- Головуюча суддя (ВАКС): Задорожна Л.І.
Справа № 760/10894/18
Провадження № 1-кп/4910/6/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
27 вересня 2022 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:
головуючої - судді ОСОБА_2,
суддів - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю учасників кримінального провадження:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5,
сторін:
з боку обвинувачення: прокурора - ОСОБА_6.,
з боку захисту: адвокатів - ОСОБА_7, ОСОБА_8,
у кримінальному провадженні №52017000000000016 від 04 січня 2017 року щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м.Москва Російської Федерації, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366, ч.2 ст.15 ч.5 ст.191 КК України,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України,
установив:
В ході судового розгляду, 27.09.2022 від захисника ОСОБА_8, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, надійшло клопотання про закриття кримінального провадження за № 52017000000000016 від 04.01.2017.
В клопотанні зазначено, що 30.11.2016 складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52016000000000001 від 01.11.2016, а 27.12.2016 року - повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру. Також, 01.11.2017 в межах кримінального провадження № 52016000000000241 від 14.07.2016 складено повідомлення про підозру стосовно ОСОБА_1, а 28.02.2018 складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри. Далі із цих проваджень були виділені матеріали досудового розслідування, які 04.01.2018 року були об`єднані в одне провадження відносно ОСОБА_1 під № 52017000000000016, та заступником Генерального прокурора ОСОБА_9 визначено загальний строк досудового розслідування у об`єднаному провадженні до 09.03.2018.
05.03.2018 детективами НАБ України стороні захисту було повідомлено про закінчення досудового розслідування. Таким чином, станом на день повідомлення стороні захисту про відкриття матеріалів в порядку ст.290 КПК України, у сторони обвинувачення залишалось 4 дні до закінчення строку досудового розслідування. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва стороні захисту встановлено строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 13.04.2018. Таким чином, період з 05.03.2018 по 13.04.2018 не включається у загальний строк досудового розслідування відповідно до ч.5 ст.219 КПК України. З 14.04.2018 досудове розслідування продовжилось та мало бути закінчене 17.04.2018. Однак, обвинувальний акт був складений детективом та затверджений прокурором лише 20.04.2018 та поданий до суду 24.04.2018 (з аналізу норм процесуального закону вбачається, що обвинувальний акт має бути направлений до суду в межах строку досудового розслідування, оскільки саме з цією подією КПК України пов`язує закінчення строку досудового розслідування) з чого вбачається, що він був складений, затверджений та направлений до суду вже після закінчення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000016 від 04.01.2017, що свідчить про необхідність закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК України.
Захисник зазначає, що у цьому конкретному випадку підлягає застосуванню п.10 ч.1 ст.284 КПК України, оскільки виходячи з ієрархії нормативно правових актів, найвищим є КПК України, відтак положення законів, що йому суперечать - не підлягають застосуванню. Застосування цих положень лише до кримінальних проваджень, зареєстрованих у ЄРДР після 15.03.2018, суперечитиме загальним засадам кримінального провадження, а саме принципу законності, та положенням ст.5 щодо дії Кодексу у часі. На підтвердження своєї позиції захисник послався на практику Верховного суду.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_10 клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити. Додав, що його клопотання ґрунтується та підтверджується судовою практикою Верховного суду, ВАКС та АП ВАКС.
Захисник ОСОБА_11 підтримав клопотання захисника ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження. Додав, що органи державної влади зобов`язані діяти виключно в межах наданих їм повноважень та у строк визначений законом .
Прокурор ОСОБА_12 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання про закриття кримінального провадження. Пояснив, що положення п.10 ч.1 ст.284 КПК України застосовується до проваджень, внесених до ЄРДР після набуття Законом чинності. Практика Верховного суду, на яку посилається сторона захисту, у даному випадку не є релевантною. Крім того додав, що дане клопотання є подібним тому, що вже заявлялося захисником та колегія суддів вже надала йому правову оцінку.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши клопотання, додатки до нього та інші матеріали, суд приходить до таких висновків.
Відповідно п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
Зазначеним пунктом частину першу статті 284 КПК доповнено 03.10.2017 Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII та він підлягає застосуванню з дати набрання чинності цим Законом в частині таких змін. Так, згідно з п.4 §2 Прикінцевих положень Розділу 4 Закону № 2147-VІІІ норми п.10 ч.1 ст.284 КПК України вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотньої дії у часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін відповідно до п.7 §1 розділу 4 вказаного Закону, тобто з 16.03.2018.
Під час розгляду клопотання захисника ОСОБА_8, судом було встановлено такі факти та обставини:
- 11.01.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №52016000000000001 та розпочато досудове розслідування за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України;
- 30.11.2016 ОСОБА_1 повідомлено про підозру в межах кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №52016000000000001, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.1 ст.366, ч.3 ст.27 ч.3 ст.212, ч.3 ст.27 ч.3 ст.209, ч.2 ст.15 ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.1 ст.366 КК України;
- 14.07.2016 до ЄРДР внесено відомості за №52016000000000241 та розпочато досудове розслідування за ознаками складу злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України;
- 04.01.2017 постановою прокурора матеріали досудового розслідування в частині підозри ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366, ч.2 ст.15 ч.5 ст.191 КК України, виділено в окреме провадження №52017000000000016;
- 01.11.2017 ОСОБА_1 повідомлено про підозру в межах кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №52016000000000241, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України;
- 19.12.2017 постановою прокурора матеріали досудового розслідування в частині підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України, було виділено в окреме провадження №52017000000000881;
- 04.01.2018 постановою прокурора матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №52017000000000016 від 04.01.2017 та №52017000000000881 від 19.12.2017 було об`єднано в одному провадженні за №52017000000000016;
- 04.01.2018 постановою заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_9 в об`єднаному кримінальному провадженні №52017000000000016 від 04.01.2017 було визначено загальний строк досудового розслідування до 20.01.2018;
- 16.01.2018 постановою заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_9 продовжено строк досудового розслідування до п`яти місяців, а саме до 09.03.2018;
- 05.03.2018 повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження;
- 29.03.2018 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва стороні захисту було встановлено строк до 13.04.2018 для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження;
- 20.04.2018 затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52017000000000016;
- 24.04.2018 обвинувальний акт надійшов до Солом`янського районного суду м. Києва.
До 15.03.2018 включно діяли норми КПК України, які регулювали питання продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні:
1) п.2 ч.1 ст.219 - досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення про підозру;
2) п.3 ч.2 ст.219 КПК - строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК, при цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати 12 місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину;
3) п.3 ч.2 ст.294 КПК - якщо досудове розслідування злочину неможливо закінчити у строк, зазначений у п.2 ч.1 ст.219, він може бути продовжений в межах строків, встановлених п.3 ч.2 ст.219 КПК до 12 місяців Генеральним прокурором чи його заступниками;
4) ст.296 КПК - задоволення прокурором клопотання про продовження строку досудового розслідування;
5) ст.297 КПК - відмова прокурора у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування.
Отже, в кримінальному провадженні за № 52017000000000016 усі відомості про кримінальні правопорушення у цій справі були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань ще до 16.03.2018, тому підстав для застосування пункту 10 частини 1 статті 284 КПК немає, з огляду на застереження, що положення пункту застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне провадження, внесені до ЄРДР після 16.03.2018.
Крім того, на думку колегії суддів, визначення моменту закінчення строку досудового розслідування для цілей застосування п.10 ч.1 ст.284 КПК України в даному випадку має значення тільки на момент завершення досудового розслідування, яке мало місце до 16.03.2018.
Стаття 58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що при прийнятті Закону України №2147- VIII від 03.10.2017 законодавцем в Розділі 4 Прикінцевих положень та в Розділі 6 Прикінцевих положень було визначено порядок застосування змін до КПК України окремо для справ, відомості про кримінальне правопорушення яких були внесені до ЄРДР до введення в дію цих змін, та окремо для справ, відомості про які були внесені до ЄРДР після введення в дію змін.
Щодо твердження сторони захисту про поширення положення п.10 ч.1 ст.284 КПК України щодо закриття кримінальних проваджень після закінчення строків досудового розслідування на всі без обмеження кримінальні провадження, незалежно від часу їх реєстрації в ЄРДР, суд зазначає таке.
За змістом ч.2 ст.1 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього кодексу та інших законів України.
Закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати КПК України; при здійсненні кримінального провадження не може застосовуватись закон, який суперечить КПК (ч.3 ст.9 КПК України).
Пунктом 10 було доповнено частину першу статті 284 КПК України Законом № 2147-VIII, який також містив в Розділі 4 Прикінцеві положення (§ 2) та Перехідні положення ( § 3). Саме пунктом 4 параграфу 2 Розділу 4 було встановлено застереження щодо застосування пункту 10 ч.1 ст.284 КПК України до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін. Оскільки, і зміни, які вносились до ч.1 ст.284 КПК, і застереження щодо їх застосування, містяться в тексті одного Закону № 2147-VIII, відсутні підстави для висновку, що цей Закон суперечить КПК України.
Щодо посилання адвоката ОСОБА_8 на обставини складання та затвердження обвинувального акта 20.04.2018 і направлення його до Солом`янського суду м. Києва 24.04.2018, у зв`язку з чим адвокат посилається на судову практику Касаційного кримінального суду Верховного Суду, яка має бути врахована колегією суддів при вирішенні питання про закриття кримінального провадження №52017000000000016 від 04.01.2017, то необхідно повторити позицію, яку колегія суддів висловлювала в судових рішеннях, розглядаючи інші кримінальні провадження.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч.6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Вимоги до постанови суду касаційної інстанції викладені в ст.442 КПК України.
За змістом ч.4 ст.442 КПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститись висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів або палата, об`єднана палата, що передала справу відповідно на розгляд палати, об`єднаної палати, ВП ВС.
Отже, тільки в постановах палати, об`єднаної палати чи Великої Палати Верховного Суду можуть міститись висновки про те, як саме повинна застосовуватись норма права, які мають враховуватись судами при застосуванні таких норм права.
Рішення суду в кримінальному процесі повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права та має бути законним, обґрунтованим і мотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України, а вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Тобто, процесуальний закон вимагає від суду належного обґрунтування прийнятого ним рішення.
Адвокат ОСОБА_10 посилається на постанови колегій суддів ККС ВС, які не містять і не можуть містити висновків про застосування норм права, тому суд вважає, що викладене в цих постановах обґрунтування ухвалених рішень стосуються виключно конкретних обставин справи, які досліджувались судом касаційної інстанції під час розгляду касаційних скарг.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що підстави для закриття кримінального провадження №52017000000000016 від 04.01.2017 на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України відсутні.
Керуючись ст.ст.284, 371, 372, 376 КПК України, суд -
постановив:
Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Головуюча: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_3