- Головуючий суддя (ВАКС) : Дубас В.М.
Справа № 991/4791/22
Провадження 1-кс/991/4811/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_27
(далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_28.,
прокурора ОСОБА_29.,
підозрюваного ОСОБА_1,
захисників (адвокатів) ОСОБА_16., ОСОБА_31.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро другого відділу детективів другого підрозділу детективів головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_32 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Прип`ять Чорнобильського району Київської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий, не одружений, офіційно не працює),
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 Кримінального кодексу України (далі - КК),
у кримінальному провадженні від 05.09.2022 №52022000000000242
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
19.10.2022 до ВАКС надійшло клопотання від 19.10.2022 детектива Національного бюро другого відділу детективів другого підрозділу детективів головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_32., погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (САП ОГП) ОСОБА_29., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК, у кримінальному провадженні №52022000000000242 від 05.09.2022.
Відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду клопотання визначено суддю ОСОБА_27., яким проведено судовий розгляд 20.10.2022.
2. Короткий виклад клопотання та позицій учасників судового провадження.
2.1. В клопотанні детектив просив: «1) «Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Прип`ять Чорнобильського району Київської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів; 2) Визначити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, розмір застави - 80 612,6 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 200 000 000,00 грн. (двісті мільйонів) гривень, з покладенням на підозрюваного, у разі внесення застави, наступних обов`язків: носити електронний засіб контролю; прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатися із м. Київ, без дозволу слідчого (детектива, включеного до слідчої групи у кримінальному провадженні), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива, включеного до слідчої групи у кримінальному провадженні), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України; утримуватися від спілкування із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 », зокрема стверджуючи таке
«Детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000242 від 05.09.2022 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.369 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що розпорядженням в.о. Дніпровського міського голови від 01.12.2020 №21-1/12-рк, на підставі постанови Дніпровської міської територіальної виборчої комісії Дніпровського району Дніпропетровської області від 26.11.2020 № 338 з 30.11.2020 ОСОБА_2 прийнято на посаду Дніпровського міського голови Дніпровського району Дніпропетровської області.
Відповідно до ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через оргзни державної влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно із положеннями ст. 13 Конституції України від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста.
Частиною ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що міський голова наділений, зокрема, такими службовими повноваженнями: -організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; -підписує рішення ради та її виконавчого комітету; - здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; -призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України «Про культуру»;- є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою;-представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;-здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів;- видає розпорядження у межах своїх повноважень.
Відповідно до ч. 8 ст. 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» міські голови (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) мають право самостійно (без конкурсу) добирати та приймати на службу своїх помічників, радників (патронатну службу).
Отже, ОСОБА_2, будучи Дніпровським міським головою Дніпровського району Дніпропетровської області (далі - Міський голова), обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно- господарських функцій, внаслідок чого, згідно з приміткою до ст. 364 КК України, є службовою особою.
Згідно з п. 2 ч. 3 примітки до ст. 368 КК України, службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, у ст. ст. 368, 368-5, 369 та 382 цього Кодексу є: особи, посади яких згідно зі ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» віднесені до другої категорій посад в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до абз. 3 ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» до посад другої категорії належать посади міських голів міст обласних центрів.
ОСОБА_2 як Міський голова міста обласного центру є службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.
Відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради (на теперішній час Дніпровська міська рада, далі - ДМР) від 19.10.2011 №62/16 на базі відокремленої частини комунальної власності Дніпровської міської ради територіальної громади у результаті реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Дніпропетровський метрополітен» створено комунальне підприємство «Дніпровський метрополітен» ДМР (далі - КП «Дніпровський метрополітен» або Підприємство), яке є комунальним унітарним підприємством.
Рішенням ДМР від 17.08.2022 №53/26 затверджено Статут КП «Дніпровський метрополітен», відповідно до якого:- власником Підприємства є Дніпровська міська територіальна громада в особі ДМР (далі - Власник) (п. 1.3); -орган до сфери управління якого входить Підприємство, визначається міською радою (далі - Уповноважений орган) (п. 1.4);-предметом господарської діяльності Підприємства, зокрема є: здійснення будівництва метрополітену та інших об`єктів; виконання будівельно- монтажних і ремонтно-відновлювальних робіт основних засобів метрополітену; залучення кредитних коштів (з дозволу Замовників або інвесторів та під їх гарантії) (п. 2.2);-майно Підприємства є комунальною власністю Дніпровської міської територіальної громади і закріплюються за Підприємством на праві громадського відання (п 3.1);-джерелами формування майна Підприємства зокрема є кредити банків та інших кредиторів (п. 3.5);-з питань своєї діяльності Підприємство підзвітне та підконтрольне Власнику, виконавчому комітету міської ради та Уповноваженому органу (п. 4.2); -керівник Підприємства призначається та звільняється з посади розпорядженням міського голови (п. 4.4);- до виняткової компетенції Власника зокрема належить: прийняття рішень про надання згоди (відмову у наданні згоди) на вчинення Підприємством господарського зобов`язання, щодо якого є заінтересованість, і значного господарського зобов`язання, предметом яких є майно, роботи, послуги чи сума коштів, вартість яких перевищує двадцять п`ять відсотків вартості активів Підприємства за даними останньої річної фінансової звітності, та в інших випадках, встановлених чинним законодавством України (п. 4.9);- до компетенції Уповноважених органів належить, зокрема: надання пропозицій про відсторонення та звільнення керівника Підприємства від здійснення його повноважень та надання пропозицій про обрання особи, яка тимчасово виконуватиме обов`язки керівника Підприємства, а також про відсторонення (п. 4.10); керівник за погодженням з Уповноваженим органом укладає зовнішньоекономічні угоди, договори позики, позички, користування/ оренди, угоди з навчання персоналу на платній основі, зміни до них, а також вчиняє значні господарські зобов`язання, предметом яких є майно, роботи, послуги чи сума коштів, вартість яких становить від десяти відсотків (включно) до двадцяти п`яти відсотків (включно) вартості активів Підприємства за даними останньої річної фінансової звітності, та господарські зобов`язання, щодо яких є заінтересованість (п. 4.13).
Відповідно до ст. б Закону України «Про публічні закупівлі» закупівля товарів, робіт і послуг на умовах співфінансування в рамках проектів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, грантів організацій, зазначених у частині другій цієї статті, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.
З метою реалізації завдань покладених на КП «Дніпровський метрополітен», щодо будівництва метрополітену укладено такі угоди про надання кредитних коштів Підприємству в сумі 152 млн. євро: кредитна угода «Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську» між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку (далі - ЄБРР) від 27.06.2012 № 41614 з умовою повернення кредиту до 02.06.2027; угода Про реалізацію пректу «Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську» між КП «Дніпровський метрополітен» та ЄБРР від 27.07.2012 № 41614; угода про підтримку проекту «Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську» між ДМР та ЄБРР від 27.07.2012 №41614.
На виконання зазначених угод 13.07.2016 КП «Дніпровський метрополітен» в особі директора ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (АДРЕСА_7, далі - Підрядник або ОСОБА_9) укладено «КОНТРАКТ №1А «ЗАВЕРШЕНИЕ СТРОИТЕЛЬСТВА МЕТРОПОЛИТЕНА В Г. ДНЕПРОПЕТРОВСКЕ» «Строительный Проект: «Корректировка проекта «Строительство первой очереди метрополитена в г.Днепропетровске» (далі - Контракт).
Відповідно до умов Контракту його частиною є Договір підряду, предметом якого є проектування та завершення будівництва першої лінії метрополітену в м. Дніпропетровськ (м.Дніпро), включаючи три нові станції, та подовження на 4 км існуючої станції першої лінії метрополітену від станції Вокзальної в напрямку центра міста (далі - будівельні роботи) у строк протягом 5 років, із залученням кредитних коштів ЄБРР, на загальну суму 224 000 000 євро (з урахуванням ПДВ).
Указом Президента від 24.02.2022 № 64/2022 (Укази про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 14.03.2022 № 133, від 18.04.2022 № 259, від 22.05.2022 № 341, від 12.08.2022 № 573) в Україні введено воєнний стан. У зв`язку із цим, листами від 27.05.2022 № ЕЕТ-ЬІМ-ПМС-000969 та від 19.08.2022 № ЬЕТ-ЬІМ-ПМС-000969 Підрядник повідомив Підприємство про неможливість виконання будівельних робіт та завершення виконання обслуговуючих процесів і розпочато процедуру розірвання Контракту.
У серпні 2022 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_1, який тривалий час займався будівельною діяльністю в Україні, був керівником та власником будівельних компаній, та отримав невстановленим чином інформацію про те, що розпочата процедура розірвання Контракту від 13.07.2016, виник умисел на надання неправомірної вигоди Міському голові ОСОБА_2 за сприяння ним, шляхом використання його службового становища, в отриманні переваг для підконтрольної ОСОБА_1 групи підприємств та отриманні поза конкурсною процедурою Контракту по будівництву метрополітену у м. Дніпрі як новим генеральним підрядником.
З цією метою, 04.10.2022 в період з 13 год. 37 хв. по 14 год. 27 хв. перебуваючи в приміщенні бізнес-центру «Амстердам», розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська набережна, 53, ОСОБА_1 висловив ОСОБА_2 пропозицію надати неправомірну вигоду в сумі 22 млн євро за вчинення ним дій як Міським головою, направлених на сприяння в укладенні ЄБРР з підконтрольною ОСОБА_1 групою підприємств контракту на будівництво метрополітену в м. Дніпрі напряму, тобто без застосування конкурсного методу закупівель, передбаченого принципами і правилами закупівель ЄБРР від 15.05.2022.
Зокрема, за пропозицією ОСОБА_1, ОСОБА_10 як Міський голова, за отриману неправомірну вигоду, повинен буде: - включити в робочу групу щодо проведення переговорів із представниками ЄБРР зазначених ОСОБА_1 осіб під видом працівників КП «Дніпровський метрополітен» або ДМР; - призначити своїм радником зазначену ОСОБА_1 особу; - підписати лист-рекомендацію на адресу ЄБРР щодо надання згоди ДМР на проведення переговорів із ЄБРР з приводу укладення прямого контракту з підконтрольною ОСОБА_1 групою компаній.
При цьому, сума неправомірної вигоди формувалася б з вартості робіт, передбачених контрактом на будівництво метрополітену в м. Дніпрі у розмірі 220 млн євро, та надавалась б частинами після виплати сум вартості будівельних робіт у розмірі 10% від суми кожного з інвойсів, що становило б 22 млн євро.
18.10.2022 в період з 14 год. 00 хв. по 14 год. 20 хв., перебуваючи на сьомому поверсі готелю «Редісон» в номері НОМЕР_10, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Братська, 17-19, ОСОБА_1 додатково підтвердив дійсність своїх намірів щодо надання неправомірної вигоди та повторно висловив пропозицію ОСОБА_2 щодо надання йому неправомірної вигоди в розмірі 22 млн євро за вчинення ним дій як Міським головою, направлених на укладення ЄБРР з підконтрольною ОСОБА_1 групою підприємств контракту на будівництво метрополітену в м. Дніпрі напряму, тобто без застосування конкурсного методу закупівель, передбаченого принципами і правилами закупівель ЄБРР від 15.05.2022.
За таких обставин 18.10.2022 ОСОБА_1 о 14 год. 22 хв. затримано на підставі п.п.1,3 ч. 1 ст.208 КПК України.
18.10.2022 о 20 год. 20 хв. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України».
Також в клопотанні стверджувалось, що обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке що готується) від 05.09.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 05.09.2022 (з додатками); протоколом огляду від 06.09.2022 (реєстр Державної міграційної служби України); протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_2 від 19.09.2022; протоколом огляду від 19.09.2022 (мобільний телефон iPhone 11 Pro IMEI: НОМЕР_2, НОМЕР_3, який належить ОСОБА_2 ); протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 20.09.2022; протоколом додаткового свідка ОСОБА_2 від 04.10.2022 з додатками; протоколом огляду від 14.10.2022 (документи, надані свідком ОСОБА_2 в ході допиту від 04.10.2022);протоколом огляду від 04.10.2022 (мобільний телефон iPhone 11 Pro IMEI: НОМЕР_2, НОМЕР_3, який належить ОСОБА_2 ); протоколом огляду від 13.10.2022 (веб портал (сайт) Європейського банку реконструкції та розвитку, www.ebrd.com); протоколом огляду від 12.10.2022 (відомості Державної фіскальної служби щодо доходів ОСОБА_1 ); протоколом огляду від 17.10.2022 (копія ухвали від 22.10.2019 з он-лайн бази reyestr.court.gov.ua щодо застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу в іншому кримінальному провадженні); протоколом огляду від 17.10.2022 (огляд інтернет ресурсів щодо особи ОСОБА_1 ); відповіддю від 18.10.2022 № 6/18-1523 на запит в порядку ст. 93 КПК України від 18.10.2022 № 0422-152/19679, яка містить: документи, щодо призначення міського голови ОСОБА_2 ; листування КП «Дніпровський метрополітен» із ЄБР та із ОСОБА_9 ; розрахунок залишку за коштів кредитним договором (без ПДВ); кредитна угода «Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську» між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку від 27.06.2012 №41614 з умовою повернення кредиту до 02.06.2027; угода Про реалізацію проекту «Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську» між КП «Дніпровський метрополітен» та ЄБРР від 27.07.2012 №41614; угода про підтримку проекту «Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську» між ДМР та ЄБРР від 27.07.2012 №41614, статут КП «Дніпровський метрополітен», та інші; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 14.10.2022 № 1267т (розсекречено); протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 14.10.2022 № 19/5940 (розсекречено) - зустріч 20.09.2022 р.; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 14.10.2022 № 19/5941 (розсекречено) - зустріч 04.10.2022 р.; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи від 13.10.2022 № 19/5858 (розсекречено) - розмови у WhatsApp; протоколом огляду від 19.10.2022 (відомості щодо ТОВ «Укрбуд Девелопмент»);та іншими матеріалами кримінального провадження.
З огляду на вищенаведене, в клопотанні стверджувалось про наявність таких ризиків: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
2.2. В судовому засіданні прокурор ОСОБА_29. підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
У судовому засіданні захисник (адвокат) ОСОБА_16. заперечив проти вимог клопотання та просив відмовити у його задоволенні, повідомивши таке: 1) клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необгрунтованим; 2) ризики, заявлені у клопотанні - відсутні; 3) дії ОСОБА_1 є законними і він не пропонував конкретно ОСОБА_2 неправомірну вигоду, а в діях ОСОБА_2 є провокація злочину; 4) у ОСОБА_1 немає значних коштів і в нього немає доходів; 5) на майно ОСОБА_1 накладено арешт в рамках іншого кримінального провадження; 6) застава, яка пропонується прокурором є непомірною для ОСОБА_1 .
Захисник (адвокат) ОСОБА_31 у судовому засіданні заперечив проти вимог клопотання, зазначивши таке: 1) клопотання та заявлені ризики не обгрунтовані; 2) в діях ОСОБА_1 немає пропозиції надання неправомірної вигоди, а мала місце законна пропозиція створити спільне підприємство; 3) майновий стан ОСОБА_1 змінився за останні роки, а компанія «УКРБУД» перебуває на стадії банкрутства; 4) розмір застави, визначений в клопотанні - необґрунтований, й відтак просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у вигляді застави в розмірі, встановленому у пункті 2 частини 5 статті 182 КПК для тяжких злочинів, тобто у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян.
Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позиції своїх захисників та просив повністю відмовити у задоволенні клопотання.
Також в судовому засіданні захисниками надано копії таких документів: паспорта ОСОБА_1 для виїзду за кордон; свідоцтва про шлюб з ОСОБА_12 від 26.11.2005; свідоцтва про народження ОСОБА_13 ; свідоцтва про народження ОСОБА_13 ; копії подяк та грамот ОСОБА_1 ; роздруківку статті ОСОБА_14 «ІНФОРМАЦІЯ_2»; копія заяви від ОСОБА_16 до ДБР про вчинення кримінального правопорушення; скріншот листування абонента 007; копія витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню №62022000000000079 від 01.02.2022; скріншот листування; копія ухвали ВАКС від 03.04.2022 у справі № 991/2529/20; копія ухвали ВАКС від 29.04.2020 у справі № 991/2529/20; копія ухвали ВАКС від 14.05.2020 у справі № 991/3661/20; копія ухвали АП ВАКС від 28.05.2020 у справі № 991/3661/20; копія ухвали ВАКС від 14.05.2020 у справі № 991/3661/20; копія ухвали ВАКС від 17.07.2020 у справі № 991/3967/20; копія ухвали АП ВАКС від 28.07.2020 у справі № 991/5247/20; копія ухвали АП ВАКС від 27.10.2020 у справі № 991/8087/20; копія ухвали ВАКС від 08.10.2019 у справі № 760/25235/19; копії платіжних доручень від 13.11.2020 і 01.12.2020; роздруківка з сайту Вищий господарський суд України; інформація з сервісу Опендатабот по ТОВ «УБД»; інформація про компанію Bazert Development LLP; копія ухвали Господарського суду міста Києва по від 08.09.2022 по справі № 910/6425/22; копія інформації від ОСОБА_17 ; копії документів компанії Bazert Development LLP; копії актів приймання-передачі частки у статутному капіталі «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ»; копія наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2021 № 4723/5; копія повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_18 ; копія витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню № 62021000000000541 від 23.06.2021; копія витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню № 62021000000000300 від 19.04.2021; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 17.05.2021; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 20.05.2021; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 24.06.2021; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_19 від 11.06.2021; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_20 від 15.06.2021; копія реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017; фото на яких є особа, схожа на ОСОБА_1 ; копія ОСОБА_21 (дата 25.09.2019), копія ОСОБА_22 (дата 19 июля 2018); копія Меморандума (дата 14 червня 2016); копія Статуту комунального підприємства «Дніпровський метрополітен» Дніпровської міської ради»; лист від 11.10.2020 № 01/01-313 від Державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «УКРБУД», адресований Віце-прем`єр-міністру з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України ОСОБА_23 .
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини 7 статті 42 КПК підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно із частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 статті 177 КПК визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Також згідно із статтею 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Частинами 1, 3 статті 183 КПК визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами 6 та 7 статті 176 цього Кодексу…Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених 3 або 4 статті 183 цього кодексу.
Частинами 4, 5 статті 182 КПК визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Частиною 6 статті 182 КПК визначено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно з частиною 11 статті 182 КПК застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Згідно із частиною 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до частини 5 статті 194 КПК якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною 1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Згідно з частиною 7 статті 194 КПК обов`язки, передбачені частиною 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Частиною 1 статті 197 КПК визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
3.2. Слідчий суддя зазначає, що подане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного відповідає формальним вимогам статті 184 КПК та його копія разом із доданими матеріалами надана підозрюваному 19.10.2022 о 16.00 год. відповідно до письмової розписки про отримання.
Також дане кримінальне провадження від 05.09.2022 №52022000000000242 щодо кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК, належить до підсудності ВАКС відповідно до пункту 3 частини 5 статті 216 КПК.
3.3. Підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, набуття особою статусу підозрюваного та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою певного кримінального правопорушення.
КПК не визначає змісту поняття «обґрунтована підозра», а тому відповідно до частини 5 статті 9 КПК, належить керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011). Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (наприклад, пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК в клопотанні та в судовому засіданні доводилась такими документами та поясненнями:
- протоколом від 05.09.2022 прийняття заяви ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопорушення (або таке що готується);
- протоколом від 05.09.2022 допиту свідка ОСОБА_2 (з додатками);
- протоколом від 06.09.2022 огляду відомостей та документів з реєстру Державної міграційної служби України;
- протоколом від 19.09.2022 додаткового допиту свідка ОСОБА_2 ;
- протоколом від 19.09.2022 огляду мобільного телефону iPhone 11 Pro, який належить ОСОБА_2, з доданими скріншотами листування та листа КП «Дніпровський метрополітен» від 22.08.2022;
- протоколом від 20.09.2022 допиту свідка - секретаря Дніпровської міської ради ОСОБА_11 ;
- протоколом від 04.10.2022 свідка ОСОБА_2 з додатками;
- протоколом від 14.10.2022 огляду документів, наданих свідком ОСОБА_2 під час допиту від 04.10.2022;
- протоколом від 13.10.2022 огляду веб-порталу (сайту) Європейського банку реконструкції та розвитку, www.ebrd.com, з доданою роздруківкою принципів та правил закупівель від 15.05.2022;
- протоколом від 12.10.2022 огляду відомостей та документів Державної фіскальної служби щодо доходів ОСОБА_1 та ОСОБА_25 за 1999-2021 роки);
- протоколом від 17.10.2022 огляду копії ухвали від 22.10.2019 з он-лайн бази Єдиного державного реєстру судових рішень (reyestr.court.gov.ua) щодо застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу в іншому кримінальному провадженні №42017000000004969 від 11.12.2017);
- протоколом від 17.10.2022 огляду інтернет ресурсів щодо особи ОСОБА_1 та корпорації «Укрбуд»;
- протоколом від 13.10.2022 огляду речей та документів (бази даних, а саме відомостей щодо перетину державного кордону України ОСОБА_1 ;
- протоколом від 14.10.2022 огляду огляду відомостей копії ухвали Єдиного державного реєстру судових рішень (reyestr.court.gov.ua) щодо ухвали слідчого судді ВАКС від 03.04.2020 в справі №991/2529/20 в кримінальному провадженні №42017000000004969 від 11.12.2017;
- протоколом від 19.10.2022 огляду вмісту документів, що стосуються ТОВ «Укрбуд Девелопмент» (код 32920218) та розміщені на веб порталах і інформаційних ресурсах;
- листом НАБУ від 18.10.2022 №0422-152/19679 про надання документів в порядку статті 93 КПК та листом-відповіддю від 18.10.2022 №6/18-1523 з доданими документами щодо призначення міського голови ОСОБА_2 ; листування КП «Дніпровський метрополітен» із ЄБРР та із ОСОБА_9 ; розрахунок залишку за коштів кредитним договором (без ПДВ); кредитна угода «Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську» між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку від 27.06.2012 №41614 з умовою повернення кредиту до 02.06.2027; угода Про реалізацію проекту «Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську» між КП «Дніпровський метрополітен» та ЄБРР від 27.07.2012 № 41614; угода про підтримку проекту «Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську» між ДМР та ЄБРР від 27.07.2012 №41614, статут КП «Дніпровський метрополітен»;
- протоколом від 19.10.2022 огляду копій окремих документів наданих Дніпровською міською радою листом від 18.10.2022 №6/18-1523;
- протоколом від 13.10.2022 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи №5858к (розсекречено) ;
- протоколом від 14.10.2022 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи № 19/5940 (розсекречено) щодо спілкування 20.09.2022.;
- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 14.10.2022 № 19/5941 (розсекречено) щодо спілкування 04.10.2022;
- протоколом від 18.10.2022 допиту свідка ОСОБА_2 ;
- протоколом від 18.10.2022 огляду документів, наданих свідком ОСОБА_2 під час допиту 18.10.2022;
- протоколом від 18.10.2022 огляду мобільного телефону iPhone 11 Pro, який належить ОСОБА_2,
- наданими відомостями щодо майнового стану та характеризуючих даних стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_25, зокрема Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційним картками транспортних засобів.
Слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами та факт вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру 18.10.2022 о 20 год. 20 хв. (яке відповідає формальним вимогам статті 277 КПК та здійснене згідно із статтями 111, 135, 278 КПК), дають підстави визнати набуття ним статусу підозрюваного та вважати обґрунтованою його підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК, а саме пропозиції службовій особі яка займає особливо відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй влади чи службового становища.
При цьому надані стороною захисту матеріали не спростовують обґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_1 та, загалом оцінивши такі, слідчий суддя визнав їх неналежними внаслідок відсутності в них будь-яких відомостей, які мали б значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження для цілей розгляду поданого клопотання.
Разом із цим належить зазначити, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.
3.4. Підставою застосування запобіжного заходу, серед іншого, є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій. При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак належить з`ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.
3.4.1. Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду в клопотанні обґрунтовувався такими твердженнями: « ОСОБА_1 володіє значними сумами коштів, відомості про які відображені у реєстрі Державної фіскальної служби. Відповідно до наявних відомостей за період з 2012 по 2022 роки ОСОБА_1 податковими агентами нараховано доходи на загальну суму 79 444 570 грн. При цьому, у період 2013-2017 років ОСОБА_1 самостійно задекларовано дохід у розмірі 415 465 503 грн. Це надає йому можливості протягом тривалого проміжку часу винаймати житло в будь-якому населеному пункті України та за кордоном, а також забезпечувати свою життєдіяльність, без необхідності влаштовуватися на оплачувану роботу або зайняття підприємницькою діяльністю.
Встановлено, що ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 (дійсний до 06.02.2028), використовуючи який протягом 2018-2022 років він здійснив 19 закордонних поїздок. При цьому, попри обмеження можливості чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, виїзду за межі України на період дії правового режиму воєнного стану, ОСОБА_1 21.09.2022 о 10 год. 54 хв. виїхав автомобілем за межі України у пункті пропуску Маяки-Удобне на молдовській ділянці кордону. Це свідчить про наявність можливості у ОСОБА_1 покинути межі України та переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду за кордоном навіть у воєнний час.
Разом з тим, ОСОБА_1 інкримінується вчинення тяжкого корупційного злочину, за який передбачено кримінальну відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої.
Окрім цього, відповідно до статей 45, 69 та 75 КК України у випадку засудження ОСОБА_1 за вчинення тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, до нього може бути застосовано лише реальне покарання, а тому усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення вказаного корупційного злочину, ОСОБА_1 може планувати втечу на території, які тимчасово не контролюються українською владою чи за кордон з метою уникнення кримінальної відповідальності.
З огляду на зазначене наявні обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 має практичні та фінансові можливості для переховування від органів досудового розслідування та/або суду протягом тривалого часу як на території України, так і за кордоном».
Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, то суворість можливого вироку та тяжкість ймовірного покарання, особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Варто зазначити, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ) із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, та згодом строк дії воєнного стану продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 (затверджений Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ) з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 (затверджений Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ) з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 (затверджений Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ) з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 (затверджений Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ) з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.
Таким чином, враховуючи:
1) викладені в клопотанні обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_1 кримінальних правопорушень та додані матеріали, що обґрунтовують підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК;
2) наявність у власності ОСОБА_1 значної кількості рухомого і нерухомого майна, а також у власності ОСОБА_25, з якою підозрюваний перебував у шлюбі у період з 26.11.2005 до 03.02.2022, та за його словами наразі майно, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, не поділено на частки, значної кількості рухомого і нерухомого майна, частки у статутному капіталі ТОВ ФІРМА «ЕКСІМГРУП ЛІМІТЕД», що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витягом з Державного реєстру-фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих фізичними особами від податкових агентів, а також суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а саме:
2.1. у власності ОСОБА_1 знаходяться такі об`єкти нерухомого та рухомого майна:
- земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:82:102:0025;
- земельна ділянка площею 0,0592 га, кадастровий номер 8000000000:82:102:0107;
- земельна ділянка площею 0,0696 га, кадастровий номер 8000000000:82:102:0111;
- земельна ділянка площею 0,2129 га, кадастровий номер 3221483301:01:019:0147;
- земельна ділянка площею 0,2751 га, кадастровий номер 3221483301:01:019:0153;
- земельна ділянка площею 0,2459 га, кадастровий номер 3221483301:01:021:0001;
- садибний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1469677580000);
- домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 14620292);
- автомобіль легковий Land Rover Range Rover, державний номерний знак НОМЕР_4, VIN: НОМЕР_5 ;
-автомобіль легковий Mercedes-Benz S 560, державний номерний знак НОМЕР_6, VIN: НОМЕР_7 .
2.2. ОСОБА_25 на праві власності належать:
-земельна ділянка площею 0,12 га, кадастровий номер 3220882600:04:001:1352 (дата набуття: 09.07.2014);
-земельна ділянка площею 0,0338 га, кадастровий номер 3220882600:04:001:1348 (дата набуття: 09.07.2014);
-земельна ділянка площею 0,12 га, кадастровий номер 3220882600:04:001:1354 (дата набуття: 09.07.2014);
-земельна ділянка площею 0,84 га, кадастровий номер 3220882600:04:001:0676 (дата набуття: 12.09.2014);
-земельна ділянка площею 0,0775 га, кадастровий номер 3220882600:04:002:0553 (дата набуття: 12.09.2014);
-садовий будинок за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 349630932208) (дата набуття: 12.09.2014);
-садовий будинок за адресою: АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 102162832208) (дата набуття: 11.07.2013);
-автомобіль легковий Mercedes-Benz S 500, державний номерний знак НОМЕР_8, VIN: НОМЕР_9 (дата набуття: 20.12.2014).
-частка у статутному капіталі ТОВ ФІРМА «ЕКСІМГРУП ЛІМІТЕД» (код ЄДРПОУ 21595204) у розмірі 1 130 500 грн (дата набуття: 08.09.2015).
3) наявність у ОСОБА_1 закордонного паспорту НОМЕР_1 (дійсний до 06.02.2028) та здійснення низки регулярних виїздів за кордон до 24.02.2022 та наявність дозволу на виїзд за кордон в період воєнного стану, виїзд автомобілем 21.09.2022 о 10 год. 54 хв. за межі України у пункті пропуску Маяки-Удобне на молдовській ділянці кордону, з невідомою метою
слідчий суддя, вважає доведеним ризик можливого переховування підозрюваного ОСОБА_1 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, особливо в умовах воєнного стану.
3.4.2. Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення в клопотанні обґрунтовувався таким: «В ході проведення досудового розслідування для встановлення окремих обставин важливими є документи, що знаходяться у володінні як ОСОБА_1, так і у володінні інших юридичних та фізичних осіб, на яких ОСОБА_1 має вплив (зокрема, КП «Дніпровський метрополітен», ЮФ «ІНФОРМАЦІЯ_3», фізичних осіб, яких ОСОБА_1 планував залучити до переговорного процесу із ЄБРР, тощо). Вказані речі і документи не були отримані органом досудового розслідування раніше, враховуючи необхідність дотримання конспірації у ході здійснення слідчих дій до моменту затримання підозрюваного.
Так, ОСОБА_1 ініційовано підготовку та направлення на адресу ЄБРР листа від імені КП «Дніпровський метрополітен» від 22.08.2022 № 25/24-473. Водночас, оригінал вказаного листа наразі в органу досудового розслідування відсутній.
Також, під час зустрічі із заявником 04.10.2022 ОСОБА_1 надав останньому на огляд документи, якими він обгрунтовував свою пропозицію щодо можливості виконання робіт по будівництву метрополітену у м. Дніпро. За словами ОСОБА_1 вказані документи підготовлені одним із співробітників ЮФ «ІНФОРМАЦІЯ_3» (якого ОСОБА_1 планував включити до робочої групи в переговорах із ЄБРР).
Таким чином, наявні обгрунтовані підстави вважати, що маючи доступ (безпосередній, або через інших осіб) до документів, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, ОСОБА_1 у випадку незастосування щодо нього запобіжного заходу, або застосування більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою, матиме змогу знищити, приховати або спотворити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування».
У судовому засіданні встановлено, що документи, знаходяться у володінні як ОСОБА_1, так і у володінні інших юридичних та фізичних осіб, на яких ОСОБА_1 має вплив (зокрема, КП «Дніпровський метрополітен», ЮФ «ІНФОРМАЦІЯ_3»), фізичних осіб, яких ОСОБА_1 планував залучити до переговорного процесу із ЄБРР раніше не були отримані органом досудового розслідування, враховуючи необхідність дотримання конспірації у ході здійснення слідчих дій до моменту затримання підозрюваного.
Відтак слідчий суддя вважає доведеним існування даного ризику, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 гіпотетично може вживати заходів, спрямованих на знищення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
3.4.3. Ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні в клопотанні обґрунтовувався таким: «Більшість свідків у кримінальному провадженні, які на даний час не допитані, є особами, які знаходяться у діловій та фінансовій залежності від ОСОБА_1 .
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що з метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_1 залучив інших осіб, які виконували його вказівки, зокрема, щодо участі у переговорах із представниками Дніпровської міської ради 20.09.2022, підготовки документації щодо укладення контракту на виконання робіт по будівництву метрополітену у м. Дніпро, тощо.
Схиляючи заявника до спільної співпраці, ОСОБА_1 зазначав, що «Меня здесь нигде нет. И не будет. Ну физически. Я умею управлять из-под этого…» (протокол НСРД від 14.10.2022 № 19/5940, арк. 10). Таким чином, ОСОБА_1 підтверджує, що має безпосередній вплив на інших осіб, які виконують його вказівки та можуть бути допитані у якості свідків у кримінальному провадженні.
Таким чином, в силу своїх особистих і ділових зв`язків ОСОБА_1, може володіти інформацією щодо персональних даних потенційних свідків, місця їх проживання, членів їх сімей, а тому має можливість протиправно використовуючи ці відомості підбурювати свідків до дачі неправдивих показань для уникнення кримінальної відповідальності, протиправно тиснути на них».
Слідчий суддя зазначає, що ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у певному кримінальному провадженні обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків та підозрюваних отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Тобто ризик впливу на свідків існує аж до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань свідками, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик незаконного впливу підозрюваного на таких осіб, враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення та надані до нього матеріали, що обґрунтовують підозру, оскільки з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний, використовуючи свій авторитет та зв`язки, може здійснювати вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, які ще не допитані органом досудового розслідування та/або судом з метою зміни чи відмови від наданих ними показань.
3.4.4. Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовувався такими твердженнями: «Досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 є колишнім керівником Української державної будівельної корпорації «УКРБУД» (ЄДРПОУ: 00026867). Також встановлено, що він є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Укрбуд Девелопмент» (ЄДРПОУ 32920218).
Окрім того, ОСОБА_1 є колишнім народним депутатом України VIII скликання (2014-2019 років) та має стійкі зв`язки у Верховній Раді України. Під час зустрічі 04.10.2022 ОСОБА_1 зазначив, що він зібрав проти Симоненка (Заступник Генерального прокурора ОСОБА_26 ) 50 підписів народних депутатів (протокол НСРД від 14.10.2022 № 19/5940, арк. 10). В подальшому під час зазначеної зустрічі, підозрюваний повідомляє, що має «хороші, близькі» взаємовідносини із київськими депутатами, зазначає про свої зв`язки із народним депутатом, яка очолює одну із політичних сил у місті Києві (протокол НСРД від 14.10.2022 № 19/5940, арк. 13-14).
Під час тієї ж зустрічі 04.10.2022 ОСОБА_1 зазначає про свої зв`язки у питанні лобіювання його інтересів у Кабінеті Міністрів України (протокол НСРД від 14.10.2022 № 19/5940, арк. 12)
Таким чином, ОСОБА_1 має численні особисті, ділові та бізнесові зв`язки із суб`єктами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, представниками бізнес-структур, у тому числі працівниками правоохоронних органів. У нього наявні відповідні фінансові та ділові можливості, які він перебуваючи на волі зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином - шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників, сторін кримінального провадження, а також для незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності»
Слідчий суддя вважає доведеним даний ризик, оскільки у ОСОБА_1 наявні достатні фінансові та ділові можливості, які він має можливість використати для того, щоб спробувати уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином, з метою перешкоджання швидкого, повного і неупередженого розслідування, спрямованого на уникнення кримінальної відповідальност
3.4.5. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовувався такими твердженнями: «Підозрюваний ОСОБА_1 також є фігурантом у іншому кримінальному провадженні - № 42017000000004969 від 11.12.2017, в рамках якого 02.10.2019 йому повідомлено про підозр
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.10.2019 у справі № 760/25235/19 (кримінальне провадження № 42017000000004969 від 11.12.2017) частково задоволено клопотання прокурора та змінено раніше обраний запобіжний захід ОСОБА_1 на тримання під вартою із альтернативою застави у розмірі 80 000 000 грн.
Однією із підстав для зміни запобіжного заходу став встановлений під час судового розгляду факт висловлення підозрюваним ОСОБА_1 наміру вбити інших осіб (абз. 89 ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.10.2019)
Аналізуючи надані докази суд дійшов висновку, що реальність цих намірів, що обумовлювалась характером розмови та серйозністю сприйняття співрозмовниками висловлювань ОСОБА_1 (абз. 90 ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.10.2019)
Крім того, в абз. 93 ухвали від 22.10.2019 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду дійшла висновку, що «Зі змісту розмов можна дійти висновку про відсутність внутрішніх стримувачів у поведінці підозрюваного та про ймовірну можливість вирішення проблемних ситуацій у поза правовий спосіб шляхом вчинення злочинів проти життя людини. З розмов також зрозуміло про обізнаність ОСОБА_1 про те, що стосовно нього проводять негласні слідчі (розшукові) дії, проте навіть таке знання не стримало підозрюваного від висловлення відповідних намірів та погроз. Це додатково підтверджує про недієвість навіть таких стримувачів для його поведінки»
Таким чином, можна дійти обгрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 може вчинити інші злочини, з метою уникнення кримінальної відповідальності».
Слідчий суддя зазначає, що однією із загальних засад кримінального провадження є презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, яку розкриває зміст статті 17 КПК.
Так, відповідно до частини 1 статті 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою -частина 5 статті 17 КПК
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, кримінальне провадження №42017000000004969 від 11.12.2017, де обвинувачуються 8 осіб, зокрема й ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 4 статті 369, частиною 3 статті 209, частиною 3 статті 28, частиною 3, 4 статті 358 КК, надійшло до ВАКС ще 02.11.2021 та на теперішній час перебуває на стадії підготовчого судового провадження (справа №991/7404/21)
Відтак в контексті презумпції невинуватості цей факт ще не є свідченням його винуватості у кримінальному провадженні №42017000000004969 від 11.12.2017, проте в контексті заявленого ризику вчинення іншого кримінального правопорушення значно підвищує ймовірність вчинення такого, а також свідчить про загальну схильність підозрюваного ОСОБА_1 до асоціальної поведінки за відсутності стримуючих чинників. Відтак слідчий суддя вважає доведеним існування даного ризику
3.5. Оцінивши в сукупності всі обставини на підставі наявних матеріалів, заслухавши прокурора, підозрюваного, його захисників, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, п`яти доведених ризиків, а також таке
1) надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі досудового розслідування наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК
2) інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення відповідно до статті 12 КК класифікуються як тяжке, тобто у разі визнання підозрюваного винуватим йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, без можливості застосування інституту кримінального права щодо звільнення від покарання з випробуванням
3) на теперішній час підозрюваному виповнилось 42 роки та відсутня інформація щодо його стану здоров`я
4) підозрюваний розлучений, має на вихованні двох малолітніх дітей, що свідчить про середній ступінь міцності його соціальних зв`язків
5) підозрюваний офіційно не працює, з його слів під час чинного воєнного стану займається волонтерською діяльністю;
6) майновий стан підозрюваного належить оцінити як забезпечений - володіє коштовним нерухомим майном та транспортними засобами
7) підозрюваний раніше не судимий, але у нього наявний прояв до протиправної поведінки
слідчий суддя вважає, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не здатен достатнім чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 і виконання ним процесуальних обов`язків
3.6. Вирішуючи питання про визначення розміру застави для підозрюваного, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК, слідчий суддя зазначає, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності підозрюваного чи обвинуваченого в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою судовому розгляду кримінального провадження
При вирішенні даного питання варто взяти до уваги практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства/
ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain, заява №12050/04 від 28.09.2010, пункти 78-81) зазначив, що гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування збитків, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Тому її суму необхідно оцінювати в основному «з посиланням на обвинуваченого, його активи та його відносини з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрати забезпечення або позов проти гарантів у разі його неявки на судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його боку втекти…Хоча сума гарантії, передбачена пунктом 3 статті 5, повинна оцінюватися в основному з посиланням на обвинуваченого та його майно, за певних обставин не видається нерозумним брати до уваги також суму збитків, які йому приписують/
Також ЄСПЛ в справі «Істоміна проти України» (Istomina v. Ukraine, заява №23312/15 від 13.01.2022, пункт 25) зазначив, що, зокрема, гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції має на меті забезпечити не відшкодування будь-яких збитків, завданих внаслідок підозрюваного правопорушення, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрата застави або позову проти гарантів у разі неявки підсудного на судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його або її боку втекти. Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні так само обережно встановити відповідний розмір застави, як і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави
Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в такому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що в сучасній Україні проблема боротьби з корупцією, яка є каталізатором розвитку організованої злочинності, вкрай актуальна. Симбіоз цих двох ганебних явищ утворює найсерйознішу небезпеку для держави і суспільства, особливо в умовах воєнного стану. Небезпека корупції полягає в тому, що вона призводить до незворотних змін державного апарату, які можна подолати лише завдяки кардинальним засобам. Характерною рисою корупції є зловживання службовим становищем, що з метою неправомірного отримання відповідних переваг в результаті необґрунтованого використання офіційного статусу. Корумпована посадова особа може домагатися отримання грошей, подарунків, привілей або прибуткових умов для підприємницької діяльності в обмін на здійснення чи нездійснення будь-яких офіційних дій.. Немає різниці, хто ініціює зловживання - сам посадовець чи особа, яка пропонує неправомірну вигоду.
Відтак у сучасних умовах корупція стала чинником, який реально загрожує національній безпеці, демократичному розвитку держави та суспільству, конституційному ладу, а саме підриває авторитет країни, обмежує конституційні права і свободи людини та громадянина, особливо пересічних осіб, порушує принципи верховенства права, встановлений порядок здійснення повноважень посадовими і службовими особами органів державної влади, управлінських структур приватного сектору, руйнує моральні та суспільні цінності, дискредитує державу на міжнародному рівні, та заважає подоланню збройної агресії зовнішнього ворога
При цьому складність подолання корупції полягає у тому, що її наслідки зумовлені такими факторами мотивації особи як бажання багатства і влади, та тим, що це явище викликає у певних верств суспільства «звикання», тобто ставлення до нього не як до аномалії, а як до «норми життя»
В даному випадку ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого корупційного кримінального правопорушення, суспільна небезпечність якого полягає в посяганні на суспільні відносини, що забезпечують належну діяльність міського голови як органу місцевого самоврядування
Виняткова суспільна небезпечність такого злочину полягає в тому, що він гіпотетично вчинений особою, яка раніше обіймала посади депутата Київської міської ради та народного депутата України, багато років співпрацювала із іншими державними органами, досягла найвищих щаблів соціального статусу та цілком забезпеченого майнового стану, однак при цьому не набула моральних чинників внутрішнього стримування щодо несприйняття корупції, та більше того, очевидно вважає таку єдиним можливим або й необхідним засобом досягнення життєвого успіху. При цьому факт перебуванні в статусі обвинуваченого в іншому кримінальному провадженні, вочевидь не утримав ОСОБА_1 від вчинення даного тяжкого корупційного кримінального правопорушення.
Окрім того, виключний випадок застосування застави підозрюваному ОСОБА_1 обумовлюється тяжкістю кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 ; видом і розміром покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим; наявністю доведених прокурором п`яти ризиків; відомостями про високий рівень майнового стану підозрюваного, а також з метою превенції вчиненню інших корупційних дій, запобіганню подальшій загрозі добросовісній конкуренції, економічному розвиткові, стабільності демократичних інститутів і моральним засадам суспільства, принципом пропорційності, зважаючи на доведені фактичні обставини пропозиції ОСОБА_1 щодо надання ОСОБА_2 неправомірної вигоди в сумі 22 мільйонів євро; оскільки така сума в даному випадку мала становити значну частку ресурсів, наданих Європейським банком реконструкції та розвитку, що піддає загрозі авторитет України перед цією та іншими міжнародними фінансовими інституціями, особливо в умовах воєнного стану і отримання Україною статусу країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу.
При цьому слідчий суддя зазначає, що КПК не зобов`язує як загалом, так й у виключних випадках визначати заставу саме в межах, запропонованих в клопотанні детектива чи прокурора про застосування запобіжного заходу, а визначає саме слідчого суддю чи суд суб`єктом такого визначення, яке ґрунтується на суддівському розсуді, тобто суб`єктивній оцінці об`єктивних обставин справи.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані матеріали, що його обґрунтовують, заслухавши доводи сторін, вважає, що, в даному випадку потрібно визначити розмір застави як у виключних випадках, а саме у розмірі 100 000 (сто тисяч) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, запобіганню ризикам та не є явно непомірним, враховуючи майновий стан підозрюваного.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2481 гривня, з 1 липня -2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні, й відтак грошовий еквівалент розміру застави на теперішний час становитиме 2 600 000 (два мільйона шістсот тисяч) гривень.
Окрім іншого, слідчий суддя зазначає, що частина 5 статті 194 КПК містить припис щодо визначення обов`язку підозрюваного, обвинуваченого (без визначення строку дії такого обов`язку) прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади при застосуванні до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Окремо від цього слідчий суддя, суд зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого виконувати один або декілька обов`язків, передбачених пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК на строк не більше двох місяців, який може бути продовжений (частина 7 статті 194 КПК).
Тобто застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначеною заставою безстроково забезпечуватиме виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, покладених на нього безпосередньо процесуальним законом - частиною 7 статті 42 КПК, - а також на певний строк визначених ухвалою слідчого судді чи суду обов`язків, покладених при застосуванні запобіжного заходу.
Керуючись статтями 176-198, 309, 369-372, 376, 532 КПК, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ
1. Задовольнити частково клопотання детектива НАБУ про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 .
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів до 16 грудня 2022 року включно
3. Визначити підозрюваному ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 000 (сто тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 260 000 000 (двісті шістдесят мільйонів) гривень, яка повинна бути внесена самим підозрюваним або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) не пізніше п`яти днів із дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави на такий депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ 42836259) UA678201720355279004000096000, у Державній казначейській службі України, місто Київ, призначення платежу: «Прізвище, ім`я, по-батькові підозрюваного, застава згідно з ухвалою ВАКС (номер справи, дата ухвали)».
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини свого неприбуття, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, та також в разі невиконання обов`язків заставодавцем, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
4. У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на строк до 16 грудня 2022 року включно такі обов`язки:
1) прибувати за кожною вимогою до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, та прокурорів САП ОГП, які здійснюють в такому процесуальне керівництво, та/або до слідчого судді, суду;
2) не відлучатись за межі Київської області без дозволу детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, або прокурорів САП ОГП, які здійснюють в такому процесуальне керівництво, та/або слідчого судді, суду;
3) повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, та прокурорів САП ОГП, які здійснюють в такому процесуальне керівництво та/або слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
4) утримуватися від спілкування з приводу обставин, які розслідуються у даному кримінальному провадженні та викладених у письмовому повідомленні про підозру, із свідками ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ;
5) здати на зберігання до органів Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 та інші документи, що дають право на виїзд з України;
6) носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків визначити до 16 грудня 2022 року включно.
У разі внесення застави доручити виконання ухвали в частині застосування електронного засобу контролю щодо підозрюваного ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Головному управлінню Національної поліції в Київській області, а контроль за її виконанням покласти на прокурорів САП ОГП, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, та детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошений 25.10.2022.
Слідчий суддя ОСОБА_27