- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
Справа № 991/4625/22
Провадження 1-кс/991/4644/22
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_8, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_13, захисника ОСОБА_10, підозрюваного ОСОБА_1, детектива ОСОБА_11, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_12 на рішення детектива про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій захисник ОСОБА_12 просить:
скасувати постанову детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 від 30.09.2022 у кримінальному провадженні № 62020100000002168 від 27.10.2020 про відмову в задоволенні клопотання;
зобов`язати детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні № 62020100000002168 від 27.10.2020 допитати ОСОБА_2 з питань, зазначених у клопотанні сторони захисту від 28.09.2022 про проведення слідчих дій.
Скарга обґрунтована тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002168 від 27.10.2020, у тому числі, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, тобто у тому, що він діючи за попередньою змовою групою осіб, зловживаючи своїм службовим становищем заволодів злитками банківського золота проби 999,9 загальною вагою 8 110 г, які належали ОСОБА_3, на загальну суму 11 882 639,38 грн, що є особливо великим розміром.
Сторона захисту 29.09.2022 звернулась до детектива Національного бюро із клопотанням про проведення слідчих дій - допиту ОСОБА_2, за результатами розгляду якого 03.10.2022 детектив виніс постанову про відмову в його задоволенні, оскільки питання, стосовно яких подано клопотання, спрямовані на отримання даних із спадкової справи, тому сторона захисту, користуючись повноваженнями, передбаченими ст. 42, 93, 160 КПК України, має можливість самостійно отримати такі відомості.
На переконання сторони захисту детективом Національного бюро ОСОБА_9 необґрунтовано та невмотивовано відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту, оскільки органом досудового розслідування на даний час не зібрано належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували наявність у власності ОСОБА_2 або ОСОБА_3 банківських металів у вигляді золота, загальною вагою 8 110 г, тобто не встановлено предмету злочину і як наслідок відсутня можливість встановити збитки.
Як зазначає захисник ОСОБА_12 подане до детективів Національного бюро клопотання про проведення допиту ОСОБА_2 мотивоване тим, що у ході допиту необхідно з`ясувати інформацію про існування документів, місце їх знаходження, їх реквізити тощо, які самі по собі та в сукупності з іншими документами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин та будуть використані як докази у кримінальному провадженні щодо підтвердження чи спростування події кримінального правопорушення (обставини вчинення кримінального правопорушення), а також розміру шкоди, завданого кримінальним правопорушенням.
Наразі розмір шкоди у кримінальному провадженні та взагалі наявність такого майна у власності ОСОБА_3, у заволодінні яким підозрюється ОСОБА_1, підтверджується висновком судово-економічної експертизи, виконаної на підставі відомостей, наданих ОСОБА_2 у своїх показаннях та процесуальних документах, складених ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42019000000001971. Інші докази, які підтверджують наявність такого майна у власності ОСОБА_3 та спричинення ОСОБА_2 шкоди у розмірі 11 882 639,38 грн у органу досудового розслідування відсутні та не збираються.
Посилаючись на викладені обставини, положення ст. 91 КПК України, за якою у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, сторона захисту стверджує, що існує необхідність у проведенні допиту ОСОБА_2 з метою з`ясування питань, які мають суттєве значення для досудового розслідування та які не були встановлені стороною обвинувачення під час проведення попередніх допитів останнього.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_12, з думкою якого погодився підозрюваний ОСОБА_1, скаргу підтримав та просив її задовольнити. Зазначив, що під час допиту потерпілого ОСОБА_2 орган досудового розслідування не з`ясував обставин, за яких він міг володіти таким майном, а також щодо його придбання. Матеріали справи, до який надано доступ стороні захисту, не містять жодних документів щодо набуття у власність злитків золота ОСОБА_3, тому вони звернулись до детектива із клопотанням про проведення додаткового допиту потерпілого ОСОБА_2 з цих підстав.
Детектив ОСОБА_4, який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, у судовому засіданні проти вимог скарги заперечував. Зазначив, що потерпілий ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_3 під час допиту повідомили правову природу виникнення золотих злитків у ОСОБА_3 та всі обставини, які вони вказали, перевіряються органом досудового розслідування, а також з`ясовуються обставини щодо власника цих злитків. Зауважив, що за законодавством України особа не зобов`язана мати підтверджуючі документи щодо придбання золотих злитків. Також зазначив, що кримінальне процесуальне законодавство не покладає на детектива обов`язку проводити усі слідчі (розшукові) дії, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії можуть бути недоцільними.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов, що у задоволенні скарги належить відмовити.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед детективом, та обґрунтованість внесеного клопотання.
Таким чином, предметом судового контролю під час розгляду цієї скарги є не лише прийняте слідчим, прокурором рішення стосовно задоволеного клопотання, а й дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002168 від 27.10.2020, у якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_14 звернувся до Національного бюро із клопотанням № 17/1-784-22 від 28.09.2022 про проведення слідчих дій, у якому просив: допитати ОСОБА_2 у тому числі, але не виключно з питань: чи прийняв ОСОБА_2 спадщину після смерті ОСОБА_3 ; з`ясувати повне коло спадкоємців після смерті спадкодавця; чи складений спадкодавцем на користь будь-яких осіб заповіт; чи подавались спадкоємцями документи, які підтверджують право власності ОСОБА_3 на банківські метали у вигляді золота 999.9 проби загальною вагою 8 110 г та чи виносились приватним нотаріусом постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій з приводу вказаного майна на користь ОСОБА_2 або ОСОБА_5 чи свідоцтва про право на спадщину;| чи наявні у матеріалах спадкової справи претензії кредиторів щодо банківських металів у вигляді золота спадкодавця ОСОБА_3 ; чи наявні заяви другого з подружжя ОСОБА_3 про видачу свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя.
Необхідність проведення такої слідчої (розшукової) дії захисник ОСОБА_14 мотивував тим, що інших доказів, які підтверджують спричинення шкоди ОСОБА_2 у розмірі 11 882 639, 38 грн, окрім: довідки приватного нотаріуса №286/01-16 від 13.08.2020, що підтверджує лише факт того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є спадкоємцями ОСОБА_3 ; листа АТ «Державний ощадний банк України» №48/12-05/11419Б1 від 29.07.2020 щодо наявності договору оренди індивідуального сейфу зі ОСОБА_3 ; протоколів допиту ОСОБА_2 від 27.10.2020 11.02.2022, в ході яких надано показання з чужих слів, а сам ОСОБА_2 безпосередньо заінтересований у таких показаннях; матеріалів щодо обшуку банківського сейфу ОСОБА_3 (ухвала та протокол), складених підозрюваним ОСОБА_1 щодо вилучення злитків з металу жовтого кольору; протоколу допиту ОСОБА_6 від 18.11.2020, що підтверджує вилучення злитків з металу жовтого кольору; у органу досудового розслідування відсутні та не збираються.
Наразі розмір шкоди у кримінальному провадженні та наявність такого майна у власності ОСОБА_3, у заволодінні яким підозрюється ОСОБА_1, підтверджується висновком судово-економічної експертизи, виконаної на підставі відомостей наданих ОСОБА_2 у показаннях та процесуальних документах складених ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42019000000001971, документами, наданими ОСОБА_7, які відповідно до висновку спеціаліста підписані ймовірно не ОСОБА_3 . Також, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає тільки у збиранні доказів, а і у їх перевірці, є необхідним повторний допит потерпілого ОСОБА_2 щодо вищевказаних обставин.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Вимоги до змісту постанови детектива визначені ч. 5 ст. 110 КПК України, в якій, зокрема, вказано, що в мотивувальній частині постанови повинні міститися відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
За результатами розгляду клопотання захисника ОСОБА_14 від 28.09.2022 детектив Національного бюро ОСОБА_9 виніс постанову від 30.09.2022 про відмову у задоволенні клопотання.
В обґрунтування прийнятого рішення детектив зазначив про здійснення слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002168 від 27.10.2020, у тому числі, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, та короткий зміст повідомленої підозри; надходження клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_14 та його вимоги. Посилаючись на ч. 2 ст. 22, п. 8 ч. 3 ст. 42, ч. 1, 3 ст. 93, ст. 160 КПК України, детектив зазначив, що у клопотанні захисник просить провести дії, спрямовані на отримання даних щодо спадкової справи ОСОБА_3 та дійшов висновку, що сторона захисту має можливість самостійно отримати такі відомості.
Слідчим суддею враховано, що клопотання сторони захисту розглянуто детективом в порядку та строки визначені ст. 220 КПК України.
Так, приймаючи оскаржуване рішення, детектив виклав зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови та їх обґрунтування, посилання на положення Кримінального процесуального кодексу України, тобто постанова відповідає вимогам пункту 2 ч. 5 ст. 110 КПК України.
Непогодження сторони захисту із формулюванням підстав для прийняття постанови не може свідчити про недотримання детективом вимог щодо наведення належних мотивів відмови та їх обґрунтування.
Водночас, перевіряючи обґрунтованість постанови детектива від 30.09.2022, слідчий суддя оцінює не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й клопотання сторони захисту на предмет викладених у ньому вимог та їх обґрунтованості.
Так, згідно із п. 12 ч. 2 ст. 42, ч. 4 ст. 46 КПК України захисник підозрюваного має право заявляти клопотання про проведення процесуальних дій.
Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1, 2 ст. 223 КПК України).
Одним із видів слідчих дій є допит (ст. 224 КПК України).
Разом з цим, відповідно до ст. 84, 95 КПК України джерелами доказів у кримінальному провадженні є, зокрема, показання потерпілого, тобто, фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
При цьому, за змістом ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, у тому числі: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) (п. 1), вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (п. 3).
Тобто, проведення слідчих дій повинне переслідувати мету отримання доказів, що підтверджують або спростовують наявність обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Так, згідно із ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Зі змісту повідомленої підозри встановлено, що у цьому кримінальному провадженні перевіряються обставини, за якими: 06.12.2019 ОСОБА_1 на підставі ухвали слідчого судді провів обшук у приміщенні відділення AT «Ощадбанк» за адресою: Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця Михайла Грушевського, 4, в ході якого вилучив з індивідуального сейфу, що орендував ОСОБА_3, банківські метали у злитках з наявними сертифікатами на них - золото 999,9 проби у загальній кількості 8 110 грам, за результатом чого склав протокол; щодо непередачі вилучених під час обшуку дорогоцінних металів ОСОБА_1 до спеціально пристосованого для зберігання речових доказів приміщення; приховання протоколу обшуку від 06.12.2019, клопотання про проведення обшуку від 02.12.2019 та інших матеріалів кримінального провадження від органу досудового розслідування та керівництва Генеральної прокуратури України; щодо не звернення ОСОБА_1 до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого під час обшуку 06.12.2019 майна та не вжиття заходів щодо негайного повернення його особі, у якої воно було вилучено; щодо прикриття факту заволодіння чужим майном та уникнення можливої відповідальності; обставини винесення злитків дорогоцінних металів за межі адміністративної будівлі Генеральної прокуратури України та інше.
Встановлено, що ОСОБА_2 23.10.2020 звернувся до державного бюро розслідувань із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, 365 КК України, до якої додав, зокрема, копії: свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 21.09.2019; витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 57675774 від 24.09.2019; копію довідки приватного нотаріуса від 13.08.2020.
У судовому засіданні встановлено, що під час допиту 11.02.2022 потерпілий ОСОБА_2 повідомив, що його батько ОСОБА_3 за життя придбавав золоті злитки, які зберігав у банківській скриньці АТ «Ощадбанк» м. Ізмаїл, приблизну кількість придбаного золота, повідомив осіб, які були обізнані про діяльність ОСОБА_3 з придбання золота, обставини вжиття приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_15 заходів щодо виявлення всього майна спадкодавця ОСОБА_3 . Зазначене підтверджується копією протоколу допиту потерпілого.
Звертаю увагу, що кримінальне процесуальне законодавство не покладає на детектива обов`язку проводити усі слідчі (розшукові) дії, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути неможливими, недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження. Відповідно до ч. 1, 5 ст. 40 КПК України детектив несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Здійснюючи свої повноваження, детектив є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється. А згідно із ч. 2 ст. 95 КПК України давати показання під час досудового розслідування та судового розгляду є правом потерпілого, а не обов`язком.
Слідчим суддею враховані надані у судовому засіданні пояснення детектива, за якими орган досудового розслідування перевіряє обставини, викладені у показах потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_5, та з`ясовує обставини щодо власника золотих злитків. На час розгляду цього клопотання досудове розслідування не завершене.
Тому доводи сторони захисту про те, що органом досудового розслідування не збираються докази на підтвердження наявності та розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, слідчий суддя оцінює критично.
Водночас, враховуючи вимоги статей 9, 85, 91, 223, 224 КПК України та завдання кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що сторона захисту не довела доцільності з`ясування питань щодо процедури спадкування після померлого ОСОБА_3 шляхом проведення додаткового допиту потерпілого ОСОБА_2 .
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що оскаржуване рішення детектива, з урахуванням положень ч. 5 ст. 40 КПК України, є законним, обґрунтованим, винесеним в межах повноважень, тому у задоволення скарги належить відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_8