Документ № 107028450

Справа № 991/4728/22

Провадження 1-кс/991/4747/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_6 про визнання утримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою незаконним, подану в порядку ст.206 КПК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013110000000270 від 14.03.2013,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_6 про визнання утримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою незаконним, подана в порядку ст.206 КПК України.

Скарга обґрунтована наступним.

17.08.2022 ухвалою Вищого антикорупційного суду у справі №991/2975/22 ОСОБА_1, у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 16.10.2022 включно, в межах строків досудового розслідування.

Однак станом на час звернення захисника з даною скаргою до суду (17.10.2022) ОСОБА_1 перебуває під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор», при цьому судом не було продовжено строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 .

Згідно ч.5 ст.202 КПК України, у випадку закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою. Відповідно до вимог ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу.

За такого, як стверджує захисник, 17.10.2022 о 00.00 год. закінчився строк дії ухвали Вищого антикорупційного суду від 17.08.2022, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, у зв`язку з чим ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має бути негайно звільнений з під варти.

Захисник зауважив, що статтею 206 КПК України надано слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема наявності судового рішення та інше) та звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено, або забезпечено проведення у найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу. Таким чином, положення ст.206 КІІК мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках. Відповідний правовий висновок викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 року у справі № 766/22242/17.

За такого, оскільки 17.10.2022 о 00.00 год. закінчився строк дії ухвали Вищого антикорупційного суду, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, відсутні будь-які інші ухвали суду про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, тому тримання зазначеної особи у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» є незаконним та на підставі ст. 206 КПК України ОСОБА_1 підлягає звільненню з під варти як особа, яка утримується за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили та без інших правових підстав для позбавлення волі.

У зв`язку з наведеним захисник просить :

-зобов`язати Державну установу «Київський слідчий ізолятор», під вартою якого тримається ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи;

-визнати утримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» незаконним та звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з під варти.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав подану ним скаргу, просив задовольнити, визнати утримання ОСОБА_1 під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» незаконним та звільнити ОСОБА_1 з під варти. Зауважив, що ст.29 Конституції України встановлено, що особа може триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду. Дійсно положення ст.615 КПК України у виключних випадках надають повноваження прокурору продовжити строк тримання особи під вартою, однак така процедура є незаконною та не узгоджується із приписами ст.202 КПК України, ст. 29 Конституції України. Адвокат зауважив, що 12.10.2022 судом було здійснено розгляд клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_2, та відмовлено в судовому розгляді іншому підозрюваному в даному кримінальному провадженні, чим порушено його право на захист. Таким чином стороною обвинувачення недотримано процесуального порядку та процедури, встановленої нормами КПК України щодо продовження строку дії запобіжного заходу. Немає законного рішення як цього вимагає Конституція України, а тому просив звільнити ОСОБА_1 . Захисник зауважив, що жодних слідчих дій з ОСОБА_1 не проводилось за період, що він знаходиться під вартою, тому на думку захисту його утримання є катуванням. Дійсно застава, як альтернативний запобіжний захід була зменшена підозрюваному вдвічі, однак навіть така сума є непомірною для ОСОБА_1 .

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника, просив скаргу задовольнити в повному обсязі та звільнити його з під варти, визнавши його утримання під вартою в слідчому ізоляторі після закінчення дії ухвали слідчого судді, незаконним.

Прокурор ОСОБА_5 заперечував щодо доводів скарги сторони захисту, зауважив, що стороною обвинувачення було подане клопотання до суду про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_1, однак у зв`язку з масованими ракетними обстрілами м.Києва не було можливості забезпечити судовий розгляд вказаного клопотання в той період, у зв`язку з чим ухвалою слідчого судді від 12.10.2022 вказане клопотання було повернуте стороні обвинувачення та у зв`язку з чим постановою керівника САП ОСОБА_7 від 14.10.2022 було продовжено строк дії запобіжного заходу ОСОБА_1 в порядку ст.615 КПК України.

Твердження сторони захисту про те, що іншому підозрюваному у даному кримінальному провадженні було забезпечено право на захист, оскільки здійснено судовий розгляд клопотання - не можуть братися до уваги в даному випадку, оскільки вказана особа не тримається під вартою, а тому забезпечити судовий процес за його участі значно легше. В той же час важливим є те, що починаючи з 10.10.2022 в м. Києві був особливо критичний безпековий режим, у зв`язку з постійними ракетними обстрілами. Варто зауважити, що в той період було багато прильотів в м. Києві, зокрема на перехресті доріг, що знаходиться в 500 м від будівлі суду та яке, відповідно сам прокурор кожного разу проїжджає, коли повертається з приміщення Вищого антикорупційного суду прямуючи до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Варто наголосити, що тоді загинуло багато людей. Тому ситуація в той період не надавала можливості здійснити організацію судового процесу в приміщенні суду. Окрім того в постанові керівника САП від 14.10.2022 відображене те, що ОСОБА_1, повідомлено про підозру у новому епізоді, тобто за ч.5 ст.191 КК України, що свідчить про те, що встановленні в ухвалах слідчих суддів ризики, передбачені ст.177 КПК України не відпали та на даний час продовжують існувати. Просив відмовити в задоволенні скарги захисника, вважав підстави тримання ОСОБА_1 під вартою законними.

Слідчий суддя, дослідивши скаргу адвоката, подану в порядку ст. 206 КПК України, заслухавши учасників провадження, приходить до наступних висновків.

Положеннями ч.3 ст.26 КПК України визначено, зокрема, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Положення ст. 206 КПК України встановлюють загальні обов`язки судді щодо захисту прав людини .

Кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи.

Слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

Якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання.

Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов`язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.

У своїй скарзі захисник вказав на безпідставне утримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою, за відсутності відповідного рішення суду, а тому просив слідчого суддю визнати утримання ОСОБА_1 під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» незаконним та звільнити ОСОБА_1 з під варти.

Під час судового розгляду встановлено, що Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України.

В рамках даного кримінального провадження ОСОБА_1 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.06.2022 щодо ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.08.2022, в межах строку досудового розслідування, з альтернативою внесення застави у розмірі 1500 прожиткових мінімумів працездатних осіб, що становить 3 721 500 грн, та у випадку внесення застави, покладено на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.08.2022 продовжено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, тобто до 16.10.2022 включно, в межах строку досудового розслідування, з альтернативою внесення застави у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 860 750 грн., з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених п.п.1-4, 8, 9, ч.5 ст. 194 КПК України.

Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013 продовжено до шести місяців, тобто до 21.12.2022.

11.10.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання ст.детектива, погоджене прокурором у кримінальному провадженні, в якому він просив: продовжити на шістдесят днів строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з можливістю внесення застави у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 860 750 грн та у випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком на два місяці обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8, 9 ч.5 ст.194 КПК України.

12.10.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Першого відділу Третього підрозділу Головного підрозділу Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8, погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013110000000270 від 14.03.2013 повернуто особі, яка його подала, з підстав неможливості забезпечити судовий розгляд такого клопотання, з огляду на безпекову ситуацію, що склалась, неможливість конвоювання підозрюваного до суду за умов численних масованих обстрілів міста Києва, в тому числі забезпечення його безпеки під час такого конвоювання та перебування в приміщенні суду, триваючих сигналів повітряних тривог, відсутності обладнаних укриттів від ракетних обстрілів в приміщенні суду, віялових відключень електроенергії, триваючих сигналів «повітрана тривога», які тривають понад 5 годин поспіль, запровадження аварійних відключень електроенергії в місті Києві у зв`язку з ушкодженнями енергосистем України.

24.10.2022 заступником Генерального прокурора -керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 надіслано до суду копію постанови від 14.10.2022, якою в порядку ст.615 КПК України продовжено підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на один місяць, тобто до 14.11.2022 включно. Одночасно визначено ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 860 750 грн (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч сімсот п`ятдесят гривень) та у випадку внесення застави, покладено на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки передбачені п.п.1-4, 8, 9 ч.5 ст.194 КПК України.

Таким чином слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 на час судового розгляду утримується під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на підставі вищевказаної постанови керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10

Захисник, заперечуючи законність підстав утримання його підзахисного під вартою, наголосив, що ст.29 Конституції України передбачає можливість тримання під вартою лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом, при цьому до вказаної норми не було внесено змін, у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні та прийняттям Закону України, яким внесено зміни до КПК України та додано ст.615 КПК України.

Слід зазначити, що Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану (ст.157 Конституції України), про що відомо захиснику.

За такого, положення ст.615 КПК України, які внесені до Кримінального процесуального кодексу України згідно Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» №2201-IX від 14.04.2022, якраз у зв`язку із війною рф проти України, не можуть на даний час бути узгоджені та приведені у відповідність з положеннями Основного Закону. Однак вони прийняті законодавцем саме з метою удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, враховуючи його особливості та умови, які відмінні від умов мирного життя.

Поряд з цим захисником не враховані такі положення Конституції України, які гарантують особі право на життя та здоров`я та наявність обов`язку держави - захищати життя людини, що є пріоритетним при вчиненні будь-яких дій та має бути врахована можливість забезпечення в першу чергу безпеки особи.

Таким чином суд, при виконанні функцій держави має зважувати наявність/відсутність можливості забезпечити безпеку всіх учасників провадження під час проведення судових засідань в умовах воєнного стану.

У разі наявності сумнівів у безпечності заходів або наявності ризиків для безпеки осіб, які приймають в них участь - суд не може наражати на небезпеку таких осіб.

Захисник стверджував, що судом було розглянуте клопотання сторони обвинувачення стосовно іншого підозрюваного в даному кримінальному провадженні щодо продовження строку дії запобіжного заходу, застосованого до нього та при цьому обмежено в праві на такий розгляд ОСОБА_1 .

Суд наголошує, що 12.10.2022 було розглянуто клопотання щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_2, який є підозрюваним в даному кримінальному провадженні. Водночас вказана особа не знаходиться під вартою, прибув на судовий розгляд самостійно та у випадку оголошення «повітряної тривоги» міг самостійно пройти в укриття цивільного захисту, якщо знаходиться за межами суду, а саме в холі станції метрополітену. В той час як для підозрюваного ОСОБА_1 вказана дія неможлива. При цьому належним чином облаштованих укриттів приміщення суду не має, в тому числі укриття для осіб, що тримаються під вартою. За таких обставин, забезпечення безпеки останнього в умовах постійних ракетних обстрілів суд в період починаючи з 10.10.2022 можливості не мав, про що було зазначено в ухвалі слідчого судді від 12.10.2022 у справі № 991/4528/22.

На думку захисника судовий розгляд мав бути забезпечений навіть за наявності загрози для життя та здоров`я підозрюваного та осіб, які забезпечували судовий процес, в тому числі осіб, які здійснюють конвоювання. Доводи захисника про необхідність забезпечення судового розгляду, шляхом проведення відеоконференції є необґрунтованими, оскільки захисником не враховане запровадження аварійних відключень в м. Києві, в той же час суд працював в проміжках між сигналами «повітряна тривога», а проведення відеоконференції зобов`язує суд попередити та узгодити час проведення такої з працівниками Державної установи «Київський слідчий ізолятор» заздалегідь, що не було можливим виконати, з огляду на невідомий час запусків ракет ворогом. Поряд з цим захисником залишено поза увагою те, що суд зобов`язаний забезпечити безпеку, в тому числі своїх працівників, які задіяні в процесі підготовки та проведення судових засідань, в тому числі в режимі відеоконференції.

Слід додати, що починаючи з 10.10.2022 та протягом наступних двох тижнів, рф завдала по території України незліченних ракетних ударів, ударів БПЛА, було знищено 30% енергетичної системи України, в м. Києві зазнали руйнувань стратегічні об`єкти критичної інфраструктури, житлові будинки, інші об`єкти, загинуло багато людей, безліч травмовані.

Окремої уваги заслуговує той факт, що приліт двох ракет в м. Києві 10.10.2022 відбувся в радіусі 500 м від приміщення суду в робочий час, внаслідок яких загинули люди, що залишено захисником поза увагою.

В Україні з того часу запроваджено аварійні відключення електроенергії, які не співпадають з встановленими графіками, наданими відповідними службами, що унеможливлює передбачити та підготуватися до таких відключень. В той же час ворог постійно вдається до терору саме в робочі години, щоб знищити економіку країни, так як в усіх містах тривають постійні сигнали «повітряної тривоги», що зумовлює необхідність перебування людей в укриттях цивільного захисту, що виключає можливість виконання своїх посадових обов`язків.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, період дії якого продовжено до 21.11.2022.

Слід зауважити, що законодавцем саме з метою забезпечення належної процедури під час воєнного стану, було прийнято Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» №2201-IX від 14.04.2022, у зв`язку із війною рф проти України, враховуючи особливості воєнного стану.

Водночас слідчий суддя, згідно ст.3 КПК України здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування.

Стаття 2 КПК України передбачає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

В той же час п.2 ч.1 ст.615 КПК визначено, що якщо відсутня об`єктивна можливість виконання слідчим суддею повноважень, передбачених статтями140, 163, 164, 170, 173, 206, 219, 232, 233, 234, 235, 245-248, 250 та 294 цього Кодексу, - такі повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Рішення керівника органу прокуратури приймається у формі постанови та має містити обґрунтування правомірності здійснення ним повноважень слідчого судді.

Також ч.ч.2,3,6 ст.615 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови керівника органу прокуратури про тримання під вартою, прийнятої відповідно до вимог та з урахуванням обставин, передбачених цією статтею, може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.

Про рішення, прийняті прокурором у випадках та порядку, передбачених цією статтею, невідкладно за першої можливості повідомляється прокурор вищого рівня, а також суд, визначений у порядку, передбаченому законодавством, з наданням копій відповідних документів не пізніше 10 днів з дня повідомлення

У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.

Таким чином зі змісту наведених норм ст.615 КПК України вбачається, що продовження строку тримання під вартою може бути безпосередньо здійснено керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, вочевидь шляхом прийняття відповідної постанови згідно із положеннями ст.110 КПК України.

При цьому КПК України прямо не пов`язує право керівника органу прокуратури на прийняття відповідної постанови про продовження строку тримання під вартою із об`єктивною неможливістю слідчого судді здійснювати повноваження щодо судового контролю, на відміну від питання обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке КПК прямо пов`язує із об`єктивною неможливістю розгляду слідчим суддею такого питання в установленому цим кодексом порядку, а тому доводи захисника про недотримання прокурором визначеної КПК України процедури не заслуговують на увагу.

За наведений обставин, слідчим суддею в межах повноважень згідно ст.206 КПК України перевірено підстави утримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою та встановлено наявність постанови керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 14.10.2022, постановленої в порядку ст. 615 КПК України.

За наведених обставин скарга захисника в інтересах ОСОБА_1 щодо визнання утримання ОСОБА_1 під вартою незаконним задоволенню не підлягає, оскільки підозрюваний утримується під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на законних підставах, на підставі постанови керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, постановленої в межах наданих повноважень.

Під час вирішення питання про можливість оскарження ухвали про повернення скарги, поданої в прядку ст. 206 КПК України, слідчий суддя звертається до висновків Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладених в постанові від 27.05.2019 (справа № 766/22242/17, провадження №51-7276 кмо 18), де у висновку щодо застосування норми права, вказано наступне: оскільки ухвала слідчого судді щодо скарги, поданої в порядку ст.206 КПК України, у переліку, передбаченому ст.309 КПК України, відсутня, звернення до суду з апеляційною скаргою на таке рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження. Аналогічних висновків дійшла колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 11.04.2019 ( справа 757/35596/18-к).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 7, 9, 197, 199, 202, 206, 369-376, 615 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_6 про визнання утримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» незаконним та звільнення його з-під варти, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013110000000270 від 14.03.2013, відмовити

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_3