- Головуючий суддя (ВАКС) : Хамзін Т.Р.
Справа № 991/576/22
Провадження 1-кп/991/3/22
УХВАЛА
25 жовтня 2022 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_8 суддів ОСОБА_9., ОСОБА_10,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_11,
прокурорів ОСОБА_12., ОСОБА_13.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
захисників ОСОБА_14, ОСОБА_15.,
представника потерпілого та цивільного позивача ПАТ «Родовід Банк» ОСОБА_16.,
представника потерпілого ТОВ «РБ Капітал-груп» ОСОБА_17,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні скарги захисників ОСОБА_18 та ОСОБА_19 на рішення, дії та бездіяльність слідчого та прокурора
у кримінальному провадженні № 12013000000000507 від 28 серпня 2013 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України.
У підготовчому судовому засіданні захисниками ОСОБА_20 та ОСОБА_21. подано скарги на рішення, дії та бездіяльність слідчого та прокурора під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013000000000507.
1.Щодо застосованих заходів безпеки
Захисник ОСОБА_22. звернувся до суду зі скаргою на постанову прокурора першого відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України (далі - ГВП ГПУ) ОСОБА_23 від 21.12.2018 про застосування заходів безпеки у кримінальному провадженні № 12013000000000507 стосовно ОСОБА_1 . Просив визнати незаконною та скасувати цю постанову, зобов`язати посадових осіб Ізолятору тимчасового тримання Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - ІТТ ГУНП у м. Києві) та Офісу Генерального прокурора негайно перевести ОСОБА_1 до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» (далі - ДУ «КСІ»).
У скарзі захисник вказав про незаконне тримання ОСОБА_1 під вартою в ІТТ ГУНП у м. Києві на підставі постанови прокурора, а не рішення суду. Дія запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12013000000000507 закінчилась 02.05.2019 відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від 10.04.2019. На його думку, у постанові відсутні передбачені законом підстави застосування заходів безпеки, доводи щодо захисників ОСОБА_1. є абсурдними.
Захисник ОСОБА_22. вважає, що тримання ОСОБА_1 під вартою в ІТТ ГУНП у м. Києві порушує права обвинуваченого, передбачені Законом України «Про попереднє ув`язнення», а саме: право на медичне обслуговування, право отримувати грошові перекази та здійснювати безготівковий розрахунок, право на побачення із захисником наодинці та побачення зі священнослужителями, а також право на невтручання у приватне життя. Він перелічив численні порушення прав та свобод ОСОБА_1, про що свідчать зазначені у скарзі обставини.
Захисник ОСОБА_24 оскаржив бездіяльність прокурора відділу ГВП ГПУ ОСОБА_23 щодо неприпинення здійснення заходів безпеки стосовно ОСОБА_1 та його тримання в ІТТ ГУНП в м. Києві у зв`язку із його відмовою від них відповідно до заяви ОСОБА_1 від 30.10.2019. Він просив зобов`язати сторону обвинувачення у кримінальному провадженні № 12013000000000507 припинити здійснення заходів безпеки стосовно ОСОБА_1 та його тримання в ІТТ ГУНП в м. Києві у зв`язку із його відмовою від них.
Захисник ОСОБА_24 повідомив, що ним 02.11.2019 направлено прокурору ГВП ГПУ ОСОБА_25. заяву ОСОБА_1 від 30.10.2019 про скасування стосовно нього заходів безпеки. Такою заявою ОСОБА_1 фактично відмовився від захисту. Проте такі незаконні дії стороною обвинувачення не припинені. ОСОБА_1 продовжують тримати в ІТТ ГУНП в м. Києві. Серед підстав для припинення заходів безпеки щодо обвинуваченого ОСОБА_1 захисник визначив: порушення вимог законодавства під час застосування цих заходів, їх формальний характер, неповідомлення ОСОБА_1 про застосування до нього заходів безпеки, відсутність належної медичної допомоги в ІТТ ГУНП у м. Києві.
Оцінивши доводи цих скарг, суд зазначає таке.
У ході підготовчого судового розгляду у кримінальному провадженні № 12013000000000507 неодноразово порушувалось питання про скасування заходів безпеки, які застосовуються до обвинуваченого ОСОБА_1 .
Колегією суддів розглядалося повідомлення Департаменту контррозвідки Служби безпеки України про загрозу безпеки особи - обвинуваченого у кримінальному провадженні № 12013000000000507 від 28.08.2013 ОСОБА_1 . За результатом розгляду було постановлено ухвалу Вищого антикорупційного суду від 02.06.2022.
Також було розглянуто клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну застосованих до нього заходів безпеки у кримінальному провадженні № 12013000000000507 (ухвала Вищого антикорупційного суду від 08.06.2022) та про скасування постанов про застосування до нього заходів безпеки у кримінальному провадженні № 12013000000000507 (ухвала Вищого антикорупційного суду від 27.07.2022).
Доводи, викладені у наведених вище скаргах, неодноразово зазначалися як захисниками ОСОБА_20 та ОСОБА_21., так і обвинуваченим ОСОБА_1 у ході розгляду питань щодо застосування заходів безпеки до ОСОБА_1 .
Колегія суддів вже надавала оцінку всім цим доводам. Стороною захисту не було представлено нових обставин, які б стосувались заходів безпеки, застосованих до обвинуваченого ОСОБА_1, і потребували б дослідження. Відповідно підстави для задоволення цих скарг відсутні.
2.Щодо оцінки законності дій, бездіяльності та рішень слідчих та прокурорів
Захисником ОСОБА_21. було подано скарги на:
1) постанову в.о. Генерального прокурора України ОСОБА_26 від 18.02.2016 про доручення проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013000000000507 управлінню з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку ГВП ГПУ; дії прокурора відділу ГВП ГПУ ОСОБА_13. щодо розгляду та надання відповідей № 10/4/2-40153-15 від 30.05.2018 та 08.06.2018 на клопотання від 14.05.2018 та від 31.05.2018 адвоката ОСОБА_15. про виконання процесуальної дії - визначення підслідності у кримінальному провадженні № 12013000000000507 за іншим органом досудового розслідування; дії прокурорів та слідчих ГВП ГПУ з 18.02.2016 щодо вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. У цій скарзі сторона захисту стверджує про відсутність повноважень у ГВП ГПУ на здійснення досудового розслідування у вказаному провадженні та порушення під час вирішення питання про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу;
2) постанову заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_27. від 20.01.2020 про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12013000000000507 в частині включення до складу групи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері нагляду за кримінальними провадженнями про військові злочини та у сфері оборонно-промислового комплексу Офісу Генерального прокурора: ОСОБА_13., ОСОБА_28., ОСОБА_29., ОСОБА_23 та ОСОБА_30.; дії та процесуальні рішення прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері нагляду за кримінальними провадженнями про військові злочини та у сфері оборонно-промислового комплексу Офісу Генерального прокурора: ОСОБА_13., ОСОБА_28., ОСОБА_29., ОСОБА_23 та ОСОБА_30., які вчинялись на підставі постанови від 20.01.2020. На думку захисників, до складу групи прокурорів було включено вказаних прокурорів, які не мають повноважень на здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України;
3) постанову прокурора відділу ГПУ ОСОБА_31. від 09.02.2015 про залучення в якості потерпілого ТОВ «РБ Капітал-груп» у кримінальному провадженні № 12013000000000507; дії прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_31. щодо вручення 09.02.2015 пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого керівнику ТОВ «РБ Капітал-груп». Сторона захисту вважає, що приймаючи рішення, прокурор не зазначив у якому розмірі було завдано матеріальну шкоду ТОВ «РБ Капітал-груп» та в чому вона виражається. Також не вказано, які саме документи підтверджують завдану шкоду та її розмір, а тому рішення є невмотивованим;
4) бездіяльність слідчого ГВП ГПУ ОСОБА_23, що полягає у нездійсненні повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12013000000000507; подальші дії сторони обвинувачення щодо намагання повторного повідомлення про підозру ОСОБА_1 ; дії сторони обвинувачення щодо складення, підписання та вручення повідомлення від 14.08.2019 про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_1 ; просять визнати, що ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12013000000000507 не набув прав та обов`язків підозрюваного. Бездіяльність слідчого ГВП ГПУ полягає в тому, що він після складення і підписання письмового повідомлення про підозру від 25.04.2018 ОСОБА_1 у встановлені строки не вчинив передбачених ч. 1 ст. 278 та ч. 2 ст. 276 КПК України дій. Слідчий в день складення письмового повідомлення не вручив його ОСОБА_1, а також негайно після цього не повідомив йому про права, передбачені ст. 42 КПК України, детально не роз`яснив кожне із зазначених прав;
5) постанову заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора ОСОБА_32 від 24.02.2016 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12013000000000507. На думку захисника, на підставі цієї постанови відбулася незаконна зміна прокурорів у вказаному провадженні, та було порушено принцип незмінності прокурорів;
6) дії прокурора ГВП ГПУ ОСОБА_13. та слідчого ГВП ГПУ ОСОБА_23 під час допиту у якості свідка ОСОБА_2 . На думку скаржників, під час допиту свідка ОСОБА_2 застосовувались недозволені методи ведення слідства та грубо порушувались її права з метою тиску на ОСОБА_1 ;
7) дії (бездіяльність) прокурора ГВП ГПУ ОСОБА_3, які порушують ч. 3 ст. 224 КПК України, щодо непопередження ОСОБА_4 про відповідальність за відмову давати показання і за давання завідомо неправдивих показань під час допиту його 13.04.2018 у якості свідка. Скарга обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 надав показання без відповідного попередження про кримінальну відповідальність, а тому фактично показання мають статус пояснень. Проте вони стали підставою для складення стосовно ОСОБА_1 повідомлення про підозру та складення обвинувального акта у зазначеному кримінальному провадженні;
8) постанову заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора ОСОБА_32 від 21.06.2018 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013000000000507 до 6 місяців. У постанові не наведено мотивів неврахування заперечень адвокатів ОСОБА_15. і ОСОБА_33., а підстави для продовження строку досудового розслідування виглядають абсурдними;
9) постанову прокурора ГВП ГПУ ОСОБА_34 від 14.01.2019 про призначення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи у кримінальному провадженні № 12013000000000507; дії сторони обвинувачення щодо неознайомлення ОСОБА_1 з вказаною постановою та примусового проведення цієї експертизи стосовно ОСОБА_1 на підставі постанови. На думку сторони захисту, постанова є незаконною та невмотивованою, адже ОСОБА_1 не давав відповідну письмову згоду, не був ознайомлений з постановою, а експертиза призначена не на підставі відповідної ухвали суду;
10) постанову прокурора ГВП ГПУ ОСОБА_13. від 29.08.2019 про об`єднання матеріалів досудових розслідувань, якою було об`єднано кримінальні провадження № 12013000000000507 та № 42018000000000661. Об`єднання проваджень, які стосуються різних фактів та періодів часу, та в подальшому відсутність такого рішення у матеріалах досудового розслідування, на думку скаржника, свідчить про приховання стороною обвинувачення документів та доказів невинуватості ОСОБА_1 . Крім того, прокурор відділу ОСОБА_35 не мав повноважень на прийняття рішення про об`єднання вказаних кримінальних проваджень;
11) дії прокурора ГВП ГПУ ОСОБА_34 стосовно надання ним на адресу директора Київського міського центру судово-психіатричної експертизи ОСОБА_5 листа № 10/4/2-40153-15 від 18.01.2019 щодо надання «короткого висновку» комплексної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1, яка була призначена 14.01.2019. Згідно з доводами скарги прокурор ОСОБА_36., направивши безпідставно лист № 10/4/2-40153-15 від 18.01.2019 щодо надання «короткого висновку», фактично здійснив тиск на експертів Київського міського центру судово-психіатричної експертизи, втрутився в їх незалежність, обмежив їх у строках проведення експертизи та примусив надати непередбачений законом документ. Єдиною метою проведення незаконної експертизи було спотворення доказів сторони захисту та надання неправдивої інформації щодо стану здоров`я ОСОБА_1 до Європейського суду з прав людини;
12) постанову прокурора ГВП ГПУ ОСОБА_13. від 18.09.2019 про виділення матеріалів досудового розслідування та визначення їх підслідності. Прокурором прийнято рішення про залишення копій та оригіналів документів згідно з додатком до постанови та всіх інших документів, виділивши у кримінальне провадження № 42019000000002030. Таким чином прокурор позбавив сторону захисту доступу до цих матеріалів, на підставі яких здійснювалось досудове розслідування та приймались процесуальні рішення у кримінальному провадженні № 12013000000000507. Це свідчить про приховування стороною обвинувачення документів та доказів, які підтверджують невинуватість ОСОБА_1 ;
13) бездіяльність сторони обвинувачення у кримінальному провадженні № 12013000000000507 щодо ознайомлення ОСОБА_1 із матеріалами в порядку ст. 290 КПК України у період часу з 15.12.2021 по 10.01.2022, а також щодо складання протоколів за результатами надання доступу до цих матеріалів в порядку ст. 290 КПК України. На думку захисника ОСОБА_15., детектив НАБУ ОСОБА_37. чи інший детектив, прибувши до ІТТ ГУ НП у м. Києві у період часу з 15.12.2021 по 10.01.2022, протиправно не надавали ОСОБА_1 матеріали кримінального провадження для ознайомлення, мотивуючи це відсутністю його захисників, та безпідставно складали протоколи про вчинення процесуальної дії. Як наслідок ОСОБА_1 не був ознайомлений з цифровими носіями, які долучено до матеріалів кримінального провадження. Саме тому захисник просив зобов`язати сторону обвинувачення ознайомити ОСОБА_1 з цифровими носіями;
14) бездіяльність сторони обвинувачення у кримінальних провадженнях № 42016000000003805, № 42017000000000560 та № 42017000000000561 щодо направлення в порядку ч. 5 ст. 216, ч.ч. 2, 5 ст. 218 КПК України до НАБУ для подальшого розслідування; постанови від 12.12.2016 та 02.03.2017 про об`єднання матеріалів досудових розслідувань кримінальних проваджень № 42016000000003805, № 42017000000000560 та № 42017000000000561 з № 12013000000000507. Зазначені кримінальні провадження в порядку ч. 5 ст. 216 КПК України підлягали направленню до НАБУ для подальшого розслідування, однак відповідних дій для передачі проваджень за підслідністю вчинено не було. На переконання сторони захисту, вказані дії були вчинені з метою здійснення тиску на ОСОБА_6 та інших осіб для створення штучних підстав щодо укладення угод про визнання винуватості з цими особами та затвердження їх неналежним судом, а також отримання показань проти ОСОБА_1 .
Захисником ОСОБА_20 оскаржено постанову про скасування постанови від 03.07.2017 про закриття кримінальної справи в частині, прийняту прокурором відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_38 Скарга ґрунтується на тому, що прокурор ОСОБА_35 не мав повноважень скасовувати постанову про закриття кримінальної справи. У своєму рішенні прокурор не зазначив мотиви його прийняття та не обґрунтував його.
Розгляд вказаних скарг по суті, перш за все, пов`язаний із процесуальними можливостями суду на стадії підготовчого судового розгляду.
Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу (ч. 2 ст. 303 КПК України).
Отже, положення ч. 2 ст. 303 КПК не містять імперативної вимоги щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених статтями 314-318 КПК (зокрема, на це вказує використане законодавцем формулювання «можуть бути предметом розгляду», а не «розглядаються» чи «підлягають розгляду» тощо, а також пряме відсилання до правил статей 314-316 КПК).
Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:
1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;
2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;
3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;
4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;
5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
Якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду (ч. 1 ст. 315 КПК України).
Проаналізувавши доводи скарг, заявлених стороною захисту, суд визначив, що вони стосуються:
-неповноважності слідчих, які здійснювали досудове розслідування, та прокурорів, які здійснювали процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12013000000000507;
-порушення підслідності у вказаному провадженні;
-неповідомлення про підозру обвинуваченому ОСОБА_1 у встановленому законом порядку;
-безпідставного продовження строків досудового розслідування у вказаному провадженні;
-проведення слідчих (розшукових) дій з порушенням вимог КПК України (допитів свідків та комплексної судової психолого-психіатричної експертизи);
-безпідставного залучення до справи у якості потерпілого ТОВ «РБ Капітал-груп»;
-неправомірного об`єднання та виділення інших епізодів у межах кримінального провадження № 12013000000000507.
Отже, сторона захисту наголошує на порушенні визначеного законом порядку під час проведення досудового розслідування, тобто недопустимості окремих доказів.
Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате (ч.ч. 1,2 ст. 89 КПК України).
Питання допустимості чи недопустимості окремих доказів, які порушуються у наведених вище скаргах сторони захисту, не можуть бути розглянуті по суті на стадії підготовчого судового розгляду, а тому і не можуть бути задоволенні.
Крім того, на даному етапі суд не може оцінити правомірність наділення тієї чи іншої особи процесуальним статусом потерпілої особи та законність підстав для вчинення тих чи інших процесуальних дій у межах вказаного кримінального провадження.
Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 2 ст. 55 КПК України). За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді (ч. 5 ст. 55 КПК України).
Питання про залучення у якості потерпілого ТОВ «РБ Капітал-груп» було вирішено на стадії досудового розслідування. Тобто на момент звернення з обвинувальним актом ТОВ «РБ Капітал-груп» вже був учасником кримінального провадження.
Всі ці обставини потребують детального дослідження судом за наявності матеріалів досудового розслідування, що можливо лише на стадії судового розгляду.
Отже, на стадії підготовчого судового розгляду ці скарги не підлягають задоволенню.
3.Щодо невиконання судових рішень
Захисником ОСОБА_20 було заявлено скарги на бездіяльність детектива НАБУ ОСОБА_39. при виконанні ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду.
Захисник повідомив, що 11.05.2020 він звернувся до детектива НАБУ з клопотанням про проведення перевірки підстав застосування до ОСОБА_1 заходів безпеки у кримінальному провадженні № 12013000000000507 та його триманні в ІТТ ГУ НП у м. Києві. Це клопотання не було розглянуто. Бездіяльність детектива була оскаржена до суду. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.08.2020 у справі № 991/4111/20 скаргу задоволено частково та зобов`язано уповноважену особу НАБУ розглянути клопотання захисника ОСОБА_14 від 11.05.2020 в частині вимоги вжити заходів щодо відновлення конституційних прав ув`язненого ОСОБА_1 шляхом переведення його до ДУ «Київський слідчий ізолятор». В подальшому детективом НАБУ ОСОБА_40 розглянуто зазначене клопотання та задоволено частково у постанові від 31.08.2020.
Також 21.08.2020 захисник ОСОБА_22. звернувся до детективів НАБУ з клопотанням про надання для ознайомлення окремих цифрових носіїв та документів, які містяться у матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013000000000507. Враховуючи відсутність процесуального рішення за результатами розгляду зазначеного клопотання, захисник оскаржив бездіяльність детектива до суду. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.09.2020 у справі № 991/7700/20 скарга була задоволена, а детектива НАБУ ОСОБА_39. було зобов`язано розглянути в порядку ст. 220 КПК України клопотання адвоката ОСОБА_14 від 21.08.2020 вих. № 21/08-20. У постанові від 02.10.2020 детектив НАБУ розглянув клопотання та задовольнив його частково.
02.09.2020 захисником ОСОБА_20 на адресу детектива НАБУ було подано клопотання про ознайомлення з окремими матеріалами досудового розслідування, яке не було розглянуто. У зв`язку з бездіяльністю детектива захисником була подана скарга до слідчого судді. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.09.2020 у справі № 991/7698/20 скаргу було задоволено та зобов`язано детектива НАБУ розглянути клопотання від 02.09.2020 у строки та спосіб визначений КПК України. На виконання ухвали детективом було винесено постанову від 02.10.2020, якою частково задоволено клопотання захисника ОСОБА_14 від 02.09.2020.
06.04.2021 захисник ОСОБА_22. звернувся до НАБУ з клопотанням про ознайомлення із додатками до протоколів слідчих дій, яке в подальшому не було розглянуто. У зв`язку з бездіяльністю детектива захисником було подано скаргу в порядку ст. 303 КПК України. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.04.2021 у справі № 991/2666/21 скаргу було задоволено та зобов`язано уповноважених осіб НАБУ у кримінальному провадженні № 12013000000000507 розглянути клопотання від 06.04.2021 в порядку ст. 220 КПК України. На виконання ухвали детектив ОСОБА_7 розглянув вказане клопотання та постановою від 12.05.2021 задовольнив його частково.
Дослідивши зміст зазначених скарг захисника ОСОБА_14 та документи, які були долучені до них, суд дійшов висновку про неможливість їх задоволення.
Кожна з чотирьох скарг стосується питання невиконання вимог ухвал слідчих суддів.
Слідчими суддями вирішувалось питання про бездіяльність детективів НАБУ, як осіб, які проводять досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013000000000507. У кожному випадку було констатовано порушення та зобов`язано уповноважених осіб НАБУ розглянути клопотання сторони захисту.
Стороною захисту було використано можливість оскаржити бездіяльність детектива, яка передбачена на стадії досудового розслідування. На виконання ухвал слідчих суддів детективом НАБУ ОСОБА_40, який входив до складу слідчої групи у вказаному провадженні, були розглянуті клопотання сторони захисту, а за результатами постановлені відповідні процесуальні рішення.
Таким чином детективом були виконані вказівки слідчих суддів і питання бездіяльності детектива було вичерпано.
Позиція сторони захисту зводиться до незгоди з процесуальними рішеннями, які були постановлені детективом. В той же час незгода з результатом не свідчить про те, що детективом не було виконано вказівки суду.
Захисник ОСОБА_22. не надав пояснень з якою метою підготовчому судовому засіданні було оскаржено, за його твердженням, бездіяльність детектива. Саме тому суду видається незрозумілим, яка мета підготовчого судового засідання може бути досягнута у результаті розгляду таких скарг, яким чином це вплине на подальший судовий розгляд у кримінальному провадженні № 12013000000000507.
Враховуючи викладене вище, суд відмовляє у задоволенні вказаних скарг.
4.Щодо ознайомлення з матеріалами сторони захисту
Захисником ОСОБА_21. оскаржено бездіяльність сторони обвинувачення у кримінальному провадженні № 12013000000000507 щодо неознайомлення із матеріалами сторони захисту в порядку ст. 290 КПК України.
Стороною захисту 06.01.2022 поштовим відправленням № 0100100962041 на адресу прокурора ОСОБА_12. було направлено повідомлення про надання доступу стороною захисту до матеріалів вказаного кримінального провадження. Незважаючи на це, сторона обвинувачення у відповідні строки на стадії досудового розслідування не звернулась до сторони захисту щодо ознайомлення із вказаними матеріалами, чим, на думку захисників, допустила бездіяльність.
На думку захисників, сторона обвинувачення допустила бездіяльність адже не звернулась до сторони захисту щодо ознайомлення із матеріалами.
Суд вважає, що вказана скарга також не підлягає задоволенню.
Сторона захисту порушує питання про бездіяльність сторони обвинувачення щодо ознайомлення з матеріалами, які були зібрані нею.
Чинний кримінальний процесуальний закон визначає, що сторона захисту за запитом прокурора зобов`язана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді (ч. 6 ст. 290 КПК України).
Тобто виникнення обов`язку сторони захисту щодо відкриття матеріалів кримінального провадження прямо пов`язане із наявністю відповідного запиту від прокурора.
Така позиція висловлена у Постанові Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верхового Суду від 17.03.2020 (справа № 691/1358/15-к).
У даному випадку невчинення стороною обвинувачення дій щодо ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, зібраними стороною захисту, жодним чином не впливає на подальший судовий розгляд кримінального провадження № 12013000000000507. Той факт, що сторона обвинувачення не реалізувала своє право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, не перешкоджає стороні захисту використовувати зібрані нею докази для представлення своєї позиції.
Крім того, захисник ОСОБА_24 не пояснив, яким чином визнання бездіяльності сторони обвинувачення вплине на подальший судовий розгляд у вказаному провадженні, які завдання підготовчого судового розгляду можуть бути виконані в цьому випадку.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 314-316, 369-372, 376, 392 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_14 на постанову від 21.12.2018 про застосування заходів безпеки щодо ОСОБА_1 .
Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_15. на постанову в.о. Генерального прокурора України ОСОБА_26 від 18.02.2016 про доручення проведення досудового розслідування, дії прокурора ОСОБА_13. щодо розгляду та надання відповідей № 10/4/2-40153-15 від 30.05.2018 та 08.06.2018 на клопотання від 14.05.2018 та від 31.05.2018 адвоката ОСОБА_15., та дії прокурорів та слідчих ГВП ГПУ з 18.02.2016.
Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_15. на постанову заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_27. від 20.01.2020 про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні, а також дії та процесуальні рішення прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері нагляду за кримінальними провадженнями про військові злочини та у сфері оборонно-промислового комплексу Офісу Генерального прокурора.
Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_15. на постанову прокурора відділу ГПУ ОСОБА_31. від 09.02.2015 про залучення в якості потерпілого ТОВ «РБ Капітал-груп» та дії щодо вручення пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого керівнику ТОВ «РБ Капітал-груп».
Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_15. на бездіяльність слідчого ГВП ГПУ ОСОБА_23, що полягає у нездійсненні повідомлення про підозру ОСОБА_1, дії сторони обвинувачення щодо намагання повторного повідомлення про підозру, дії сторони обвинувачення щодо складення, підписання та вручення повідомлення від 14.08.2019 про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_1 .
Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_15. на постанову заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора ОСОБА_32 від 24.02.2016 про визначення групи прокурорів.
Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_15. на дії прокурора ГВП ГПУ ОСОБА_13. та слідчого ГВП ГПУ ОСОБА_23 під час допиту у якості свідка ОСОБА_2 .
Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_15. на бездіяльність прокурора ГВП ГПУ ОСОБА_3 щодо непопередження ОСОБА_4 про відповідальність за відмову давати показання і за давання завідомо неправдивих показань.
Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_15. на постанову заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора ОСОБА_32 від 21.06.2018 про продовження строку досудового розслідування.
Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_15. на бездіяльність прокурора ГВП ГПУ ОСОБА_23 щодо неприпинення здійснення заходів безпеки стосовно ОСОБА_1 .
Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_15. на бездіяльність сторони обвинувачення у кримінальному провадженні № 12013000000000507 щодо неознайомлення із матеріалами сторони захисту.
Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_15. на постанову прокурора ГВП ГПУ ОСОБА_34 від 14.01.2019 про призначення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи та дії сторони обвинувачення щодо неознайомлення ОСОБА_1 з вказаною постановою.
Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_15. на постанову прокурора ГВП ГПУ ОСОБА_13. від 29.08.2019 про об`єднання матеріалів досудових розслідувань.
Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_15. на дії прокурора ГВП ГПУ ОСОБА_34 стосовно надання ним на адресу директора Київського міського центру судово-психіатричної експертизи ОСОБА_5 листа № 10/4/2-40153-15 від 18.01.2019.
Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_15. на постанову прокурора ГВП ГПУ ОСОБА_13. від 18.09.2019 про виділення матеріалів досудового розслідування та визначення їх підслідності.
Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_15. на бездіяльність детектива ОСОБА_39. щодо неознайомлення ОСОБА_1 із матеріалами у порядку ст. 290 КПК України.
Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_15. на бездіяльність сторони обвинувачення у кримінальних провадженнях № 42016000000003805, № 42017000000000560 та № 42017000000000561 щодо ненаправлення до НАБУ для подальшого розслідування; на постанови від 12.12.2016 та 02.03.2017 про об`єднання матеріалів досудових розслідувань кримінальних проваджень № 42016000000003805, № 42017000000000560 та № 42017000000000561 з кримінальним провадженням № 12013000000000507.
Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_14 на постанову прокурора ГВП ГПУ ОСОБА_13. про скасування постанови про закриття кримінальної справи в частині від 03.07.2017.
Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_14 на бездіяльність детектива НАБУ ОСОБА_39. при виконанні ухвали слідчого судді ВАКС від 22.09.2020 у справі № 991/7698/20.
Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_14 на бездіяльність детектива НАБУ ОСОБА_39. при виконанні ухвали слідчого судді ВАКС від 18.08.2020 у справі № 991/4111/20.
Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_14 на бездіяльність детектива НАБУ ОСОБА_39. при виконанні ухвали слідчого судді ВАКС від 22.09.2020 у справі № 991/7700/20.
Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_14 на бездіяльність детектива НАБУ ОСОБА_39. при виконанні ухвали слідчого судді ВАКС від 26.04.2021 у справі № 991/2666/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_41
Судді ОСОБА_42
ОСОБА_43