Документ № 106892676

Справа № 991/1798/22

Провадження 1-кс/991/2313/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_21

(далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_22.,

скаржника (адвоката) ОСОБА_23.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_24 від 16.08.2021 про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) 30.03.2021 №52021000000000160,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

01.06.2022 до ВАКС надійшла скарга ОСОБА_3 (далі-скаржник) в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову детектива НАБУ ОСОБА_19 від 16.08.2021 про закриття кримінального провадження від 30.03.2021 №52021000000000160, для розгляду якої відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) протоколом автоматизованого визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_25

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 13.06.2022 відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_23. про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови детектива НАБУ ОСОБА_19 від 16.08.2021 про закриття кримінального провадження від 30.03.2021 №52021000000000160 та повернуто скаргу скаржнику з додатками, однак ухвалою Апеляційної палати (АП) ВАКС від 28.06.2022 частково задоволено апеляційну скаргу скаржника, скасовано ухвалу слідчого судді ВАКС від 13.06.2022 про відмову у поновленні строку та постановлено нову ухвалу, якою скаргу скаржника на постанову детектива НАБУ від 16.08.2021 про закриття кримінального провадження №52021000000000160 від 30.03.2021 повернуто слідчому судді ВАКС для виконання вимог статей 306, 307 КПК.

Відповідно до частини 3 статті 35 КПК протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, дану справу передано слідчому судді ОСОБА_26., яким проведено судовий розгляд 07.07.2022, 05.09.2022, 19.09.2022, 26.09.2022, 13.10.2022. При цьому скаржником неодноразово заявлялись відводи різним слідчим суддям ВАКС, в задоволенні яких було відмовлено.

2. Короткий виклад скарги та позицій учасників судового провадження.

2.1. Скаржник в скарзі просив: 1) поновити строк на оскарження постанови про закриття кримінального провадження від 16.08.2021 та провести судовий розгляд даної скарги в режимі відеоконференції; 2) витребувати із СУ ГУНП Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження від 30.03.2021 №5202100000000160; 3) визнати незаконною та скасувати постанову детектива НАБУ ОСОБА_19 від 16.08.2021 про закриття кримінального провадження від 30.03.2021 №5202100000000160; 4) зобов`язати НАБУ продовжити розслідування матеріали кримінального провадження від 30.03.2021 №5202100000000160 за частиною 2 статті 364, частиною 4 статті 190 КК України та вирішити питання повернення потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 захопленого спільного нерухомого приватного майна, вартість якого згідно судово-будівельної експертизи становить 16 мільйонів 400 тисяч гривень, стверджуючи про незаконність та необґрунтованість зазначеної вище постанови від 16.08.2021про закриття кримінального провадження, яка не надсилалась скаржнику, а також внаслідок невчинення детективом перед закриттям провадження низки слідчих та процесуальних дій відповідно до власного розуміння скаржника, зокрема зазначивши таке:

«24 травня 2022 року захисник потерпілих адвокат ОСОБА_27 за повідомленням та запрошенням в слідче управління ГУНП в Івано-Франківській області ознайомився із матеріалами кримінального провадження № 52021000000000160 від 30.03.2021 року.

Під час ознайомлення із матеріалами вказаного кримінального провадження яке повинно розслідувати НАБУ та направити справу до суду на 92-93 аркуші справи (том 1) ми виявили незаконну та протиправну ПОСТАНОВУ ПРО ЗАКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ДЕТЕКТИВА НАБУ Першого відділу

детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_24 від 16 серпня 2021 року - яка нікому не вручена і по зазначеній постанові у матеріалах справи - відсутні будь-які докази надсилання цієї постанови ЗАЯВНИКАМ, потерпілим та їхньому захисникові ?

Сторона захисту вважає винесення оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження від 16 серпня 2021 року детективом НАБУ протиправним і незаконним з наступних підстав:

1) Перебуваючи у м. Ужгороді детектив НАБУ зобов`язаний був провести - цілий комплекс слідчо-оперативних дій встановлених законодавством України - які він не вчинив, а саме: A) Допитати свідка ОСОБА_2 - співвласника станції технічного обслуговування, автомийки та магазину; Б) Допитати свідка ОСОБА_1 - співвласника станції технічного обслуговування, автомийки та магазину; B) Провести огляд місця події станції технічного обслуговування, автомийки та магазину; Г) Провести одночасні допити вищезазначених свідків із членами ОЗГ які їх пограбували та захопили 28 серпня 2018 року станцію технічного обслуговування, автомийку та магазин; Д) Допитати слідчого та процесуальних прокурорів і встановити причини неповернення із 28 серпня 2018 року майна потерпілим? Ж) провести інший комплекс слідчо-оперативних дій встановлених законом...

Однак, умисно порушуючи вимоги чинного законодавства, детектив у м. Ужгороді провів допит керівника прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 ; не зустрівся і не допитав заявників, не зустрівся із захисником адвокатом ОСОБА_28, а також протиправно і незаконно відмовився визнати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - яким нанесено величезну моральну та матеріальну шкоду (більше ЗО мільйонів гривень) ОРГАНІЗОВАНО-ЗЛОЧИННОЮ ГРУПОЮ ОСІБ в яку входить керівник Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_33 - який «кришує» цих бандитів.

2) Сторона захисту надала б детективу належні і допустимі докази того, чому за П`ЯТЬ років досудового слідства слідчими зібрано 20 томів матеріалів, проведено десятки експертиз, а до керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 - систематично заходить батько «чорного нотаріуса» ОСОБА_6 і десятки повідомлень про підозру по вказівці ОСОБА_5 - не підписуються процесуальними прокурорами!

Доказ: див. матеріали справи, а також логічне порівняння: злочин розпочав державний реєстратор ОСОБА_7 (без суду і слідства позбавив права власності на 1/2 частину спільного майна потерпілих) - по ньому в 2019 році підписані повідомлення про підозру та обвинувальний акт і із 2020 року він є підсуднім; а приватний нотаріус ОСОБА_6 - яка продовжила та завершила злочин ТАКОЖ (без суду і слідства позбавила права власності на другу -1/2 частину спільного майна потерпілих) - АЛЕ по ній до цього часу по вказівці ОСОБА_5 не підписані повідомлення про підозру та обвинувальний акт???3) 30

3) Заявниками, стороною захисту та потерпілими подано сотні звернень до Президента України, КМУ, Генерального прокурора України з приводу забезпечення виконання Указу Президента «Про посилення боротьби з рейдерством та бандитизмом в Україні» - які не виконує керівник Закарпатської обласної прокуратури.

4) ДЕТЕКТИВ НАБУ Першого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 - по нашим даним раніше працював в Закарпатській області, а тому не вчинив жодних слідчо-оперативних заходів та не провів жодну слідчу дію - для притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб, А САМЕ ГОЛОВНЕ: ДЕТЕКТИВ ОСОБА_29. НЕ ВЧИНИВ ЖОДНУ СЛІДЧУ ДІЮ СПРЯМОВАНУ НА ПОВЕРНЕННЯ НЕРУХОМОГО МАЙНА ПОТЕРПІЛИМ - ВІД ОРГАНІЗОВАНО_ЗЛОЧИННОЇ БАНДИ РЕЙДЕРІВ!

5) Ми наголошуємо про те, що дане кримінальне провадження стосується ОЗГ - керівником якої є керівник Закарпатської прокуратури ОСОБА_33 (і це компетенція НАБУ)...

ПОТЕРПІЛІ повідомляють НАБУ про те, що у два етапи у 2018 р. без суду і слідства, порушуючи конституційні права і свободи (Конституція України гарантує право приватної власності) державний реєстратор ОСОБА_30 та приватний нотаріус ОСОБА_31 - ПОЗБАВИЛИ ПРАВА ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ на все спільне нерухоме майно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - ціна якого по Висновку судово-будівельної експертизи становить 16 мільйонів 400 тисяч гривень.

28 серпня 2018 року ОРГАНІЗОВАНО-ЗЛОЧИННА ГРУПА РЕЙДЕРІВ-БАНДИТ1В ЗЛАМАЛИ 5 ДВЕРЕЙ, ВИКРАЛИ 1 МІЛЬЙОН ГРИВЕНЬ, ПОГРАБУВАЛИ ТА ЗАХОПИЛИ

ВИЩЕЗАЗНАЧЕНЕ ПРИВАТНЕ МАЙНО.

Керівником Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_11 (за корупційну домовленість та особисту зацікавленість) надаються незаконні вказівки та сприяння ОЗГ - внаслідок чого десятки підписаних слідчими підозр членам ОЗГ - умисно не погоджуються закарпатськими процесуальними прокурорами і не підписуються; а кримінальні провадження в 20 томах - де містяться десятки судових експертиз по вказівці ОСОБА_12 - лежать «мертвим грузом» - а ОЗГ «знищує захоплене спільне майно ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ».

Потерпілі та їхній захисник подають десятки клопотань в порядку вимог ст. 220 КПК України - про заміну процесуального прокурора ОСОБА_32 (як некомпетентного, не кваліфікованого), клопотання про порушення ст. 219 КПК України прокурорами - однак керівник Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_33 ігнорує все і «КРИШУЄ ОЗГ,якувінже і очолив»!

Доказом знищення майна та нанесення матеріальної шкоди ОСОБА_15 та ОСОБА_16 - є руйнування та повне знесення застановго майна 2-ох кімнатної квартири яка розміщена на їхній спільній земельній ділянці - і яка зазначена в Договорі іпотеки -ПРО ЩО МИ ПРОСИЛИ ВСТАНОВИТИ ДЕТЕКТИВА !

Отже, внаслідок фальсифікації та підробки документів і внесення неправдивих відомостей у Державному реєстрі речових прав ОСОБА_13 та ОСОБА_17 заподіяно тяжких наслідків у вигляді матеріальної шкоди на загальну суму 16 мільйонів 400 тисяч гривень (нерухоме майно та земельну ділянку у м. Ужгороді), що більше ніж 500 разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення».

22.09.2022 до ВАКС із слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області надійшли завірені копії матеріалів кримінального провадження №5202100000000160 від 30.03.2021 на 147 аркушах.

2.2. В судовому засіданні 13.10.2022 скаржник підтримав подану скаргу та просив її задовольнити.

Детектив НАБУ ОСОБА_29. належним чином повідомлявся про час і місце судових засідань, проте в такі не прибув, що відповідно до частини 3 статті 306 КПК не перешкоджало розгляду скарги. При цьому листом від 26.09.2022 №0441-256/17777 детектив НАБУ повідомив, що вважає подану скаргу необґрунтованою та просив відмовити в її задоволенні, зазначивши про відсутність у НАБУ матеріалів кримінального провадження від 30.03.2021 №520210000000016 внаслідок їх скерування 16.08.2021 до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) для визначення підслідності за ГУ НП у Закарпатській області, а згідно із відомостями ЄРДР наразі таке перебуває у провадженні ГУ НП в Івано-Франківській області.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 3 КПК, на слідчого суддю покладається функція здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.

Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.

Зокрема, пунктами 3, 4 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; та рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

3.2. Частиною 1 статті 9 КПК встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 9 КПК, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Також статтею 91 КПК визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до частини 2 статті 84 КПК, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи та висновки експертів.

Частинами 1, 2 статті 223 КПК визначено, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Отже, кримінальне провадження повинно закриватись після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. При цьому постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено сутність заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

При цьому постанова про закриття провадження повинна відповідати вимогам частин 5, 6 статті 110 КПК, згідно із якою постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.

3.3. Судовим розглядом встановлено, що ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_34 від 25.03.2021 в справі №991/1913/21 задоволено скаргу адвоката ОСОБА_23., подану в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 на бездіяльність НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та зобов`язано уповноважену особу НАБУ внести до ЄРДР відомості за заявою адвоката ОСОБА_23., подану в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення, що надійшла до НАБУ 09.03.2021 року, розпочати досудове розслідування, про що проінформувати заявника шляхом надання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Така ухвала слідчого судді ВАКС стала підставою для початку досудового розслідування у кримінальному провадженні від 30.03.2021 №5202100000000160, проведення якого було відповідно 30.03.2021 було доручено детективу НАБУ ОСОБА_35., який 31.03.2021 направив скаржнику лист про внесення відомостей до ЄРДР та початок досудового розслідування.

Листом від 01.04.2021 детектив НАБУ ОСОБА_36 звернувся до слідчого управління ГУНП в Закарпатській області про направлення інформації щодо стану кримінальних проваджень №22018070000000023 та 420200700000000233, а саме інформацію: - xи повідомлено будь якій особі про підозру у кримінальних провадження № 22018070000000023,420200700000000233? - чи вжито заходів щодо накладення арешту на будівельний комплекс в АДРЕСА_1 ? - чи проводилася оцінка будівельного комплексу?

Листом від 19.04.2021 №1967/106/7-2021 старший слідчий ГУНП в Закарпатській області повідомив детектива НАБУ про те, що «в провадженні СУ ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження №22018070000000023 від 21.03.2018, до якого, 26.06.2020 приєднано кримінальне провадження № 42020070000000233 від 15.05.2020. У кримінальному провадженні №22018070000000023 від 21.03.2018 повідомлено про підозру державного реєстратора ОСОБА_18 за ч.3 ст.362 та ч.4 ст.358 КК України. В подальшому матеріали, щодо вчинення ОСОБА_18 вказаних кримінальних правопорушень, виділені в окреме провадження, яке в подальшому скеровано до суду з обвинувальним актом. Також інформуємо, що в рамках кримінального провадження № 22018070000000023 від 21.03.2018, з метою збереження речових доказів, накладено арешт на земельну ділянку та об`єкт нерухомості, який на ній знаходиться, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, разом з цим, проводилась оцінка вказаного нерухомого майна» з доданими копіями ухвали суду про накладення арешту на нерухоме майно, на 4 аркушах. та висновку комплексної судової оціночно-земельної та оціночно- будівельної експертизи від 13.05.2019 №9845,9881, 9882,9883, на 11 аркушах.

Згодом ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_34 від 08.06.2021 в справі №991/3784/21 задоволено частково скаргу адвоката ОСОБА_23., подану в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, на постанову детектива НАБУ ОСОБА_19 від 14.05.2021 у кримінальному провадженні №5202100000000160, та скасовано постанову детектива НАБУ ОСОБА_19 від 14.05.2021 про відмову у залученні потерпілими у кримінальному провадженні №5202100000000160. При цьому в такій ухвалі слідчий суддя зокрема зазначив таке: «Слідчий суддя враховує, що твердження адвоката ОСОБА_23. щодо того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заподіяна матеріальна шкода не є очевидно необґрунтованими. Доводи детектива НАБ України ОСОБА_19 про те, що в ході іншого кримінального провадження повідомлено про підозру особам, про яких йдеться мова у заяві адвоката ОСОБА_3, а тому діяння, які підлягають оцінці у Кримінальному провадженні не можна вважати такими, що заподіяли шкоду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є непереконливими, тому не можуть бути покладені в основу постанови про відмову у залученні потерпілими. …Слідчий суддя не може зобов`язати детектива НАБ України залучити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у якості потерпілих в кримінальному провадженні. На підставі викладеного, слідчий суддя робить висновок, що скаргу адвоката ОСОБА_3 слід задовольнити частково».

Слідчий суддя зазначає, що відповідно до вищенаведеного, відсутні будь-які належні докази того, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 мають статус потерпілих у кримінальному провадженні від 30.03.2021 №5202100000000160, тоді як скаржник ОСОБА_3 має статус заявника у такому провадженні.

Статтею 60 КПК визначено, що заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим. Заявник має право: 1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; 1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; 2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи; 3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування. Заявник, який є викривачем, крім передбачених цією статтею прав, має право в порядку, встановленому Законом України «Про запобігання корупції», отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням. Інформація надається слідчим або прокурором у строк не більше п`яти днів з моменту подання заяви.

Також листом від 05.05.2021 детектив НАБУ ОСОБА_29. звернувся до процесуального керівника САП ОСОБА_37., де просив вжити заходів щодо визначення підслідності у кримінальному провадженні №52021000000000160 за відповідним органом досудового розслідування та направлення зазначених матеріалів для організації здійснення подальшого досудового розслідування, повідомивши, що «29.03.2021 були внесені відомості за заявою ОСОБА_3, в якій останній повідомляє про імовірне зловживання службовим становищем реєстратором центру надання адміністративних послуг, приватним нотаріусом та керівником Закарпатської обласної прокуратури. В ході досудового розслідування встановлено, що Слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22018070000000023 від 21.03.2018 в рамках якого повідомлено про підозру державному реєстратору центру надання адміністративних послуг. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду накладено арешт на нерухоме майно, яке є об`єктом злочинного посягання. Досудове розслідування триває, процесуальне керівництво здійснюється Закарпатською обласною прокуратурою».

Листом від 014.06.2021 начальника третього відділу САП ОСОБА_38 повідомлено детектива НАБУ ОСОБА_19 про те, що «підстави передбачені статтею 216 КПК України для прийняття процесуального рішення про визначення підслідності у кримінальному провадженні №52021000000000160 від 30.03.2021 відсутні. В ході досудового розслідування необхідно надати правову оцінку діям керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_39. та шляхом проведення необхідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій підтвердити чи спростувати факт зловживання службовим становищем всупереч інтересів служби. За результатами проведених слідчих (розшукових) дій у цій частині необхідно прийняти одне з передбачених КПК процесуальних рішень».

23.07.2021 детектив НАБУ ОСОБА_29. допитав як свідка ОСОБА_11, керівника Закарпатської обласної прокуратури, склавши відповідний протокол, де викладені показання свідка, згідно із якими такий «незнайомий з громадянами ОСОБА_1 або ОСОБА_2, у будь-яких відносинах з такими не перебував, тоді як ОСОБА_3 знає виключно з того, що вивчав матеріали кримінального провадження №12021070030000057 від 16.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 398 КК та складав йому повідомлення про підозру, що він не є процесуальним керівником у будь-яких провадженнях за участі згаданих осіб, що він як керівник Закарпатської обласної прокуратори не проводив заслуховування кримінальних проваджень, де згадані особи є потерпілими чи іншою стороною у провадженні, та будь-яких вказівок щодо організації досудового розслідування не надавав, що не приймав будь-яких рішень, внаслідок яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не можуть здійснювати володіння та розпорядження належним їм майном, що не знаю особу на ім`я ОСОБА_20, та за приводу звернення ОСОБА_3 до ВАКС та НАБУ з заявою про злочин зазначив, що, на його думку, приводом для такого звернення з заявою про злочин, де повідомлено про зловживання ним як керівником Закарпатської обласної прокуратури, службовим становищем є те, що ОСОБА_3 перебуває у статусі підозрюваного у межах кримінального провадження №12021070030000057 від 16.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 398 КК, яке розслідується за фактом умисного заподіяння ОСОБА_3 представнику особи - адвокату ОСОБА_40. - легких тілесних ушкоджень, у зв`язку з діяльністю, пов`язаною з наданням правової допомоги. В ході досудового розслідування стороною обвинувачення встановлено наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_3 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. При цьому КПК передбачений особливий порядок провадження відносно окремої категорії осіб, в том числі стосовно адвоката, главою 37 КПК та статтями 481, тому 04.06.2021 ним, як керівником обласної прокуратури, складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 398 КК, тобто у вчиненні умисного заподіяння представнику особи легких тілесних ушкоджень у зв`язку з діяльністю, пов`язаною з наданням правової допомоги, та вручення якого доручено прокурору Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_41, котрий того ж дня вручив таку ОСОБА_3 . Такі дії вченені ним у межах повноважень керівника обласної прокуратури».

Постановою від 16.08.2021 детектив НАБУ ОСОБА_29. закрив крнмінальне провадження №52021000000000160 від 30.03.2021 відносно керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_11 у зв`язку із відсутністю в його діях ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України, копію якої направив прокурору.

Постановою прокурора САП ОСОБА_42 від 10.09.2021 визначена підслідність у кримінальному провадженні №52021000000000160 від 29.03.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України за Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, про що внесено відомості до ЄРДР та скеровано постанову до Закарпатської обласної прокуратури для організації подальшого досудового розслідування і забезпечення процесуального керівництва.

Згодом постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_43. від 17.11.2021 здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000160 було доручено Головному управлінню Національної поліції в Івано-Франківській області, у провадженні якого перебуває наразі.

3.4. Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Згідно із частиною 6 статті 284 КПК, копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв`язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови. Копія постанови прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи надсилається заявнику, одному із близьких родичів або члену сім`ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захиснику померлого, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до наданих СУ ГУНП Івано-Франківської області копій матеріалів кримінального провадження №5202100000000160 оскаржувана постанова детектива НАБУ від 16.08.2021 про закриття такого кримінального провадження дійсно не направлялася ні ОСОБА_3, ні особам, яких він представляє, - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Однак слідчий суддя вважає, що ненаправлення детективом НАБУ постанови від 16.08.2021 про закриття кримінального провадження №5202100000000160 не свідчить про незаконність такої постанови за її сутністю, а лише може бути обґрунтованою підставою для поновлення пропущеного строку на оскарження такої постанови.

Разом з тим, наявними матеріалами справи підтверджується, що 24.05.2022 скаржник ознайомився у СУ ГУНП Івано-Франківської області із матеріалами кримінального провадження від 30.03.2021 №5202100000000160, зокрема із постановою від 16.08.2021 детектива НАБУ ОСОБА_44 про закриття такого провадження, та згодом 01.06.2021 направив електронною поштою до ВАКС скаргу на таку постанову.

Враховуючи такі обставини, скаржником фактично не пропущено визначений статтею 304 КПК строк на подання скарги, тому слідчий суддя не вважав необхідним розглядати прохання про поновлення пропущеного строку, викладене у пункті 1 прохальної частини скарги.

3.5. Статтею 284 КПК визначено вичерпний перелік випадків, за яких закривається кримінальне провадження та провадження щодо юридичної особи, а також визначено випадки, коли закриття провадження уповноважений здійснювати слідчий, коли - прокурор, а коли - суд.

Відповідно до частини 4 статті 284 КПК, слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 9-1 частини 1 статті 284 КПК, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру, а прокурор - щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною 1 статті 284 КПК.

Пунктом 1 частини 2 статті 284 визначено такий випадок закриття кримінального провадження, як встановлена відсутність у діянні складу кримінального правопорушення.

Частиною 1 статті 11 КК визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення, а за частиною 1 статті 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Склад кримінального правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об`єкт; 2) об`єктивна сторона; 3) cуб`єкт; 4) суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність.

Окрім того, правові підстави, які відносять справи до підслідності НАБУ та предметної підсудності ВАКС визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК.

Згідно із статтею 33-1 КПК ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК.

Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.

Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:

1) кримінальне правопорушення вчинено:

- Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України;

- державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»;

- депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;

- суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

- прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини 1 статті 15 Закону України «Про прокуратуру»;

- особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище;

- військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;

- керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.

КК в примітці до статті 45 визначив вичерпний перелік корупційних кримінальних правопорушень, який розширеному тлумаченню не підлягає, а саме, що корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2,366-3 цього Кодексу.

3.6. Частина 1 статті 364 КК визначає кримінальним правопорушенням зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, а частина 2 статті 364 визначає кваліфікуючу ознаку - завдання тяжких наслідків. При цьому пунктами 3, 4 примітки до статті 364 КК визначено, що істотною шкодою вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Тобто зловживання владою або службовим становищем визнається кримінальним правопорушенням лише за наявності таких ознак в їх сукупності:1) використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) вчинення такого діяння з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи інших осіб; 3) заподіяння такими діями істотної шкоди або тяжких наслідків охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Також, згідно з частиною 1 статті 216 КПК, слідчі органів Національної поліції (далі - НП) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування. Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 216 КПК, детективи органів Бюро економічної безпеки України (далі-БЕБУ) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191 (крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 3 цієї статті) та 364 КК, за умови що розмір предмета такого кримінального правопорушення або завданої ним шкоди становить від п`ятисот до двох тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, та його вчинено службовою особою державного органу, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, та досудове розслідування такого кримінального правопорушення не віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи НАБУ.

Отже, статтею 216 КПК визначена диференційована підслідність кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК, залежно від встановленого законом на час вчинення такого кримінального правопорушення конкретного розміру його предмета або завданої ним шкоди, а саме - органам Національної поліції (розмір предмета або завданої шкоди до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), Бюро економічної безпеки України (розмір предмета або завданої шкоди 500-2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) та НАБУ (розмір предмета або завданої шкоди понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).

Відтак можливість здійснення НАБУ досудового розслідування та судового контролю слідчими суддями ВАКС у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтею 364 КК, також обумовлена конкретним розміром предмета такого кримінального правопорушення або розміром завданої ним шкоди, встановленого законом на час його вчинення, що вимагає ретельного належного обґрунтування такого розміру. При цьому слідчий суддя бере до уваги правову позицію, викладену в ухвалі від 14.12.2021 Касаційного кримінального суду ВС у справі №991/4989/21, а саме, що «Законодавець не ототожнює підслідність НАБУ і підсудність Вищого антикорупційного суду», тобто здійснення НАБУ досудового розслідування не означає автоматичної підсудності будь-якої справи ВАКС.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-IX установлено у 2021 році такий прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривня, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривні;

Відтак розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК, або розмір завданої ним шкоди, для можливості кваліфікації діяння як кримінального правопорушення для підслідності НАБУ, а в подальшому здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС у 2021 році в будь-якому разі повинен був становити не менше 4 540 000 грн. (2270 грн. х 2000).

3.7. Дослідивши матеріали судової справи разом з матеріалами кримінального провадження №5202100000000160, слідчий суддя вважає, що в ході досудового розслідування детективом НАБУ вжито належних заходів для забезпечення виконання визначеного статті 2 КПК завдання щодо його швидкого, повного та неупередженого проведення, та у відповідності до вимог статті 223 КПК вчинено всі можливі та необхідні дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів та їх перевірку, ретельно досліджено та перевірено обставини, зазначені у заяві про вчинення кримінального правопорушення, їм надано належну оцінку, досудове розслідування проведено із застосуванням всіх можливих засобів для всебічного, неупередженого та об`єктивного розслідування, з перевіркою всіх фактичних обставин справи, що може мати суттєве значення для розслідування кримінального провадження.

Лише після цього постановою детектива НАБУ від 16.08.2021 кримінальне провадження №5202100000000160 закрито з підстав відсутності ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК, оскільки в ході досудового розслідування не встановлено жодних даних про будь-які зловживання всупереч інтересам служби з метою отримання неправомірної вигоди керівником Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_11 та завдання саме його діями істотної шкоди або тяжких наслідків охоронюваним законом правам та інтересам самого скаржника чи особам, яких він представляє.

При цьому твердження скаржника про необхідність здійснення будь-яких інших слідчих (розшукових) дій не ґрунтується на будь-яких фактичних обставинах справи, враховуючи також, що орган досудового розслідування в залежності від описаних заявником обставин, в яких такий вбачає ознаки кримінального правопорушення, самостійно, за внутрішнім переконанням, визначає які саме процесуальні дії та коли належить здійснити для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у певному кримінальному провадженні, оскільки відповідно до частини 1 статті 36 КПК, яка кореспондується з частиною 5 статті 40 КПК, прокурор, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора, слідчого.

Загалом слідчий суддя вважає, що фактично кримінальне переслідування керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_39. було ініційовано скаржником винятково з очевидною метою тиску на такого з метою унеможливити належне здійснення таким повноважень.

Усе вищевикладене свідчить про дотримання детективом вимог статей 91-94 КПК щодо збирання доказів, оцінки вже наявних доказів, дотримання вимог статті 9 КПК щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, надання їм належної оцінки, детективом вжиті всі заходи для встановлення встановлена наявності/відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, за результатами яких винесено обґрунтовану постанову про закриття кримінального провадження з підстав відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК, яка відповідає вимогам статті 110 КПК.

3.8. Відповідно до статті 307 КПК, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

З огляду на наведене вище, слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова детектива від 16.08.2021 про закриття кримінального провадження від 30.03.2021 №52021000000000160 належним чином обґрунтована, відповідає за формою та змістом вимогами КПК, тоді як скаржник не навів жодних належних підстав для задоволення його скарги, а тому належить відмовити в її задоволенні.

Керуючись статтями 303-309, 372, 376, 532 КПК суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_23. на постанову детектива НАБУ ОСОБА_19 від 16.08.2021 про закриття кримінального провадження від 30.03.2021 №5202100000000160.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_45