Документ № 107188377

Справа № 991/4972/22

Провадження 1-кс/991/4991/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_20., за участю секретаря судового засідання ОСОБА_21., прокурора ОСОБА_22., підозрюваного ОСОБА_1, його захисників ОСОБА_23 та ОСОБА_24., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_25, погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_26., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Савинці Балаклійського району Харківської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.4 ст.368, ч.5 ст.27 ч.4 ст.190 КК України, у кримінальному провадженні № 52018000000000499 від 25.05.2018,

ВСТАНОВИВ:

Сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді із вищезазначеним клопотанням, в якому просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, визначити підозрюваному заставу у розмірі 14 млн 618 тис. 52 грн, що складає 5892 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України строком на два місяці, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із м. Київ, у якому він проживає, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_2, ОСОБА_3 та свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ; здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Полтавській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України; носити електронний засіб контролю.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що:

- ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, яке відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, а також передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна;

- наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваного, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені вище ризики.

Розгляд клопотання детектива призначений на 01.11.2022, був відкладений на 02.11.2022, у зв`язку із закінченням робочого часу.

В судових засіданнях прокурор ОСОБА_27. підтримав подане детективом клопотання про застосування стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в повному обсязі та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Захисники ОСОБА_28. та ОСОБА_24. проти задоволення клопотання заперечили. В засіданні та у своїх письмових запереченнях захисники зауважили, що під час звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходу стороною обвинувачення було порушено належну правову процедуру, а саме клопотання складено детективом та погоджено прокурором до виникнення у ОСОБА_1 статусу підозрюваного. Так, обшук за місцем проживання ОСОБА_1 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 розпочався 26.10.2022 о 06:25 год; повідомлення про підозру було підписано детективом ОСОБА_12 у зазначеній квартирі 26.10.2022 у присутності ОСОБА_1 та його захисника одразу після закінчення проведення обшуку. Клопотання про застосування запобіжного заходу було вручено ОСОБА_1 того ж дня о 14:27 год; воно підписане детективом ОСОБА_13 та погоджене прокурором ОСОБА_29, які участь у проведенні обшуку 26.10.2022 не брали, до приміщення квартири не заходили. Окрім того, захисники вважають, що клопотання подано на вирішення слідчому судді після спливу строку досудового розслідування. Так, відомості про кримінальне правопорушення за частиною 4 статті 368 КК України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.05.2018 за №52018000000000499. У подальшому за клопотанням детектива ОСОБА_30., яке було погоджено прокурором, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.11.2019 (справа №760/17978/19) продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженню № 52018000000000499 від 25.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, на дванадцять місяців, тобто до 25.11.2020. У подальшому ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.11.2020 (справа № 757/51466/20-к) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000499 від 25.05.2018 продовжено на 6 місяців, тобто до 25.05.2021. Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 21.05.2021 (справа № 554/4643/21) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000499 від 25.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, продовжено на 6 місяців, тобто до 25.11.2021. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.12.2021 (справа №991/8634/21) продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженню № 52018000000000499 від 25.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, на шість місяців, тобто до 03.07.2022. Таким чином, на думку сторони захисту, сплив строку досудового розслідування унеможливлює звернення з клопотанням до слідчого судді про застосування запобіжного заходу, а також виконання завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 КПК України, є порушенням прав людини та основоположних свобод. Також клопотання містить істотні недоліки, які, на думку сторони захисту, перешкоджають слідчому судді у його розгляді по суті. Так, обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а також обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного конкретних обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, стосується іншого підозрюваного - ОСОБА_3, стосовно якого повинно бути внесено окреме клопотання. Більше того, зазначивши про необхідність покладення на «підозрюваного» (зазначено прізвище іншої особи) ряду обов`язків, детектив за погодженням з прокурором взагалі ніяк не обґрунтували їх необхідність. За таких обставин, на думку захисників, слідчий суддя має відмовити в застосуванні до ОСОБА_1 як запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так і застосування застави в розмірі, довільно і безпідставно обчисленому стороною обвинувачення. Окрім того, сторона захисту вважає, що в матеріалах відсутні дані про обґрунтованість підозри за статтею 368 КК України. Матеріали не містять відомостей про те, що відбулось прийняття обіцянки/пропозиції або ж отримання неправомірної вигоди, із показів ОСОБА_4 в якості свідка вбачається, що він мав намір та прагнув обійти закон, установлену процедуру вирішення питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, одержати незаконні переваги. Наведені обставини виключають ознаки правопорушення, передбаченого статтею 368 КК України. У матеріалах справи містяться додані до протоколу огляду виписки про рух коштів в сумі 176 000 євро. Останні відомості про рух цих коштів - це отримання їх підприємством «Profit Media Group LP». Відомості про подальший рух саме цих коштів відсутні. Доказів того, що ОСОБА_1 або хтось з його «спільників» отримав хоч частину цих коштів, та способу їх отримання до клопотання не додано, за винятком голослівних тверджень ОСОБА_4 . При цьому показання самого свідка ОСОБА_4 щодо ролі ОСОБА_1 у подіях, кваліфікованих стороною обвинувачення як корупційні злочини, суперечать результатам проведених пізніше за участі того ж ОСОБА_4 НСРД. Що стосується підозри в частині шахрайства, то, на думку сторони захисту, викладені у повідомленні про підозру обставини не стосуються кримінального правопорушення, яке передбачене статтею 190 КК України. Наведений у повідомленні про підозру опис подій відповідає цивільно-правовим відносинам позики між двома фізичними особами. У цих правовідносинах ОСОБА_1 не брав участі ні як позикодавець, ні як позичальник. У матеріалах кримінального провадження відсутні докази передання та отримання грошових коштів. Також відсутні матеріали щодо визнання будь-якої особи потерпілим, тобто особи, якій заподіяно матеріальну шкоду внаслідок неповернення позичених коштів, а отже, не доведено настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяної шкоди, що є обов`язковою ознакою шахрайства як злочину із матеріальних складом. Окрім того, повідомлення про підозру сторона обвинувачення обґрунтовує доказами, отриманими у 2018-2019 роках. На думку сторони захисту, такий запобіжний захід, як тримання під вартою із одночасним визначенням непомірного розміру застави, не корелюватиме із обґрунтованістю підозри. Що ж стосується ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, то сама тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не може бути достатньою підставою для встановлення ризику втечі. ОСОБА_1 завжди повертався на територію України, бо саме з цією країною пов`язані його стійкі соціальні зв`язки, ділова репутація, бізнес та інші сталі обставини його особистого та сімейного життя. Що стосується майнового стану підозрюваного, то ніяких доказів того, що свої статки ОСОБА_1 здобув внаслідок вчинення протиправних дій, немає. З тимчасово окупованими територіями України ОСОБА_1 нічого не пов`язує; на відсутність ризику переховування вказує і його належна процесуальна поведінка, у тому числі з моменту повідомлення йому про підозру, і наявність у нього сталих соціальних зв`язків, постійного місця проживання та роботи, позитивних характеристик тощо. Ризики незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином сторона захисту вважає заснованими на припущеннях та недоведеними. Таким чином, вагомі підстави для застосування відносно підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні. У разі ж, якщо суд знайде доводи сторони захисту недостатніми та дійде іншого висновку щодо реальності ризиків, заявлених стороною обвинувачення, захисники просили слідчого суддю застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, у тому числі врахувати заяву народного депутата України ОСОБА_14 про взяття підозрюваного ОСОБА_1 на поруки. В той же час визначений стороною обвинувачення розмір застави захисники вважають непомірним та необґрунтованим.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисту, просив відмовити у задоволенні клопотання детектива про обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав як необґрунтованості підозри, так і з підстав відсутності ризиків, на які посилається орган досудового розслідування. Як пояснив підозрюваний ОСОБА_1, у бізнес-форумі, який відбувся у 2017 році у м. Полтаві, він участі не брав; з ОСОБА_4 познайомився у ресторані на вул. Антоновича на прохання ОСОБА_31 або ОСОБА_32 (кого саме, точно не пам`ятає) з метою оцінити його потенціал як інвестора для інвестицій у Полтавську область. ОСОБА_4 своєю презентацією справив позитивне враження, на одну із зустрічей приніс якісний презентаційний матеріал. Як з`ясувалось у подальшому, представлені у буклеті роботи до ОСОБА_4 відношення не мали. На зустрічах обговорювались різні проекти, у тому числі щодо будівництва сміттєпереробного заводу, постачання обладнання у щебневі кар`єри, тощо. Подальші зустрічі з ОСОБА_4 відбувались в офісі ОСОБА_1 переважно з ініціативи ОСОБА_4, при цьому ОСОБА_1 роз`яснював, що не має важелів впливу на голову ОДА та його заступника. У подальшому ОСОБА_1 з`ясував, що ОСОБА_33 брав участь у бізнес-форумі під іншим прізвищем. Також зазначив, що під час однієї з розмов з ОСОБА_4 останній висловив пропозицію зробити коштовний подарунок на день народження голові ОДА від ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . У подальшому ОСОБА_4 просив ОСОБА_1 уточнити ціну на автомобіль в автосалоні, що той і зробив. Покази ОСОБА_4 щодо необхідності сплачувати членські внески, фінансування витрат на відпочинок у розмірі 70000 євро, а також відомості щодо передачі йому ключів та документів ОСОБА_1 заперечує.

З урахуванням доводів сторони захисту прокурор САП ОГП ОСОБА_27. пояснив, що жодною нормою КПК України не регламентується питання часу, обставин та процесу складання клопотання про застосування запобіжного заходу, а ст. 184 КПК України формулює лише вимоги до самого клопотання, а також вимогу про те, що копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. Це клопотання було підготовлене заздалегідь і на момент його підготовки детектив та прокурор прийшли до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_1 . Підготовка такого клопотання була здійснена у стислий строк з метою виконання завдань запобіжного заходу, зокрема, щодо уникнення ризиків, чим і пояснюється допущення у тексті клопотання технічних помилок. Клопотання про застосування запобіжного заходу було вручене ОСОБА_1 після вручення йому повідомлення про підозру, таким чином, на думку прокурора, було дотримано належну правову процедуру. Що ж стосується закінчення строку досудового розслідування, то час, протягом якого кримінальне провадження було закрито, враховано слідчим суддею під час постановлення ухвали від 20.12.2021, якою строк досудового розслідування продовжено до 03.07.2022. Окрім того, відповідно до ч.8 ст. 615 КПК України у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення воєнного стану, строк від зазначеної дати до дати припинення чи скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків, передбачених статтею 219 цього Кодексу. Таким чином, на даний час строк досудового розслідування не закінчився.

Поручитель - народний депутат України ОСОБА_34. в засіданні 01.11.2022 заявив клопотання про взяття підозрюваного ОСОБА_1 на поруки, повідомив, що підозрюваний ОСОБА_1 є його помічником, характеризується з позитивного боку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; обґрунтованих підстав вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів слідства, немає; повідомив про готовність забезпечити явку підозрюваного до органу досудового розслідування або суду і заявив, що ручається за його належну процесуальну поведінку.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та подані сторонами матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, згідно ч.1 ст.194 КПК України слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч.ч.2, 4 ст. 194 КПК України).

З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу з метою визначення, чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, а якщо так, то чи забезпечить застава в розмірі 14 618 052,00 грн. виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання існуючим ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України; 4) обґрунтованість розміру застави.

Під час судового розгляду встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні за № 52018000000000499 від 25.05.2018, за підозрою, зокрема, ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України.

Так, стороною обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у тому, що він, діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, у співучасті з ОСОБА_3 та ОСОБА_2, який в період з 26.12.2014 по 15.03.2019 обіймав посаду керівника органу державної влади - голови Полтавської обласної державної адміністрації (далі - Полтавська ОДА), тобто відповідно до ст.ст. 3, 6 Закону України «Про державну службу» (в редакції Законів № 889-VIII від 10.12.2015, № 2190-VIII від 09.11.2017) та п.п. 2, 3 примітки до ст. 368 КК України (в редакції Закону № 889-VIII від 10.12.2015) був службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище (у період з 26.12.2014 до 11.11.2017), а також службовою особою, яка займає відповідальне становище (у період з 11.11.2017 до 15.03.2019), порадами, вказівками, наданням засобів, усуненням перешкод та іншим чином разом з ОСОБА_3 сприяв одержанню ОСОБА_2 неправомірної вигоди для останнього, а саме у визначений ОСОБА_2 спосіб довів до відома фінансового директора Консорціуму «АЛВІ РОД» та Міжнародного будівельного консорціуму «УКРБУДДОР» ОСОБА_4 висловлене ОСОБА_2 прохання надати та одержав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для ОСОБА_2 за вчинення в інтересах ОСОБА_4, як того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої ОСОБА_2 влади та службового становища щодо забезпечення перемоги компаній ОСОБА_4, Консорціуму «АЛВІ РОД» та Міжнародного будівельного консорціуму «УКРБУДДОР», у процедурах державних закупівель Полтавської ОДА, укладання Полтавською ОДА з цими компаніями договорів з обслуговування наземних видів транспорту (Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Полтавської області) та оплати наданих послуг з бюджету облдержадміністрації, зокрема:

- 08.08.2017 у період часу між 10 год. 22 хв. та 12 год. 35 хв. в офісному приміщенні на четвертому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_3, у визначений спосіб ОСОБА_2, який являвся на той час службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, діючи як пособник при пособництві ОСОБА_3 довів до відома ОСОБА_4 висловлене ОСОБА_2 прохання надати для нього ( ОСОБА_2 ) через ОСОБА_1 неправомірну вигоду в особливо великому розмірі в сумі 200 тис. доларів США (або еквівалент в іншій валюті), що станом на 08.08.2017 за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) становило 5 156 981,4 грн. та більше ніж у п`ятсот разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, за вчинення в інтересах ОСОБА_4, як того, хто надає неправомірну вигоду, наведених вище дій з використанням наданої ОСОБА_2 влади та службового становища, шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок компанії «PROFIT MEDIA GROUP LP»;

- 10.08.2017, більш точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлені, у визначений спосіб ОСОБА_2, який являвся на той час службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, діючи як пособник при пособництві ОСОБА_3 одержав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду для ОСОБА_2 в особливо великому розмірі в сумі 176 тис. Євро, що станом на 10.08.2017 за офіційним курсом НБУ становило 5 311 224,86 грн та більше ніж у п`ятсот разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, за вчинення в інтересах ОСОБА_4, як того, хто надає неправомірну вигоду, наведених вище дій з використанням наданої ОСОБА_2 влади та службового становища, шляхом її перерахування з рахунку належної ОСОБА_4 компанії «ALBUVE, SIA» № НОМЕР_1, відкритого в банку ABLV BANK, AS 23 Elizabetes Street Riga, LV-1010, Latvia на рахунок компанії «PROFIT MEDIA GROUP LP» № НОМЕР_2, відкритий в «CESKA SPORITELNA A.S.» Olbrachtova 1929/62 140 00 Praha 4, SWIFT CODE: GIBACZPX.

- він же, повторно, у невстановлений органом досудового розслідування час та місці, але не пізніше 16.11.2017, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у визначений спосіб ОСОБА_2, який являвся на той час службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи як пособник сприяв ОСОБА_3 в доведенні до відома ОСОБА_4, висловленого ОСОБА_2, прохання надати неправомірну вигоду для ОСОБА_2 в особливо великому розмірі в завуальований спосіб у вигляді подарунку на день народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 та в завуальованій формі у вигляді транспортного засобу «Mercedes-Benz AMG G 63» середньою ринковою вартістю на той час понад 800 тис.грн., що більше ніж у п`ятсот разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, за вчинення в інтересах ОСОБА_4, як того, хто надає неправомірну вигоду, наведених вище дій з використанням наданої ОСОБА_2 влади та службового становища;

- повторно, у ніч з 14 на 15 грудня 2017 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлений, біля будинку за місцем фактичного проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до раніше висунутої вимоги ОСОБА_2, який являвся на той час службовою особою, яка займає відповідальне становище, у визначений ОСОБА_2 завуальований спосіб у вигляді подарунку на день народження останнього одержав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду для ОСОБА_2 в особливо великому розмірі в завуальованій формі у вигляді транспортного засобу «Mercedes-Benz AMG G 63», ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_3, 2017 року випуску, чорного кольору, вартістю 7 612 878,39 грн, що більше ніж у п`ятсот разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, за вчинення в інтересах ОСОБА_4, як того, хто надає неправомірну вигоду, наведених вище дій з використанням наданої ОСОБА_2 влади та службового становища.

Він же підозрюється в тому, що умисно, шляхом зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, порадами, вказівками, наданням засобів та приміщення, усуненням перешкод та іншим чином сприяв шахрайському заволодінню ОСОБА_2 майном ОСОБА_4, а саме: 22.01.2018, у період з 15 до 16 год., більш точний час не встановлений, в службовому кабінеті голови Полтавської ОДА за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, буд. 45, діючи відповідно до розподілених ролей разом з ОСОБА_3, як пособники, сприяли ОСОБА_2 у висловленні ОСОБА_4 прохання надати ОСОБА_2 позику в сумі 100 тисяч доларів США. При цьому, ОСОБА_2, зловживаючи довірою ОСОБА_4, запевнив останнього про те, що нібито поверне кошти через тиждень, а з Консорціумом «АЛВІ РОД» будуть укладені договори з обслуговування наземних видів транспорту (Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Полтавської області) та у подальшому здійснюватиметься їх фінансування з бюджету облдержадміністрації.

24.01.2018, у період з 14 год. до 14 год. 30 хв., більш точний час не встановлений, діючи відповідно до заздалегідь узгодженого злочинного плану, ОСОБА_1, як пособник, надав своє офісне приміщення на четвертому поверсі за адресою: АДРЕСА_3, де ОСОБА_3 в якості позики отримав від ОСОБА_4 для ОСОБА_2 кошти в сумі 85 тис. Євро, що станом на той час за офіційним курсом НБУ становило 3 005 304,37 гривень, з яких 22.04.2018, у період з 12 год. до 12 год. 40 хв., через ОСОБА_3 повернув ОСОБА_4 лише 50 тис. доларів США, що станом на той час за офіційним курсом НБУ становило 1 311 298,15 гривень.

Рештою коштів в сумі 1 694 006,22 грн (3 005 304,37-1 316 478,4=1 694 006,22), що в шістсот і більше разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, ОСОБА_2 при пособництві ОСОБА_1 та ОСОБА_3, не маючи наміру їх повернення, шахрайським шляхом заволодів, внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду в особливо великих розмірах.

У клопотанні ст. детективом зазначені наступні обставини вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до Указів Президента України № 965/2014 від 26.12.2014 та № 76/2019 від 15.03.2019 ОСОБА_2 у період з 26.12.2014 по 15.06.2019 обіймав посаду голови Полтавської обласної державної адміністрації (далі - Полтавська ОДА).

Розпорядженням голови Верховної Ради України від 25.11.2014 № 750 ОСОБА_2 присвоєно перший ранг державного службовця (перша категорія).

Розпорядженням голови Полтавської ОДА від 21.04.2015 на посаду першого заступника голови Полтавської ОДА призначено ОСОБА_3 та згідно розпорядження голови Полтавської ОДА від 08.11.2017 № 441-к йому присвоєно четвертий ранг державного службовця (категорії «Б»).

Крім того, розпорядженням голови Полтавської ОДА від 08.05.2015 № 228-к радником голови Полтавської ОДА (поза штатом) призначено ОСОБА_1

10.06.2017 в службовому кабінеті ОСОБА_2 в будівлі Полтавської ОДА за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, буд. 45, проведено бізнес-форум. На цьому форумі ОСОБА_2 познайомився із запрошеним на нього ОСОБА_4, фінансовим директором Консорціуму «АЛВІ РОД» та Міжнародного будівельного консорціуму «УКРБУДДОР», основним видом діяльності яких є будівництво та ремонт житлових і нежитлових будівель, доріг та мостів.

Як зазначає у клопотанні детектив, тоді ж у ОСОБА_2 виник умисел на одержання від ОСОБА_4 неправомірної вигоди за забезпечення перемоги компаній ОСОБА_4 . Консорціуму «АЛВІ РОД» та Міжнародного будівельного консорціуму «УКРБУДДОР» у процедурах державних закупівель Полтавської ОДА, укладання Полтавською ОДА з цими компаніями договорів з утримання автомобільних доріг Полтавської області та оплати наданих послуг з бюджету облдержадміністрації. Для реалізації злочинного умислу ОСОБА_2 залучив в якості пособників свого першого заступника ОСОБА_3 та свого радника ОСОБА_1

10.06.2017, після закінчення офіційної частини бізнес-форуму, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, в приміщенні ресторану « Fish&Fusion » за адресою: м. Полтава, вул. Конституції, 13, ОСОБА_3, діючи умисно, на виконання злочинного плану ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_4 «вступити до клубу», учасники якого за певних умов отримують підтримку керівництва Полтавської ОДА та гарантовано перемагають у тендерах на різні види послуг.

08.08.2017 у період часу з 10 год. 22 хв. до 12 год. 35 хв., ОСОБА_1, сприяючи як пособник ОСОБА_2 в одержанні неправомірної вигоди, зустрівся з ОСОБА_4 в офісному приміщенні на четвертому поверсі за адресою: АДРЕСА_3, де переказав ОСОБА_4 висловлене ОСОБА_2 прохання надати йому неправомірну вигоду в розмірі 200 тис. доларів США (або еквіваленту в іншій валюті), під приводом оплати «членського внеску» для того, щоб стати «членом клуба», працювати «в команді» та здобувати перемогу на тендерах, які проводить Полтавська облдержадміністрація.

Також ОСОБА_1 повідомив, що вказану суму неправомірної вигоди необхідно надати в завуальованій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок іноземної компанії «PROFIT MEDIA GROUP LP».

09.08.2017 ОСОБА_4, перебуваючи в м. Рига, більш точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлені, перерахував з рахунку належної йому компанії «ALBUVE, SIA» № НОМЕР_1, відкритого в банку ABLV BANK, AS 23 Elizabetes Street Riga, LV-1010, Latvia на рахунок компанії «PROFIT MEDIA GROUP LP» № НОМЕР_2, відкритий в «CESKA SPORITELNA A.S.» Olbrachtova 1929/62 140 00 Praha 4, SWIFT CODE: GIBACZPX неправомірну вигоду в розмірі 176 тис. Євро.

На рахунок компанії «PROFIT MEDIA GROUP LP» № НОМЕР_4 - EUR вказаний грошовий переказ в розмірі 176 тис. Євро надійшов 10.08.2017, що станом на цей день за офіційним курсом НБУ становило 5 311 224,86 грн та більше ніж у п`ятсот разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян.

У подальшому, у ОСОБА_2 в період з 10.08.2017 до 16.11.2017, більш точний час не встановлений, виник умисел на повторне одержання від ОСОБА_4 неправомірної вигоди в завуальованій формі та в завуальований спосіб, а саме у вигляді подарунку на свій день народження ІНФОРМАЦІЯ_6 нового транспортного засобу «Mercedes-Benz G 63 AMG», вартість якого на той час згідно середньо ринкових цін перевищувала 800 тис. грн, за вчинення в інтересах ОСОБА_4 дій з використанням наданої йому влади та службового становища щодо забезпечення перемоги компаній ОСОБА_4, Консорціуму «АЛВІ РОД» та Міжнародного будівельного консорціуму «УКРБУДДОР», у процедурах державних закупівель Полтавської ОДА, укладання Полтавською ОДА з цими компаніями договорів з обслуговування наземних видів транспорту (Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Полтавської області) та оплати наданих послуг з бюджету облдержадміністрації.

У невстановлений органом досудового розслідування час та місці, але не пізніше 16.11.2017, за невстановлених обставин ОСОБА_3, діючи умисно, на виконання злочинного плану переказав ОСОБА_4 висловлене ОСОБА_2 прохання надати йому неправомірну вигоду в завуальований спосіб та в завуальованій формі, а саме у вигляді подарунку на його день народження ІНФОРМАЦІЯ_6 нового транспортного засобу «Mercedes-Benz G 63 AMG», вартість якого на той час згідно середньо ринкових цін перевищувала 800 тис. грн, що більше ніж у п`ятсот разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян.

Надалі, в ніч з 14 на 15 грудня 2017 року, після закінчення святкування дня народження ОСОБА_2, більш точний час органом досудового розслідування не встановлений, транспортний засіб «Mercedes-Benz AMG G 63» (ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_3 ) вартістю 7 612 878,39 грн доставлений за місцем фактичного проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, де відповідно до вказівки ОСОБА_2 переданий ОСОБА_1 разом з документами на автомобіль та двома комплектами ключів до нього. З цього часу ОСОБА_2 фактично володів, користувався та розпоряджався вказаним транспортним засобом.

Крім того, 22.01.2018, у період з 15 до 16 год., більш точний час не встановлений, в службовому кабінеті голови Полтавської ОДА за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 45, ОСОБА_2, діючи відповідно до розподілених ролей, висловив ОСОБА_4 прохання надати йому в якості позики 100 тисяч доларів США. При цьому, ОСОБА_2, зловживаючи довірою ОСОБА_4, запевнив останнього про те, що нібито поверне кошти через тиждень, а з Консорціумом «АЛВІ РОД» будуть укладені договори з обслуговування доріг Полтавської області та у подальшому здійснюватиметься їх фінансування з бюджету облдержадміністрації.

Вказані грошові кошти ОСОБА_2, діючи відповідно до заздалегідь узгодженого злочинного плану та розподілу ролей, запропонував ОСОБА_4 передати через ОСОБА_3 в офісному приміщення ОСОБА_1 на четвертому поверсі буд. АДРЕСА_3 .

24.01.2018, у період з 14 год. до 14 год. 30 хв., більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, діючи відповідно до заздалегідь узгодженого злочинного плану при пособництві ОСОБА_1, в наданому останнім офісному приміщенні на четвертому поверсі за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_3, як пособник, отримав від ОСОБА_4 в якості позики ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 85 тис. Євро, що станом на 24.01.2018 за офіційним курсом НБУ становило 3 005 304,37 гривень, для їх подальшої передачі ОСОБА_2

22.04.2018, у період з 12 год. до 12 год. 40 хв., більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, діючи відповідно до заздалегідь узгодженого злочинного плану та розподілу ролей, в наданому ОСОБА_1 офісному приміщенні на четвертому поверсі за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_2, створюючи уявлення про наявність у нього наміру повернути позику, за посередництвом ОСОБА_3 у присутності ОСОБА_1 повернув ОСОБА_4 частину позичених коштів у в розмірі 50 тис. доларів США, що станом на 22.04.2018 за офіційним курсом НБУ становило 1 311 298,15 гривень.

Решту позичених у ОСОБА_4 грошових коштів ОСОБА_2 наміру повертати не мав та не повернув до теперішнього часу.

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України, тобто в пособництві у проханні службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища та пособництві в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому повторно, а також пособництві в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайстві), вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Злочин, передбачений ч.4 ст.368 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких корупційних злочинів (частина 6 статті 12, примітка 1 статті 45 КК України); злочин, передбачений ч. 4 ст. 190 КК України - до особливо тяжких злочинів.

26.10.2022 ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України.

Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.

Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_1 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", зокрема термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Згідно із доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, у тому числі: показаннями свідків - ОСОБА_4, ОСОБА_5, які вказали на обставини прохання та одержання неправомірної вигоди ОСОБА_2 у вигляді грошових коштів та транспортного засобу «Mercedes-Benz AMG G 63» та причетності до цих подій ОСОБА_3 ; показаннями свідка - ОСОБА_11, який підтвердив факт перевезення у супроводі ОСОБА_5 транспортного засобу «Mercedes-Benz AMG G 63» на лафеті з Польщі до будинку ОСОБА_2 в м. Полтави; протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, якими підтверджуються факти прохання та одержання неправомірної вигоди ОСОБА_2 у вигляді грошових коштів та транспортного засобу «Mercedes-Benz AMG G 63» та причетності до цих подій ОСОБА_3 ; відповіддю компетентних органів Чеської Республіки на запит Національного бюро про міжнародну правову допомогу, яка свідчить про перерахування 10.08.2017 з рахунку належної ОСОБА_4 компанії «ALBUVE, SIA» № НОМЕР_1, відкритого в банку ABLV BANK, AS 23 Elizabetes Street Riga, LV-1010, Latvia на рахунок компанії «PROFIT MEDIA GROUP LP» № НОМЕР_2, відкритий в «CESKA SPORITELNA A.S.» Olbrachtova 1929/62 140 00 Praha 4, SWIFT CODE: GIBACZPX грошових коштів у сумі 176 тис. Євро; протоколом огляду резервної копії мобільного телефону iPhone (IMEI НОМЕР_5 ), вилученого 22.02.2019 у ОСОБА_1 під обшуку його квартири за адресою: АДРЕСА_1, яким встановлено, що 09.08.2017 року о 10:02 год. на електронну адресу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов інвойс, датований 08.08.2017 від компанії «PROFIT MEDIA GROUP LP» на ім`я компанії «ALBUVE, SIA» на суму 176 000 Євро, а також факт переписки між фігурантами провадження щодо підготовки договорів на переказ коштів з рахунку компанії ОСОБА_4 на рахунок компанії «PROFIT MEDIA GROUP LP»; матеріалами тимчасового доступу в ТСЦ 5341 РСЦ МВС в Полтавській області, в ході якого вилучено документи щодо проведення реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу Mercedes-Benz AMG G 63, державний номерний знак НОМЕР_6 ; співставленням даних телекомунікаційних з`єднань ОСОБА_2, даних інформаційної системи «Відеоконтроль-Рубіж» та даних комплексної системи відеоспостереження міста Києва (Смарт-Сіті), яким встановлено факт можливості пересування ОСОБА_2 протягом 09.08.2018 у автомобілі Mercedes-Benz AMG G 63 з номерним знаком НОМЕР_6 у напрямку Полтава - Київ, у місті Києві та у напрямку Київ - Полтава; показаннями свідка ОСОБА_6, консультанта з продукту СП ТОВ «Автомобільний дім Україна-Мерседес Бенц», який підтвердив факт листування з ОСОБА_1 з приводу замовлення прорахунку вартості для нього автомобілю Mercedes-AMG G 63 4 MATIC; копіями договорів укладених протягом 2018 року від імені Полтавської ОДА та її структурних підрозділів з Міжнародним будівельним консорціумом «УКРБУДДОР» про надання Консорціумом послуг код за ДК 021:2015 - 90620000-9 Послуги з прибирання снігу (Зимове утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення районів Полтавської області): № 03-18/9 вартістю 120 000,00 грн (Великобагачанський район), № 03-18/10 вартістю 148 600,00 грн (Глобинський район), № 03-18/11 вартістю 75 400,00 грн (Гребінківський район), № 03-18/12 вартістю 85 600,00 грн (Диканьський район), № 03-18/13 вартістю 163 300,00 грн (Зіньківський район), № 03-18/14 вартістю 198 200,00 грн (Кобеляцький район), № 03-18/15 вартістю 127 800,00 грн (Козельщинський район), № 03-18/16 вартістю 71 200,00 грн (Котелевський район), № 03-18/17 вартістю 133 100,00 грн (Кременчуцький район), № 03-18/18 вартістю 177 800,00 грн (Лубенський район), № 03-18/19 вартістю 155 000,00 грн (Миргородський район), № 03-18/20 вартістю 160 900,00 грн (Новосанжарський район), № 03-18/21 вартістю 111 000,00 грн (Оржицький район), № 03-18/22 вартістю 75 900,00 грн (Пирятинський район), № 03-18/23 вартістю 123 100,00 грн (Решетилівський район), № 03-18/24 вартістю 132 300,00 грн (Семенівський район), № 03-18/25 вартістю 132 000,00 грн (Хорольський район), № 03-18/26 вартістю 66 300,00 грн (Чорнухинський район), № 03-18/27 вартістю 144 700,00 грн (Шишацький район), № 03-18/30 від 17.01.2018 вартістю 161 200,00 грн (Лохвицький район); протоколом № 17 засідання тендерного комітету від 05.02.2018, відповідно до якого Департаментом будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської ОДА було застосовано переговорну процедуру торгів на закупівлю код за ДК 021:2015 - 63710000-9 Послуги з обслуговування наземних видів транспорту (Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Полтавської області); договором від 16.02.2018 № 03-18/32 з Консорціумом «АЛВІ РОД» про надання Консорціумом послуги код за ДК 021:2015 - 63710000-9 Послуги з обслуговування наземних видів транспорту (Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Полтавської області), вартістю 97 943 096,40 грн; іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, з урахуванням доводів сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра». Тобто наведені стороною обвинувачення докази із розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_1 з кримінальним правопорушенням на даному етапі досудового розслідування. В подальшому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.4 ст.368, ч.5 ст.27 ч.4 ст.190 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень - достатніми.

В той же час заперечення сторони захисту по суті пред`явленої ОСОБА_1 підозри значною мірою зводяться до того, що підозра не грунтується на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів; матеріали досудового розслідування не є вагомими та достатніми для доведення обґрунтованості підозри, оскільки містять суперечливі та неоднозначні дані. Що ж стосується підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, то викладені у повідомленні про підозру обставини не стосуються кримінального правопорушення, яке передбачене цією статтею КК України.

При цьому слід зазначити, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Що стосується доводів сторони захисту про закінчення строку досудового розслідування, то варто врахувати, що відповідно до приписів ч.8 ст. 615 КПК України у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення воєнного стану, строк від зазначеної дати до дати припинення чи скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків, передбачених статтею 219 цього Кодексу. Таким чином, ОСОБА_1 повідомлено про підозру та ст. детектив звернувся до слідчого судді з цим клопотанням в межах строку досудового розслідування.

Таким чином, наведеними вище доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів. Питання про те, чи утворюють такі дії склад злочинів та чи правильно вони кваліфіковані за ч.5 ст.27 ч.4 ст.368, ч.5 ст.27 ч.4 ст.190 КК України, знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України у кримінальному провадженні № 52018000000000499 від 25.05.2018 щодо підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Сторона обвинувачення у поданому клопотанні зазначила про наявні ризики, передбачені пунктами 1, 3 4 ч.1 ст.177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ризик переховування від органу досудового розслідування або/та суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Злочини, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, є особливо тяжкими і передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. При цьому, відповідно до вимог ст.ст.69,75 КК України, норми про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом та звільнення від відбування покарання з випробуванням не можуть бути застосовані у випадку засудження за корупційний злочин, яким є злочин, передбачений ч.4 ст.368 КК України.

У клопотанні детектив зазначив, що підозрюваний протягом 2017 - 2018 років 43 рази перетинав кордон України. Протягом 2019 - 2022 років ОСОБА_1 33 рази перетинав кордон України, виїжджаючи, зокрема, 13.08.2022 та 20.09.2022 - два рази під час дії на території України правового режиму воєнного стану, запровадженого Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, який діяв на момент виїзду відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 № 341/2022, яким строк дії воєнного стану в Україні з 25 травня 2022 року продовжено строком на 90 діб.

Водночас, на думку сторони обвинувачення, ОСОБА_1 має значні матеріальні та фінансові ресурси, які він може реалізувати та отримані від продажу кошти використати для переховування від органу досудового розслідування, у тому числі і за кордоном. Так, у власності ОСОБА_1 перебуває низка об`єктів нерухомості, а саме: квартира площею 159,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; садовий будинок за адресою: АДРЕСА_4 ; машиномісце № НОМЕР_7 площею 16,80 кв.м. в підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_5 ; машиномісце № НОМЕР_8 площею 16,70 кв.м. в підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_5 ; автомобіль TOYOTA CAMRY, д.н.з. НОМЕР_9 .

Про значні статки та майновий стан ОСОБА_1 свідчить той факт, що під час проведення 22.02.2019 на підставі ухвали слідчого судді обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_1 виявлено та вилучено, у т.ч., грошові кошти в сумі 165 200 доларів США, 178 775 євро, 762 500 гривень.

Окрім цього, згідно даних Державної фіскальної служби України ОСОБА_1 та його дружина - ОСОБА_15 задекларували свої доходи у 2020 році в сумі понад 6 млн. грн, в 2021 році - понад 1 млн. грн, в 2022 році - понад 1,6 млн. грн.

Орган досудового розслідування не виключає можливість організатора злочину - ОСОБА_2, для якого одержано від ОСОБА_4 гроші в сумі 176 тис. Євро та 50 тис. доларів США, використати їх для переховування від органу досудового розслідування, у тому числі і за кордоном, або для сплати визначеної судом суми застави для себе та співвиконавців ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Також існує можливість виїзду підозрюваного на тимчасово окуповану територію України, де протягом тривалого часу проживати за допомогою набутих грошей та цінностей.

Вказані обставини у сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі доведення вини останнього, іншими нижченаведеними обставинами беззаперечно свідчать про існування цілком обґрунтованого ризику та наявності у підозрюваного реальної можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, використовуючи свої міцні соціальні зв`язки та активи для тривалого та/або постійного перебування за кордоном, а також ускладнити розшук ОСОБА_1 у разі переховування останнім від органів досудового розслідування.

Водночас, захисники зазначають, що ОСОБА_1 завжди повертався на територію України, бо саме з цією країною пов`язані його стійкі соціальні зв`язки, ділова репутація, бізнес та інші сталі обставини його особистого та сімейного життя. Що стосується майнового стану підозрюваного, то ніяких доказів того, що свої статки ОСОБА_1 здобув внаслідок вчинення протиправних дій, немає. Окрім того, під час обшуку в лютому 2019 року в житлі підозрюваного вилучено значну кількість готівкових коштів. Проте детектив та прокурор не вказують, що вилучені в ході того обшуку кошти повернуто власникам. А під час повторного обшуку 26.10.2022 вилучено значно меншу кількість готівкових коштів. Це пов`язано із загальною економічною ситуацією в державі на фоні тривалої агресії та ведення бойових дій в Україні, що обумовило зростання цін та зменшення на фоні інфляційних процесів статків усіх без винятку громадян України, а також із значною участю сім`ї ОСОБА_16 у матеріальній допомозі ЗСУ. Що ж стосується можливості виїзду на тимчасово окуповані території, то з цими територіями підозрюваного нічого не пов`язує. Що стосується твердження про можливість іншої особи ( ОСОБА_2 ), яку сторона обвинувачення вважає співучасником інкримінованих ОСОБА_1 злочинів, використати одержані від ОСОБА_4 кошти для переховування від органу досудового розслідування, так само, як і для сплати визначеної судом застави для себе та співвиконавців, у т.ч. ОСОБА_1, то це є винятково голослівним припущенням. До того ж, за практикою ЄСПЛ, протиправна поведінка співучасника не може бути вирішальним фактором при оцінці небезпеки втечі іншої особи. Також ОСОБА_1 демонструє належну процесуальну поведінку, сумлінно виконує обов`язки підозрюваного, прибуває на виклики. Крім того, ОСОБА_1 має постійне місце проживання та роботи, сталі соціальні зв`язки, адже він одружений, шлюб є міцним та тривалим, його дружина ОСОБА_15 має постійне місце роботи, ОСОБА_1 має сина - ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_5, який є студентом очної платної форми навчання у місті Києві, має свій бізнес, що вказує про достатність стримуючих його від переховування факторів; він має позитивні характеристики, зокрема, за місцем проживання та від народного депутата України ОСОБА_14, помічником-консультантом якого є ОСОБА_1 . Також підозрюваний ОСОБА_1 є платником податків, які він добросовісно сплачує до державного бюджету з перевищенням суми нарахувань, не зважаючи на воєнний стан, в період якого для фізичних осіб-підприємців відстрочено сплату податків. Зазначені фактори у своїй сукупності, за твердженням сторони захисту, не дають підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя враховує дані твердження сторони захисту.

Поряд з цим варто врахувати, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованих злочинів, адже кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України - покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. А беручи до уваги, що один із вищенаведених злочинів є корупційним, у разі засудження до ОСОБА_1 не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_1 .

При цьому під час оцінки ризику переховування слідчий суддя враховує особисті характеристики ОСОБА_1, міцність соціальних зв`язків, позитивні характеристики за місцем проживання та роботи.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Значна частина свідків у даному кримінальному провадженні є діючими або колишніми працівниками Полтавської обласної державної адміністрації, які перебували у службовій залежності від ОСОБА_2, зокрема, директор Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської ОДА ОСОБА_7, директор Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської ОДА ОСОБА_8 .

Викладені обставини з урахуванням того, що за час роботи радником голови Полтавської ОДА ОСОБА_1 набув відповідного авторитету, міцних соціальних зв`язків, свідчать про можливість використання ним свого впливу, дружніх неформальних стосунків з різними посадовими та службовими особами, для тиску на свідків, інших підозрюваних, експертів та спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні з метою змусити змінити свої показання чи відмовитися від їх надання і тим самим перешкодити в притягненні його та інших співучасників до кримінальної відповідальності.

Таким чином у результаті обізнаності ОСОБА_1 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом погроз, підкупу або іншим чином впливати на свідків, інших підозрюваних, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які ще не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.

Сторона захисту зазначає, що з початку досудового розслідування (25.05.2018) до теперішнього часу сторона обвинувачення не отримала жодного доказу того, що ОСОБА_1 якимось чином впливав на будь-кого з учасників кримінального провадження чи свідків. Варто зауважити, що така обставина, хоч і підлягає врахуванню, проте не виключає можливості здійснення такого впливу у майбутньому, а тим паче з урахуванням того, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру нещодавно, лише 26.10.2022. Також слідчий суддя зауважує, що твердження сторони захисту, що ризик незаконного впливу легко усувається накладенням на особу обов`язку не спілкуватися з певними особами, на яких, за припущенням сторони обвинувачення, може бути здійснено тиск, жодним чином не спростовує доводів сторони обвинувачення щодо існування такого ризику, а навпаки підкреслює можливість покладення відповідного обов`язку на підозрюваного.

Наведені вище обставини дають підстави дійти висновку щодо наявності ризику ймовірного впливу на свідків та інших підозрюваних з боку підозрюваного ОСОБА_1 .

На обґрунтування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином на думку детектива свідчить те, що, усвідомлюючи невідворотність покарання за скоєні діяння, ОСОБА_1 може вжити заходів щодо приховування належного йому майна, тим самим перешкоджаючи досягненню цілей кримінального провадження в частині забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.

У даному випадку слідчий суддя погоджується із доводами сторони захисту, оскільки стороною обвинувачення не розкриті обставини, що давали б підстави вважати такий ризик реальним; на даний час стороною обвинувачення не наведено достатніх доказів існування вказаного ризику.

Варто додати, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_1 (має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, позитивно характеризується, має дружину та сина - студента денної форми навчання), проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до маловірогідності чи до їх виключення. При цьому належна процесуальна поведінка підозрюваного, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність зазначених ризиків.

За таких обставин зазначені в клопотанні детектива ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України слідчий суддя вважає обґрунтованими та переконливими.

Так, на думку сторони обвинувачення, відомості про особу підозрюваного та характер вчиненого кримінального правопорушення, свідчать про те, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, оскільки останній буде безпосередньо впливати на учасників кримінального провадження, переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду, а тому необхідним є застосування до підозрюваного саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (частина 1 статті 183 КПК).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: 1)особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Ризики вище були встановлені слідчим суддею, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду та ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

У клопотанні детектив просив засотувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначив що інші, більш м`які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.

При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зав`язків підозрюваного, тощо.

Поряд з цим варто враховувати те, що ОСОБА_1 зареєстрований у місті Києві, проживає разом з дружиною та сином за адресою: АДРЕСА_1, позитивно характеризується, має свій бізнес, що стверджується наданими стороною захисту матеріалами. Зазначене вказує на міцність соціальних зав`язків підозрюваного.

Зважаючи на викладені обставини слідчий суддя бере до уваги дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоров`я, характеризуючі матеріали, майновий та сімейний стан, його процесуальну поведінку та на підставі чого приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків, навпаки, як свідчать обставини, запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою належним чином забезпечить виконання ОСОБА_1 покладених на нього судом процесуальних обов`язків.

Відтак, у задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити.

Крім того, під час судового розгляду до слідчого судді надійшло письмове клопотання від поручителя - народного депутата України ОСОБА_14, який, зокрема, просив застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Однак враховуючи обставини кримінального правопорушення, а також беручидо уваги вищевикладені ризики, які визнані слідчим суддею обґрунтованими та той факт, що ОСОБА_1, в силу свого статусу та матеріального становища, має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, застосування такого запобіжного заходу, як особиста порука, про що просить поручитель, на переконання слідчого судді не дасть можливості здійснення дієвого контролю за процесуальною поведінкою підозрюваного.

На думку слідчого судді, запобігти існуючим ризикам можливо шляхом застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Водночас визначені у ч. 5 ст. 182 КПК України мінімальні і максимальні розміри застави дають можливість досягти мети запобіжного заходу без обмеження права на свободу та особисту недоторканність. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, що сприяє виконанню завдань кримінального провадження.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, стан здоров`я, встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Ст. детектив Щербань С.В. у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в сумі 14 618 052 грн. (чотирнадцять мільйонів шістсот вісімнадцять тисяч п`ятдесят дві гривні), оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку детектива, може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Обґрунтовуючи визначений розмір застави, ст. детектив зазначає, що Європейським судом з прав людини визнано законними та обґрунтованими дії національних судів щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Окрім того Європейський суд з прав людини суд зазначив: «не дивним є те, що національні суди при визначенні суми застави, яка би забезпечила впевненість у тому, що винна особа не уникне правосуддя, в основному посилалися на рівень відповідальності обвинуваченого, тяжкість злочину і розмір заподіяної шкоди. Не було також впевненості у тому, що застава, сума якої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану заявника, зможе забезпечити його присутність на судовому розгляді порушеної проти нього справи».

Як зазначає ст. детектив, доцільність визначення розміру застави саме у такому розмірі додатково обґрунтовується тим, що діюче кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює обов`язку розкривати джерело походження коштів для застави, а отже, заставу може бути внесено у тому числі іншою особою, яка має фінансову можливість.

У своїх запереченнях захисники зазначили, що 26.10.2022 в ході другого обшуку в житлі ОСОБА_1 детектив, як і більше трьох років тому, безпідставно вилучив грошові кошти родини ОСОБА_16 у сумі 22 100 доларів США, легальність походження яких слідчими суддями вже перевірялась (після першого обшуку кошти повернуто власникам). На підтвердження цього факту стороною захисту надано копію ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.10.2019 по справі №757/49714/19-к, а також ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2020 по справі №760/17978/19. Окрім того, сторона захисту наголошує на тому, що запропонована стороною обвинувачення сума застави вказує на так званий «виключний випадок», який може бути застосований лише у разі, якщо буде встановлено, що застава у визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків. Між тим, достатніх та належних доказів на підтвердження власних припущень сторона обвинувачення не навела. Більше того, стороною обвинувачення взагалі не наведено ніяких міркувань щодо неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу чи визначеного законодавцем у п.3 ч. 3 ст. 182 КПК України розміру застави. При цьому захисник ОСОБА_28. у судовому засіданні повідомила, що родина ОСОБА_1 зможе зібрати для внесення застави не більше 1 мільйона гривень, виходячи з наявних у них на цей час фінансових ресурсів та інших можливостей.

Стороною обвинувачення на підтвердження майнового стану підозрюваного ОСОБА_1 надано реєстраційну картку транспортного засобу Toyota Camry, 2021 року випуску, д.н.з. НОМЕР_10, належного ОСОБА_1 ; інформацію щодо належності його дружині ОСОБА_15 машиномісць АДРЕСА_6, садового будинку за адресою: АДРЕСА_4 ; квартири загальною площею 159,3 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас відповідно до відомостей з інформаційної довідки №313165144 від 24.10.2022 (т.3, а/с 63-64) на вищевказану квартиру на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 01.03.2019 по справі № 760/6189/19, провадження №1-кс/760/3681/19 накладено арешт шляхом заборони відчуження та розпорядження; надано відомості про доходи, нараховані ОСОБА_1 та його дружині ОСОБА_15, відповідно до яких ОСОБА_1 за період з 1998 року по 2022 рік отримав доходів у сумі 5625429 грн (доходи, нараховані податковими агентами), 10015138 грн (доходи, задекларовані від підприємницької діяльності) та 6669676 грн (доходи, самостійно задекларовані фізичною особою); ОСОБА_15 за період з 1998 року по 2022 рік отримала 6 098 387 грн (доходи, нараховані податковими агентами), та 51 075 грн (доходи, самостійно задекларовані фізичною особою) (т.2, а/с 149-150).

Стороною захисту на підтвердження майнового стану підозрюваного ОСОБА_1 надано, серед іншого, довідку з місця роботи його дружини, відповідно до якої ОСОБА_15 з січня 2022 року по жовтень 2022 року нараховано 595 497,06 грн заробітної плати та інших виплат; утримано ПДФО - 107 189,45 грн; утримано військового збору - 8932,45 грн; виписку по рахункам фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в АТ "Кристалбанк" станом на 27.10.2022; документи, що стосуються ведення ОСОБА_1 підприємницької діяльності.

Дослідивши подані матеріали, заслухавши учасників провадження, суд враховує подані стороною захисту документи щодо підтвердження майнового стану підозрюваного та стосовно підтвердження стійких соціальних зв`язків, стану його здоров`я, наявності дітей на утриманні.

Суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Доцільним є врахування висновків ЄСПЛ у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України», де Європейський Суд зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього».

Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями - серйозністю злочину, ризику втечі та ін.

Водночас окрему увагу було приділено логіці при визначенні розміру застави. Адже хоч національне законодавство й дозволяє у виняткових випадках застосування застави в розмірі, вищому від найвищої визначеної в КПК межі, однак такий крок повинен бути детально аргументованим.

В даному випадку Суд вирішив, що національним судом було залишено без аналізу аргументи заявника, що визначена сума застави є надмірною, жодним чином не було досліджено питання про пропорційність суми застави, а рішення прийняте тільки з огляду на один критерій - суму шкоди, завданої у справі. На основі такого висновку Європейський Суд установив порушення Україною §3 ст.5 Конвенції про захист прав людини.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

Також слідчий суддя враховує, що на цей час недостатньо досліджено роль ОСОБА_1, до матеріалів клопотання не додано протоколи допитів пов`язаних осіб ОСОБА_18 та ОСОБА_3, є суттєві розбіжності в показаннях ОСОБА_1 та ОСОБА_4, але за кілька років досудового розслідування навіть не проведений одночасний допит цих осіб.

У зв`язку з викладеним слідчий суддя приходить до висновку про доцільність визначення застави підозрюваному ОСОБА_1, але в меншому розмірі, ніж заявлено ст. детективом ОСОБА_19, але у розмірі, що перевищує зазначені ст. 182 КПК України межі її застосування, оскільки максимальний поріг розміру застави у вигляді трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений пунктом 3 частини 5 вказаної статті Кодексу, не здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, так як характер злочину є особливо тяжким.

Тож за наведеного, слід визначити розмір застави у розмірі 800 (вісімсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 984 800,00грн, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваного.

Слідчий суддя зауважує, що стороною обвинувачення не наведено достатнього обґрунтування та доказів того, що ОСОБА_1 має достатні статки, які могли б забезпечити внесення зазначеної у клопотанні суми застави, окрім того, не наведено також жодних доказів того, що ОСОБА_1 одержав будь-яку частину грошових коштів, наданих ОСОБА_4 у якості неправомірної вигоди.

Згідно ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.

Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є покладення на підозрюваного обов`язків, про які просить сторона обвинувачення, за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю. Слідчий суддя у даному випадку бере до уваги процесуальну поведінку підозрюваного, з урахуванням розміру визначеної застави, а також доводи сторони захисту щодо можливих негативних наслідків, які може спричинити застосування електронного засобу контролю для ОСОБА_1 в умовах воєнного стану, зокрема, під час здійснення ракетних ударів, коли йому необхідно буде прослідувати до укриття з метою збереження свого життя та забезпечення особистої безпеки.

Тому, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із м.Київ, в якому він проживає, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_2, ОСОБА_3 та свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ; здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Київській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Визначаючи обов`язок здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Київській області паспорти громадянина України для виїзду за кордон та інші відповідні документи, слідчий суддя враховує зареєстроване місце проживання підозрюваного ОСОБА_1 у м. Києві, що підтверджується викопіюванням його паспорта громадянина України, про що зазначив також у ході судового засідання прокурор ОСОБА_27.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених п.п.1,2,3,4,8 ч.5 ст.194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.

В той же час слід додати, що положеннями ч.7 ст. 194 КПК України встановлено, що обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Слідчий суддя окремо звертає увагу, що згідно зі ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 184, 193, 194, 196, 205, 206, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_25, погодженого прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_26. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Савинці Балаклійського району Харківської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.4 ст.368, ч.5 ст.27 ч.4 ст.190 КК України запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 984 800,00грн. (один мільйон дев`ятсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_11 .

Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує детективу, прокурору, слідчому судді.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за умови внесення застави, наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із м.Київ, в якому він проживає, без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_2, ОСОБА_3 та свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ;

5) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Київській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Строк дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного, визначити до 02.01.2023 включно.

Підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч.ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_35