Документ № 106949024

Справа № 991/4622/22

Провадження 1-кс/991/4640/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_30., за участю секретаря судового засідання ОСОБА_31., адвоката ОСОБА_32., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_33 про відвід детективів від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000380 від 20.10.2016,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла заява захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_33, в якій він просив задовольнити його заяву про відвід та відвести старшого детектива та детективів групи детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_34., ОСОБА_35., ОСОБА_36., ОСОБА_7, ОСОБА_37., ОСОБА_38., ОСОБА_39., ОСОБА_11, ОСОБА_40., ОСОБА_41., ОСОБА_42., ОСОБА_43., ОСОБА_16. від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000380 від 20.10.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст.364, ч.3 ст. 209КК України.

Заява про відвід обґрунтована наступним.

Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000380 від 20.10.2016 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.3 ст.209КК України.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1 підозрюється у тому, що він, діючи за попередньою змовою групою осіб, у період з березня по грудень 2015, умисно, з корисливих мотивів вчинив пособництво службовим особам ПАТ «Одеський припортовий завод» (далі - ПАТ «ОПЗ») ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зловживанні своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди для компанії «Newscope Estates Limited», яка полягала у отриманні останньою коштів у вигляді різниці між ринковою вартістю продукції ПАТ «ОПЗ» та заниженою вартістю цієї продукції, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам юридичної особи - ПАТ «ОПЗ» у вигляді недоотриманого доходу (упущеної вигоди) на суму 93 213 854 грн, тобто у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.364 КК України.

У цьому провадженні досудове розслідування проводиться групою детективів Національного антикорупційного бюро у складі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 .. Старшим групи детективів є детектив ОСОБА_4 .

Водночас безсторонність та справедливість є одними із основних принципів діяльності Національного антикорупційного бюро, визначеними статтею 3 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро».

За приписами частини 5 статті 38 КПК України орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Захисник зауважує, що наразі існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості детективів, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000380 від 20.10.2016, що є підставою для відводу групи детективів.

Як зауважив адвокат, такі обставини стосуються як безпосередньо ОСОБА_1, так і інших осіб, яким повідомлено про підозри врамках провадження, що в своїй сукупності вказує на упередженість досудового розслідування відносно усіх осіб, підозрюваних у цьому провадженні, та загалом впливає на об`єктивність та повноту розслідування. З огляду на це сторона захисту мотивує заяву про відвід грубим порушенням детективами групи детективів вимог ст.ст.2, 7, 9, 28, 110, 220 КПК України, оскільки досудове розслідування здійснюється не об`єктивно та упереджено, при цьому як стверджує адвокат умисно порушуються права сторони захисту в частині розгляду клопотань про проведення слідчих дій, ігноруються вимоги провести повне та об`єктивне розслідування та не надається оцінка доводам захисту стосовно відсутності складу кримінального правопорушення тощо.

Як стверджує адвокат у вказаному кримінальному провадженні ухвалами слідчих суддів неодноразово встановлювались обставини порушення детективами вимог КПК України, підтверджувалась бездіяльність щодо розгляду клопотань сторони захисту про проведення слідчих дій, які є необхідними для здійснення повного досудового розслідування, та встановлювалась незаконність прийнятих процесуальних рішень, що є проявом упередженості детективів до учасників кримінального провадження.

Зокрема, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.08.2022 у справі 991/3027/22 задоволено скаргу сторони захисту на бездіяльність детективів стосовно нерозгляду клопотання про допит свідка та зобов`язано детективів, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000380 від 20.10.2016, розглянути клопотання від 11.08.2022 про допит свідка в порядку ст. 220 КПК України. Також ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.08.2022 у справі №991/3228/22 задоволено скаргу адвоката на бездіяльність детективів та зобов`язано детективів розглянути клопотання сторони захисту про допит свідка ОСОБА_17 в порядку статті 220 КПК України. Аналогічно, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.08.2022 у справі №99/3100/22 задоволено скаргу адвоката на бездіяльність детективів та зобов`язано детективів розглянути клопотання сторони захисту про додатковий допит свідка ОСОБА_18 .

Окрім того, ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду неодноразово встановлювались факти безпідставності відмов детективів у проведенні слідчих дій, та оскаржувані незаконні постанови скасовувались. Так, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.09.2022 у справі № 991/3301/22 постанову ст. детектива від 19.08.2022 про відмову в задоволенні клопотання захисника про здійснення додаткового допиту свідка ОСОБА_27 у кримінальному проваджені №52016000000000380 скасовано та зобов`язано детективів повторно розглянути клопотання захисника ОСОБА_32. від 15.08.2022. Також, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.09.2022 у справі № 991/3302/22 скасовано постанову ст. детектива ОСОБА_44. від 18.08.2022 про відмову в задоволенні клопотання захисника про здійснення допиту свідка ОСОБА_19 у кримінальному проваджені №52016000000000380 та зобов`язано детективів повторно розглянути клопотання захисника ОСОБА_45. від 17.08.2022 про проведення допиту свідка ОСОБА_19 . Окрім того, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.10.2022 у справі № 991/3829/22 зобов`язано детективів, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000380 від 20.10.2016, розглянути повторно, з урахуванням висновків, викладених в даній ухвалі, клопотання захисника ОСОБА_20 адвоката ОСОБА_45. від 11.08.2022 про допит свідка ОСОБА_21 .

За твердженням захисника, детективами не виконуються положення ст.2 КПК України щодо забезпечення швидкого повного та неупередженого розслідування судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а навпаки здійснюється досудове слідство з очевидно обвинувальним ухилом. Крім того, не виконуються положення ст. 9 КПК України, яка покладає на слідчого обов`язок виявлення обставин, як і тих, що викривають так і тих обставин, що виправдовують підозрюваного, а також обставин, що пом`якшують чи обтяжують його покарання.

У зв`язку з наведеним, захисником заявлено відвід старшому детективу та детективам групи детективів, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000380 від 20.10.2016.

В доповненнях до заяви про відвід, захисник зазначив, що 26.09.2022 адвокат іншого підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні звернувся до ст. детектива ОСОБА_44. з клопотанням про надання на ознайомлення, в порядку статті 221 КПК України, матеріалів, що надійшли від компетентного органу Швейцарської Конфедерації в рамках міжнародного співробітництва до Національного бюро у відповідь на запит про міжнародну правову допомогу №0424-201/38743 від 31.10.2016, серед яких міститься протокол допиту свідка ОСОБА_18 від 13.09.2019, яким сторона обвинувачення обґрунтовувала причетність підозрюваних до вчинення інкримінованих злочинів. Клопотання про знайомлення було мотивовано тим, що порівнявши два наявні у сторони захисту переклади вказаного протоколу допиту, виконаними бюро перекладів з німецької на українську мову на замовлення детективів, встановлено суттєві неточності у реквізитах протоколу та його змісті.

Разом з тим, постановою ст. детектива ОСОБА_44. від 27.09.2022 у задоволенні клопотання сторони захисту відмовлено з тих підстав, що підозрювана ОСОБА_20 оголошена у міжнародний розшук та, перебуваючи за межами юрисдикції правоохоронних органів України, уникає кримінальної відповідальності та може вживати заходів щодо знищення та спотворення доказів, незаконного впливу на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженні. Аналогічна постанова була винесена старшим детективом ОСОБА_46. 29.09.2022 за результатами розгляду клопотання заявника в інтересах ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування кримінального провадження № 52016000000000380 від 20.10.2016. Вказана постанова також мотивована тим, що ОСОБА_1 перебуває у міжнародному розшуку та уникає кримінальної відповідальності, а тому його обізнаність з матеріалами досудового розслідування надасть йому можливість реалізовувати ризики, які передбачені ст. 177 КПК України.

За твердженням захисника, підставою відмови у задоволенні клопотання про ознайомлення із матеріалами слугував факт перебування особи у міжнародному розшуку, тобто детектив фактично застосував до підозрюваної особи санкції за перебування у розшуку у виді позбавлення останньої права на ознайомлення з матеріалами провадження. Зазначене обґрунтування відмови детективів в ознайомленні з матеріалами досудового розслідування, які налічують сотні томів, як наголошує адвокат є свідченням упередженості детективів та ворожості до підозрюваних.

Адвокат також зазначив, що на суб`єктивність прийнятих рішень вказує і той факт, що прокурором у вказаному кримінальному провадженні згідно листа № 16/1/3-19299-16 від 10.06.2022 було задоволене клопотання про ознайомлення сторони захисту із матеріалами досудового розслідування, натомість у доступі до матеріалів кримінального провадження детективами було відмовлено.

Окрім того, адвокат вказував на те, що поведінка детективів, в тому числі і під час судових розглядів скарг на рішення та бездіяльність органу слідства, порушує норми Кодексу професійної етики працівника НАБУ, затвердженого наказом директора НАБУ Ситником А. №242 від 01.09.2016, що підтверджується аудіозаписом та стенограмами судових засідань.

На підставі наведеного, на думку сторони захисту за суб`єктивним критерієм наявні підстави вважати, що старший детектив групи детективів ОСОБА_4 та детективи групи детективів ОСОБА_47., ОСОБА_48., ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 виявляють упередженість у даній справі, а тому захисник просив відвести детективів.

У зв`язку з чим захисником заявлено відвід групі детективів, які здійснюють досудове розслідування в даному кримінальному провадженні на підставі п.3 ч.1 ст.77 КПК України, а саме з огляду на наявність обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в їх неупередженості, а тому вони не мають права брати участь у кримінальному провадженні.

Адвокат ОСОБА_49. в судовому засіданні 19.10.2022 та в доповненнях до скарги підтримав подану заяву про відвід детективів, просив її задовольнити, з огляну на наявність обставин, які свідчать про їх упередженість.

Ст.детектив НАБУ ОСОБА_4 надіслав до суду заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні заявленого захисником відводу, зазначив, що у заяві адвоката зазначається про подання стороною захисту 29.08.2022 клопотання про допит свідка ОСОБА_22, проте вказана заява на розгляд групи детективів не надходила. Окрім того, адвокат зазначає, що прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_50. нібито надав дозвіл на ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, натомість до групи детективів не надходило жодне рішення прокурора про надання дозволу на ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, відтак у сторони обвинувачення не було змоги встановити наявність такого рішення. Також, з копії листа, який надала сторона захисту, прокурором зазначається про можливість ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, за виключенням тих, що становлять таємницю слідства. Однак у листі не вказано, які саме матеріали становлять таємницю слідства, тож як зауважує детектив вказаний лист не містить жодного прийнятого рішення про ознайомлення. Крім того, у своїй заяві адвокат ОСОБА_49. зазначає про випадки прийняття рішення детективами про відмову у задоволенні клопотань сторони захисту, натомість не вказує про випадки, коли такі клопотання детективами були задоволенні. Так, ст. детективом були задоволенні клопотання про допит свідка ОСОБА_23 (лист від 02.09.2022), задоволено клопотання ОСОБА_24 про надання копії протоколу допиту свідка ОСОБА_18 (лист від 11.10.2022), задоволено клопотання адвоката ОСОБА_51. про надання копії постанов (лист від 02.09.2022), частково задоволено клопотання адвоката ОСОБА_32. про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Детектив вважає, що метою подання заяви адвоката про відвід групи детективів є бажання сторони захисту паралізувати досудове розслідування, шляхом передання матеріалів кримінального провадження іншій групі. При цьому, у заяві не зазначається про підстави відведення групи детективів у кількості 13 осіб, оскільки усі рішення, на які посилається адвокат, приймав лише ст. групи детективів ОСОБА_4 Адвокат також посилається на клопотання різних адвокатів, які здійснюють захист інших підозрюваних, що свідчить про змову та обмін інформацією з метою створення нібито упередженості детективів, а саме з метою паралізувати досудове розслідування. Усі прийняті рішення, на які посилається заявник, є обстоюванням стороною обвинувачення своєї правової позиції, що передбачено ст.22 КПК України. З наведених підстав ст.детектив ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні поданої заяви.

Заслухавши позицію захисника, перевіривши доводи заперечень ст.детектива, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Встановлено, що Національним антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000380 від 20.10.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209КК України за підозрою ОСОБА_20, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.3 ст.209, ч.3 ст.212 КК України.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється групою детективів Національного антикорупційного бюро у складі: ОСОБА_44., ОСОБА_35., ОСОБА_36., ОСОБА_7, ОСОБА_37., ОСОБА_38., ОСОБА_39., ОСОБА_11, ОСОБА_52., ОСОБА_41., ОСОБА_42., ОСОБА_53., ОСОБА_16., що підтверджується витягом з ЄРДР.

Вичерпний перелік підстав для відводу прокурора, слідчого, дізнавача наведений у ст. 77 КПК України, згідно з якою прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Положеннями ст.80 КПК України розкрито поняття заяви про відвід, окрім того частиною 5 вказаної статті передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Захисник мотивує заяву про відвід грубим порушенням детективами вимог ст.ст. 2, 38, 40, 110, 220, 221, 222 КПК України, а також незабезпеченням детективами реалізації положень ст.9 КПК України, відповідно до якої прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Захисником зауважено, що детективами здійснюється досудове слідство з очевидно обвинувальним ухилом.

Положеннями статті 77 КПК України визначені підстави для відводу прокурора, слідчого, дізнавача. Так, пунктом 3 ч.1 ст.77 КПК України, на який посилається адвокат, визначено, що детектив не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Ключовим моментом відводу як цілісного інституту кримінального провадження є упередженість суб`єкта процесуальної діяльності при вирішенні поставлених перед ним питань. Як вбачається із формулювань ст.77 КПК України, інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості детектива, мають бути обумовлені конкретними фактами.

Кримінальне процесуальне законодавство висуває загальні вимоги до вмотивованості відводу, а тому при вирішенні питання про наявність підстав для відводу детективів, доцільним буде звернутись до інших джерел права, які визнані в Україні, а саме практики Європейського суду з прав людини. ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретної особи у провадженні, тобто чи виявляє ця особа упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечувала особа відсутність будь-яких сумнівів у її безсторонності. Особиста безсторонність презумується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного учасника кримінального провадження, позиція особи, яка це стверджує, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, і у цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення.

При оцінці можливої упередженості потрібно з`ясувати, чи проявляли детективи ворожість чи недоброзичливість до учасників кримінального провадження, що дає підстави сумніватися в неупередженості та особистій безсторонності, що презюмується (такий критерій використовувався в рішенні у справі De Cubber проти Бельгії від 26 жовтня 1984 року, заява №9186/80, параграф 25).

Аналізуючи заявлені захисником обставини для відводу ст. детектива та групи детективів у кримінальному провадженні №52016000000000380, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

У відповідності до положень ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Статтею 3 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» встановлено, що основними принципами діяльності Національного бюро є безсторонність та справедливість.

Як вбачається з матеріалів провадження, сторона захисту у вказаному кримінальному провадженні неодноразово реалізувала право, передбачене ст. 220 КПК України, щодо звернення до слідчого із клопотання про проведення слідчих дій.

Так, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.08.2022 у справі №991/3027/22 було задоволено скаргу захисника ОСОБА_45. в інтересах ОСОБА_25 на бездіяльність детективів, яка полягає у нерозгляді клопотання від 11.08.2022 в межах кримінального провадження №52016000000000380 від 20.10.2016. Вказаною ухвалою зобов`язано детективів, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000380 від 20.10.2016, розглянути клопотання захисника ОСОБА_20 - адвоката ОСОБА_45. від 11.08.2022 про допит свідка ОСОБА_21, в порядку ст. 220 КПК України.

За результатами судового розгляду, слідчий суддя дійшов висновку, що уповноважений у кримінальному провадженні №52016000000000380 від 20.10.2016 детектив не розглянув клопотання захисника ОСОБА_45. від 11.08.2022 про допит свідка ОСОБА_21, а отже мала місце бездіяльність детектива у кримінальному провадженні, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк.

В подальшому, постановою ст. детектива НАБУ ОСОБА_44. від 18.08.2022 у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.

За результатами оскарження постанови детектива, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.10.2022 у справі № 991/3829/22 встановлено, що в оскаржуваній поставові детектив не зазначає, з яких підстав повторний допит свідка ОСОБА_21 є недоцільним, не спростовує аргументи захисника, викладені у клопотанні про проведення слідчих дій, зокрема щодо обґрунтованості/необґрунтованості висновку адвоката, що показання свідка ОСОБА_21 є показаннями з чужих слів та є недопустимими. За такого, слідчий суддя дійшов висновків, що постанова детектива є невмотивованою та зобов`язав детективів, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000380 від 20.10.2016, розглянути повторно, з урахуванням висновків викладених в даній ухвалі, клопотання захисника ОСОБА_20 адвоката ОСОБА_45. від 11.08.2022 про допит свідка ОСОБА_21 .

Також, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.08.2022 у справі №991/3228/22 задоволено скаргу захисника ОСОБА_20 - адвоката ОСОБА_45. на бездіяльність детективів, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000380 від 20.10.2016, яка полягає у нерозгляді клопотання від 17.08.2022 та зобов`язано детективів розглянути клопотання сторони захисту від 17.08.2022 про допит свідка ОСОБА_17 в порядку статті 220 КПК України.

Під час судового розгляду слідчий суддя, враховуючи надані сторонами матеріали, дійшов до висновку, що ст. детективом ОСОБА_46. не спростоване твердження захисника стосовно відсутності відомостей про розгляд клопотання сторони захисту від 17.08.2022. Стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів на підтвердження здійснення розгляду клопотання сторони захисту від 17.08.2022, а наявність копії супровідного листа не доводить належне виконання детективом обов`язків, встановлених положеннями ст. 220 КПК України, відтак встановлено бездіяльність детективів, що здійснюють досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Постановою ст. детектива ОСОБА_44. від 18.08.2022 у задоволенні клопотання про допит свідка ОСОБА_17 було відмовлено.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.09.2022 у справі №991/3302/22 скасовано постанову ст. детектива ОСОБА_44. від 18.08.2022 про відмову в задоволенні клопотання захисника про здійснення допиту свідка ОСОБА_19 у кримінальному проваджені №52016000000000380 та зобов`язано детективів повторно розглянути зазначене клопотання.

Під час судового розгляду скарги сторони захисту ст. детектив ОСОБА_4 вказував на те, що 3 пункт - скарги є безглуздим, він не буде його аргументувати, все виклав в своїй постанові, яку вважає законною. Також детектив зазначив, що свідок ОСОБА_26 не допитувався повторно, оскільки клопотання про його допит не було, і детектив взагалі не вважає, що наведені підстави підлягають дослідженню в рамках вказаного провадження.

В ході судового розгляду встановлено, що посилання ст. детектива на недоречність допиту свідка в рамках даного кримінального провадження, оскільки вона є посадовою особою слідчої групи ГУ НП в Одеській області та у випадку виявлення ознак злочину в її діях, в ході проведення допиту ОСОБА_26, такий факт повинен бути перевірений в рамках окремого кримінального провадження належним органом досудового розслідування є сумнівними, з огляду на те, що встановлення наявності/відсутності такого факту, як самовільне внесення до протоколу допиту особи власного тексту, має суттєве значення саме для кримінального провадження №52016000000000380 та впливає відповідно на оцінку вже наявних в матеріалах досудового розслідування доказів.

Водночас ст. детективом у постанові не спростовано доводи захисника про те, що покази ОСОБА_19 мають важливе значення у кримінальному провадженні, оскільки можуть підтвердити або спростувати суттєві факти, які стосуються допиту іншого свідка - ОСОБА_26 у кримінальному провадженні № 52016000000000380. Слідчим суддею не взято до уваги доводи ст. детектива про те, що наведені питання можуть бути з`ясовані під час допиту ОСОБА_26, натомість детективом така слідча дія не проводилась, оскільки сторона захисту не зверталась з відповідним клопотанням. З наведених підстав оскаржувана постанова була визнана незаконною.

Окрім того, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.08.2022 у справі №991/3100/22 задоволено скаргу захисника ОСОБА_32., подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_1, на бездіяльність детективів, яка полягає у нерозгляді клопотання про додатковий допит свідка від 15.08.2022 у рамках кримінального провадження №52016000000000380 від 20.10.2016 та зобов`язано детективів розглянути клопотання адвоката від 15.08.2022 про додатковий допит ОСОБА_27 як свідка у даному кримінальному провадженні.

За результатами судового розгляду слідчий суддя прийшов до висновку, що детективом у кримінальному провадженні № 52016000000000380 від 20.10.2016 була допущена бездіяльність.

В подальшому, у задоволенні вищенаведеного клопотання ст. детективом ОСОБА_46. було відмовлено, у зв`язку з чим сторона захисту звернулась до слідчого судді зі скаргою, в порядку ст. 303 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.09.2022 у справі №991/3301/22 постанову ст. детектива ОСОБА_44. від 19.08.2022 про відмову в задоволенні клопотання захисника про здійснення додаткового допиту свідка ОСОБА_27 скасовано та зобов`язано детективів повторно розглянути клопотання захисника від 15.08.2022.

Під розгляду скарги було встановлено, що відмова ст. детектива у проведенні додаткового допиту свідка ОСОБА_27 мотивована, в тому числі, відсутністю необхідності дослідження правовідносин між ПАТ «ОПЗ» та компаніями «Nitora Commodities AG» та «NCTC AG».

Проте слідчий суддя зауважив, що такі доводи ст. детектива є невиправданими, оскільки предметом доказування в даному кримінальному провадженні є втрати держави від реалізації ПАТ «ОПЗ» своєї продукції через посередника - компанію «Newscope Estates Limited». В той же час обставини свідчать про те, що компанії під керівництвом ОСОБА_27 купували товар у ПАТ «ОПЗ» за ціною нижчою, ніж Newscope Estates Limited. А тому необхідність з`ясування порядку формування ПАТ «ОПЗ» ціни на товар, який було придбано ОСОБА_28 (Компаніями «Nitora Commodities AG» та «NCTC AG») за цінами, нижчими ніж ціни для Компанії «Newscope Estates Limited», є обґрунтованою в рамках даного кримінального провадження та не може заперечуватись стороною обвинувачення.

Також встановлено, що ст. детективом у постанові не спростовано доводи захисника про те, що покази свідка мають важливе значення у кримінальному провадженні, оскільки можуть підтвердити або спростувати суттєві факти кримінального провадження №52016000000000380.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 02.03.2021 у справі 991/1376/21 було зобов`язано прокурора повторно розглянути подане клопотання сторони захисту, разом з тим, станом на час розгляду даної скарги, свідок так і не був допитаний повторно.

З наведеного слідчий суддя дійшов висновків, що оскільки клопотання захисника було розглянуто ст. детективом ОСОБА_46. формально, не спростовано доцільності проведення таких слідчих дій, про які просив захисник, оскаржувана постанова не може вважатися законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

Аналізуючи положення кримінального процесуального закону вбачається, що процесуальні дії, які вчиняються слідчим, прокурором під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, це передбачені кримінально-процесуальним законодавством заходи, спрямовані на регулювання перебігу досудового розслідування та його закінчення; забезпечення дотримання та реалізації прав і законних інтересів учасників кримінального процесу; оформлення прийнятих слідчим, прокурором процесуальних рішень тощо.

Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Варто зазначити, що про необхідність належної правової процедури під час здійснення досудового розслідування наголошувала Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 24.05.2021. Тож слідчий суддя звертається до висновків, викладених в постанові від 24.05.2021.

У теоретичному аспекті «належна правова процедура» - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. До гарантій, які у своїй сукупності формують належну правову процедуру, відносяться право на судовий захист, право на ефективне розслідування; право на швидкий суд; право на публічний суд; право на неупереджений суд; право на суд неупереджених присяжних; право на змагальний процес; презумпція невинуватості; право не свідчити проти себе; право на допит в суді свідків обвинувачення; право на допомогу адвоката під час судового розгляду; право бути вислуханим; право не піддаватися двічі покаранню за один й той самий злочин; право на безперервний процес; право на оскарження.

Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.

Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні - це встановлені кримінальним процесуальним законодавством способи реалізації норм кримінального процесуального права, що забезпечують досягнення цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин у сфері порядку досудового розслідування та судового розгляду. Воно означає не лише те, що всі дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону, адже в такому випадку це завдання розчиняється в приписах засади законності. Такі дії мають виникати із наявних повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження. Таке адекватне співвідношення приводить до принципу пропорційності.

Належна правова процедура має застосування як під час судового розгляду, так і на стадії досудового розслідування.

Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) права на справедливий суд.

На підставі ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Слідчий уповноважений, зокрема, проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом та приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу;

На підставі ч. 5 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Положеннями ст. 9 КПК України встановлено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Досліджені під час судового розгляду обставини містять ознаки порушення права на захист, зокрема через недотримання старшим детективом ОСОБА_46. строків та процедури виконання процесуальних дій, які встановлені КПК України.

Систематичне допущення бездіяльності щодо розгляду клопотань, відсутність належного мотивування винесених постанов та безпідставність прийняття процесуальних рішень викликає сумніви у застосуванні належної правової процедури під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000380.

Мотиви прийняття наведених процесуальних рішень свідчать про те, що ст.детектив ОСОБА_29 займає односторонню позицію та не вбачає необхідності в аналізі доказів, які можуть виправдовувати особу, що суперечить завданням кримінального провадження, оскільки слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Лише за наведених обставин можливе виконання завдань кримінального провадження - щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При цьому, обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень не є дискрецією слідчого, а є прямим обов`язком, покладеним законодавцем на сторону обвинувачення.

В той же час варто зазначити, що сторона захисту має рівні зі стороною обвинувачення права та можливості у збиранні доказів, однак ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 КПК України.

Тобто можливості сторони захисту обмежені необхідністю звернення з клопотаннями про проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, у зв`язку з чим, законодавцем для забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, виявлення як тих обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставин, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, покладено такий обов`язок на сторону обвинувачення.

До того ж вказане кореспондується з положеннями ч.2 ст.290 КПК України, згідно з якими прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.

У поданих запереченнях ст. детектив акцентує увагу на тому, що у поданій заяві адвокат не вказує про випадки, коли клопотання сторони захисту про проведення слідчих дій були задоволені детективами. Натомість під час розгляду заяви про відвід встановленню підлягає не кількість задоволених клопотань або у задоволенні яких було відмовлено, а мотиви прийняття слідчим або прокурором тих чи інших процесуальних рішень, які повинні виключати будь-які сумніви у їх неупередженості або безсторонності під час вчинення процесуальних дій.

Окрім вищенаведених обставин також встановлено, що у вказаному кримінальному провадженні сторона захисту неодноразово реалізовувала передбачене ст. 221 КПК України право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

З матеріалів поданої заяви вбачається, захисник підозрюваної ОСОБА_20 адвокат ОСОБА_54. звертався до прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52016000000000380 із клопотанням про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Згідно із копією листа № 16/1/3-19299-16 від 10.06.2022, за підписом прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_55 адресованого адвокату ОСОБА_56., вбачається, що адвокат ОСОБА_54. може ознайомитись із матеріалами досудового розслідування № 52016000000000380 за виключенням тих, що становлять таємницю досудового розслідування на даному етапі, звернувшись до ст. детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_44., попередньо узгодивши з ним дату та час ознайомлення.

Надання дозволу прокурором на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, за виключенням тих, що становлять таємницю досудового розслідування підтверджується і ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.06.2022 у справі 991/1915/22, з якої вбачається, що прокурор ОСОБА_50. у письмових запереченнях зазначав, що подане захисником ОСОБА_57. клопотання про ознайомлення із матеріалами досудового розслідування розглянуто та задоволено.

На підставі вищезазначеного, сторона захисту зверталась до ст.детектива з листом щодо погодження дати та часу ознайомлення з досудового розслідування, у відповідь на що було отримано лист №0422-252/10776 від 01.07.2022 за підписом ст.детектива ОСОБА_44., в якому повідомлялось, що прокурор ОСОБА_50. не надавав йому доручень та письмових вказівок на ознайомлення з матеріалами справи.

У своїх запереченнях ст. детектив ОСОБА_4 вказує на те, що жодне рішення прокурора про надання дозволу на ознайомлення із матеріалами кримінального провадження до групи детективів не надходило, відтак у сторони обвинувачення не було змоги встановити наявність такого рішення. Окрім того у листі не вказано, які саме матеріали становлять таємницю слідства, тому вказаний лист не містить жодного прийнятого рішення про ознайомлення.

Разом з тим, вищезазначені твердження детектива суперечать результатам розгляду заявленого клопотання прокурором, про що свідчить зміст листа від 10.06.2022 та ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.06.2022.

Окрім того, положення ст.221 КПК України не передбачають покладення обов`язку на сторону захисту організовувати комунікацію між слідчим та прокурором щодо виконання прийнятих процесуальних рішень. Наведені статті передбачають обов`язок слідчого, дізнавача, прокурора за клопотанням сторони захисту, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.

Також з матеріалів заяви вбачається, що сторона захисту неодноразово зверталась вже безпосередньо до ст. детектива ОСОБА_44. із клопотаннями про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Так, постановою ст. детектива НАБУ ОСОБА_44. від 27.09.2022 у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_45. про надання на ознайомлення матеріалів кримінального провадження №52016000000000380, які надійшли від компетентного органу Швейцарської конфедерації в рамках міжнародного співробітництва, відмовлено.

Рішення ст.детектива обґрунтоване тим, що 27.03.2020 винесено постанову про оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_20 . Встановлено, що ОСОБА_20 18.10.2019 перетнула державний кордон України в пункті пропуску «Маяки-Удобне» в напрямку Молдови та того ж дня, з міжнародного аеропорту м. Кишинів вилетіла вилетіла рейсом OS-656 до м. Відень (Австрія). З цього часу ОСОБА_20 на територію України не поверталась. Таким чином ОСОБА_20, перебуваючи за межами юрисдикції правоохоронних органів України, уникає кримінальної відповідальності та може вживати заходів щодо знищення та спотворення доказів, незаконного впливу на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженні. Обізнаність ОСОБА_20 з матеріалами досудового розслідування надасть їй можливість реалізовувати ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, що в результаті може перешкодити кримінальному провадженню. Таким чином, слідчим прийнято рішення, про те, що ознайомлення з такими матеріалами на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.

Аналогічна постанова була винесена ст. детективом ОСОБА_46. 29.09.2022 за результатами розгляду клопотання захисника ОСОБА_32. щодо надання на ознайомлення матеріалів досудового розслідування.

З наведених постанов вбачається, що підставою для відмови у задоволенні клопотань сторони захисту були факти перебування підозрюваних у міжнародному розшуку, а також позиція органу слідства про те, що підозрювані уникають кримінальної відповідальності.

Відповідно до Керівних принципів ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня - 7 вересня 1990 p.), обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов`язки справедливо, послідовно та швидко, поважають і захищають людську гідність й захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов`язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено та уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють об`єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного (пункти 12, 13). Необ`єктивність, упереджене і дискримінаційне ставлення прокурора до учасників кримінального провадження і поєднання в одній особі різних процесуальних функцій є підставою для відводу (самовідводу) прокурора.

На підставі Розділу ІІІ Кодексу професійної етики працівника НАБУ, затвердженого наказом директора НАБУ №242 від 01.09.2016 у своїй діяльності працівник Національного бюро: неухильно дотримується законодавства про права і свободи людини; не допускає проявів свавілля або байдужості до правомірних вимог фізичних та юридичних осіб; при здійсненні досудового розслідування, неухильно дотримується принципу презумпції невинуватості; при здійсненні досудового розслідування враховує усі об`єктивні обставини та факти (докази) незалежно від того, свідчать вони проти підозрюваного (обвинуваченого) чи на його користь.

Однак встановлені факти в судовому засіданні, які наведені вище, не можуть свідчити про належне виконання ст. детективом ОСОБА_46. вищенаведених вимог.

За таких обставин вбачається, що сумніви сторони захисту в неупередженості ст. детектива ОСОБА_44. не є вочевидь необґрунтованими.

Слідчий суддя не заперечує, що слідчі, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, мають свої процесуальні цілі та професійну заінтересованість у розгляді кримінальних проваджень, в яких вони беруть участь, зокрема і даного провадження. Те саме стосується і сторони захисту, яка має свій професійний інтерес у результатах розгляду даного кримінального провадження. При цьому кожна із сторін кримінального провадження є рівною у доведенні своєї позиції та досягненні своєї процесуальної мети.

Водночас, наведені стороною захисту обставини, хоча і не доводять особистої заінтересованості ст. детектива ОСОБА_44. в результатах даного кримінального провадження, проте можуть викликати в стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості.

Разом з тим, слідчий суддя знаходить недостатніми встановлені обставини для обґрунтованого висновку щодо наявності сумнівів у неупередженості групи детективів, які здійснюють досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

До повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити подану заяву частково та відвести ст. детектива ОСОБА_34. від здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, в решті вимог відмовити.

Керуючись ст.ст. 77, 80-81, 83 ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_33 про відвід детективів задовольнити частково.

Відвести старшого детектива групи детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_34. від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000380 від 20.10.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.3 ст.209, ч.3 ст.212 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_58