Документ № 106745788

Справа № 991/4282/22

Провадження 1-кс/991/4301/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_11, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_12, прокурора ОСОБА_13, підозрюваної ОСОБА_1, захисника ОСОБА_14, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_15, погоджене з прокурором - начальником першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_16, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Новофедорівка Березанського району Миколаївської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, у кримінальному провадженні № 52022000000000159 від 29.06.2022,

УСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, покласти на підозрювану обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000159 від 29.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що у квітні 2022 року, більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, ОСОБА_2 звернувся за правовою консультацією до адвоката ОСОБА_1, як до фахівця у галузі права, з приводу притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. У відповідь на це звернення ОСОБА_1 усно погодилася надати йому правову допомогу під час розгляду судом справи про адміністративне правопорушення стосовно нього, обумовила грошову винагороду за надання такої допомоги в розмірі 500 доларів США та надала для спілкування контактний номер телефону НОМЕР_1 .

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2, на підставі постанови Южного міського суду Одеської області від 30.05.2022 у справі № 519/251/22, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Розгляд справи відбувся за участі адвоката ОСОБА_1, яка надавала правову допомогу ОСОБА_2 на підставі ордеру серії ОД № 640816 від 22.04.2022.

У той же день, ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_2 про можливість оскарження цієї постави до Одеського апеляційного суду. Після надання ним на це згоди, ОСОБА_1, реалізуючи виниклий умисел, спрямований на підбурення ОСОБА_2 до надання неправомірної вигоди судді Одеського апеляційного суду, який буде розглядати його апеляційну скаргу, підготувала та подала апеляційну скаргу від 10.06.2022 вх. № 2328. Разом із апеляційною скаргою вона також подала клопотання про поновлення строків, скасування постанови суду від 30.05.2022, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, для нібито забезпечення прийняття позитивного рішення суду.

21.06.2022, за результатами проведення автоматизованого розподілу судових справ між суддями, розгляд справи № 519/251/22 доручено судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_3 Розгляд апеляційної скарги призначено на 27.06.2022.

25.06.2022 ОСОБА_1, з метою створення у ОСОБА_2 бажання та рішучості надати неправомірну вигоду судді, використовуючи свій авторитет як фахівця в галузі права, користуючись необізнаністю ОСОБА_2 з процедурою та порядком розгляду судом справ, шляхом усного умовляння спонукала його до необхідності надання неправомірної вигоди судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_3 у сумі не менше 1500 доларів США за вчинення суддею на його користь дій, які унеможливлять настання для нього негативних наслідків у вигляді призначення йому адміністративного покарання, а саме скасування постанови у справі про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КПК України. При цьому ОСОБА_1 запевнила ОСОБА_2, що у разі надання неправомірної вигоди, суддя вчинить зазначені дії, а інакше в задоволенні апеляційної скарги буде відмовлено, чим переконала ОСОБА_2 у вигідності та необхідності надання коштів судді Одеського апеляційного суду.

З огляду на сформоване у ОСОБА_2 уявлення про те, що лише за умови надання ним неправомірної вигоди суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_3 зможе винести рішення на його користь, маючи довіру до адвоката, як фахівця в галузі права, ОСОБА_2 вимушено погодився на умовляння адвоката ОСОБА_1 .

Отже, своїми діями ОСОБА_1 викликала у ОСОБА_2 рішучість та бажання до надання неправомірної вигоди судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_3, тобто особі, яка займає відповідальне становище.

Після цього, ОСОБА_1, з метою надання часу ОСОБА_2 для пошуку коштів і їх надання у якості неправомірної вигоди, подала до Одеського апеляційного суду клопотання про перенесення розгляду справи № 519/251/22, яке суд задовольнив та розгляд справи перенесено на 30.08.2022.

22.08.2022 ОСОБА_1 під час телефонної розмови з ОСОБА_2 повторно повідомила останнього про необхідність надання неправомірної вигоди судді в сумі не менше ніж 1500 доларів США.

Цього ж дня, ОСОБА_1, з метою підтримання у ОСОБА_2 рішучості та бажання до надання неправомірної вигоди, продовжила усно умовляти та переконувати його в необхідності надати неправомірну вигоду судді до наступної дати розгляду справи та прийняття рішення по суті.

29.08.2022 під час неодноразових телефонних розмов ОСОБА_1 озвучила ОСОБА_2 остаточну суму неправомірної вигоди за винесення суддею рішення на його користь у сумі 1700 доларів США та наполягала на необхідності якнайскорішого надання вказаної неправомірної вигоди, на що він вимушено надав свою згоду.

Наступного дня ОСОБА_1, перебуваючи в автомобілі NISSAN NOTE, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, одержала від ОСОБА_2 кошти в сумі 1700 доларів США для надання їх як неправомірну вигоду судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_3 за вчинення останньою дій з використанням наданої їй влади чи службового становища в інтересах ОСОБА_2 .

Реалізувати свій умисел ОСОБА_1 намагалася через третіх осіб, а саме через свого знайомого - помічника судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_4 . Однак, надати неправомірну вигоду судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_3 не вдалося, з причин, які не залежали від її волі, оскільки передати неправомірну вигоду судді як особисто, так і через третіх осіб вона не змогла, а суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_3 не була обізнана зі злочинними намірами адвоката ОСОБА_1 та не мала наміру одержувати неправомірну вигоду.

Постановою Одеського апеляційного суду від 30.08.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, а постанову Южного міського суду Одеської області від 30.05.2022 про притягнення до відповідальності ОСОБА_2 залишено без змін.

28.09.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.

Детектив стверджує, що повідомлена підозра у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого їй кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Необхідність застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, детектив обґрунтовує, серед іншого, наявністю, встановлених під час досудового розслідування, ризиків того, що підозрювана може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З огляду на майновий стан підозрюваної, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, дані про особу підозрюваної, детектив зазначив, що застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у розмірі визначеному абз. 2 п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Також детектив зазначає, що у випадку внесення застави підозрюваною чи іншими особами у вказаному розмірі, на ОСОБА_1 необхідно покласти обов`язки, передбачені п.п. 2-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити. Під час розгляду клопотання надав додаткові пояснення щодо змісту та значення долучених до клопотання документів.

Захисник ОСОБА_17, з думкою якого погодилася підозрювана ОСОБА_1, у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що вручена ОСОБА_1 підозра є неаргументованою. ОСОБА_1 надавала ОСОБА_2 правничу допомогу з 22.04.2022 в Южному міському суді м. Одеси, Одеському апеляційному суді та Приморському районному суді м. Одеси. За проведені нею відповідні роботи із клієнтом оговорену суму гонорару у розмірі по 500 доларів США у міському та районному судах, 700 доларів США у апеляційному суді. ОСОБА_2 за надані послуги не розрахувався, тому з метою ухилитися від сплати ОСОБА_1 гонорару вирішив її оговорити. Жодних домовленостей між нею та суддею, а також третіми особами не було. Не підтверджують наявність таких домовленостей між адвокатом та помічником судді ОСОБА_4 також і матеріали негласних слідчих розшукових дій. Листування між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відбувалося виключно в інформативно-консультативному напрямку та не вказувало на передачу пропозиції чи обіцянки судді ОСОБА_18 за вплив у вирішенні справи на користь ОСОБА_2 . Додані до клопотання докази не підтверджують наявність жодного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України. ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання і на підприємствах, з якими вона працювала, також має гарну репутацію серед своїх колег. Враховуючи майновий стан ОСОБА_1 сума застави, зазначена у клопотанні, є непомірно великою. Тому захисник вважає за доцільне застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.

Захисники ОСОБА_19 та ОСОБА_20 у судове засідання не прибули, на адресу електронної пошти суду надіслали заперечення на клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави. Захисник ОСОБА_19 надала заперечення аналогічні за змістом тих, які надав захисник ОСОБА_21. Захисник ОСОБА_20 у своїх запереченнях звернула увагу на те, що кримінальне провадження не підсудне Вищому антикорупційному суду, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не є суб`єктом кримінального правопорушення підслідного Національному бюро, так як суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_3 не мала наміру одержувати неправомірну вигоду та не є підозрюваною у цьому кримінальному провадженні. Підозрюваній та її захисниками протоколи негласних слідчих розшукових дій та їх матеріали, ухвали на отримання дозволів на їх проведення не відкривалися, тому вони не можуть використовуватися в обґрунтування підозри. Щодо свідчень ОСОБА_2, то він є зацікавленим у цьому кримінальному провадженні, у тому числі матеріально, так як до теперішнього часу не сплатив за послуги, які отримав від адвоката ОСОБА_1 Жоден із перерахованих у клопотанні ризиків не підтверджений документально. ОСОБА_1 має родину, двох малолітніх дітей 2022 та 2016 років народження, батьків пенсійного віку, заміжня, має вищу освіту, працевлаштована, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи, до адміністративної чи кримінальної відповідальності раніше не притягувалася. Розмір застави визначений у максимальній межі вважає необґрунтованим. Військовий стан у країні, двоє малолітніх дітей на утриманні, непостійні заробітки чоловіка, фактичні доходи ОСОБА_1 підтверджують неможливість сплати застави.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково з таких підстав.

Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000159 від 29.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.

Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).

Зі змісту ч. 1 ст. 177 КПК України вбачається, що запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.

У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

З матеріалів доданих до клопотання встановлено, що 28.09.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, а саме у закінченому замаху на підбурювання у наданні неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає відповідальне становище.

Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_1 набула статусу підозрюваної в цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя вважає безпідставними посилання захисника ОСОБА_22, викладені у письмових запереченнях на клопотання детектива, щодо непідсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду з огляду на таке.

Відповідно до ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

У примітці статті 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, зокрема, передбачені статтями 368-369-2 цього Кодексу.

Серед умов, визначених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, за яких кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369 КПК України, підсудне Вищому антикорупційному суду є, зокрема, те, що воно вчинене щодо судді.

Отже, враховуючи кримінальне правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1, а також вказані положення кримінального процесуального законодавства, кримінальне провадження № 52022000000000159 від 29.06.2022 підсудне Вищому антикорупційному суду.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ надалі також підтверджено в таких його рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].

На підтвердження причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, до клопотання додано матеріали, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії:

- заяви ОСОБА_2 від 29.06.2022 про вимагання, зокрема, адвокатом ОСОБА_1 неправомірної вигоди у сумі понад 1500 доларів США за прийняття рішення у справі про адміністративне правопорушення;

- протоколів огляду від 29.06.2022 та від 26.09.2022 із додатками у виді постанови Южного міського суду Одеської області від 30.05.2022 у справі № 519/251/22 на підставі якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, постанови судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_18 від 30.08.2022 у справі № 519/251/22, якою постанову Южного міського суду Одеської області від 30.05.2022 залишено без змін;

- протоколів допиту свідка ОСОБА_2 від 29.06.2022, 26.08.2022, 29.08.2022, 26.09.2022, згідно яких останній надав показання щодо обставин за яких адвокат ОСОБА_1 надавала йому правничу допомогу під час розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП; щодо обставин за яких ОСОБА_1 повідомила про необхідність надання судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_3 неправомірної вигоди спочатку у сумі 1500 доларів США, а потім у сумі 1700 доларів США для прийняття, за результатами розгляду апеляційної скарги на постанову Южного міського суду Одеської області від 30.05.2022, рішення на його користь; щодо обставин за яких він передав ОСОБА_1 кошти у сумі 1700 доларів США для передачі судді як неправомірну вигоду;

- протоколів огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 30.08.2022, згідно яких ОСОБА_2 вручені кошти у сумі 1700 доларів США, а саме - 17 банкнот номіналом по 100 доларів США кожна, для подальшого використання під час проведення заходів з перевірки фактичних даних про прохання та одержання неправомірної особи;

- протоколу обшуку від 30.08.2022, згідно якого детективи під час обшуку автомобіля NISSAN NOTE, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, який знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_1, виявили та вилучили кошти у сумі 1700 доларів США, у кількості 17 купюр номіналом 100 доларів кожна, із серіями та номерами такими ж, які попередньо вручені ОСОБА_2 ;

- протоколу огляду речей і документів від 07.09.2022, згідно якого під час огляду мобільного телефону, вилученого у ОСОБА_1, виявлено листування останньої із абонентом « ОСОБА_6 » у період з 27.06.2022 до 30.08.2022 під час якого останній ( ОСОБА_7 ) надає їй відомості про розгляд справи № 519/251/22 суддею ОСОБА_23, із ОСОБА_2 щодо дати призначення розгляду справи № 519/251/22, перенесення дати розгляду на 30.08.2022; під час огляду мобільного телефону ОСОБА_7 виявлено аналогічне листування останнього із абонентом « ОСОБА_8 », також під час цього листування ОСОБА_7 18.08.2022 запитує у ОСОБА_1 «1.5 потянут?», а 29.08.2022 повідомляє, що «завтра все вроде нормально…після 18.00 можна мне занести «документи»; листування із абонентом «ІНФОРМАЦІЯ_3» 27.06.2022, 18.08.2022, 23.08.2022, 29.08.2022 щодо розгляду справи № 519/251/22 «ІНФОРМАЦІЯ_2», перенесення її розгляду;

- протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: зняття інформації з електронних комунікаційних мереж по абонентському номеру телефону, що знаходиться у фактичному володінні та користування ОСОБА_1 від 25.08.2022, у якому зафіксовано спілкування 22.08.2022 ОСОБА_1 із помічником судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Зокрема, під час розмови і ОСОБА_2 ОСОБА_1 повідомила, що «заход от один и пять» та вона вже переговорила;

- протоколів за результатами проведення негласної слідчої дії, а саме: аудіо-, відеоконтроль особи від 06.09.2022, згідно яких зафіксовано обставини спілкування між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час яких, ОСОБА_1 29.08.2022 повідомила, зокрема, що «один и семь это иняя сума, которую надо сегодня вечером…»; події, за яких ОСОБА_2 30.08.2022 передав ОСОБА_1 1700 доларів США;

- протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 15.09.2022 по абонентському номеру що знаходиться у фактичному володінні та користування ОСОБА_1 за період часу з 18.07.2022 до 15.09.2022, у якому зафіксовано спілкування останньої із ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Зокрема, 29.08.2022 ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_2 про те, що їй потрібно сьогодні ввечері занести «один и семь», «если нет - я сделать уже ничего не смогу. Будет так»;

- протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дій - контроль за вчиненням злочину від 15.09.2022, у якому зафіксовані події, що відбулися 30.08.2022, у тому числі як ОСОБА_2 на задньому сидінні автомобіля NISSAN NOTE, яким користується ОСОБА_1, передав останній кошти у сумі 1700 доларів США для того, щоб вони були надані як неправомірна вигода судді Одеського апеляційного суду, яка здійснює розгляд його апеляційної скарги, які ОСОБА_1 перерахувала та поклала в особисті речі, та інші матеріали.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1, виходячи із сукупності досліджених матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин. Тобто зазначені у клопотанні детектива обставини і надані документи кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_1 здійснювала підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використання наданого їй службового становища.

Заперечення сторони захисту щодо змісту матеріалів, доданих до клопотання на обґрунтування викладених у ньому обставин, зводяться до тверджень про недоведеність наявності у фактичних діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.

Щодо вказаних аргументів сторони захисту слідчий суддя зазначає, що на даному етапі досудового розслідування при вирішенні питання про застосування до підозрюваної особи запобіжного заходу, повноваження слідчого судді обмежуються оцінкою доказів на предмет їх переконливості щодо висновку про можливість вчинення кримінального правопорушення за конкретних обставин та конкретною особою. Отже, на даній стадії мова йде виключно про обґрунтоване припущення.

Будь-яких доказів на обґрунтування того, що кошти у сумі 1700 доларів США ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2, як гонорар за надання йому правничої допомоги під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, сторона захисту не надала. Зокрема, як повідомила сама підозрювана у судовому засіданні договір про надання правової допомоги вона із ОСОБА_2 не укладала.

Слідчий суддя критично оцінює доводи сторони захисту про те, що матеріали негласних слідчих (розшукових) дій не можуть використовуватися для обґрунтування повідомленої ОСОБА_1 підозри, оскільки вони не відкривалися стороні захисту.

Так, відповідно до ст. 22, 132, 184 КПК України обов`язок подати слідчому судді докази обставин під час розгляду питання про застосування запобіжних заходів покладається на слідчого, прокурора, який подав відповідне клопотання. Питання щодо обсягу матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання відноситься до дискреційних повноважень суб`єкта звернення та визначається ним на власний розсуд.

Додані до клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 матеріали негласних слідчих (розшукових) дій розсекречені, їх копії надані стороні захисту разом із самим клопотанням, що підтверджується підписом ОСОБА_1 . Заперечень, що підозрюваній надані копії матеріалів, відмінні від тих, які досліджені у судовому засіданні, не надійшло.

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує детектив у клопотанні.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_1 детектив послався на існування ризиків того, що вона може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, яких класифікується, як тяжкий злочини та відноситься до корупційних, що позбавляє застосувати норми ст. 69, 75 КК України.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваної у вигляді її можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

Водночас, окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_1, слідчий суддя враховує, що підозрювана має паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 жодного разу не виїздила за кордон, може свідчити про відсутність у підозрюваної досвіду перетину державного кордону, однак не виключає можливість здійснити такі дії у майбутньому.

Не залишається поза увагою слідчого судді те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також вимоги ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8, зокрема, зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.

Таким чином, встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, про те, що не будучи обмеженою у спілкуванні із ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_3 підозрювана може підбурити їх до дачі неправдивих показань для уникнення кримінальної відповідальності.

Разом з цим, слідчий суддя вважає, що прокурор у судовому засіданні та детектив у клопотанні не довели існування ризику того, що ОСОБА_1 може перешкодити кримінальному провадженню іншим чином. Посилання, в обґрунтування цього ризику на те, що підозрювана тривалий час працює у сфері адвокатської діяльності у м. Одеса та м. Южне, де має численні особисті, ділові та інші зв`язки з представниками правоохоронних органів, бізнес-структур, суб`єктами уповноваженим на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, тому у неї наявні відповідні можливості, які вона зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином - шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників, сторін кримінального провадження, на переконання слідчого судді не підтверджені матеріалами справи та не дають підстав стверджувати про існування цього ризику. У зв`язку із чим він не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є: особисте зобов`язання та особиста порука.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

З урахуванням встановлених обставин, характеру справи, існуючих ризиків, на теперішній час застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваної та виконання нею процесуальних обов`язків, оскільки запобіжний захід у вигляді застави буде більш ефективним щодо інших запобіжних заходів, від вчинення ОСОБА_1 позапроцесуальних дій та неналежної процесуальної поведінки.

Слідчий суддя враховує посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувалася, від досудового розслідування не ухиляється, одружена, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, постійне місце проживання та роботи, позитивно характеризується за місцем роботи. Однак, зазначені відомості про особу підозрюваної, з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, у співвідношенні із підтвердженими ризиками, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені у судовому засіданні ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі судового провадження.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти доведеним ризикам.

Щодо розміру застави.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У клопотанні детектив просить визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480, 00 гривень, обґрунтовуючи такий розмір характером вчиненого кримінального правопорушення, даними про особу підозрюваної, майновим станом підозрюваної

Сторона захисту у судовому засіданні повідомила, що матеріальне становище ОСОБА_1 не дозволяє сплатити таку суму застави, як зазначено у клопотанні. Так, з 2014 року ОСОБА_1 працює адвокатом у м. Южне та юристом/паспортистом в ОСББ «Рідний дім хіміків 22», де отримує заробітну плату в розмірі 6500,00 грн. Дохід від адвокатської діяльності також є незначним. Її чоловік працює на посаді оператора склоформуючих машин на ВКВ «Ілона-ЛТД», яке з квітня по вересень 2022 року не працювало. Аналізуючи оголошення із інтернет ресурсів приблизна ринкова вартість квартири, у якій проживає ОСОБА_1 разом зі своєю родиною, становить 930 000,00 грн, а не 1 900 000,00 грн, як про це зазначає детектив у клопотанні. Земельна ділянка отримана ОСОБА_1 у спадщину.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1, а також майновий стан підозрюваної.

Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 ; земельна ділянка площею 9,2355 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Новофедорівська сільська рада Березанського району Миколаївської області. Її чоловік ОСОБА_10 є власником автомобіля марки «Nissan note», 2007 року випуску.

Згідно із Інформацією з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих фізичними особами від податкових агентів, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, ОСОБА_1 за період 2010 - 2022 роки отримала дохід у розмірі 897 816 грн.

На підтвердження майнового стану ОСОБА_1 сторона захисту надала відомості із Пенсійного фонду України, згідно яких ОСОБА_1 за звітний 2020 рік отримала заробіток у сумі 114 594, 79 грн; за 2021 рік - 58 227, 00 грн; за 2022 рік - 54 484,47 грн, її чоловік ОСОБА_10 за 2020 рік - 133 916,22 грн, за 2021 рік - 129 583, 83 грн, за 2022 рік - 40 423,28 грн; довідку видану ОСББ «Рідний дім хіміків 22», згідно якої заробітна плата ОСОБА_1 за січень-серпень 2022 року склала 41 860, 00 грн. Також матеріали справи містять довідку від Регіонального центру з надання безоплатної вторинної допомоги в Одеській області, згідно якого ОСОБА_1 протягом 2015-2022 років надає безоплатну вторинну правову допомогу у кримінальних провадженнях на підставі контрактів, однак відомостей про доходи отриманні від надання такої діяльності вказана довідка не містить. А відповідно до вищезазначеної інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів ОСОБА_1 отримувала доходи від Регіонального центру з надання безоплатної вторинної допомоги в Одеській області лише у 2017 році.

Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави слідчий суддя вважає, що доводи детектива, викладені у клопотанні, та пояснення прокурора, надані у судовому засіданні, про спроможність підозрюваної ОСОБА_1 внести заставу у розмірі 80 прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде неспівмірним із встановленими під час розгляду клопотання обставинами.

Водночас внесення застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в становить 124 050 гривень, на думку слідчого судді, з урахуванням майнового стану підозрюваної та обставин вчинення кримінального правопорушення, не порушує принцип пропорційності, не є явно непомірною для неї. Проте вона є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та виконанням покладених на неї процесуальних обов`язків.

Водночас, слідчий суддя враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням доведених ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану ОСОБА_1 обов`язки, необхідність покладення яких доведена прокурором у судовому засіданні, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із Одеської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора; повідомляти слідчого (детектива), прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України; утримуватися від спілкування із ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_3 щодо обставин кримінального провадження № 52022000000000159 від 29.06.2022.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді застави належить задовольнити частково.

Враховуючи вимоги ч. 7 ст. 194 КПК України, наявні підстави для визначення строку дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, до 06.12.2022.

Керуючись ст. 2, 7, 9, 177, 178, 182, 193-196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 124 050 (сто двадцять чотири тисячі п`ятдесят) гривень.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатися із Одеської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України;

- утримуватися від спілкування із ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_3 щодо обставин кримінального провадження № 52022000000000159 від 29.06.2022.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_4 .

Строк дії обов`язків, покладених на підозрювану, у разі внесення застави, визначити до 06 грудня 2022 року.

Роз`яснити підозрюваній, що вона не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу (слідчому), прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваній та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана будучи належним чином повідомленою, не з`явиться за викликом до детектива (слідчого), прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52022000000000159 від 29.06.2022.

Копію ухвали вручити підозрюваній негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_24