Документ № 106907100

Справа № 991/4725/22

Провадження 1-кс/991/4744/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_7

(далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_8,

прокурора ОСОБА_9.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника (адвоката) ОСОБА_10.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро першого відділу детективів третього підрозділу детективів головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_11, погоджене прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (САП ОГП) ОСОБА_12, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Буринь Буринського району Сумської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий, офіційно неодружений, має малолітнього сина 2017 року народження, тимчасово виконує обов`язки заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Сумській області - начальника відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи),

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 368, частиною 4 статті 27 та частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України (далі - КК),

у кримінальному провадженні від 14.10.2022 №52022000000000310

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

17.10.2022 до ВАКС надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро першого відділу детективів третього підрозділу детективів головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_11, погоджене прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП ОГП ОСОБА_12, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 368, частиною 4 статті 27 та частиною 3 статті 369 КК, у кримінальному провадженні від 14.10.2022 №52022000000000310.

Відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду клопотання визначено суддю ОСОБА_7., яким проведено судовий розгляд 17.10.2022.

2. Короткий виклад клопотання та позицій учасників судового провадження.

2.1. В клопотанні детектив просив: «1) Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744300 грн. 2) У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком на два місяці обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52022000000000310 від 13.10.2022; носити електронний засіб контролю», зокрема стверджуючи таке:

«Слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000310 від 14.02.2022 за ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України за підозрою ОСОБА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 14.10.2022 по 15.10.2022 ОСОБА_1, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4, перебуваючи у м. Суми здійснили отримання частини неправомірної вигоди в сумі 5 000 доларів США (що за курсом Національного банку України становить 182 843,00 грн.) від ОСОБА_3 за вчинення ОСОБА_1 як службовою особою в інтересах ОСОБА_3 та ТОВ «Група Айсберг» дій з використанням свого службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди в сумі 8 000 доларів США (що за курсом Національного банку України становить 292 548,80 грн.).

Так, відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області від 15.09.2022 № 352 о/с на ОСОБА_1 покладено тимчасове виконання обов`язків заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Сумській області - начальника відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи.

Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до ст. 3 зазначеного Закону у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. На працівників поліції (поліцейських та державних службовців) поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 6).

Під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції (ст. 7).

Поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поважати і не порушувати прав і свобод людини (ст. 18).

Як службова особа Національної поліції ОСОБА_1 відповідно до ст. 68 Конституції України зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно із пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є поліцейські.

Відповідно до ст. 22 вказаного Закону особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно, або кошти в приватних інтересах.

Частиною 1 ст. 65 вказаного Закону визначено, що за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Однак ОСОБА_1, нехтуючи зазначеними вимогами законодавства, умисно висловив вимогу про надання неправомірної вигоди та одержав її за таких обставин.

13.10.2022 приблизно о 10.30, працівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Айсберг» (юридична адреса: Сумська обл., м.Суми, вул. Юрія Вєтрова, 24, ЄДРПОУ - 32779306) (далі - ТОВ «Група Айсберг», Підприємство) ОСОБА_5, під час спроби самовільно розвантажити автомобіль з деревиною, допустив порушення правил техніки безпеки та отримав травму на виробництві.

В подальшому потерпілого доставлено до медичного закладу та повідомлено про нещасний випадок поліцію.

Протягом 13.10.2022 працівниками відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я СУ ГУНП в Сумській області здійснювалася фіксація події, зокрема проводився огляд місця події та інші слідчі дії.

В цей час у т.в.о. заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Сумській області - начальника відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи ОСОБА_1 виник умисел на вимагання та отримання неправомірної вигоди. З цією метою він приблизно о 15.40 13.10.2022 з використанням власного мобільного телефону НОМЕР_1 зателефонував на мобільний телефо директора ТОВ «Група Айсберг» ОСОБА_3 НОМЕР_2, представився йому начальником відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я СУ ГУНП в Сумській області та наполіг на негайній зустрічі у дворі офісного приміщення Підприємства за адресою: м. Суми, вул. Ю. Вєтрова, 24.

Відразу після того ОСОБА_3 зі своїм знайомим ОСОБА_2 вийшли у двір. ОСОБА_1, будучи т.в.о. заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Сумській області - начальника відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи, діючи у власних інтересах, маючи на меті отримання неправомірної вигоди, усвідомлюючи неправомірність своїх дій повідомив ОСОБА_3, що за фактом нещасного випадку на виробництві найближчим часом буде внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування за фактом порушення вимог законодавства про охорону праці, під час здійснення якого буде накладено арешт на автомобіль, на якому перевозилася деревина, а також, ймовірно, буде зареєстроване інше кримінальне правопорушення щодо законності ведення господарської діяльності під час якого також будуть застосовуватися різноманітні заходи забезпечення кримінального провадження. При цьому він висловив ОСОБА_3 вимогу передати йому гроші у сумі 10 000 доларів США, частину з яких він передасть керівництву ГУНП в Сумській області та Сумської обласної прокуратури, за непритягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності та подальше закриття кримінального провадження, а також нездійснення ним та слідчими групи слідчих заходів забезпечення, в тому числі арешту майна Підприємства.

Усвідомлюючи, що внаслідок таких неправомірних дій ОСОБА_1 може бути заблоковано діяльність Підприємства, ОСОБА_3 вимушений був погодитися на вимогу, при цьому поцікавився чи може бути зменшена сума неправомірної вигоди.

ОСОБА_1 повідомив, що про зменшення суми неправомірної вигоди йому треба порадитися з керівництвом ГУНП в Сумській області та Сумської обласної прокуратури та, можливо, її вдасться зменшити до 8 000 доларів США, та роз`яснив, що про прийняте рішення він повідомить наступного дня.

14.10.2022 у першій половині дня ОСОБА_1 зі свого мобільного телефону зателефонував до ОСОБА_3 та повідомив, що необхідно зустрітися. ОСОБА_3 повідомив, що погано почувається, а тому на зустріч прибуде ОСОБА_2 .

Того ж дня о 11.30 ОСОБА_1 зустрівся біля будівлі спортивного клубу «Айронхаус» за адресою: м. Суми, вул. Металургів, 17-а з ОСОБА_2, та продовжуючи виконання свого злочинного плану спрямованого на вимагання та отримання неправомірної вигоди повідомив останньому, що погодив з вищестоящим керівництвом ГУНП в Сумській області та Сумської обласної прокуратури зменшення суми неправомірної вигоди за подальше непритягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за фактом порушення вимог законодавства про охорону праці до 8 000 доларів США, однак кошти необхідно передати якомога скоріше.

Побоюючись фіксації передачі неправомірної вигоди представниками правоохоронних органів, в період з 14.10.2022 до 15.10.2022, точний час органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 з метою забезпечення передачі та отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 за невстановлених органом досудового розслідування обставин, залучив до вчинення кримінального правопорушення адвоката ОСОБА_4 .

15.10.2022 приблизно о 9.30 ОСОБА_1 продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_3, прибув до міста розташування Підприємства та зустрівся з ним біля будинку 24 по вулиці Юрія Вєтрова у місці у м. Суми і ОСОБА_2 . Під час зустрічі ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3, що погодив із своїм керівництвом та керівництвом Сумської обласної прокуратури зменшення суми неправомірної вигоди до 8 000 доларів США за закриття кримінального провадження за фактом порушення вимог законодавства про охорону праці, а також те, що для узгодження порядку проведення подальших слідчих дій необхідно, щоб ОСОБА_3 залучив адвоката з яким вони обсудять усі деталі.

Пізніше того ж дня приблизно о 12.00 ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_3 на його телефон та під час бесіди повідомив останньому, що знає адвоката ОСОБА_4 і пропонує співпрацювати з ним. Таку ж вимогу щодо обов`язкового залучення адвоката ОСОБА_4 . ОСОБА_6 того ж дня передав ОСОБА_3 і через ОСОБА_2

15.10.2022 приблизно о 12.00 ОСОБА_3, діючи на виконання вимоги ОСОБА_1, зателефонував адвокату ОСОБА_4 та близько 13.00 15.10.2022 зустрівся з ним в його офісі у місті Суми по вулиці Троїцькій, 21. У розмові ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_3 про те, що спілкувався з ОСОБА_1 та обізнаний про вимагання останнім неправомірної вигоди за прийняття рішення у кримінальному провадженні. Також ОСОБА_4, втілюючи спільний з ОСОБА_1 задум на вимагання та отримання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_3 про можливі негативні наслідки для Підприємства в ході проведення досудового розслідування та погодився зустрітись разом з ним із ОСОБА_1 з метою узгодження питання передачі неправомірної вигоди.

15.10.2022 приблизно о 14.00 ОСОБА_1 зустрівся із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на автомобільній стоянці біля будівлі за адресою: м. Суми, вул. Юрія Вєтрова, 24. Під час зустрічі ОСОБА_1 повідомив, що у разі передачі йому неправомірної вигоди, кримінальне провадження буде закрите і вказане питання буде погоджено з обласною прокуратурою на рівні її керівництва. Також, ОСОБА_1 з метою уникнення можливих спроб документування правоохоронними органами факту передачі неправомірної вигоди висловив ОСОБА_3 вимогу про передачу йому грошових коштів через адвоката ОСОБА_4 . Також, під час даної зустрічі ОСОБА_4 запропонував розділити суму неправомірної вигоди на частини, з метою забезпечення гарантії виконання взятих ОСОБА_1 обов`язків по закриттю кримінального провадження. На вказану пропозицію ОСОБА_1 повідомив, що погоджується отримати неправомірну вигоду частинами, а саме спочатку 5 000 доларів США та в подальшому після закриття кримінального провадження за фактом порушення вимог законодавства про охорону праці на ТОВ «Група Айсберг» ще 3 000 доларів США. Наприкінці зустрічі, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 повідомили ОСОБА_3 про необхідність передачі першої частини неправомірної вигоди у найближчий час ОСОБА_4 в його офісі по АДРЕСА_3 .

Реалізуючи спільний з ОСОБА_1 злочинний задум по отриманню неправомірної вигоди, ОСОБА_4 15.10.2022 приблизно о 17.10 зустрівся у своєму офісі по АДРЕСА_3 з ОСОБА_3 та отримав від нього грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, як частину раніше обумовленої неправомірної вигоди

16.10.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3.ст. 369 КК України».

Також в клопотанні стверджувалось, що обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними доказами, а саме: «- протоколами допиту свідка ОСОБА_3, в яких він зазначає обставини вимагання від нього неправомірної вигоди ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та підбурюванням його з боку ОСОБА_1 до надання неправомірної вигоди керівництву Сумської обласної прокуратури; - протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 15.10.2022, в яких він зазначає обставини вимагання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та підбурюванням ОСОБА_3 з боку ОСОБА_1 до надання неправомірної вигоди керівництву Сумської обласної прокуратури; - протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 15.10.2022, яким підтверджується характеристики та номери купюр, отриманих в якості неправомірної вигоди; - протоколом обшуку за місцем здійснення діяльності ОСОБА_4, яким підтверджується факт отримання ним неправомірної вигоди за домовленістю з ОСОБА_1 ; - повідомленням ГУНП в Сумській області про покладення обов`язків заступника начальника СУ - начальника відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи на ОСОБА_1 ; - наказом про призначення ОСОБА_1 на посаду слідчого Національної поліції; - протоколом огляду матеріалів кримінального провадження № 12022200000000233 від 13.10.2020, за прийняття рішення в якому вимагалась неправомірна винагорода, яким встановлені обставини здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні; - протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, в яких зафіксовані факти вимагання та обставини одержання неправомірної вигода, а також підбурювання до надання неправомірної вигоди з боку ОСОБА_1 ; - особовою карткою Державної міграційної служби на ОСОБА_1, в якій містяться дані про номер його мобільного телефону, який він використовував для спілкування з ОСОБА_3 ; - іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності» та додавались відомості щодо майнового стану, перетину кордону та інших характеризуючих даних стосовно підозрюваного.

З огляду на вищенаведене, в клопотанні стверджувалось про наявність таких ризиків: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином; 5) вчиняти інше правопорушення.

2.2. В судовому засіданні прокурор САП ОГП ОСОБА_13 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_14 в судовому засіданні надав заперечення на клопотання про обрання запобіжного заходу, в якому повідомляв, що таке не підлягає задоволенню з огляду на таке: 1) пред`явлена підозра ОСОБА_1 є необгрунтованою; 2) стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК; 3) розмір застави не обгрунтований, й відтак просив суд відмовити у задоволенні клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаючи, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Також до заперечення надав копії документів, що характеризують ОСОБА_1 : копію витягу з наказу Головного управління національної поліції в Сумській області від 14.04.2022 № 257 о/с «По особовому складу» про призначення майора поліції ОСОБА_1 (0100860), слідчим відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого управління Головного управління Національної поліції в Сумській області; копію витягу з наказу Головного управління національної поліції в Сумській області від 15.09.2022 № 352 о/с «По особовому складу» про покладення тимчасового виконання обов`язків за вакантною посадою заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Сумській області - начальника відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи на майора поліції ОСОБА_1 ; копію свідоцтва про народження сина; копію посвідчення про нагородження ОСОБА_1 медаллю "За оборону рідної держави"; копії грамот і подяк; копію документа про нагородження відзнакою Президента України "За участь в антитерористичній операції"; копію службового посвідчення працівника поліції; копію паспорта і картки платника податків; копії розрахункових листків щодо зарплати підозрюваного за січень-вересень 2022.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, просив повністю відмовити у задоволенні клопотання і застосувати більш м`який запобіжний захід.

3.3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини 7 статті 42 КПК підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно із частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 статті 177 КПК визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Також згідно із статтею 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Частинами 1, 3 статті 183 КПК визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами 6 та 7 статті 176 цього Кодексу…Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених 3 або 4 статті 183 цього кодексу.

Частинами 4, 5 статті 182 КПК визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Частиною 6 статті 182 КПК визначено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно з частиною 11 статті 182 КПК застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Згідно із частиною 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до частини 5 статті 194 КПК якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною 1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Згідно з частиною 7 статті 194 КПК обов`язки, передбачені частиною 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Частиною 1 статті 197 КПК визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

3.2. Слідчий суддя зазначає, що подане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 відповідає формальним вимогам статті 184 КПК та його копія разом із доданими матеріалами надана підозрюваному 17.10.2022 о 15.16 год., а додаткові матеріали до клопотання про застосування запобіжного заходу на 46 аркушах надано підозрюваному 17.10.2022 о 17.26 год, відповідно до письмової розписки про отримання. Також у даному кримінальному провадженні від 14.10.2022 №52022000000000310 щодо кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 388 КК, частиною 4 статті 27 та частиною 3 статті 369 КК, наявна умова належності до підсудності ВАКС відповідно до пункту 3 частини 5 статті 216 КПК.

3.3. Підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, набуття особою статусу підозрюваного та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою певного кримінального правопорушення.

КПК не визначає змісту поняття «обґрунтована підозра», а тому відповідно до частини 5 статті 9 КПК, належить керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011). Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (наприклад, пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 368 КК, частиною 4 статті 27 та частиною 3 статті 369 КК в клопотанні та судовому засіданні доводилась такими документами та поясненнями:

- протоколами від 14.10.2022, 15.10.2022 допиту свідка ОСОБА_3, в яких він зазначає обставини вимагання від нього неправомірної вигоди ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та підбурюванням його ОСОБА_1 до надання неправомірної вигоди керівництву Сумської обласної прокуратури;

- протоколом від 15.10.2022 допиту свідка ОСОБА_2, в яких він зазначає обставини вимагання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 від ОСОБА_3 неправомірної вигоди та підбурюванням ОСОБА_3 з боку ОСОБА_1 до надання неправомірної вигоди керівництву Сумської обласної прокуратури;

- протоколом від 15.10.2022 огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів, яким підтверджується характеристики та номери купюр, отриманих в якості неправомірної вигоди;

- протоколом від 15.10.2022 обшуку за місцем здійснення діяльності ОСОБА_4, яким підтверджується факт отримання ним неправомірної вигоди за домовленістю з ОСОБА_1 ;

- постановою від 16.10.2022 про визнання предметів речовими доказами, згідно з яким визнано такими вилучені 15.10.2022 під час обшуку робочого місця ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 5000 доларів США, мобільний телефон та планшет, а також вилучений 15.10.2022 під час затримання та особистого обшуку ОСОБА_1 мобільний телефон;

- протоколом від 16.10.2022 огляду предметів, вилучених 15.10.2022 під час обшуку робочого місця ОСОБА_4 ;

- протоколами від 15.10.2022 затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину;

- повідомленням ГУНП в Сумській області про покладення обов`язків заступника начальника СУ - начальника відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи на ОСОБА_1 ;

- наказом про призначення ОСОБА_1 на посаду слідчого Національної поліції;

- протоколом від 15.10.2022 огляду матеріалів кримінального провадження № 12022200000000233 від 13.10.2020, за прийняття рішення в якому вимагалась неправомірна винагорода, яким встановлені обставини здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні;

- протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_3, ОСОБА_1 від 17.10.2022, в яких зафіксовані факти вимагання ОСОБА_1 та обставини одержання ним неправомірної вигоди, а також підбурювання ОСОБА_3 . ОСОБА_1 до надання неправомірної вигоди керівництву Сумської обласної прокуратури;

- особовою карткою Державної міграційної служби на ОСОБА_1, в якій містяться дані про номер його мобільного телефону, який він використовував для спілкування з ОСОБА_3 ;

- протоколами допитів підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від 17.10.2022.

Слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами та факт вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру від 16.10.2022 (яке відповідає формальним вимогам статті 277 КПК та здійснене згідно із статтями 111, 135, 278 КПК), який підозрюваний заперечував, однак такий підтверджено переглянутим в судовому засіданні відеозаписом, дають достатні підстави визнати набуття ним статусу підозрюваного та вважати обґрунтованою його підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 368 КК, частиною 4 статті 27 та частиною 3 статті 369 КК. При цьому надані стороною захисту матеріали будь-яким чином не спростовують обґрунтованості підозри.

Разом із цим належить зазначити, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.

3.4. Підставою застосування запобіжного заходу, серед іншого, є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак належить з`ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.

3.4.1. Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду в клопотанні обґрунтовувався такими твердженнями: « ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Невідворотність покарання за вказаний злочин вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

Протягом професійної кар`єри ОСОБА_1 тривалий час працював у правоохоронних органах, в т.ч., на даний час, на керівній посаді, а тому безумовно має широке коло знайомих, в тому числі і серед службових осіб різних правоохоронних органів, зокрема Сумської, Київської, Запорізької області.

ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 від 02.08.2021, виданий Сумським відділом № 1 Управління Державної міграційної служби України в Сумській області»

Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Оскільки ОСОБА_1 зокрема підозрюється у вчиненні двох корупційних тяжких кримінальних правопорушень, то суворість можливого вироку та тяжкість ймовірного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Варто зазначити, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ) із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, та згодом строк дії воєнного стану продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 (затверджений Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ) з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 (затверджений Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ) з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 (затверджений Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ) з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 (затверджений Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ) з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.

Слідчий суддя вважає наявним ризик можливого переховування підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності, особливо в умовах воєнного стану, зокрема враховуючи таке: 1) викладені в клопотанні обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_1 кримінальних правопорушень та додані матеріали, що обґрунтовують підозру, 2) наявність у його власності та членів родини нерухомого майна, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витягом з Державного реєстру-фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих фізичними особами від податкових агентів, а також суми доходів, отриманих самозайнятими особами, які свідчать про достатній майновий стан підозрюваного для забезпечення умов переховування; 3) наявність закордонного паспорту для виїзду за кордон НОМЕР_3 від 02.08.2021; 4) тривалий стаж роботи підозрюваного у правоохоронних органах, зокрема на даний час, та на керівних посадах, а відтак обізнаність з умовами роботи таких органів та засобами конспірації.

3.4.2. Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення в клопотанні обґрунтовувався таким: «При проведенні досудового розслідування для встановлення наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, велике значення становлять відомості кримінального провадження № 12022200000000233 від 13.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України за фактом порушення службовими особами ТОВ «Група Айсберг» правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, досудове розслідування у якому здійснюється слідчими слідчого управлінням ГУ НП в Сумській області.

Заявник ОСОБА_3 є одним директором ТОВ «Група Айсберг» та у ОСОБА_1 після свого затримання та повідомлення про підозру може виникнути мотив на вчинення протиправних дій проти нього та зазначеного товариства.

Як т.в.о. заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Сумській області - начальника відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи ОСОБА_1 має доступ до вказаного кримінального провадження та має можливість знищити чи спотворити документи, речові докази у ньому з метою спотворення результату досудового розслідування на свою користь чи з метою незаконного притягнення до кримінальної відповідальності осіб, пов`язаних із ТОВ «Група Айсберг».

ОСОБА_1, враховуючи посаду і соціальний статус, під час досудового розслідування, може вживати заходів до знищення чи спотворення інших документів, які можуть бути доказами вчинення кримінальних правопорушень, що розслідуються у провадженні».

Слідчий суддя вважає доведеним існування даного ризику, який обумовлюється тим, що підозрюваний ОСОБА_1 обіймав та обіймає керівні посади у ГУ Національної поліції в Сумській області, та маючи там службові зв`язки, під час досудового розслідування даного кримінального провадження, цілком реально може вживати заходів до знищення чи спотворення інших документів, які можуть бути доказами вчинення кримінальних правопорушень, що розслідуються у провадженні.

3.4.3. Ризик незаконно впливати на свідка, підозрюваного у кримінальному провадженні в клопотанні обґрунтовувався таким: «Наявність зазначених ризиків обґрунтовується характером та обставинами вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину, а саме, наміром та можливістю тиснути на свідків у кримінальному провадженні, іншого підозрюваного ОСОБА_4, що негативним чином впливатиме на їх намір та можливість давати правдиві і послідовні показання у ході досудового розслідування та можливого судового розгляду.

Так, ОСОБА_1, використовуючи свої набуті зв`язки серед службових осіб судових та правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування, органів державної влади, має можливість та може впливати на свідків, іншого підозрюваного ОСОБА_4, що створює загрозу підбурювання їх до дачі неправдивих показань, та інших недопитаних і невстановлених до цього часу свідків. Крім того ОСОБА_1 за своїм службовим становищем має можливість проводити слідчі дії, заходи забезпечення кримінального провадження, заходи примусу, може встановити будь-які персональні дані учасників даного кримінального провадження, що надає додаткові можливості для незаконного впливу».

Слідчий суддя зазначає, що ризик незаконного впливу на свідків та підозрюваних у певному кримінальному провадженні обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків та підозрюваних отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Тобто ризик впливу на свідків та інших підозрюваних існує аж до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань свідками, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.

Слідчий суддя, враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення кримінальних правопорушень та додані до нього матеріали, що обґрунтовують підозру, вважає доведеним те, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний ОСОБА_1, використовуючи свій авторитет та службове становище, цілком може здійснювати вплив на свідків та іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні, які ще не допитані органом досудового розслідування та/або судом з метою зміни чи відмови від наданих ними показань, тобто є наявним ризик незаконного впливу підозрюваного на таких осіб.

3.4.4. Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином в клопотанні обґрунтовувався таким: «Одержання підозрюваним неправомірної вигоди відбувалось шляхом вимагання, а саме, висловлюванням погроз того, що під час здійснення досудового розслідування буде накладено арешт на автомобіль, на якому перевозилася деревина, а також, ймовірно, буде зареєстроване інше кримінальне правопорушення щодо законності ведення господарської діяльності під час якого також будуть застосовуватися різноманітні заходи забезпечення кримінального провадження.

Крім того, ОСОБА_1 з метою уникнення можливих спроб документування правоохоронними органами факту передачі неправомірної вигоди висловив ОСОБА_3 вимогу про передачу йому грошових коштів через адвоката ОСОБА_4 .

Тобто, підозрюваний використовував необізнаність ОСОБА_3 з порядком ведення досудового розслідування, вживав різноманітних заходів унеможливлення спроб документування фактів вимагання та одержання неправомірної вигоди, а тому він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином».

Слідчий суддя, враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення та додані матеріали, які обґрунтовують даний ризик, вважає такий недоведеним, оскільки вищенаведені доводи побудовані на припущеннях та фактично стосуються інших ризиків, зокрема ризику незаконного впливу на свідка та іншого підозрюваного.

3.4.5. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення в клопотанні обґрунтовувався таким: «Досудовим розслідуванням було встановлено, що 09.03.2017 р. відносно ОСОБА_1 складено протокол про вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП за фактом несвоєчасного подання ним декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. За результатами розгляду указаного протоколу Зарічним судом м. Суми встановлено наявність у діях ОСОБА_1 указаного адміністративного правопорушення. Однак суд визнав дії ОСОБА_1 малозначними та звільнив його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням. Враховуючи факт вчинення ОСОБА_1 корупційного злочину, наведені обставини можуть свідчити про можливу його схильність до вчинення кримінальних правопорушень у майбутньому».

Слідчий суддя, оцінивши наведені доводи клопотання, вважає недоведеним такий ризик, оскільки вищенаведені твердження не стосуються обставин вчинення даних кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 368 КК, частиною 4 статті 27 та частиною 3 статті 369 КК, та свідчать лише про факти, які мали місце в житті підозрюваного у 2017 році і яким уже надана правова оцінка та висновки судовим рішенням.

3.4.4. Оцінивши в сукупності всі обставини на підставі наявних матеріалів, заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні корупційних тяжких кримінальних правопорушень, трьох доведених ризиків, а також таке:

1) надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі досудового розслідування наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 368 КК, частиною 4 статті 27 та частиною 3 статті 369 КК;

2) інкриміновані підозрюваному корупційні кримінальні правопорушення відповідно до статті 12 КК класифікуються як тяжкі, тобто у разі визнання підозрюваного винуватим з урахуванням його ролі підбурювача у вчиненні одного з кримінальних правопорушень, та доведеності вчинення злочину за попередньою змовою, йому може загрожувати покарання, призначене за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна без можливості застосування інституту кримінального права щодо звільнення від покарання з випробуванням;

3) на теперішній час підозрюваному виповнилось 31 рік та відсутня інформація щодо його стану здоров`я;

4) підозрюваний офіційно не одружений, проте має цивільну дружину та малолітню дитину 2017 року народження, матір похилого віку, що свідчить про середній ступінь міцності його соціальних зв`язків;

5) підозрюваний має постійне місце служби, має грамоти і подяку за період проходження служби в органах внутрішніх справ України, брав участь в АТО і нагороджений відзнакою Президента України "За участь в Антитерористичній операції" (Указ від 17.02.2016 № 53/2016);

6) майновий стан підозрюваного належить оцінити як середній - має стабільні доходи, володіє земельною ділянкою, автомобілем;

7) підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, та наразі наявний невисокий ступінь продовження ним протиправної поведінки;

слідчий суддя вважає, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не здатен достатнім чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 і виконання ним процесуальних обов`язків, а тому слід задовольнити клопотання детектива про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

3.5. Вирішуючи питання про визначення розміру застави для підозрюваного, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК, слідчий суддя зазначає, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності підозрюваного чи обвинуваченого в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою судовому розгляду кримінального провадження.

При вирішенні даного питання варто взяти до уваги практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain, заява №12050/04 від 28.09.2010, пункти 78-81) зазначив, що гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування збитків, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Тому її суму необхідно оцінювати в основному «з посиланням на обвинуваченого, його активи та його відносини з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрати забезпечення або позов проти гарантів у разі його неявки на судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його боку втекти…Хоча сума гарантії, передбачена пунктом 3 статті 5, повинна оцінюватися в основному з посиланням на обвинуваченого та його майно, за певних обставин не видається нерозумним брати до уваги також суму збитків, які йому приписують.

Також ЄСПЛ в справі «Істоміна проти України» (Istomina v. Ukraine, заява №23312/15 від 13.01.2022, пункт 25) зазначив, що, зокрема, гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції має на меті забезпечити не відшкодування будь-яких збитків, завданих внаслідок підозрюваного правопорушення, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрата застави або позову проти гарантів у разі неявки підсудного на судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його або її боку втекти. Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні так само обережно встановити відповідний розмір застави, як і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави.

Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в такому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Слідчий суддя вважає, що в клопотанні та доданими матеріалами належним чином обґрунтовано, та в судовому засіданні доведено пропорційність запропонованого розміру застави у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2481 гривня, з 1 липня - 2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні, й відтак грошовий еквівалент розміру застави становитиме на теперішний час 780 000 (сімсот вісімдесят тисяч) гривень, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, запобіганню ризикам та не є явно непомірним.

Внаслідок наявності доведених трьох ризиків слідчий суддя вважає необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_1 певні обов`язки, визначені згідно із пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК у переліку, який наведено в резолютивній частині ухвали.

Окрім іншого, слідчий суддя зазначає, що частина 5 статті 194 КПК містить припис щодо визначення обов`язку підозрюваного, обвинуваченого (без визначення строку дії такого обов`язку) прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади при застосуванні до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Окремо від цього слідчий суддя, суд зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого виконувати один або декілька обов`язків, передбачених пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК на строк не більше двох місяців, який може бути продовжений (частина 7 статті 194 КПК).

Керуючись статтями 176-198, 211, 309, 369-372, 376, 532 КПК, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити клопотання детектива НАБУ про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 .

2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів до 13 грудня 2022 року включно.

3. Визначити підозрюваному ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) розмір застави 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 780000 (сімсот вісімдесят тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент часу упродовж строку дії ухвали на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ 42836259) UA678201720355279004000096000, у Державній казначейській службі України, місто Київ, призначення платежу: «Прізвище, ім`я, по-батькові підозрюваного, застава згідно з ухвалою суду (номер справи, дата ухвали, назва суду)».

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини свого неприбуття, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, та також в разі невиконання обов`язків заставодавцем, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

4. У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на строк до 13 грудня 2022 року включно такі обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, та прокурорів САП ОГП, які здійснюють в такому процесуальне керівництво, та/або до слідчого судді, суду;

2) не відлучатись поза межі міста Суми без дозволу детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, або прокурорів САП ОГП, які здійснюють в такому процесуальне керівництво, та/або слідчого судді, суду;

3) повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, та прокурорів САП ОГП, які здійснюють в такому процесуальне керівництво та/або слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

4) утримуватися з приводу обставин, які розслідуються у даному кримінальному провадженні та викладених у письмовому повідомленні про підозру, від спілкування з свідками ОСОБА_2, ОСОБА_3 та іншим підозрюваним ОСОБА_4 ;

5) здати на зберігання до органів Державної міграційної служби України свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України;

6) носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків визначити до 13 грудня 2022 року включно.

Виконання ухвали в частині застосування електронного засобу контролю щодо підозрюваного ОСОБА_1 доручити Головному управлінню Національної поліції в Сумській області, а контроль за її виконанням покласти на прокурорів САП ОГП, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, та детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошений 24.10.2022.

Слідчий суддя ОСОБА_7.