- Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
Справа № 991/4401/22
Провадження 1-кс/991/4419/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3. при розгляді матеріалів скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Генерального прокурора ОСОБА_2, поданої в рамках кримінального провадження № 42020000000001198 від 03.07.2020,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вищевказана скарга.
Дослідивши зміст скарги та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_1 просить зобов`язати Генерального прокурора ОСОБА_2 змінити підслідність у кримінальному провадженні № 42020000000001198 від 03.07.2020.
Слідчим суддею встановлено, що при розгляді в іншому провадженні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений Кримінальним процесуальним кодексом України строк, поданої у кримінальному провадженні № 42020000000001198 від 03.07.2020 (справа № 991/6918/21), в судовому засіданні було встановлено, що досудове розслідування кримінального провадження № 42020000000001198 від 03.07.2020 здійснюється слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України, яке відповідно до положень ст. 33-1 КПК України та Примітки ст. 45 КК України, не є корупційним кримінальним правопорушенням, у зв`язку з чим в рамках розгляду даної справи слідчий суддя дійшов висновку, що кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000001198 від 03.07.2020, непідсудне Вищому антикорупційному суду, оскільки не відповідає критеріям, визначеним ст. 33-1 КПК України та Примітки ст. 45 КК України, а саме, - досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється не стосовно корупційного кримінального правопорушення, а тому розгляд вказаної скарги та прийняття рішення за результатами її розгляду не відноситься до компетенції Вищого антикорупційного суду і слідчий суддя, з урахуванням положень ч. 1 ст. 5 КПК України, не може прийняти рішення за такою скаргою.
Вказаного висновку в рамках розгляду справи № 991/6918/21 слідчий суддя дійшов, виходячи з наступного.
У кримінальному процесуальному праві підсудність характеризується як розмежування повноважень судів щодо розгляду справ. Визначити підсудність означає вказати, який суд повинен розглядати певну справу.
Тобто, підсудність є процесуальним фільтром, який дозволяє розглядати відповідну справу компетентним судом.
У сучасному кримінальному судочинстві застосовується підсудність у трьох розрізах: територіальна, інстанційна, предметна.
Згідно положень статті 33-1 КК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються:
а) кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем;
б) кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України.
Відповідно до ч. 2 статті 33-1 КПК України, слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
Інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої статті 34 цього Кодексу).
З огляду на зазначені норми закону, в даному випадку підлягає застосуванню саме предметна підсудність, відповідно до якої Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно конкретних корупційних злочинів, передбачених законом. Інші суди не можуть розглядати ці провадження.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як свідчить аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 § 1». Відповідну позицію зазначено, зокрема, у рішенні ЄСПЛ «Richert v Poland» (п. 41).
Таким чином, розгляд судом, зокрема Вищим антикорупційним судом, справ, які не належать до його підсудності, є порушенням правил підсудності, що суперечить припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.
Відтак, оскільки під час розгляду справи № 991/6918/21 слідчий суддя встановив, що кримінальне провадження № 42020000000001198 від 03.07.2020 непідсудне Вищому антикорупційному суду, то провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ухвалою Вищого антикорупційного суду від 09.12.2021 було закрито, скаргу повернуто суб`єкту звернення.
Крім того, з вищевказаної підстави (непідсудність кримінального провадження № 42020000000001198 від 03.07.2020 Вищому антикорупційному суду) в рамках справи № 991/4225/22 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.10.2022 скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генерального прокурора ОСОБА_2, поданої в рамках кримінального провадження № 42020000000001198 від 03.07.2020, було повернути суб`єкту звернення разом з усіма доданими до неї матеріалами.
У скарзі ОСОБА_1 на бездіяльність Генерального прокурора ОСОБА_2, яка розглядається в рамках даної справи, вищенаведені обставини не спростовано особою, яка звернулася з даною скаргою.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
З огляду на викладене, враховуючи те, що ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на бездіяльність Генерального прокурора ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження № 42020000000001198 від 03.07.2020, яке Вищому антикорупційному суду непідсудне, то слідчий суддя дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 на бездіяльність Генерального прокурора ОСОБА_2 непідсудна Вищому антикорупційному суду.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді.
Враховуючи те, що скарга ОСОБА_1 на бездіяльність Генерального прокурора ОСОБА_2 непідсудна Вищому антикорупційному суду, то така скарга не може бути розглянута слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, а тому підлягає поверненню суб`єкту звернення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 304 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генерального прокурора ОСОБА_2, поданої в рамках кримінального провадження № 42020000000001198 від 03.07.2020, повернути суб`єкту звернення.
Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_3