- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Чорненька Д.С.
Справа №991/4836/22
Провадження №11-сс/991/349/22
Суддя 1 інст. ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2022 року м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
представника власника майна адвоката ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
власник майна ОСОБА_8 не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 жовтня 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000097 від 11 травня 2022 року,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 жовтня 2022 року клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000097 від 11 травня 2022 року задоволено та накладено арешт на мобільний телефон Apple iPhone, imei - НОМЕР_1 ; мобільний телефон Apple iPhone, модель A1779, чорного кольору, imei - НОМЕР_2 ; мобільний телефон Apple iPhone, imei - НОМЕР_3 ; мобільний телефон Apple iPhone, модель A1688, imei - НОМЕР_4 ; флеш-накопичувач SanDisk сірого кольору обсягом 128 гігабайт; ноутбук MacBook Air, model A1466, серійний номер CO2DV3WDMD6P, сірого кольору, які вилучено 19 жовтня 2022 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 . Судове рішення мотивоване тим, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, є речовим доказом, має суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, є необхідність у проведенні експертного дослідження.
27 жовтня 2022 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_8 - ОСОБА_6 та 03 листопада 2022 року доповнення до неї, в яких він просив ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно та скасувати арешт тимчасово вилученого у ОСОБА_8 майна. Ухвалою слідчого судді не було прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення майна, яке належить ОСОБА_8, а тому воно є тимчасово вилученим майном. Детективами під час проведення обшуку не вжито заходів щодо залучення спеціаліста, який міг оглянути та скопіювати інформацію без вилучення матеріальних носіїв інформації. Вважає, що матеріали клопотання не містять доказів, що це майно відповідає критеріям ст.98 КПК України та ухвалою суду накладено арешт на речі, які не стосуються кримінального правопорушення, відомості про які внесено до ЄРДР. Детектив у судовому засіданні не довів належність вилученого майна на праві власності ОСОБА_8 у розумінні ст.171 КПК України. Серед вилучених речей є особисті речі його дружини ОСОБА_9 : флеш-накопичувач SanDisk сірого кольору обсягом 128 гігабайт; ноутбук MacBook Air, model A1466, серійний номер CO2DV3WDMD6P, сірого кольору.
У судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення залишити без змін. На час проведення апеляційного розгляду призначено здійснення експерного дослідження. На підтвердження вказаних обставин надав постанову від 28 жовтня 2022 року.
Власник майна ОСОБА_8 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином. Відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України його неявка не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до таких висновків.
У відповідності до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а метою, крім іншого, забезпечення збереження речових доказів (ч.ч.1-2 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п.3, 4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно зі ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні за №52022000000000097 від 11 травня 2022 року здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Вказані вимоги прокурором при поданні клопотання про арешт майна виконані.
Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб у період воєнного стану, із залученням посадових осіб ТОВ «Вінсайд Лайт» та посадових осіб обласних військових адміністрацій, за співучасті інших невстановлених службових осіб центральних органів виконавчої влади України, організували злочинну схему та заволоділи коштами державного бюджету України, в особливо великих розмірах, шляхом штучного завищення вартості продуктів харчування - макаронних виробів, чим вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.191 КК України.
Відповідно до ч.6 ст.12 КК України злочини, передбачений ч.5 ст.191 КК України, належить до особливо тяжких злочинів.
Зазначені вище обставини підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.170 КПК України, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 жовтня 2022 року надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 у АДРЕСА_1, з метою відшукання та вилучення, в тому числі, технічних пристроїв, відомостей по взаємовідносинах між ОСОБА_8, та ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, працівниками ТОВ «Вінсайт Лайт», працівниками та посадовими особами обласних військових адміністрацій, інших органів державної влади, іншими особами, щодо закупівель товарів для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану (т.1 а.с.226-237).
Із протоколу обшуку від 19 жовтня 2022 року вбачається, що детективами було виявлено мобільний телефон Apple iPhone, модель A1688, imei - НОМЕР_4, флеш-накопичувач SanDisk сірого кольору обсягом 128 гігабайт та ноутбук MacBook Air, model A1466, серійний номер CO2DV3WDMD6P, сірого кольору. Крім того, ОСОБА_8 добровільно надав три мобільні телефони: Apple iPhone, imei - НОМЕР_1 ; мобільний телефон Apple iPhone, модель A1779, чорного кольору, imei - НОМЕР_2 ; мобільний телефон Apple iPhone, imei - НОМЕР_3 . Виявлені мобільні телефони перебували у робочому стані, за виключенням мобільного телефону Apple iPhone, модель A1688. Мобільні телефони обладнані системою логічного захисту у вигляді паролів, які при проведенні обшуку ОСОБА_8 відмовився надати детективам. Також ОСОБА_8 відмовився надати доступ до телефонів, з метою копіювання їх вмісту, за участі спеціалістів. Враховуючи це, детективами було прийнято рішення про вилучення вказаного майна у зв`язку із необхідністю застосування відповідного програмного забезпечення та комп`ютерного обладнання і проведення відповідного експертного дослідження, з метою подолання системи логічного захисту у вигляді паролів. Щодо флеш-накопичувача SanDisk сірого кольору обсягом 128 гігабайт, то, враховуючи його обсяг, вбачалась необхідність проведення його огляду із залученням спеціаліста та застосуванням відповідного програмного забезпечення та комп`ютерного обладнання, або проведення відповідного експертного дослідження, з метою повного відновлення всіх файлів які містяться на даному флеш-носії, та які колись містилися на ньому, але наразі видалені, при цьому, вони залишили свій електронний слід. У зв`язку з чим, доводи представника власника майна ОСОБА_6, що вилучене майно не є речовими доказами не відповідають встановленим обставинам справи.
Тому, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про обґрунтованість клопотання та необхідність накладення арешту на вказані технічні пристрої, оскільки дане майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, наявна постанова детектива НАБ України від 20 жовтня 2022 року про визнання їх речовими доказами (т.1 а.с.238-246), є необхідність у проведенні їх експертного дослідження.
Згідно з ч.2 ст.168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Прокурор у суді апеляційної інстанції, обґрунтовуючи підстави законності ухвали слідчого судді від 24 жовтня 2022 року зазначив, що у кримінальному провадженні призначено комп`ютерно - технічну експертизу.
Таким чином, обов`язкову умову, передбачену ч.2 ст.168 КПК України органом досудового розслідування виконано.
Згідно з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що ст.1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08). Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо. Таким чином, доводи сторони захисту про порушення права власності ОСОБА_8 є необгрунтованими, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власників майна, про які йдеться в клопотанні прокурора з метою виконання завдань в кримінальному провадженні.
Доводи про відсутність підстав для накладення арешту за відсутності доказів, що вилучений мобільний телефон належить на праві власності ОСОБА_8, не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки відповідно до ч.3 ст.170 КПК України накладення арешту допускається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а тому відсутність правовстановлюючих документів у матеріалах справи не може бути підставою для відмови у задоволенні клопотання.
Доводи апеляційної скарги в частині порушення прав ОСОБА_9 не можуть бути підставою для задоволення даної апеляційної скарги, оскільки вона подана в інтересах ОСОБА_8 .
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власників майна, про які йдеться в клопотанні прокурора з метою виконання завдань у кримінальному провадженні.
Питання скасування арешту на майно, яке вилучене у ОСОБА_8 під час проведення обшуку, вирішується в порядку ст.174 КПК України судом першої інстанції, а тому провадження за апеляційною скаргою у цій частині підлягає закриттю.
Інші доводи апеляційної скарги, були предметом судового розгляду в суді 1 інстанції та висновків слідчого судді не спростовують.
Згідно зі ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має, в тому числі, право залишити ухвалу без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст.98, 132, 167, 170, 171, 173, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а :
Провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_8 - ОСОБА_6 в частині скасування арешту на майно закрити.
У задоволенні апеляційної скарги представника власника майна ОСОБА_8 - ОСОБА_6 в частині скасування ухвали слідчого судді відмовити.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 жовтня 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000097 від 11 травня 2022 року залишити без змін.
Ухвала в частині закриття провадження може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців. В іншій частині ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4