Документ № 107135232

Справа № 991/4777/22

Провадження 1-кс/991/4797/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, старшого детектива ОСОБА_3, представників власника майна - адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у межах кримінального провадження № 52017000000000717 від 25.10.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України,

УСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив з метою забезпечення збереження речових доказів просить накласти арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25.10.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що протягом серпня, грудня 2015 року та січня, лютого 2016 року з Державного бюджету України на користь товариств, пов`язаних єдиним кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ОСОБА_8, а саме: ТОВ «Європа Транс Лтд.», ДП ВАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат» «Івано-Франківські Ковбаси», ТОВ «Імперово Фудз», ПАТ «Компанія Райз», ПАФ «Жуківська», СТОВ імені Духова, ТОВ «Батуринське», СТОВ «Промінь», ТОВ «Головеньківське Плюс», ТОВ «СП «Пуків Агро», СТОВ «Калина», СПОП «Березоволуцьке», ТОВ «Егрес-Агро», ТОВ «АПФ «Левада», ТОВ «Райз-Прикарпаття», ПОСП «Перемога», СТОВ імені Щорса, ТОВ «Спецагропроект», ТОВ «Аграрний Холдинг «Авангард», АТзОВ «Свято Трипілля», ТОВ «Невгодівське», ТОВ «Великофоснянське», ТОВ «Райз-Полісся», ТОВ «Раківщинське», ПАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат», ТОВ «Аграрна Перспектива», ТОВ «Агро-МВ», ТОВ «Зернопром Агро», ТОВ «Зорі Прикарпаття», ТОВ «Перше Травня Комбікормовий Завод», ТОВ «Елеватор Агро» сплачено 3 244 048 800 грн, як відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_9, обіймаючи посаду Голови ДФС України, здійснював сприяння у здійсненні бюджетного відшкодування ПДВ у вказаних розмірах, в обмін на отримання від ОСОБА_8 неправомірної вигоди. Отримання неправомірної вигоди ОСОБА_9 здійснювалося за пособництва його радника на той час ОСОБА_10, який з метою приховання природи отриманих коштів неправомірної вигоди, залучив компанії-нерезидентів з ознаками фіктивності, а також надав можливість ОСОБА_9 використати підконтрольне йому товариство «Newline Leader Ltd» для зарахування частини суми неправомірної вигоди.

Таке сприяння полягало у наданні незаконних переваг цим платникам податків шляхом першочергового включення відомостей про них до узагальнюючих інформацій ДФС, у порівнянні з іншими платниками. Зокрема, відомості про задекларовані вказаними платниками суми бюджетного відшкодування включалися до відповідних узагальнених інформацій, натомість відповідні відомості про інших платників до таких інформацій не включалися. Така ситуація виникала у тому числі через недотримання під час процедури бюджетного відшкодування ПДВ визначених Податковим кодексом та підзаконними актами строків. Відтак, неодноразово право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ в інших платників виникало раніше, ніж у перелічених товариств, але відшкодування їм не здійснювалося, а отже черговість такого відшкодування порушувалася.

Кошти ймовірної неправомірної вигоди сплачувалися шляхом перерахування з рахунків товариств-нерезидентів «ULF Trade AG» та «Avonex Limited», бенефіціарним власником яких також є ОСОБА_8, через рахунки компаній з ознаками фіктивності «Ktonel Holdings Limited», «Ipson Holdings Limited», «Lazer Plus Limited», «Shellrock Sales Inc», «Sanda Commerce Llp» на рахунки товариств-нерезидентів «RN Group Limited», «Lamagan Ventures Limited», «Newline Leader Ltd», контроль над діяльністю яких здійснювали ОСОБА_9 та наближені до нього особи, а саме: «RN Group Limited», «Lamagan Ventures Limited», «Newline Leader Ltd».

Загалом протягом серпня, грудня 2015 року та січня, лютого 2016 року ОСОБА_9, за пособництва ОСОБА_10, забезпечив здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на користь підконтрольних ОСОБА_8 товариств на загальну суму 3 244 048 800, 33 грн. Загальна сума неправомірної вигоди, отримана на рахунки «RN Group Limited», «Lamagan Ventures Limited» та «Newline Leader ltd» склала 5 597 620 доларів США та 21 016 173,26 Євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України станом на дати зарахування таких коштів склало 722 723 650,99 грн.

17.10.2022 детективи провели обшук за місцем проживання ОСОБА_7, який у період ймовірного вчинення злочину був офіційно працевлаштований в ПрАТ «Райз-Максимко», займаючи при цьому посаду заступника генерального директора групи компаній «Укрлендфармінг», належної ОСОБА_8 . Під час обшуку детективи вилучили мобільні телефони: Apple iPhone, IMEI: НОМЕР_1, серійний номер НОМЕР_2 ; Apple iPhone, IMEI: НОМЕР_3, серійний номер НОМЕР_4 ; Apple iPhone 11 Pro Max, IMEI 1: НОМЕР_5, IMEI 2: НОМЕР_6, серійний номер НОМЕР_7 . Доступ до їх вмісту обмежений логічним захистом, паролів доступу до зазначених носіїв ОСОБА_7 не надав.

Оскільки в пам`яті телефонів можуть міститися відомості, що мають доказове значення у кримінальному провадженні детектив виніс постанову, якою визнав їх речовими доказами у кримінальному провадженні. Водночас, з метою дослідження вмісту мобільних телефонів, детектив постановами від 17.10.2022 призначив комп`ютерно-технічні експертизи.

У зв`язку з цим, з метою забезпечення збереження речових доказів, детектив просить накласти арешт на вилучені під час обшуку мобільні телефони.

Старший детектив ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Пояснив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.10.2022 у справі № 991/4407/22 надано дозвіл на проведення обшуку детективам Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25.10.2017. Відповідно до протоколу обшуку від 17.10.2022 обшук проведено детективами ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . На підтвердження своїх повноважень детективи надали витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. У той же час, до клопотання додано постанову про зміну групи детективів від 26.05.2021, у якій із детективів, які приймали участь під час обшуку, вказаний лише ОСОБА_11 . Тобто, обшук проведено не уповноваженими детективами, а здобуті докази, внаслідок проведеного обшуку не матимуть жодного доказового значення та є недопустимими. Наданий витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 09.09.2020 у справі № 761/28347/15-к, не є процесуальним джерелом доказів та не може бути покладений в основу обвинувачення. Разом з цим, під час проведення обшуку ОСОБА_7 надав детективам паролі доступу до вмісту телефонів, детективи їх оглянули та встановили, що ОСОБА_7 здійснив вихід з облікового запису, про що зазначено в протоколі обшуку. Крім цього, до матеріалів клопотання не додано постанови про визнання телефонів речовими доказами, тобто не надано доказів набуття ними статусу речового доказу. Також не додано доказів на підтвердження призначення комп`ютерно-технічної експертизи з метою дослідження вмісту телефонів. Звернув увагу, що до матеріалів клопотання не додано тексту повідомлень про підозру, однак, з опису, наведеного у клопотанні, вбачаються ознаки того, що підозра є необґрунтованою. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_5, підтримав заперечення адвоката ОСОБА_4 . Додатково зазначив, що ОСОБА_7 не має жодного відношення до кримінального провадження. Звернення із клопотанням про арешт майна ОСОБА_7 є втручанням у життя останнього. На думку представника детектив ОСОБА_3 не має права приймати участь під час розгляду клопотання про арешт майна поданого прокурором, оскільки згідно із ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор уповноважений доручати детективу лише проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій.

Власник майна ОСОБА_7 у судове засідання не прибув, про час, дату та місце прибуття повідомлений належним чином. Його неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України).

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення детектива, представників власника майна, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.

Щодо участі старшого детектива ОСОБА_3 у судовому засіданні з розгляду клопотання про арешт майна ОСОБА_14, поданого прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6, за дорученням останнього, слід зазначити таке.

Положення п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України надають прокурору під час здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням право доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них.

Частиною 4 ст. 40 КПК України встановлений обов`язок слідчого виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 36, ч. 1 ст. 172 КПК України, участь прокурора в судовому засіданні по розгляду клопотання про арешт майна не є обов`язковою.

Тобто, участь детектива у судовому засіданні по розгляду клопотання про арешт майна за дорученням прокурора, який звернувся з цим клопотанням, відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, тому, слідчий суддя не приймає до уваги доводи представника власника майна адвоката ОСОБА_5 у цій частині.

Щодо наявності правої підстави для арешту майна.

Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо детектив, прокурор, серед іншого, не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для їх застосування (п. 7 ч. 2 ст. 131, п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Пунктом 1 ч. 2, 3 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається у випадках, зокрема, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний із подоланням системи логічного захисту.

Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використаннямайна якдоказу у кримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому п.1ч.2ст.170цього Кодексу);розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною 1 цієї статті визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25.10.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України.

Згідно ізВитягом зЄдиного реєструдосудових розслідуванькримінальне провадженняздійснюється,зокрема,за фактомтого,що впродовж2015-2016років посадовіособи ймовірноотримали неправомірнувигоду відкінцевого бенефіціарноговласника низкитовариств,а саме:ТОВ «ЄвропаТранс Лтд.»,ДП ВАТ«Івано-ФранківськийМ`ясокомбінат» «Івано-ФранківськіКовбаси»,ТОВ «ІмперовоФудз»,ПАТ «КомпаніяРайз»,ПАФ «Жуківська»,СТОВ іменіДухова,ТОВ «Батуринське»,СТОВ «Промінь»,ТОВ «ГоловеньківськеПлюс»,ТОВ «СП«Пуків Агро»,СТОВ «Калина»,СПОП «Березоволуцьке»,ТОВ «Егрес-Агро»,ТОВ «АПФ«Левада»,ТОВ «Райз-Прикарпаття»,ПОСП «Перемога»,СТОВ іменіЩорса,ТОВ «Спецагропроект»,ТОВ «АграрнийХолдинг «Авангард»,АТзОВ «СвятоТрипілля»,ТОВ «Невгодівське»,ТОВ «Великофоснянське»,ТОВ «Райз-Полісся»,ТОВ «Раківщинське»,ПАТ «Івано-ФранківськийМ`ясокомбінат»,ТОВ «Аграрна Перспектива»,ТОВ «Агро-МВ»,ТОВ «ЗернопромАгро»,ТОВ «ЗоріПрикарпаття»,ТОВ «ПершеТравня КомбікормовийЗавод»,ТОВ «ЕлеваторАгро»,як винагородуза сприянняу здійсненнібюджетного відшкодуванняПДВ накористь переліченихсуб`єктів господарювання.Вказана сплатанеправомірної вигодимогла здійснюватисяшляхом безготівковихперерахувань зрахунків компаній-нерезидентів«ULFTradeAG»та «AvonexLimited»на користьтовариств,підконтрольних посадовимособам ДФС,зокрема,на користькомпаній «RNGroupLimited»,«LamaganVenturesLimited»,« Newline Leader Ltd».

На обґрунтуваннявчинення кримінальногоправопорушення прокурордо клопотаннядодав матеріалидосудового розслідування,які дослідженніу судовомузасіданні,а самекопії:протоколів оглядувід 09.09.2021,01.11.2021, 12.08.2021,22.09.2022,06.09.2021, 22.12.2021, 29.12.2021; протоколів огляду документів від 16.08.2021, 24.10.2018, 01.02.2019, 13.01.2022, 29.09.2022; протоколів огляду речей і документів від 26.03.2020, 03.02.2020 та іншими матеріалами. Дослідження цих матеріалів, враховуючи викладену у клопотанні фабулу кримінального провадження, формує у слідчого судді внутрішнє переконання того, що могли мати місце обставини кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання, тому слідчий суддя вважає доведеним, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У межах цього кримінального провадження слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу від 06.10.2022 у справі № 991/4407/22, якою надав дозвіл на обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, за місцем фактичного проживання ОСОБА_7, з метою відшукання матеріальних носіїв інформації, у тому числі мобільні телефони, в пам`яті яких збережені документи та інформація в електронному вигляді щодо обставин, які є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Згідно із протоколом обшуку від 17.10.2022, під час проведення цієї слідчої (розшукової) дії, ОСОБА_7 добровільно видав мобільні телефони Apple iPhone, IMEI: НОМЕР_1, серійний номер НОМЕР_2 ; Apple iPhone, IMEI: НОМЕР_3, серійний номер НОМЕР_4 ; Apple iPhone 11 Pro Max, IMEI 1: НОМЕР_5, IMEI 2: НОМЕР_6, серійний номер НОМЕР_7 . Провести огляд мобільних телефонів безпосередньо під час обшуку не виявилося за можливе, оскільки ОСОБА_7 до того, як надати їх для огляду, здійснив вихід зі своїх облікових записів, які використовувалися під час користування телефонами, «скинувши» налаштування до заводських. У зв`язку з чим, детективи прийняли рішення про їх вилучення з метою проведення експертного дослідження.

Вилучення органом досудового розслідування вказаних носіїв інформації, з урахуванням надання слідчим суддею дозволу на їх відшукання, відповідає вимогам абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, у якому передбачено дозвіл на вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, у тому числі, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до них обмежується її власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Представники власника майна стверджували, що вилучені мобільні телефони не набули статусу речового доказу з огляду на відсутність у матеріалах, доданих до клопотання, постанови детектива про визнання їх речовими доказами.

Так, дійсно, прокурор у клопотанні зазначає, що 17.10.2022 детектив виніс постанову про визнання вилучених мобільних телефонів речовими доказами у кримінальному провадженні, однак, доказів на підтвердження цих обставин до матеріалів клопотання не додано.

Разом з цим, слідчий суддя звертає увагу, що майно набуває статусу «речового доказу» не з моменту винесення постанови про визнання його речовим доказом, а з моменту встановлення відповідності певного об`єкта критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Як встановлено із протоколу обшуку, що ОСОБА_7 здійснив вихід зі своїх облікових записів на мобільних телефонах, до того, як надати їх для огляду детективам, які проводили обшук, про що також не заперечували представники ОСОБА_7 .

Слідчий суддя вважає небезпідставними доводи детектива, що такі дії могли бути вчинені з метою знищення даних, а тому є підстави вважати, що в пам`яті телефонів можуть міститися відомості, що мають доказове значення у кримінальному провадженні.

Разом з цим, вказана обставина також є перешкодою для органу досудового розслідування для проведення їх огляду на предмет наявності на них відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що обумовлює подальше їх утримання органом досудового розслідування з метою проведення експертних досліджень. Саме шляхом залучення осіб (спеціалістів, експертів), які володіють спеціальними технічними знаннями можливе подальше відновлення інформації, що міститься на вказаних носіях інформації.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що детектив довів необхідність арешту мобільних телефонів, вилучених під час обшуку у домоволодінні за місцем проживання ОСОБА_7, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Щодо не доведення причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, яке є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25.10.2017, що унеможливлює вилучення та арешт належного йому майна, слідчий суддя звертає увагу на вимоги ч. 3 ст. 170 КПК України, норми якої не пов`язують можливість накладення арешту з метою збереження доказів з наявністю у власника такого майна будь-якого процесуального статусу у конкретному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя вважає безпідставними доводи представника власника майна - адвоката ОСОБА_4, що обшук проведено не уповноваженими детективами, з огляду на відсутність у матеріалах клопотання постанови про визначення групи детективів, до якої входять детективи ОСОБА_12 та ОСОБА_13, а витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до постанови колегії Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 09.09.2020 у справі № 761/28347/15-к, не є належним доказом підтвердження їх повноважень.

Відповідно до ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Положення ч. 2 ст. 171 КПК України не містять вимог про надання разом з клопотанням про арешт майна інших, ніж визначені в ст. 132 КПК України, документів, зокрема, процесуальних рішень, якими визначені повноваження детективів на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

До матеріалів клопотання додано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25.10.2017, сформований станом на 17.10.2022, тобто станом на дату проведення обшуку, відповідно до якого досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюють, у тому числі детективи Національного бюро ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Отже, наявність в матеріалах клопотання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань із зазначенням детективів, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, є належним підтвердженням повноважень детективів на проведення обшуку.

Стосовно посилання представника на правову позицію Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 761/28347/15-к, слідчий суддя зазначає, що її застосування до правовідносин, що є предметом розгляду клопотання про арешт майна є нерелевантним. Так, вказаною постановою констатовано, що сам по собі витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань не є процесуальним джерелом доказів на підтвердження винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Тобто, висновок щодо застосування норм права, викладений у зазначеній постанові Верховного Суду, стосується необхідності дослідження судом під час судового розгляду по суті обвинувального акту сукупності доказів для доведення вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Слідчим суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, який в цьому випадку є найбільш дієвим та виправдовує ступінь втручання у права ОСОБА_7 .

У той же час, не застосування обмежень на відчуження, розпорядження та користування мобільними телефонами може призвести до вжиття заходів до його знищення, перетворення чи відчуження.

Слідчий суддя вважає доведеним, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів. Таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого детектив звернувся із клопотанням.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити.

Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 170-173, 175, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання.

Накласти арешт на майно, вилучене 17.10.2022 під час проведення обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, а саме:

мобільний телефон Apple iPhone, IMEI: НОМЕР_1, серійний номер НОМЕР_2 ;

мобільний телефон Apple iPhone, IMEI: НОМЕР_3, серійний номер НОМЕР_4 ;

мобільний телефон Apple iPhone 11 Pro Max, IMEI 1: НОМЕР_5, IMEI 2: НОМЕР_6, серійний номер НОМЕР_7,

із забороною відчуження, розпорядження та користування цим майном.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1