Документ № 107028461

Справа № 991/4722/22

Провадження 1-кс/991/4741/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

25 жовтня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_3,

детектива - ОСОБА_4,

представників володільця майна - ОСОБА_6, ОСОБА_7,

представника АРМА - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 про арешт та передачу в управління майна, подане у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52020000000000725 від 16.11.2020,

ВСТАНОВИВ:

17.10.2022 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_4, погоджене прокурором четвертого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт та передачу в управління майна.

На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.10.2022 вказане клопотання було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_9

1.Зміст поданого клопотання

В обгрунтування поданого клопотання детектив зазначає, що слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000725 від 16.11.2020 за ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у 2016-2017 роках службові особи Київської міської митниці ДФС та Київської митниці ДФС, діючи всупереч вимог Митного кодексу України, зловживаючи своїм службовим становищем, в зоні діяльності митних постів «Столичний» та «Святошин» систематично здійснювали митне оформлення імпортованих в Україну товарів за митними деклараціями із недостовірними відомостями про митну вартість товарів, чим сприяли протиправній діяльності по заниженню митної вартості товарів низки підприємств, серед яких ТОВ "ПРОГРЕС-ТРЕНД" (код ЄДРПОУ 40947150), ТОВ «ТРАНСКОМ БУД» (код ЄДРПОУ 41434803), ТОВ «АКСОН МАКСІМА ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41414792), що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Зокрема, детектив вказує, що для зменшення розміру митних платежів вказаними підприємствами декларувалась занижена вартість товарів, яка визначалась серед іншого за ціною удаваних контрактів між даними юридичними особами та іноземними компаніями-продавцями, контрольованими однією особою. Під час складання цих контрактів та супутніх документів умисно допускалися розбіжності, які не впливали на визначення вартості товарів.

Як зазначає детектив, з метою одержання неправомірної вигоди для вказаних юридичних осіб у вигляді заниження розміру митних платежів службові особи митниць аргументували цими розбіжностями власні рішення про коригування (збільшення) задекларованої митної вартості, утримуючись при цьому від належного здійснення контролю митної вартості товарів та умисно допускаючи порушення Митного кодексу України при їх прийнятті.

Разом з цим вказані юридичні особи сплачували митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надавали забезпечення сплати митних платежів в розмірі, визначеному митним органом, розраховуючи в подальшому на повернення такого грошового забезпечення, а саме: ТОВ «ТРАНСКОМ БУД» в сумі 14 710 283,70 гривень, ТОВ «АКСОН МАКСІМА ТРЕЙД» в сумі 82 527 706,83 гривень, ТОВ «ПРОГРЕС-ТРЕНД» в сумі 110 945 672,77 гривень.

Після цього, вказані юридичні особи оскаржили такі рішення до Одеського окружного адміністративного суду, де їх позови були задоволені з причин протиправності таких рішень. У подальшому вказані юридичні особи звернулися до митниць із заявами про повернення раніше наданого грошового забезпечення сплати митних платежів.

За таких обставин, детектив вважає, що вказані кошти мали бути повернуті з рахунків митниць на рахунки вказаних юридичних осіб, а тому такі кошти відають ознакам речового доказу, оскільки є предметом, що був об`єктом кримінально протиправних дій, оскільки дії службових осіб митниць по використанню службового становища всупереч інтересам служби здійснювалися з метою одержання цих коштів вказаними юридичними особами як неправомірної вигоди, тобто, саме на заволодіння цими коштами було спрямовано злочин, що розслідується у цьому кримінальному провадженні, а також є грошима, набутими кримінально протиправним шляхом, так як вони становлять вірогідні втрати державного бюджету, які спричинені злочином, що розслідується у цьому кримінальному провадженні.

Окрім того, детектив зазначає, що ці кошти містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а саме відомості про їх розміщення на рахунках, в тому числі про дату та джерело їх надходження на рахунки, валюту та розмір.

Також детектив вказує, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20.10.2017 (справа № 760/22125/17), постановленої у кримінальному провадженні № 52017000000000682 від 11.10.2017, накладено арешт на частину з зазначених на грошей, а саме на гроші у безготівковій формі, що надійшли на рахунок Київської митниці ДФС від ТОВ «ТРАНСКОМ БУД» в сумі 11 968 484,61 гривень, ТОВ «АКСОН МАКСІМА ТРЕЙД» в сумі 82 496 742,90 гривень.

У подальшому, 26.11.2019 кримінальне провадження № 52017000000000682 об`єднано у одне кримінальне провадження з кримінальним провадженням № 52017000000000636, об`єднаному кримінальному провадженню надано № 52017000000000636.Після цього, 16.11.2020 з кримінального провадження № 52017000000000636 виділено матеріали досудового розслідування в окреме кримінальне провадження № 52020000000000725 щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме, за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Київської міської митниці ДФС та Київської митниці ДФС, під час митного оформлення товарів ТОВ «ТРАНСКОМ БУД», ТОВ «АКСОН МАКСІМА ТРЕЙД», ТОВ «ПРОГРЕС-ТРЕНД» та інших. Відтак у кримінальне провадження № 52020000000000725 виділено всі матеріали досудового розслідування за вказаним фактом, в тому числі щодо накладення арештів на грошові кошти, які надійшли від цих юридичних осіб.

Як вказує детектив, 03.08.2022 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду прийнято рішення передати вказані кошти Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління. Після цього вказані кошти були спрямовані на придбання облігацій внутрішньої державної позики «Військові облігації».

Водночас, за інформацією митниці такі ж кошти від ТОВ «ТРАНСКОМ БУД» в сумі 2 741 799,09 гривень та від ТОВ «АКСОН МАКСІМА ТРЕЙД» в сумі 30 963,93 гривень залишились не арештованими. Вказані кошти є частиною предмету, що був об`єктом кримінально протиправних дій, а також є набутими кримінально протиправним шляхом та містять ті ж відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, як і решта вже арештованих коштів. Відтак наявні підстави для їх арешту з метою забезпечення їх збереження як речових доказів.

Окрім того за інформацією митниці наявні ще кошти в сумі 110 945 672,77 гривень, які надійшли на рахунок Київської міської митниці ДФС від ТОВ «ПРОГРЕС-ТРЕНД» за таких же обставин.

На ці кошти раніше накладався арешт ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22.11.2017 з метою забезпечення їх збереження як речових доказів, який був скасований ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.12.2019 з підстави недоведеності відповідності цих коштів критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема недоведеності набуття цих коштів кримінально протиправним шляхом.

Після цього на ці ж кошти було накладено арешт ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.12.2019 з метою забезпечення їх спеціальної конфіскації. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.01.2020 вказане рішення залишено без змін. Під час судового розгляду клопотання про арешт вказаних коштів було доведено, що вони є предметом злочину, так як саме на заволодіння ними було спрямовано злочин, що розслідується у цьому кримінальному провадженні. Цей же факт є однією з підстав визнання цих грошей речовими доказами, так як вони є предметом, що був об`єктом кримінально протиправних дій.

Окрім того після скасування ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.12.2019 арешту вказаного майна у кримінальному провадженні отримані нові докази на підтвердження факту набуття цих коштів кримінально протиправним шляхом, а саме докази вірогідних втрат державного бюджету, які спричинені злочином, що розслідується у цьому кримінальному провадженні, з яких вбачається, що ці кошти протиправно спрямовані для ТОВ «ПРОГРЕС-ТРЕНД», а не в державний бюджет.

Детектив стверджує, що вищевказані кошти на даний час знаходяться на депозитних рахунках митниць в органах Державної казначейської служби України, а саме: на рахунку НОМЕР_1 Київської митниці ДФС знаходяться кошти, що надійшли від ТОВ «ТРАНСКОМ БУД» в сумі 2 741 799,09 гривень та від ТОВ «АКСОН МАКСІМА ТРЕЙД» в сумі 30 963,93 гривень, та на рахунку НОМЕР_2 Київської міської митниці ДФС знаходяться кошти, що надійшли від ТОВ «ПРОГРЕС-ТРЕНД» в сумі 110 945 672,77 гривень.

Так, детектив зазначає, що дані кошти відповідають критеріям ст. 98 КПК України, вони є речовими доказами, про що 13.10.2022 винесено відповідну постанову. Посилаючись на положення ч.10 ст. 170 КПК України вказує про необхідність накладення арешту на вказані грошові кошти із забороною користування, розпорядження даним майном для забезпечення збереження даних речових доказів та з метою запобігання можливості їх приховування та відчуження.

Крім того, керуючись ст. ст. 131, 100 КПК України, детектив просить передати в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 19-20 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» грошові кошти у безготівковій формі, а саме:

- гроші, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 Київської митниці ДФС та надійшли від ТОВ «ТРАНСКОМ БУД» в сумі 2 741 799,09 гривень та від ТОВ «АКСОН МАКСІМА ТРЕЙД» в сумі 30 963,93 гривень;

- гроші, які знаходяться на рахунку НОМЕР_2 Київської міської митниці ДФС та надійшли від ТОВ «ПРОГРЕС-ТРЕНД» в сумі 110 945 672,77 гривень,

Так, детектив стверджує, що така передача вказаних речових доказів можлива без шкоди для кримінального провадження та буде для здійснено заходи з управління ними з метою збереження їхньої економічної вартості.

2.Позиція учасників судового засідання

Детектив ОСОБА_4 доводи клопотання підтримав, просив його задовольнити у повному обсязі. Додатково обґрунтував необхідність накладення арешту на вказане у клопотанні майно, з огляду на його відповідність критеріям, визначеним ст. 98 КПК України. Також детектив вказав, що передача зазначених у клопотанні активів в управління АРМА відповідатиме вимогам чинного законодавства та є доцільним заходом, оскільки сприятиме збереженню економічної вартості відповідних грошових коштів.

Представники володільця майна - уповноважені особи Київської міської митниці ДФС та Київської митниці (як правонаступник Київської міської митниці ДФС) підтримали подане клопотання і просили його задовольнити з метою забезпечення збереження економічної вартості наявних на їх рахунках грошових коштів.

Представник АРМА також підтримав доводи заявленого клопотання і просив його задовольнити.

Представники власників майна, які були належним чином повідомленні про розгляд поданого клопотання, у судове засідання не з`явились і про причини своєї неявки не повідомили, а тому суд, керуючись положеннями ч. 1 ст. 172 КПК України, вирішив проводити судове засідання за відсутності вказаних осіб.

3.Оцінка та мотиви слідчого судді

3.1.Щодо накладення арешту

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями 131 та 132 КПК України.

Так, згідно з ч. 3 ст. 131 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора, а також, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

У відповідності до ст. 170 КПК України арешт майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.

Згідно з абз. 1 ч.3 ст. 171 КПК України для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно може бути речовим доказом. Також положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.

Водночас, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України. До таких ризиків відноситься можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

До того ж, за змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.

Отже, з аналізу зазначених норм КПК України, при вирішення питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів слідчий суддя має встановити:

1)чи існує обґрунтована підозра у вчиненні злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна;

2)чи відноситься майно, щодо якого вирішується питання про його арешт до виду майна, на яке можна накладати арешт та чи перебуває воно у власності осіб, щодо майна яких дозволено накладення арешту з відповідною метою;

3)чи відповідає майно ознакам речового доказу;

4)чи можливо за допомогою арешту досягнути завдань, для виконання яких детектив звертається із відповідним клопотанням;

5)чи будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються внаслідок його застосування.

З урахуванням вказаного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя, встановлюючи наявність зазначених вище обставин, приходить до таких висновків.

Щодо наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна

З клопотання та долучених до нього матеріалів вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000725 від 16.11.2020 за ч. 2 ст. 364 КК України за фактами систематичного митного оформлення імпортованих в Україну товарів за митними деклараціями із недостовірними відомостями про їх митну вартість, з метою сприяння низці приватних підприємств у протиправній діяльності по заниженню розміру митних платежів, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Механізм вказаного злочину полягав у тому, що службові особи митниці, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди визначеними суб`єктами підприємницької діяльності, приймали рішення про коригування (збільшення) задекларованої такими підприємствами суттєво заниженої митної вартості імпортованих товарів, утримуючись при цьому від належного здійснення контролю їх дійсної митної вартості та допускаючи порушення Митного кодексу України при їх прийнятті, що ставало передумовою для подальшого оскарження таких рішень до органів судової влади з підстав їх протиправності та повернення відповідних грошових коштів на рахунки таких юридичних осіб.

Тобто, фактично службові особи митних органів сприяли злочинній діяльності відповідних підприємств по розмитненню товарів зі сплатою митних платежів, обчислених по суттєво заниженій митній вартості товарів, чим завдали істотної шкоди державним інтересам.

Вказані дії відповідають загальним ознакам розслідуваного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яка встановлює відповідальність, зокрема, за зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

При цьому, описані у клопотанні обставини встановлені слідчим суддею на підставі сукупності досліджених у судовому засіданні матеріалів та наданих детективом пояснень, які у їх співставленні з диспозицією статті, яка передбачає кримінальну відповідальність за розслідуваний детективом злочин, формують у слідчого судді внутрішнє переконання про наявність достатніх підстав вважати, що могли бути вчинені зазначене у клопотанні кримінальне правопорушення.

При цьому, слід відзначити, що на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу злочинів, винуватість чи невинуватість осіб у їх вчиненні і не визначає ступінь вини таких осіб, а лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей встановлює, що існують об`єктивні дані про вчинення вказаного у клопотанні злочину, у зв`язку з розслідуванням якого подається відповідне клопотання.

З огляду на тяжкість та характер розслідуваного злочину, щодо якого встановлено наявність обґрунтованої підозри його вчинення, а саме, що він є тяжким і корупційним, слідчий суддя вважає виправданою необхідність застосування у цьому кримінальному провадженні такого заходу забезпечення як арешт майна.

Щодо можливості накладення арешту на вказане у клопотанні майно

Частина 10 статті 170 КПК України встановлює, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Детектив у своєму клопотанні просить накласти арешт на грошові кошти у безготівковій формі, розміщені на рахунках митних органів, перерахованих в якості митних платежів приватними підприємствами, діяльність яких розслідується у цьому кримінальному провадженні.

При цьому, враховуючи вид і характер вказаного майна, а також, що арешт з метою збереження речового доказу може накладатися на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи, обмежень чи заборон щодо накладення арешту на вказане у клопотанні майно слідчим суддею не встановлено.

З огляду зазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що відповідне майно може бути арештоване з метою, вказаною у клопотанні.

Щодо відповідності майна ознакам речового доказу

Як зазначалося вище, арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено слідчим суддею, механізм розслідуваного злочину полягав у тому, що службові особи Київської митниці ДФС та Київської міської митниці ДФС сприяли злочинній діяльності ряду приватних підприємств у розмитненні імпортованих товарів зі сплатою митних платежів, обчислених по суттєво заниженій митній вартості товарів.

За версією слідства, відповідні підприємства декларували занижену вартість товарів, яка визначалась серед іншого за ціною удаваних контрактів між такими юридичними особами та іноземними компаніями-продавцями, контрольованими однією особою. Під час складання цих контрактів та супутніх документів умисно допускалися розбіжності, які не впливали на визначення вартості товарів. При цьому, службові особи митних органів, на основі таких розбіжностей приймали рішення про коригування (збільшення) задекларованої такими підприємствами митної вартості імпортованих товарів, утримуючись при цьому від належного здійснення контролю їх дійсної митної вартості та допускаючи порушення Митного кодексу України при їх прийнятті, що ставало передумовою для подальшого оскарження таких рішень до органів судової влади з підстав їх протиправності та повернення відповідних грошових коштів на рахунки таких юридичних осіб за їх заявами. Слідство вважає, що відповідно до зазначеного злочинного плану, грошові кошти сплачені як грошове забезпечення сплати митних платежів в розмірі, визначеному митним органом, мали бути повернуті з рахунків митниць на рахунки вказаних юридичних осіб.

З матеріалів долучених до клопотання встановлено, що серед підприємств, які могли брати участь у описаній злочинній діяльності, є, зокрема, ТОВ «ТРАНСКОМ БУД», ТОВ «АКСОН МАКСІМА ТРЕЙД» та ТОВ «ПРОГРЕС-ТРЕНД». Вказані підприємства, за версією слідства, сплачували митні платежі згідно із заявленою ними суттєво заниженою митною вартістю товарів та надавали грошове забезпечення сплати митних платежів в розмірі, визначеному митним органом, розраховуючи в подальшому на повернення такого грошового забезпечення внаслідок зловживання посадових осіб митниці. Так, відповідно до наданих відомостей, ТОВ «ТРАНСКОМ БУД» сплатило на рахунок митниці грошові кошти в сумі 14 710 283,70 гривень, ТОВ «АКСОН МАКСІМА ТРЕЙД» - в сумі 82 527 706,83 гривень, а ТОВ «ПРОГРЕС-ТРЕНД» - в сумі 110 945 672,77 гривень.

Враховуючи вказане та беручи до уваги описаний вище механізм злочину, дослідивши клопотання і долучені до нього матеріали та заслухавши пояснення детектива, слідчий суддя вважає, що вказані грошові кошти у безготівковій формі дійсно відповідають ознакам речового доказу, оскільки:

- такі кошти містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час цього кримінального провадження, оскільки безпосереднє їх внесення відповідними товариствами на рахунки митних органів за описаних у клопотанні обставин свідчить про використання їх для реалізації злочинного плану, а відомості про їх розміщення на конкретному рахунку, дані щодо їх розміру, валюти, дати і джерела перерахування можуть підтвердити обставини розслідуваного злочину;

- відповідні грошові кошти є об`єктом кримінально протиправних дій, оскільки, за версією слідства, саме на безпідставне заволодіння такими коштами були спрямовані дії ймовірно причетних осіб і частина таких грошей мала бути повернена відповідним приватним підприємствам в якості неправомірної вигоди внаслідок зловживань з боку службових осіб митних органів;

- такі грошові кошти, у разі їх повернення на рахунки відповідних товариств, вважатимуться набутими кримінально протиправним шляхом, оскільки саме таке повернення за злочинним планом ймовірних співучасників і є метою вчинення протиправних дій і зловживання службових осіб митних органів.

Таким чином слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні активи відповідають ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, а тому щодо них може бути застосовано арешт з метою вказаною у клопотанні.

Щодо можливості виконання завдань арешту

Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як встановлено слідчим суддею, за описаних у клопотанні обставин, ТОВ «ТРАНСКОМ БУД» сплатило на рахунок Київської митниці ДФС грошові кошти в сумі 14 710 283,70 гривень і частина з них, а саме - 2 741 799,09 гривень, по цей час не арештована і перебуває на рахунку митниці. Так само і ТОВ «АКСОН МАКСІМА ТРЕЙД» сплатило на рахунок Київської митниці ДФС грошові кошти в сумі 82 527 706,83 гривень, частина з яких - а саме 30 963,93 гривень, по цей час не арештована і перебуває на відповідному рахунку.

Зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, характер діяльності та коло ймовірно причетних осіб, а також встановлені спроби вказаних приватних товариств повернути відповідні грошові кошти, обґрунтованим є твердження про наявність ризику втрати зазначених активів, шляхом їх приховування, передачі чи відчуження третім особам. Враховуючи, що слідчим суддею встановлено, що злочинна діяльність ймовірних співучасників була спрямована саме на заволодіння такими грошовими коштами і вони фактично є об`єктом їх протиправних дій, вказані ризики є досить інтенсивними, а тому з метою унеможливлення їх реалізації і відповідно збереження такого майна як речових доказів, виправданим і обґрунтованим з огляду на завдання кримінального провадження є застосування обмежень щодо можливості користування та розпорядження такими грошовими коштами.

Водночас, що стосується грошових коштів в сумі 110 945 672,77 гривень, що надійшли від ТОВ «ПРОГРЕС-ТРЕНД» і розміщені на Київської міської митниці ДФС, то слідчий суддя вважає недоведеним існування ризику втрати, приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження відповідного майна, враховуючи, що з 21.12.2019 вказані грошові кошти є арештованими ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/2177/19 (провадження 1-кс/991/3443/19) з метою забезпечення за їх рахунок спеціальної конфіскації і щодо такого майна встановлено заборону користування та розпорядження ним. Будь-яких переконливих відомостей про можливість за наявності вказаного арешту вчинення щодо такого майна дій, які унеможливлять їх використання в якості доказів, ані в клопотанні, ані детективом у судовому засіданні не надано і відповідних ризиків не обґрунтовано. Посилання детектива на можливість скасування зацікавленими особами вже існуючого арешту в порядку ст. 174 КПК України слідчий суддя вважає неспроможними з огляду на встановлені законом підстави такого скасування, а також відзначає існуючу можливість оперативного звернення із клопотанням про їх арешт з іншою метою, що вже попередньо мало місце у цьому ж кримінальному провадженні.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що стосовно зазначеного майна відсутні передбачені законом ризики, з наявністю яких законодавець пов`язує необхідність застосування щодо нього арешту, а тому відмовляє у задоволенні клопотання у цій частині.

Щодо розумності та співрозмірності арешту

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).

На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. У цьому контексті слідчий суддя враховує, серед іншого, суспільну небезпеку ймовірно вчинених кримінальних правопорушень, їх специфіку і тяжкість, ймовірну причетність до їх вчинення осіб, які є власниками відповідного майна, а також наявність на ньому відомостей, що мають істотне значення для розслідування відповідних злочинів. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження є виправданим і не буде занадто обтяжливим для власників.

У цьому контексті слідчий суддя відзначає, що накладення арешту на відповідні грошові кошти не є припиненням права власності на них або невідворотнім позбавленням такого права. Хоча власники і обмежуються у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, однак такий захід є тимчасовим.

При цьому, у ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб.

З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту на даному етапі досудового розслідування у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження і переслідує легітимну мету.

Також слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону користування та розпорядження майном, зважаючи на встановлені ризики приховування, пошкодження, знищення майна, яке є речовими доказами, а також необхідність його використання для потреб досудового розслідування та судового розгляду.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що обмеження, яких зазнають власники майна, на даному етапі виправдовують такий ступінь втручання у їх право власності.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність необхідних і достатніх підстав для задоволення клопотання у частині накладення арешту на грошові кошти у безготівковій формі, розміщені на рахунку НОМЕР_1 Київської митниці ДФС в сумі 2 741 799,09 гривень, що надійшли від ТОВ «ТРАНСКОМ БУД» та в сумі 30 963,93 гривень, що надійшли від ТОВ «АКСОН МАКСІМА ТРЕЙД».

3.2.Щодо визначення порядку зберігання речових доказів

Відповідно до абз.7 ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА), для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

Так, за змістом ч.7 цієї ж статті у вказаному випадку, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді Вищого антикорупційного суду, яке розглядається згідно із статтями 171-173 КПК України.

Крім того, положеннями Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон) передбачено, що АРМА є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

Таким чином, АРМА у відповідності до ст. 9 Закону забезпечує проведення оцінки, ведення обліку та управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

Так, п.1 ч.1 ст. 1 Закону передбачено, що активами є кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено або накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні чи стягнені за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими. В той же час, згідно з ч.1 ст. 19 Закону АРМА здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Беручи до уваги, що у поданому клопотанні детектив просить передати в управління АРМА грошові кошти, слідчий суддя бере до уваги, що ст. 20 Закону передбачено можливість управління Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів грошовими коштами у готівковій та безготівковій формах у будь-якій валюті, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

Аналізуючи вищезазначені положення КПК України та Закону, при вирішенні питання про можливість передачу вказаних у клопотанні грошових коштів в управління АРМА, слідчий суддя має встановити:

1)вартість таких активів перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2)вказані активи є речовими доказами у цьому кримінальному провадженні;

3)на вказані речові докази накладено арешт у кримінальному провадженні;

4)така передача можлива без шкоди для кримінального провадження та її метою є забезпечення збереження таких речових доказів або збереження їхньої економічної вартості.

Відповідаючи на вказані питання, слідчий суддя виходить з таких міркувань.

Щодо вартості активів

Як вказувалося вище, вартість активів, які можуть бути передані до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, має становити понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня становить 2481 гривень, тобто вартість активів має становити більше 496 200 грн.

З клопотання детектива, а також долучених до нього матеріалів вбачається, що вартість активів, щодо яких вирішується питання про передачу в управління АРМА, та володільцями яких є Київська митниця ДФС та Київська міська митниця ДФС, становить 2 772 763, 02 гривень та 110 945 672, 77 гривень відповідно.

З огляду на вказані розміри, слідчий суддя доходить висновку, що вартість грошових коштів явно відповідає розміру, встановленому ст. 100 КПК України та ст. 19 Закону.

Щодо відповідності активів ознакам речових доказів та наявності арешту

Мотиви та обґрунтування відповідності вказаних грошових коштів ознакам ст. 98 КПК України та визнання їх речовими доказами, наведені слідчим суддею у пп. 3.1. цієї ухвали, при вирішенні питання про накладення на них арешту, а тому враховує такі висновки у контексті питання про передачу таких грошових коштів.

Як зазначено вище, згідно із ст. ч.1 ст. 19 Закону, АРМА може здійснювати управління активами, зокрема на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

Так, у п. 3.1. цієї ухвали, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність накладення арешту з метою збереження речових доказів на грошові кошти у безготівковій формі, які розміщені на рахунку НОМЕР_1 Київської митниці ДФС в сумі 2 741 799,09 гривень, що надійшли від ТОВ «ТРАНСКОМ БУД» та в сумі 30 963,93 гривень, що надійшли від ТОВ «АКСОН МАКСІМА ТРЕЙД».

Крім того, відповідно до долученої ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.12.2019 (справа 991/2177/19, провадження 1-кс/9913443/19) на гроші у безготівковій формі у розмірі 110 945 672,77 гривень, які надійшли на рахунок Київської міської митниці ДФС від ТОВ «ПРОГРЕС-ТРЕНД» накладено арешт із забороною користування та розпорядження цим майном. Згідно із мотивувальною частиною вказаної ухвали слідчого судді арешт накладено з метою забезпечення спеціальної конфіскації, оскільки детективом було доведено, що такі кошти є предметом злочину ст. 364 КК України, а тому можуть бути об`єктом спеціальної конфіскації.

Водночас, у ході судового розгляду вказаного клопотання, детектив ОСОБА_1, обгрунтовуючи необхідність передачі вказаних грошових коштів в АРМА, знову просив накласти на вказані кошти, які ТОВ «ПРОГРЕС-ТРЕНД» переховані на рахунки митниці, арешт з метою збереження речових доказів. Таке прохання детектива грунтувалося на позиції, відповідно до якої передача в АРМА речових доказів може бути здійснена, якщо вони арештовані саме із метою їх збереження як речових доказів.

Слідчий суддя не погоджується з такими доводами детектива, оскільки вважає, що вони не відповідають положенням чинного законодавства. Так, ані статтею 19 Закону про АРМА, яка регулює питання прийняття активів в управління АРМА, ані ст. 100 КПК України, якою визначено порядок зберігання речових доказів, не встановлено будь-яких вимог щодо підстави арешту речових доказів, які можуть бути переданими в управління агентству. Інші норми вказаних нормативних актів також не містять будь-яких приписів, які б свідчили, що речові докази мають бути арештовані виключно із метою збереження речового доказу.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що мета застосування арешту до відповідних речових доказів, щодо яких вирішується питання про передачу в управління АРМА, не впливає на можливість такої передачі.

Таким чином, грошові кошти, які детектив просить передати в управління АРМА, є арештованими у цьому кримінальному провадженні.

Щодо можливості передачі активів в управління АРМА без шкоди для кримінального провадження та досягнення її мети

Обґрунтовуючи необхідність передачі вказаних грошових коштів в управління АРМА, у клопотанні та у судовому засіданні, детектив зазначив, що така передача забезпечить збереження самих коштів та їх економічної вартості.

Оцінюючи можливість передачі грошових коштів без шкоди для кримінального провадження, ефективність та доцільність передачі для збереження грошей, слідчий суддя виходить з такого.

Речові докази, щодо яких порушено питання про передачу в управління АРМА, є грошовими коштами у безготівковій формі, а тому з огляду на їх форму, передача їх в управління в порядку та на підставах, визначених Законом, не зашкодить вказаному кримінальному провадженню.

Також при вирішенні питання про передачу активів з метою їх збереження, слідчий суддя бере до уваги, що Київська міська митниця ДФС та Київська митниця ДФС перебувають у стані припинення, а їх правонаступником є Київська митниця. Такі зміни в організації юридичних осіб, на рахунках яких знаходяться відповідні грошові кошти, можуть передбачати здійснення з ними певних дій, зокрема перерахування на інші рахунки та зміну володільця. На думку слідчого судді, передача активів в управління АРМА унеможливить здійснення будь-яких дій з арештованим майном, зокрема їх переміщення на інші рахунки, а тому є доцільним заходом для збереження речового доказу та зможе запобігти його перетворенню, приховуванню, втраті.

Крім того, передача в управління АРМА речових доказів має здійснюватися з метою забезпечення збереження їх економічної вартості, а за можливості - збільшення такої вартості. Слідчий суддя враховує, що вирішується питання про передачу активів, якими є грошові кошти у безготівковій формі, а тому з огляду на специфіку передбачених законодавством способів управління такими активами, їхня економічна вартість може збільшитися. Так, відповідно до ст. 20 Закону, управління арештованими грошовими коштами у безготівковій формі у будь-якій валюті може здійснюватися, зокрема шляхом їх розміщення на депозитних рахунках Національного агентства за договором банківського вкладу на вимогу, тобто вартість таких активів за рахунок нарахування відсотків може бути збільшена.

Також, враховуючи передбачені законодавством положення, управління такими грошовими коштами може здійснюватися шляхом спрямування їх на придбання облігацій внутрішньої державної позики «Військові облігації», що може сприяти забезпеченню важливих державних потреб, зокрема у військовій сфері. Як зазначив детектив у своєму клопотанні, за рахунок частини грошових коштів, які уже передані у межах цього кримінального провадження в управління АРМА, було придбано облігації внутрішньої державної позики «Військові облігації».

Вказане може свідчити про доцільність та актуальність передачі в управління АРМА таких коштів в умовах воєнного стану та захисту територіальної цілісності України від збройної агресії російської федерації. Так, пп.2 п.2-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачена можливість придбання за рахунок грошових коштів, розміщених на рахунках АРМА у національній валюті, облігацій внутрішньої державної позики "Військові облігації» на період воєнного стану. При цьому, військові облігації - це облігації внутрішньої державної позики, а тому кошти, які залучені від розміщення таких облігацій, зараховуються в Державний бюджет України та використовуються на безперебійне забезпечення фінансових потреб держави в умовах воєнного стану - соціальні та оборонні. Слідчий суддя вважає, що в умовах збройної агресії та повномасштабного вторгнення, цілком виправданим є залучення усіх можливих фінансових ресурсів держави для забезпечення Збройних Сил України необхідним військовим обладнанням та озброєнням, яке сприятиме відсічі ворогу та забезпечення соціальних потреб населення України .

Таким чином, слідчий суддя, не визначаючи спосіб управління арештованими коштами, вважає, що їх передача в управління АРМА, гарантуватиме не лише збереження таких коштів, але і надасть можливість збільшити їх вартість, або ж за допомогою них (без їхньої реалізації) може бути забезпечено важливі потреби держави в умовах воєнного стану.

Враховуючи вищевказане, слідчий суддя вважає за можливе визначити порядок зберігання речових доказів, шляхом передачі таких речових доказів в управління АРМА.

З огляду на викладене та керуючись статтями 98, 100, 171-173, 372, 376, 396 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 про арешт та передачу в управління майна, подане у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52020000000000725 від 16.11.2020, - задовольнити частково.

2.Накласти арешт (із забороною користування та розпорядження) на грошові кошти у безготівковій формі, розміщені на рахунку НОМЕР_1 Київської митниці ДФС в сумі 2 741 799,09 гривень, що надійшли від ТОВ «ТРАНСКОМ БУД» та в сумі 30 963,93 гривень, що надійшли від ТОВ «АКСОН МАКСІМА ТРЕЙД».

3.Передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління на підставах, у порядку та на умовах, визначених ст. ст. 19, 20 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», грошові кошти у безготівковій формі, які розміщені:

-на рахунку НОМЕР_1 Київської митниці ДФС в сумі 2 741 799,09 гривень, що надійшли від ТОВ «ТРАНСКОМ БУД» та в сумі 30 963,93 гривень, що надійшли від ТОВ «АКСОН МАКСІМА ТРЕЙД»;

-на рахунку НОМЕР_2 Київської міської митниці ДФС в сумі 110 945 672,77 гривень, що надійшли від ТОВ «ПРОГРЕС-ТРЕНД».

4.В іншій частині вимог клопотання - відмовити.

5.Ухвала про накладення арешту виконується негайно.

6.Копію ухвали негайно після її оголошення вручити детективу. Копію ухвали не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати особам, щодо майна яких вирішувалося питання про арешт.

7.Ухвала про арешт майна може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

8.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

9.Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

10.Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_2