- Головуючий суддя (ВАКС) : Широка К.Ю.
Справа № 991/4989/21
Провадження № 1-кп/991/42/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
26 жовтня 2022 року місто Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючої ОСОБА_6
суддів ОСОБА_7 ОСОБА_8
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_9
прокурора ОСОБА_10
захисників ОСОБА_11, ОСОБА_12 (у режимі відеоконференції із застосуванням власних засобів зв`язку), ОСОБА_13 ОСОБА_14, ОСОБА_15., ОСОБА_16
обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, (у режимі відеоконференції з Львівським апеляційним судом), ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції із застосуванням власних засобів зв`язку),
представника потерпілого ПАТ «НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_17
представника юридичних осіб щодо яких здйснюється провадження ТОВ «Енергія-Новий Розділ», ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» ОСОБА_18
представника Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів ОСОБА_19
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора четвертого відділу Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_20 про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.08.2018,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52018000000000547 від 12.08.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України; ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України; ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України; ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України.
Суть клопотання.
18 жовтня 2022 року прокурором четвертого відділу Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП ОГП) Гарванком І.М. подано до Вищого антикорупційного суду клопотання про скасування арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Енергія-Новояворівськ» (далі - ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ»), накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.09.2020 у справі № 991/7449/20 (провадження 1-кс/991/7653/20) (далі також - Ухвала від 29.09.2020) в кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.08.2018.
У вказаному клопотанні прокурор просить скасувати арешт на 2 (два) об`єкти майна, які входять до складу єдиного майнового комплексу ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» та зазначені в пунктах 230 і 231 абз. 2 резолютивної частини ухвали:
1.Сідловий тягач - Е МАЗ 543240-2120, VIN: НОМЕР_1, 2004 р.в, д/н НОМЕР_2, сірого кольору (п. 230 Ухвали);
2.Н/причіп бортовий - Е FRUEHAUF ONCR НОМЕР_3, VIN: НОМЕР_4, 2001 р.в., д/н НОМЕР_5, синього кольору (п. 231 Ухвали).
В обґрунтування клопотання вказує, що в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, скасування зазначеного арешту не завдасть шкоди кримінальному провадженню, оскільки сторона обвинувачення не планує використовувати вказані транспортні засоби в якості речових доказів для доведення обставин, які підлягають доказуванню.
Також прокурор в клопотанні наводить наступні фактичні обставини кримінального провадження, які є передумовою для звернення із клопотанням про скасування арешту до суду.
Постановою детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) від 28.08.2022 єдиний майновий комплекс ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.08.2018.
29 вересня 2020 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/7449/20 (провадження 1-кс/991/7653/20) на єдиний майновий комплекс ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», до складу якого входить майно, зазначене у абзаці 2 резолютивної частини ухвали (включно із об`єктами майна, щодо яких розглядається питання про скасування арешту), накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження і користування цим майном.
Вказаною ухвалою передано єдиний майновий комплекс ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ним на підставах, у порядку та на умовах, визначених статтями 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
Оскільки указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні із 24.02.2022 введено воєнний стан у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, який неодноразово продовжувався, останній раз - указом Президента України від 12.08.2022 № 573 до 21.11.2022, то в Україні наразі діють нормативно-правові акти, які передбачають можливість примусового вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану.
До САП ОГП надійшов наказ начальника Яворівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 09.06.2022 № 171 «Про примусове вилучення транспортного засобу» (далі - наказ від 09.06.2022 № 171), відповідно до якого примусово відчужено (вилучено) 5 (п`ять) об`єктів майна, включаючи 2 (два) транспортних засоби, щодо яких подано клопотання про скасування арешту:
1.Сідловий тягач - Е МАЗ 543240-2120, VIN: НОМЕР_1, 2004 р.в, д/н НОМЕР_2, сірого кольору;
2.Н/причіп-цистерну харчову - Е BECKUM BAU, VIN: НОМЕР_6, 1983 р.в., д/н НОМЕР_7, жовтого кольору;
3.Н/причіп бортовий - Е FRUEHAUF ONCR НОМЕР_3, VIN: НОМЕР_4, 2001 р.в., д/н НОМЕР_5, синього кольору;
4.Спеціалізовану вантажну цистерну харчову MAN TGS 18.400, VIN: НОМЕР_8, 2012 р.в, д/н НОМЕР_9, сірого кольору;
5.Спеціалізовану вантажну цистерну харчову VOLVO FL 618, VIN: НОМЕР_10, 1998 р.в., д.н.з. НОМЕР_11 .
Прокурор зазначає, що наявність арешту майна в рамках кримінального провадження є перешкодою при здійсненні заходів примусового відчуження майна на виконання наказу від 09.06.2022 № 171 з метою подальшої передачі такого майна для потреб Збройних Сил України.
Розгляд клопотання прокурора про скасування арешту призначено для розгляду в підготовчому судовому засіданні на 26 жовтня 2022 року.
Суд залучив до участі у розгляді цього клопотання Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі також - АРМА) та викликав у судове засідання представників АРМА і ТОВ «Нафтогаз Тепло», як управителів такого майна.
Позиції учасників судового провадження та заявлені клопотання.
У судовому засіданні 26 жовтня 2022 року прокурор повністю підтримав доводи, викладені у клопотанні, просив його задовольнити повністю.
Обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисники ОСОБА_21, ОСОБА_15., ОСОБА_22, ОСОБА_23 представник юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, ОСОБА_5 в судовому засіданні 26.10.2022 проти задоволення клопотання прокурора про скасування арешту майна та передачі його на потреби ЗСУ не заперечували.
Представник АРМА ОСОБА_19, захисник ОСОБА_24, представник потерпілого ПАТ «НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_26. в судовому засіданні підтримали клопотання прокурора.
Обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_1, захисник ОСОБА_25 покладалися на розсуд суду.
Представник ТОВ «Нафтогаз Тепло» в судове засідання не з`явився, був повідомлений про розгляд клопотання належним чином, про причини неявки суду не повідомляв.
Відповідно до вимог статті 174 КПК України неявка інших учасників провадження не перешкоджає розгляду клопотання про скасування арешту майна.
Встановлені обставини.
Суд, дослідивши клопотання прокурора і копії матеріалів кримінального провадження, які додані до нього, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.09.2020 у справі № 991/7449/20 (провадження 1-кс/991/7653/20) частково задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.08.2018, накладено арешт на єдиний майновий комплекс ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», заборонено власнику відчуження, розпорядження та користування цим майном та передано єдиний майновий комплекс ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» до АРМА для здійснення заходів з управління ним на підставах, у порядку та на умовах, визначених ст. ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
Зазначеною ухвалою було накладено арешт, в тому числі і на майно, щодо якого прокурор просить такий арешт скасувати:
-Автомобіль МАЗ 543240 № НОМЕР_2 VIN: НОМЕР_12, 2004 р. (п. 230 Ухвали);
-Напівпричіп FRUEHAU № НОМЕР_5 VIN: НОМЕР_13, 2001 р. (п. 231 Ухвали).
09 червня 2022 року видано наказ начальника Яворівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 09.06.2022 № 171 «Про примусове вилучення транспортного засобу», яким наказано провести примусове вилучення майна (двох транспортних засобів), яке належить ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», арештоване судом і яке є предметом розгляду питання про скасування арешту.
Так, колегією суддів встановлено, що майно, яке зазначене в пунктах 230, 231 абз. 2 резолютивної частини ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.09.2020 у справі № 991/7449/20, відповідає майну, зазначеному у пунктах 1, 3 наказу від 09.06.2022 № 171.
В подальшому до САП ОГП надійшов лист начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.06.2022 № 1758, в якому вказано на необхідність посприяти в знятті арешту для передачі даного майна на потреби Збройних Сил України.
18 жовтня 2022 року прокурор звернувся із відповідним клопотанням до суду щодо скасування арешту з 2 (двох) транспортних засобів, власником яких є ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ».
Мотивація суду.
Згідно з ч. 1 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно (ч. 2 ст. 174 КПК України).
Вказані положення КПК України прямо не передбачають право прокурора на звернення з клопотанням про скасування арешту майна.
Враховуючи викладене, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, суд у відповідності до ч. 6 ст. 9 КПК України застосовує загальні засади кримінального провадження, передбачені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Однією з таких засад є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Так, відповідно до статті 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Цій засаді кореспондує самостійність прокурора у своїй процесуальній діяльності при здійсненні повноважень та заборона втручання в неї осіб, що не мають на те законних повноважень, передбачені ч. 1 ст. 36 КПК України.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
З цього випливає, що визначення обсягу доказів, якими прокурор має намір доводити свою позицію перед судом, визначення переліку слідчих (розшукових) дій, необхідних для їх одержання, а також визначення виду заходів забезпечення, спрямованих на їх отримання чи збереження, належить до виключних дискреційних повноважень прокурора.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ч. 3 ст. 26 КПК України).
Також ст. 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, серед яких є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Виходячи з системного аналізу вказаних положень, суд вважає, що прокурор, як сторона обвинувачення, має рівні права зі стороною захисту на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна, а суд має вирішити відповідне клопотання у встановленому КПК України порядку.
Арешт, як і будь-який захід забезпечення кримінального провадження, застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України), а отже питання доцільності застосування арешту вирішується прокурором з огляду на конкретні обставини кримінального провадження. Формулювання ч. 2 ст. 170 КПК України про те, що арешт майна допускається з метою забезпечення його збереження як речового доказу, дозволяє констатувати право прокурора самостійно визначати наявність потреби у подальшому збереженні арешту для забезпечення будь-якої мети, окресленої у ч. 2 ст. 170 КПК України, і за умов, що така потреба відпала, звертатись до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Необхідність скасування арешту прокурор обґрунтовує тим, що у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження (арешті) вказаного майна відпала потреба, а також те, що метою скасування арешту є подальша передача такого майна для потреб Збройних Сил України відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.06.2022 № 171 «Про примусове вилучення транспортного засобу».
Як вже було вказано, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.09.2020 накладено арешт на єдиний майновий комплекс ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», оскільки, як зазначено слідчим суддею, він є знаряддям та засобом вчинення злочинів та відповідає критерію речового доказу, визначеного у ст. 98 КПК України. В рамках Ухвали від 29.09.2020 слідчий суддя зазначив, що такий арешт накладається з метою забезпечення його збереження як речового доказу у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Відтак, вказаний арешт був накладений з саме метою збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, речові докази як матеріальні об`єкти можуть бути використані прокурором в судовому провадженні для підтримання обвинувачення шляхом доведення тих обставин, які сторона обвинувачення вважає необхідними.
При цьому, обсяг речових доказів, які прокурор вважає за доцільне використати в суді, визначається ним самостійно з урахуванням принципу змагальності сторін, що передбачає свободу для сторін кримінального провадження в поданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вказаний принцип передбачений ч. 1 ст. 22 КПК України, де зазначено про самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, про що зазначалося судом вище.
Завданням арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України). Таким чином, метою арешту майна як речового доказу є, в тому числі, можливість його подальшого використання при розгляді кримінального провадження в суді для доведення прокурором за допомогою цього речового доказу обставин, які підлягають доказуванню.
З урахуванням наданої прокурору КПК України самостійності у своїй процесуальній діяльності, саме останній вирішує чи буде вказаний доказ предметом безпосереднього дослідження в суді і враховує чи не відпала необхідність для подальшого застосування арешту цього майна для уникнення ризику його пошкодження, знищення, відчуження тощо.
Прокурор може самостійно визначати, які процесуальні дії повинні бути проведені з вказаними речовими доказами на етапі судового розгляду кримінального провадження, і має право дійти висновку, що потреба у подальшому арешті таких речових доказів відпала.
Отже, прокурор уповноважений визначати чи має арештоване майно (два транспортних засоби, які є частиною єдиного майнового комплексу ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ») доказове значення в суді при розгляді кримінального провадження і може не використовувати таке майно як речовий доказ, що має наслідком відсутність потреби для його подальшого збереження шляхом заборони користування, розпорядження і відчуження.
Прокурор у поданому клопотанні від 18 жовтня 2022 року вказує, що сторона обвинувачення не планує використовувати вказані транспортні засоби в якості речових доказів для доведення обставин, які підлягають доказуванню. Крім того, прокурор вважає, що скасування арешту не завдасть шкоди кримінальному провадженню.
Таким чином, сторона обвинувачення підтвердила, що в подальшому застосуванні арешту транспортних засобів як речових доказів для кримінального провадження відпала потреба. Таким чином, наявна одна із підстав, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України для прийняття судом рішення про скасування арешту.
Водночас, скасування арешту не скасовує постанову детектива НАБУ про визнання цього майна речовим доказом, статус такого майна не змінюється і в кінцевому випадку його доля буде вирішена під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Крім того, інші учасники судового провадження не заперечували проти скасування арешту. Представник власника майна - юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», в судому засіданні не заявила заперечень проти скасування арешту майна.
Колегія суддів враховує також наступні факти і мотиви щодо можливості скасування арешту.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні із 24.02.2022 введено воєнний стан. Станом на дату розгляду клопотання судом указом Президента України від 12.08.2022 № 573 воєнний стан в Україні продовжено до 21 листопада 2022 року.
Прокурор у клопотанні зазначає, що приводом для звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна став наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.06.2022 № 171, який є чинним на момент розгляду клопотання. Вказаним наказом примусово вилучено транспортні засоби, що зазначені в уточненому клопотанні прокурора про скасування арешту та є частиною єдиного майнового комплексу ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», водночас наявність арешту в рамках кримінального провадження перешкоджає виконанню даного наказу.
Кримінальний процесуальний кодекс України визначає лише окремі питання здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, не охоплюючи кола всіх питань, які можуть виникати.
Прокурор, здійснюючи свої повноваження є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ч. 1 ст. 36 КПК України). Відтак, прокурор, використовуючи власні дискреційні повноваження, може самостійно вирішувати чи є подальша необхідність в арешті вказаного майна, а лише наявність наказу від 09.06.2022 № 171 не є безумовною підставою для скасування такого арешту.
Для скасування арешту майна чітко визначені законодавчі підстави, передбачені КПК України, а саме: в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац другий частини першої статті 174 КПК України). Судом встановлено, що скасування арешту необхідне для можливості виконання наказу, який передбачає передачу вказаного майна для потреб організації оборони України в умовах правового режиму воєнного стану. Після скасування арешту майна, воно буде вилучено та передано Збройним Силам України з метою забезпечення потреб держави в обороноздатності.
Таким чином, прокурором доведено існування підстави для скасування арешту майна, оскільки в подальшому застосуванні арешту для використання таких транспортних засобів як речових доказів в суді відпала потреба, скасуванням арешту не буде завдана шкода інтересам кримінального провадження, при цьому самостійно визначеним мотивом для звернення до суду з таким клопотанням стала необхідність в передачі цих транспортних засобів для потреб Збройних Сил України.
Одночасно з цим встановлено, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 17 Закону України «Про оборону України» в умовах воєнного стану відповідно до закону допускається примусове вилучення приватного майна та відчуження об`єктів права приватної власності громадян з наступним повним відшкодуванням їх вартості у порядку та терміни, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, зокрема такий захід правового режиму воєнного стану: примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» в редакції станом на дату прийняття наказу примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є, в тому числі командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Згідно з ч. 2 ст. 15 вказаного Закону військові адміністрації населених пунктів здійснюють делеговані повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законами України.
Такий наказ станом на дату його видання відповідав положенням ч. 1 ст. 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» щодо необхідності його погодження військовим командуванням (начальником Яворівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки) із виконавчим органом відповідної місцевої ради, яким в даному випадку є Яворівська військова адміністрація.
Відтак, наказ № 171 від 09.06.2022 відповідає положенням чинного законодавства, а єдиною перешкодою для його фактичної реалізації є наявність чинного арешту такого майна в рамках кримінального провадження.
Суд зазначає, що при скасуванні арешту на транспортні засоби відповідне майно може перейти у власність держави. При цьому, власник майна матиме можливість скористатись компенсаційними правовими механізмами, які передбачають повне відшкодування вартості вилученого в умовах воєнного стану відповідно до закону майна (ч. 6 ст. 17 Закону України «Про оборону України»).
Враховуючи триваючу збройну агресію РФ проти України, очевидно, що використання Збройними Силами України всіх матеріальних ресурсів, до яких належать, зокрема, арештовані транспортні засоби, є одним із заходів для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
Відтак існують підстави, які обумовлюють нагальну потребу задоволення клопотання прокурора та скасування арешту.
На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 26, 170, 174, 371, 372, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора четвертого відділу Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_20 від 18 жовтня 2022 року про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.08.2018 задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений у кримінальному провадженні № 52018000000000547 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду України від 29.09.2020 у справі № 991/7449/20 (провадження 1-кс/991/7653/20) щодо наступного майна:
1.Автомобіль МАЗ 543240 № НОМЕР_2 VIN: НОМЕР_1, 2004 р.
2.Напівпричіп FRUEHAU № НОМЕР_5 VIN: НОМЕР_13, 2001 р.
Ухвала не підлягає оскарженню.
Повний текст ухвали складено 27.10.2022.
Головуюча суддя: ОСОБА_27 Судді: ОСОБА_28 ОСОБА_29