Документ № 107154717

Справа № 991/4971/22

Провадження 1-кс/991/4990/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1,

(далі - слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

скаржника (адвоката) ОСОБА_3,

розглянувши в відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову від 10.10.2022 детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_5 про відмову в задоволенні клопотання в кримінальному провадженні від 25.04.2017 №42017000000001245,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

27.10.2022 до ВАКС надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 (далі-скаржник) в інтересах ОСОБА_4 на постанову від 10.10.2022 детектива НАБУ ОСОБА_5 про відмову в задоволенні клопотання в кримінальному провадженні від 25.04.2017 №42017000000001245.

Відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду скарги визначено слідчого суддю ОСОБА_1., яким проведено судовий розгляд 28.10.2022 з перервою до 01.11.2022.

2. Короткий виклад скарги та позицій учасників судового провадження.

2.1. В скарзі скаржник просив «скасувати постанову про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій - огляду СПБУ В312 та В319 за участі захисників підозрюваного з можливістю здійснення безперервної відеофіксації ходу проведення слідчої дії від 10 жовтня 2022 року; зобов'язати детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 провести у кримінальному провадженні №42017000000001245 від 25.04.2017 року огляду СПБУ В312 та В319 за участі захисників підозрюваного з можливістю здійснення безперервної відеофіксації ходу проведення слідчої дії», зокрема стверджуючи таке:

«Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Василь Кісіль і партнери» надається правова допомога ОСОБА_4 на підставі Договору про надання правової допомоги від 15 лютого 2016 року.

Національне антикорупційне бюро України здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017 року, в якому вважає ОСОБА_4 підозрюваним у вчиненні злочинів, передбачених частиною 4 статті 28, частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 255, частиною 4 статті 28, частиною 1 статті 366 КК України.

І ОБҐРУНТУВАННЯ ВИМОГ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЄ СКАРГУ

26 вересня 2022 року я звернувся до ОСОБА_6 або іншого Старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017 року з Клопотанням про проведення слідчих дій - провести огляд СПБУ В312 та В319 за участі захисників підозрюваного з можливістю здійснення безперервної відеофіксації ходу проведення слідчої дії. Вказане клопотання було направлене для організації розгляду та долучення до матеріалів кримінального провадження прокурором САП ОГП ОСОБА_6 в НАБУ.

18 жовтня 2022 року я отримав Постанову про відмову у задоволенні клопотання від 10 жовтня 2022 року за підписом детектива НАБУ ОСОБА_5. Дата отримання згаданої постанови підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції на конверті.

У зв'язку з вищенаведеним строк на оскарження цієї постанови дотриманий.

Відповідно до частини 2 статті 306 КПК України, скарга на рішення слідчого розглядається не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги.

II ОБҐРУНТУВАННЯ СКАРГИ

На мою думку, постанова про відмову у задоволенні клопотання від 10 жовтня 2022 року не узгоджується з вимогами КПК України та матеріалами кримінального провадження, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Звертаючись з клопотанням про проведення слідчих дій - провести огляд СПБУ В312 та В319 за участі захисників підозрюваного з можливістю здійснення безперервної відеофіксації ходу проведення слідчої дії, я вказував, що розмір збитків у кримінальному провадженні нібито обґрунтовується висновком експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи № 19589 19591/20752 + 20754/16-45 від 12.12.2016 року.

Відповідно до цього висновку, розмір матеріальної шкоди заподіяної ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз» за результатами підписання та виконання умов договору № 1219 від 02.11.2011 року та контракту № 221 від 29.03.2011 року становить 3 234 999 731, 84 грн (404 374 966, 48 дол. США).

Експерти визначили цю суму шляхом встановлення різниці між вартістю, за яку компанія-виробник Keppel Fels LTD (Сінгапур) продала СПБУ В312 та В319 компаніям Seadrill Management. Ltd (Великобританія) у 2008 році та Standard Drilling Ltd у 2010 році відповідно, та вартістю, за яку ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз» їх придбало у компаній Rigas Kugu Buvetava та Highway Investmen Pricessing LLP у 2011 році.

Проте, експертами не було враховано, що комплектації СПБУ на момент їх продажу виробником та на момент їх купівлі ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз» різко відрізнялись.

Вважаю за необхідне роз'яснити питання більш детально. (Кінцева) Вартість сплачена ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз» за СПБУ В312 та В319 Highway Investmen Pricessing LLP, Rigas Kugu Buvetava складалась з вартості бурових установок у місті приймання-передачі порт Гіресун (Туреччина) у відповідності до специфікації, акта приймання-передачі та готових до використання за призначенням СПБУ тобто буріння свердловин в умовах Чорного та Азовського морів. Очевидно, що завод-виробник Keppel Fels LTD не завершив за кошти свого замовника з яким було підписано в 2010 році договір на будівництво В-319 в повному об'ємі, не комплектував СПБУ гвинтокрилами, не виконував роботи та не ніс витрати на утеплення СПБУ для роботи в умовах Чорного та Азовського морів, не встановлював та не міг встановлювати додаткове обладнання на СПБУ потреба в якому визначалась самим замовником, поставити інші матеріали та виконати роботи у відповідності до специфікації та технічних вимог замовника - ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз» та забезпечити доставку СПБУ в порт Чорного моря. Тому очевидно, що постачальники СПБУ В-312, В-319 понесли витрати на укомплектування та приведення їх до умов, що відповідали специфікації ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз» у т.ч. окремо від транспорування самих СПБУ, було поставлено в аеропорт м. Сімферополь два гвинтокрили. Від моменту переходу у власність до постачальників СПБУ В-312, В-319 до моменту проведення пуско-налагоджувальних робіт в порту Гіресун (Туреччина) для передачі ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз» існувала велика кількість субпідрядників, які відповідали за транспортування СПБУ з порту Снігапур до порту Гіресун, як океанічним так і морським транспортом через складності протоки Босфор, що включало окремий інженерний проект, який полягав у демонтажі опорних колон СПБУ в Сінгапурі і їх зворотній монтаж в порту Гіресун, що потребувало велику кількість висококваліфікованих спеціалістів; підготовка морського порту саме для прийняття СПБУ, так як існуть певні технічні вимоги, оренда порту Гіресун (Туреччина) та крану вантажопід'ємністю 600 т; страхування СПБУ при транспортуванні та в місці проведення монтажних робіт; встановлення та монтаж, введення в експлуатацію додаткового обладнання; проведення робіт з утеплення СПБУ; розконсервація обладнання СПБУ В312 та В319 після океанічного транспортування та проведення випробувань; організація проживання екіпажу СПБУ, який перебував на навчанні, харчування персоналу, який залучався до цього процесу загальною протяжністю більше 10 місяців.

Адвокатом ОСОБА_7 під час надання правової допомоги ОСОБА_4 подавався адвокатський запит до Державної авіаційної служби України 26.02.2021 року. У відповідь на який було отримано відомості щодо гелікоптерів Agusta AW-139, вартістю 13 848 900 дол. США та 13 400 000 дол. США які були продані комплектом з СПБУ ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз» згідно умов договору №1219 від 02.11.2011 року та контракту № 221 від 29.03.2011 року.

Окрім того, у відповідь на запит про правову допомогу у кримінальному провадженні №12014000000000164 компанія Keppel Offshore&Marine Limited повідомила, що «упродовж 2008-2010 років ціна на плавучі морські бурові установки класу В (В Class), про які Keppel Fels уклала договір ...коливалась залежно від специфічного обладнання, яке використовувалось на борту, та часу контрактів - якими були ринкові ціни від конкурентів та яка ціна була прийнятна для ринку».

Навіть якщо не враховувати суттєву різницю в комплектації СПБУ В312 та В319 на момент їх виготовлення компанією Keppel Fels LTD (Сінгапур) та на момент їх придбання ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз», один лиш факт зміни ціни на аналогічні СПБУ у компанії-виробника на 33 млн доларів США за 2 роки вказує на грубу некоректність простого арифметичного порівняння цін без врахування кон'юнктури ринку.

Також свідок ОСОБА_8 під час допиту 17 листопада 2017 року повідомила, що при закупівлі СПБУ В312 «було внесено зміни до договору в частині технічних вимог до СПБУ з метою підтвердження такої значної вартості. У договорі зокрема вказувалось про укомплектування СПБУ вертольотом та специфічнім технічним облаштуванням (насоси, тощо).... до вказаної документації додано 20-30 аркушів специфікацій, що конкретно вона не розповідала, крім зазначених вертольотів».

Усі ці обставини вказують на очевидну некоректність визначення нібито завданих збитків ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз» шляхом встановлення різниці між вартістю, за яку компанія-виробник Keppel Fels LTD (Сінгапур) продала СПБУ В312 та В319 компаніям Seadrill Management (S)Pte. Ltd (Великобританія) у 2008 році та Standard Drilling Ltd (Великобританія) у 2010 році відповідно, та вартістю, за яку ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз» їх придбало у компаній Rigas Kugu Buvetava та Highway Investmen Pricessing LLP у 2011 році. Експертами не враховувалась вартість додатково встановленого дороговартісного обладнання, вартість ускладненого транспортування, тенденції ринку щодо зміни цін по роках, звичайний дохід компаній посередників та дохід Seadrill Management (S)Pte. Ltd (компанія в квітні 2011 році відзвітувалась про перепродаж СПБУ В312, оригінальна назва jackup rig West Juno з доходом від угоди 18 мільйонів доларів США) та Standard Drilling Ltd.

Варто також зазначити, що у відповідності до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 для вирішення питання щодо вартості об'єктів дослідження як на території України, так і за її межами потрібно проводити товарознавчу експертизу. З незрозумілих причин сторона обвинувачення провела економічну експертизу, основними завданнями якої є визначення: документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення; документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, у тому числі грошових, основних засобів, надання послуг; документальної обґрунтованості відображення в обліку грошових коштів, цінних паперів; документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат; відповідності нормативно-правовим актам відображення в податковому обліку доходів та витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток; відповідності нормативно-правовим актам відображення в податковому обліку податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість. Тобто завдання економічної експертизи жодним чином не пов'язане з встановленням реальної вартості об'єкта експертизи.

У зв'язку з вищенаведеним сторона захисту готова залучити експерта в порядку передбаченому частиною 1 статті 243 КПК України. А для проведення такої експертизи стороною захисту, необхідно провести огляд об'єктів експертизи - СПБУ В312 та В319, керуючись положеннями пункту 1.4 глави 1 розділу IV Інстуркції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5).

Натомість, детектив НАБУ ОСОБА_5 відмовляючи у задоволенні мого клопотання в постанові здійснив хаотичне цитування норм КПК України, серед яких зазначив пункт 6 частини 2 статті 242 КПК України дійшовши до нічим необгрунтованого висновку про відсутність обов'язку в сторони обвинувачення «проводити товарознавчу експертизу, у зв'язку з чим сторона захисту ініціює питання щодо огляду СПБУ».

Повторюсь, в моєму клопотанні ставилось питання проведення саме огляду СПБУ, а не проведення товарознавчої експертизи СПБУ.

Друге, згадавши пункт 6 частини 2 статті 242 КПК України, який зобов'язує сторону обвинувачення провести експертизу для визначення розміру матеріальних збитків, детектив НАБУ ОСОБА_5 суперечить сам собі та нормам КПК України, вказуючи, що сторона обвинувачення не зобов'язана її проводити (хоч це і немає жодного зв'язку з поданим клопотанням).

Третє, детектив НАБУ ОСОБА_5 процитував статтю 20 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка вказує на право адвоката самостійно збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватись з ними та опитувати осіб за їх згодою. Проте, вказана норма не дає право адвокатам самостійно проводити слідчі дії, а саме огляд речей. Положення статті 93 КПК України, яке регламентує можливість звернення сторони захисту до сторони обвинувачення з клопотанням про проведення слідчих дій якраз і сконструйоване таким чином щоб заповнити прогалину в правах сторони захисту в порівнянні з стороною обвинувачення на збір доказів шляхом проведення слідчих дій.

Четверте, детектив НАБУ ОСОБА_5 цитуючи положення Інстуркції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень вказує, що сторона захисту може провести експертизу на підставі отриманих в порядку статті 221 КПК України матеріалів кримінального провадження. Проте, при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження в порядку статті 221 КПК України адвокату ОСОБА_7 не були надані всі без виключення специфікації, додаткові угоди, до договору №1219 від 02.11.2011 року та контракту №221 від 29.03.2011 року, а також інші договори, специфікації, акти приймання-передачі між Keppel Fels Limited, як виробником зазначених СПБУ і замовниками-покупцями Seadrill Management (S)Pte. Ltd та S.D. Standard Drilling Pic, як новими власниками В-312 (тим більше, що ця СПБУ після переходу права власності працювала по бурінню свердловин на шельфі Мьянми), В-319 (була продана замовником до завершення будівництва компанії NORTHSALE LOGISTICS). Нові власники В-312, В-319 очевидно в наявному стані відповідно на шельфі Мьянми (В-312) та в доці заводу-виробника в зв'язку з незавершеним будівництвом по контракту (В-319) продали їх відповідно Highway Investmen Pricessing LLP та NORTHSALE LOGISTICS про що очевидно, були підписані договори, специфікації, акти приймання-передачі та проведені розрахунки. Seadrill Management (S)Pte. Ltd, очевидно в поточному технічному стані в обумовленому сторонами місці продала В-312 компанії Highway Investmen Pricessing LLP про що, було підписано договір, специфікацію, акт приймання-передачі та проведено розрахунки. Standard Drilling Plc, очевидно в доці заводу-виробника Keppel Fels Limited продала NORTHSALE LOGISTICS в незавершеному стані будівництва В-319 про що сторони з високою долею вірогідності підписали договір, специфікацію, акт приймання- передачі та провели розрахунки. NORTHSALE LOGISTICS, після завершення будівництва В-319 в доці заводу Keppel Fels Limited і очевидно на цих умовах і понесених витратах, продала зазначену СПБУ Rigas Kugu Buvetava про що, було укладено договір, підписано специфікацію, акт приймання-передачі, проведено розрахунки. Тому посилання детектива на можливість проведення стороною захисту самостійно експертизи, говорить тільки про теоретичну можливість її проведення на підставі Закону, а враховуючи ненадання стороною обвинувачення стороні захисту наявних у провадженні документів для її проведення та неможливість їх отримання іншим шляхом, позбавляє сторону захисту практично провести експертизу самостійно та забезпечити збирання доказів на доведення невинуватості особи, якій складена підозра 07.04.2017 року. У зв'язку з чим таке право, без проведення огляду є суто формальним. Знову ж таки, слідчий посилається на можливість проведення експертизи, а не огляду СПБУ за яким я звертався.

П'яте, детектив у постанові з незрозумілих причин згадує про ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.09.2021 року у справі № 991/6668/21 якою відмовлено в задоволенні скарги на постанову про відмову в задоволенні клопотання про проведення товарознавчої експертизи. Повторюсь, в моєму клопотанні ставилось питання проведення саме огляду СПБУ, а не проведення товарознавчої експертизи СПБУ. Хаотичне згадування детектива поза контекстом про проведення експертизи може мати лише єдину мету - додати «об'єму» необґрунтованій постанові. В поданому мною клопотанні зазначалось, що сторона захисту готова залучити експерта в порядку передбаченому частиною 1 статті 243 КПК України, враховуючи відсутність інтересу в цьому сторони обвинувачення.

Шосте, в поданому клопотанні я вказував, що постійні бойові дії в акваторії Чорного моря, щоденна можливість знищення СПБУ ВЗ12 та ВЗ19 можуть стати перешкодою для встановлення об'єктивності висновку товарознавчої експертизи і щоб запобігти цьому всьому необхідно негайно провести огляду СПБУ В312та В319 в порядку передбаченому статтею 237 КПК України. Проте, детектив в оскаржуваній постанові вирішив не коментувати найбільш суттєві зовнішні чинники для проведення слідчої дії.

Отже, у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017 року існує необхідність провести товарознавчу експертизу СПБУ В312 та В319 для встановлення ринкової вартості самопідіймальних плавучих бурових установок на момент їх придбання ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз». Сторона захисту готова залучити експерта в порядку передбаченому частиною 1 статті 243 КПК України. Для проведення експертизи необхідно провести слідчу дію - огляд СПБУ В312 та В319 за участі захисників підозрюваного з можливістю здійснення безперервної відеофіксації ходу проведення слідчої дії. Вищенаведеними обставинами чітко встановлюється, що оскаржувана постанова детективна НАБУ ОСОБА_5 є необґрунтованою, що суперечить встановленим частиною 2 статті 220 КПК України вимогам до постанов про відмову у задоволенні клопотань сторони захисту, а саме вмотивованості. У зв'язку з чим, відмова детектива НАБУ ОСОБА_5 у задоволенні мого клопотання від 10 жовтня 2022 року суперечить вимогам КПК України».

;2.2. В судове засідання прибув скаржник, підтримав подану скаргу та просив її задовольнити.

Детектив НАБУ ОСОБА_5., постанова якого оскаржувалась, попри здійснений належним чином судовий виклик не прибув в судове засідання, що не перешкоджало судовому розгляду відповідно до частини 3 статті 306 КПК, проте надіслав письмове заперечення на скаргу, де просив відмовити у її задоволенні.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.

Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.

Зокрема, пунктом 7 частини 1 статті 303 КПК передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

3.2. Відповідно до частини 1 статті 304 КПК скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Враховуючи викладені в скарзі обставини, а також те, що оскаржувана постанова від 10.10.2022 направлена скаржнику листом від 13.10.2022, та отримана ним 18.10.2022, відтак не пропущено визначений статтею 304 КПК строк на її подання.

3.3. Відповідно до статті 2 КПК, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 1 статті 7 КПК зокрема визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать законність, зміст чого розкриває стаття 9 КПК, згідно із частиною 2 якої прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. При цьому частиною 3 статті 7 КПК визначено, що зміст та форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині 1 цієї статті, з урахуванням особливостей здійснення кримінального провадження, визначених розділом ІХ-1 цього кодексу.

Частиною 1 статті 9 КПК встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 9 КПК, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Частини 2 і 6 статті 22 КПК розкривають зміст однієї з засад кримінального провадження-змагальності сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а саме, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Стаття 93 КПК встановлює порядок збирання доказів як стороною обвинувачення, так й стороною захисту, й згідно із абзацом 1 її частини 3, сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Частини 1, 2 статті 220 КПК визначають таке: 1. Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. 2. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.

Частинами 1,2,6 статті 223 КПК визначено таке: 1. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. 2. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети…6. Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній. Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 36 КПК, яка кореспондується з частиною 5 статті 40 КПК, прокурор, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора, слідчого.

Таким чином, КПК не передбачає обов'язку органу досудового розслідування вчиняти абсолютно всі процесуальні дії, які зініціюються іншими учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, неможливими, або передчасними чи взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.

Тому орган досудового розслідування в залежності від фактичних обставин провадження, самостійно, за внутрішнім переконанням, визначає які саме процесуальні дії та коли належить здійснити для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у певному кримінальному провадженні, та відмовляє в задоволенні відповідних клопотань у разі відсутності належного обґрунтування необхідності їх проведення.

При цьому постанова про відмову у задоволенні клопотання про виконання процесуальних дій повинна відповідати вимогам частин 5, 6 статті 110 КПК, згідно із якою постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.

3.4. Частина 1 статті 237 КПК визначає, що з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних.

Відповідно до частини 2 статті 237 КПК огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. Огляд комп'ютерних даних проводиться слідчим, прокурором шляхом відображення у протоколі огляду інформації, яку вони містять, у формі, придатній для сприйняття їх змісту (за допомогою електронних засобів, фотозйомки, відеозапису, зйомки та/або відеозапису екрана тощо або у паперовій формі).

Відповідно до частини 1 статті 234 КПК обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Згідно із частиною 2 статті 234 КПК у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Частиною 3 статті 234 КПК визначено, що у разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості про: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з розслідуванням якого подається клопотання; 3) правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 4) підстави для обшуку; 5) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку; 6) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; 7) індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв'язок із вчиненим кримінальним правопорушенням; 8) обґрунтування того, що доступ до речей, документів або відомостей, які можуть у них міститися, неможливо отримати органом досудового розслідування у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей відповідно до частини другої статті 93 цього кодексу, або за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим кодексом, а доступ до осіб, яких планується відшукати, - за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим кодексом. Зазначена вимога не поширюється на випадки проведення обшуку з метою відшукання знаряддя кримінального правопорушення, предметів і документів, вилучених з обігу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Згідно з частиною 4 статті 234 КПК клопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора.

Частиною 5 статті 234 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення; 2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; 3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; 4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи; 5) за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.

Статтею 235 КПК визначено, що ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз. Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, а також містити відомості про: 1) строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали; 2) прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук; 3) положення закону, на підставі якого постановляється ухвала; 4) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку; 5) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; 6) речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук. Виготовляються дві копії ухвали, які чітко позначаються як копії.

Також, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо пропорційності втручання в особисте життя, суд оцінює таке втручання на відповідність таким критеріям: 1) чи відбувається втручання згідно із законом; 2) чи переслідує втручання законну мету та 3) чи є втручання необхідним у демократичному суспільстві, й тому, з метою оцінки пропорційності втручання, належить з'ясувати чи наявні підстави для проникнення до житла та іншого володіння особи, враховуючи, шо на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя оцінює доцільність відшукання речей, предметів, документів виключно з огляду на наявність достатніх підстав вважати, що у подальшому вони можуть бути визнані доказами, отриманими в порядку, установленому КПК.

3.5. Судовим розглядом встановлено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001245 від 25.04.2017, яке виділено із кримінального провадження №12014000000000164 від 01.04.2014.

07.04.2017 в кримінальному провадженні №12014000000000164 від 01.04.2014 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме в умисній участі у період з вересня 2010 року і на момент повідомлення про підозру у злочинній організації ОСОБА_9 з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а також участі в злочинах, вчинюваних такою організацією, в умисному заволодінні шляхом зловживання службовою особою свої службовим становищем чужим майном в особливо великих розмірах - грошовими коштами, належними ПАТ «НАК «Нафтогаз України» в сумі 404 374 966,48 доларів США (на момент вчинення злочину еквівалентно 3 234 999 731,84 грн), складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, іншому підробленні офіційних документів. В такому повідомленні про підозру зокрема описані такі обставини: ОСОБА_4., перебуваючи на посаді голови правління ДАТ «Чорноморнафтогаз», будучи службовою особою, восени 2010 року погоджуючи усі свої злочинні дії з членами злочинної організації, виконуючи отриману від керівництва структурної частини злочинної організації вказівки, забезпечив виконання конкретного завдання - здійснення переговорів щодо закупівлі СПБУ В312 та В319, організовував складання завідомо неправдивих документів про проведення процедури закупівлі СПБУ В312 та В319, створив умови для вчинення злочину по заволодінню грошовими коштами в особливо великих розмірах, залучивши до участі підпорядкованих працівників, одночасно здійснюючи контроль злочинного завдання, забезпечивши отримання від НАК «Нафтогаз України» грошових коштів у сумі, що перевищувала реальну вартість СПБУ В312 та В319, забезпечив складання відповідальними підрозділами ДАТ «Чорноморнафтогаз» техніко-економічного обґрунтування придбання СПБУ за завідомо для учасників злочинної організації, завищеною ціною.

06.10.2022 скаржник відповідно до статті 220 КПК звернувся із клопотанням про проведення слідчих дій, де просив провести у кримінальному провадженні №42017000000001245 від 25.04.2017 огляд СПБУ В312 та В319 за участі захисників підозрюваного з можливістю здійснення безперервної відеофіксації ходу проведення слідчої дії. Постановою від 10.10.2022 детектив НАБУ ОСОБА_5. відмовив в задоволенні такого клопотання скаржника від 06.10.2022.

Із змісту поданої в даному випадку скарги та клопотання скаржника, із яким такий звертався до прокурора та яке ним було перенаправлене детективам НАБУ, метою таких є ініціювання огляду вищезазначених самопідіймальних бурових установок (СПБУ) В312 та В319 винятково з метою забезпечення подальшого проведення товарознавчої експертизи, необхідність якої скаржник розлого доводить у скарзі, незважаючи на постійні твердження про зворотне.

Разом з тим, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, той же сам скаржник 27.09.2021 звернувся до ВАКС із скаргою від 24.09.2021 на постанову детектива НАБУ ОСОБА_5 від 08.09.2021 про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 про проведення товарознавчої та повторної судово-економічної експертиз у кримінальному провадженні №42017000000001245 від 25.04.2017, за результатами розгляду чого ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_10 від 30.09.2021 в справі №991/6668/21 відмовлено в задоволенні такого клопотання, що мотивовано зокрема таким:

«Дослідивши матеріали скарги, слідчою суддею встановлено, що відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 12.12.2016 № 19589-19591/20752-20754/16-45 (а.с. 63-83) судовим експертом КНДІСЕ надано висновок, зокрема, що за умови, що вартість придбаних бурових установок В312 та В319 за договором № 1219 від 02.11. та контрактом № 221 від 29.03.2011 відповідає вартості продажу СПБУ В312 та В319 виробником «Keppel Fels LTD» на запит від 10.02.2016, то різницю в сумі 404 374 966, 48 доларів США між вартістю продажу СПБУ В312 та В319 виробником «Keppel Fels LTD» (Сінгапур), зазначеною у Запиті на правову допомогу від 10.02.2016, та сумами сплаченими ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз» за договором з А/Т «Rigas Kugu Buvetava» від 02.11.2011, контрактом з «Highway Investment Processing LLP» від 29.03.2011, а також з урахуванням перерахованих коштів компанії «Keppel Fels LTD» (Сінгапур), у разі встановлення порушення норм законодавства ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», зможе вважатись збитками (втратою активів) ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», згідно Порядку взаємодії органів державної контрольно-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України від 9.10.2006 № 346/1025/685/53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1166/13040. (а.с. 63-83).

Також із висновку експерта вбачаються відповіді на поставлені питання, зокрема встановлено: про перерахування валютних коштів ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» за СПБ В312 документально підтверджуються в сумі 319 000 000 доларів США та СПБ В 319 в сумі 394 737 322 доларів США; установлено, що на підставі запиту до виробника «Keppel Fels LTD» (Сінгапур) вартість бурових установок В312 - 210 000 000 доларів США та В319 - 179 300 000 доларів США; в Контракті поставки СПБ від 29.03.2011 інформація про перерахування грошових коштів компанії «Keppel Fels LTD» (Сінгапур) із зазначенням суми, відсутня; на підставі платіжних доручень в іноземній валюті перерахування ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз» валютних коштів компанії «Keppel Fels LTD» (Сінгапур) підтверджується в сумі 79 937 64, 48 доларів США; різницю між вартістю бурових установок В312 та В319, зазначену у запиті про правову допомогу та сумами перехованих ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» грошових коштів компаніям складає 404 374 966, 48 доларів США.

Щодо доводів сторони захисту про необхідність проведення повторної судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017, слідча суддя зазначає про відсутність переконання у тому, що у разі її проведення, а саме дослідження тих самих об'єктів та вирішення тих самих питань (у формулюванні, що вказана в експертизі), що й при проведенні первинної судово-економічної експертизи, може бути інший висновок експерта. При цьому, враховуючи те, що сторона захисту клопоче про проведення повторної експертизи для вирішення тих самих питань, але на підставі інших документів (у повному обсязі) із врахуванням вартості додаткового встановленого дороговартісного обладнання, ускладненого транспортування, тенденції ринку щодо зміни цін по роках, слідча суддя вважає, що така експертиза не буде повторною, так як потебує переформулювання питань та надання документів на встановлення тих обставин, про які зазначає сторона захисту. Щодо проведення товарознавчої експертизи, то як і вказує сторона захисту, метою її проведення є, зокрема, визначення вартості товарної продукції, яка в подальшому, слідуючи із логіки захисту має бути врахована при проведенні економічної експертизи для визначення документальної огрунтованості нестачі. За таких обставин, незрозумілою є позиція захисту щодо звернення із клопотанням про проведення цих двох видів експертиз одночасно.

Слідча суддя погоджується з доводами детектива, що сторона обвинувачення не має підстав сумніватись, що дослідження експерта було проведено в повній відповідності з методиками проведення судових експертиз, вимог законодавства та на підставі необхідних та достатніх матеріалів кримінального провадження, оскільки детективом НАБУ ОСОБА_5 надано усі необхідні матеріали для дослідження. Так, з висновку експерта вбачається, що на дослідження експертам з постановою та в подальшому супровідними листами надано матеріали кримінального провадження у 33 томах, а також документацію щодо закупівлі СПБУ, зокрема договори та специфікації до них, а також матеріали виконання запитів про міжнародно-правову допомогу.

Слідча суддя вважає, що у разі ненадання експерту усіх необхідних матеріалів кримінального провадження для проведення дослідження, експерт звернувся б з клопотанням до детектива НАБУ з проханням їх надати, у разі незрозумілості питань - клопотання про їх уточнення, а у разі неможливості надати відповідь на поставлені питання -повідомлення про неможливість надання висновку, що узгоджується із положеннями Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 із доповненнями».

Одним із видів слідчих дій є проведення експертизи. Згідно із частинами 1, 2 статті 101 КПК, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях.

Підстави та порядок залучення експерта, отримання зразків для експертизи врегульовані статтями 242-245 КПК.

Згідно із частиною 1 статті 242 КПК, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.

Статтею 243 КПК визначено, що експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов'язкової. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.

Також, згідно з частиною 1 статті 244 КПК, сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо: 1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з'ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок; 2) сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об'єктивних причин.

Наведені вище норми КПК встановлюють процесуальну самостійність сторони захисту та обвинувачення у питаннях залучення експертів і постановки перед ними тих питань, які кожна із цих сторін вважає необхідним поставити на дослідження, а також надають стороні захисту додаткові можливості для призначення експертизи щодо вирішення питань, які мають істотне значення для кримінального провадження, шляхом звернення із клопотанням до слідчого судді.

Однак у даному випадку, як випливає зі змісту скарги, сторона захисту не намагалась провести експертизу самостійно, а звернулась до детективів НАБУ із клопотанням в порядку статті 220 КПК щодо проведення огляду, тому за таких обставин звернення скаржника до ВАКС у даному випадку фактично має на меті переглянути вищенаведені висновки слідчого судді щодо відмови у задоволенні клопотання про проведення експертизи.

Окрім того, слідчий суддя зазначає, що в запереченні детектива НАБУ на скаргу слушно зазначено, що скаржнику достеменно відомий факт окупації російським військом СПБУ, які розташовані в акваторії Чорного моря, та розміщення на них військових об'єктів загарбників, факт завдання ракетних ударів ЗСУ по таких влітку 2022 року, про що були повідомлення в засобах масової інформації. Тому проведення будь-якого огляду таких установок під час повномасштабної війни наразі очевидно неможливе, й відтак подання скаржником даного клопотання про їх огляд є відвертим нехтуванням здорового глузду.

Також слідчий суддя зазначає, що оскаржувана постанова детектива від 24.12.2021 за формою та змістом відповідає вимогам частин 5, 6 статті 110 КПК, за якою постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.

3.6. З огляду на вищенаведене, слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова детектива від 10.10.2022 про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №42017000000001245 від 25.04.2017 належним чином обґрунтована, відповідає за формою та змістом вимогам КПК, тоді як скаржник не навів належних підстав для задоволення його скарги.

Відповідно до статті 307 КПК, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Керуючись статтями 303-309, 369-372, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову від 10.10.2022 детектива НАБУ ОСОБА_5 про відмову в задоволенні клопотання в кримінальному провадженні від 25.04.2017 №42017000000001245.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 07.11.2022.

Слідчий суддя ОСОБА_1