- Головуюча суддя (АП ВАКС): Чорненька Д.С.
Справа № 991/4837/22
Провадження №11-сс/991/351/22
Суддя 1 інст. ОСОБА_1
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2022 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
представника власника майна ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
власник майна ОСОБА_8 не з`явилася,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 жовтня 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000097 від 11 травня 2022 року,
в с т а н о в и л а:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 жовтня 2022 року клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на мобільний телефон Samsung Galaxy S 8 модель: SM-G950F, s/n НОМЕР_1, IMEI - НОМЕР_2, чорного кольору, який вилучено у ОСОБА_8, під час проведення обшуку 19 жовтня 2022 року в АДРЕСА_1 . Судове рішення мотивоване тим, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, є речовим доказом, має суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, є необхідність у проведенні експертного дослідження.
27 жовтня 2022 року та 03 листопада 2022 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли апеляційна скарга та доповнення до неї відповідно, представника власника майна ОСОБА_8 - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 жовтня 2022 року, в яких просить судове рішення скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора, а також скасувати арешт, який накладено на мобільний телефон. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною, оскільки детективами НАБ України не було дотримано вимоги КПК України в частині залучення спеціаліста для копіювання інформації з телефону. Крім того, вилучене майно не відповідає критеріям ст.98 КПК України, та накладення арешту призвело до порушення права власності його підзахисної. Детективом НАБ України під час розгляду справи не доведено належність вилученого мобільного телефону на праві власності саме ОСОБА_8 як зазначено в ст.171 КПК України.
У судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_6 доводи, зазначені в апеляційній скарзі підтримав, та просив апеляційну скаргу задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення залишити без змін. На час проведення апеляційного розгляду призначено здійснення експерного дослідження. На підтвердження вказаних обставин надав постанову від 28 жовтня 2022 року.
Власник майна ОСОБА_8 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлена належним чином. Відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України її неявка не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до таких висновків.
У відповідності до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а метою, крім іншого, забезпечення збереження речових доказів (ч.ч.1-2 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п.3, 4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно зі ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні за №52022000000000097 від 11 травня 2022 року здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Вказані вимоги прокурором при поданні клопотання про арешт майна виконані.
Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб у період воєнного стану, із залученням посадових осіб ТОВ «Вінсайд Лайт» та посадових осіб обласних військових адміністрацій, за співучасті інших невстановлених службових осіб центральних органів виконавчої влади України, організували злочинну схему та заволоділи коштами державного бюджету України, в особливо великих розмірах, шляхом штучного завищення вартості продуктів харчування - макаронних виробів, чим вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.191 КК України. У матеріалах клопотання наявна інформація щодо спілкування ОСОБА_8 з іншими особами, з приводу обставин кримінального провадження (т.1 а.с.114-118).
Відповідно до ч.6 ст.12 КК України злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України, належить до особливо тяжкого злочину.
Зазначені вище обставини підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.170 КПК України, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 вересня 2022 року надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 у АДРЕСА_1, з метою відшукання та вилучення, в тому числі, засобів мобільного зв`язку, відомостей по взаємовідносинах між ОСОБА_9 та ОСОБА_10, праціниками ТОВ «Вінсайт Лайт», працівниками та посадовими особами обласних військових адміністрацій, інших органів державної влади, іншими особами, щодо закупівель товарів для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану (т.1 а.с.214-224).
19 жовтня 2022 року за результатами проведення обшуку було вилучено мобільний телефон Samsung Galaxy S 8 модель: SM-G950F, s/n НОМЕР_1, IMEI - НОМЕР_2, чорного кольору. З протоколу обшуку вбачається, що телефон містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Зокрема, на вказаному мобільному телефоні виявлено файли у вигляді таблиць з наявними у них відомостями щодо поставки товарів ТОВ «Вінсайд Лайт» макаронних виробів та інших продовольчих продуктів на адресу обласних військових адміністрацій, платіжні доручення на оплату вказаних товарів, таблиці щодо походження коштів за рахунок яких придбавалися ТОВ «Вінсайд Лайд» продовольчі продукти, які надалі реалізовувалися на адресу обласних військових адміністрацій, таблиці щодо сплати митних платежів при оформленні імпорту до України продовольчих продуктів, які надалі реалізовувалися на адресу обласних військових адміністрацій. (т.1 а.с.209-213).
Тому, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про обґрунтованість клопотання та необхідність накладення арешту на вказаний технічний пристрій, оскільки дане майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, наявна постанова детектива НАБ України від 20 жовтня 2022 року про визнання їх речовими доказами (т.1 а.с.225-232), є необхідність у проведенні їх експертного дослідження.
Згідно з ч.2 ст.168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Прокурор у суді апеляційної інстанції, обґрунтовуючи підстави законності ухвали слідчого судді від 24 жовтня 2022 року зазначив, що у кримінальному провадженні призначено комп`ютерно - технічну експертизу.
Таким чином, обов`язкову умову, передбачену ч.2 ст.168 КПК України органом досудового розслідування виконано. Отже, доводи сторони захисту, що мобільний телефон не є речовим доказом, не відповідають встановленим обставинам справи.
Згідно з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що ст.1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08). Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо. Таким чином, доводи сторони захисту про порушення права власності ОСОБА_8 є необгрунтованими, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власників майна, про які йдеться в клопотанні прокурора з метою виконання завдань в кримінальному провадженні.
Доводи про відсутність підстав для накладення арешту за відсутності доказів, що вилучений мобільний телефон належить на праві власності ОСОБА_8, не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки відповідно до ч.3 ст.170 КПК України накладення арешту допускається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а тому відсутність правовстановлюючих документів у матеріалах справи не може бути підставою для відмови у задоволенні клопотання.
Колегія суддів зазначає, що порядок скасування арешту врегульовано ст.174 КПК України та вирішується судом першої інстанції, а тому вимога апеляційної скарги сторони захисту в цій частині підлягає закриттю.
Інші доводи апеляційної скарги, були предметом судового розгляду в суді 1 інстанції та висновків слідчого судді не спростовують.
Згідно зі ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції також не встановлено.
У силу вимог п.1 ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має, у тому числі, право залишити ухвалу без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст.98, 132, 167, 170, 171, 173, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а :
Провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_8 - ОСОБА_6 в частині скасування арешту на майно закрити, в частині скасування ухвали слідчого судді відмовити.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 жовтня 2022 року про арешт майна залишити без змін.
Ухвала в частині закриття провадження може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 3 місяців. В іншій частині ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4