- Головуючий суддя (ВАКС) : Мовчан Н.В.
Справа № 991/4447/22
Провадження 1-кс/991/4464/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5, підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_6, прокурора ОСОБА_7, розглянувши у режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_8 на повідомлення про підозру,
УСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій захисник просить скасувати повідомлення про підозру, підписане 08.06.2022 Генеральним прокурором та вручене 08.06.2022 прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні № 52022000000000043 від 14.02.2022.
Скарга обґрунтована тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000043 від 14.02.2022 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
07 червня 2022 року ОСОБА_1 затримано детективами Національного бюро в порядку ст. 208 КПК України за підозрою вимагання та отримання неправомірної вигоди від директора Комунального некомерційного підприємства «Дунайська обласна лікарні Одеської обласної ради» ОСОБА_2, 08.06.2022 Генеральним прокурором ОСОБА_9 підписано повідомлення про підозру депутату Одеської обласної ради ОСОБА_1, яке того ж дня йому вручено прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 за дорученням Генерального прокурора.
На переконання сторони захисту, повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 08.06.2022 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні № 52022000000000043 від 14.02.2022 підписано Генеральним прокурором та вручено прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з порушенням вимог ст. 36, 277, 278, 481 КПК України та підлягає скасуванню, оскільки: Генеральним прокурором у повідомленні про підозру всупереч вимог п. 5 ч. 1 ст. 277 КПК України невірно визначено та вказано правову кваліфікацію кримінального правопорушення за ст. 368 КК України; всупереч вимог ст. 278, 481 КПК України, Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», повідомлення про підозру депутату Одеської обласної ради ОСОБА_1 здійснено не виключно Генеральним прокурором, а прокурором відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; порушено вимоги ст. 36, 278 КПК України щодо здійснення повідомлення про підозру прокурором не наділеним процесуальними повноваженнями, оскільки у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 52022000000000043 від 14.02.2022 станом на 08.06.2022 та постанові Генерального прокурора ОСОБА_9 від 16.02.2022 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні не зазначено, що Генеральний прокурор ОСОБА_9 є процесуальним керівником та наділена повноваженням прокурора у цьому кримінальному провадженні.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_8, з думкою якого погодився підозрюваний ОСОБА_1, позицію, висловлену у скарзі, підтримав, просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечив, просив відмовити у задоволенні скарги. Зазначив, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 складено та вручено відповідно до вимог ст. 277, 278, 481 КПК України. На обґрунтування зазначеної у повідомленні про підозру кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 368 КПК України та висловленої позиції надав матеріали кримінального провадження.
Заслухавши пояснення сторони захисту, прокурора, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 1 ст. 24 КПК України).
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, підозрюваний, його захисник чи законний представник на досудовому провадженні може оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
Підозра - це ймовірне судження, припущення, попередній висновок про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення. У разі отримання нових доказів раніше повідомлена підозра може бути змінена. Це відрізняє підозру від підсумкового висновку слідчого чи прокурора про винуватість особи, який формулюється у обвинувальному акті, та має бути з точки зору сторони обвинувачення обґрунтованим, достовірним та остаточним, оскільки саме направленням до суду обвинувального акта, зокрема, закінчується досудове розслідування як стадія кримінального провадження. Саме тому обвинувачення відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України є твердженням про вчинення певною особою діяння, передбаченого Законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, установленому Кримінальним процесуальним кодексом України (ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12.01.2022 у справі № 991/8424/21).
У той же час підозра повинна бути обґрунтованою, оскільки закон вимагає, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється, зокрема, за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України).
Підставою для ймовірного висновку про причетність особи до вчинення злочину та повідомлення особи про підозру є також сам собою факт затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення (п. 1 ч. 1 ст. 276 КПК України). Цим фактом і обґрунтовується виникнення припущення про вчинення кримінального правопорушення певною особою, яке має бути перевірене під час досудового розслідування для її спростування або підтвердження та трансформації в обвинувальне твердження, що знайде своє відображення в обвинувальному акті.
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру та не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею такого повідомлення.
Проте положення ст. 276 та п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України вказують на те, що під час розгляду скарг на повідомлення про підозру предметом перевірки слідчого судді є питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а також питання наявності достатніх підстав (доказів) для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000043 від 14.02.2022, у якому 08.06.2022 Генеральним прокурором ОСОБА_9 складено повідомлення про підозру депутату Одеської обласної ради ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що підтверджується копією повідомлення про підозру.
Однією із підстав на думку сторони захисту для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_1 є порушення вимог п. 5 ч. 1 ст. 277 КПК України щодо невірної правової кваліфікації кримінального правопорушення.
На обґрунтування зазначених доводів у скарзі захисник зазначає про те, що: будь-яких коштів від ОСОБА_2 . ОСОБА_1 не вимагав та не отримував, а у матеріалах кримінального провадження такі докази відсутні, оскільки під час затримання у ОСОБА_1 коштів, які детективи Національного бюро попередньо ідентифікували та вручили ОСОБА_2, не виявлено; не підтверджено доказами, що кошти, які призначались ОСОБА_1, ОСОБА_2 передав брату останнього - ОСОБА_3 ; детективами або прокурором не пред`явлено ОСОБА_3 підозри у вчиненні ані особисто ані у співучасті з ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Тобто, в діях ОСОБА_1 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, через відсутність предмету злочину та відсутність в його діях об`єктивної сторони складу злочину.
Із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.
Також встановлено, що у повідомленні про підозру ОСОБА_1 зазначено, зокрема, зміст підозри, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, час та місце висловлення останнім прохання надати неправомірну вигоду, час та місце одержання ним неправомірної вигоди, обставини передачі неправомірної вигоди, та інше.
Слідчий суддя звертає увагу, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зокрема, змагальності сторін та свободи в поданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, за якою кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексу (п. 15 ч. 1 ч. 7, ч. 1 ст. 22 КПК України).
Проте, жодних доказів на підтвердження викладених у скарзі доводів щодо спростування кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_1 за ст. 368 КК України стороною захисту не надано.
У той же час, на обґрунтування обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, прокурор додав копії матеріалів, які досліджені у судовому засіданні, зокрема: протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 14.02.2022, відповідно до якої генеральний директор Комунального некомерційного підприємства «Дунайська обласна лікарня» Одеської обласної ради» ОСОБА_2 повідомив, що депутат Одеської обласної ради та голова постійної комісії ОСОБА_1 вимагає неправомірну вигоду у розмірі 240 000 грн за не перешкоджання у здійсненні діяльності лікарні; протоколів допиту свідка ОСОБА_2 від 14.02.2022, 21.02.2022, 15.04.2022, 01.06.2022, 07.06.2022; договору поставки № 282-Н від 14.12.2021, укладеного між ТОВ «МЕД ЕКСІМ» та Комунальним некомерційним підприємством «Дунайська обласна лікарня» Одеської обласної ради»; протоколу огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів та речей від 07.06.2022, відповідно до якого ОСОБА_2 передано ідентифіковані кошти та несправжні (імітаційні) засоби; протоколу огляду від 07.06.2022, за яким під час огляду ділянки місцевості поблизу буд. 158 по вул. Дальницька у м. Одеса, де затримано ОСОБА_3, виявлено та вилучено кошти та несправжні (імітаційні) засоби, які передавав ОСОБА_2 ; протоколів про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії: від 04.05.2022 щодо здійснення аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_1 та від 09.06.2022 щодо здійснення аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_2, згідно якого 07.06.2022 в період з 12-39 год по 12-44 год поблизу будинків за адресами: вул. Дальницька, 15 та Головківська, 42 у м. Одеса зафіксована його зустріч з ОСОБА_1, передача ОСОБА_2 на вимогу ОСОБА_1 неправомірної вигоди у розмірі 120 тис грн брату ОСОБА_1 - ОСОБА_3 ; постанови засідання Одеської обласної територіальної виборчої комісії №173 від 01.12.2020, відповідно до якої ОСОБА_1 зареєстрований депутатом Одеської обласної Ради від регіональної організації політичної партії «Довіряй ділам» в Одеській області; рішення Одеської обласної ради №35-VIII від 24.12.2020 Про персональний склад постійних комісій Одеської обласної Ради VIII скликання, у якому зазначено про перебування ОСОБА_1 на посаді голови постійної комісії з питань охорони здоров`я та соціальної політики; рішення Ізмаїльської міської Ради Одеської області №1866-VIII від 28.01.2022, згідно якого вирішено звернутись до Одеської обласної ради із пропозицією щодо передачі до комунальної власності Комунального некомерційного підприємства «Дунайська обласна лікарня» Одеської обласної ради».
Дослідження вказаних документів у сукупності формують у слідчого судді внутрішнє переконання, що мали місце обставини, про які зазначається у повідомленні про підозру ОСОБА_1 від 08.06.2022, що підтверджує попередню кваліфікацію дій підозрюваного за ч. 3 ст. 368 КПК України, а тому зміст повідомлення про підозру відповідає вимогам ст. 277 КПК України, у тому числі, щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Слідчий суддя наголошує, що існування достатніх підстав (доказів) для цілей повідомлення особі про підозру передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
Водночас, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо достатньої обґрунтованості підозри, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення саме вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку.
Питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні та винуватості особи в його вчиненні вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження (ст. 368 КПК України).
Щодо порядку вручення повідомлення про підозру.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України, депутату місцевої ради письмове повідомлення про підозру здійснюється Генеральним прокурором його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень.
Генеральний прокурор (виконувач обов`язків Генерального прокурора), його заступник, керівник обласної прокуратури може доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру особам, визначеним частиною першою цієї статті, у порядку, передбаченому частинами першою і другою статті 278 цього Кодексу (ч. 2 ст. 481 КПК України).
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Як встановлено у судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52022000000000043 від 14.02.2022 Генеральним прокурором ОСОБА_9 08.06.2022 складено повідомлення про підозру депутату Одеської обласної ради ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Цього ж дня о 12 год 43 хв на підставі доручення Генерального прокурора, оформленого у порядку ч. 2 ст. 481 КПК України, прокурор першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 повідомив про підозру ОСОБА_1, вручив пам`ятку про процесуальні права та обов`язки, роз`яснив права підозрюваного. Зазначене підтверджується копіями повідомлення про підозру та доручення від 08.06.2022.
Таким чином, доводи сторони захисту щодо порушення порядку вручення повідомлення про підозру депутату місцевої ради, а саме: депутату Одеської обласної ради ОСОБА_1 є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.
Доводи сторони захисту про невключення Генерального прокурора ОСОБА_9 до групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52022000000000043 від 14.02.2022, слідчий суддя вважає необґрунтованими з огляду на таке.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 536/2475/14-к, провадження № 13-34кс19 сформована правова позиція щодо порядку здійснення повідомлення про підозру спеціальному суб`єкту - судді. На думку слідчого судді, ця правова позиція може бути застосована і до випадків здійснення повідомлення про підозру іншому спеціальному суб`єкту, визначеному главою 37 КПК України - депутату місцевої ради (п. 6 ч. 1 ст. 480 КПК України).
Так, Велика Палата Верховного Суду вважає, що письмове повідомлення про підозру судді, яке передбачає погодження та наступне підписання такого процесуального документа, може здійснювати лише Генеральний прокурор або його заступник. Щодо питання про те, чи Генеральний прокурор або його заступник повинні входити до складу групи прокурорів, чи вони є окремими процесуальними керівниками, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що це повноваження Генерального прокурора або його заступника є винятковим і не може бути передоручене іншим прокурорам чи слідчим. Для реалізації цього повноваження ані Генеральний прокурор, ані його заступник не повинні обов`язково здійснювати процесуальне керівництво у відповідному кримінальному провадженні щодо судді, оскільки чинне кримінальне процесуальне законодавство такої вимоги не встановлює.
Отже, зміст письмового повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 08.06.2022 відповідає вимогам ст. 277 КПК України, Генеральним прокурором ОСОБА_9 та прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 при його складенні та подальшому врученні дотримано вимоги ст. 278, 481 КПК України, повідомлення про підозру здійснено за наявності достатніх доказів, в ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини, що дають слідчому судді підстави для висновку можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні скарги.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_4