- Головуючий суддя (ВАКС): Федоров О.В.
Справа № 991/4721/22
Провадження 1-кс/991/4740/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
18 жовтня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_22,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_23,
прокурора ОСОБА_24,
підозрюваного - ОСОБА_1,
захисника - адвоката ОСОБА_25,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_26 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52021000000000081 від 09.02.2021 відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Донецька, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України,
ВСТАНОВИВ:
17.10.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_27, погоджене прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_28, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду вказане клопотання було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_22
1.Зміст поданого клопотання
В обґрунтування заявленого клопотання детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 520210000000000081 від 09.02.2021 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4, 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Як зазначає детектив, у ході досудового розслідування встановлено, що у період часу з 08.04.2020 до 31.07.2020 керівник ДП «Укрбурштин» ОСОБА_2, діючи спільно з ОСОБА_1, з метою заволодіння грошовими коштами ДП «Укрбурштин» склав та підписав укладений між ТОВ «Ленд Груп Компані» та ДП «Укрбурштин» договір оренди неіснуючих нематеріальних активів № П-4/5 разом з додатком 1 та актом приймання передачі до вказаного договору, а також акти надання послуг №1-4/5 від 30.04.2020, №2-4/5 від 31.05.2020, № 3-4/5 від 30.06.2020, №4-4/5 від 31.07.2020 на загальну суму 288 300 грн., які містили завідомо неправдиві відомості. Відповідно до вказаного договору з додатками, ДП «Укрбурштин» приймало у строкове користування нематеріальні активи, а саме 107 позицій науково технічної документації вартістю 58 764 000 грн, та зобов`язувалося сплачувати орендну плату в розмірі 76 600 грн за один календарний місяць.
Після цього у зв`язку із працевлаштуванням директора ТОВ «Ленд Груп Компані» ОСОБА_4 у батальйон патрульної поліції у м. Біла Церква УПП у Київській області ОСОБА_1 у період із 31.07.2020 до 20.08.2020, точний час та обставини в ході досудового розслідування не встановлено, залучив до вчинення злочину ОСОБА_3, запропонувавши їй обійняти посаду директора ТОВ «Ленд Груп Компані».
В подальшому, 31.08.2020, ОСОБА_3 як директор ТОВ «Ленд Груп Компані», з одного боку та ОСОБА_2 як директор ДП «Укрбурштин» з іншого, достовірно знаючи про те, що науково технічна документація не існує і в оренду не передавалася, підписали акт надання послуг №5-4/5 до Договору про оренду нематеріальних активів № П-4/5 від 08.04.2020 на суму 76 700 грн., який містив завідомо неправдиві відомості.
Крім того, ОСОБА_3 діючи як директор ТОВ «Ленд Груп Компані», та ОСОБА_2 як директор ДП «Укрбурштин», достовірно знаючи, що науково-технічна документація в кількості 107 позицій не існує та не може бути передана на зберігання ДП «Укрбурштин», діючи за вказівкою ОСОБА_1, 01.09.2020, підписали договір відповідального зберігання № 09-20 та акт здачі-приймання майна з ТОВ «Ленд Груп Компані».
Відповідно до договору відповідального зберігання та акта здачі приймання майна ДП «Укрбурштин» приймало на відповідальне зберігання до 30.10.2020 науково-технічну документацію у кількості 107 позицій загальною вартістю 58 764 000 грн та зобов`язувалося вжити заходів для забезпечення схоронності майна, що не відповідало дійсності, оскільки такої документації не існувало і вона фактично не передавалася.
За твердженням детектива, після цього ОСОБА_2, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_1 та ОСОБА_3, 28.10.2020, перебуваючи в м. Києві по просп. Героїв Сталінграда, 24, повідомив на гарячу лінію Національної поліції України про викрадення з його автомобіля марки «Opel» моделі «Vectra», д.н.з. НОМЕР_1, фінансово-господарських документів та майна ДП «Укрбурштин», у тому числі документів, які були предметом вищезгаданого договору.
Як вказано в клопотанні, 08.10.2020 ОСОБА_2 від імені ДП «Укрбурштин» та ОСОБА_3 від імені ТОВ «Ленд Груп Компані», зловживаючи своїм службовим становищем, достовірно знаючи про фіктивність заборгованості, уклали та підписали з директором ТОВ «Торговий дім «Укрбурштин» ОСОБА_5 договір поруки № 80 016/02 (про відступлення права вимоги), відповідно до якого ТОВ «Ленд Груп Компані» передало вказаному товариству право вимоги за договором про оренду нематеріальних активів від 08.04.2020 № П-4/5 на суму 365 000 гривень.
08.01.2021, директор ТОВ «Ленд Груп Компані» ОСОБА_3 та директор ТОВ «Торговий дім «Укрбурштин» ОСОБА_5, подали до господарського суду м. Києва, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-В, заяви про включення до реєстру вимог кредиторів ДП «Укрбурштин» грошових вимог ТОВ «Ленд Груп Компані» на суму 58 764 000 грн та ТОВ «Торговий дім «Укрбурштин» на суму 365 000 грн з метою подальшого її стягнення у справі № 910/18166/20.
Усе викладене стало підставою для повідомлення з ОСОБА_1 про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4, 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, тобто у організації закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб та у великих розмірах, організації закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах, та організації складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
На переконання детектива, повідомлена ОСОБА_1 підозра відповідає критеріям «обґрунтованості» і «розумності» та повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування кримінального провадження доказами, перелік яких наведений у змісті клопотання із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі.
Як зазначає детектив, у ході досудового розслідування кримінального провадження з метою запобігання ризикам визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків виникла необхідність у застосуванні до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Підставами застосування вказаного запобіжного заходу слідчий вказує наявність зазначеної вище обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4, 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені в п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, детектив вказує, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки йому повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, що передбачає можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що, на думку детектива, вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Детектив вважає, що усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення вказаного корупційного злочину, ОСОБА_1 може планувати втечу за кордон або на тимчасово окуповану територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, на підтвердження наявності вказаного ризику, детектив зазначає про наявність у ОСОБА_1 паспорту громадянина України для виїзду за кордон (серія та номер НОМЕР_2 від 16.02.2021), відсутність обмежень права на виїзд за кордон під час дії воєнного стану, враховуючи наявність у нього трьох неповнолітніх дітей, а також перебування за кордоном всієї його сім`ї та відсутність офіційного місця роботи. Вказані обставини, на думку детектива, свідчать про існування можливості в будь-який момент виїхати за межі України або на окуповану територію.
Також детектив вказує, що ОСОБА_1 відповідно до даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих фізичними особами від податкових агентів, отримав у 2021 році 4 500 000 грн доходу.
Наведені вище обставини, на переконання детектива, дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків втечі підозрюваного ОСОБА_1 з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Також детектив вважає, що ОСОБА_1 як організатор вчинення злочину, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Так, враховуючи залежність ОСОБА_2 від ОСОБА_1, останній може впливати на нього з метою вчинення вищевказаних дій. Зокрема, детектив вказує, що під час звільнення ОСОБА_2 з посади директора ДП «Укрбурштин» ним не було передано печатку підприємства новому керівництву, а тому він може підмінити, спотворити фінансово-господарські документи підприємства, оригінали яких не було вилучено стороною обвинувачення у ході проведення досудового слідства, а також з метою ухилення від кримінальної відповідальності може видати нові фінансово-господарські документи.
Також детектив зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 у справі № 910/18166/20 його поновлено на посаді директора ДП «Укрбурштин», а тому після виконання вказаного рішення він зможе діяти у власних інтересах, а не в інтересах підприємства, та спотворити фінансово-господарські документи підприємства.
Окрім цього, детектив відзначає, що під час обшуку офісу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3, виявлено печатки Державного житлово комунального підприємства Національної академії наук України та Комунального підприємства «Київтранспарксервіс». При цьому, відповідно до інформації КП «Київтранспарксервіс» та ДЖКП НАН України останні повідомили, що печатки підприємств не викрадалися, не губилися та знаходяться за юридичною адресою. Вказані обставини, на переконання детектива, безумовно свідчать, що ОСОБА_1 схильний вживати заходів до підміни, спотворення фінансово-господарських документів з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Додатково детектив відзначає, що характер та обставини вчинення кримінальних правопорушень свідчать про те, що підозрюваний може будь-яким чином, в тому числі використовуючи власне становище, широке коло зв`язків в правоохоронних та державних органах, умисно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
На думку детектива, ОСОБА_1 матиме можливість контактувати із свідками, консультувати їх з приводу приховування, знищення доказів, серед іншого, після вручення йому повідомлення про підозру та ознайомлення з деталями досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.
Детектив вказує, що у органу досудового розслідування є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 використовуючи свій вплив, авторитет, зв`язки у інших сферах суспільного життя, незаконними засобами впливатиме на свідків у даному кримінальному провадженні, у тому числі, які є фахівцями у сфері геології, а саме ОСОБА_6, ОСОБА_7, та колишніх працівників ДП «Укрбурштин» ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 з метою зміни ними показань або відмови від їх надання.
Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 має стійкі зв`язки в органах поліції, прокуратури, податкової служби та, на думку детектива, може використовувати їх для впливу на свідків та спеціалістів у даному кримінальному провадженні для зміни ними показань або відмови від їх надання. Зокрема, як вказує детектив, у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 керував діями прокурора Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_29, а також заступника начальника СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_30 надаючи їм вказівки про вчинення процесуальних та слідчих дій у кримінальних провадженнях, у яких підозрюваний має інтерес. Також детектив зазначає, що під час обшуку офісу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 виявлено ряд кримінальних проваджень, які безпідставно перебували за межами органу досудового розслідування та прокуратури, та деякі з них містили оригінали нотаріальних та реєстраційних справ на об`єкти нерухомого майна.
У зв`язку з викладеним, детектив вважає необхідним застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів. При цьому, детектив стверджує, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі задоволення клопотання, детектив просить визначити ОСОБА_2 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На переконання детектива, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов`язків і зазначений розмір застави не є завідомо непомірним.
Крім того, у разі внесення застави підозрюваним відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України на ОСОБА_1 детектив вважає за необхідне покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1)прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою;
2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
5)носити електронний засіб контролю;
6)утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, зі свідками: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 .
2.Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_31 повністю підтримав доводи заявленого клопотання, просив його задовольнити з викладених у ньому підстав.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_32 заперечував проти задоволення вказаного клопотання, вважаючи, що наявні обставини, які спростовують реальність настання визначених слідством ризиків, вказував про можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів та непомірність запропонованого детективом розміру застави, а тому просив застосувати до підозрюваного менш обтяжливий запобіжний захід, який так само належним чином зможе забезпечувати виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків. У цьому контексті захисник наголосив на міцних соціальних зв`язках підозрюваного, зокрема, наявність в нього трьох неповнолітніх дітей, сім`ї на утриманні, які стримуватимуть підозрюваного від реалізації будь-яких ризиків.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи свого захисника і зазначив, що будь-якого наміру переховуватись чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню не має. Додатково зауважив про наявність на його утриманні важко хворої матері, в якої нещодавно виникли серйозні ускладнення і яка наразі перебуває закордоном на лікуванні та потребує його догляду.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:
1) чи набула особа статусу підозрюваного?
2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?
3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?
4) чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?
5) чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.
3.1. Щодо набуття статусу підозрюваного
Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.
Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру було вручено особисто ОСОБА_1, про що в матеріалах, долучених до клопотання, міститься письмова розписка останнього про її отримання.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.2.Щодо наявності обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 міг вчинити інкриміновані йому злочини. При цьому, важливо, що остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за двома епізодами злочинної діяльності, а саме за фактами замахів на заволодіння коштами ДП «Укрбурштин» на суму близько 60 000 000 грн., вчинених при укладенні та виконанні договорів про надання послуг оренди та відповідального зберігання для ДП «Укрбурштин, шляхом зловживання службовим становищем службовими особами останнього у змові із представниками приватних суб`єктів господарювання.
Як встановлено слідчим суддею, механізм розслідуваних злочинів передбачав укладення між ДП «Укрбурштин» та ТОВ «Ленд Груп Компані» правочинів щодо надання послуг, які фактично не виконувались та у подальшому перерахуванні за вказаними договорами коштів на рахунки підконтрольних суб`єктів господарювання. Так, за версією слідства, між ДП «Укрбурштин» та ТОВ «Ленд Груп Компані» були укладені договір оренди та договір відповідального зберігання науково-технічної документації, яка фактично не передаватиметься та не існує, а також підписано ряд інших документів із неправдивими відомостями, з метою створення кредиторської заборгованості ДП «Укрбурштин» перед пов`язаними суб`єктами господарювання у т.ч. ТОВ «Ленд Груп Компані», та подальшого її стягнення на користь таких підконтрольних юридичних осіб, та у вжитті заходів для приховування вчинення злочинів.
За даними слідства ОСОБА_1 фактично здійснював керівництво діяльністю ДП «Укрбруштин» та ТОВ «Ленд Груп Компані», через директора державного підприємства ОСОБА_2 та самостійного залученого директора товариства ОСОБА_3, завдяки чому безпосередньо займався організацією злочинної діяльності вказаних співучасників по заволодінню майном ДП «Укрбруштин». Зокрема, діючи відповідно до узгодженого плану та відповідно до вказівок підозрюваного ОСОБА_1, ОСОБА_2, як керуючий менеджер ДП «Укрбурштин» уклав та підписав договір №П-4/5 від 08.04.2020 про оренду нематеріальних активів (науково-технічної документації), а також акти приймання-передачі та акти надання послуг до нього. Крім того, як директор ДП «Укрбурштин» уклав та підписав договір відповідального зберігання №09-20 від 01.09.2020, предметом якого була та сама науково-технічна документація, а також акт здачі-приймання відповідного майна до вказаного договору. З іншої сторони, залучена ОСОБА_1 як директор ТОВ «Ленд Груп Компані» ОСОБА_3 уклала та підписала акт надання послуг до договору №П-4/5 від 08.04.2020 про оренду нематеріальних активів (науково-технічної документації), а також уклала та підписала договір відповідального зберігання №09-20 від 01.09.2020, предметом якого була та сама науково-технічна документація, а також акт здачі-приймання відповідного майна до вказаного договору.
При цьому, діючи згідно з обумовленим із іншими співучасниками планом, директор ДП «Укрбурштин» ОСОБА_2 звернувся до органів Національної поліції із заявою про викрадення з його автомобіля технічної документації, яка була предметом зазначених договорів, після чого ОСОБА_3 скерувала на ДП «Укрбурштин» акт №568 про повернення з відповідального зберігання відповідної науково-технічної документації.
Водночас, як вбачається з долучених до клопотання матеріалів, будь-яка науково-технічна документація у користування ДП «Укрбурштин» не передавалась і на вказаному підприємстві не зберігалась, а відповідні дії призвели до виникнення у ДП «Укрбурштин» кредиторської заборгованості по вказаним договорам, внаслідок неповернення нібито переданої науково-технічної документації. У подальшому кредиторські вимоги за відповідними договорами були включені до реєстру вимог кредиторів ДП «Укрбурштин» у справі про банкрутство з метою стягнення на користь пов`язаних товариств штучно створеної заборгованості.
При цьому, ймовірно саме ОСОБА_1 керував діяльністю співучасників та забезпечував організацію їх злочинної діяльності, про що може свідчити, зокрема, долучені до клопотання матеріали щодо фактично керівного становища ОСОБА_1 при вирішенні багатьох ключових питань щодо діяльності ДП «Укрбурштин» та підпорядкованість йому керівництва вказаного державного підприємства. Також в матеріалах містяться відомості про неофіційні виплати директору ДП «Укрбурштин» ОСОБА_2, які здійснювались через пов`язаних із ОСОБА_1 осіб. Крім того, долучені матеріали свідчать, що підозрюваний ймовірно фактично здійснював керівництво діяльністю ТОВ «Ленд Груп Компані», зокрема, результати негласних слідчих (розшукових) дій та огляду мобільних пристроїв.
Описані вище дії ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, їх взаємоузгодженість та взаємозалежність, характер та послідовність, створюють у слідчого судді переконання у тому, що такі особи ймовірно діяли у співучасті, мали спільний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ДП «Укрбурштин» шляхом створення штучної кредиторської заборгованості перед підконтрольними приватними товариствами та її подальшого стягнення на їх користь, що свідчить про ймовірне вчинення ними інкримінованих кримінальних правопорушень. При цьому, з огляду на зміст та обсяг дій підозрюваного, його фактичне становище, зв`язки та характер відносин, зокрема, з службовими особами ДП «Укрбурштин» та ТОВ «Ленд Груп Компані», існують достатні підстави вважати, що він дійсно міг виконувати роль організатора таких злочинів.
Слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненими кримінальними правопорушеннями, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями, в т.ч. і самого ОСОБА_1 та наслідками, які за версією обвинувачення, могли б настати для ДП «Укрбурштин» як боржника за відповідними договорами. В подальшому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованою кваліфікацію його дій за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4, 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України, як організацію закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб та у великих розмірах, організацію закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах, та організацію складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
Зазначені вище обставини, які враховані слідчим суддею при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_1 підозри, підтверджуються копіями таких досліджених в ході судового засідання документів:
-договором оренди нематеріальних активів № П-4/5 разом з додатком 1 та актом приймання передачі до вказаного договору, а також актами надання послуг №1-4/5 від 30.04.2020, №2-4/5 від 31.05.2020, № 3-4/5 від 30.06.2020, №4-4/5 від 31.07.2020, №5-4/5 від 31.08.2020, відповідно до яких ДП «Укрбурштин» отримало в оренду науково-технічну документацію в кількості 107 позицій,
-договором відповідального зберігання № 09-20 від 01.09.2020 та актом здачі-приймання майна, відповідно до яких ДП «Укрбурштин» приймало на відповідальне зберігання до 30.10.2020 науково-технічну документацію у кількості 107 позицій загальною вартістю 58 764 000 грн та зобов`язувалося вжити заходів для забезпечення схоронності майна;
-протоколом огляду від 25.08.2022, в ході якого оглянуто із залученням спеціаліста перелік науково-технічної документації, яка була предметом договору оренди від 08.04.2020 та відповідального зберігання від 01.09.2020, та встановлено, що вказаний перелік містить порушення бібліографічних записів та описів, а також вказані науково-технічні праці відсутні у вітчизняних каталогах, реєстрах і базах;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_6, який повідомив, що він є доктором геологічних наук та співавтором низки наукових праць, у тому числі геологічного вивчення надр, зокрема покладів бурштину. Крім того, при ознайомленні зі списком 107 науково-технічних документів він повідомив, що вони у вітчизняних каталогах, реєстрах і базах відсутні, а переважна кількість записів виконана шляхом перефразувань текстових запозичень слів, словосполучень і фраз і достовірних джерел інформації;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_7, яка повідомила, що працює і Інституті геологічних наук НАН України. При ознайомленні зі списком 107 науково-технічних документів ТОВ «Ленд Груп Компані» вона повідомила, що вказаний список містить неіснуючі наукові праці, а даний перелік сформований на основі існуючих праць шляхом зміни та перекручування назв наукових праць;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9, який повідомив, що науково-технічна документація ТОВ «Ленд Груп Компані» містить неіснуючий перелік наукових праць. Крім того, в разі необхідності використання в роботі наукових праць, працівники ДП «Укрбурштин» мали змогу ознайомлюватися з науковими працями безкоштовно у відповідних установах;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10, який повідомив, що після призначення ОСОБА_2 на посаду директора ДП «Укрбурштин» з ним, як директором Київської філії дочірнього підприємства, проводив співбесіди ОСОБА_1 з метою подальшої співпраці. При цьому присутній на вказаних зустрічах ОСОБА_2 поводився як підпорядкована ОСОБА_1 особа;
-протокол допиту свідка ОСОБА_11, яка повідомила, що є дочкою ОСОБА_12 та те, що у останнього не було у власності геологічної інформації вартістю близько 58 млн.грн. та він нікому її не передавав. Про нібито передачу такої інформації ОСОБА_12 для ОСОБА_13 вона дізналася під час допиту;
-протокол допиту свідка керівника «Правобережної геологічної експедиції» ОСОБА_14, який повідомив, що разом з ОСОБА_12 у 2020 році надавав консультації щодо розвитку діяльності ДП «Укрбурштин» для ОСОБА_1, який на вказаних зустрічах виглядав головною особою, яка приймає остаточні рішення;
-заявою про визнання кредитором у справі № 910/18166/20 про банкрутство, відповідно до якої директор ТОВ «Ленд Груп Компані» ОСОБА_3 звернулася до Господарського суду міста Києва з грошовими вимогами до ДП «Укрбурштин» на загальну суму 58 764 000 грн;
-договором від 80-016/02 (про відступлення права вимоги) від 08.10.2020, відповідно до якого директором ТОВ «Ленд Груп Компані» ОСОБА_3 та директором ДП «Укрбурштин» ОСОБА_2 відступлено право вимоги до ДП «Укрбурштин» на користь ТОВ «Торговий дім «Укрбурштин» на суму 365 000 грн;
-висновками судово-почеркознавчих експертиз №535/1 від 03.02.2022, №536/1 від 03.02.2022, №448/1 від 21.09.2022, відповідно до яких підписи від імені директора ДП «Укрбурштин» ОСОБА_2 у договорі відповідального зберігання № 09-20 від 01.09.2020, актах надання послуг №1-4/5 від 30.04.2020, №2-4/5 від 31.05.2020, № 3-4/5 від 30.06.2020, №4-4/5 від 31.07.2020, №5-4/5 від 31.08.2020, та договорі поруки від 80-016/02 (про відступлення права вимоги) від 08.10.2020, виконані ОСОБА_2 ;
-протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_15 від 28.09.2021-13.10.2021, відповідно до якого виявлено файл з чорновими записами щодо проведених фінансових операцій за 2020 рік, в тому числі не офіційних, що стосуються господарської діяльності ДП «Укрбурштин» та суб`єктів господарювання, які в подальшому заявили грошові вимоги до нього. Крім того, у вказаному файлі передбачені кошти для працівників правоохоронних органів за початок досудового розслідування про викрадення науково-технічної документації, а також неофіційні виплати директору ДП «Укрбурштин» ОСОБА_2 ;
-протоколами негласних (слідчих) розшукових дій, відповідно до яких колишній директор ДП «Укрбурштин» ОСОБА_2 та адвокат ОСОБА_16 повідомляли новому директору ДП «Укрбурштин» ОСОБА_17 про безпідставність грошових вимог ТОВ «Ленд Груп Компані» та пропонували відмовитися від них взамін визнання грошових вимог інших кредиторів ДП «Укрбурштин»;
-протокол огляду мобільного ОСОБА_16 згідно якого встановлено листування у спільних групах між ОСОБА_16, ОСОБА_1 та арбітражним керуючим ДП «Укрбурштин» ОСОБА_18 . Також встановлено листування, які свідчить про керівництво ОСОБА_1 діями направленими на відкриття справи про банкрутство ДП «Укрбурштин»;
-- протоколом огляду від 12.09.2022 відомостей ДРАЦС згідно якого встановлено родинні зв`язки ОСОБА_1 з ОСОБА_19 та іншими особами. Встановлено, що з використанням банківських рахунків вказаних фізичних осіб-підприємців здійснювалося фінансування діяльності, пов`язаної з ДП «Укрбурштин», зокрема, перерахування коштів ОСОБА_2 ;
-листом СВ Оболонського УП ГУ НА в м. Києві з витягом з ЄРДР, відповідно до якого 28.10.2020 ОСОБА_2 звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України;
-статутами ДП «Укрбурштин» та ТОВ «Ленд Груп Компані»;
-рішеннями учасників ТОВ «Ленд Груп Компані»;
-листами ТОВ «Ленд Груп Компані» та ДП «Укрбурштин»;
-протоколами допитів ОСОБА_8, ОСОБА_20, ОСОБА_17, ОСОБА_21 ;
-протоколами огляду від 16.05.2022, 10.03.2021, 11.10.2022, 18.10.2021, 12.09.2022, 19.11.2021, 09.09.2022, 28.09.2022;
-протоколом обшуку офісу від 21-22 вересня 2021 року;
-протоколами НСРД від 04.03.2021, 18.03.2021, 30.04.2021;
-іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.
3.3.Щодо наявності ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (3) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
3.3.1.Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи:
1)достатній рівень матеріального стану, який може використовуватись підозрюваним для забезпечення свого переховування тривалий час;
2)частоту перетинів кордону, зокрема за 2022 рік було 5 виїздів за межі території України;
3)відсутність офіційного місця роботи;
4)проживання родини підозрюваного закордоном, що свідчить про наявність місця для проживання закордоном та виїзду до сім`ї;
5)можливість підозрюваного залишити територію України, з огляду на наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон, незважаючи на введення воєнного стану, оскільки така можливість залишається доступною для багатьох категорій громадян;
6)пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права.
Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у можливій найближчій перспективі свідчить про існування вказаного ризику.
Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
3.3.2.Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Слідчий суддя вважає обґрунтованим доводи прокурора про існування ризику знищення, приховування чи спотворення речей та документів, які мають значення для цього кримінального провадження, враховуючи, що за версією слідства, він є організатором розслідуваних злочинів та керував діями співучасників, зокрема директорів ДП «Укрбурштин» та ТОВ «Ленд Груп Компані», які можуть мати доступ до господарських та фінансових документів вказаних підприємств.
Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що обставини цього кримінального провадження свідчать, що підозрюваним координувалися дії інших можливо залучених осіб, що дає підстави вважати про наявність можливостей для зміни чи знищення документів. Також слідчий суддя враховує, що у ході досудового розслідування під час обшуку офісу ОСОБА_1 було виявлено печатки Державного житлово?комунального підприємства Національної академії наук України, та Комунального підприємства «Київтранспарксервіс», які за інформацією вказаних підприємств, не викрадалися та знаходяться за юридичною адресою підприємств. Більше того, слідчий суддя зважує також на механізм інкримінованих підозрюваному злочинів, способом яких було складання і підписання документації іншими співучасниками із внесенням до неї недостовірних відомостей.
Такі відомості, на переконання слідчого судді, свідчать про можливість вчинення підозрюваним дій, спрямованих на зміну, спотворення чи знищення документів з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
3.3.3.Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме - спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що:
-підозрюваному інкримінують роль організатора у вчиненні розслідуваних злочинів, що може свідчити про здійснення впливу на інших підозрюваних щодо змісту їхніх показань, а також на інших свідків у цьому кримінальному провадженні, зокрема фахівців у сфері геології та працівників державного підприємства;
-маючи авторитет та широке коло зв`язків у державних органах, може використовувати такі зв`язки для здійснення впливу на свідків;
-існують відомості про залучення підозрюваним до злочинної діяльності працівників правоохоронних органів, яким він надав вказівки, а тому існує ризик здійснення такими особами впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
3.4.Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.15 ч.4 ст. 191, ч.3 ст.27 ч.2 ст. 15 ч.5 ст. 191, ч.3 ст.27 ч.1 ст. 366 КК України;
-пред`явлення йому підозри у вчиненні декількох злочинів, зокрема особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна;
-забезпечений майновий стан;
-наявність міцних соціальних зв`язків - має трьох неповнолітніх дітей, дружину та матір, які проживають закордоном;
-відомості про тяжку хворобу матері;
-позитивну характеристику про проходження стажування для отримання свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю.
3.5.Щодо можливості застосування запобіжного заходу більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор на основі наданих доказів не довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім.
З огляду на це, враховуючи дані про особу підозрюваного, зокрема наявність обов`язків щодо піклування за своєю сім`єю, в тому числі матері, яка має тяжке захворювання, а також, беручи до уваги позицію сторони обвинувачення, слідчий суддя дійшов висновку, що вагомі підстави для застосування відносно підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні. Ризик переховування від органів досудового розслідування, хоча і доведений, але не досягає такого рівня інтенсивності, враховуючи факт повернення підозрюваного з-за кордону для розгляду вказаного клопотання, а також необхідність відвідування тяжкохворої матері. Так само і реалізацію ризиків незаконного впливу на свідків та знищення важливих для цього кримінального провадження речей і документів можна запобігти покладенням на підозрюваного певних обов`язків, яких він має дотримуватися, а не ізоляцією підозрюваного від суспільства.
Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, на думку слідчого судді, не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, а лише обмежить його його пересування та унеможливить зустрічатися із сім`єю, яка проживає закордоном, а також може ускладнити виконання обов`язків помічника адвоката.
Також слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_1 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків. Крім того, відсутні особи, які б висловили готовність надати письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Застава як запобіжний захід має середній рівень суворості і є адекватним забезпечувальним заходом в цьому кримінальному провадженні. При цьому, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 декількох злочинів у співучасті, зокрема особливо тяжкого корупційного злочину, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а саме - ризик переховування від органу досудового розслідування та суду, ризик сховати, знищити чи спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді застави буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваним та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваного та інших осіб.
Слідчий суддя вважає, що вказаний запобіжний здатен запобігти існуючим ризикам, оскільки можливість звернення застави у дохід держави буде стримуючим фактором у вчиненні ОСОБА_1 позапроцесуальних дій.
3.6.Щодо розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного
При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочинів, в яких підозрюється особа, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.
Як встановлено вище, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.15 ст. 191, ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 15 ч.5 ст. 191, ч.3 ст.27 ч.1 ст. 366 КК України, тобто один із злочинів який йому інкримінується є особливо тяжким, а тому враховуючи п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього має визначатися у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У прохальній частині свого клопотання сторона обвинувачення просить встановити заставу як альтернативний запобіжний захід у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300 гривень.
При цьому, у клопотанні та у судовому засіданні сторона обвинувачення вказує, що ОСОБА_1 відповідно до даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих фізичними особами від податкових агентів, отримав у 2021 році 4 500 000 грн доходу. Такі відомості свідчать про забезпечений майновий стан підозрюваного.
З урахуванням всіх досліджених даних щодо фінансового стану підозрюваного та його сім`ї, врахувавши обставини цього кримінального провадження та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього запобіжний захід у виді застави у 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 744 300 гривень. Такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного та його індивідуальних обставин зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не являється непомірним для нього. Визначений розмір застави є співмірним з офіційно підтвердженими доходами та вартістю належного йому майна та розумним з огляду на обставини кримінального правопорушення.
За описаних вище обставин запобіжний захід у виді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки:
1)прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою;
2)не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4)здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000081 від 09.02.2021, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
5)утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також зі свідками: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 .
Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваного і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.
Водночас, слідчий суддя вважає невиправданим прохання детектива та прокурора покласти на підозрюваного обов`язок носити електронний засіб контролю, оскільки в умовах воєнного стану існує постійний ризик необхідності евакуації цивільного населення через загрозу активних бойових дій чи ракетних ударів на території міста Києва.
Крім того, беручи до уваги інформацію щодо тяжкого стану матері підозрюваного, яка перебуває на лікуванні за межами України, існує необхідність періодичного відвідування матері. Так, суб`єктами, які можуть надати дозвіл підозрюваному на виїзд за межі Київської області та закордон, є зокрема детективи та прокурори, а тому для швидкого виконання такого дозволу та повернення паспорту підозрюваному, слідчий суддя вважає обгрунтованим, щоб паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України були здані на зберігання детективам НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Строк дії таких обов`язків слід визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 12 грудня 2022 року.
За наведених вище обставин подане клопотання слід задовольнити частково.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 182-184, 193-197, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_26 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.
2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300 (сімсот сорок чотири тисячі триста) гривень.
3.Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:
1)прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою;
2)не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4)здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000081 від 09.02.2021, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
5)утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також зі свідками: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ;
4.Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити до 12 грудня 2022 року включно.
5.В іншій частині вимог клопотання - відмовити.
6.Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами:
Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;
номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_3 ;
призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).
7.Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
8.Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 191 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч.2 ст.15 ч.5 ст. 191 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч.1 ст. 366 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.
9.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
10.Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та його захиснику.
11.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
12.Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №52021000000000081 від 09.02.2021 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.
13.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_22