Документ № 107154722

Справа № 991/5104/22

Провадження 1-кс/991/5124/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_11

(далі - слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_12.,

заявника (адвоката) ОСОБА_13.,

прокурора ОСОБА_14

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_13 в інтересах ОСОБА_1 про призначення повторної судової експертизи у кримінальному провадженні №52021000000000164 від 01.04.2021,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

31.10.2022 до ВАКС надійшло клопотання від 15.10.2022 адвоката ОСОБА_13. (далі-заявник) в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про призначення повторної судової експертизи у кримінальному провадженні №52021000000000164 від 01.04.2021.

Відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_11., яким проведено судовий розгляд 01.11.2022.

2. Короткий виклад клопотання та позицій учасників судового провадження.

2.1. В клопотання заявник просив призначити у кримінальному провадженні №52021000000000164 від 01.04.2021 повторну судову товарознавчу експертизу, на вирішення експерту (експертам) поставити наступне питання: 2.1. Яка ринкова вартість (ціна) послуги з проведення лабораторних досліджень-тестувань на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2 методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) на території України у обсягах, що визначені у повідомленні (оголошенні) про закупівлю за №UA-Р-2020-10-28-004476-b (замовник: Філія «Центр охорони здоров`я» Акціонерного товариства «Укрзалізниця») станом на 01.09.2020, 04.09.2020, 11.09.2020,15.09.2020, 18.09.2020, 22.10.2020, 28.10.2020, 29.10.2020, 30.10.2020, 03.11.2020, 05.11.2020, 10.11.2020, 13.11.2020, 18.11.2020, з урахуванням вимог до зазначеної послуги, сформованих у відповідності до вищезазначеного повідомлення (оголошення); проведення експертизи доручити експерту (експертам) Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, що знаходиться за адресою: 65026, місто Одеса, вулиця Рішельєвська, будинок 8, зокрема стверджуючи таке:

«Детективами Національного антикорупційного бюро України, за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52021000000000164 від 01.04.2021.

10.06.2022 у вказаному провадженні повідомлено про підозру шести особам, серед яких громадянину ОСОБА_1, у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України (пособництво у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах).

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно повідомлення про підозру інкримінують, що він виступив пособником у вчиненні злочину при співучасті з директором Філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_2 та директором ТОВ «Медичний центр Здоров`я» ОСОБА_3 яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, а також співробітниками Філії ОСОБА_4, ОСОБА_5 та заступника директора ТОВ «Медичний центр Здоров`я» ОСОБА_6, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч. З ст.15 ч. 5 ст. 191 КК України.

За версією сторони обвинувачення вбачається, що у липні 2020 року у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця», виділення яких планувалося з метою закупівлі послуг ПЛР-тестувань з метою діагностування інфекції Соуі<і-19 у співробітників Товариства на території всієї України. Того ж місяця, остання залучила до вказаного злочину ОСОБА_4, який схилив до участі ОСОБА_5 . В подальшому, останньою було сформовано очікувану вартість однієї послуги в ПЛР-тестування на рівні 1300 грн., до затвердження якої були причетні: ОСОБА_15, та ОСОБА_7, а проведення самої закупівлі здійснено Уповноваженою особою Філії ЦОЗ із закупівель - ОСОБА_8

27.10.2021 згідно висновку судової товарознавчої експертизи від №129/21 судової експертки ОСОБА_9, яку призначив детектив у провадженні, середньоринкова вартість послуги з проведення ПЛР- тестування станом на 05.11.2020 становить 837 грн/послуга.

Тому, очікувана вартість на рівні 1300 грн./1 послуга вважається завищеною, а посадові особи ТОВ «Медичний центр Здоров`я» ОСОБА_3 та ОСОБА_6 з цих підстав визнані співучасниками злочину.

Крім того, ОСОБА_1 «нібито» порекомендував вказане товариство ОСОБА_2, що обумовило його роль у діянні в якості «пособника».

Відтак, за версією сторони обвинувачення, із врахуванням висновку товарознавчої послуги, підозрюваними особами була умисно завищена вартість одного ПЛР-тестування на 443 грн., що могло призвести до збитків державному підприємству в сумі 4 940 779, 00 грн (або 443 грн. на кожній з 11 153 послуг, які планувалось закупити), що відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром. (розрахунок здійснений слідчим та/або прокурором: 443 грн. х 11 153 послуг = 4 940 779, 00».

Далі заявник розлого стверджував про необґрунтованість призначеної органом досудового розслідування експертизи, наприкінці зазначивши таке:

«Резюмуючи вказане, можна коротко зазначити:

- Судова експертиза призначена НЕ суб`єкту судово-експертної діяльності в розумінні статті 7 закону України «Про судову експертизу» - ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива»;

- Матеріали кримінального провадження та їх передача судовому експерту ОСОБА_10, як і саме залучення експерта, здійснені в поза процесуальний спосіб;

-Судовий експерт з товарознавства ОСОБА_10 має право проводити судові експертизи за спеціальністю 12.1 «Визначення вартості обладнання, сировини машин та споживчих товарів», до вирішення якої не відноситься питання вартості ПОСЛУГ.

ОСОБА_10 не має спеціальних знань щодо визначення ціни ПОСЛУГ;

Методика щодо визначення ціни (вартості) послуг ВІДСУТНЯ;

Експерт порушила вимоги ч. 4 ст. 69 КПК України, оскільки самостійно за власного ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи, ймовірно для заниження вартості середньо ринкової вартості послуги, про що свідчить:

Також судовою експерткою взято до уваги відомості щодо самостійно здобутих відомостей з окремих публічних закупівель із різних майданчиків, умови надання яких (кількість послуг та місце їх надання) не співвідносяться із умовами спрощеної закупівлі Філії «ЦОЗ» АТ «УЗ»…

Аналізуючи використані та не використані експертом закупівлі, вбачається штучне відібрання останнім «необхідних» вихідних даних, як вбачається, ймовірно для заниження вартості послуги.

Натомість відзначимо реальні дані щодо ринкової вартості послуг, отримані Північним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, поза межами будь-якого кримінально провадження від реальних учасників ринку, під час дослідження на предмет дотримання законодавства про захист економічної конкуренції учасниками ринку надання послуг з проведення ПЛР-тестів для виявлення гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-СоV-2.

Згідно відповіді Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.10.2022 за вих. № 60-02/3143 наданої на запит сторони захисту відомо, що вартість надання таких послуг у приватних лабораторіях становить від 580,00 грн. до 3400,00 грн. (середня ціна 1400 грн.) (примітка: інші запитувані відомості та копії документів не надані, із посиланням на обмежений доступ до службової інформації).

Відтак, чи можна розглядати питання завищення вартості на рівні 1280 грн., при тому, що середня ціна вказаних послуг становить 1400 грн. ???

Відповідь очевидна, однак той факт, що правоохоронні органи не бажають враховувати реальну ринкову вартість послуг та не визначають її у кримінальному провадженні, свідчить про необхідність вирішення питання призначення ПОВТОРНОЇ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ.

Сторона захисту вважає, іцо у вказаному кримінальному провадженні існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надав неповний чи неправильний висновок, що є підставою для призначення повторної судової експертизи».

2.2. В судовому засіданні заявник підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Також в судовому засіданні перебувала прокурор ОСОБА_14., яка входить до групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, та на підставі частини 5 статті 244 КПК надала пояснення щодо клопотання, вважаючи таке необґрунтованим та заснованим на суб`єктивній оцінці висновку експерта.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Відповідно до статті 2 КПК, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 1 статті 7 КПК зокрема визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать законність, зміст чого розкриває стаття 9 КПК, згідно із частиною 2 якої прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. При цьому частиною 3 статті 7 КПК визначено, що зміст та форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині 1 цієї статті, з урахуванням особливостей здійснення кримінального провадження, визначених розділом ІХ-1 цього кодексу.

Частини 2 і 6 статті 22 КПК розкривають зміст однієї з засад кримінального провадження-змагальності сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а саме, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

3.2. Відповідно до статті 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів, зокрема, є висновки експертів.

Відповідно до статті 91 КПК, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Частиною 1 статті 94 КПК встановлено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Тобто в кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування повинно здійснюватись всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів, однак оцінка наявних в матеріалах провадження доказів здійснюється в контексті визначення вірогідності та достатності підстав причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування. Згодом під час розгляду кримінального провадження за сутністю, суд, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, може прийняти рішення щодо наявності складу кримінального правопорушення або встановити відсутність в діях особи такого складу.

Згідно із частинами 1-3 статті 93 КПК збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

Згідно із частинами 1, 2 статті 101 КПК, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях.

Підстави та порядок залучення експерта, отримання зразків для експертизи врегульовані статтями 242-245 КПК.

Згідно із частиною 1 статті 242 КПК, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Статтею 243 КПК визначено, що експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов`язкової. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.

Також, згідно з частиною 1 статті 244 КПК, сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо: 1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з`ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок; 2) сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об`єктивних причин.

Наведені вище норми КПК встановлюють процесуальну самостійність сторони захисту та обвинувачення у питаннях залучення експертів і постановки перед ними тих питань, які кожна із цих сторін вважає необхідним поставити на дослідження, а також надають стороні захисту додаткові можливості для призначення експертизи щодо вирішення питань, які мають істотне значення для кримінального провадження, шляхом звернення із клопотанням до слідчого судді.

3.3. Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 №4038-ХІІ судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Частина 1 статті 7 цього ж Закону визначає, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Крім того, стаття 12 Закону України «Про судову експертизу» визначає, що незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов`язаний: 1) провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок; 2) на вимогу особи або органу, які залучили експерта, судді, суду дати роз`яснення щодо даного ним висновку; 3) заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі. Інші обов`язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.

Пунктом 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 08.10.98 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) зі змінами, визначено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше. Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз). Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

Згідно з пунктом 4.12 вищезазначеної експертизи, висновок експерта складається з обов`язковим зазначенням його реквізитів (найменування документа, дати та номера складання висновку, категорії експертизи (додаткова, повторна, комісійна, комплексна), виду експертизи (за галуззю знань) та трьох частин: вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 розділу IV «Товарознавча експертиза» Науково-методичних рекомендацій, до числа об`єктів товарознавчої експертизи належать: споживчі товари, обладнання та сировина. Об`єктами експертизи цього виду можуть бути й інші товари. Основними завданнями товарознавчої експертизи є: визначення вартості товарної продукції; визначення належності товарів до класифікаційних категорій, які прийняті у виробничо-торговельній сфері; визначення характеристик об`єктів дослідження відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності; визначення змін показників якості товарної продукції; установлення способу виробництва товарної продукції: промисловий чи саморобний, підприємства-виробника, країни-виробника; визначення відповідності упакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил.

3.4. Судовим розглядом встановлено, що постановою від 30.08.2021 детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_16. у кримінальному провадженні №52021000000000164 від 01.04.2021 була призначена судова товарознавча експертиза, проведення якої доручено ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» та на вирішення якої поставлено таке питання:

«Яка ринкова вартість (ціна) послуги з проведення лабораторних досліджень - тестувань на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену короновірусом SARS-CoV-2 методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) на території України у обсягах, що визначені у повідомленні (оголошенні) про закупівлю за №UA-P-2020-10-28-004476-b (замовник: Філія «Центр охорони здоров`я « Акціонерного товариства «Укрзалізниця» станом на 01.09.2020, 04.09.2020, 11.09.2020, 15.09.2020, 18.09.2020, 22.10.2020, 28.10.2020, 29.10.2020, 30.10.2020, 03.11.2020, 05.11.2020, 10.11.2020, 13.11.2020, 18.11.2020, з урахуванням вимог до зазначеної послуги, сформованих у відповідності до вищезазначеного повідомлення (оголошення)?».

Таку експертизу провела судова експертка ОСОБА_10, яка має кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 12.1 «Визначення вартості обладнання, сировини, машин та товарів народного споживання» згідно із свідоцтвом НОМЕР_1 від 28.10.2016, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України і дійсне до 25.10.2022, а також стаж судово-експертної роботи в галузі товарознавства з 1990 року.

За результатами експертизи складено висновок експерта від 27.10.2021 №129/21, де у заключній частині наведено такий висновок:

«Середня ринкова вартість (ціна) послуги без урахування ПДВ з проведем лабораторних досліджень - тестувань на гостру респіраторну хворобу COVID- 19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2 методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) на території України в обсягу, вказаному у повідомленні (оголошенні) про закупівлю за №UA-Р-2020-10-28-00447б-b (замовник: Філії «Центр охорони здоров`я» Акціонерного товариства «Укрзалізниця») з урахуванням умов надання послуги зазначеного повідомлення (оголошення; становить на дати: 01.09.2020 - 915 грн (дев`ятсот п`ятнадцять гривень); 04.09.2020 - 915 грн (дев`ятсот п`ятнадцять гривень); 11.09.2020- 915 грн (дев`ятсот п`ятнадцять гривень); 15.09.2020 - 915 грн (дев`ятсот п`ятнадцять гривень); 18.09.2020 - 915 грн (дев`ятсот п`ятнадцять гривень); 22.10.2020- 915 грн (дев`ятсот п`ятнадцять гривень); 28.10.2020 - 845 грн (вісімсот сорок п`ять гривень); 29.10.2020 - 845 грн (вісімсот сорок п`ять гривень); 30.10.2020 - 845 (:вісімсот сорок п`ять гривень); 03.11.2020 - 846 грн. (вісімсот сорок шість гривень); 05.11.2020 -837 грн. (вісімсот сорок п`ять гривень); 10.11.2020- 818 грн. (вісімсот вісімнадцять гривень); 13.11.2020- 829 грн. (вісімсот двадцять дев`ять гривень); 18.11.2020- 829 грн. (вісімсот двадцять дев`ять гривень)».

3.5. Дослідивши клопотання із доданими матеріалами, слідчий суддя вважає, що доводи сторони захисту не свідчать про наявність очевидних ознак неповноти чи неправильності висновку експерта №129/21 від 27.10.2021, або істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертиз, що могло б бути підставою для призначення повторної експертизи.

Так, неспроможними є доводи заявника про те, що судова експертиза призначена не суб`єкту судово-експертної діяльності в розумінні статті 7 закону України «Про судову експертизу» - а саме ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива», - та що матеріали кримінального провадження та їх передача судовому експерту ОСОБА_17., нібито здійснені в позапроцесуальний спосіб, оскільки доручення проведення певних судових експертиз суб`єкту господарювання, який є експертною установою та який самостійно доручає їх проведення працівникам, що є атестованими судовими експертами, жодним чином не суперечить Закону України «Про судову експертизу».

Твердження ж заявника про відсутність необхідних знань у судової експертки ОСОБА_10 спростовується наведеними у висновку відомостями щодо наявності свідоцтва атестованого судового експерта НОМЕР_1 від 28.10.2016, а також стажу судово-експертної роботи в галузі товарознавства з 1990 року.

Також висновок експерта від 27.10.2021 відповідає вимогам вищезазначеної Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, зокрема пункту 1.4, згідно із яким визначення методів і методик експертного дослідження здійснюється експертом самостійно, пункту 4.14, згідно із яким у заключній частині викладаються висновки за результатами дослідження у вигляді відповідей на поставлені питання в послідовності, що визначена у вступній частині. На кожне з поставлених питань має бути дано відповідь по суті або вказано, з яких причин неможливо його вирішити. Якщо заключний висновок не може бути сформульований у стислій формі, допускається посилання.

Окрім того, висновок №129/21 від 27.10.2021 містить розписку експерта щодо попередження про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на неї обов`язків згідно із статтями 384,385 КК.

Загалом слідчий суддя зазначає, що доводи заявника ґрунтуються винятково на його суб`єктивних припущеннях та бажанні дискредитувати «незручний» висновок експерта.

Разом з тим, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що відповідно до частин 1, 3 статті 356 КПК, за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз`яснення висновку. Експерту можуть бути поставлені запитання щодо наявності в експерта спеціальних знань та кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеня тощо), дотичних до предмета його експертизи; використаних методик та теоретичних розробок; достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок; наукового обґрунтування та методів, за допомогою яких експерт дійшов висновку; застосовності та правильності застосування принципів та методів до фактів кримінального провадження; інші запитання, що стосуються достовірності висновку.

3.6. Таким чином, заявником не доведено існування достатніх обставин, які б викликали сумніви щодо наявності у судової експертки ОСОБА_10 необхідних знань, або свідчили б про її упередженість чи інші причини, які б могли призвести до надання неповного чи неправильного висновку №129/21 від 27.10.2021, та відтак не доведено необхідність призначення повторної експертизи, а тому належить відмовити у задоволенні клопотання.

Керуючись статтями 242-244, 309, 369-372, 532 КПК суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_13. про призначення повторної судової експертизи у кримінальному провадженні №52021000000000164 від 01.04.2021.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 07.11.2022.

Слідчий суддя ОСОБА_11