Документ № 106862736

Дата засідання: 20/10/2022
Дата винесення рішення: 20/10/2022
Справа №: 991/4620/22
Провадження №: 52021000000000081
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.

Справа № 991/4620/22

Провадження 1-кс/991/4638/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

14 жовтня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_15

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_16

прокурора ОСОБА_17

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_18

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_19 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №520210000000000081 від 09.02.2021 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця смт Козелець Козелецького району Чернігівської обл., який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 191 КК України, ч. 2 ст. 15 ч.5 ст. 191 КК України, ч.1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

13.10.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_19, погоджене прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучківим Ю.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.10.2022 вказане клопотання було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду Федорова О.В.

1.Зміст поданого клопотання

В обґрунтування заявленого клопотання детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 520210000000000081 від 09.02.2021 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4, 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Як зазначає детектив, у ході досудового розслідування встановлено, що у період часу з 08.04.2020 до 31.07.2020 керівник ДП «Укрбурштин» ОСОБА_1, діючи спільно з ОСОБА_2, з метою заволодіння грошовими коштами ДП «Укрбурштин» склав та підписав укладений між ТОВ «Ленд Груп Компані» та ДП «Укрбурштин» договір оренди неіснуючих нематеріальних активів № П-4/5 разом з додатком 1 та актом приймання передачі до вказаного договору, а також акти надання послуг №1-4/5 від 30.04.2020, №2-4/5 від 31.05.2020, № 3-4/5 від 30.06.2020, №4-4/5 від 31.07.2020 на загальну суму 288 300 грн., які містили завідомо неправдиві відомості. Відповідно до вказаного договору з додатками, ДП «Укрбурштин» приймало у строкове користування нематеріальні активи, а саме 107 позицій науково технічної документації вартістю 58 764 000 грн, та зобов`язувалося сплачувати орендну плату в розмірі 76 600 грн за один календарний місяць.

Після цього у зв`язку із працевлаштуванням директора ТОВ «Ленд Груп Компані» ОСОБА_4 у батальйон патрульної поліції у м. Біла Церква УПП у Київській області ОСОБА_2 у період із 31.07.2020 до 20.08.2020, точний час та обставини в ході досудового розслідування не встановлено, залучив до вчинення злочину ОСОБА_3, запропонувавши їй обійняти посаду директора ТОВ «Ленд Груп Компані».

В подальшому, 31.08.2020, ОСОБА_3 як директор ТОВ «Ленд Груп Компані», з одного боку та ОСОБА_1 як директор ДП «Укрбурштин» з іншого, достовірно знаючи про те, що науково технічна документація не існує і в оренду не передавалася, підписали акт надання послуг №5-4/5 до Договору про оренду нематеріальних активів № П-4/5 від 08.04.2020 на суму 76 700 грн., який містив завідомо неправдиві відомості.

Крім того, ОСОБА_3 діючи як директор ТОВ «Ленд Груп Компані», та ОСОБА_1 як директор ДП «Укрбурштин», достовірно знаючи, що науково-технічна документація в кількості 107 позицій не існує та не може бути передана на зберігання ДП «Укрбурштин», діючи за вказівкою ОСОБА_2, 01.09.2020, підписали договір відповідального зберігання № 09-20 та акт здачі-приймання майна з ТОВ «Ленд Груп Компані».

Відповідно до договору відповідального зберігання та акта здачі приймання майна ДП «Укрбурштин» приймало на відповідальне зберігання до 30.10.2020 науково-технічну документацію у кількості 107 позицій загальною вартістю 58 764 000 грн та зобов`язувалося вжити заходів для забезпечення схоронності майна, що не відповідало дійсності, оскільки такої документації не існувало і вона фактично не передавалася.

За твердженням детектива, після цього ОСОБА_1, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, 28.10.2020, перебуваючи в м. Києві по просп. Героїв Сталінграда, 24, повідомив на гарячу лінію Національної поліції України про викрадення з його автомобіля марки «Opel» моделі «Vectra», д.н.з. НОМЕР_1, фінансово-господарських документів та майна ДП «Укрбурштин», у тому числі документів, які були предметом вищезгаданого договору.

Як вказано в клопотанні, 08.10.2020 ОСОБА_1 від імені ДП «Укрбурштин» та ОСОБА_3 від імені ТОВ «Ленд Груп Компані», зловживаючи своїм службовим становищем, достовірно знаючи про фіктивність заборгованості, уклали та підписали з директором ТОВ «Торговий дім «Укрбурштин» ОСОБА_5 договір поруки № 80 016/02 (про відступлення права вимоги), відповідно до якого ТОВ «Ленд Груп Компані» передало вказаному товариству право вимоги за договором про оренду нематеріальних активів від 08.04.2020 № П-4/5 на суму 365 000 гривень.

08.01.2021, директор ТОВ «Ленд Груп Компані» ОСОБА_3 та директор ТОВ «Торговий дім «Укрбурштин» ОСОБА_5, подали до господарського суду м. Києва, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-В, заяви про включення до реєстру вимог кредиторів ДП «Укрбурштин» грошових вимог ТОВ «Ленд Груп Компані» на суму 58 764 000 грн та ТОВ «Торговий дім «Укрбурштин» на суму 365 000 грн з метою подальшого її стягнення у справі № 910/18166/20.

Усе викладене стало підставою для повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, тобто у закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб та у великих розмірах, закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах, та складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

На переконання детектива, повідомлена ОСОБА_1 підозра відповідає критеріям «обґрунтованості» і «розумності» та повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування кримінального провадження доказами, перелік яких наведений у змісті клопотання із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі.

Як зазначає детектив, у ході досудового розслідування кримінального провадження з метою запобігання ризикам визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків виникла необхідність у застосуванні до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Підставами застосування вказаного запобіжного заходу слідчий вказує наявність зазначеної вище обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені в п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, детектив вказує, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, що передбачає можливість призначення їх покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що, на думку детектива, вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Детектив вважає, що усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення вказаного корупційного злочину, ОСОБА_1 може планувати втечу за кордон або на тимчасово окуповану територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, на підтвердження існування вказаного ризику детектив зазначає про наявність у ОСОБА_1 паспорту громадянина України для виїзду за кордон (серія та номер НОМЕР_2 від 28.08.2017), відсутність постійного місця проживання на території України, відсутність родини та утриманців, а також те, що на даний час ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, що свідчить про існування можливості в будь-який момент виїхати за межі України або на окуповану територію.

Також детектив вказує, що за даними слідства, ОСОБА_1 отримав у 2019 році 2 049 633,17 грн доходу, у 2020 році - 237 400 грн, у 2021 році - 400 040 грн, а у 2021 році ОСОБА_1 під час перебування на посаді директора ДП «Укрбурштин» отримував неофіційні доходи від підконтрольних ОСОБА_2 суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, детектив зазначає, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину разом з ОСОБА_2, який у 2021 році отримав 4 500 000 грн доходу, та може допомогти ОСОБА_1 переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Наведені вище обставини, на переконання детектива, дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків втечі підозрюваного ОСОБА_1 з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.

Також детектив вважає, що ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки під час звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП «Укрбурштин» ним не було передано печатку підприємства новому керівництву, а тому він може підмінити, спотворити фінансово-господарські документи підприємства, оригінали яких не було вилучено стороною обвинувачення у ході проведення досудового слідства, а також з метою ухилення від кримінальної відповідальності може видати нові фінансово-господарські документи. Крім того, детектив вказує, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 у справі № 910/18166/20 ОСОБА_1 поновлено на посаді директора ДП «Укрбурштин», а тому після виконання вказаного рішення він зможе діяти у власних інтересах, а не в інтересах підприємства, та спотворити фінансово-господарські документи підприємства.

Додатково детектив відзначає, що характер та обставини вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_1 свідчать про те, що він може будь-яким чином, в тому числі використовуючи власне службове становище, умисно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні. На думку детектива, ОСОБА_1 матиме можливість контактувати із свідками, консультувати їх з приводу приховування, знищення доказів, серед іншого, після вручення йому повідомлення про підозру та ознайомлення з деталями досудового розслідування по даному кримінальному провадженню. Враховуючи поновлення підозрюваного на посаді, в органу досудового розслідування є підстави вважати, що ОСОБА_1, використовуючи своє службове становище, вплив, авторитет, зв`язки у інших сферах суспільного життя, незаконними засобами впливатиме на свідків у даному кримінальному провадженні, у тому числі, які є фахівцями у сфері геології, а саме ОСОБА_6, ОСОБА_7, та колишнього працівника ДП «Укрбурштин» ОСОБА_8, з метою зміни ними показань або відмови від їх надання.

Крім того, детектив вказує, що за даними слідства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають зв`язки в органах поліції та прокуратури, та можуть використовувати їх для впливу на свідків та спеціалістів у даному кримінальному провадженні для зміни ними показань або відмови від їх надання.

У зв`язку з викладеним, детектив вважає необхідним застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів. При цьому, детектив стверджує, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі задоволення клопотання, детектив просить визначити ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На переконання детектива, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків і зазначений розмір застави не є завідомо непомірним.

Крім того, у разі внесення застави підозрюваним відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України на ОСОБА_1 детектив вважає за необхідне покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1)прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

5)носити електронний засіб контролю;

6)утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, зі свідками: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

2.Позиція учасників у судовому засіданні

У судовому засіданні прокурор Лучків Ю.В. повністю підтримав доводи заявленого клопотання, просив його задовольнити з викладених у ньому підстав.

Захисник підозрюваного - адвокат Чернявський Р.М. заперечував проти задоволення вказаного клопотання, вважаючи, що наявні обставини, які спростовують реальність настання визначених слідством ризиків, неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів та помірність розміру застави.

Так, адвокат вказує, що у клопотанні детектив не зазначив конкретних обставин, які відповідно до вимог ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню та обмежився загальними фразами про вчинення ним як виконавцем дій, які слідство вважає злочинними. При цьому, адвокат стверджує, що клопотання не містить даних про причетність підозрюваного до будь-якої протиправної діяльності. Так само, адвокат зазначає, що в клопотанні відсутнє обґрунтування неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Загалом, адвокат вважає, що усі твердження про існування ризиків є голослівними і нічим не підтвердженими. На противагу доводам детектива, адвокат зазначає, що рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора ДП «Укрбурштин» фактично не виконується і не може бути виконане через відсутність на теперішній час такої посади на підприємстві. Також адвокат вказує, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, важкохвору сестру, яка потребує його постійного догляду, а також батьків пенсійного віку, які також потребують допомоги і догляду. Адвокат зазначає, що усі доходи ОСОБА_1 витрачаються на лікування сестри та утримання батьків, що виключає факт їх використання для переховування від слідства та суду.

За таких обставин, адвокат вважає, що вказані детективом ризики відсутні і не можуть настати. На переконання адвоката, встановлені обставини очевидно свідчать про можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі.

3. Мотиви та оцінка слідчого судді

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:

1) чи набула особа статусу підозрюваного?

2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?

3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?

4) чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?

5) чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.

3.1. Щодо набуття статусу підозрюваного

Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру було вручено особисто ОСОБА_1 12.10.2022, про що в матеріалах, долучених до клопотання, міститься письмова розписка останнього про її отримання.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.2.Щодо наявності обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 міг вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, важливо, що остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за двома епізодами злочинної діяльності, а саме за фактами замахів на заволодіння коштами ДП «Укрбурштин» на суму близько 60 000 000 грн., вчинених при укладенні та виконанні договорів про надання послуг оренди та відповідального зберігання для ДП «Укрбурштин, шляхом зловживання службовим становищем службовими особами останнього у змові із представниками приватних суб`єктів господарювання.

Як встановлено слідчим суддею, механізм розслідуваних злочинів передбачав укладення між ДП «Укрбурштин» та ТОВ «Ленд Груп Компані» правочинів щодо надання послуг, які фактично не виконувались та у подальшому перерахуванні за вказаними договорами коштів на рахунки підконтрольних суб`єктів господарювання. Так, за версією слідства, роль ОСОБА_1, який був керівником ДП «Укрбурштин», полягала в укладенні з підконтрольним групі осіб ТОВ «Ленд Груп Компані» договору оренди та відповідального зберігання науково-технічної документації, яка фактично не передаватиметься та не існує, а також у підписанні інших документів із неправдивими відомостями, з метою створення кредиторської заборгованості перед пов`язаними суб`єктами господарювання у т.ч. ТОВ «Ленд Груп Компані», та подальшого її стягнення на користь таких підконтрольних юридичних осіб, та у вжитті заходів для приховування вчинення злочинів.

Зокрема, як встановлено слідчим суддею, ОСОБА_1, як керуючий менеджер ДП «Укрбурштин» уклав та підписав договір №П-4/5 від 08.04.2020 про оренду нематеріальних активів (науково-технічної документації), а також акти приймання-передачі та акти надання послуг до нього. Крім того, як директор ДП «Укрбурштин» уклав та підписав договір відповідального зберігання №09-20 від 01.09.2020, предметом якого була та сама науково-технічна документація, а також акт здачі-приймання відповідного майна до вказаного договору.

У подальшому, 28.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до органів Національної поліції із заявою про викрадення з його автомобіля технічної документації, яка була предметом зазначених договорів.

При цьому, як вбачається з долучених до клопотання матеріалів, будь-яка науково-технічна документація у користування ДП «Укрбурштин» не передавалась і на вказаному підприємстві не зберігалась, а відповідні дії призвели до виникнення у ДП «Укрбурштин» кредиторської заборгованості по вказаним договорам, внаслідок неповернення нібито переданої науково-технічної документації. У подальшому кредиторські вимоги за відповідними договорами були включені до реєстру вимог кредиторів ДП «Укрбурштин» у справі про банкрутство з метою стягнення на користь пов`язаних товариств штучно створеної заборгованості.

Описані вище дії ОСОБА_1 та інших співучасників, їх взаємоузгодженість та взаємозалежність, характер та послідовність, створюють у слідчого судді переконання у тому, що такі особи ймовірно діяли у співучасті, мали спільний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ДП «Укрбурштин» шляхом створення штучної кредиторської заборгованості перед підконтрольними приватними товариствами та її подальшого стягнення на їх користь, що свідчить про ймовірне вчинення ними інкримінованих кримінальних правопорушень. При цьому, з огляду на зміст та обсяг дій підозрюваного ОСОБА_1, його службове становище та надані повноваження, існують достатні підстави вважати, що йому була відведена роль виконавця таких злочинів.

Слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненими кримінальними правопорушеннями, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями та наслідками, які за версією обвинувачення, могли б настати для ДП «Укрбурштин» як боржника за відповідними договорами. В подальшому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованою кваліфікацію його дій за 2 ст. 15, ч. 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, як закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб та у великих розмірах та як закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах, та складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Зазначені вище обставини, які враховані слідчим суддею при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_1 підозри, підтверджуються копіями таких досліджених в ході судового засідання документів:

-договором оренди нематеріальних активів № П-4/5 разом з додатком 1 та актом приймання передачі до вказаного договору, а також актами надання послуг №1-4/5 від 30.04.2020, №2-4/5 від 31.05.2020, № 3-4/5 від 30.06.2020, №4-4/5 від 31.07.2020, №5-4/5 від 31.08.2020, відповідно до яких ДП «Укрбурштин» отримало в оренду науково-технічну документацію в кількості 107 позицій,

-договором відповідального зберігання № 09-20 від 01.09.2020 та актом здачі-приймання майна, відповідно до яких ДП «Укрбурштин» приймало на відповідальне зберігання до 30.10.2020 науково-технічну документацію у кількості 107 позицій загальною вартістю 58 764 000 грн та зобов`язувалося вжити заходів для забезпечення схоронності майна;

-протоколом огляду від 25.08.2022, в ході якого оглянуто із залученням спеціаліста перелік науково-технічної документації, яка була предметом договору оренди від 08.04.2020 та відповідального зберігання від 01.09.2020, та встановлено, що вказаний перелік містить порушення бібліографічних записів та описів, а також вказані науково-технічні праці відсутні у вітчизняних каталогах, реєстрах і базах;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_6, який повідомив, що він є доктором геологічних наук та співавтором низки наукових праць, у тому числі геологічного вивчення надр, зокрема покладів бурштину. Крім того, при ознайомленні зі списком 107 науково-технічних документів він повідомив, що вони у вітчизняних каталогах, реєстрах і базах відсутні, а переважна кількість записів виконана шляхом перефразувань текстових запозичень слів, словосполучень і фраз і достовірних джерел інформації;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_7, яка повідомила, що працює і Інституті геологічних наук НАН України. При ознайомленні зі списком 107 науково-технічних документів ТОВ «Ленд Груп Компані» вона повідомила, що вказаний список містить неіснуючі наукові праці, а даний перелік сформований на основі існуючих праць шляхом зміни та перекручування назв наукових праць;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9, який повідомив, що науково-технічна документація ТОВ «Ленд Груп Компані» містить неіснуючий перелік наукових праць. Крім того, в разі необхідності використання в роботі наукових праць, працівники ДП «Укрбурштин» мали змогу ознайомлюватися з науковими працями безкоштовно у відповідних установах;

-заявою про визнання кредитором у справі № 910/18166/20 про банкрутство, відповідно до якої директор ТОВ «Ленд Груп Компані» ОСОБА_3 звернулася до Господарського суду міста Києва з грошовими вимогами до ДП «Укрбурштин» на загальну суму 58 764 000 грн;

-договором від 80-016/02 (про відступлення права вимоги) від 08.10.2020, відповідно до якого директором ТОВ «Ленд Груп Компані» ОСОБА_3 та директором ДП «Укрбурштин» ОСОБА_1 відступлено право вимоги до ДП «Укрбурштин» на користь ТОВ «Торговий дім «Укрбурштин» на суму 365 000 грн;

-висновками судово-почеркознавчих експертиз №535/1 від 03.02.2022, №536/1 від 03.02.2022, №448/1 від 21.09.2022, відповідно до яких підписи від імені директора ДП «Укрбурштин» ОСОБА_1 у договорі відповідального зберігання № 09-20 від 01.09.2020, актах надання послуг №1-4/5 від 30.04.2020, №2-4/5 від 31.05.2020, № 3-4/5 від 30.06.2020, №4-4/5 від 31.07.2020, №5-4/5 від 31.08.2020, та договорі поруки від 80-016/02 (про відступлення права вимоги) від 08.10.2020, виконані ОСОБА_1 ;

-протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_10 від 28.09.2021-13.10.2021, відповідно до якого виявлено файл з чорновими записами щодо проведених фінансових операцій за 2020 рік, в тому числі не офіційних, що стосуються господарської діяльності ДП «Укрбурштин» та суб`єктів господарювання, які в подальшому заявили грошові вимоги до нього. Крім того, у вказаному файлі передбачені кошти для працівників правоохоронних органів за початок досудового розслідування про викрадення науково-технічної документації, а також неофіційні виплати директору ДП «Укрбурштин» ОСОБА_1 ;

-протоколами негласних (слідчих) розшукових дій, відповідно до яких колишній директор ДП «Укрбурштин» ОСОБА_1 та адвокат ОСОБА_11 повідомляли новому директору ДП «Укрбурштин» ОСОБА_12 про безпідставність грошових вимог ТОВ «Ленд Груп Компані» та пропонували відмовитися від них взамін визнання грошових вимог інших кредиторів ДП «Укрбурштин»;

-листом СВ Оболонського УП ГУ НА в м. Києві з витягом з ЄРДР, відповідно до якого 28.10.2020 ОСОБА_1 звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України;

-статутами ДП «Укрбурштин» та ТОВ «Ленд Груп Компані»;

-рішеннями учасників ТОВ «Ленд Груп Компані»;

-листами ТОВ «Ленд Груп Компані» та ДП «Укрбурштин»;

-протоколами допитів ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_14 ;

-протоколами огляду від 16.05.2022, 10.03.2021, 11.10.2022, 18.10.2021, 12.09.2022, 19.11.2021, 09.09.2022, 28.09.2022;

-протоколом обшуку офісу від 21-22 вересня 2021 року;

-протоколами НСРД від 04.03.2021, 18.03.2021, 30.04.2021;

-іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.

3.3.Щодо наявності ризиків

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (3) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

3.3.1.Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи:

1)відсутність постійного місця проживання та постійного місця роботи;

2)відсутність міцних соціальних зв`язків, оскільки підозрюваний неодружений, не має дітей, а також об`єктів нерухомості у власності, що вказує про недостатність стримуючих його від переховування факторів;

3)достатній рівень матеріального стану, який може використовуватись підозрюваних для забезпечення свого переховування тривалий час;

4)можливість підозрюваного залишити територію України, з огляду на наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон, незважаючи на введення воєнного стану, оскільки така можливість залишається доступною для багатьох категорій громадян;

5)пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права.

Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у можливій найближчій перспективі свідчить про існування вказаного ризику.

Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.

3.3.2.Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Слідчий суддя вважає обґрунтованим доводи прокурора про існування ризику знищення, приховування чи спотворення речей та документів, які мають значення для цього кримінального провадження, враховуючи, що досі не встановлено місцезнаходження печатки державного підприємства «Укрбурштин». Більше того, саме після звільнення з посади директора вказаного ДП підозрюваного не було передано таку печатку, а тому існує ймовірність, що вона перебуває у його розпорядженні. Тож, існує ризик знищення, підміни чи спотворення фінансово-господарських документів підприємства, або створення нових фінансово-господарських документів. У цьому контексті слідчий суддя враховує і описаний спосіб вчинення інкримінованих злочинів, а саме складання і підписання документації із внесенням до неї недостовірних відомостей, а також подання заяви до правоохоронних органів із неправдивими даними щодо викрадення науково-технічної документації, якої фактично не було у володінні підозрюваного.

Також слідчий суддя бере до уваги, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 у справі № 910/18166/20, ОСОБА_1 поновлено на посаді директора ДП «Укрбурштин», а тому після виконання вказаного рішення він зможе діяти у власних інтересах, а не в інтересах підприємства, та спотворити фінансово-господарські документи підприємства. Водночас, слідчий суддя вважає за необхідне відмітити, що вказану ухвалу не долучено до матеріалів клопотання, однак стороною захисту не оспорюється факт поновлення підозрюваного на відповідній посаді.

За таких обставин, існування зазначеного ризику знайшло своє підтвердження.

3.3.3.Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме - спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що:

-інкримінований підозрюваному злочин ймовірно вчинений у співучасті, що може дозволити координувати свої дії підозрюваним їхні показання;

-будучи поновленим на посаді директора ДП «Укрбурштин», може використати своє службове становище та впливати на працівників вказаного ДП та фахівців у сфері геології, з метою зміни ними показань або відмови від їх надання;

-зафіксовані факти впливу підозрюваного на інших осіб шляхом підкупу з метою приховування злочинної діяльності, зокрема такий вплив здійснювався на директора ДП «Укрбурштин» ОСОБА_12 ;

-існують відомості про залучення до злочинної діяльності, участь в якій інкримінується підозрюваному, працівників правоохоронних органів, які зможуть здійснювати вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

3.4.Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст. 191, ч.2 ст. 15 ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України;

-пред`явлення йому підозри у вчиненні декількох злочинів, зокрема особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна;

-здійснення піклування за сестрою, яка має важке захворювання та необхідність догляду за батьками пенсійного віку;

-відсутність постійного місця роботи;

-достатній майновий стан;

-позитивні характеристики з попередніх місць робіт.

3.5.Щодо можливості застосування запобіжного заходу більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор на основі наданих доказів не довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім.

З огляду на це, враховуючи дані про особу підозрюваного, зокрема наявність обов`язків щодо піклування за сестрою, яка має тяжке захворювання, а також, беручи до уваги позицію сторони обвинувачення, слідчий суддя дійшов висновку, що вагомі підстави для застосування відносно підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні. Ризик переховування від органів досудового розслідування, хоча і доведений, але не досягає такого рівня інтенсивності, що свідчило б про необхідність обмеження свободи підозрюваного. Так само і реалізацію ризиків незаконного впливу на свідків та знищення важливих для цього кримінального провадження речей і документів можна запобігти покладенням на підозрюваного певних обов`язків, яких він має дотримуватися, а не ізоляцією підозрюваного від суспільства.

Водночас, слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_1 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків. Крім того, відсутні особи, які б висловили готовність надати письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, на думку слідчого судді, є неможливим, оскільки відсутні офіційні відомості про його місце проживання, а також існує необхідність у частому відвідуванні підозрюваним рідної сестри, яка проживає окремо та є тяжкохворою.

При цьому, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 декількох злочинів у співучасті, зокрема особливо тяжкого корупційного злочину, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а саме - ризик переховування від органу досудового розслідування та суду, ризик сховати, знищити чи спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді застави буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваним та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваного.

Слідчий суддя вважає, що вказаний запобіжний здатен запобігти існуючим ризикам, оскільки можливість звернення застави у дохід держави буде стримуючим фактором у вчиненні ОСОБА_1 позапроцесуальних дій.

3.6.Щодо розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного

При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочинів, в яких підозрюється особа, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.

Як встановлено вище, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ст. 191, ч.2 ст. 15 ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, тобто один із злочинів який йому інкримінується є особливо тяжким, а тому враховуючи п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього має визначатися у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У прохальній частині свого клопотання сторона обвинувачення просить встановити заставу як альтернативний запобіжний захід у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300 гривень.

При цьому, у клопотанні та у судовому засіданні сторона обвинувачення вказує, що ОСОБА_1 відповідно до даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих фізичними особами від податкових агентів, отримав у 2019 році 2 049 633,17 грн доходу, у 2020 році - 237 400 грн, у 2021 році - 400 040 грн. Такі відомості свідчать про достатній майновий стан підозрюваного.

Так, при визначенні розміру застави підозрюваному ОСОБА_1, слідчий суддя враховує його достатній майновий стан, можливість отримання додаткових доходів під час перебування на посаді директора ДП «Укрбурштин», враховуючи встановлені у цьому кримінальному провадженні відомості про нарахування неофіційних зарплат учасникам злочинної діяльності, відсутність офіційних відомостей про перебування на утриманні підозрюваного осіб, однак здійснення піклування за сестрою, тяжкість інкримінованих йому злочинів та спосіб їх вчинення.

Беручи до уваги вказані відомості, слідчий суддя вважає, що розмір застави у максимальних межах п. 3 ч.5 ст. 182 КПК України, а саме 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300 гривень, є помірним для підозрюваного та здатен достатньою мірою забезпечити дієвість цього кримінального провадження.

За описаних вище обставин запобіжний захід у виді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків.

Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою;

2) не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання до територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

5) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зі свідками: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваного і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.

Водночас, слідчий суддя вважає невиправданим прохання детектива та прокурора покласти на підозрюваного обов`язок носити електронний засіб контролю, оскільки в умовах воєнного стану існує постійний ризик необхідності евакуації цивільного населення через загрозу активних бойових дій чи ракетних ударів на території міста Києва.

Строк дії таких обов`язків слід визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 12 грудня 2022 року.

За наведених вище обставин подане клопотання слід задовольнити частково.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 182-184, 193-197, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_19 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.

2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300 (сімсот сорок чотири тисячі триста) гривень.

3.Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою;

2) не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4.Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити до 12 грудня 2022 року включно.

5.В іншій частині вимог клопотання - відмовити.

6.Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами:

Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_3 ;

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).

7.Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

8.Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст. 191 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.5 ст. 191 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.

9.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

10.Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та його захиснику.

11.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

12.Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №520210000000000081 від 09.02.2021 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.

13.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_15