- Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
Справа № 991/4443/22
Провадження 1-кс/991/4460/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3., за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4, представника особи, в інтересах якої подано клопотання, - адвоката ОСОБА_5, при розгляді клопотання адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах власника (володільця) майна ОСОБА_1, про скасування арешту майна, подане в рамках кримінального провадження № 52020000000000711 від 09.11.2020 р.,
В С Т А Н О В И В :
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах власника (володільця) майна ОСОБА_1, про скасування арешту майна, подане в рамках кримінального провадження № 52020000000000711 від 09.11.2020 р., в якому він просить скасувати арешт, накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 05.08.2021 у справі № 991/5256/21 на наступне майно:
- мобільний телефон «iPhone XS Max», модель МТ792ZA/A, серійний номер НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2 з SIM-карткою з номером телефону НОМЕР_3 ;
- мобільний телефон «iPhone 11 Pro Max», модель МWF822A/A, серійний номер НОМЕР_4, IMEI НОМЕР_5 з SIM-карткою з номером телефону НОМЕР_6 .
Клопотання мотивовано тим, що в рамках кримінального провадження № 52020000000000711 від 09.11.2020 р. в ході обшуку 29.07.2021 за місцем проживання ОСОБА_1 було тимчасово вилучене вищевказане майно (мобільні телефони), на яке ухвалою Вищого антикорупційного суду від 05.08.2021 у справі № 991/5256/21 було накладено арешт, однак, вже більше року з моменту їх вилучення жодних процесуальних дій з вилученим майном не здійснюється, експертизи не проводяться, за такого в подальшому застосуванні арешту потреба відсутня.
Від детектива ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення на клопотання, в яких він зазначив, що на даний час, виходячи з розміру предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України, яке розслідується у кримінальному провадженні № 52020000000000711 від 09.11.2020 р. (189 400 кг насіння соняшнику вартістю 3 266 195 гривень), це кримінальне провадження не підсудне Вищому антикорупційному суду у відповідності до положень ст. 33-1 КПК України з урахуванням положень ч. 5 ст. 216 КПК України.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 зазначив, що висловлена позиція детектива є обґрунтованою, не заперечував стосовно того, що кримінальне провадження № 52020000000000711 від 09.11.2020 р. Вищому антикорупційному суду не підсудне.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 174 КПК України про час та місце розгляду клопотання про арешт майна повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно. Чинними положеннями КПК України не передбачена обов`язкова участь зазначених осіб під час розгляду клопотання про скасування арешту майна.
Враховуючи положення ст. 174 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду клопотання про скасування арешту майна, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд клопотання за відсутності детектива.
Розглянувши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
В кримінальному процесуальному праві підсудність характеризується як розмежування повноважень судів щодо розгляду справ. Визначити підсудність означає вказати, якимй суд буде розглядати дану справу.
У сучасному кримінальному судочинстві застосовується підсудність у трьох розрізах: територіальна, інстанційна, предметна.
Виходячи з положень абз. 2 ч. 1 ст. 32 КПК України Вищий антикорупційний суд здійснює кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, що вчинені на території України і віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
Статтею 33-1 КПК України визначена предметна підсудність Вищого антикорупційного суду.
Згідно положень статті 33-1 Кримінального процесуального кодексу України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
У примітці до ст. 45 КК зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються:
а) кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем;
б) кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України.
Пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України передбачені умови, хоча б одна з яких повинна мати місце при вирішенні питання про підсудність кримінального провадження Вищому антикорупційному суду щодо кримінальних правопорушень, передбачених вищезазначеними статтями Кримінального кодексу України, а саме, -
1) кримінальне правопорушення вчинено:
Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України;
державним службовцем, посада якого належить до категорії "А";
депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;
суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України "Про прокуратуру";
особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище;
військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;
керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) кримінальне правопорушення, передбачений статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 статті 33-1 Кримінального процесуального кодексу України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті. Інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої статті 34 цього Кодексу).
З огляду на зазначені норми закону, в даному випадку підлягає застосуванню саме предметна підсудність, відповідно до якої Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно конкретних корупційних кримінальних правопорушень, передбачених законом, у випадку наявності хоча б однієї з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.Інші суди не можуть розглядати ці провадження.
Крім того, 22 вересня 2019 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду" від 18.09.2019р. №100-ІХ.
Вказаним законом внесені наступні зміни до п.20-2 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК):
Підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань:
1) з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду";
2) до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
З урахуванням викладеного вбачається, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно конкретних корупційних злочинів передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо дотримані нижчевикладені умови:
1) наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України»;
2) відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до 22 вересня 2019 року та досудове розслідування здійснюється Національним антикорупційним бюро України або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або
3) відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань після 22 вересня 2019 року (при цьому відсутні прив`язка до конкретного органу досудового розслідування, який повинен в цьому випадку здійснювати досудове розслідування в такому кримінальному провадженні).
Відтак, факт здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні детективами Національного антикорупційного бюро України за ознаками корупційного кримінального правопорушення не є беззаперечною умовою для віднесення розгляду відповідної справи (скарги/клопотання) до підсудності Вищого антикорупційного суду, якщо відсутні і інші вищезазначені умови/критерії визначення предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
Частиною 6 ст. 9 КПК визначено, що у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК на суддів, слідчих суддів, прокурорів керівників органів досудового розслідування, слідчих, інших службових осіб органів державної влади покладається обов`язок неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою Україною, вимог інших актів законодавства, що є реалізацією принципу законності.
Таким чином, системне тлумачення ч. 1 ст. 33-1 КПК доводить до висновку про неприпустимість виходу за межі тієї підсудності, яка є безсумнівною, з огляду на загальні засади кримінального провадження, зокрема законність та верховенство права, однією зі складових якого є принцип юридичної визначеності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як свідчить аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 § 1». Відповідну позицію зазначено, зокрема, у рішенні ЄСПЛ «Richert v Poland» (п. 41).
З огляду на зазначене, розгляд судом, зокрема, Вищим антикорупційним судом, справ, які не належать до його підсудності, є порушенням правил підсудності, що суперечить припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.
Вихід за ці межі підсудності Вищого антикорупційного суду, які встановлені статтею 33-1 Кримінального процесуального кодексу України та п. 20-2 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України та є безсумнівними, суперечитиме загальним засадам кримінального провадження і вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Пунктом 10 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 статті 5 КПК України встановлено, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Так, слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000711 від 09.11.2020 р. за фактом вчинення службовими особами ДП «Охтирський КХП», за попередньою змовою групою осіб з іншими особами, шляхом зловживання своїм службовим становищем, розтрати чужого майна в особливо великому розмірі, а саме 189 400 кг насіння соняшнику вартістю 3 266 195 гривень, тобто, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.
Враховуючи положення статті 33-1 КПК України та п.п. 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження щодо корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України, який вчинено, зокрема, службовими особами суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, якщо розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди у дві тисячі і більше разівперевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 52020000000000711 від 09.11.2020 р. вбачається, що час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, припадає на 2020 рік.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2020, складає 2102 грн.
Таким чином, у випадку вчинення кримінального правопорушення у 2020 році, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження щодо корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України, який вчинено, зокрема, службовими особами суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, якщо розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди становить 4 204 000 гривень (2000 * 2102 грн.) і більше.
Натомість, у кримінальному провадженні № 52020000000000711 від 09.11.2020 р. розслідується кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, та розмір предмета такого кримінального правопорушення становить 3 266 195 гривень.
Таким чином, кримінальне провадження № 52020000000000711 від 09.11.2020 р. не підсудне Вищому антикорупційному суду, оскільки не відповідає критеріям, визначеним у статті 33-1 КПК України з урахуванням п.п. 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України, а саме, не відповідає критерію щодо розміру предмета кримінального правопорушення, а отже не відповідає умовам, встановленим п.2 ч. 5 ст. 216 КПК України.
З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що адвокат ОСОБА_5 звернувся з клопотання про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 52020000000000711 від 09.11.2020 р., яке Вищому антикорупційному суду непідсудне, то слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_5 непідсудне Вищому антикорупційному суду, а тому розгляд даного клопотання та прийняття рішення за результатами такого розгляду не відноситься до компетенції Вищого антикорупційного суду і суд не може прийняти рішення за відповідним клопотанням з урахуванням, зокрема, положень ч.1 ст.5 КПК України.
Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, зокрема, засада законності, диспозитивність.
Згідно п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України (Диспозитивність), слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КПК України (Законність) під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді.
З огляду на загальні засади кримінального провадження, зокрема, принципу законності, який не буде дотримано у випадку розгляду слідчим суддею клопотання, яке не підсудне Вищому антикорупційному суду, враховуючи те, що розгляд такого клопотання вже було розпочато слідчим суддею цього суду, то належним процесуальним рішенням в даному випадку буде закриття провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна та повернення такого клопотання особі, яка його подала.
Враховуючи викладене, керуючись ч. 6 ст. 9, статтями 33-1, 304 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах власника (володільця) майна ОСОБА_1, про скасування арешту майна, подане в рамках кримінального провадження № 52020000000000711 від 09.11.2020 р., закрити, клопотання разом із усіма доданими до нього матеріалами, повернути особі, яка його подала, - адвокату ОСОБА_5
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_3.