Документ № 107125040

Справа № 991/10566/20

Провадження № 11-кп/991/51/22

УХВАЛА

02 листопада 2022 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в складі колегії суддів:

головуючого судді - ОСОБА_2,

суддів - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

секретар судового засідання - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в межах розгляду апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6, поданої в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, на вирок Вищого антикорупційного суду від 18 травня 2022 року, клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Суми, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні № 52020000000000450 від 17 липня 2020 року,

за участю:

прокурора - ОСОБА_7,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

В С Т А Н О В И Л А:

На розгляді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі - Апеляційна палата) перебуває кримінальне провадження № 52020000000000450 від 17 липня 2020 року, за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6, поданою в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 (далі - обвинувачений), на вирок Вищого антикорупційного суду від 18 травня 2022 року.

Цим вироком, серед іншого, до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Апеляційна палата своїми ухвалами неодноразово продовжувала обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, останній раз 07 вересня 2022 року строком на 60 днів, тобто до 05 листопада 2022 року включно.

31 жовтня 2022 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора звернувся до Апеляційної палати з клопотанням, у якому просить продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів. В обґрунтуваннях посилається на те, що дотепер установлений в кримінальному провадженні ризик переховування обвинуваченого від суду не зменшився та запобіжники для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у кримінальному провадженні наразі відсутні. На думку сторони обвинувачення, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаному ризику.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на обґрунтування доводів клопотання, заперечення обвинуваченого та його захисника щодо заявленого клопотання, перевіривши матеріали кримінального провадження, які стосуються вирішення питання щодо запобіжного заходу, колегія суддів дійшла до такого висновку.

Відповідно до вимог статті 331 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), суд (у тому числі апеляційної інстанції) під час судового розгляду, за клопотанням сторони обвинуваченого або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, за результатами розгляду якого, суд своєю вмотивованою ухвалою може продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд (в тому числі і апеляційний) зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Положенням ст. 199 КПК України прямо передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою стосується як досудового розслідування, під час якого воно подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого воно здійснюється, так і судового провадження. Крім того, під час судового розгляду з`ясування питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою також входить в обов`язки суду, незалежно від наявності клопотання прокурора, що передбачено положеннями ст. 331 КПК України, як вже зазначалося вище.

Приписами ст. 177 КПК України встановлено, що підставою як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

Згідно положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів.

У ході розгляду клопотання сторонами кримінального провадження не піднімалось питання щодо наявності обґрунтованої підозри.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що питання обґрунтованості підозри не є предметом судового розгляду, з огляду на стадію кримінального провадження, а саме, що стосовно ОСОБА_1 вже ухвалений обвинувальний вирок.

Крім того, згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), …після спливу певного часу подальше існування обґрунтованої підозри перестає само по собі бути підставою для позбавлення свободи, а суди зобов`язані обґрунтовувати рішення про продовження тримання під вартою іншими підставами які мають бути чітко вказані (Єлоєв проти України від 06 листопада 2008 року п. 59-61 та рішення «Свершов проти України» від 27 листопада 2008 року п. 63-65).

Перевіряючи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що прокурором доведений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який об`єктивно існує та з часом не зменшився.

Так, на переконання колегії суддів, ймовірна можливість переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду підтверджується тим, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він обвинувачується, передбачають, зокрема, покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.

Колегія суддів наголошує, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК України не передбачено. Водночас одне з кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 є корупційним.

Окрім того, ОСОБА_1 має паспорти громадянина України для виїзду за кордон та протягом 2016-2020 років він неодноразово виїжджав за кордон, що свідчить про можливість обвинуваченого, з метою уникнення кримінальної відповідальності, покинути територію України.

Також, колегія суддів бере до уваги попередню поведінку обвинуваченого, який: 1) чотири рази без поважних причин не прибув до суду першої інстанції; 2) порушив процесуальні обов`язки, які забезпечувались заставою.

Це все в сукупності підтверджує існування ризику переховування та ухилення обвинуваченого від суду, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що зазначений ризик зменшився або ж відпав, наразі відсутні, тому підстави для зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого більш м`який теж відсутні. Застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, на думку колегії суддів, не забезпечить виконання ним процесуальних обов`язків та унеможливить запобігання встановленому ризику.

Отже, з метою забезпечення апеляційного перегляду справи, як складової кримінального провадження, з урахуванням наведеного вище подальше тримання обвинуваченого під вартою колегія суддів вважає обґрунтованим, у зв`язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 177-178, 196-197, 206, 331, 376, 405, 424, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 31 грудня 2022 року включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4