- Головуючий суддя (ККС ВС) : Антонюк Н.О.
УХВАЛА
Іменем України
06 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №757/13635/17-к
провадження № 51-2731ск22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого судді ОСОБА_2.,
суддів ОСОБА_3., ОСОБА_4.,
розглянув касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08 червня 2022 року щодо ОСОБА_1 і
ВСТАНОВИВ:
Вироком Вищого антикорупційного суду від 12 липня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 369 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів, а також інші питання, визначені кримінальним процесуальним законодавством.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08 червня 2022 року вказаний вирок Вищого антикорупційного суду від 12 липня 2021 року залишено без змін.
Звільнено ОСОБА_1 від призначеного покарання за ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 369 КК на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Не погоджуючись із ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08 червня 2022 року, прокурор оскаржив її у касаційному порядку.
Ухвалою Касаційного кримінального суду від 13 вересня 2022 року касаційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам ст. 427 КПК і надано строк для усунення недоліків протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії вказаної ухвали.
У межах наданого строку прокурор повторно звернувся до суду з касаційною скаргою, однак недоліки, зазначені у попередній ухвалі Касаційного кримінального суду, не усунув.
Зокрема, касаційна скарга прокурора знову не містить конкретних аргументів про те, в чому саме полягає неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, з урахуванням положень ст. 413 КПК.
При повторному зверненні прокурором у касаційній скарзі так і не наведено доводів на обгрунтування незаконності ухвали апеляційного суду, якою апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок місцевого суду без змін. Також прокурором не зазначено, які конкретно порушення норм матеріального чи процесуального права, на його думку, було допущено апеляційним судом під час розгляду цього провадження в апеляційному порядку та як саме ці порушення вплинули на законність та обгрунтованість постановленого судового рішення.
Поряд з цим, сторона обвинувачення лише описує елементи складу злочину, передбаченого ст. 369 КК, однак не вказує в чому саме полягає неправильне застосування судами закону України про кримінальну відповідальність. Прокурор не зазначає, які порушення допустили суди попередніх інстанцій під час кваліфікації дій ОСОБА_1 як закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, що могло б бути підставою для скасування ухвали апеляційного суду з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції є судом права, відповідно до положень ст. 433 КПК переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній згаданого обґрунтування перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
За таких обставин колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід повернути прокурору на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08 червня 2022 року щодо ОСОБА_1, а також додані до неї матеріали, повернути особі, яка її подала.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4