставин, які описані у ч.2 ст.218 КПК України та які, відповідно, утворюють для прокурора зобов`язання прийняти процесуальне рішення у десятиденний строк, як стверджує ОСОБА_1, прокурор САП ОСОБА_5 дізналась не пізніше, ніж 08.09.2022, тобто коли затверджувала клопотання, спрямоване на збирання детективами НАБУ доказів для розслідування злочинів, передбачених ст.ст.263, 309 КПК України. Однак, з того моменту прокурор САП ОСОБА_5 не виконала вимоги ч.2 ст.218 КПК України та не здійснила у визначений строк передбачену процесуальну дію - прийняття постанови про визначення підслідності.
Вказане стало підставою для звернення адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_2 до слідчого судді з даною скаргою у відповідності до п.1 ч.1 ст.303 КПК України.
Адвокат ОСОБА_6 зауважує, що за наведених ним обставин строк на оскарження бездіяльності ним прокурора дотримано.
У зв`язку з наведеним заявник просить зобов`язати прокурора у кримінальному провадженні - прокурора САП ОСОБА_5., або іншого прокурора, який є старшим групи прокурорів у цьому провадженні, виконати вимоги ч.2 ст.218 КПК України та прийняти у кримінальному провадженні №52022000000000137 від 14.06.2022 постанову про визначення підслідності злочинів, передбачених ст.ст.263, 309 КК України за належним органом досудового розслідування - слідчим підрозділом Національної поліції.
В судовому засіданні заявник скарги ОСОБА_1 підтримав подану скаргу, просив її задовольнити в повному обсязі. Зауважив, що прокурором ОСОБА_5 не виконані вимоги абз.3 ч.2 ст.218 КПК України, які прямо встановлюють для прокурора десятиденний строк для прийняття постанови про визначення підслідності злочину, якщо його розслідує орган, до компетенції якого не належить розслідування такого злочину, тому просив скаргу задовольнити, зобов`язати прокурора прийняти у кримінальному провадженні постанову у відповідності до ч.2 ст.218 КПК України про визначення підслідності злочинів, передбачених ст.ст. 263, 309 КК України за слідчим підрозділом Національної поліції.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення скарги адвоката ОСОБА_6, зауважила, що визначення підслідності у кримінальному провадженні є дискреційними повноваженнями прокурора, а не слідчого судді, тому скарга є безпідставною. Окрім того прокурор зазначила, що кримінальне провадження було зареєстроване за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. В подальшому були встановлені ознаки злочинів, передбачених ст.368-5 та ст.209 КК України, а після проведення обшуків були встановлені обставини за ознаками злочинів, кримінальна відповідальність за які передбачені ст.309 та ст.263 КК України. Вказані кримінальні правопорушення розслідуються у кримінальному провадженні №52022000000000137 від 14.06.2022 та наданий час здійснюються першочергові слідчі дії, а тому виділення вказаних епізодів в окреме кримінальне провадження може негативно вплинути на подальше досудове розслідування та призвести до втрати доказової бази в даному кримінальному провадженні. Тому нею як процесуальним керівником було прийняте рішення про їх об`єднання із кримінальним провадженням №52022000000000137 від 14.06.2022, оскільки вони є невід`ємними від інших кримінальних правопорушень, які розслідуються в рамках даного кримінального провадження. Прокурор зазначила, що у разі якщо б вказані епізоди були зареєстровані як окремі кримінальні провадження, то дійсно процесуальний закон зобов`язував би її визначити підслідність у вказаних кримінальних провадженнях. Однак у зв`язку з тим, що нею було прийнято рішення про об`єднання вказаних епізодів із кримінальним провадженням №52022000000000137 від 14.06.2022 яке підслідне НАБУ, такої необхідності не виникло. До того ж прокурор послалась на те, що згідно п.20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК України у разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, судове провадження здійснює Вищий антикорупційний суд, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду. За твердженням прокурора вказане правило застосовується і до підслідності детективів Національного бюро, оскільки саме Вищий антикорупційний суд здійснює розгляд кримінальних проваджень, досудове розслідування в яких проводиться детективами НАБУ.
В той же час прокурором зауважено, що адвокат не є уповноваженою особою на звернення із такою скаргою про визначення підслідності до слідчого судді, при цьому він не зазначив на підставі якого саме пункту частини 1 ст. 303 КПК України він звернувся. За наведеного прокурор просила відмовити в задоволення скарги адвоката, вважала її безпідставною та поданою особою, яка не наділена відповідними повноваженнями.
Адвокат ОСОБА_6 заперечив стосовно таких доводів прокурора, зазначив, що скарга ним подана в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України як представником особи, права якої обмежуються під час досудового розслідування. Вказав, що на підтвердження наявності у ОСОБА_2 статусу, визначеного п.16-1 ч.1 ст.3 КПК України, ним додано до скарги копію ухвали слідчого судді від 08.09.2022. Поряд з цим адвокатом вказано на те, що положення ч.2 ст. 218 КПК України саме зобов`язують прокурора прийняти рішення у встановлений КПК України строк, а тому вказане відповідно не може бути дискрецією прокурора, а є його обов`язком.
Слідчий суддя, заслухавши думку учасників провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов наступних висновків.
Щодо строків оскарження бездіяльності прокурора, слід зазначити наступне.
Адвокатом у скарзі зазначено, що оскаржувана бездіяльність прокурором вчиняється з 08.09.2022 року, зі скаргою на вказану бездіяльність адвокат звернувся до суду 19.09.2022, тому із врахуванням положень ч.7 ст. 115 КПК України строк на оскарження бездіяльності адвокатом не порушений.
Згідно зі ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Частиною 1 ст.303 КПК України визначені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, серед яких, відповідно до п. 1 ч. 1 вказаної статті КПК України передбачено право заявника оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Як свідчать матеріали скарги, слідчою групою Національного антикорупційного бюро України розслідується кримінальне провадження №52022000000000137 від 14.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ст.368-5, ч.1 ст.309, ч.1 ст.263 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження, як вже зазначалося вище у цій ухвалі, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.09.2022 надано дозвіл на здійснення примусового відбирання біологічних зразків у ОСОБА_2 . Необхідність обґрунтована тим, що в ході досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні 30.08.2022 проведено обшуки за місцем роботи ОСОБА_2 та у квартирі, якою він користується, під час проведення яких детективами виявлено і вилучено серед іншого предмет, ззовні схожий на вогнепальну зброю та боєприпаси до неї, а також поліетиленовий пакет, в якому знаходилась речовина білого кольору у порошкоподібному стані, а біля нього виявлено скручену в трубочку купюру номіналом 10 доларів США. За такого, дозвіл наданий з метою забезпечення об`єктивного дослідження всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема для можливості ідентифікації особи, яка володіла чи користувалась переліченими вище предметами, вилученими за результатами обшуків.
Згідно положень п.16-1 ч.1 ст.3 КПК України, під іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, мається на увазі особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, в тому числі проведення обшуків за місцем роботи та у квартирі якою користується ОСОБА_2, він має статус особи, права якої обмежуються під час досудового розслідування. За такого твердження прокурора стосовно того, що скарга подана особою за відсутності відповідних повноважень - не заслуговують на увагу.
Як вбачається з витягу з ЄРДР доданого до скарги від 09.09.2022 у кримінальному провадженні №52022000000000137 від 14.06.2022, відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.309, ч.1 ст.263 КК України внесені до реєстру 31.08.2022 та 07.09.2022 відповідно.
Положеннями ст. 216 КПК України встановлені правила підслідності.
Так, згідно положень ч.5 ст.216 КПК України детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна із умов, передбачених п.п.1-3 ч.5 ст. 216 КПК України.
Поряд з цим, положеннями ст.218 КПК України встановлене наступне. Досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він зобов`язаний протягом п`яти днів з дня встановлення таких обставин письмово повідомити про них прокурора та проводити розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність. Прокурор розглядає письмове повідомлення слідчого протягом десяти днів з дня його отримання та в разі підтвердження наведених у ньому обставин зобов`язаний прийняти постанову про визначення підслідності. Прокурор у разі самостійного встановлення обставин, що свідчать про необхідність визначення іншої підслідності, протягом десяти днів з дня встановлення таких обставин зобов`язаний прийняти постанову про визначення підслідності.
Як зазначає адвокат у своїй скарзі, прокурором ОСОБА_5 не виконані вимоги абз.3 ч.2 ст.218 КПК України, які прямо встановлюють для прокурора десятиденний строк для прийняття постанови про визначення підслідності. Так зокрема прокурором, 08.09.2022, було затверджене клопотання детектива, спрямоване на збирання детективами НАБУ доказів для розслідування злочинів, передбачених ст.ст.263, 309 КК України. В той же час протягом десяти днів із моменту встановлення нею обставин, що можуть свідчити про вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 263, 309 КК України, які не підслідні детективам НАБУ, останньою не прийнято постанови про визначення підслідності, чим допущено бездіяльність у кримінальному провадженні.
За результатами судового розгляду слідчий суддя приходить до наступних висновків. Положення ч.2 ст.218 КПК України дійсно зобов`язують прокурора протягом десяти днів з дня встановлення обставин, що можуть свідчити про необхідність визначення іншої підслідності, зобов`язаний прийняти постанову про визначення підслідності.
В той же час як було встановлено в судовому засіданні, кримінальне провадження №52022000000000137 від 14.06.2022 здійснювалось детективами за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ст. 368-5 КК України, які підслідні НАБУ, згідно вимог ч.5 ст.216 КПК України.
Після проведення ряду обшуків у даному кримінальному провадженні 30.08.2022 були встановлені обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.1 ст.263 КК України, у зв`язку з чим були внесені відповідні відомості до ЄРДР за відповідними епізодами 31.08.2022 та 07.09.2022.
Злочини, передбачені ст.ст.309 та 263 КК України не є корупційними.
Поряд з цим варті уваги пояснення прокурора, що виявлені обставини, які можуть свідчити про вчинення злочинів, передбачених ст.ст.263, 309 КК України були зареєстровані як окремі епізоди в рамках кримінального провадження №52022000000000137 від 14.06.2022, а не як окремі кримінальні провадження.
Таким чином у випадку виділення із кримінального провадження №52022000000000137 від 14.06.2022 епізодів за ст.ст.263, 309 КК України в окреме кримінальне провадження мало б наслідком виникнення обов`язку у прокурора, передбаченого ч.2 ст. 218 КПК України.
В той же час варто додати, що жодними із повноважень слідчого судді не передбачено надання вказівки прокурору встановити певну підслідність у кримінальному провадженні. Вказане є втручанням у процесуальну самостійність прокурора. Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня. В той же час слід зазначити, що с пір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор або його заступник (ч.5 ст. 218 КПК України).
Окрім того, положеннями ч.10 ст.216 КПК України встановлено, що у разі якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші кримінальні правопорушення, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов`язані із кримінальними правопорушеннями, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження своєю постановою визначає підслідність всіх цих кримінальних правопорушень.
Варте уваги те, що кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст.263, 309 КК України розслідуються у рамках кримінального провадження, яке було зареєстроване за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, до якого згодом були приєднані кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст.368-5 та 209 КК України, які відповідно підслідні детективам НАБУ. Окрім того власне ознаки вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.263, 309 КК України були виявлені детективами саме під час проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №52022000000000137 від 14.06.2022, яке здійснювалось детективами за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ст. 368-5 КК України.
В той же час не може залишатися поза увагою той факт, що на даній стадії досудового розслідування виділення матеріалів досудового розслідування за ст.ст. 263, 309 КК України із кримінального провадження №52022000000000137 від 14.06.2022, в рамках розслідування якого і були виявлені ознаки означених кримінальних правопорушень, може негативно вплинути на подальший хід досудового розслідування кримінального провадження.
За такого варті уваги положення п.20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, якими встановлено, що у разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, судове провадження здійснює Вищий антикорупційний суд, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду.
Таким чином з огляду на вказану норму можна зробити висновок, оскільки законодавцем встановлено можливість розгляду Вищим антикорупційним судом об`єднаних проваджень, серед яких є кримінальні провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, таким чином вказане свідчить і про можливість розслідування таких проваджень, про які йде мова в п.20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК України саме детективами Національного антикорупційного бюро України.
За такого, суд відмовляє у задоволенні скарги адвоката про зобов`язання прокурора виконати вимоги ч.2 ст.218 КПК України та прийняти у кримінальному провадженні постанову про визначення підслідності злочинів, передбачених ст.ст.263, 309 КК України за належним органом досудового розслідування - слідчим підрозділом Національної поліції.
Керуючись статтями 7, 9, 303, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6, в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 або іншого прокурора, який є старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні №52022000000000137 від 14.06.2022, яка полягає у нездійсненні процесуальної дії у визначений КПК України строк та щодо зобов`язання виконати вимоги ч.2 ст.218 КПК України та прийняти у кримінальному провадженні постанову про визначення підслідності злочинів, передбачених ст.ст.263, 309 КК України за належним органом досудового розслідування - слідчим підрозділом Національної поліції, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_3