- Головуюча суддя (ВАКС): Федорак Л.М.
Справа № 991/8783/21
1-кп/991/67/21
У Х В А Л А
05 жовтня 2022 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуюча - ОСОБА_4,
судді - ОСОБА_5, ОСОБА_6,
секретар судового засідання - ОСОБА_7,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали кримінального провадження № 52019000000000746 за обвинуваченням:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Львів, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Київ, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК,
за участі сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення прокурор ОСОБА_8,
сторона захисту обвинувачений ОСОБА_2,
захисники ОСОБА_9, ОСОБА_10,
а також представника цивільного
позивача та потерпілого ОСОБА_3,
в с т а н о в и в:
1.На розгляді Вищого антикорупційного суду (далі - Суд) перебуває зазначене кримінальне провадження.
2.У судове засідання 05 жовтня 2022 року не прибув обвинувачений ОСОБА_1, який про дату і час судового засідання був повідомлений належним чином. Водночас, щодо причин неприбуття обвинувачений ОСОБА_1 . Суд не повідомив, на виклики секретаря судового засідання не відповідав.
3.З доповіді секретаря судового засідання про явку осіб у судове засідання Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 повідомив своєму захиснику про те, що перебуває у наряді та збирається у відрядження. Натомість, юрист військової частини за місцем проходження ОСОБА_1 військової служби повідомив секретарю судового засідання, що йому не відомо чим займається ОСОБА_1, та, з огляду на це, чи може бути присутнім у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
4.Також обвинувачений ОСОБА_1 не прибув у попередні судові засідання 21, 28, 30 вересня та 04 жовтня 2022 року.
5.Щодо неявки у судове засідання 21 вересня 2022 року під час телефонної розмови із помічником судді командир зведеного підрозділу військової частини за місцем проходження військової служби ОСОБА_1 повідомив, що останній не може взяти участь у судовому засіданні, адже відряджений для виконання завдання згідно з наказом командира військової частини від 20 вересня 2022 року.
6.З цих же підстав ОСОБА_1 не зміг взяти участь у судовому засіданні 28 вересня 2022 року. Зокрема, 27 вересня 2022 року юрист військової частини повідомив секретарю судового засідання про те, що ОСОБА_1 26 чи 27 вересня 2022 року був відряджений.
7.Щодо неможливості прибуття у судове засідання 30 вересня 2022 року, юрист військової частини повідомив секретарю судового засідання, що обвинувачений ОСОБА_1 перебував у наряді.
8.04 жовтня 2022 року секретарю судового засідання обвинувачений ОСОБА_1 повідомив, що заступає на чергування за місцем проходження військової служби, а тому не зможе взяти участь у судовому засіданні.
9.Суд враховує також те, що заходи щодо з`ясування явки обвинуваченого ОСОБА_1 у судові засідання здійснювались секретарем судового засідання. Обвинувачений ОСОБА_1 самостійно щодо причин неявки у вищезазначені, всупереч обов`язку, визначеному п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, Суд не повідомляв, відповідними доказами не підтвердив.
10.Варто відзначити, що неприбуття обвинуваченого в судове засідання, за змістом ч. 1 ст. 323 КПК України, є підставою для його відкладення.
11.Водночас, завданнями кримінального провадження є, зокрема, забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду (ст. 2 КПК України).
12.Відповідно до ч. 1 ст. 28 цього ж Кодексу під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
13.Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), яка надає кожній особі право на розгляд справи упродовж розумного строку, у кримінально-процесуальній сфері має на меті забезпечити, аби обвинувачений не залишався занадто довгий час під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Вемхофф проти Німеччини» (Wemhoff v. Germany) від 27 червня 1968 року, п. 18; «Карт проти Туреччини» (Kart v. Turkey) [ВП] від 03 грудня 2009 року, п. 68).
14.Передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07 липня 1989 року, п. 35).
15.Натомість, обвинувачений ОСОБА_1 п`ять разів поспіль не з`явився в судові засідання.
16.Слід зазначити, що відкладення судового засідання у разі неприбуття у нього обвинуваченого, якщо його участь є обов`язковою, є імперативним обов`язком суду згідно із нормами ст. 323 КПК України. Альтернативи цьому у кримінальному процесуальному законі відсутні.
17.Це, водночас, негативно впливає на дотримання процесуальних прав тих учасників кримінального провадження, які сумлінно дотримуються закону, а також має наслідком збільшення строку розгляду кримінального провадження.
18.Суд враховує, що неявки ОСОБА_1 у судові засідання стали підставою для виділення кримінального провадження за його обвинуваченням в окреме відповідно до ухвали Суду від 07 липня 2022 року. Водночас, надалі такі обставини відпали, адже ОСОБА_1 з`являвся у судові засідання. Враховуючи зазначене, а також те, що обидва кримінальні провадження перебували на одній стадії, Судом 14 вересня 2022 року було ухвалено їх об`єднати.
19.Натомість, одразу після цього обвинувачений ОСОБА_1 припинив з`являтись у судові засідання.
20.Отже, з метою недопущення порушення прав інших учасників кримінального провадження та забезпечення оперативності судового розгляду, Суд зобов`язаний вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
21.Відповідно до ч. 1 ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.
22.Згідно із ч. 3 ст. 217 КПК України, у разі необхідності, матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.
23.Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту судового розгляду (ч. 4 ст. 217 КПК України).
24.Зі змісту наведених норм кримінального процесуального закону встановлено, що умовами для ухвалення рішення про виділення матеріалів кримінального провадження є наявність такої необхідності та відсутність негативного впливу на повноту судового розгляду.
25.На переконання Суду, виділення матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 в окреме, буде сприяти оперативності судового розгляду, а тому є необхідним.
26.З обвинувального акта встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у співучасті. Водночас, виділення кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 не перешкоджатиме повноті судового розгляду відокремлених проваджень, адже незалежно від цієї обставини, винуватість кожного з обвинувачених встановлюється окремо судом, на підставі всебічного дослідження наданих сторонами доказів, а факти, встановлені у справі, не мають преюдиціального значення для кримінальних проваджень, які здійснюються щодо інших співучасників.
27.Отже, будь-які факти, встановлені під час окремого розгляду кримінальних проваджень, так само як і будь-які правові висновки, зроблені за його результатами, не матимуть взаємного безпосереднього зв`язку та впливу.
28.Таким чином, Суд доходить висновку про необхідність виділення матеріалів кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 в окреме провадження.
29.Відповідно до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20 серпня 2019 року № 814 у разі виділення матеріалів кримінального провадження, до нової справи (матеріалів кримінального провадження) підшиваються завірені суддею копії процесуальних документів з попередньої справи, що мають значення для цієї справи.
30.Наразі, судом завершено дослідження документів, поданих стороною обвинувачення.
31.Відповідно до засади змагальності, сторони самостійно обстоюють свої правові позиції, права, свободи і законні інтереси.
32.Обов`язок доказування, зокрема, належності доказів покладається на сторону кримінального провадження яка їх подає (ч. 2 ст. 92 КПК).
33.Згідно з ч. 2 ст. 94 КПК жоден доказ не має наперед встановленої сили.
34.За змістом ст. ст. 94, 368 КПК оцінка доказів здійснюється під час ухвалення судом вироку.
35.Відтак, прокурору слід надати Суду перелік матеріалів кримінального провадження, що мають значення для виділеного кримінального провадження.
36.На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 28, 42, 138, 217, 314, 323, 334, 369-372, 375, 376 КПК, Суд
п о с т а н о в и в:
Матеріали кримінального провадження № 52019000000000746 у частині обвинувачення ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, виділити в окреме провадження та передати управлінню документообігу та організаційного забезпечення Вищого антикорупційного суду для реєстрації та розподілу.
Прокурору надати суду перелік матеріалів кримінального провадження № 52019000000000746, що мають значення для виділеного кримінального провадження, згідно з цією ухвалою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.
Судді:
ОСОБА_13 ОСОБА_11 ОСОБА_12