- Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.
Справа № 991/4726/22
Провадження 1-кс/991/4745/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
17 жовтня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_8,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_9,
прокурора - ОСОБА_10
підозрюваного - ОСОБА_1,
захисника - адвоката ОСОБА_11.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_12 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000310 від 14.10.2022 відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Суми, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, працюючого адвокатом,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
17.10.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_12, погоджене прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .
На підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 17.10.2022 вказане клопотання було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_8
1.Зміст поданого клопотання
В обґрунтування поданого клопотання детектив зазначає, що слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000310 від 14.02.2022 за ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України за підозрою ОСОБА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
Так, детектив зазначає, що в ході досудового розслідування встановлено, що в період з 14.10.2022 по 15.10.2022 ОСОБА_2, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1, перебуваючи у м. Суми здійснили отримання частини неправомірної вигоди в сумі 5 000 доларів США (що за курсом Національного банку України становить 182 843,00 грн.) від ОСОБА_3 за вчинення ОСОБА_2 як службовою особою в інтересах ОСОБА_3 та ТОВ «Група Айсберг» дій з використанням свого службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди в сумі 8 000 доларів США (що за курсом Національного банку України становить 292 548,80 грн.).
Як вказує детектив, відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області від 15.09.2022 № 352 о/с на ОСОБА_2 покладено тимчасове виконання обов`язків заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Сумській області - начальника відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи.
Згідно із пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є поліцейські. Також відповідно до ст. 22 вказаного Закону особам, зазначеним особам забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно, або кошти в приватних інтересах.
Однак, детектив зазначає, що ОСОБА_2, нехтуючи зазначеними вимогами законодавства, умисно висловив вимогу про надання неправомірної вигоди та одержав її за таких обставин.
Детектив стверджує, що розслідуване у цьому кримінальному провадженні кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.
13.10.2022 працівник ТОВ «Група Айсберг» (юридична адреса: Сумська обл., м. Суми, вул. Юрія Вєтрова, будинок 24, ЄДРПОУ - 32779306) ОСОБА_4 під час спроби самовільно розвантажити автомобіль з деревиною, допустив порушення правил техніки безпеки та отримав травму на виробництві та його було доставлено до медичного закладу та повідомлено про нещасний випадок поліцію.
Протягом 13.10.2022 працівниками відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я СУ ГУНП в Сумській області здійснювалася фіксація події, зокрема проводився огляд місця події та інші слідчі дії.
За версією слідства, у цей час у т.в.о. заступника начальника СУ ГУНП в Сумській області - начальника відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи ОСОБА_2 виник умисел на вимагання та отримання неправомірної вигоди. З цією метою він приблизно о 15.40 13.10.2022 з використанням власного мобільного телефону НОМЕР_1 зателефонував на мобільний телефон директора ТОВ «Група Айсберг» ОСОБА_3 НОМЕР_2, представився йому начальником відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я СУ ГУНП в Сумській області та наполіг на негайній зустрічі у дворі офісного приміщення Підприємства за адресою: м. Суми, вул. Ю. Вєтрова, 24.
Відразу після того ОСОБА_3 зі своїм знайомим ОСОБА_5 вийшли у двір. ОСОБА_2, діючи у власних інтересах, маючи на меті отримання неправомірної вигоди, усвідомлюючи неправомірність своїх дій повідомив ОСОБА_3, що за фактом нещасного випадку на виробництві найближчим часом буде внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування за фактом порушення вимог законодавства про охорону праці, під час здійснення якого буде накладено арешт на автомобіль, на якому перевозилася деревина, а також, ймовірно, буде зареєстроване інше кримінальне правопорушення щодо законності ведення господарської діяльності під час якого також будуть застосовуватися різноманітні заходи забезпечення кримінального провадження.
При цьому, як вказує детектив, він висловив ОСОБА_3 вимогу передати йому гроші у сумі 10 000 доларів США, частину з яких він передасть керівництву ГУНП в Сумській області та Сумської обласної прокуратури, за непритягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності та подальше закриття кримінального провадження, а також нездійснення ним та слідчими групи слідчих заходів забезпечення, в тому числі арешту майна підприємства. Усвідомлюючи, що внаслідок таких неправомірних дій ОСОБА_2 може бути заблоковано діяльність Підприємства, ОСОБА_3 вимушений був погодитися на вимогу, при цьому поцікавився чи може бути зменшена сума неправомірної вигоди.
ОСОБА_2 повідомив, що про зменшення суми неправомірної вигоди йому треба порадитися з керівництвом ГУНП в Сумській області та Сумської обласної прокуратури та, можливо, її вдасться зменшити до 8 000 доларів США, та роз`яснив, що про прийняте рішення він повідомить наступного дня.
14.10.2022 у першій половині дня ОСОБА_2 зі свого мобільного телефону зателефонував до ОСОБА_3 та повідомив, що необхідно зустрітися, однак останній повідомив, що погано почувається, а тому на зустріч прибуде ОСОБА_5 .
Того ж дня о 11.30 ОСОБА_2 зустрівся біля будівлі спортивного клубу «Айронхаус» за адресою: м. Суми, вул. Металургів, 17-а з ОСОБА_5, та продовжуючи виконання свого злочинного плану спрямованого на вимагання та отримання неправомірної вигоди повідомив останньому, що погодив з вищестоящим керівництвом ГУНП в Сумській області та Сумської обласної прокуратури зменшення суми неправомірної вигоди за подальше непритягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за фактом порушення вимог законодавства про охорону праці до 8 000 доларів США, однак кошти необхідно передати якомога скоріше.
Детектив зазначає, що побоюючись фіксації передачі неправомірної вигоди представниками правоохоронних органів, в період з 14.10.2022 до 15.10.2022, точний час органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2 з метою забезпечення передачі та отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 за невстановлених органом досудового розслідування обставин, залучив до вчинення кримінального правопорушення адвоката ОСОБА_1 .
Так, 15.10.2022 приблизно о 9.30 ОСОБА_2 продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_3, прибув до міста розташування підприємства та зустрівся з ним біля будинку 24 по вул. Юрія Вєтрова у місці у м. Суми і ОСОБА_5 . Під час зустрічі ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3, що погодив із своїм керівництвом та керівництвом Сумської обласної прокуратури зменшення суми неправомірної вигоди до 8 000 доларів США за закриття кримінального провадження за фактом порушення вимог законодавства про охорону праці, а також те, що для узгодження порядку проведення подальших слідчих дій необхідно, щоб ОСОБА_3 залучив адвоката з яким вони обсудять усі деталі.
Пізніше того ж дня приблизно о 12.00 ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_3 на його телефон та під час бесіди повідомив останньому, що знає адвоката ОСОБА_1 і пропонує співпрацювати з ним. Таку ж вимогу щодо обов`язкового залучення адвоката ОСОБА_1 ОСОБА_6 того ж дня передав ОСОБА_3 і через ОСОБА_5 .
У свою чергу, ОСОБА_1 має право на зайняття адвокатською діяльністю відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_5 від 08.10.2019 на підставі Рішення адвокатів Сумської області від 08.10.2019 №23. Таким чином, він має дотримуватися положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року .
Водночас, всупереч встановленим вимогам законодавства, ОСОБА_1 погодився на посередництво та таким чином вчинив пособництво у одержанні неправомірної вигоди.
15.10.2022 приблизно о 12.00 ОСОБА_3, діючи на виконання вимоги ОСОБА_2, зателефонував адвокату ОСОБА_1 та близько 13.00 15.10.2022 зустрівся з ним в його офісі у АДРЕСА_2 . У розмові ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 про те, що спілкувався з ОСОБА_2 та обізнаний про вимагання останнім неправомірної вигоди за прийняття рішення у кримінальному провадженні. Також ОСОБА_1, втілюючи спільний з ОСОБА_2 задум на вимагання та отримання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_3 про можливі негативні наслідки для підприємства в ході проведення досудового розслідування та погодився зустрітись разом з ним із ОСОБА_2 з метою узгодження питання передачі неправомірної вигоди.
15.10.2022 приблизно о 14.00 ОСОБА_2 зустрівся із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на автомобільній стоянці біля будівлі за адресою: м. Суми, вул. Юрія Вєтрова, 24. Під час зустрічі ОСОБА_2 повідомив, що у разі передачі йому неправомірної вигоди, кримінальне провадження буде закрите і вказане питання буде погоджено з обласною прокуратурою на рівні її керівництва. Також, ОСОБА_2 з метою уникнення можливих спроб документування правоохоронними органами факту передачі неправомірної вигоди висловив ОСОБА_3 вимогу про передачу йому грошових коштів через адвоката ОСОБА_1 . Також, під час даної зустрічі ОСОБА_1 запропонував розділити суму неправомірної вигоди на частини, з метою забезпечення гарантії виконання взятих ОСОБА_2 обов`язків по закриттю кримінального провадження. На вказану пропозицію ОСОБА_2 повідомив, що погоджується отримати неправомірну вигоду частинами, а саме спочатку 5 000 доларів США та в подальшому після закриття кримінального провадження за фактом порушення вимог законодавства про охорону праці на ТОВ «Група Айсберг» ще 3 000 доларів США. Наприкінці зустрічі, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повідомили ОСОБА_3 про необхідність передачі першої частини неправомірної вигоди у найближчий час ОСОБА_1 в його офісі по АДРЕСА_2 .
Реалізуючи спільний з ОСОБА_2 злочинний задум по отриманню неправомірної вигоди, ОСОБА_1 15.10.2022 приблизно о 17.10 зустрівся у своєму офісі по АДРЕСА_2 з ОСОБА_3 та отримав від нього грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, як частину раніше обумовленої неправомірної вигоди.
За таких обставин, 16.10.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
На переконання детектива, повідомлена ОСОБА_1 підозра відповідає критеріям «обґрунтованості» і «розумності» та повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування кримінального провадження доказами, перелік яких наведений у змісті клопотання із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі.
Підставами застосування вказаного запобіжного заходу слідчий вказує наявність зазначеної вище обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені в ч. 1 ст. 177 КПК України.
На переконання детектива, ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Детектив вважає, що усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення вказаного корупційного злочину, ОСОБА_1 може переховуватися. Крім того, на підтвердження існування вказаного ризику детектив зазначає про наявність ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 від 14.08.2015, виданий Управлінняv Державної міграційної служби України в Сумській області.
Також на обгрунтування вказаного ризику, детектив зазначає, що протягом службової кар`єри ОСОБА_1 до початку зайняття адвокатською діяльністю, тривалий час працював на керівних посадах у правоохоронних органах, а отже має широке коло знайомих, в тому числі і серед службових осіб різних правоохоронних органів, зокрема Сумської області.
Крім того, детектив вважає, що існує ризик незаконного впливу на свідка, іншого підозрюваного у вказаному провадженні, що обґрунтовується характером та обставинами вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину, а саме, наміром та можливістю тиснути на свідків у кримінальному провадженні, іншого підозрюваного ОСОБА_2, що негативним чином впливатиме на їх намір та можливість давати правдиві і послідовні показання у ході досудового розслідування та можливого судового розгляду. Також детектив зазначає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022200000000233 від 13.10.2022 й надалі здійснюється слідчим СУ ГУНП в Сумській області, а тому не виключається ризик впливу на службових осіб ГУ НП з боку ОСОБА_1 з метою фальсифікації матеріалів цього кримінального провадження, а також тиску на ОСОБА_3 . Більше того, маючи досвід роботи у правоохоронних органах набув тісних та дружніх зв`язків серед кола службових осіб судових та правоохоронних органів області, органів місцевого самоврядування, органів державної влади.
Також на думку детектива існує ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, що викликано досвідом роботи у правоохоронних органах, а також наявністю статуса адвоката. Крім того, детектив вказує, що у підозрюваного наявні відповідні фінансові, організаційні можливості, особистісні та ділові зв`язки, які він зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином. Про вказане свідчить наявність у близьких родичів ОСОБА_7 великої кількості нерухомості, в т.ч. комерційної та земельними ділянками, значних грошових доходів, зокрема, під час проведення особистого обшуку у ОСОБА_1 було вилучено велику суму готівки, яку останній використовував для покриття поточних потреб.
У зв`язку з викладеним, детектив вважає необхідним застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів. При цьому, детектив стверджує, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі задоволення клопотання, детектив просить визначити ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На переконання детектива, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків і зазначений розмір застави не є завідомо непомірним.
Крім того, у разі внесення застави підозрюваним відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України на ОСОБА_1 детектив вважає за необхідне покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1)прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
2)не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4)утримуватися від спілкування з ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52022000000000310 від 13.10.2022;
5)носити електронний засіб контролю.
2.Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_10 повністю підтримала доводи заявленого клопотання, просила його задовольнити з викладених у ньому підстав. Крім того, просила вважати правильною дату реєстрацію кримінального провадження № 52022000000000310 від 14.10.2022, оскільки у клопотанні містилася технічна описка.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_11 заперечував проти вказаного клопотання, зазначаючи про його необгрунтованість. Так, захисник зазначав про допущені стороною обвинувачення порушення, зокрема проведення обшуку за робочим місцем адвоката ОСОБА_1 відбулося за відсутності захисника, а також затримання та вручення повідомлення про підозру здійснювалося без захисника. Також захисник вказує, що вказане кримінальне провадження непідслідне НАБУ.
Крім того, захисник зазначив, що підозрюваним виконуються всі покладені на нього обов`язки, що підтверджується відсутністю опору при затриманні, позитивною характеристикою та наданням пояснень у кримінальному провадженні. Також захисник вважає, що відсутні відомості, що можуть свідчити про існування ризику переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, оскільки введений в Україні режим воєнного стану унеможливлює виїзд за межі України чоловіків віком від 18 до 60 років, до яких відноситься ОСОБА_1 . Щодо ризику незаконного впливу на свідків, адвокат вважає, що це є лише припущенням сторони обвинувачення. Також вважає, що наведені обставини, які детектив наводить на обгрунтування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, не можуть свідчити про його існування.
Захисник просив врахувати відсутність доказів пособництва в отриманні неправомірної вигоди, має міцні соціальні зв`язки, а також має на утриманні дружину, двох малолітніх дітей та непрацездатну матір, працює адвокатом, має бездоганну репутацію. Вважає, що запропонована сума застави є завищеною, та її розмір не повинен перевищувати 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_1 також просив відмовити у задоволенні вказаного клопотання, вказуючи про його необгрунтованість. Підозрюваний вказав на суперечність матеріалів досудового розслідування та викладених у клопотанні обставин, зокрема щодо обставин залучення його до кримінального правопорушення. Крім того, вважає, що витяг з ЄРДР не містить даних про розслідування його дій, які кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, а відомості до ЄРДР внесені за злочин, в якому він не може бути суб`єктом. Також вказав, що вказана справа не є підслідна НАБУ, оскільки відсутня постанова Директора НАБУ про доручення розслідування інкримінованого йому злочину.
Також підозрюваний ОСОБА_1 вважає безпідставними наведені прокурором та детективом у клопотанні ризики, оскільки вважає, що його професійна діяльність не може свідчити про будь-які заявлені ризики. Повідомив, що надав пояснення у цій справі, готовий передати детективам НАБУ свій паспорт, а тому відсутні підстави вважати про можливість вчинення ним дій, направлених на переховування. Також заявив про готовність утримуватися від спілкування із заявленими стороною обвинуваченнями особами, що свідчить про неможливість реалізації ризику незаконного впливу. Вважає, що прохання застосувати до нього тримання під вартою є необгрунтованим, а також перешкоджатиме здійснювати адвокатську діяльність та просив врахувати, що на його утриманні перебувають члени його сім`ї.
Також у судове засідання з`явився представник Ради адвокатів Сумської області - ОСОБА_13, який заявив про готовність взяти ОСОБА_1 на поруки, вказавши, що останній зарекомендував себе як кваліфікований спеціаліст, який також є адвокатом, який надає безоплатну правову допомогу. Крім того, повідомив, що знає ОСОБА_1 вже протягом 8 років, ще із часу його роботи у правоохоронних органів, і знає його лише як порядну та щиру людину. Просив врахувати та долучити до матеріалів клопотання Голови Ради адвокатів Сумської області та представника про передачу їм на поруки ОСОБА_1 .
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:
1) чи набула особа статусу підозрюваного?
2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?
3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?
4) чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?
5) чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.
3.1. Щодо набуття статусу підозрюваного
Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.
Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру було вручено особисто ОСОБА_1 16.10.2022, про що в матеріалах, долучених до клопотання, міститься письмова розписка останнього про її отримання.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.2.Щодо наявності обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 міг вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, важливо, що остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за фактом отримання частини неправомірної вигоди т.в.о. заступником начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Сумській області - начальником відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи, який є службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи за попередньою змовою групою осіб, зокрема за пособництвом адвоката, за вчинення службовою особою в інтересах інших осіб дій з використанням свого службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди.
Зокрема, за версією слідства, ОСОБА_2, який займає посаду в.о. заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Сумській області - начальника відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи, використовуючи свою службове становище, висловив вимогу директору ТОВ «Група Айсберг» ОСОБА_3 про надання неправомірної вигоди за непритягнення останнього до кримінальної відповідальності, нездійснення ОСОБА_2 та іншими слідчими заходів забезпечення, а також подальше закриття кримінального провадження за фактом порушення вимог законодавства про охорону праці.
При цьому, ОСОБА_2 є слідчим, а тому відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище.
Так, сума неправомірної вигоди мала становити 10 000 дол США, водночас в подальшому її розмір був зменшений до 8 000 дол США за проханням ОСОБА_3, а також до вказаного злочину було залучено адвоката ОСОБА_1, роль якого полягала у вчиненні посередницьких дій щодо передачі через нього неправомірної вигоди, а тому його дії кваліфіковані як пособництво.
За версією слідства, на виконання вищевказаних домовленостей, 15.10.2022 в ході зустрічі ОСОБА_1 та ОСОБА_3, останній передав частину обумовленої неправомірної вигоди у сумі 5 000 доларів США, після чого ОСОБА_1 було затримано детективами НАБУ.
Таким чином, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.5 ст.27 ч.3 ст. 368 КК України, а саме як пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення нею в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.
Досліджуючи долучені матеріали до цього клопотання та обставини вчинення злочину, слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю існує пов`язаність підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями ймовірних співучасників та подіями, які відбулися, зокрема передача грошових коштів.
Зокрема, такий висновок слідчого судді формується на підставі досліджених в ході судового засідання копій таких документів:
-протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.10.2022;
-- протоколів допиту свідків від 14.10.2022, від 15.10.2022;
-протоколу огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 15.10.2022;
-протоколів огляду від 15.10.2022, від 16.10.2022;
-протоколів затримання осіб від 15.10.2022;
-протоколів за результатами проведення негласних (розшукових) слідчих дій;
-іншими матеріалами.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
При цьому, доводи сторони захисту щодо непідслідності вказаного кримінального провадження детективам НАБУ є необгрунтованими. Оскільки, як вбачається із витягу з ЄРДР досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000310 від 14.10.2022 здійснюється за двома фактами, одним із яких є підбурення до надання неправомірної вигоди керівництву Сумської обласної прокуратури для забезпечення нескасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження після її прийняття. Враховуючи положення п.3 ч.5 ст. 216 КПК України, вказане кримінальне правопорушення належить до підслідності НАБУ, а тому здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000310 від 14.10.2022 детективами НАБУ відповідає положенням КПК України.
Також слідчий суддя відхиляє доводи підозрюваного щодо відсутності зазначення у витягу з ЄРДР інкримінованого йому злочину, а саме щодо відсутності вказівки злочину, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 368 КК України, оскільки чинним законодавством не встановлено вимоги зазначення правової кваліфікації кримінального правопорушення кожного із співучасників. Більше того, у короткому викладі обставин у витязі з ЄРДР містяться відомості про інкримінування підозрюваному саме пособництва у кримінальному правопорушенні ч.3 ст. 368 КК України.
За таких обставин, доводи сторони захисту не спростовують висновку слідчого судді про обгрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри.
3.3.Щодо наявності ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, (3) перешкоджати кримінальному провадження іншим чином.
3.3.1.Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи:
1)затримання підозрюваного одразу після ймовірного вчинення ним розслідуваного злочину, а саме - після передачі йому частини неправомірної вигоди, а також виявлення заздалегідь оглянутих та ідентифікованих купюр за його робочим місцем, що може спонукати підозрюваного до втечі, враховуючи вагомість доказів, зібраних проти нього та обставини виявлення його ймовірної причетності до злочину;
2)достатній рівень матеріального забезпечення, який може використовуватись підозрюваним для забезпечення свого переховування тривалий час;
3)можливість підозрюваного залишити територію України, з огляду на наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон, оскільки незважаючи на введення воєнного стану, така можливість залишається доступною для багатьох категорій громадян;
4)пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права.
Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
3.3.2.Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що:
-на цій стадії досудового розслідування не допитані всі особи, яким можуть бути відомі обставини розслідуваного злочину;
-в ході розгляду даного клопотання підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту свідків, з яких він дізнався зміст їх показань та особисті дані, що уможливлює вплив на останніх;
-інкримінований підозрюваному злочин ймовірно вчинений у співучасті, що може дозволити підозрюваним координувати свої дії та показання;
-характер зафіксованих розмов і механізм залучення ОСОБА_1 до вчиненого злочину, наявність тісних зв`язків серед працівників правоохоронних органів та попередній досвід його роботи в таких органах, а також подальше перебування у провадженні Головного управління Національної поліції в Сумській області матеріалів кримінального провадження, в межах якого мали прийматись рішення за надану неправомірну вигоду, існує ризик неправомірного впливу на працівників поліції з метою фальсифікації доказів, надання неправдивих показань, тощо;
Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
3.3.3.Щодо наявності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином
В обґрунтування можливості перешкоджати іншим чином, сторона обвинувачення зазначає про значний досвід роботи ОСОБА_7 адвокатом, а також досвід роботи правоохоронних органах, що свідчить про наявність у нього відповідних фінансових, організаційних можливостей, особистісних та ділових зв`язків, які він зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином.
Слідчий суддя вважає, що сам по собі статус адвоката не може свідчити про наявність будь-кого ризику перешкоджання кримінальному провадженню, водночас, досвід роботи в правоохоронних органах, відомості про його залучення працівниками поліції до вчинення злочину в якості посередника у передачі неправомірної вигоди для ускладнення за рахунок його статусу можливості їх викриття, а також спосіб і механізм розслідуваного злочину, в якому він підозрюється, свідчать про можливість вчинення дій, направлених на перешкоджання здійсненню досудового розслідування чи отриманню доказів.
У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного в цьому кримінальному провадженні, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
3.4.Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч. 3 ст. 368 КК України;
-пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
-відомості про міцні соціальні зв`язки підозрюваного, а саме - двох неповнолітніх дітей, дружини та матері пенсійного віку, з якими він спільно проживає;
-відомості про наявність у дружини підозрюваного третьої групи інвалідності, та наявність у сина вродженого ортопедичного захворювання;
-позитивну характеристику від органу адвокатського самоврядування та Регіонального центру БВПД у Сумській області;
-забезпечений майновий стан.
3.5.Щодо можливості застосування запобіжного заходу більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор на основі наданих доказів не довела наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім.
З огляду на це, враховуючи дані про особу підозрюваного, зокрема, наявність обов`язків щодо піклування за близькими особами, міцні соціальні зв`язки за місцем свого проживання, а також, беручи до уваги позицію прокурора, яка в судовому засіданні обмежилась виключно твердженням про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу без будь-якого обґрунтування, слідчий суддя дійшов висновку, що вагомі підстави для застосування відносно підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутні. Ризик переховування від органів досудового розслідування, хоча і доведений, але не досягає такого рівня інтенсивності, що свідчило б про необхідність обмеження свободи підозрюваного. Так само і реалізацію ризиків незаконного впливу на свідків та знищення важливих для цього кримінального провадження речей і документів можна запобігти покладенням на підозрюваного певних обов`язків, яких він має дотримуватися, а не ізоляцією підозрюваного від суспільства.
Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, на думку слідчого судді, також є неможливим, враховуючи, що підозрюваний фактично єдиний годувальник в сім`ї, яка утримується саме за рахунок його доходів, отримуваних від адвокатської діяльності, яка вимагає постійного переміщення, в тому числі і між містами. Застосування такого заходу фактично позбавить можливості виконувати свої професійні обов`язки та отримувати заробіток, що буде непропорційним обмеженням як для самого підозрюваного, так і для членів його родини.
Застава як запобіжний захід має середній рівень суворості і є адекватним забезпечувальним заходом в цьому кримінальному провадженні. Водночас, слідчий суддя вважає, що досліджені під час судового засідання ризики та індивідуальні особливості кримінального провадження і підозрюваного свідчать, що менш суворий запобіжний захід, ніж застава може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і русі кримінального провадження. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_1 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого корупційного злочину у співучасті, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України. слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді застави буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваного та інших осіб.
3.6.Щодо розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного
При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочинів, в яких підозрюється особа, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.
Як встановлено вище, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Зважаючи на тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1, роль останнього у його вчиненні, обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі, який перевищує встановлений п. 2 ч. 1 ст. 182 КПК України. Адже в даному випадку кримінальне провадження здійснюється не у зв`язку із вчиненням загально-кримінального злочину, мова йде про тяжкий корупційний злочин, вчинений, за версією обвинувачення у співучасті з представниками правоохоронних органів, які вимагали від особи 8 тисяч доларів США за прийняття процесуальних рішень у межах кримінального провадження.
Визначаючи необхідність застосування запобіжного заходу у виді застави в більшому розмірі, слідчий суддя виходить із наданих сторонами відомостей про майновий стан підозрюваного та його близьких осіб.
Так, згідно долучених до клопотання відомостей, підозрюваний особисто володіє земельною ділянкою з кадастровим номером 5920689200:03:002:0750 для ведення особистого селянського господарства площею 2 га у Сумській області, 1/3 квартири за адресою АДРЕСА_3 та квартирою за адресою АДРЕСА_1 .
Крім того, близькі родичі ОСОБА_1 володіють великою кількістю нерухомості, в т.ч. комерційної та земельними ділянками, мають значні грошові доходи. Крім того, під час проведення особистого обшуку у ОСОБА_1 було вилучено велику суму готівки, яку останній використовував для покриття поточних потреб.
З урахуванням всіх досліджених даних щодо фінансового стану підозрюваного та його сім`ї, врахувавши обставини цього кримінального провадження та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього запобіжний захід у виді застави у 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 744 300 (сімсот сорок чотири тисячі триста) гривень. Такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного та його індивідуальних обставин зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не являється непомірним для нього. Визначений розмір застави є співмірним з офіційно підтвердженими доходами та вартістю належного йому та його близьким особам майна (нерухомого, рухомого і грошових коштів) та розумним з огляду на обставини кримінального правопорушення.
Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрюваний або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки:
1) прибувати за першим викликом до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, суду;
2) не відлучатись за межі території м. Суми без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52022000000000310 від 14.10.2022.
Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваного і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.
Водночас, слідчий суддя вважає невиправданим покладення на підозрюваного обов`язку носити електронний засіб контролю, оскільки в умовах воєнного стану існує постійний ризик необхідності евакуації цивільного населення через загрозу активних бойових дій чи ракетних ударів, в т.ч. і на території міста Суми.
Строк дії таких обов`язків слід визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 16 грудня 2022 року.
За наведених вище обставин подане клопотання слід задовольнити частково.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 182-184, 193-197, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_12 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.
2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300 (сімсот сорок чотири тисячі триста) гривень.
3.Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:
1)прибувати за першим викликом до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, суду;
2)не відлучатись за межі території м. Суми без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4)утримуватися від спілкування з ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52022000000000310 від 14.10.2022;
4.Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити до 16 грудня 2022 року включно.
5.В іншій частині вимог клопотання - відмовити.
6.Звільнити підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти в залі суду негайно.
7.Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами:
Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;
номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_4 ;
призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти
застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва
суду).
8.Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
9.Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років із конфіскацією майна. Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.
10.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
11.Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та його захиснику.
12.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
13.Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52022000000000310 від 14.10.2022 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.
14.Повідомити відповідний орган адвокатського самоврядування про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно ОСОБА_1, який є адвокатом (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №000630 від 08.10.2019, видане КДКА Сумської області).
15.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_8