- Головуюча суддя (ВАКС): Білоус І.О.
Справа № 991/1537/22
Провадження 1-кп/991/14/22
У Х В А Л А
Іменем України
13 жовтня 2022 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
Головуючої судді ОСОБА_19,
суддів: ОСОБА_20, ОСОБА_21,
секретар судового засідання ОСОБА_22
за участі:
прокурора ОСОБА_17
обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2
захисників ОСОБА_23, ОСОБА_24
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_17 про продовження строку дії обов`язків у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000001981 від 21 червня 2017 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Потсдам, Німеччина, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця м. Лубни, Полтавської обл., який проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1.Зміст клопотання та позиції учасників судового провадження
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_17 про продовження строку дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_1 . Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 обвинувачується в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великих розмірах для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме вчиненні фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України.
Обґрунтованість висунутого обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, на думку прокурора ОСОБА_17, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
Окрім того, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 16 серпня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_1 змінено запобіжний захід, визначений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 травня 2022 року, у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покладено на обвинуваченого наступні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-яких питань із обвинуваченим ОСОБА_2 та свідками ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ; носити електронний засіб контролю.
Необхідність продовження обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1, прокурор обґрунтовав існуванням наступних ризиків: ризику переховування обвинуваченого від суду, ризику здійснення незаконного впливу на свідків, іншого обвинуваченого у кримінальному провадженні, ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду прокурор ОСОБА_17 обґрунтовує тим, що випадок такого переховування мав місце на етапі досудового розслідування, у зв`язку з чим на той час підозрюваного ОСОБА_1 постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 04 березня 2022 року було оголошено в розшук. На етапі судового розгляду вказаний ризик, на переконання прокурора ОСОБА_17, продовжує існувати та обґрунтовується тяжкістю інкримінованого ОСОБА_18 злочину та законодавчими особливостями призначення покарання за вчинення корупційних злочинів; наявністю кримінального провадження № 42018000000002490 від 11 жовтня 2018 року, у якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 190 КК України; наявністю фінансової спроможності утримувати себе під час переховування від суду, що підтверджується частими виїздами ОСОБА_1 за межі України, наявністю у власності обвинуваченого автомобіля та можливістю використовувати автомобіль, що належить іншій особі; наявністю широкого кола знайомих серед представників влади та правоохоронних органів, які можуть сприяти ОСОБА_1 покинути територію України.
Існування ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні прокурор ОСОБА_17 обґрунтовує вже здійсненими під час досудового розслідування спробами ОСОБА_1 надавати усні накази, вказівки свідкам та контролювати їх виконання; наявністю в обвинуваченого фінансової можливості впливати на свідків шляхом їх підкупу. Окрім того, з окремими свідками обвинувачений ОСОБА_1 має приятельські стосунки, що може спонукати обвинуваченого до прохання свідків надати неправдиві покази. Саме тому прокурор наполягав на тому, що ризик впливу на свідків зберігається до моменту безпосереднього отримання та дослідження судом їх показань.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином полягає у тому, що обвинувачений ОСОБА_1 вживав заходів конспірації та приховування свого місцезнаходження, а також свого реального майнового стану; під час досудового розслідування ОСОБА_1 не виконував процесуальні обов`язки підозрюваного, зокрема він та його захисники зволікали при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження, відмовились підтверджувати факт надання їм доступу до матеріалів досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_17 подане клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, та просив суд його задовольнити.
Захисник ОСОБА_23 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, зазначала, що розгляд клопотання про продовження строку дії обов`язків чи продовження строку дії запобіжного заходу не передбачений положеннями кримінального процесуального закону, окрім того, на думку захисника, розгляд питання про продовження строку дії обов`язків взагалі відсутній серед дій, які можуть вчинятись на стадії підготовчого судового засідання.
Захисник ОСОБА_23 зазначила, що твердження прокурора про переховування її підзахисного від слідства та його неодноразові виїзди за межі України не можуть бути сприйняті судом як доказ перешкоджання кримінальному провадженню з огляду на те, що про кожний випадок зміни обвинуваченим ОСОБА_1 місця перебування сторона захисту повідомляє суд. Також захисник ОСОБА_23 пояснила, що її підзахисний жодного разу не змінював місце свого проживання, а виїзди за кордон здійснював на законних підставах після скасування обов`язку здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон. Водночас, такі виїзди жодним чином не перешкоджають розгляду кримінального провадження, оскільки на всі виклики суду чи прокурора обвинувачений ОСОБА_1 завжди з`являється.
Щодо тривалого ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, то захисник ОСОБА_23 наголосила, що зволікання з ознайомленням з матеріалами досудового розслідування не є перешкоджанням кримінальному провадженню, а чинний КПК України передбачає механізми реагування сторони обвинувачення на таке зволікання шляхом встановлення строку на ознайомлення, у зв`язку з чим уважала відповідне твердження прокурора безпідставними.
Окрім того, захисник ОСОБА_23 навела доводи стосовно твердження прокурора про переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та оголошення його в розшук як доказу ймовірного в подальшому переховування від суду. Зокрема, позиція сторони захисту полягає в тому, що обвинувачений ніколи не переховувався від органу досудового розслідування, оскільки не змінював місця свого проживання та контактного номера телефону. Окрім того, 25 лютого 2022 року ОСОБА_1 отримав зброю та приступив до виконання завдань з оборони України від збройної агресії російської федерації, при цьому він знаходився у м. Києві та Київській області. Жодних повісток про виклик від прокурора обвинувачений ОСОБА_1 не отримував та в подальшому самостійно з`явився до органу досудового розслідування.
Також, захисник ОСОБА_23 зазначила, що обвинувачений ОСОБА_1 активно допомагав та продовжує допомагати Збройним Силам України, передаючи їм необхідні матеріальні цінності (автомобілі, засоби захисту, боєприпаси тощо).
Існування ризиків, на які посилається прокурор як на підставу для задоволення вимог його клопотання, не підтверджується, на думку захисника ОСОБА_23, жодними доказами, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора.
До того ж, захисник послалась на наказ Міністерства інфраструктури України «Про заходи щодо забезпечення міжнародних автомобільних перевезень в умовах правового режиму воєнного стану» від 27 липня 2022 року № 566, відповідно до якого ОСОБА_1 включений до переліку водіїв підприємств, які здійснюють вантажні автомобільні перевезення, для надання можливості виїзду за межі України в умовах правового режиму воєнного стану строком на три календарних місяці. Вона наголошувала, що носіння електронного засобу контролю створює перешкоди для перетину кордону та виконання обов`язків, передбачених вказаним наказом, тому просила не продовжувати обвинуваченому ОСОБА_1 строк дії обов`язку носити електронний засіб контролю.
Поміж іншим, захисник наполягала на тому, що в цьому кримінальному провадженні закінчились строки досудового розслідування, отже обвинувачення пред`явлено поза межами такого строку, що є додатковою підставою для відмови в задоволенні клопотання прокурора.
Щодо наявності іншого провадження, яке розглядається в Личаківському районному суді м. Львова, то захисник пояснила, що ОСОБА_1 з`являється в усі судові засідання, як до м. Львова, так і в засідання у цьому провадженні, а тому посилання прокурора на наявність іншого провадження як доказ існування ризику переховування від суду є, на думку захисника ОСОБА_23, необґрунтованим.
Також захисник зазначила, що прокурором не надано жодних доказів того, що її підзахисний намагався впливати на свідків, а тому такі твердження є лише його припущенням, що не може бути покладено в основу судового рішення.
Недоведеною захисник ОСОБА_23 також вважала обґрунтованість самого обвинувачення, адже ті матеріали, на які посилається в своєму клопотанні прокурор ОСОБА_17, не підтверджують вину її підзахисного у вчиненні інкримінованого діяння. Окрім того, з матеріалів клопотання прокурора не вбачається за яких обставин, коли, в якому місці, від кого та в якому розмірі обвинувачений ОСОБА_1 отримав неправомірну вигоду для себе.
Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав доводи свого захисника, зазначив, що на даний час вже майже місяць не носить електронний засіб контролю через те, що він був вилучений органами Національної поліції у зв`язку з несправністю, оскільки збої в роботі цього електронного засобу контролю мали місце і раніше. Наголосив, що не має наміру переховуватись від суду, а навпаки бажає як найшвидшого розгляду цього провадження у зв`язку з тим, що перебування під тягарем обвинувачення не дозволяє йому розвиватись та рухатись вперед. Додатково повідомив суду, що проводить інструктажі для військових та часто перебуває в місцях їх розміщення, а наявність у нього електронного засобу контролю може становити небезпеку через можливість відстеження такого засобу стороною противника.
Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_25 підтримали позицію сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_1 .
2.Оцінки та мотиви суду
Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, суд уважає, що клопотання прокурора ОСОБА_17 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 7 ст. 194 КПК України встановлено, що обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії таких обов`язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
Зі змісту ч. 4 ст. 199 КПК України слідує, що при продовженні строку дії цих обов`язків суд має з`ясовувати, чи зменшилися зазначені прокурором ризики, чи з`явилися нові ризики, які виправдовують застосування обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ураховуючи, що в силу положень ч. 2 ст. 42 КПК України ОСОБА_1 наразі перебуває у статусі обвинуваченого, судом не надається оцінка наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України, то при постановленні ухвали Вищого антикорупційного суду від 16 серпня 2022 року, якою обвинуваченому ОСОБА_1 змінено запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання та покладено на обвинуваченого процесуальні обов`язки, встановлено наявність наступних ризиків: ризику переховування обвинуваченого від суду, ризику здійснення незаконного впливу на свідків, іншого обвинуваченого у кримінальному провадженні, ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Суд, перевіряючи, чи не змінились зазначені ризики та чи не з`явились нові, ураховує наступне: законодавчі особливості притягнення до відповідальності за вчинення корупційного кримінального правопорушення; наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 фінансових можливостей для виїзду за кордон та перебування там протягом певного часу; необхідність допиту свідків на стадії судового розгляду; наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 знайомих серед посадовців різного рівня влади в силу посади, яку він обіймав раніше - начальника Департаменту вибухотехнічної служби Національної поліції України. У зв`язку з викладеним, суд констатує, що на момент розгляду клопотання прокурора ОСОБА_17 про продовження строку дії обов`язків, зазначені в ухвалі суду від 16 серпня 2022 року ризики продовжують існувати.
Доводи захисника ОСОБА_23 про належне виконання своїх процесуальних обов`язків її підзахисним судом оцінюються як застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 релевантного запобіжного заходу. Ураховуючи тяжкість інкримінованих обвинуваченому правопорушень, а також особу обвинуваченого ОСОБА_1, зокрема його обізнаність в юридичних аспектах здійснення провадження у кримінальних справах, ураховуючи його роботу на посаді начальника департаменту Національної поліції України, незастосування до нього відповідних обов`язків може сприяти настанню тих негативних для кримінального провадження наслідків, ризик існування яких встановлено судом.
До обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано найбільш м`який запобіжний захід, а тому суд не вирішує питання про можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Беручи до уваги наведені вище ризики, що можуть спричинити настання негативних наслідків для розгляду цього кримінального провадження, суд уважає за доцільне встановити максимальний строк дії обвинуваченому ОСОБА_1 процесуальних обов`язків - два місяці.
При цьому, суд критично оцінює доводи сторони захисту стосовно закінчення строків досудового розслідування, оскільки питання дотримання строків у цьому кримінальному провадженні досліджувалось судом неодноразово. Так, ухвалою від 22 серпня 2022 року суд відмовив у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_24 про закриття провадження та прийшов до висновку, що надходження обвинувального акта до Вищого антикорупційного суду відбулось в межах строків, визначених кримінальним процесуальним законом.
Судом також відхиляються доводи захисника ОСОБА_23 стосовно того, що розгляд клопотання про продовження строку дії обов`язків не може здійснюватися на етапі підготовчого провадження з огляду на наступне. Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Так, в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 23 червня 2022 року суд, вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків обвинуваченому ОСОБА_1, дійшов наступного висновку: попри відсутність чіткого врегулювання питання продовження запобіжних заходів під час підготовчого судового засідання поняття «обрання запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й продовження, оскільки процесуальний механізм його застосування тотожний такому, що використовується при обранні запобіжного заходу, у зв`язку з чим суд відхилив аналогічні доводи захисника ОСОБА_23 щодо неможливості розглядати відповідне клопотання на стадії підготовчого провадження.
Щодо заперечень проти обов`язку носити електронний засіб контролю, що, за твердженням сторони захисту, ускладнює виїзд обвинуваченого ОСОБА_1 за межі України з метою доставки волонтерської допомоги, проведення ним тренінгів для військових, суд відхиляє такі доводи з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Тобто, кожна сторона повинна довести перед судом ті факти, на які вона посилається, належними та допустимими доказами. Водночас сторона захисту не надала жодних доказів, які б підтверджували наявність доручень або наказів на проведення ОСОБА_1 відповідних інструктажів військовим та труднощів, які виникають при їх виконанні через носіння електронного засобу контролю; наявність труднощів, що виникають при перетині обвинуваченим державного кордону, у зв`язку з чим суд визнає такі доводи необґрунтованими.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора ОСОБА_17 про продовження строку дії обов`язків обвинуваченому ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 177, 178, 194, 369, 372, 376 КПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання прокурора ОСОБА_17 про продовження строку дії обов`язків у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000001981 від 21 червня 2017 року,- задовольнити.
2.Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, уродженцю м. Потсдам, Німеччина, раніше не судимому, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, строк дії обов`язків, покладених ухвалою Вищого антикорупційного суду від 16 серпня 2022 року, до 14 грудня 2022 року, а саме:
-прибувати до суду за першою вимогою;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування з будь-яких питань із обвинуваченим ОСОБА_2 та свідками ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ;
-носити електронний засіб контролю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуюча суддя: ОСОБА_19
Судді: ОСОБА_20
ОСОБА_21