- Головуючий суддя (ВАКС): Шкодін Я.В.
справа №991/4049/22
провадження №1-кс/991/4068/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
«05» жовтня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2, за участю секретарів судового засідання ОСОБА_3, ОСОБА_4, детектива НАБУ ОСОБА_5., представника особи щодо майна якої вирішується питання ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах особи, щодо майна якої вирішується питання про накладення арешту - ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 липня 2022 року у справі №991/2495/22,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах особи, щодо майна якої вирішується питання про накладення арешту - ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 липня 2022 року у справі №991/2495/22.
Обставини, якими обґрунтоване клопотання.
Обґрунтовуючи своє клопотання, адвокат ОСОБА_6 зазначив, що 14 липня 2022 року у межах кримінального провадження №22021000000000065 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_1, під час якого вилучено технічні засоби. 19 липня 2022 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/2495/22 на вилучене майно, а саме: ноутбук марки «Acer» із зарядним пристроєм; флеш-носій марки «Kingston»; мобільний телефон марки «Apple», модель «iPhone 7», накладено арешт. Адвокат, наголошуючи на тому, що з моменту вилучення цих технічних засобів минуло більше двох місяців, вважає, що існують підстави для скасування накладеного слідчим суддею арешту. Так, на думку адвоката, цього часу було достатньо для проведення усіх необхідних слідчих та процесуальних дій з вилученим майном, а зволікання у проведенні цих дій порушує право власності ОСОБА_1 та свідчить про безпідставне утримання органом досудового розслідування вилучених технічних засобів, які використовувалися нею у побуті та повсякденному житті, в тому числі для спілкування з рідними і близькими. Крім того, вказав на те, що для досягнення завдань кримінального провадження, сторона обвинувачення може повноцінно використовувати копію інформації з вилучених технічних засобів, в тому числі і під час судового розгляду кримінального провадження.
Позиція сторін у судовому засіданні.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_6 клопотання про скасування арешту майна підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Детектив НАБУ в судовому засіданні підтримав подані письмові заперечення, відповідно до яких в клопотанні адвокатом не наведено жодного обґрунтованого доводу про відсутність необхідності в продовженні заходу забезпечення у виді арешту на вилучені носії інформації, окрім як припущення стосовно того, що сторона обвинувачення мала достатньо часу для виявлення їх вмісту. Водночас, в ході досудового розслідування органом досудового розслідування планується проведення ще комплексу слідчих дій з використанням таких носіїв інформації, а саме: призначення додаткових судових експертиз, огляді за участю спеціаліста з метою відновлення видаленої чи пошкодженої інформації. В запереченнях наголошено, що самі по собі належні ОСОБА_1 накопичувачі інформації не становлять цінності для НАБУ і відразу після проведення всіх слідчих та процесуальних дій з використанням даних носіїв інформації, обов`язково буде вирішено питання про передачу їх на відповідальне зберігання ОСОБА_1, що є пріоритетним в розумінні місця їх подальшого зберігання.
Встановленні обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Заслухавши учасників судового засідання та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя зазначає про наступне.
В ході розгляду клопотання про скасування арешту майна слідчим суддею встановлено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні №22021000000000065 від 04 березня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України за фактами можливого вчинення діянь, спрямованих на шкоду суверенітетові, державній та економічній безпеці України, тобто державна зрада, що виразилися у протидії витребуванню майна (права власності) з чужого незаконного володіння та визнанню права власності за державою в особі Фонду державного майна України на частину нафтопродуктопроводу «Самара - Західний напрямок», яка проходить територією України, однак частини всіх будівель, споруд та технологічних об`єктів якої, всупереч діючим нормам, стали основним фондом статутного капіталу Прикарпатського управління "Прикарпаттранснафтопродукт" (ДП «Прикарпатзахідтранс», ТОВ «Прикарпатзахідтранс»), а також дії, спрямовані на заволодіння вказаним майном.
В межах цього кримінального провадження 14 липня 2022 року детективами НАБУ на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 червня 2022 року проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_1, в ході якого виявлено та вилучено ноутбук марки «Acer» із зарядним пристроєм, серійний номер NXGDOEUO456430F6813400, SIVID: 64306310534; флеш-носій марки «Kingston» з написом «DataTraveler 100 G3», об`ємом 16 Gb; мобільний телефон марки «Apple», модель «iPhone 7», IMEI: НОМЕР_1 .
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 липня 2022 року у справі №91/2495/22 задоволено клопотання детектива та накладено арешт на зазначені вище ноутбукіз зарядним пристроєм, флеш-носій та мобільний телефон, з метою збереження їх як речових доказів.
Накладаючи арешт на це майно ОСОБА_1, слідчий суддя врахував обставини, які досліджуються у цьому кримінальному провадженні, а також те, що ОСОБА_1, в силу займаної посади та з огляду на коло посадових обов`язків і наданих посадою повноважень, мала доступ до фінансової документації ТОВ «Прикарпатзахідтранс» (ДП «Прикарпатзахідтранс»), яка може містити на собі сліди кримінальних правопорушень та зберігатися на вилучених технічних пристроях, а також призначення по цим пристроям комп`ютерно-технічної експертизи для встановлення наявності/відсутності в пам`яті вилучених пристроїв інформації та документів, що стосуються кримінального провадження, а тому прийшов до висновку, що на даному етапі досудового розслідування вилучені мобільний телефон, ноутбук та флеш-носій можуть відповідати ознакам речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки можуть містити інформацію та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. При цьому слідчий суддя зауважив, що ч.3 ст. 170 КПК України не вимагає при вирішенні питання про накладення арешту з метою збереження речових доказів, щоб це майно на момент розгляду клопотання було визнано речовим доказом, а тільки вказує на встановлення достатності підстав вважати, що таке майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.
Отже, підставою арешту майна у цьому кримінальному провадженні стало забезпечення збереження речових доказів.
Слід відзначити, що в подальшому зазначені вище електронні носії інформації ОСОБА_1 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №22021000000000065 постановою детектива НАБУ від 26 вересня 2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
У клопотанні адвокат ОСОБА_6 ставить питання про скасування арешту з мобільного телефону, ноутбука та флеш-носія, фактично посилаючись на те, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, оскільки, на його думку, у органу досудового розслідування було достатньо часу для проведення усіх необхідних слідчих та процесуальних дій з вилученим майном, а зволікання у проведенні цих дій порушує право власності ОСОБА_1 та свідчить про безпідставне утримання органом досудового розслідування вилучених технічних засобів.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ст. 174 КПК України).
З огляду на те, що представник особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, у своєму клопотанні не посилається на необґрунтованість накладення арешту, як на підставу скасування арешту майна, і зазначає лише про відсутність потреби у подальшому його застосуванні, то, з огляду на принцип диспозитивності, слідчий суддя має встановити наявність або відсутність лише тієї підстави для скасування арешту, про яку зазначає заявник.
Таким чином, для вирішення питання про скасування арешту, слідчому судді належить встановити, чи було доведено заявником, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Так, при вирішенні вказаного питання, слідчий суддя стверджує, що про відсутність подальшої потреби у застосуванні арешту майна дійсно може свідчити обставина проведення з арештованим майном усіх необхідних процесуальних дій, як, на думку сторони захисту, мало сталося в цьому випадку.
Розглядаючи зазначені доводи сторони захисту, було встановлено, що підставою для вилучення під час обшуку належних ОСОБА_1 носів інформації стало виявлено на них відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а 15 липня 2022 року в межах досудового розслідування цього кримінального провадження призначено судову комп`ютерно - технічну експертизу з метою встановлення наявності в пам`яті вказаних носіїв інформації програми для миттєвого обміну повідомленнями («Viber», «Telegram», «WhatsApp», «Messenger» «imo», «gmail», «Signal», тощо), відомості про дзвінки та повідомлення, а також документи, відео та фото файли, що стосуються кримінального провадження (в тому числі видалені). 15 липня 2022 року вказана постанова направлена супровідним листом для виконання експертам Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України, якими проведено первинні судові комп`ютерні технічні експертизи, за результатами яких 16 та 31 серпня 2022 року складено відповідні висновки.
Як уже зазначалось, постановою детектива НАБУ від 26 вересня 2022 року вилучені під час обшуку мобільний телефон, ноутбук та флеш-носій визнано речовим доказом, а раніше (19 липня 2022 року), з метою збереження, на них був накладений арешт.
Слід зазначити, що накладення арешту на майно є тимчасовим позбавленням прав на нього саме у зв`язку з тим, що відповідні речі містять відомості, які мають значення для кримінального провадження. Подальша ж доля речових доказів визначається положеннями ст. 100 КПК України.
Вирішуючи питання про дотримання справедливого балансу між правом особи на мирне володіння своїм майном та інтересами суспільства в контексті можливості скасування арешту майна ОСОБА_1 з огляду на заявлену підставу - в подальшому арешті відпала потреба, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, арешт майна в рамках судового розгляду справи зазвичай стосується контролю за використанням майна. Таке втручання повинно бути законним, відповідати загальним інтересам і бути пропорційним, тобто воно повинно досягати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів спільноти та вимогами захисту основних прав особи. Хоч будь-який арешт і тягне за собою завдання шкоди, фактично завдана шкода не повинна бути більшою, ніж неминуча, а між захистом права власності та вимогами загальних інтересів слід досягати «справедливої рівноваги».
Слідчий суддя бере до уваги доводи сторони захисту, спрямовані на повернення особистого майна ОСОБА_1 задля відновлення права вільно користуватися та розпоряджатися ним, однак, при цьомувраховує і надані детективом пояснення, зокрема стосовно того, що в ході досудового розслідування органом досудового розслідування планується проведення ще комплексу слідчих дій з використанням таких носіїв інформації, а саме: призначення додаткових судових експертиз (уже проведеною судовою експертизою по накопичувачам інформації не враховувався період з 01 січня 2015 року по 01 січня 2019 року, необхідність в дослідженні якого встановлена за наслідками проведення слідчих дій, що мали місце вже в процесі експертизи, а висновки одержано НАБУ лише 26 вересня 2022 року), огляді за участю спеціаліста з метою відновлення видаленої чи пошкодженої інформації. Крім того, слідчий суддя також враховує те, що самі по собі належні ОСОБА_1 накопичувачі інформації не становлять цінності для НАБУ і відразу після проведення всіх слідчих та процесуальних дій з використанням даних носіїв інформації, за твердженням детектива, обов`язково буде вирішено питання про передачу їх на відповідальне зберігання ОСОБА_1 . На підтвердження своїх доводів детектив надав копію постанови від 29 вересня 2022 року, якою в межах даного кримінального провадження призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу.
Отже, дослідивши матеріали клопотання, з урахуванням тієї обставини, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється, зокрема за фактами можливого вчинення діянь, спрямованих на шкоду суверенітетові, державній та економічній безпеці України в результаті вчинення описаних в клопотанні кримінальних правопорушень, а також того, що постановою детектива від 26 вересня 2022 року зазначені вище носії інформації ОСОБА_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а постановою від 29 вересня 2022 року - призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу, слідчий суддя приходить до висновку, що адвокатомОСОБА_6 не доведено, що в подальшому застосуванні арешту цього майна відпала потреба. Натомість встановлено, що відомості з них можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються у кримінальному провадженні, а тому, беручи до уваги мету, з якою було накладено арешт на вказане майно, слідчий суддя приходить до висновку, що підстави для скасування такого арешту відсутні.
Після проведення необхідних експертних досліджень, виявлення і фіксації доказової інформації, наявної у вмісті вилучених носіях інформації, для їх подальшого використання в цілях доказування самі пристрої підлягають поверненню їх власнику.
За умови дотримання наведеної послідовності дій правоохоронного органу та, враховуючи встановлені в цьому кримінальному провадженні обставини, слідчий суддя вважає розумним та співмірним обмеження права власності ОСОБА_1, оскільки воно пов`язано із здійсненням кримінального провадження щодо особливо тяжких злочинів і з необхідністю отримання та збереження важливої для його розкриття інформації, а тому виправдовує саме такий ступінь втручання у права та свободи особи. Отже, на думку слідчого судді, таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності, з дотриманням справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу у вигляді досягнення завдань кримінального провадження та вимогами захисту права власності окремої особи, оскільки досягнення мети збереження речового доказу не є можливим у інший спосіб, окрім як застосуванням такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна. З огляду на характер кримінального правопорушення, підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотанняадвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах особи, щодо майна якої вирішується питання про накладення арешту ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 липня 2022 року у справі №991/2495/22 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_2