- Головуючий суддя (ВАКС) : Мовчан Н.В.
Справа № 991/4761/22
Провадження 1-кс/991/4781/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_53, за участю секретарів судового засідання ОСОБА_54, ОСОБА_55, прокурора ОСОБА_56, підозрюваного ОСОБА_1, захисників ОСОБА_57, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_58, погоджене з прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_56, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігів, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25.10.2017
УСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з можливістю внесення застави у розмірі 582 605 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 722 721 502, 50 грн. У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25.10.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України.
Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України, в редакціях, чинних протягом 2015-2016 років, у випадку виникнення в суб`єкта господарювання від`ємного значення в різниці між сумами податкового зобов`язання та податкового кредиту в межах звітного періоду, у такого суб`єкта виникало право на бюджетне відшкодування такої суми на підставі його заяви та декларації про суми бюджетного відшкодування. Після подання платником відповідної заяви, працівниками податкового органу за місцем обліку такого платника проводилася камеральна перевірка достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ та, у випадку необхідності - документальна позапланова виїзна перевірка.
Контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Відповідно до п. 8 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 39 від 17.01.2011 (далі - Порядок № 39), який був чинний до 01.04.2017, Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках.
Згідно із п. 9 Порядку № 39 на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку.
Тобто, у 2015-2016 роках бюджетне відшкодування ПДВ платнику здійснювалося органами Державного казначейства на підставі висновку місцевого податкового органу та узагальнюючої інформації центрального органу державної податкової служби у чітко визначені строки процедури бюджетного відшкодування ПДВ платникам.
Під час досудового розслідування встановлено, що протягом серпня, грудня 2015 року та січня, лютого 2016 року з Державного бюджету України на користь товариств, пов`язаних єдиним кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ОСОБА_2, а саме: ТОВ «Європа Транс Лтд», ДП ВАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат» «Івано-Франківські Ковбаси», ТОВ «Імперово Фудз», ПАТ «Компанія Райз», ПАФ «Жуківська», СТОВ імені Духова, ТОВ «Батуринське», СТОВ «Промінь», ТОВ «Головеньківське Плюс», ТОВ «СП «Пуків Агро», СТОВ «Калина», СПОП «Березоволуцьке», ТОВ «Егрес-Агро», ТОВ «АПФ «Левада», ТОВ «Райз-Прикарпаття», ПОСП «Перемога», СТОВ імені Щорса, ТОВ «Спецагропроект», ТОВ «Аграрний Холдинг «Авангард», АТзОВ «Свято Трипілля», ТОВ «Невгодівське», ТОВ «Великофоснянське», ТОВ «Райз-Полісся», ТОВ «Раківщинське», ПАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат», ТОВ «Аграрна Перспектива», ТОВ «Агро-МВ», ТОВ «Зернопром Агро», ТОВ «Зорі Прикарпаття», ТОВ «Перше Травня Комбікормовий Завод», ТОВ «Елеватор Агро» сплачено 3 244 048 800 грн, як відшкодування податку на додану вартість.
Відповідно до матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_1, обіймаючи посаду Голови ДФС України, здійснював сприяння у здійсненні бюджетного відшкодування ПДВ у вказаних розмірах, в обмін на отримання від ОСОБА_2 неправомірної вигоди.
Таке сприяння полягало у наданні незаконних переваг цим платникам податків шляхом першочергового включення відомостей про них до узагальнюючих інформацій ДФС, у порівнянні з іншими платниками. Зокрема, відомості про задекларовані вказаними платниками суми бюджетного відшкодування включалися до відповідних узагальнених інформацій, натомість відповідні відомості про інших платників до таких інформацій не включалися. Така ситуація виникала, у тому числі через недотримання під час процедури бюджетного відшкодування ПДВ визначених Податковим кодексом України та підзаконними актами строків. Отже, неодноразово право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ в інших платників виникало раніше, ніж у перелічених товариств, але відшкодування їм не здійснювалося, а отже черговість такого відшкодування порушувалася.
Отримання неправомірної вигоди ОСОБА_1 здійснювалося за пособництва його радника на той час - ОСОБА_3, який з метою приховання природи отриманих коштів неправомірної вигоди, залучив компанії-нерезидентів з ознаками фіктивності, а також надав можливість ОСОБА_1 використати підконтрольне йому товариство для зарахування частини суми неправомірної вигоди.
Так, кошти ймовірної неправомірної вигоди сплачувалися шляхом перерахування з рахунків товариств-нерезидентів «ULF Trade AG» та «Avonex Limited», бенефіціарним власником яких є ОСОБА_2, через рахунки компаній з ознаками фіктивності «Ktonel Holdings Limited», «Ipson Holdings Limited», «Lazer Plus Limited», «Shellrock Sales Inc», «Sanda Commerce Llp» на рахунки товариств-нерезидентів «RN Group Limited», фактично підконтрольного ОСОБА_1, «Lamagan Ventures Limited», підконтрольного тестю ОСОБА_1 - ОСОБА_4, та «Newline Leader Ltd», підконтрольного ОСОБА_3 .
Детектив зазначає, що протягом серпня, грудня 2015 року та січня, лютого 2016 року ОСОБА_1 забезпечив здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на користь підконтрольних ОСОБА_2 товариств на загальну суму 3 244 048 800, 33 грн, за що отримав неправомірну вигоду в сумі 5 597 620 доларів США еквівалент - 123 205 440,72 грн шляхом зарахування цих коштів на рахунок підконтрольного йому «RN Group Limited» та в сумі 21 016 173, 26 Євро еквівалент - 599 518 210,27 грн шляхом зарахування цих коштів на рахунки «Lamagan Ventures Limited» та «Newline Leader ltd», що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України станом на дати зарахування таких коштів склало 722 723 650,99 грн.
17.10.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Детектив зазначає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Досудовим розслідуванням також встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави, що ОСОБА_1 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
З метою запобігання цих ризиків та забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, детектив переконаний, що найбільш дієвим запобіжним заходом застосованим до підозрюваного буде тримання під вартою. Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_1 будь-яких даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу - не встановлено. Застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені ризики.
З огляду на положення ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, враховуючи розмір доходу, отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного і його сімейне становище, з метою гарантування належного виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, за твердженням детектива, доцільно під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів мінімальної заробітної плати для працездатних осіб, а саме у розмірі 722 721 502, 50 грн. Такий розмір застави не є завідомо непомірним з огляду на дохід, отриманий внаслідок вчинення кримінального правопорушення, майнового становища ОСОБА_1, членів його родини та осіб, за попередньою змовою з якими вчинено кримінальне правопорушення.
У разі внесення застави є необхідним та обґрунтованим покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені у абзаці першому та п. 2-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити. Під час розгляду клопотання надав додаткові пояснення щодо змісту та значення, долучених до клопотання документів.
Захисники ОСОБА_57, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, з думкою яких погодився підозрюваний ОСОБА_1, просили відмовити у задоволенні клопотання.
Захисник ОСОБА_57 зазначив, що повідомлення про підозру не обґрунтоване, з огляду на версію викладених у ньому подій, та складається із недостовірних відомостей. Зокрема, до клопотання додано протоколи допиту свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які повідомили про незаконність відшкодування ПДВ, сумнівні операції між певними суб`єктами господарювання, а також про зустріч із невідомим чоловіком, який взамін за перерахування відшкодування ПДВ прохав надати неправомірну вигоду у розмірі 35% від суми отриманого відшкодування. Однак, підконтрольні ОСОБА_2 підприємства успішно пройшли перевірку щодо відшкодування їм відповідних сум ПДВ, про що також зазначено у тексті повідомлення про підозру, а показання свідків, на погляд захисника, вказують на кримінальні правопорушення, передбачені ст. 212, ч. 3 ст. 368 КК України. Тобто, інше ніж те, що інкримінується ОСОБА_1 . Також захисник пояснив, що з 03.08.2015 в Україні запрацювала система електронного адміністрування податку на додану вартість, яка передбачала відкриття кожному платнику податку електронного рахунку в органі казначейства, де розміщувалися кошти такого платника. Тому відшкодування ПДВ, про яке зазначено у повідомленні про підозру, здійснювалося не з Держбюджету, а за рахунок коштів, розміщених на електронному рахунку. Разом з цим, сторона обвинувачення не надала документів, які б підтверджували факт перебування у власності ОСОБА_1 двох квартир у Великій Британії, а також наявності у нього британського паспорту. Цінне рухоме майно, про яке зазначає детектив у клопотанні в обґрунтування розміру застави, арештоване та знаходиться на зберіганні у детективів Національного бюро. Рішення ЄСПЛ, на які посилається детектив у клопотанні вважає нерелевантними до обставин, що є предметом розгляду клопотання.
Захисник ОСОБА_59 пояснила, що детектив не обґрунтував доказами посилання у клопотанні на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Звернула увагу, що ОСОБА_1 на підставі судового рішення поновлений на посаді Голови ДФС України. Має міцні соціальні зв`язки: є батьком багатодітної родини, у нього на утриманні перебуває особа похилого віку. У матеріалах клопотання відсутні докази того, що ОСОБА_1 наразі користується або у його власності перебувають дві квартири у Великій Британії. Також відсутні докази результату розгляду заяви ОСОБА_1 про отримання візи репатріанта. Крім того, ОСОБА_1, починаючи з дати внесення відомостей до ЄРДР, жодного разу не переховувався та не має наміру ухилятися від слідства: неодноразово виїжджав за межі України та повертався. Також не надано доказів та не наведено вмотивованих доводів того, що ОСОБА_1 може впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні: матеріали клопотання не містять доказів того, що ОСОБА_1 вчиняв будь-які дії щодо тиску на допитаних у кримінальному провадженні свідків, не доведено яким чином та у який спосіб він може вплинути на свідків, враховуючи, що з 2018 року його звільнено з посади. Разом з цим, при допиті свідок попереджається про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.
Захисник ОСОБА_60 пояснив, що наведені у клопотанні обставини того, що ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, не аргументовані та є виключно суб`єктивною думкою детектива, жодних доказів на підтвердження їх існування до клопотання не додано. Підозрюваний дотримується належної процесуальної поведінки.
Захисник ОСОБА_61 наголошував на відсутності події кримінального правопорушення, а розмір неправомірної вигоди, отримання якої інкримінується ОСОБА_1, ґрунтується на математичних підрахунках, здійснених за результатами аналізу діяльності певного кола суб`єктів господарювання. За весь період досудового розслідування ОСОБА_1 ніяких злочинних дій не вчиняв, нарікання з боку органу досудового розслідування щодо його поведінки відсутні, він сумлінно виконує процесуальні обов`язки у межах кримінального провадження, де наразі діє застосований до нього раніше запобіжний захід у вигляді застави. Зазначив, що детективом не обґрунтовано винятковість випадку для застосування запропонованого ним розміру застави. Зазначений у клопотанні розмір застави є непомірним для підозрюваного, оскільки майновий стан значно погіршився, майно під арештом, до нього застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 31 млн грн у кримінальному провадженні з обвинувальним актом, яке розглядається по суті.
Підозрюваний ОСОБА_1 пояснив, що повідомлення про підозру не відповідає вимогам ст. 277 КПК України, так як не містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також виклад обставин, що мають суттєве значення для встановлення наявності складу злочину та/або події злочину та достатність доказів, які б давали можливість дійти переконливого висновку, що він є причетним до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Зі змісту повідомлення про підозру та долучених до клопотання доказів не вбачається про встановлення під час досудового розслідування фактів, що складають об`єктивну сторону кримінального правопорушення, а саме: існування факту прохання та одержання ним неправомірної вигоди. Так, слідством не встановлено фактичні обставини висловленого прохання про надання неправомірної вигоди, час та місце, коли відбувалися ці події, спосіб, умови. Тобто, не встановлений факт самої події кримінального правопорушення. Крім того, звернув увагу, що законність нарахування бюджетного відшкодування ПДВ, підтверджену відповідними довідками та актами за результатами проведення регіональними податковими органами камеральних та документальних перевірок податкових декларацій суб`єктів господарювання, які згадуються у повідомленні про підозру. Узагальнена інформація щодо обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ, що формувалася ДФС України за зверненнями головних управлінь ДФС України, містила виключно відомості, визначені у відповідних висновках (реєстр висновків) щодо платників податків та сум ПДВ, які підлягають відшкодуванню та які готувалися, формувалися місцевими податковими органами. Узагальнена інформація носила інформаційний характер з метою прогнозування Держказначейством України видатків бюджету. Орган досудового розслідування не правильно трактує законодавчі норми, які регулюють питання відшкодування ПДВ. Також у матеріалах клопотання відсутні докази, що доводять використання ним влади та службового становища щодо питання відшкодування ПДВ вказаним у клопотанні платникам податків. Відсутні докази щодо досягнення домовленостей між ним та ОСОБА_2 . Не надано слідством доказів і на підтвердження того, що кошти, отримані на рахунки «RN Group Limited», «Lamagan Ventures Limited» та «Newline Leader ltd», можна класифікувати як неправомірна вигода, що банківські рахунки цих компаній використовувалися з метою отримання неправомірної вигоди. Також не надано доказів безпосередньо самого факту отримання особисто ним або третіми особами неправомірної вигоди. Банківські перекази здійснювалися на підставі укладених договорів, що свідчить про правомірну господарську діяльність суб`єктів господарювання. За таких обставин повідомлення про підозру вважає необґрунтованим. Також вважає, що ризики, які викладені у клопотанні та необхідні для обрання виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою, відсутні. Так, протягом п`яти років, з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави у межах іншого кримінального провадження, він ніколи не вдавався до процесуальних рішень та дотримувався належного процесуального виконання своїх обов`язків. У подальшому він також має намір дотримуватися належної процесуальної поведінки і в цьому кримінальному провадженні. Аргументи, наведені у клопотанні, що він з 2019 року більше 35 разів виїздив за кордон навпаки свідчать про відсутність реальних намірів переховуватися від слідства. Відомості про те, що він має британське громадянство не відповідають дійсності. На даний час він не працює в ДФС України, тому позбавлений потенційної можливості впливати на свідків, які є працівниками податкових органів. Наявність стійких ділових та дружніх зв`язків з народними депутатами України, представниками правоохоронних органів, не доводять наявності ризику впливати на викривлення значущих даних для кримінального провадження, як про це зазначено у клопотанні. Обґрунтовуючи наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, детектив обмежився лише висловлюванням припущень. Письмові заперечення, доповнення до заперечення долучені до матеріалів справи.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково з таких підстав.
Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25.10.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України.
Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.
У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
З матеріалів доданих до клопотання встановлено, що 17.10.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме у проханні та одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище для себе та третіх осіб неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду дій з використанням наданих їй влади та службового становища за попередньою змовою групою осіб.
Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_1 набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити, зокрема, такі дії:
переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні;
перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].
На підтвердження можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії:
- протоколу від 31.05.2021, складеного за результатом тимчасового доступу до речей і документів, які містяться в матеріалах кримінального провадження № 52017000000000523 від 28.07.2017, до якого додано копії: розпорядження Прем`єр - міністра України від 05.05.2015 № 424-р Про призначення ОСОБА_1 Головою Державної фіскальної служби України; наказу Голови ДФС України від 06.05.2015 № 338, згідно якого ОСОБА_1 підпорядковувалися, зокрема, департамент методологічної роботи з питань оподаткування, координаційно-моніторинговий департамент, департамент податкового та митного аудиту; наказу Голови ДФС України від 23.03.2016 № 238, згідно якого ОСОБА_1 підпорядковувалися, зокрема, департамент моніторингу доходів та обліково-звітних систем, департамент податків і зборів з юридичних осіб; наказу Голови ДФС України від 06.07.2015 № 1959-о Про зарахування радником Голови ДФС України на громадських засадах ОСОБА_3 ;
- протокол від 03.08.2020, складеного за результатом тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у кабінеті Міністрів України, з додатком у виді копії розпорядження від 31.01.2018 № 35-р Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови ДФС України;
- лист ДФС України від 10.08.2017, згідно якого у період з 05.05.2015 до 02.03.2017 радниками Голови ДФС України на громадських засадах були, у тому числі: ОСОБА_8, ОСОБА_3 ;
- лист Апарату Верховної Ради України від 08.11.2021 № 20/13-20212/343806, згідно якого ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3, та ОСОБА_10 були помічниками-консультантами народного депутата України ОСОБА_1 з грудня 2014 по 02.09.2015;
- витяги з ДРАЦСГ про шлюб та народження від 13.09.2022, згідно яких ОСОБА_1 уклав шлюб із ОСОБА_9, а ОСОБА_4 є батьком останньої;
- протокол огляду документів від 31.01.2022 - реєстраційної справи ТОВ «Розважівське агро-промислове підприємство», згідно якого: товариство зареєстроване 04.08.2009; 13.04.2011 компанія Altis Investment Management Ltd, директором та акціонером якої був ОСОБА_1, придбала частку у статутному капіталі товариства у розмірі 100 %; 08.08.2014 учасник товариства компанія RN Group Limited (в особі директора ОСОБА_1 ) надала дозвіл призначити директора ТОВ «Розважівське агро-промислове підприємство» (секретарем загальних зборів учасників товариства зазначено ОСОБА_10 ; 03.03.2017 подано відомості про те, що кінцевим бенефіціарним власником товариства є ОСОБА_3 ;
- протокол огляду від 09.09.2021 відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого встановлено, що, зокрема, у період з 01.07.2015 до 18.02.2016 ОСОБА_2 був кінцевим бенефіціарним власником таких суб`єктів господарювання: СТОВ імені Щорса, ТОВ «Невгодівське», ТОВ «Зернопром Агро», ТОВ «Елеватор Агро», ТОВ «Аграрний Холдинг «Авангард», ТОВ «Батуринське», СПОП «Березоволуцьке», ТОВ «Головеньківське Плюс», СТОВ імені Духова, ТОВ «Егрес-Агро», ТОВ «Європа Транс Лтд», ПАФ «Жуківська», ТОВ «Імперово Фудз», СТОВ «Калина», ДП ВАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат» «Івано-Франківські Ковбаси», ТОВ «АПФ «Левада», СТОВ «Промінь», ТОВ «СП «Пуків Агро», ТОВ «Райз-Полісся», ТОВ «Райз-Прикарпаття», ПАТ «Компанія Райз», ПрАТ «Райз-Максимко», ТОВ «Український Дистрибуційний Центр», ПОСП «Перемога», ТОВ «Спецагропроект», АТОВ «Свято Трипілля», ТОВ «Аграрна Перспектива», ТОВ «Агро-МВ», ТОВ «Раківщинське», ТОВ «Великофоснянське», ПАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат», ТОВ «Зорі Прикарпаття», ТОВ «Перше Травня Комбікормовий Завод», ТОВ «Агрофірма «Надія», ТОВ «Станіславська торгова компанія», ТОВ «Вікторія Агроекспо», ТОВ «Олімпекс Агро», ТОВ «Розтоцьке»;
- протокол огляду документів від 06.08.2020, складеного за результатом оглядуреєстраційної справи ТОВ «Станіславська торгова компанія», згідно якого 08.09.2010 ОСОБА_11 призначена на посаду директора товариства;
- протокол огляду документів від 16.10.2020, складеного за результатом оглядуреєстраційних справ, зокрема ТОВ «Європа Транс ЛТД» та ТОВ «Імперово Фудз», згідно якого встановлено, що з 03.03.2014 одним із засновників ТОВ «Європа Транс ЛТД» стало Ukrlandfarming PLC, засновником якого з часткою 94.99% станом на 28.02.2014 була компанія AVONEX LIMITED, а станом на 19.02.2013 директорами цієї компанії були ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 03.06.2015 кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Європа Транс ЛТД» зареєстровано ОСОБА_2 . Також встановлено, що ТОВ «Імперово Фудз» зареєстрована 02.03.2007, одним із учасників якого була компанія Avangardco Investments Public Limited, станом на 04.12.2008 акціонером якої був ОСОБА_2 ;
- лист Міністерства економіки України від 22.09.2022 № 2205-20/66327-05 про надання копій документів на запит детектива Національного бюро. Згідно із додатками до листа встановлено, що ОСОБА_15 займав посаду Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з 17.03.2020 по 18.05.2021; у період з 04.2013 по 10.2017 працював заступником генерального директора ТОВ «Райз-Максимко», а з 11.2017 по 03.2020 - заступником генерального директора ТОВ «Управлінське товариства «УЛФ»;
- протоколи огляду від 12.08.2021 та від 22.09.2021 інформації, яка міститься в АС «Податковий блок», а саме декларацій з ПДВ та заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад, грудень 2014 року, січень-березень, травень, червень, серпень-грудень 2015 року, подані підконтрольними ОСОБА_16 суб`єктами господарювання. Зокрема, встановлено, що у період з жовтня 2015 року по січень 2016 року значно збільшилася кількість суб`єктів господарювання, які подали заявки на відшкодування ПДВ та відповідно сума відшкодувань, так: за вересень 2015 року - 14 суб`єктів господарювання на загальну суму - 491784579грн, за жовтень 2015 року - 24 суб`єкта господарювання на суму 969635019грн, за листопад 2015 року - 21 суб`єкт господарювання на суму 838353431грн. Водночас, за період з грудня 2014 року по вересень 2015 року, про відшкодування ПДВ зверталося від 1 до 10 таких суб`єктів господарювання, загальна сума відшкодування за місяць не перевищувала 300 000 000 грн ;
- протоколи огляду документів від 22.09.2021, 08.07.2021, 23.06.2021, 17.05.2021, 05.08.2021, 04.08.2021, 19.10.2021, отриманих від Головних управлінь ДПС в Івано-Франківській області, в м. Києві, в Житомирській області, в Полтавській області, в Черкаській області, в Чернігівській області, а також Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків відомостей, у яких зафіксовані обставини відшкодування ПДВ щодо юридичних осіб, у тому числі підконтрольних ОСОБА_16, які перебувають на обліку у відповідних податкових органах, створення податковими органами областей документів на підставі ст. 200 Податкового кодексу України, Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках (затвердженого Наказом ДПА України від 03.02.2011 № 68/23) та Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (затвердженого Постановою КМУ від 17.01.2011 № 39), а також інформацію, отриману детективом Національного бюро на запит від Державної казначейської служби України щодо суб`єктів господарювання, яким здійснено відшкодування ПДВ у липні, серпні, грудні 2015 року та січні-березні 2016 року.
Відповідно до змісту цих протоколів встановлено факти, які можуть свідчити про надання переваги підконтрольним ОСОБА_2 суб`єктам господарювання шляхом першочергового їх включення до відомостей податкових органів областей, узагальнюючих інформацій ДФС України у порівнянні з іншими платниками.
Так, зокрема, встановлено, що на податковому обліку у ГУ ДПС у м. Києві перебували, зокрема, ТОВ «Агро-МВ», ТОВ «Зернопром Агро», які підконтрольні ОСОБА_16 .
Станом на 20.11.2015 ГУ ДПС у м. Києві повідомило ДФСУ про можливі обсяги відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які мають право на бюджетне відшкодування за податковими деклараціями, а саме: ТОВ «Спецвагон» на загальну суму 2 518 216 грн за деклараціями за липень-серпень, жовтень, грудень 2010 року. Ідентична інформація надана станом на 17.12.2015.
Встановлено, що на виконання листа ДФС України від 14.01.2016 про проведення детальної інвентаризації, листом від 18.01.2016 ГУ ДФС в м. Києві направило на адресу ДФС України інформацію про можливі обсяги відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які мають право на бюджетне відшкодування за податковими деклараціями, а саме: ТОВ «Спецвагон» на загальну суму 2 518 216 грн (декларації за липень-серпень, жовтень та грудень 2010 року), ТОВ «Агро-МВ» на загальну суму 13 117 660 грн та ТОВ «Зернопром Агро» на загальну суму 75 136 000 грн (декларації за листопад 2015 року), ТОВ «Агро-промислова компанія співдружність Україна» на загальну суму 1 247 294, 10 грн (декларації за листопад-грудень 2013 року та січень 2014 року). У подальшому ДФС України листом від 25.01.2016 на адресу ГУ ДФС в м. Києві направила узагальнені матеріали про можливі обсяги відшкодування ПДВ у січні 2016 року, до яких включено заявлені до бюджетного відшкодування суми, із перелічених суб`єктів господарювання, лише по підконтрольним ОСОБА_2 - ТОВ «Агро-МВ» та ТОВ «Зернопром Агро».
Встановлено, що на виконання листів ДФСУ від 03.02.2016 та від 02.03.2016 про проведення детальної інвентаризації, листами від 05.02.2016 та від 10.03.2016 ГУ ДФС в м. Києві направило на адресу ДФС України інформацію про можливі обсяги відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які мають право на бюджетне відшкодування за податковими деклараціями, а саме: ТОВ «Спецвагон» на загальну суму 2 518 216 грн (декларації за липень-серпень, жовтень та грудень 2010 року) та ТОВ «Агро-промислова компанія співдружність Україна» на загальну суму 1 247 294, 10 грн (декларації за листопад-грудень 2013 року та січень 2014 року).
Аналогічна ситуація мала місце із платниками податків, зареєстрованими в Полтавській області, де на податковому обліку перебували товариства підконтрольні ОСОБА_2, зокрема: СТОВ «Калина», СПОП «Березоволуцьке» та СТОВ «ім. Духова». Встановлено, що на виконання листів ДФСУ про проведення детальної інвентаризації, листами ГУ ДФС в Полтавській області направило на адресу ДФС України інформацію про можливі обсяги відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які мають право на бюджетне відшкодування за податковими деклараціями, до яких включено: у листі від 23.10.2015 - СТОВ «Калина», СПОП «Березоволуцьке» та СТОВ «ім. Духова» за серпень 2015 року, у листі від 19.11.2015 - СТОВ «Калина» та СПОП «Березоволуцьке» за вересень 2015 року, та СТОВ «ім. Духова» за серпень 2015 року; у листі від 17.12.2015 - СТОВ «Калина» та СПОП «Березоволуцьке» за жовтень 2015 року та СТОВ «ім. Духова» за вересень-жовтень 2015 року; у листі від 18.01.2016 - СТОВ «Калина» за жовтень-листопад 2015 року, СПОП «Березоволуцьке» та СТОВ «ім. Духова» за жовтень 2015 року; у листі від 05.02.2016 - СПОП «Березоволуцьке» за листопад 2015 року. У той же час, до цієї інформації кожного разу включалися і інші суб`єкти господарювання, серед яких ПрАТ «Дика орхідея, Україна» за деклараціями за лютий-серпень 2015, СТОВ «Агрофірма Куйбишево» за деклараціями за липень 2013 року, грудень 2014 року та січень 2015 року, яким ПДВ так і не було відшкодоване.
Також встановлено, що на податковому обліку у ГУ ДФС у Житомирській області перебували такі товариства підконтрольні ОСОБА_2 : ТОВ «Раківщинське», ТОВ «Райз-Полісся», ТОВ «Великофоснянське» та ТОВ «Новгодівське». Встановлено, що у період з січня по травень 2015 року перші три товариства подавали декларації про відшкодування ПДВ, однак за результатами перевірок отримували висновки про невідповідність платника податку критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування. Починаючи з травня 2015 року по лютий 2016 року всі чотири товариства подавали декларації про відшкодування ПДВ та отримували відшкодування.
У той же час, на виконання листа ДФСУ від 22.10.2015 про проведення детальної інвентаризації, листом від 23.10.2015 ГУ ДФС в Житомирській області направило на адресу ДФС України інформацію про можливі обсяги відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які мають право на бюджетне відшкодування, а саме: ТОВ «Раківщинське» та ТОВ «Великофоснянське» за листопад-грудень 2014 року, січень, серпень-вересень 2015 року, а ТОВ «Райз-Полісся» та ТОВ «Новгодівське» за серпень - вересень 2015 року, а також включено 46 інших суб`єктів господарювання, які перебувають у черзі на відшкодування ПДВ, зокрема, за травень-листопад 2009 року, січень 2010 року, січень 2011 року, жовтень 2013 року, березень-липень, жовтень 2014 року. Такі ж відомості про суб`єктів господарювання, які перебувають у черзі з 2009 по 2014 роки подавалися ГУ ДФС в Житомирській області на адресу ДФС України станом на 19.11.2015, 17.12.2015.
ГУ ДФС у Черкаській області направляло ДФС України інформацію про можливі обсяги відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які мають право на бюджетне відшкодування, за податковими деклараціями, до яких внесені відомості щодо ТОВ «Перше Травня Комбікормовий Завод» за вересень 2015 року на суму 29 600 786 грн та за жовтень 2015 - 27 833 333 грн, ТОВ «Черкасивторресурси» декларація за жовтень 2015 року на суму 1 135 264 грн, СТОВ «Пальміра» декларації за грудень 2014 року на суму 2 367 681, 14 грн та січень 2015 року - 1 572 965,00 грн. Однак, ДФС України направило до ГУ ДФС у Черкаській області узагальнену інформацію, до якої внесені відомості лише щодо підконтрольного ОСОБА_2 - ТОВ «Перше Травня Комбікормовий Завод».
Встановлено, що ГУ ДПС в Чернігівській області направляло ДФС України інформацію про можливі обсяги відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які мають право на бюджетне відшкодування, за податковим деклараціями, до яких внесені відомості щодо СТОВ «Промінь», ТОВ «Батуринське», ТОВ «Головеньківське Плюс», СПОП «Перемога», ТОВ «Егрес-Агро» - декларації за серпень 2015 року, ТОВ «Бахмач Агро» - декларації за грудень 2014 року та січень 2015 року, ТОВ ТД «Браво» - декларації за лютий 2010 року, березень 2015 року, ТОВ «Ніжин Агро» - декларація за грудень 2014 року, ТОВ «Елітна» - декларації за січень, березень, квітень, липень 2015 року, ТОВ «Ніжинський жирокомбінат» - декорації за лютий - серпень 2015 року, ТОВ «ТФ «Кабель Україна» - декларація за лютий 2015 року. Однак, ДФС України направило до ГУ ДФС у Чернігівській області узагальнену інформацію, до якої внесені відомості лише щодо підконтрольних ОСОБА_2 - ТОВ «Батуринське», ТОВ «Головеньківське Плюс», СПОП «Перемога»;
Згідно із протоколами в Івано-Франківській області на податковому обліку перебували товариства підконтрольні ОСОБА_2, зокрема: АТзОВ «Свято Трипілля», ТОВ «АПФ «Левада», ТОВ «СП «Пуків Агро», ТОВ «Райз Прикарпаття», ПАФ «Жуківська», ТОВ «Імперово Фудз», ТОВ «Аграрна Перспектива», відомості про яких ДФС України направляла на адресу ГУ ДФС в Івано-Франківській області щодо включення їх до бюджетного відшкодування ПДВ.
- протокол огляду документів від 16.08.2021 - листів щодо відшкодування ПДВ, що надійшли до ДКС України від ДФС України у період з 01.01.2015 до 03.03.2017, у тому числі за підписом в.о Голови ДФС ОСОБА_17 та Голови ДФС ОСОБА_1 .
Відповідно до цих листів з додатками у вигляді узагальнених інформацій щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ, за підписом в.о Голови ДФС ОСОБА_17, встановлено:
до узагальненої інформації № 16 (лист від 29.04.2015) внесені відомості про суми відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які перебувають на обліку:
Житомирська область - 38 платників, у тому числі 4 платника, підконтрольні ОСОБА_2, на суму 35 765 223, 52 грн;
Івано-Франківська область - 23 платника, у тому числі 1 платник, підконтрольний ОСОБА_2, на суму 17 309 922, 34 грн;
Полтавська область - 31 платник, у тому числі 3 платника, підконтрольні ОСОБА_2, на суму 40 007 250, 83 грн;
Черкаська область - 21 платник на суму 24 927 142, 59 грн;
Чернігівська область - 20 платників, у тому числі 1 платник, підконтрольний ОСОБА_2, на суму 10 712 821, 33 грн;
м. Київ - 98 платників, на суму - 322 320 036, 65 грн.
до узагальненої інформації № 17 (А) (лист від 29.04.2015) внесені відомості про суми відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які перебувають на обліку:
м. Київ - 2 платника на суму - 73 155 347, 00 грн.
до узагальненої інформації № 18 (лист від 30.04.2015) внесені відомості про суми відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які перебувають на обліку:
Житомирська область - 1 платник на суму 7 557 636, 00 грн;
Чернігівська область - 1 платник на суму 6 850 563, 32 грн;
м. Київ - 13 платників на суму - 104 698 488, 86 грн.
до узагальненої інформації № 19 (лист від 30.04.2015) внесені відомості про суми відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які перебувають на обліку:
м. Київ - 2 платника на суму - 177 308 622, 00 грн.
Відповідно до листів з додатками у вигляді узагальнених інформацій щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ, за підписом Голови ДФС ОСОБА_1, встановлено:
до узагальненої інформації № 36 (А) (лист від 11.08.2015) внесені відомості про суми відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які перебувають на обліку:
Житомирська область - 24 платника на суму 12 709 781, 88 грн;
Івано-Франківська область - 22 платника, у тому числі 4 платника, підконтрольних ОСОБА_2, на суму 195 235 763,00 грн, з яких на 4 платників підлягало відшкодуванню - 183 737 366, 00 грн;
Полтавська область - 15 платників на суму 8 955 290, 75 грн;
Черкаська область - 12 платників на суму 14 101 309, 00 грн;
Чернігівська область - 10 платників на суму 10 680 839, 00 грн;
м. Київ - 52 платника, у тому числі 1 платник, підконтрольний ОСОБА_2 на суму - 726 405 134, 16 грн, з яких цьому платнику підлягало відшкодуванню - 98 793 461, 16 грн;
до узагальненої інформації № 37 (лист від 27.08.2015) внесені відомості про суми відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які перебувають на обліку:
Житомирська область - 2 платника на суму 7 037 530, 00 грн;
Івано-Франківська область - 1 платник на суму 1 677 462, 00 грн;
Полтавська область - 2 платника на суму 3 290 005,00 грн;
Черкаська область - 1 платник на суму 1 238 290, 00 грн;
Чернігівська область - 1 платник, підконтрольний ОСОБА_2 на суму 1 407 347,00 грн;
м. Київ - 5 платників на суму 41 093 521,00 грн;
до узагальненої інформації № 39 (лист від 27.08.2015) внесені відомості про суми відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які перебувають на обліку:
Житомирська область - 1 платник на суму 1 947 452, 00 грн;
Івано-Франківська область - 7 платників, у тому числі 4 платника, підконтрольних ОСОБА_2, на суму 40 972 157, 47 грн, з яких цим 4 платникам підлягало відшкодуванню - 37 155 959, 47 грн;
Полтавська область - 9 платників, у тому числі 4 платника, підконтрольних ОСОБА_2, на суму 23 197 303,72 грн, з яких цим 4 платникам підлягало відшкодуванню - 13 031 277,77 грн;
Черкаська область - 2 платника на суму 5 673 118,00 грн;
Чернігівська область - 6 платників, у тому числі 5 платників, підконтрольних ОСОБА_2, на суму 34 890 463,09 грн, з яких цим 5 платникам підлягало відшкодуванню - 29 330 044, 09 грн;
м. Київ - 22 платника на суму - 354 846 068, 71 грн;
до узагальненої інформації № 41 (лист від 31.08.2015) внесені відомості про суми відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які перебувають на обліку:
Полтавська область - 2 платника на суму 4 622 863,00 грн;
м. Київ - 4 платника, у тому числі 1 платник, підконтрольний ОСОБА_2, на суму - 170 341 234, 92 грн, з яких цьому платнику підлягало відшкодуванню - 84 883 488,68 грн;
до узагальненої інформації № 41 (лист від 31.08.2015) внесені відомості про суми відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які перебувають на обліку, зокрема,
м. Київ - 2 платника, у тому числі 1 платник, підконтрольний ОСОБА_2, на суму - 107 255 455,00 грн, з яких цьому платнику підлягало відшкодуванню - 98 365 775,00 грн;
до узагальненої інформації № 65 (А) (лист від 15.12.2015) внесені відомості про суми відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які перебувають на обліку:
Житомирська область - 25 платника на суму 18 970 093,00 грн;
Івано-Франківська область - 28 платників, у тому числі 3 платника, підконтрольних ОСОБА_2, на суму 321 735 475,00 грн, з яких цим 3 платникам підлягало відшкодуванню - 235 132 003,00 грн;
Полтавська область - 21 платник на суму 9 045 622,00 грн;
Черкаська область - 11 платників на суму 12 813 193,27 грн;
Чернігівська область - 16 платників на суму 15 252 019,00 грн;
м. Київ - 60 платників на суму 986 484 176,45 грн;
до узагальненої інформації № 70 (лист від 29.12.2015) внесені відомості про суми відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які перебувають на обліку:
Житомирська область - 28 платників на суму 47 622 816,00 грн;
Івано-Франківська область - 21 платник, у тому числі 4 платника, підконтрольних ОСОБА_2, на суму 57 337 671,80 грн, з яких цим 4 платникам підлягало відшкодуванню - 43 886 400,00 грн;
Полтавська область - 15 платників на суму 31 825 274,59 грн;
Черкаська область - 4 платника на суму 4 740 493,03 грн;
Чернігівська область - 18 платників на суму 30 245 142, 42 грн;
м. Київ - 75 платників на суму 222 956 718,02 грн;
до узагальненої інформації № 71 (лист від 29.12.2015) внесені відомості про суми відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які перебувають на обліку:
Івано-Франківська область - 2 платника, у тому числі 1 платник, підконтрольний ОСОБА_2, на суму 30 944 956 грн, з яких цьому платнику підлягало відшкодуванню - 23 285 650, 00 грн;
Полтавська область - 4 платника, у тому числі 1 платник, підконтрольний ОСОБА_2, на суму 73 711 030,00 грн, з яких цьому платнику підлягало відшкодуванню - 37 221 297,00 грн;
Чернігівська область - 3 платника, підконтрольні ОСОБА_2 на суму 45 313 444,00 грн;
м. Київ - 6 платників, у тому числі 1 платник, підконтрольний ОСОБА_2, на суму 329 128 706,36 грн, з яких цьому платнику підлягало відшкодуванню - 81 016 750,00 грн;
до узагальненої інформації № 1 (А) (лист від 13.01.2016) внесені відомості про суми відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які перебувають на обліку:
Житомирська область - 22 платника на суму 19 382 066,00 грн;
Івано-Франківська область - 19 платників, у тому числі 4 платника, підконтрольних ОСОБА_2, на суму 249 265 605,00 грн, з яких цим 4 платникам підлягало відшкодуванню - 230 072 235,00 грн;
Полтавська область - 14 платників, у тому числі 1 платник, підконтрольний ОСОБА_2, на суму 116 359 442,00 грн, з яких цьому платнику підлягало відшкодуванню - 108 353 340,00 грн;
Черкаська область - 13 платників на суму 17 071 632,00 грн;
Чернігівська область - 17 платників на суму 15 678 692,00 грн;
м. Київ - 65 платників, у тому числі 1 платник, підконтрольний ОСОБА_2, на суму 1 051 841 604,33 грн, з яких цьому платнику підлягало відшкодуванню - 118 879 937,00 грн.
У додатках до протоколу огляду також надано листи від 06.05.2015 № 11157/5/99-99-15-01-01-16 та від 08.05.2015 № 111399/5/99-99-15-01-01-16, про відкликання узагальненої інформації № 16, 17(А), 18, 19 щодо платників податків, відомості про яких у подальшому не внесені до узагальненої інформації за травень, червень 2015 року. Водночас, до направлених вже ОСОБА_1 протягом травня 2015 узагальнених інформацій не включено відомості щодо 225 платників податків, які раніше включені до відкликаних ним узагальнених інформацій за квітень 2015. Також щодо 134 таких платників податків відповідні відомості не включені і до узагальнених інформацій, направлених ОСОБА_1 в червні 2015 року. У той же час до направлених в травні-червні 2015 року узагальнених інформацій включені відомості про окремих суб`єктів господарювання, які не включені до аналогічних узагальнених інформацій в квітні 2015 року;
- протокол огляду документів від 22.06.2021, вилучених у порядку тимчасового доступу до документів Державної податкової служби України, серед яких, зокрема, наявний лист в.о. директора Департаменту оподаткування юридичних осіб ДФС України ОСОБА_8 (колишнього помічника-консультанта народного депутата ОСОБА_1 ) від 22.10.2015 до Головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та МГУ ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників із вимогою провести детальну інвентаризацію підтверджених, у тому числі надісланих раніше, але не відшкодованих сум ПДВ в розрізі податкових декларацій з ПДВ, узагальнені обсяги надіслати до Департаменту; лист в.о. директора Департаменту оподаткування юридичних осіб ДФС України ОСОБА_8 від 29.12.2015 до Координаційно-моніторингового департаменту щодо погодження наданих на розгляд узагальнених інформацій щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ, сформовану за зверненнями головних управлінь ДСФ, та з проханням забезпечити надання до ДКСУ інформації згідно додатків, серед яких, є інформація щодо підконтрольних ОСОБА_2 суб`єктів господарювання; лист Голови ДФС ОСОБА_1 від 16.12.2015 до Головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та МГУ ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників із вимогою провести детальну інвентаризацію підтверджених, у тому числі надісланих раніше, але не відшкодованих сум ПДВ в розрізі податкових декларацій з ПДВ, узагальнені обсяги надіслати до Департаменту;
- листи, за підписом Голови ДФС ОСОБА_1, від 07.09.2015 № 2353/4/99-99-20-01-02-13 щодо збільшення суми ресурсу бюджетного відшкодування ПДВ на вересень 2015 року з відповідним зменшенням у листопаді-грудні 2015 року рівними частинами; від 25.12.2015 № 3459/4/99-99-20-01-02-13 з проханням підтвердити можливість додаткового відшкодування ПДВ у межах перевиконання індикативних показників понад індикативні показники, визначені Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік»;
- інформація про відшкодування ПДВ, згідно висновків сформованих територіальними органами ДПС, за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, та інформація щодо бюджетного відшкодування ПДВ окремими суб`єктам господарювання за період з 01.05.2015 по 01.06.2016, на користь підконтрольних ОСОБА_2 суб`єктів господарювання;
- протокол огляду від 06.09.2021 документів, що містять інформацію про перерахування у 2015-2016 роках товариствами ТОВ «Європа трас Лтд», ТОВ «Імперово Фудз», ТОВ «СП «Пуків Агро», ТОВ «Головеньківське Плюс», ТОВ «Спецагропроект», ТОВ «Аграрний Холдинг «Авангард», ТОВ «Елеватор Агро», ТОВ «Аграрна Перспектива», ТОВ «Агро-МВ», ТОВ «Зернопром Агро», ТОВ «Невгодівське», ПАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат», а також про джерела походження таких коштів. Зокрема, інформацію про перерахування цими підприємствами у день надходження коштів або наступного від Управлінь Казначейства на рахунки інших суб`єктів господарювання: ТОВ «Станіславська торгова компанія», ПНВК «Інтербізнес», ПАТ «Компанія Райз», ПрАТ «Райз Максимко» із призначенням платежу «Повернення ПФД», «Надання ПФД» або списання/поповнення іншого поточного рахунка товариства відкритого у відповідному банку, або перерахування коштів на купівлю валюти;
- протокол огляду речей і документів від 26.03.2020, а саме інформації про перерахування у 2015-2016 роках ПрАТ «Райз Максимко», ТОВ «Агрофірма Надія та ТзОВ «Розтоцьке» коштів на рахунок ПрАТ «Компанія «Райз», а також джерела походження таких коштів. Згідно якого протягом 01-23 лютого 2016 року на рахунок ПрАТ «Райз-Максимко» від АТзОВ «Свято Трипілля», ТОВ «Райз-Прикарпаття», ПАФ «Жуківська», ТзОВ «АПФ Левада», СТОВ «Промінь», СТОВ «Калина», СТОВ «ім. Духова», СТОВ «Березоволуцьке», ТОВ «Батуринське», ТОВ «Егрес-Агро» надійшли кошти з призначенням платежу «Повернення/Надання ПФД». Після чого частина отриманих коштів списана на рахунок ПАТ «Компанія Райз», ТОВ «Український дистрибуційний центр» та ТОВ «Агро МВ» з призначенням платежу «Надання ПФД». Надалі на рахунок ПрАТ «Райз-Максимко» надійшли кошти від ТОВ «Станіславська торгова компанія» з призначенням платежу «Повернення фінансової допомоги», які у подальшому перераховано на рахунок ПАТ «Компанія Райз» з призначенням платежу «надання ПФД». Надалі на рахунок ПрАТ «Райз-Максимко» надійшли кошти від ДП ВАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат «Івано-Франківські Ковбаси», після чого частина коштів перерахована на рахунок ПАТ «Компанія Райз» з призначенням платежу «Надання ПФД» та решта частини на рахунок ТОВ «Станіславська торгова компанія» з призначенням платежу «надання фінансової допомоги». Також на рахунок ПрАТ «Райз-Максимко» надійшли кошти від ТОВ «Райз Прикарпаття», ТзОВ «Зорі Прикарпаття», АТзОВ «Свято Трипілля», ТзОВ «Агропромислова фірма «Левада», СТОВ «Промінь», СТОВ «Раківщинське», ТОВ «Райз-Полісся», які у подальшому перераховані на рахунок ТОВ «Український дистрибуційний центр» та ТОВ «Агро МВ»; ТОВ «Станіславська торгова компанія» із призначенням платежу «Надання фінансової допомоги». Акумульовані на рахунку ПрАТ «Райз-Максимко», що надійшли від ТОВ «Вікторія-Агроекспо», ТОВ «Агрофірма «Олімпекс-агро», ТОВ «СТК», перераховані на рахунок ПАТ «Компанія Райз» із призначенням платежу «Надання ПФД». 25.01.2016 на рахунок ПрАТ «Райз-Максимко» надійшли кошти від ТОВ «Український дистрибуційний центр» з призначенням платежу «Надання поворотної фінансової допомоги», які у подальшому цього ж дня перераховані на рахунок ТОВ «Агрофірма «Надія», а останнє перерахувало кошти частинами на рахунок ПрАТ «Компанія «Райз». 24.09.2015 ТзОВ «Розтоцьке» перерахувало на користь ПрАТ «Компанія «Райз» кошти, попередньо отримані від ТОВ «Станіславська торгова компанія»;
- протокол огляду речей і документів від 03.02.2020, а саме інформації щодо банківського рахунку ПрАТ «Компанія «Райз» за період 2015-2016 роки, згідно якого останнє, зокрема, за період з 23.12.2015 до 26.02.2016 сплатило 8 639 476,22 доларів США на користь ULF TRADE AG на виконання договору № 10-04/15 від 10.04.2015, у тому числі з 09.02.2016 до 26.02.2016 - 5 665 382,49 доларів США;
- протокол огляду від 22.12.2021 - матеріалів, що надійшли від компетентних органів Швейцарської Конфедерації, зокрема: копії виписок по рахункам товариства Avonex Limited, згідно яких на рахунки цього товариства надходили кошти з рахунку ULF TRADE AG, у тому числі отримані останнім протягом січня-лютого 2016 року від ПрАТ «Компанія «Райз»; перерахування Avonex Limited коштів на рахунок компанії Ktonel Holdings Limited; копії виписок по рахункам товариства ULF TRADE AG, згідно яких останнє здійснювало платежі на рахунки компанії Ktonel Holdings Limited. Відповідно до отриманих матеріалів також встановлено, що кінцевим бенефіціарним власником компанії Avonex Limited та ULF TRADE AG є ОСОБА_2, уповноваженим підписантом Avonex Limited є ОСОБА_18, ULF TRADE AG - ОСОБА_19 . Також ULF TRADE AG уповноважило ОСОБА_18 на використання системи Direct Net;
- протокол огляду від 24.10.2018 документів, що надійшли від компетентних органів Латвійської Республіки, згідно яких протягом серпня, грудня 2015 року - початку 2016 року між компаніями Avonex Limited та Ktonel Holdings Limited укладалися договори купівлі-продажу пшениці урожаю 2016 року, між компаніями Newline Leader LTD, RN Group Limited, ULF TRADE AG та Ktonel Holdings Limited укладалися договори купівлі-продажу кукурудзи, пшениці. Істинними одержувачами вигоди компанії Ktonel Holdings Limited - є ОСОБА_20, ОСОБА_21, контактна особа - ОСОБА_22 ;
- протокол огляду документів від 01.02.2019, отриманих від компетентних органів Латвійської Республіки, згідно якого протягом січня, березня 2016 року відбувалося перерахування коштів між компаніями Lazer Plus Limited та Lamagan Ventures Limited, Avonex Limited у якості позики; протягом червня 2015 року, січня 2016 року між компаніями Ipson Holdings Limited та Lamagan Ventures Limited, Shellrock Sales INC. у якості позики; протягом вересня 2015 року між Shellrock Sales INC та Lamagan Ventures Limited. Представниками компанії Ipson Holdings Limited є ОСОБА_21, ОСОБА_23, останній також - довірена особа та істинний одержувач вигоди, контактна особа - ОСОБА_22 . Представниками та істинними одержувачами вигоди компанії Lazer Plus Limited є ОСОБА_21, ОСОБА_23 . Представником, довіреною особою, істинним одержувачем вигоди компанії Shellrock Sales INC є ОСОБА_24 . Фактичною адресою цих компаній є м. Київ;
- протокол огляду від 04.02.2022 інформації, отриманої від компетентних органів Швейцарської Конфедерації, а саме договорів позики, укладених між компаніями Shellrock Sales INC та Lazer Plus Limited від 21.10.2015, Ipson Holdings Limited від 02.06.2015, Lamagan Ventures Limited від 11.09.2015; між компаніями Ipson Holdings Limited та Lamagan Ventures Limited від 02.03.2016, Shellrock Sales INC від 02.06.2015, між компаніями Lazer Plus Limited та Lamagan Ventures Limited від 21.01.2016, 02.06.2016, Avonex Limited від 22.04.2016, 09.06.2016, 25.05.2016, 05.07.2016, 01.08.2016, Sandra Commerce LLP від 05.05.2015;
- протокол огляду від 29.12.2021 матеріалів, що надійшли від компетентних органів Швейцарської Конфедерації, згідно якого ОСОБА_1 до 21.10.2014 був кінцевим бенефіціарним власником компанії RN Group Limited, після чого, на підставі договору дарування 100% акцій подарував своєму брату ОСОБА_10 . Водночас, відповідно до Ідентифікуючого звіту від 18.02.2015, складеного банківською установою, у якій обслуговуються рахунки компанії RN Group Limited, у розділі «Джерело майна та історія клієнта» констатовано факт проведеної зустрічі працівником банку з ОСОБА_1 17.02.2015 у м. Києві з питань ведення бізнесу, а відповідно до протоколу комітету протидії відмиванню коштів від 24.02.2015, меморандуму від 19.02.2015 та огляду-меморандуму політично значущої особи за період з 09.03.2015-16.12.2016 від 16.12.2016, складених працівниками банку, клієнтом значиться ОСОБА_1, який у грудні 2016 року подарував свої активи своєму братові ОСОБА_25, після чого комплаєнс погодили мутацію. Разом з цим у період з 14.08.2015 до 15.10.2015 на рахунки RN Group Limited здійснювалися вхідні платежі, де в графі «text» зазначено коментар « НОМЕР_1 », тобто надходження здійснювалися із рахунків відкритих у Латвійській Республіці;
- протокол огляду документів від 30.10.2018, що надійшли від компетентних органів Британських Віргінських Островів, щодо реєстрації та діяльності товариства «RN Group Limited», щодо уповноважених осіб цього товариства, якими в різний час були ОСОБА_27 та ОСОБА_28 ;
- протокол огляду від 01.02.2019 інформації, наявної в мережі Інтернет, щодо діяльності компанії «Lamagan Ventures Limited». Зокрема, згідно із аудиторським висновком фінансової звітності «Lamagan Ventures Limited» ( Британські Віргінські Острови ) є учасником компанії і володіє 100% статутного капіталу ТОВ «Компанія з управління активами «Альтіс-Траст». У свою чергу власником та керівником ТОВ «Компанія з управління активами «Альтіс-Траст» є «Альтіс Девелопмент Лімітед (Altis Development Limited)» (Кіпр), бенефіціарним власником якого є ОСОБА_4 ;
- протокол огляду документів від 29.09.2022, отриманих від компетентних органів Британських Віргінських Островів, щодо реєстрації та діяльності товариства «Lamagan Ventures Limited» та «Newline Lider LTD», стосовно бенефіціарних власників цих товариств, якими значаться ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відповідно;
- протокол огляду документів від 13.01.2022, згідно якого протягом 2015-2016 року, тобто у період коли здійснювалося бюджетне відшкодування ПДВ, на рахунки товариств, контроль над якими здійснювався ОСОБА_2, відбувалося перерахування коштів з «Avonex Limited» та «ULF TRADE AG» (через рахунки компаній-транзитерів) на компанії-нерезиденти («RN Group Limited», «Lamagan Ventures Limited» та «Newline Lider LTD»); у січні-березні 2016 року на рахунки компаній-нерезидентів («RN Group Limited», «Lamagan Ventures Limited» та «Newline Lider LTD»);
- протоколи огляду від 17.11.2020 та 22.10.2021 відомостей, отриманих в порядку тимчасового доступу до документів провайдерів мобільного зв`язку, у яких зафіксовано телефонні з`єднання за період 2015-2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, ОСОБА_15, за номером телефону ОСОБА_3 здійснювалися з`єднання шляхом переадресації, у тому числі на номер телефону, який належить ОСОБА_29 ; між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_15 ;
- протоколи огляду речей від 11.05.2021 та 04.06.2021 - записника, вилученого під час обшуку за місцем роботи ОСОБА_3, під час огляду якого виявлено, що у ньому містяться записи про відвідування ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_15, а також записи стосовно ОСОБА_31 та ОСОБА_32 ;
- протокол про результати здійснення НСРД від 06.02.2019 стосовно ОСОБА_33, відповідно до якого останній консультував третіх осіб про механізм створення юридичних осіб, їх реєстрацію за межами України, відкриття рахунків та винаймання офісних приміщень; зафіксовано спілкування ОСОБА_33 із представником банку щодо наміру обготівкувати значні суми коштів, із ОСОБА_34, який звітував про співпрацю із ОСОБА_35 ( ОСОБА_36 );
- протокол про результати здійснення НСРД від 06.02.2019 стосовно ОСОБА_37, відповідно до якого остання працювала за дорученнями ОСОБА_33, проінформована про обставини перерахування коштів між підконтрольними йому суб`єктами господарювання, їх походження;
- протокол про результати здійснення НСРД від 16.04.2019 стосовно ОСОБА_38, відповідно до якого останній виконував вказівки свого керівника ( ОСОБА_29 ), значився директором у одній із компаній, відкритій ОСОБА_29 у Чехії, інформував останнього щодо викликів на допити до Національного бюро;
- протокол про результати здійснення НСРД від 30.11.2021 стосовно ОСОБА_10, а саме інформації знятої з додатку для передачі миттєвих повідомлень Telegram, відповідно до якого останній обговорював із ОСОБА_30 умови угоди стосовно компанії «Lamagan Ventures Limited», а також спілкувався з ОСОБА_4 та іншими особами щодо виконання доручень свого брата - ОСОБА_1 ;
- протокол про результати здійснення НСРД від 30.11.2021 стосовно ОСОБА_4, а саме інформації знятої з додатку для передачі миттєвих повідомлень Telegram, відповідно до якого останній узгоджував умови договорів стосовно компанії «Lamagan Ventures Limited» та надавав доручення для виконання ОСОБА_10 ;
- протокол про результати здійснення НСРД від 09.11.2021 стосовно ОСОБА_30, а саме інформації знятої з електронної пошти, відповідно до якого останній спілкувався з реєстраційними агентами стосовно діяльності компанії «Lamagan Ventures Limited», надсилав та отримував проєкти документів цієї компанії, а також отримував інформацію про перерахування коштів, які надходили на рахунки компанії «Lamagan» від «RN Group Limited», «Ipson» та «Shellrock Sales Inc»;
- протоколи огляду від 06.03.2019 та 12.03.2019 речей та документів, вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_37, за яким встановлено наявність аркушів із рукописними написами з прізвищами « ОСОБА_39 » та сумами коштів, а також проєкти контрактів з компанією «Ipson Holding Limited»;
- протокол огляду від 06.07.2020 образу телефону ОСОБА_11, вилученого під час обшуку від 11.11.2019, за яким встановлено обставини спілкування ОСОБА_2 з ОСОБА_3 та ОСОБА_1, а також довірених осіб ОСОБА_2, в тому числі із керівниками ГУ ДПС в областях та працівниками ДПС стосовно обставин відшкодування ПДВ та включення до узагальненої інформації відповідних відомостей щодо товариств про відшкодування ПДВ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_40 від 03.11.2021, який повідомив, що під час роботи на посаді заступника Голови ДФС у 2015 році йому стали відомі факти зловживань ОСОБА_1 під час відшкодування ПДВ підконтрольним ОСОБА_2 суб`єктам господарювання Незаконність відшкодування полягала у неправомірному формуванні податкового кредиту шляхом надання документів щодо операцій, які фактично не відбувалися. За своєчасне і швидке відшкодування ПДВ платники мали надати неправомірну вигоду у розмірі від 8% до 22 %, залежно від правомірності задекларованого податкового кредиту та його підтвердження;
- протоколи допиту свідка ОСОБА_37 від 14.03.2019 та від 25.03.2019, яка повідомила, що вона протягом 2015-2016 років виконувала обов`язки секретаря та помічника ОСОБА_29, який мав ряд компаній, зареєстрованих за кордоном, («Ktonel Holdings Limited», «Ipson Holdings Limited», «Shellrock Sales Inc» та ін.) і рахунки, у тому числі в Латвійському банку «Regional Investment Bank»; ОСОБА_37, на прохання останнього, забезпечувала здійснення фінансових операцій в системі клієнт-Банк, а також готувала за дорученням ОСОБА_29 шаблонні договори для компаній «Ktonel Holdings Limited», «Ipson Holdings Limited», «Lazer Plus Limited», «Shellrock Sales Inc»;
- протокол допиту свідка ОСОБА_38 від 26.03.2019, який повідомив, що він працював водієм ОСОБА_29 протягом 2015-2019 років, відношення до діяльності компанії «Shellrock Sales Inc» та управління банківськими рахунками цієї компанії не має, проте інколи ОСОБА_29 давав йому для підпису документи, в тому числі іноземною мовою, які він не читав, пояснюючи про необхідність їх підписання як довіреною особою;
- протокол допиту свідка ОСОБА_41 від 03.12.2018, який повідомив, що він не має відношення до діяльності компаній «Ktonel Holdings Limited» та «Lazer Plus Limited» і йому вперше, саме під час допиту, стало відомо, що він є представником, директором та бенефіціарним власником цих товариств, зареєстрованих за кордоном;
- протокол допиту свідка ОСОБА_42 від 26.03.2019, який повідомив, що знає ОСОБА_29 давно і під час зустрічі у м. Київ приблизно у 2009 році ОСОБА_29 йому пояснив, що може надавати послуги з реєстрації компаній за кордоном і відкриття рахунків в банках за межами України; приблизно у 2012 році ОСОБА_29 допомагав і оформлював договори купівлі-продажу товарів медичного призначення за кордоном від імені компаній-нерезидентів підконтрольних йому - «Ktonel Holdings Limited», «Ipson Holdings Limited», «Lazer Plus Limited». Всі питання стосовно перерахування коштів вирішувалися або з ОСОБА_29, або із ОСОБА_37 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_43 від 03.08.2020, яка повідомила, що працювала на посаді начальника ГУ ДФС у Івано-Франківській області протягом 2015-2016 років. Представником компаній, бенефіціарним власником яких був ОСОБА_2 та які перебували на обліку в ГУ ДФС, була ОСОБА_11 . Стосовно відшкодування ПДВ підприємствам, які перебували на обліку, повідомила, що обласний апарат зводив інформацію та направляв її на Київ (де інформація перевірялася) і після того як інформація надходила з Києва виписувалися висновки в казначейство кожного району, де на обліку знаходився платник для відшкодування ПДВ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_44 від 28.12.2020, яка повідомила, що працювала у Куликівському відділенні Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області і пам`ятає про відшкодування ПДВ ТОВ «Егрес Агро», яке тісно співпрацювало з ТОВ «Сіверське». Ці підприємства орендували один в одного техніку, купували худобу, ймовірно лише на папері, бо вказані операції були сумнівними. Також повідомила, що особлива увагу з питань відшкодування ПДВ приділялася по ТОВ «Егрес Агро»;
- протокол допиту свідка ОСОБА_45 від 11.11.2021, яка повідомила, що працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ «Мілвуд» протягом 2015-2016 років і протягом цього періоду підприємство систематично отримувало відшкодування ПДВ. Також у товариства протягом 2015-2016 років виникали затримки у зв`язку з відшкодуванням ПДВ. Зокрема, траплялися ситуації, коли податкові органи визначали, що товариство не підпадало під критерії автоматичного відшкодування ПДВ, хоча насправді - підпадало. Після звернень із листами щодо надання пояснень з яких саме підстав, місцеві податкові органи змінювали свою позицію, та визначали ТОВ «Мілвуд» як таке, що відповідає критеріям автоматичного бюджетного відшкодування. Проте також повідомляли, що є певні зауваження з головного офісу ДФС в м. Києві, у зв`язку з чим потрібно було проводити додаткові перевірки. В окремих випадках заявлені товариством суми бюджетного відшкодування відшкодовувалися лише після того, як вони зверталися до суду;
- протокол допиту свідка ОСОБА_46 від 16.12.2021, який повідомив, що протягом 2009-2020 років працював на посаді директора ТОВ «Вівад 09» і протягом 2015-2016 років відбувалися затримки із відшкодуванням ПДВ, у зв`язку із відсутністю узагальненої інформації від ДФС України в органах казначейства; товариство зверталося до суду про протиправну бездіяльність, у тому числі ДФС, щодо ненадання узагальненої інформації про суми відшкодування ПДВ товариству та стягнення пені з Держбюджету за несвоєчасне відшкодування ПДВ і позовні вимоги товариства задоволені (судом першої інстанції та підтримані в апеляційному та касаційному порядку);
- протокол допиту свідка ОСОБА_47 від 23.09.2021, яка повідомила, що працює на посаді головного бухгалтера ТОВ «Агро Імекс» з липня 2011 року. В 2015 році товариство отримувало відшкодування ПДВ за деклараціями січень-червень 2015 року лише в кінці 2015 року, хоча подавали декларації вчасно - помісячно; через це товариство скаржилося до керівництва ДКСУ, ДФС та Прем`єр-Міністра України. Щодо затримок у відшкодуванні ПДВ керівництво ДФС повідомило, що «здійснюються процедури для проведення перевірок достовірності бюджетного нарахування з ПДВ». Однак, перевірки вже проведені місцевими органами ДФС і порушень не виявлено. Лише після скарг до Ради бізнес-омбудсмена ситуація з відшкодуванням ПДВ їх товариству трохи виправилася;
- протокол допиту свідка ОСОБА_48 від 23.12.2021, який повідомив, що з 2007 року працює на різних посадах у КП «Львівтеплоенерго». Підприємство мало право отримати відшкодування ПДВ за деклараціями вересень-жовтень 2015 року у розмірі понад 3 млн грн, однак, через затримку фактично отримало вказане відшкодування лише 27.05.2016. Причинами затримок у відшкодування ПДВ стала відсутність узагальненої інформація у органах ДКСУ від ДФС (згідно офіційних відповідей податкових органів на листи). Лише після подання позову до суду 27.05.2016 відшкодовано ПДВ за деклараціями вересень-жовтень 2015 року, і за відповідним рішенням з суду товариству сплачено пеню з Державного бюджету у розмірі понад 140 тис грн та судові витрати за несвоєчасне відшкодування ПДВ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_49 від 12.10.2021, яка повідомила, що працює з 1992 року на посаді директора ТОВ «Джі-Ен-Ел». У зв`язку із здійсненням експортних операцій товариство мало право та отримання відшкодування ПДВ у 2015-2016 роках, проте таке відшкодування відбувалося із затримками, які виникали через відсутність узагальненої інформації від ДФС України. Так, станом на кінець 2015 року товариство не отримало відшкодування ПДВ за деклараціями квітень, травень, липень та вересень 2015 року, хоча вчасно подало декларації (щомісячно) і протягом 1-2 місяців з дати подання декларацій проведені податкові перевірки достовірності нарахування від`ємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ, за результатами яких не виявлено порушень норм законодавства. З метою порушення відновлених прав, товариство вимушене скаржитися та звертатися до суду з позовами. Касаційним адміністративним судом підтверджено рішення судів попередніх інстанцій та зобов`язано виплатити з Держбюджету понад 400 тис грн за затримку у відшкодуванні ПДВ. Крім того, свідку на мобільний телефон дзвонили декілька разів протягом 2015 року сторонні особи які пропонували домовитися про «прискорення» відшкодування ПДВ підприємству за грошову винагороду;
- протокол допиту свідка ОСОБА_50 від 15.10.2021, який повідомив, що з 2012 року працює на посаді члена наглядової ради ПрАТ «ТД «Гідросила». Товариство завжди отримувало відшкодування ПДВ у зв`язку із здійсненням експортних операцій (близько 80 відсотків продукції реалізовується за кордон). Однак, починаючи з середини 2015 року товариство не отримувало відшкодування ПДВ (в цей час змінилося керівництво ДФС України) і точні причини свідку не відомо. У середині 2015 року йому на мобільний телефон зателефонував невідомий чоловік та попросив про зустріч по важливому питанню, під час зустрічі, цей невідомий чоловік повідомив, що ситуація із відшкодуванням ПДВ змінилася і потрібно «платити» 35 відсотків від суми відшкодування ПДВ. Також він повідомив, що не обов`язково готівковими коштами, а можна перерахувати кошти на «офшорний рахунок». Чоловік відповів свідку, що платять всі, навіть народні депутати. Після відмови свідка платити, компанії, де він є власником, перестали отримувати відшкодування ПДВ;
- протокол огляду документів від 23.02.2022, наданих в ході допиту свідками - представниками товариств реального сектору економіки та комунальних підприємств, які мали затримки у відшкодуванні ПДВ протягом 2015-2016 років і скаржилися у податкові органи, Раду бізнес-омбудсмена та суди. Зокрема: постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.10.2015 у справі № П/811/2431/15, Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 у справі № 825/277/16, Черкаського окружного адміністративного суду від 11.05.2016 у справі № 823/148/16, відповідно до яких під час вирішення заявлених позивачами вимог про бездіяльність місцевих ОДПІ щодо ненадання висновку про відшкодування відповідної суми ПДВ до органів казначейства, суди керувалися положеннями ст. 200 ПК України, Порядку № 39;
- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 05.10.2021, які перебувають у володінні Ради бізнес-омбудсмена та стосуються обставин розгляду скарг платників; листи ГУ ДФС у Запорізькій області від 17.09.2015, 06.10.2015, 22.10.2015 у яких, у тому числі зазначається, що після отримання узагальнюючої інформації щодо обсягів бюджетного відшкодування ПДВ по платниках, які мають право на бюджетне відшкодування ПДВ коштами, територіальні органи ДПІ надають висновок про суми бюджетного відшкодування ПДВ до УДКСУ; та інші матеріали.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточну кваліфікацію дій ОСОБА_1, на думку слідчого судді дослідження цих документів свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, що об`єктивно пов`язують та підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_1 міг вчинити вказане кримінальне правопорушення за викладеними у повідомленні про підозру обставинами.
Тобто, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Посилання сторони захисту на те, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, оскільки такі дії є наслідком виконання ним посадових обов`язків Голови ДФС України та здійснені у встановленому порядку, а перерахування коштів між суб`єктами господарювання та юридичними особами - нерезидентами є здійсненням незабороненої господарської діяльності, слідчим суддею відхиляються. Так, специфіка та характер корупційного злочину, передбаченого ст. 368 КК України, передбачає, зокрема, одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. Однак, злочином може вважатись лише те діяння, яке підпадає під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність, а наявні у матеріалах справи докази, надані стороною обвинувачення, у своїй сукупності дають підстави вважати, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні дій, які можна кваліфікувати за зазначеною статтею Кримінального кодексу України. Той факт, що відшкодування ПДВ підконтрольним ОСОБА_2 суб`єктам господарювання здійснено з дотриманням процедури, визначеної податковим законодавством, але завдяки імовірного сприяння голови ДФС України ОСОБА_1 шляхом використання наданих йому повноважень, становища чи пов`язаних з ним можливостей щодо встановлення пріоритету відшкодування ПДВ, може свідчити про вчинення підозрюваним протиправних дій. При цьому, способи одержання неправомірної вигоди можуть бути різними, у тому числі у завуальованій формі, коли факт одержання неправомірної вигоди здійснюється, зокрема, шляхом укладання та/чи виконання відповідного договору з підприємством, яке контролює близька особа підозрюваного, що виглядає як цілком законна операція. Такі обставини перевіряються саме під час досудового розслідування і наразі є достатні підстави дійти висновку про можливість вчинення злочину за описаних у повідомленні про підозру обставин.
Відомості, наведені у листі ПрАТ «Компанія «Райз» від 25.10.2022 щодо укладення зовнішньо-економічних контрактів від 05.03.2015 та від 10.04.2015 з компанією ULF TRADE AG на поставку ПММ, не враховуються слідчим суддею при постановленні рішення, оскільки наявні підстави вважати, що це товариство може бути заінтересованим в результатах кримінального провадження, а сам лист не є належним доказом тих обставин, які у ньому викладені.
Слідчий суддя також вважає безпідставними доводи захисника ОСОБА_57 про те, що відшкодування ПДВ здійснювалося не за рахунок бюджетних коштів, а за рахунок коштів, розміщених на електронних рахунках суб`єктів господарювання, з огляду на положення статті 200 ПК України, якою врегульовано порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків. Зокрема, відповідно до п. 200.17 цієї статті (у редакції, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення) джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок.
Всі інші доводи сторони захисту про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри зводяться до оцінки наданих до клопотання доказів щодо їх належності та достатності.
Разом з цим, враховуючи норми ч. 4 ст. 87, ч. 2 ст. 89, ст. 94 КПК України, визнання недопустимими доказів слідчим суддею на стадії досудового розслідування можливе лише у випадках, коли: такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини та їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження, тобто висновок про недопустимість відповідного доказу має бути категоричним навіть із врахуванням стадії досудового розслідування.
Дослідивши зміст повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 17.10.2022, слідчий суддя дійшов висновку, що він відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, щодо змісту письмового повідомлення про підозру, визначеного ст. 277 КПК України, у ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Звертаю увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів. Однак, сторона захисту жодного доказу на спростування обґрунтованості підозри не надала.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що надані прокурором докази доводять обставини, які свідчать про ймовірне сприяння ОСОБА_1, як Голови ДФС України, у здійсненні бюджетного відшкодування ПДВ підконтрольним ОСОБА_2 суб`єктам господарювання, в обмін на отримання від нього неправомірної вигоди, шляхом перерахування коштів на рахунки компаній - нерезидентів, контроль над діяльністю яких здійснював ОСОБА_1, його радник - ОСОБА_3 та батько його дружини - ОСОБА_4 .
Щодо зауважень, висловлених стороною захисту з приводу доданих до клопотання протоколів допиту свідків, слід зазначити, що на цій стадії досудового розслідування слідчий суддя не оцінює показання свідків на предмет достовірності.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує детектив у клопотанні.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 детектив послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому він підозрюються.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке класифікується, як особливо тяжкий злочини та відноситься до корупційних, що позбавляє застосувати норми ст. 69, 75 КК України.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Водночас, окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_1, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а також його досвід перетину державного кордону України, про що свідчать відомості, наявні в системі ДПС України «Аркан».
Разом з цим, дружина та троє неповнолітніх дітей ОСОБА_1 19.02.2022 виїхали з України, де перебувають і наразі, що свідчить про відсутність стійких соціальних зав`язків підозрюваного із місцем проживання у м. Києві та відсутність будь-яких обмежень у перетині державного кордону у період воєнного стану. Зокрема, у період з 19.04.2022 по 19.09.2022 ОСОБА_1 п`ять разів виїздив за межі України.
Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 31.05.2021, у тому числі документів, поданих ОСОБА_1 до конкурсної комісії як кандидата на посаду Голови ДФС України, встановлено, що останній у період 2002-2003 роки навчався в одному із лондонських університетів, що свідчить про наявність у нього досвіду проживання за кордоном.
Також слідчий суддя враховує, що на час розгляду цього клопотання ОСОБА_1 має статус обвинуваченого в кримінальному провадженні № 52017000000000218 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, у якому розгляд справи по суті не завершено та в межах якого застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у виді застави 31 млн грн. Водночас, матеріали справи містять відомості про те, що . 05.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до Держави Ізраїль з проханням отримання візи репатріанта, в якій зазначив усіх членів своєї родини - дружину та трьох малолітніх дітей, що, на переконання слідчого судді, може свідчити про реальний характер намірів підозрюваного залишити територію України.
Поряд з цим слідчий суддя враховує наявні у матеріалах клопотання відомості щодо майнового стану підозрюваного та його родини, який дає можливість проживати за межами території України.
Не залишається поза увагою слідчого судді те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також вимоги ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.
Прокурор у судовому засіданні та детектив у клопотанні наявність цього ризику обґрунтовували, у тому числі отриманою під час тимчасового доступу в Кабінеті Міністрів України інформацією, згідно якої ОСОБА_1 з 2012 року має британське громадянство, що, у свою чергу, стало підставою для припинення державної служби та звільнення останнього з посади Голови ДФС України. Інших доказів, які б підтверджували цю обставину матеріали справи не містять.
На спростування факту наявності у ОСОБА_1 паспорту громадянина Великої Британії сторона захисту надала копії судових рішень за позовом ОСОБА_1 про поновлення на посаді Голови ДФС України. За змістом судових рішень підставою для скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 стало, зокрема, те, що лист Посольства Великої Британії в Україні від 11.04.2017, у якому міститься інформація про набуття ОСОБА_1 громадянства Великої Британії, не містить достатньої інформації для встановлення цього факту. У листі Посольства Великої Британії в Україні не розкривається розуміння наведеного у ньому вислову «Британський паспорт з відповідним статусом», що позбавило суд не лише можливості встановити факт набуття ОСОБА_1 громадянства Великої Британії, оскільки таке формулювання не виключає ймовірність наявності у нього такого паспорту, виданого за змістом листа ще у 2012 році, статусу недійсного, а й підтвердити, що наведена у такому листі інформація, може свідчити про набуття ОСОБА_1 громадянства Великої Британії.
Тобто, наданими судовими рішеннями не встановлено факт відсутності чи наявності у ОСОБА_1 паспорту громадянина Великої Британії, тому слідчий суддя не враховує їх під час встановлення наявності відповідного ризику.
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків.
При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.
Також слідчий суддя враховує ту обставину, що під час досудового розслідування, а саме проведення негласних слідчих розшукових дій стосовно ОСОБА_10 встановлено, що після виклику свідка ОСОБА_51 до прокурора, свідок зв`язувався з підозрюваним ОСОБА_1 через його брата, а також повідомляв про питання, які були поставлені свідку прокурором.
Також, під час досудового розслідування допитано чинних та колишніх працівників податкових органів, які працювали у підпорядкуванні ОСОБА_1, коли останній займав посаду у ДФС України, а також які є близькими родичами та друзями підозрюваного.
Зокрема, під час досудового розслідування, а саме проведення негласних слідчих розшукових дій стосовно ОСОБА_4 встановлено, що ОСОБА_1 пересилав йому файл, який містить тексти показань ОСОБА_9, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене, а також обізнаність підозрюваного з вже наданими свідками показаннями, слідчий суддя вважає, що існує ризик незаконного впливу на свідків.
Слідчий суддя вважає доведеним існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Так, встановлені досудовим розслідуванням обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення свідчать про високий рівень підготовки до вчинення інкримінованих дій, що підтверджує схильність та здатність підозрюваного приховувати та маскувати свої ймовірні протиправні дії всіма доступними йому силами та засобами. Зокрема, до отримання коштів на рахунки компаній « RN Group Limited », «Lamagan Ventures Limited», «Newline Leader Ltd», підозрюваний за пособництва ОСОБА_3, залучили п`ять компанії нерезидентів - «Ktonel Holdings Limited», «Ipson Holdings Limited», «Lazer Plus Limited», «Shellrock Sales Inc.» та «Sanda Commerce LLP», номінальні директори яких фактичного відношення до їх діяльності не мали.
Доводи прокурора про те, що підозрюваний ОСОБА_1 особисто та через інших осіб має стійкі ділові та дружні зв`язки з народними депутатами України, з представниками правоохоронних органів, органів державної влади, що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом погроз, тиску на учасників, сторін кримінального провадження не є вочевидь необґрунтованими.
Так, за результатом огляду інформації з телефону представника ОСОБА_2 - ОСОБА_11, встановлено факт спілкування із ОСОБА_52, який на даний час займає посаду Директора Бюро економічної безпеки України, під час якого останній консультував ОСОБА_11 щодо проведення слідчих дій, допомагав врегулювати питання пов`язані із ними. Також під час спілкування ОСОБА_11 із ОСОБА_43, начальником ГУ ДПС в Івано-Франківській області, остання пересилала фотокопії запитів Національного бюро у цьому кримінальному провадженні про надання завірених копій документів щодо відшкодування ПДВ у 2015-2016 роках, після чого вони обговорювали подальші дії щодо надання відповіді на запит. (т. 7 а.с. 177-189,230-239)
Також, у березні 2020 року мала місце спроба змінити підслідність у кримінальному провадженні № 52017000000000717 за ініціативи Голови СБУ через Генерального прокурора, у зв`язку з неефективністю досудового розслідування детективами Національного бюро.
Крім того, після направлення під час досудового розслідування запиту про міжнародну правову допомогу у вказаному кримінальному провадженні до компетентних органів Швейцарської Конфедерації та початку його виконання, особа, які є підозрюваним у цьому кримінальному провадженні, здійснював спроби ініціювати на території вказаної країни досудове розслідування відносно детектива, який склав такий запит, а також щодо прокурора, який його погодив.
Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо наявності ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Водночас, з урахуванням критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику, на які наявне посилання вище, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини, на які орган досудового розслідування посилається в обґрунтування наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, у зв`язку із чим цей ризик не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження і забезпеченням належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Враховуючи характеристику кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти цим ризикам.
Посилання сторони захисту на сумлінне та добросовісне виконання ОСОБА_1 покладених обов`язків у межах кримінального провадження № 52017000000000218 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, яке перебуває на розгляді у Вищому антикорупційному суді, не спростовує доводів сторони обвинувачення щодо необхідності застосування запобіжного заходу, який достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та забезпечить його належну процесуальну поведінку саме у цьому кримінальному провадженні.
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
Враховуючи норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, яким внесено зміни в ч. 5 ст. 182 КПК України, ч. 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, слідчий суддя при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, застосовує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1 січня поточного року, тобто - 2481 грн.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.
Встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину. Слідчий суддя вважає, що виключність випадку обумовлюється: обставинами вчинення кримінального правопорушення, які на цей час відповідають стандарту доведення «обґрунтована підозра»; розміром одержаної неправомірної вигоди; вагомість встановлених ризиків. Тому, слідчий суддя вважає, що при визначенні розміру застави ОСОБА_1 наявні підстави вийти за межі максимально встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України розміру застави.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує такі відомості щодо майнового стану підозрюваного.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 на праві власності належать земельні ділянки: площею 395 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 ; площею 33 300 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 ; площею 10 750 кв.м за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Количівка; площею 5900 кв.м за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Количівка.
Дружині підозрюваного ОСОБА_1 - ОСОБА_9 на праві власності належать:
земельні ділянки: на праві спільної часткової власності (1/2) площею 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_4 ; на праві спільної часткової власності (1/3) площею 0,045 га для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 ; на праві приватної власності площею 0,045 га для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 ; на праві спільної часткової власності (1/3) площею 0,225 га для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 ; на праві спільної часткової власності (1/2) площею 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_4 ; на праві спільної часткової власності (1/4) площею 0,045 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_5 ;
житлові будинки: на праві спільної часткової власності (1/3) площею 753,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_5 ; на праві спільної часткової власності (1/40) садовий будинок площею 199,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6 ; площею 414,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_7, загальною вартістю 1 705 473,00 грн; на праві спільної часткової власності (1/2) житловий будинок площею 909,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 ;
квартири: на праві спільної часткової власності (1/15) площею 66 кв.м за адресою: АДРЕСА_8, загальною вартістю 105 930,00 грн; на праві спільної часткової власності (1/10) площею 86,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_9, загальною вартістю 142 437, 00 грн; на праві спільної часткової власності (1/10) площею 79,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_10, загальною вартістю 182 243,00 грн; площею 157,30 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ;
машиномісце площею 17,80 кв.м за адресою: АДРЕСА_11 ;
Також ОСОБА_1 є власником транспортного засобу - автомобіля марки та моделі «Toyota Camry», 2008 року випуску, а ОСОБА_9 - автомобілів марки та моделі «Land Rover Range Rover», 2013 року випуску, та «Toyota Land Cruiser Prado 150», 2014 року випуску; мотоциклу марки та моделі «Harley-Davidson FLSTFB», 2014 року випуску.
Крім того, відповідно до поданої ОСОБА_1 щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік, встановлено, що останній задекларував наявність у нього цінного рухомого майна у кількості 5 одиниць, у його дружини ОСОБА_9 - 33 одиниці, творів мистецтва та антикварний виробів - 22 одиниці.
Також ОСОБА_1 задекларовано грошові активи: 40 000 доларів США, 450 000 грн, а також на банківському рахунку 297 730 доларів США, 110 157 грн, 20 584 грн; а у розпорядженні його дружини ОСОБА_9 готівкові коштів - 90 000 доларів США, 33 350 000 грн, а також на банківському рахунку 1 457 450 грн.
При визначенні розміру застави слідчий суддя також враховує обставини вчинення злочину, які орган досудового розслідування вважає встановленими, а саме: що злочин вчинено ОСОБА_1 за попередньою змовою групи осіб; окрім ОСОБА_1 підозрюваними за ч. 4 ст. 368 КК України є ОСОБА_3 ; те, що неправомірна вигода надходила на як на рахунки компанії «RN Group Limited», яка до грудня 2016 року була під керуванням ОСОБА_1, компанії «Lamagan Ventures Limited», яка підконтрольна його близькій особі, так і на рахунки компанії ОСОБА_3 - «Newline Leader Ltd».
Тому, враховуючи ймовірний розмір отриманої від ОСОБА_2 за пособництва ОСОБА_3 неправомірної вигоди, майновий стан підозрюваного, членів його родини, опосередковану пов`язаність із юридичними особами, які заволоділи майном внаслідок злочину, який розслідується в цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі 210 885 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 523 205 685 грн. Саме такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного, на думку слідчого судді, розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами цього кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, у разі внесення застави наявні підстави покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення, а саме: прибувати за кожною вимогою до детективів, прокурорів, слідчого судді та суду; не відлучатися із міста Києва без дозволу детективів, прокурорів та суду; повідомляти детектива, прокурора про зміну місця свого проживання; утримуватись від спілкування з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_15 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 219 КПК України, визначити строк дії ухвали про тримання під вартою та обов`язків, покладених на підозрюваного, у разі внесення застави, до 17.12.2022, що відповідає вимогам ч. 7 ст. 194, ч. 1 ст. 197 КПК України.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою належить задовольнити частково.
Керуючись ст. 2, 7, 9, 177, 178, 182, 183, 193-197, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити клопотання частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначити до 17 грудня 2022 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу у розмірі 210885 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 523 205 685 (п`ятсот двадцять три мільйони двісті п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_2 .
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатися із міста Києва без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні та суду;
- повідомляти детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання;
- утримуватись від спілкування з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_15 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначити до 17 грудня 2022 року.
Відмовити у задоволенні іншої частини клопотання.
Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25.10.2017.
Копію ухвали вручити підозрюваному, захисникам, прокурору негайно після її оголошення для відома та направити керівнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Доручити виконання ухвали батальйону конвойної служби ГУНП в м. Києві та керівнику ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_53