- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Михайленко Д.Г.
Справа № 991/4791/22
Провадження №11-сс/991/343/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2022 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого ОСОБА_12, суддів ОСОБА_13, ОСОБА_14,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_15,
учасники судового провадження: підозрюваний ОСОБА_1, захисники ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18, прокурор ОСОБА_19,
розглянула в судовому засіданні апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_1 адвокатів ОСОБА_20 та ОСОБА_21 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.10.2022 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52022000000000242 від 05.09.2022.
Історія провадження
1.18.10.2022 ОСОБА_1 в межах кримінального провадження № 52022000000000242 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 Кримінального кодексу України (далі - КК).
2.19.10.2022 детектив НАБУ звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із альтернативою застосування застави в розмірі 200 млн грн та покладенням на нього ряду процесуальних обов`язків (далі - клопотання детектива).
3.20.10.2022 слідчий суддя застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави в розмірі 260 млн грн та покладенням на нього ряду процесуальних обов`язків.
4.25.10.2022 захисники ОСОБА_20 та ОСОБА_21 подали апеляційні скарги на зазначену ухвалу.
5.01.11.2022 захисники ОСОБА_16 та ОСОБА_18 доповнили апеляцію ОСОБА_2, захисник ОСОБА_17 доповнив апеляцію ОСОБА_3 .
Короткий зміст і мотиви ухвали слідчого судді
6.Оскаржуваною ухвалою слідчий суддя: (1) частково задовольнив клопотання детектива; (2) застосував до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 260 млн грн та покладенням на нього ряду процесуальних обов`язків.
7.При цьому слідчий суддя виходив з такого: (1) повідомлена ОСОБА_1 підозра є обґрунтованою; (2) сторона обвинувачення довела наявність п`яти ризиків, передбачених статтею 177 КПК, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення; (3) інший більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного; (4) суб`єктом визначення розміру застави є слідчий суддя, при цьому КПК не зобов`язує визначати заставу саме в межах, запропонованих в клопотанні детектива, таке визначення ґрунтується на суддівському розсуді; (5) у цьому провадженні розмір альтернативної застави слід визначити як у виключному випадку у розмірі 100 тисяч прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що на теперішній час становить 260 млн грн; (6) виключний випадок застосування застави підозрюваному ОСОБА_1 обумовлюється: 1) тяжкістю кримінального правопорушення; 2) п`ятьма ризиками; 3) високим рівнем майнового стану підозрюваного, а також 4) з метою превенції вчиненню інших корупційних дій, запобіганню подальшій загрозі добросовісній конкуренції, економічному розвиткові, стабільності демократичних інститутів і моральним засадам суспільства, принципом пропорційності, 5) розміром запропонованої неправомірної вигоди в сумі 22 млн євро.
Вимоги та короткий зміст апеляційних скарг захисників
8.Захисники в апеляційних скаргах порушували питання про скасування ухвали слідчого судді. Захисник ОСОБА_21 просила постановити нову ухвалу, якою задовольнити частково клопотання детектива та обрати запобіжний захід в межах, визначених пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК. Захисник ОСОБА_16 просив постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива.
9.Доводи захисту стосувались (1) необґрунтованості підозри та вручення повідомлення про підозру неуповноваженою особою; (2) недоведеності ризиків; (3) непомірності розміру застави; (4) необґрунтованості визначення слідчим суддею застави у розмірі більшому, ніж просив детектив.
10.У контексті відсутності обґрунтованої підозри захист зазначив таке. (1) У діях правоохоронців та заявника є ознаки замаху на провокування підозрюваного на вчинення злочину, однак підозрюваний не піддався на провокацію та не вчиняв злочину. Так: 1) протокол відібрання усної заяви по вчинення злочину складався у місті Дніпро, а не за місцем роботи детектива у місті Києві, що свідчить про позапроцесуальне спілкування між заявником та НАБУ; 2) у заяві заявник зазначив про пропонування ОСОБА_1 неправомірної вигоди, хоча станом на 05.09.2022 зустрічей між ними не було, а вже під час допиту 05.09.2022 заявник припустив, що у майбутньому ОСОБА_1 буде пропонувати йому неправомірну вигоду; 3) заявник був ініціатором ряду ключових зустрічей, а під час спілкування фактично схиляв ОСОБА_1 до висловлювання пропозиції надання персонально ОСОБА_4 неправомірної вигоди; 4) ОСОБА_1 пропонував лише створити спільне підприємство дніпровській владі щодо завершення будівництва метрополітену, що не є злочином. (2) ОСОБА_1 не пропонував грошові кошти за дії, зазначені у повідомленні про підозру, а йшлось про отримання коштів спільним підприємством. Правова кваліфікація діяння, зазначена в підозрі, вступає в протиріччя з наявними у справі документами, та є неправильною. (3) Повідомлення про підозру мав вручати прокурор САП, а не детектив, який є процесуально неуповноваженою на це особою.
11.Щодо недоведеності встановлених судом ризиків захист посилався на таке: (1) щодо ризику переховування - підозрюваний займається волонтерською діяльністю і саме у зв`язку з цим за відповідним дозволом тимчасово виїздив за межі України, в межах іншого кримінального провадження він не ухилявся від слідства та суду, в законний спосіб повернув підприємство «Укрбуд» та має намір поновити «ім`я» забудовника, має тісні соціальні зв`язки з дітьми; (2) ризику впливу на свідків та знищення доказів - з 2019 року не вчиняв жодної дії щодо впливу на свідків та спотворення доказів, тим більше суть підозри полягає у висловленні пропозиції неправомірної вигоди, що фіксується за допомогою НСРД, які є в розпорядженні детектива, а телефон був вилучений у підозрюваного при затриманні. Крім цього, ОСОБА_1 має на меті сприяти здійсненню досудового розслідування; (3) ризик вчинення нового злочину відсутній, ОСОБА_1 не є засудженим жодним вироком.
12.Щодо непомірності розміру застави захист зазначив таке: (1) слідчий суддя не врахував відсутність статків у підозрюваного, підозрюваний більше 8 місяців перебував під вартою у 2020-2021 роках; (2) він сплатив значні суми до бюджету; (3) майно, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя, арештоване Вищим антикорупційним судом; (4) в іншому провадженні 80 млн грн застави за ОСОБА_1 було внесено його дружиною, при цьому 30 млн грн було звернуто в дохід держави та визначено новий розмір застави в сумі 100 млн грн (потім зменшено 80,5 млн грн), яку ОСОБА_1 не міг внести, тому до нього було застосовано тримання під вартою; (5) у грудні 2020 року дружина підозрюваного внесла 50 млн грн в якості відшкодування шкоди в іншому кримінальному провадженні. Ці обставини вказують на відсутність коштів у ОСОБА_1 станом на грудень 2020 року, в свою чергу прокурор не надав доказів зміни майнового стану підозрюваного настільки, щоб він міг внести такий розмір застави. Також захисник зазначив про розірвання шлюбу між підозрюваним та ОСОБА_5 .
13.Щодо виходу слідчого судді за межі розміру застави, визначеного детективом, то в цьому контексті слідчий суддя припустив порушення базисних принципів відправлення правосуддя та продемонстрував обвинувальну позицію у справі.
Позиції учасників провадження
14.Захисники та підозрюваний підтримали апеляційній скарги.
15.Прокурор вважав, що у задоволенні апеляційних скарг слід відмовити.
Оцінка та мотиви Суду
16.З метою правильного вирішення апеляційних скарг Суд має визначити: (1) чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; (2) якщо так, то чи вірно визначена слідчим суддею застава в розмірі 260 млн грн, яка буде достатньою для виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання існуючим ризикам.
17.Суд на перше питання відповідає ствердно, а на друге - дає протилежну відповідь, оскільки до підозрюваного має бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 100 млн грн з мотивів, наведених нижче.
18.Так, в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується (частина 1 статті 196 КПК).
19.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК). Отже, Суд в межах доводів апеляційних скарг має розкрити: (1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; (2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; (3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; (4) обґрунтованість розміру застави.
(1) Кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа
20. ОСОБА_1 підозрюється в тому, що він висловив Дніпровському міському голові ОСОБА_4 пропозицію надати йому неправомірну вигоду в розмірі 22 млн євро за вчинення ним як міським головою дій, направлених на сприяння в укладенні ЄБРР з підконтрольною ОСОБА_1 групою підприємств контракту на будівництво метрополітену в місті Дніпрі без застосування конкурсного методу закупівель (том 2 а. с. 194-201).
21.Сторона обвинувачення встановила, що в місті Дніпрі із залученням кредитних коштів Європейського банку реконструкції та розвитку (далі - ЄБРР) здійснювалось будівництво лінії метрополітену, а саме будівництво трьох нових станцій та подовження на 4 км існуючої станції першої лінії метрополітену від станції «Вокзальна» в напрямку центра міста.
22.Так, (1) 27.06.2012 між Україною та ЄБРР була укладена кредитна угода «Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську» з умовою повернення кредиту до 02.06.2027; (2) 27.07.2012 між Дніпровською міською радою та ЄБРР укладено угоду про підтримку проекту «Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську»; (3) 27.07.2012 між КП «Дніпровський метрополітен» та ЄБРР укладено угоду «Про реалізацію проекту «Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську»; (4) 13.07.2016 між КП «Дніпровський метрополітен» (замовник) та іноземною компанією Лімак Іншаат Санаі ве Тіджарет А. Ш. (підрядник, далі - компанія «Лімак») укладено «Контракт № 1А «Завершення будівництва метрополітену в м. Дніпропетровську» «Будівельний проект: «Коригування проекту «Будівництво першої черги метрополітену в м. Дніпропетровську» (далі - Контракт). Відповідно до умов Контракту його частиною є Договір підряду, предметом якого є проектування та завершення будівництва метрополітену у строк протягом 5 років із залученням кредитних коштів ЄБРР на загальну суму 224 млн євро (з урахуванням ПДВ).
23.У зв`язку із введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану листами від 27.05.2022 та від 19.08.2022 компанія «Лімак» повідомила КП «Дніпровський метрополітен» про неможливість виконання будівельних робіт та завершення виконання обслуговуючих процесів і початок процедури розірвання Контракту.
24.Через ці обставини у серпні 2022 року у ОСОБА_1 виник умисел на надання неправомірної вигоди Дніпровському міському голові ОСОБА_4 за сприяння останнім, шляхом використання його службового становища, в отриманні переваг для підконтрольної ОСОБА_1 групи підприємств та отриманні поза конкурсною процедурою Контракту по будівництву метрополітену у м. Дніпрі як новим генеральним підрядником.
25.З цією метою 04.10.2022 ОСОБА_1 висловив ОСОБА_4 пропозицію надати неправомірну вигоду в сумі 22 млн євро за вчинення ним дій як міським головою, направлених на сприяння в укладенні ЄБРР з підконтрольною ОСОБА_1 групою підприємств контракту на будівництво метрополітену в м. Дніпрі напряму, тобто без застосування конкурсного методу закупівель, передбаченого принципами і правилами закупівель ЄБРР від 15.05.2022.
26.Зокрема, за пропозицією ОСОБА_1 ОСОБА_4 як міський голова повинен буде: (1) включити в робочу групу щодо проведення переговорів із представниками ЄБРР зазначених ОСОБА_1 осіб під видом працівників КП «Дніпровський метрополітен» або ДМР; (2) призначити своїм радником зазначену ОСОБА_1 особу; (3) підписати лист-рекомендацію на адресу ЄБРР щодо надання згоди ДМР на проведення переговорів із ЄБРР з приводу укладення прямого контракту з підконтрольною ОСОБА_1 групою компаній.
27.При цьому, сума неправомірної вигоди формувалася б з вартості робіт, передбачених контрактом на будівництво метрополітену в м. Дніпрі у розмірі 220 млн євро, та надавалась би частинами після виплати сум вартості будівельних робіт у розмірі 10 % від суми кожного з інвойсів, що становило б 22 млн євро.
28.18.10.2022 ОСОБА_1 додатково підтвердив ОСОБА_4 дійсність своїх намірів щодо надання неправомірної вигоди та повторно висловив її пропозицію ОСОБА_4 за вчинення ним дій як міським головою, направлених на укладення ЄБРР з підконтрольною ОСОБА_1 групою підприємств контракту на будівництво метрополітену в м. Дніпрі напряму.
29.Діяння ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 4 статті 369 КК як пропозиція службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, надати неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Щодо обґрунтованості підозри
30.Суд погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення.
31.Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (наприклад, у рішенні в справі Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom від 30.08.1990, заяви №№ 12244/86, 12245/86; 12383/86, § 32, рішення у справі Нечипорук і Йонкало проти України від 21.04.2011, заява № 42310/04, § 175).
32.На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_1 сторона обвинувачення серед іншого надала: (1) протокол від 05.09.2022 прийняття заяви ОСОБА_4 про вчинене кримінальне правопорушення (або таке що готується) (том 1 а. с. 20-21); (2) протоколи огляду мобільного телефону заявника (том 1 а. с. 41-55, 56-58, том 2 а. с. 211-219); (3) лист КП «Дніпровський метрополітен» від 22.08.2022 (том 1 а. с. 56-58); (4) проект угоди про співробітництво стосовно завершення будівництва метрополітену у місті Д. (том 2 а. с. 207-210); (5) протокол огляду від 14.10.2014 (том 1 а. с. 116-117, 118); (6) документи щодо будівництва метрополітену в місті Дніпро із залученням кредитних коштів ЄБРР - кредитну угоду «Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську» від 27.07.2012 між Україною та ЄБРР (том 2 а. с. 109-122), угоду про підтримку проекту «Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську» від 27.07.2012 між Дніпропетровською міською радою та ЄБРР (том 2 а. с. 101-108), угоду про реалізацію проекту «Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську» від 27.07.2012 між КП «Дніпропетровський метрополітен» та ЄБРР (том 2 а. с. 84-100), документи договору: Контракт № 1А «Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську» від 13.07.2016 між КП «Дніпропетровський метрополітен» та компанією «Лімак» (том 2 а. с. 59-60, 127-132), субкредитний договір від 21.12.2012 (том 2 а. с. 61-83); (7) Принципи та правила закупівель ЄБРР від 15.05.2022 (том 1 а. с. 122-154); (8) статут КП «Дніпровський метрополітен» (том 2 а. с. 48-58); (9) розпорядження Дніпровського міського голови від 01.12.2020 (том 2 а. с. 46); (10) матеріали НСРД (том 2 а. с. 135-140, 141-164, 165-189); (11) протокол затримання від 18.10.2022 (том 2 а. с. 190-193); (12) протоколи допитів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (том 1 а. с. 26-29, 38-41, 59-62, 63-67, том 2 а. с. 202-205).
33.З наданих матеріалів вбачається, що:
(1) у місті Дніпро із залученням кредитних коштів ЄБРР іноземна компанія на підставі Контракту від 13.07.2016 із КП «Дніпровський метрополітен» здійснювала будівництво метрополітену. Листами від 27.05.2022 та від 19.08.2022 вона повідомила КП «Дніпровський метрополітен» (замовника) про розірвання цього Контракту та про припинення обслуговуючих процесів відповідно. З цих мотивів 22.08.2022 КП «Дніпровський метрополітен» звернулось до ЄБРР, зокрема, з проханням роз`яснити, чи можливе проведення закупівель генерального підрядника за спрощеною та скороченою процедурою (том 1 а. с. 56-58);
(2) 25.08.2022 ОСОБА_1 ініціював зустріч з Дніпровським міським головою ОСОБА_4 з приводу обговорення можливості його участі в будівництві метрополітену (том 1 а. с. 43-44). У подальшому вони домовились про ряд зустрічей, які відбулись 20.09.2022, 04.10.2022, 18.10.2022;
(3) так, 20.09.2022 відбулась зустріч за участі з однієї сторони - ОСОБА_1 як фактичного володільця ПрАТ «Метробуд» та представників цього Товариства, в тому числі його керівництва, та з іншої - секретаря виконкому ДМР та інших представників міської влади (том 2 а. с. 165-189). На зустрічі обговорювалось питання щодо завершення будівництва метрополітену через фактичне припинення будівельних та обслуговуючих робіт компанією «Лімак» та розірвання Контракту. При цьому ОСОБА_1 обґрунтовував можливість укладення з ЄБРР прямого контракту на завершення будівництва за скороченою процедурою за участі генерального підрядника у виді групи компанії, в тому числі ПрАТ «Метробуд» - монополіста у цій сфері будівництва;
(4) 04.10.2022 відбулась зустріч ОСОБА_1 та ОСОБА_4, в ході якої ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_4 розглянути в якості генерального підрядника із завершення будівництва метрополітену підконтрольну ОСОБА_1 групу компаній, із якою має бути укладений прямий контракт за скороченою процедурою. Для цього ОСОБА_9 мав направити до ЄБРР лист про цього підрядника, ініціювати з цього приводу переговори із ЄБРР та включити до складу переговорної групи запропонованих ОСОБА_1 осіб як представників замовника, які фактично будуть лобіювати укладення ЄБРР прямого контракту із підконтрольною ОСОБА_1 групою підприємств. Кожна компанія з цієї групи мала отримати напряму частину коштів від суми контракту, яка має бути визначена угодою між підприємствами, та контроль за управляючою компанію у цій групі буде забезпечений ОСОБА_4 (том 2 а. с. 141-164). Про зазначене свідчить така фраза ОСОБА_1 : «Вот это я Вам отдаю» [за змістом розмови ОСОБА_1 каже про одне з підприємств зазначеної групи]. Далі на питання ОСОБА_4 про те, що ця компанія буде за все нести відповідальність, ОСОБА_1 відповідає негативно та зазначає про спільну відповідальність (том 2 а. с. 148). При цьому ОСОБА_1 зазначив, що ця компанія буде отримувати 10 % від суми контракту (від кожного підписаного інвойсу), загальна сума контракту становить 220 млн євро. Під час цієї зустрічі ОСОБА_1 надав ОСОБА_4 схематичне зображення групи компаній для реалізації цього проекту під назвою - «Дніпро-Метро», яка складається з чотирьох підприємств та юридичної фірми із коротким зазначенням виконуваних функції кожної з них (том 1 а. с. 118);
(5) 18.10.2022 під час зустрічі із ОСОБА_4 підозрюваний надав проект угоди, яка мала бути укладена між двома громадянами України [без зазначення ПІБ] та за умовами якої між двома фізичними особами розподіляються зобов`язання з реалізації проекту завершення будівництва метрополітену у місті Дніпрі (том 2 а. с. 206, 207-209). Так, фізична особа-сторона № 1 мала: 1) створити з ряду компаній спільне підприємство - групу компаній «Дніпро-метро», при цьому одним із учасників спільного підприємство мало було ПрАТ «Метробуд» та пов`язані з ним юридичні особи - Група Метробуд; 2) забезпечити передачу контролю фізичній особі-стороні № 2 за одним із підприємств-учасників; 3) у межах спільного підприємства отримати 90 % фінансування на будівництво метрополітену. З іншого боку фізична особа-сторона № 2 мала: 1) залучити це спільне підприємство до реалізації проекту завершення будівництва метрополітену шляхом підписання Договору генерального підряду на умовах прямого [за правилами ЄБРР] контракту між КП «Дніпровський метрополітен» та спільним підприємством; 2) забезпечити фізичній особі-стороні № 1 участь у проведенні переговорів з представниками ЄБРР; 3) її частка в спільному підприємстві становила 10 % фінансування на будівництво метрополітену, яку вона отримувала напряму з організації, що здійснює фінансування. Також в угоді зазначалось, що кінцевий бюджет проекту визначається на рівні близько 300 млн євро;
(6) 18.10.2022 ОСОБА_1 затримано на підставі пунктів 1 та 3 частини 1 статті 208 КПК - особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення, є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності НАБУ (том 2 а. с. 190-193).
34.Виходячи з наявних матеріалів, Суд погоджується з висновком слідчого судді про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення та відповідно встановлення викладених вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра».
35.Суд доходить висновку, що з наявних матеріалів не вбачається очевидних ознак провокації. Активна поведінка підозрюваного, яка виражалась у ініціюванні зустрічей, наразі спростовує відповідний довід сторони захисту. Окрім того, цим аргументам захисту має надаватись оцінка під час судового провадження на підставі дослідження всіх наявних матеріалів кримінального провадження.
36.Суд відхиляє доводи захисту щодо неправильної кваліфікації діянь підозрюваного. Встановлені фактичні обставини за стандартом переконання «обґрунтована підозра» з огляду на первинний етап досудового розслідування дають підстави Суду дійти висновку про можливість кваліфікувати дії підозрюваного за частиною 4 статті 369 КК. Така кваліфікація не є очевидно необґрунтованою чи штучно завищеною.
37.Суд також відхиляє доводи захисту про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 мав здійснити відповідний прокурор (а не детектив) у зв`язку з тим, що за підозрюваним як за колишнім народним депутатом України це звання зберігається довічно (частина 5 статті 1 Закону України «Про статус народного депутата України»). Суд звертає увагу, що КПК (статті 480, 481) передбачені особливі правила повідомлення про підозру щодо окремої категорії осіб, що обумовлюється особливостями виконуваних ними повноваженнями (їхнім статусом), зокрема, повноваженнями народного депутата, а не званням. Враховуючи те, що повноваження підозрюваного як народного депутата припинились, то кримінальне провадження щодо нього здійснюється в загальному порядку.
38.Відхиляючи доводи захисту щодо необґрунтованості підозри, Суд зазначає, що на цьому етапі при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходи суд не оцінює докази на предмет наявності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого діяння, а лише встановлює, що підозрюваний міг вчинити відповідні кримінальні правопорушення.
39.Суд також звертає увагу, що у цьому судовому провадженні не оцінюються показання свідків, надані слідчому, в тому числі на предмет їх достовірності. Обґрунтованість підозри встановлена Судом на підставі доказів, наведених вище у цій ухвалі. Додані ж до клопотання протоколи допитів учасників провадження Суд використовує для: (1) встановлення кола свідків в контексті оцінки наявності ризику незаконного впливу на них та визначення кола осіб, з якими слід заборонити спілкування підозрюваного в разі покладення на нього відповідного процесуального обов`язку, а також для (2) оцінки достовірності наданих стороною обвинувачення доказів.
(2) Ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість
40.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (частина 1 статті 177 КПК).
41.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
42.Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
43.Зазначений стандарт доказування (переконання) Суд використовує для перевірки продовження існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_1 .
44.У цьому провадженні Суд в межах доводів апеляційних скарг перевіряє наявність таких ризиків: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 3) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
(1) Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду
45.Суд погоджується з висновком слідчого судді про існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
46.Ризик переховування від правосуддя Суд оцінює в світлі (1) обставин цього кримінального провадження та (2) особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_1 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).
47.Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої). Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, особливо це стосується початкових етапів притягнення особи до кримінальної відповідальності.
48.З матеріалів провадження вбачається, що підозрюваний має паспорт для виїзду за кордон, виїжджав за межі України (зокрема у вересні 2022 року), у тому числі під час дії правового режиму воєнного стану. Хоч зазначені обставини самі по собі не є підставою для висновку про наявність ризику переховування, але вони враховуються в сукупності з іншими даними при оцінці встановлення цього ризику.
49.Суд також з враховує (1) наявність у підозрюваного зв`язків із працівниками правоохоронних органів, що дає можливість, використовуючи їх, переховуватись від органів досудового розслідування чи суду; (2) майновий стан підозрюваного, який свідчить про достатність ресурсів для життя підозрюваного в умовах розшуку.
50.Наведені вище фактичні дані цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного, в сукупності дають Суду підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.
(2) Щодо ризику незаконно впливати на свідків
51.Суд погоджується з висновками слідчого судді про наявність цього ризику.
52.При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
53.Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
54.За таких обставин ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
55.Враховуючи наведене, а також обізнаність підозрюваного з вже наданими свідками показаннями, Суд вважає, що існує ризик незаконного впливу на свідків.
(3) Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
56.Слідчим суддею було встановлено, що документи знаходяться у володінні як ОСОБА_1, так і у володінні інших юридичних та фізичних осіб, на яких ОСОБА_1 має вплив (зокрема, КП «Дніпровський метрополітен», ЮФ «Ілляшев та Партнери»), фізичних осіб, яких ОСОБА_1 планував залучити до переговорного процесу із ЄБРР раніше не були отримані органом досудового розслідування, враховуючи необхідність дотримання конспірації у ході здійснення слідчих дій до моменту затримання підозрюваного.
57.Враховуючи те, що станом на момент розгляду слідчим суддею клопотання детектива минуло 2 дні, то Суд погоджується з наведеними мотивами слідчого судді.
(4) Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
58.Суд погоджується з висновками слідчого судді щодо наявності цього ризику.
59.У підозрюваного наявні достатні фінансові та ділові можливості, які він може використати для того, щоб перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином. Так, з матеріалів НСРД слідує, що ОСОБА_1 може вливати на депутатів Верховної Ради України, окремих членів Кабінету Міністрів України, певних осіб з керівництва Офісу Генерального прокурора тощо.
(5) Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення
60.Слідчий суддя встановив, що ОСОБА_1 у іншому кримінальному провадженні № 42017000000004969 є обвинуваченим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 4 статті 369, частиною 3 статті 209, частиною 3 статті 28 - частиною 3, 4 статті 358 КК (справа № 991/7404/21).
61.Суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що хоч ця обставина не є свідченням його винуватості, проте в контексті заявленого значно підвищує ймовірність вчинення інших кримінальних правопорушень.
Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків
62. ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Прип`яті Київської області, має зареєстроване місце проживання у місті Києві (том 1 а. с. 36), є батьком двох малолітніх дітей, 2009 та 2016 року народження (том 2 а. с. 250 том 3 а. с. 1), шлюб розірвано (том 2 а. с. 33-35).
63. ОСОБА_1 був народним депутатом України восьмого скликання (2014-2019 роки) (том 1 а. с. 170-171, 174-175), має подяки та грамоти (том 3 а. с. 2-9). Інших даних сторони не надали.
64.Наведені обставини в світлі наведених вище фактичних даних не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені Судом ризики до маловірогідності чи до їх виключення.
65.Також Суд враховує, що ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42017000000004969 є обвинуваченим за частиною 5 статті 191, частиною 4 статті 369, частиною 3 статті 209, частиною 3 статті 28 - частиною 3, 4 статті 358 КК (пункт 10 частини 1 статті 178 КПК).
(3) Чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК?
66.Суд вважає, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою із визначенням певного розміру застави, не зможуть запобігти ризикам, встановленим Судом.
67.Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, Суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
68.При вирішенні цього питання Суд виходить з того, що: (1) особисте зобов`язання не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та встановлені ризики; (2) заяв про взяття на поруки підозрюваного не надходило; (3) раніше, в іншому кримінальному провадженні, до підозрюваного застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави, однак внесена сума застави у розмірі 80 млн грн не утримала підозрюваного під порушення умов застосування застави.
69.З огляду на викладене, Суд доходить висновку, що на цьому етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою: (1) буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та (2) зможе запобігти встановленим ризикам.
70.Суд також звертає увагу, що в цьому провадженні тримання під вартою підозрюваного не є для нього безальтернативним запобіжним заходом, адже передбачає в якості альтернативи заставу.
(4) Обґрунтованість розміру застави
71.Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК (абзац 1 частини 3 статті 183 КПК). Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК).
72.Суд дійшов висновку, що (1) слідчий суддя при визначенні розміру застави як альтернативного запобіжного заходу помилково вийшов за межі заявленого стороною обвинувачення розміру застави у зв`язку чим (2) Суд визначає розмір застави в межах, заявлених стороною обвинувачення.
(1) Щодо неможливості визначати розмір застави як альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу понад обґрунтований у клопотанні детектива розмір застави
73.У клопотанні детектив зазначив, що належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 забезпечить альтернативний триманню під вартою запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 200 млн грн.
74.Слідчий суддя дійшов висновку, що: (1) КПК не зобов`язує як загалом, так і у виключних випадках визначати заставу саме в межах запропонованих в клопотанні сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу, а визначає саме слідчого суддю чи суд суб`єктом такого визначення, яке ґрунтується на суддівському розсуді, тобто суб`єктивній оцінці об`єктивних обставин справи; (2) у цьому провадженні розмір альтернативної застави слід визначити як у виключному випадку у розмірі 100 тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на теперішній час становить 260 млн грн.
75.Фактично слідчий суддя обрав підозрюваному більш суворий запобіжний захід (в частині розміру застави як альтернативного запобіжного заходу), ніж просили та доводили детектив і прокурор.
76.Суд вважає помилковим такий висновок слідчого судді. При цьому Суд звертає увагу, що Апеляційна палата ВАКС вже висловлювала позицію про те, що розмір застави як самостійного запобіжного заходу чи альтернативного триманню під вартою не може перевищувати обґрунтований у клопотанні детектива розмір застави (ухвала від 07.11.2019 у справі № 991/908/19).
77.Так, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (пункт 18 частини 1 статті 3 КПК).
78.Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (частини 1, 3, 5 статті 22 КПК).
79.Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК (частини 1, 3 статті 26 КПК).
80.Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 183 КПК. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 КПК будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною 4 статті 183 КПК (частина 3 статті 183 КПК).
81.Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу повинно містити, зокрема: посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 КПК; виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК (пункти 4-7 частини 1 статті 184 КПК). Отже, клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу може не містити (чи навіть не може містити за логікою покладеної на прокурора функції обвинувачення) обґрунтування застосування більш суворих запобіжних заходів ніж той, про застосування якого просить прокурор, чи обґрунтування застосування запобіжного заходу у розмірі більшому, ніж той, про який просить прокурор.
82.У мотивувальній частині рішення від 23.11.2017 у справі №1-28/2017 Конституційний Суд України (далі - КСУ) прийшов до таких висновків: (1) у практиці Європейського суду з прав людини сформовано, серед іншого, характеристики незалежності суду, одна з яких полягає в тому, що суд має сприйматися як незалежний орган; (2) щодо ознак безсторонності суду, то він повинен сприйматися таким з об`єктивного погляду з достатніми гарантіями для виключення будь-яких легітимних сумнівів з цього приводу (пункти 125, 126 рішення від 06.10.2011 у справі «Агрокомплекс проти України»). Крім того, КСУ вважає, що продовження судом під час підготовчого судового засідання застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою за відсутності клопотань прокурора порушує принцип рівності усіх учасників судового процесу, а також принцип незалежності та безсторонності суду, оскільки суд стає на сторону обвинувачення у визначенні наявності ризиків за статтею 177 КПК, які впливають на необхідність продовження домашнього арешту або тримання під вартою на стадії судового провадження у суді першої інстанції. Коли суддя за відсутності клопотань сторін (прокурора) ініціює питання продовження тримання обвинуваченого під вартою або домашнім арештом, він виходить за межі судової функції і фактично стає на сторону обвинувачення, що є порушенням принципів незалежності і безсторонності судової влади.
83.На підставі системного аналізу зазначених норм та наведеної правової позиції КСУ колегія суддів дійшла висновку, що навіть за умови відсутності в законі формальних вимог щодо обмеження позицією прокурора (у разі її висловлення на засадах диспозитивності) у клопотанні про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою стосовно обґрунтованого прокурором розміру застави як альтернативи триманню під вартою, слідчий суддя при виконанні обов`язку, передбаченого частиною 3 статті 183 КПК, не може встановити розмір застави більш обтяжливий, ніж той, про який просить прокурор. Інше може бути розцінене як порушення слідчим суддею принципів незалежності і безсторонності суду, рівності учасників судового процесу перед судом, диспозитивності та означитиме перебирання судом на себе функції обвинувачення та суперечитиме призначенню функції слідчого судді - здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
84.Здійснення судового контролю не передбачає активність слідчого судді у заміщенні недостатньої активності прокурора з певного питання. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя здійснює судовий контроль саме сторони обвинувачення, адже саме ця сторона має переконати слідчого суддю у необхідності відступити від принципу свободи особи (у випадку порушення питання про тримання під вартою) та принципу свободи володіння майном (у випадку порушення питання про заставу як запобіжний захід або арешт майна).
85.Крім того, встановлений законом обов`язок слідчого судді, суду визначити розмір застави в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою свідчить про те, що застава в певному розмірі здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного на тому ж рівні (з тією ж ефективністю), що і тримання під вартою. Тримання під вартою не застосовується у зв`язку з внесенням застави у розмірі, визначеному слідчим суддею чи судом. Отже, законодавцем визначено, що за умови внесення застави в певному розмірі вона (застава) за своєю ефективністю забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, є еквівалентною такому винятковому запобіжного заходу як тримання під вартою. Аналогічну позицію Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду раніше висловлювала в ухвалі від 07.11.2019 у справі № 991/908/19 (пункт 163) та в ухвалі від 28.05.2022 у справі № 991/3661/20 (пункти 121-122).
86.За таких умов слідчий суддя при вирішенні питання про розмір застави, яку він має на меті обрати як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід, обмежений максимальним розміром (верхньою межею) застави, зазначеної у відповідному клопотанні слідчого (прокурора), оскільки саме слідчий (прокурор) визначає і має довести слідчому судді, що такий запобіжний захід є спроможним досягти цілей, визначених статтею 177 КПК.
87.З огляду на вказане, Суд дійшов висновку, що розмір застави як самостійного запобіжного заходу чи альтернативного триманню під вартою не може перевищувати обґрунтований у клопотанні детектива розмір застави.
(2) Щодо визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу
88.Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в межах від 52 000 грн до 208 000 грн (пункт 2 частини 5 статті 182 КПК). У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абзац 2 частин 5 статті 182 КПК).
89. ОСОБА_1 підозрюється в тяжкому корупційному злочині (частина 4 статті 369, частина 5 статті 12 КК, примітка до статті 45 КК). Суд вважає, що виключність випадку обумовлюється: (1) самими обставинами вчинення кримінального правопорушення, які на даний час відповідають стандарту доведення «обґрунтована підозра» та розміром неправомірної вигоди; (2) значним майновим становищем підозрюваного.
90.З огляду на зазначене, Суд вважає, що при визначенні розміру застави ОСОБА_1 слід вийти за межі максимально встановленого КПК розміру застави.
91.В обґрунтування застосування альтернативної застави в розмірі 200 млн грн, сторона обвинувачення посилалась на таке: (1) рішення ЄСПЛ у справі Мангурас проти Іспанії; (2) в іншому кримінальному провадженні № 42017000000004969 альтернативна застава в розмірі 80 млн грн не забезпечила виконання підозрюваним покладених на нього судом обов`язків у зв`язку з чим була звернута в дохід держави ухвалою ВАКС від 03.04.2020 у справі № 991/2529/20; (3) у власності підозрюваного перебувають 6 земельних ділянок, садибний житловий будинок, домоволодіння, автомобілі Land Rover Range Rover та Mercedes-Benz S 560; (4) він є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Укрбуд Девелопмент», чистий прибуток якого за 2021 рік склав понад 28 млн грн, вартість активів складає 6 млн грн; (5) підозрюваному на праві спільної сумісної власності належить придбане дружиною в період шлюбу майно - п`ять земельних ділянок, два садових будинки, автомобіль Mercedes-Benz S 500, 25 % частки в статутному капіталі ТОВ «Фірма «Ексімгруп Лімітед» у розмірі понад 1 млн грн.
92.Слідчий суддя при визначенні розміру застави не навів мотивів можливості внесення підозрюваним застави в розмірі 260 млн грн, а лише констатував надзвичайну актуальність проблематики боротьби із корупцією та навів свої роздуми з цього приводу. Суд погоджується з такими твердженнями слідчого судді, але сама по собі констатація наявності такої проблематики (без врахування обставин конкретної справи та особистої ситуації підозрюваного) не є та не може бути єдиним чинником визначення розміру застави.
93.При визначенні розміру застави Суд враховує таке:
(1) Вищий антикорупційний суд та Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС та АП ВАКС) протягом 2019-2020 років неодноразово досліджували майновий стан підозрюваного й інші обставини для цілей визначення йому розміру застави. Так, 1) ухвалою АП ВАКС від 22.10.2019 у справі № 760/25235/19 до ОСОБА_1 як підозрюваного у кримінальному провадженні № 42017000000004969 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 80 млн грн, яка була внесена заставодавцем ОСОБА_5 (том 1 а. с.161-169, 207); 2) ухвалою АП ВАКС від 29.04.2020 у справі № 991/2529/20 з раніше внесеної заставодавцем застави в розмірі 80 млн грн звернуто в дохід держави 30 млн грн та застосовано до підозрюваного заставу в більшому розмірі - 100 млн грн, з яких суд вважав внесено 50 млн грн, а решту застави в сумі 50 млн грн слід було внести (том 3 а. с. 20); 3) ухвалою АП ВАКС від 28.05.2020 у справі № 991/3661/20 підозрюваному змінено запобіжний захід у вигляді застави на тримання під вартою із альтернативною внесення застави в розмірі 100 млн грн (том 3 а. с. 22-23); 4) ухвалою АП ВАКС від 27.10.2020 у справі № 991/8087/20 підозрюваному продовжено строк тримання під вартою та визначено альтернативну заставу в розмірі 80,5 млн грн (том 3 а. с. 27-28). Отже, найбільшим розміром застави, яка визначалась підозрюваному, була застава в сумі 100 млн грн. При цьому серед іншого суди враховували значний обсяг здійснюваних ОСОБА_1 фінансових операцій, що було зафіксовано за допомогою НСРД;
(2) все майно, на яке посилається сторона обвинувачення в обґрунтування майнового стану підозрюваного, арештоване і за його рахунок він не має можливості внести заставу (ухвала слідчого судді ВАКС від 08.10.2019 у справі № 760/25235/19 (том 3 а. с. 184-190), ухвала слідчого судді ВАКС від 24.10.2022 у справі № 991/4859/22);
(3) подружжя ОСОБА_10 розлучилося, що очевидно вплинуло на майновий стан підозрюваного. При цьому Суд не може врахувати в повному обсязі надані прокурором дані щодо прибутку колишньої дружини підозрюваного за період з 1999 по 2021 роки у розмірі 330 млн грн, оскільки з них: 1) внесено 80 млн грн як заставу за ОСОБА_1, з цієї суми 30 млн грн були звернуті в дохід держави, а за рахунок повернутої решти суми застави в розмірі 50 млн грн - ОСОБА_5 відшкодувала за ОСОБА_1 збитки, заподіяні Національній гвардії України по кримінальному провадженню № 42017000000004969 (том 3 а. с. 29-30); 2) на 25 млн грн, розміщених ОСОБА_11 на банківському рахунку, накладено арешт як на належну ОСОБА_1 частку у спільній сумісній власності подружжя (том 3 а. с. 26); 3) придбано ряд об`єктів нерухомості та автомобілі, на яке накладено арешт, про що зазначив захисті і не спростував прокурор. Відповідно залишок коштів мав бути розподілений при розірванні шлюбу, тому Суд виходить з рівності часток колишнього подружжя у цьому майні, але сторони не надали відповідних даних щодо залишкової суми коштів;
(4) повернення підозрюваним контролю над ТОВ «Укрбуд Девелопмент» не змінює попередніх висновків ВАКС та АП ВАКС щодо розміру застави, оскільки й на той час суд виходив, що підозрюваний володіє цією компанією;
(5) у розмовах протягом вересня-жовтня 2022 року, зафіксованих за допомогою НСРД, підозрюваний зазначив про контроль над компанією з оборотом 5 млрд грн (том 2 а. с. 146, 176) та про фактичне володіння ПрАТ «Метробуд» (том 2 а. с. 166, 175). Проте прокурор не надав будь-яких даних щодо прибутків цих компаній;
(6) враховувати розмір неправомірної вигоди, щодо якого пред`явлена підозра, є помилковим, оскільки цими коштами підозрюваний не володів, а лише мав намір залучити їх у майбутньому;
(7) сторона захисту не надала доказів суттєвого зменшення майнового стану підозрюваного у порівнянні з 2019-2021 роками;
(8) раніше обрана в кримінальному провадженні № 42017000000004969 альтернативна застава в розмірі 80 млн грн не забезпечила виконання підозрюваним покладених на нього судом обов`язків у зв`язку з чим була частково звернута в дохід держави;
(9) у кримінальному провадженні № 42017000000004969, в межах якого ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні більш тяжких злочинів (зокрема за частиною 5 статті 191 та частиною 3 статті 209КК), до нього на цей час не застосовано будь-якого запобіжного заходу і Суду не надано відомостей про порушення ним процесуальних обов`язків;
(10) будь-яких матеріальних збитків злочином, у якому підозрюється ОСОБА_1, не завдано.
94.Із урахуванням наведеного Суд з огляду на початковий етап досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні не вбачає можливості відступити від своїх попередніх висновків про помірність та ефективність альтернативної застави для підозрюваного у розмірі 100 млн грн. Застава у такому розмірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та не є непомірною для нього.
(5) Висновки Суду за результатами розгляду апеляційних скарг
95.Слідчий суддя дійшов правильних висновків щодо: (1) наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення; (2) наявності п`яти ризиків, передбачених статтею 177 КПК; (3) неможливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Разом з тим слідчий суддя помилково визначив розмір альтернативної застави в більшій сумі, ніж обґрунтовувала та просила сторона обвинувачення.
96.Суд вважає, що забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим ризикам може бути лише запобіжний захід у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 100 млн грн з покладенням ряду процесуальних обов`язків.
97.З наведених мотивів апеляційні скарги захисників слід задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді в частині визначення розміру альтернативної застави - скасувати з постановленням в цій частині нової ухвали.
98.Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 404, 405, 407, 409, 412, 532 КПК, колегія суддів постановила:
1.Апеляційні скарги захисників - задовольнити частково.
2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.10.2022 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - скасувати в частині визначення підозрюваному ОСОБА_1 розміру альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в сумі 100 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 260 000 000 (двісті шістдесят мільйонів) гривень.
3.У цій частині постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
4.Визначити підозрюваному ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 000 000 (сто мільйонів) гривень.
5.В іншій частині ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.10.2022 - залишити без змін.
6.Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_22
Судді ОСОБА_23
ОСОБА_24