Документ № 107166502

Справа № 991/4832/22

Провадження №11-сс/991/369/22

Суддя 1 інст. Коліуш О.Л.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2022 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в складі:

головуючого судді Чорненької Д.С.,

суддів: Глотова М.С., Калугіної І.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Шковири А.М.,

представника власника майна ОСОБА_2,

прокурора Колотила О.О.,

власник майна ОСОБА_1 не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 жовтня 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000097 від 11 травня 2022 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 жовтня 2022 року клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на мобільний телефон Apple iPhone 11 ProMax, модель MWHN2X/A, серійний номер НОМЕР_1, imei-1 - НОМЕР_2, imei-2 - НОМЕР_3 і ноутбук MacBook Pro, 15-inch, 2019, серійний номер CO2YV9ZSLVCG, який вилучено у ОСОБА_1 під час проведення обшуку 19 жовтня 2022 року в АДРЕСА_1 . Судове рішення мотивоване тим, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, є речовим доказом, має суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, є необхідність у проведенні експертного дослідження.

01 листопада 2022 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_1 - ОСОБА_2, який просив поновити строк на апеляційне оскарження, судове рішення скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Вважає судове рішення незаконним, оскільки слідчим суддею не повністю досліджено докази та не повно з`ясовано обставини, які мають значення для справи. Під час проведення обшуку ОСОБА_1 надав доступ до інформації, яка знаходилася у ноутбуці та мобільному телефоні, у детективів НАБ України була можливість її скопіювати, але майно вилучено та, в порушення ч.2 ст.168 КПК України, не надано можливості скопіювати важливу для нього особисту інформацію, в тому числі світлини родини. Утримання органом досудового розслідування мобільного телефону та ноутбука порушує право власності ОСОБА_1 . Крім того, детектив НАБ України та прокурор у клопотанні про накладення арешту на майно не вказували на необхідність проведення експертного дослідження, проте слідчий суддя вийшов за межі клопотання та за власною ініціативою наполягав на його проведенні, фактично зобов`язував його призначити. На його думку, вилучене майно не відповідає критеріям ст.98 КПК України. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки повний текст судового рішення отримав 28 жовтня 2022 року.

У судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_2 доводи, зазначені в апеляційній скарзі, підтримав та просив апеляційну скаргу задовольнити. Додатково пояснив, що його довіритель займався узагальненням інформації питання закупівель продуктів харчування у період воєнного стану на усне прохання керівництва.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення залишити без змін. На час проведення апеляційного розгляду призначено здійснення експерного дослідження. На підтвердження вказаних обставин надав постанову від 28 жовтня 2022 року.

Власник майна ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином. Відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України його неявка не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до таких висновків.

Згідно з ч.1 ст.117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді, яка є предметом перегляду, постановлена 25 жовтня 2022 року за участю всіх учасників судового провадження.

Відповідно до матеріалів справи представник власника майна ОСОБА_2 копію повного тексту судового рішення отримав 28 жовтня 2022 року, відомості про вручення копії ухвали слідчого судді власнику майна відсутні.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 27 травня 2019 року у справі №461/1434/18 (провадження № 51-6470 кмо 18) зазначила, що у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення у порядку, передбаченому ч.1 ст.117 КПК України.

Апеляційна скарга подана до суду 01 листопада 2022 року, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що представник ОСОБА_2 строк для подачі апеляційної скарги пропустив з поважних причин, а тому клопотання про його поновлення підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а метою, крім іншого, забезпечення збереження речових доказів (ч.ч.1-2 ст.170 КПК України).

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п.3, 4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно зі ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні за №52022000000000097 від 11 травня 2022 року здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Вказані вимоги прокурором при поданні клопотання про арешт майна виконані.

Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб у період воєнного стану, із залученням посадових осіб ТОВ «Вінсайд Лайт» та посадових осіб обласних військових адміністрацій, за співучасті інших невстановлених службових осіб центральних органів виконавчої влади України, організували злочинну схему та заволоділи коштами державного бюджету України, в особливо великих розмірах, шляхом штучного завищення вартості продуктів харчування - макаронних виробів, чим вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.191 КК України.

Відповідно до ч.6 ст.12 КК України злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України, належить до особливо тяжкого злочину.

Зазначені вище обставини підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.170 КПК України, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 жовтня 2022 року надано дозвіл на проведення обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_3, у АДРЕСА_1 з метою відшукання, у тому числі, засобів мобільного зв`язку та ноутбуків, які містять відомості по взаємовідносинах між ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, працівниками ТОВ «Вінсайт Лайт», працівниками та посадовими особами обласних військових адміністрацій, інших органів державної влади, іншими особами щодо закупівель товарів для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану (т.1 а.с.217-218).

19 жовтня 2022 року за результатами проведення обшуку вилучено мобільний телефон Apple iPhone 11 ProMax, модель MWHN2X/A, серійний номер НОМЕР_1, imei-1 - НОМЕР_2, imei-2 - НОМЕР_3 та ноутбук MacBook Pro, 15-inch, 2019, серійний номер CO2YV9ZSLVCG. З протоколу обшуку вбачається, що в телефоні було виявлено листування в месенджері WhatsApp з контактами: «ОСОБА_8» від 30 березня 2022 року; «Імпорт від ОСОБА_6 » від 30 березня 2022 року; « ОСОБА_7 » від 28 березня 2022 року; «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 28 березня 2022 року; « ОСОБА_7 » від 26 березня 2022 року, яке стосувалося ТОВ «Вінсайд Лайт». У ноутбуці за пошуковим запитом «Вінсайд» виявлено папку «рабоч комп Минэкономики» з наявними у ній файлами у форматі Excel з назвою «Обсяг макаро31.03», «Обсяг 31.03 крупа», «Обсяг макаро», «обсяг консервів», «обсяг крупи», «обсяг цукора», «19.03 10 млн наборів на 08.04.2022», «обсяг консервів», «обсяг крупи», «Обсяг макаро31.03», «обсяг макарони», «Правиль 31.03 макаро». З метою подальшого дослідження в умовах лабораторії із залученням спеціалістів, у тому числі відновлення видалених матеріалів, вказане майно було вилучено. Сім карту, яка містилася в мобільному телефоні, повернуто власнику(т.1 а.с.209-216).

Тому, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про обґрунтованість клопотання та необхідність накладення арешту на мобільний телефон та ноутбук, оскільки вилучене майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, наявна постанова детектива НАБ України від 20 жовтня 2022 року про визнання їх речовими доказами (т.1 а.с.229-237), є необхідність у проведенні їх експертного дослідження.

Згідно з ч.2 ст.168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Колегія суддів вважає слушним зауваження сторони захисту, що в клопотанні прокурора про арешт майна не зазначено необхідність проведення експертного дослідження, разом з тим вказані обставини не є відповідно до ч.1 ст.173 КПК України підставою для відмови у його задоволенні, оскільки доведено підставу та мету накладення арешту. Крім того, у судовому засіданні детектив НАБ України підтвердив необхідність проведення експертного дослідження, а тому посилання на те, що слідчий суддя вийшов за межі клопотання про арешт, є також необгрунтованими (технічний запис судового засідання, 20 год 45 хв).

Прокурор у суді апеляційної інстанції, обґрунтовуючи підстави законності ухвали слідчого судді від 25 жовтня 2022 року, зазначив, що у кримінальному провадженні призначено комп`ютерно - технічну експертизу та на підтвердження вказаних обставин надав постанову від 28 жовтня 2022 року.

Таким чином, обов`язкову умову, передбачену ч.2 ст.168 КПК України, органом досудового розслідування виконано.

Згідно з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що ст.1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08). Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо. Таким чином, доводи сторони захисту про порушення права власності ОСОБА_1 є необгрунтованими, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власників майна, про які йдеться в клопотанні прокурора, з метою виконання завдань кримінального провадження.

Твердження сторони захисту, що детективи НАБ України не надали можливості скопіювати інформацію, яка містилася в телефоні та ноутбуці, не знайшли свого підтвердження, оскільки протокол обшуку від 19 жовтня 2022 року таких зауважень не містить.

Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції також не встановлено.

У силу вимог п.1 ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має, у тому числі, право залишити ухвалу без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.98, 132, 167, 170, 171, 173, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Поновити представнику власника майна ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строк для апеляційного оскарження.

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 жовтня 2022 року про арешт майна залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя Д.С. Чорненька

судді: М.С. Глотов

І.О. Калугіна