Документ № 107188378

Справа № 991/5020/22

Провадження 1-кс/991/5039/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_11., за участю секретаря судового засідання ОСОБА_12., прокурора ОСОБА_13., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши у режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_14., погоджене з прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_15., про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Макіївка, Донецької обл., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, у кримінальному провадженні № 52022000000000159 від 29.06.2022,

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000159 від 29.06.2022 стосовно ОСОБА_2, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, та ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що наприкінці червня 2022 року (точна дата та час не встановлені) у ході надання правової допомоги ОСОБА_3 з оскарження в апеляційному порядку постанови Южного міського суду Одеської області від 30.05.2022, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на висловлення пропозиції неправомірної вигоди помічнику судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 за вплив на прийняття рішення суддею цього ж суду ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 .

При цьому ОСОБА_2 була особисто знайома з помічником судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 в силу здійснення нею адвокатської діяльності на території Одеської області та була переконана, що останній зможе особисто або із залученням третіх осіб здійснити вплив на суддю Одеського апеляційного суду ОСОБА_4, якою буде розглядатись апеляційна скарга на постанову Южного міського суду у справі № 519/251/22.

Детектив зазначає, що ОСОБА_2 наприкінці червня 2022 року (дата, час та спосіб не встановлено) висловила ОСОБА_1 пропозицію надати неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення суддею Одеського апеляційного суду, який буде розглядати справу № 519/251/22, а ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що він має можливість вплинути на прийняття рішення суддею особисто або через третіх осіб, на вказану пропозицію ОСОБА_2 погодився.

У подальшому, ОСОБА_2 27.06.2022, в день розгляду Одеським апеляційним судом справи № 519/251/22, з використанням додатку для мобільного телефону «Viber» з номеру її мобільного телефону НОМЕР_1 о 06 год 31 хв та 09 год 05 хв повідомила ОСОБА_1 на його абонентський номер мобільного телефону НОМЕР_2 номер судової справи 519/251/22.

ОСОБА_1 з використанням додатку для мобільного телефону «Viber» за вищевказаними абонентськими номерами мобільних телефонів 29.06.2022 о 09 год 40 хв повідомив ОСОБА_2 про перенесення дати засідання у судовій справі на 30.08.2022.

18 серпня 2022 року о 21 год 40 хв та 21 год 44 хв ОСОБА_2 з використанням додатку для мобільного телефону «Viber» за вищевказаними абонентськими номерами мобільних телефонів повідомила ОСОБА_1 номер справи 519/251/22 та прізвище судді Одеського апеляційного суду, яка розглядає дану справу - ОСОБА_4 . Того ж дня о 21 год 44 хв ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, з використанням додатку для мобільного телефону «Viber», узгодив з ОСОБА_2 суму коштів в розмірі 1500 доларів США, що за курсом НБУ становило 54 852,9 грн, яку остання повинна була надати йому в якості неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення суддею Одеського апеляційного суду ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 у справі № 519/251/22.

26 жовтня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, яка обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Необхідність застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, детектив обґрунтовує, серед іншого, наявністю, встановлених під час досудового розслідування, ризиків того, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З огляду на майновий стан підозрюваного, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, дані про особу підозрюваного, детектив зазначив, що застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у розмірі визначеному абз. 2, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Також детектив зазначив, що у випадку внесення застави підозрюваним чи іншими особами у вказаному розмірі, на ОСОБА_1 необхідно покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити. Під час розгляду клопотання надав додаткові пояснення щодо змісту та значення долучених до клопотання документів.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання. Зазначив, що клопотання детектива про застосування запобіжного заходу не відповідає ст. 184 КПК України. Він більше ніж два місяці не вчинив жодних дій щодо переховування від слідства, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні та не перешкоджав кримінальному провадженню іншим чином, за першою вимогою у встановлений день та час з`явився за викликом до детектива для отримання підозри, що підтверджує його належну процесуальну поведінку та спростовує заявлені детективом у клопотанні ризики. Матеріали клопотання не містять жодних доказів на їх підтвердження. Зауважив, що є невірним застосування абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України до особи, яка підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, при цьому зазначив, що застава у будь-якому розмірі є непомірним для нього запобіжним заходом, тим більше у тому розмірі який просить детектив. Звернув увагу, що жодних збитків будь-якій особі чи державі не завдано, він не отримав від вчинення цього злочину будь-якого доходу. Стверджував, що для дотримання ним процесуальних обов`язків можливо застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Письмові заперечення підозрюваного на клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави містяться у матеріалах справи. Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково з таких підстав.

Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000159 від 29.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 369-2, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).

Зі змісту ч. 1 ст. 177 КПК України вбачається, що запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.

У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

З матеріалів, доданих до клопотання встановлено, що 26.10.2022 о 14:50 год. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме у зловживанні впливом, тобто прийнятті пропозиції за неправомірну вигоду для себе або третьої особи здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, про що свідчить його підпис та підпис його захисника ОСОБА_16. про вручення повідомлення про підозру.

Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_1 набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватись питання про застосування запобіжного заходу.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ надалі також підтверджено в таких його рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].

На підтвердження причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, до клопотання додано матеріали, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії:

- заяви ОСОБА_3 від 29.06.2022 про вчинення злочину щодо вимагання, зокрема, адвокатом ОСОБА_2 неправомірної вигоди у сумі понад 1500 доларів США за прийняття рішення у справі про адміністративне правопорушення;

- протоколів допиту свідка ОСОБА_3 від 29.06.2022, 26.08.2022, 29.08.2022, 26.09.2022, згідно яких останній надав показання щодо обставин, за яких адвокат ОСОБА_17. надавала йому правничу допомогу під час розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП; щодо обставин, за яких ОСОБА_2 повідомила про необхідність надання судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_4 неправомірної вигоди спочатку у сумі 1500 доларів США, а потім у сумі 1700 доларів США для прийняття, за результатами розгляду апеляційної скарги на постанову Южного міського суду Одеської області від 30.05.2022, рішення на його користь; щодо обставин, за яких він передав ОСОБА_2 кошти у сумі 1700 доларів США для передачі судді як неправомірну вигоду;

- протоколу огляду від 29.06.2022 із додатком у виді постанови Южного міського суду Одеської області від 30.05.2022 у справі № 519/251/22, на підставі якої ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- протоколів огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 30.08.2022, згідно яких ОСОБА_3 вручені кошти у сумі 1700 доларів США, а саме - 17 банкнот номіналом по 100 доларів США кожна, для подальшого використання під час проведення заходів з перевірки фактичних даних про прохання та одержання неправомірної особи;

- протоколу обшуку від 30.08.2022, згідно якого детективи під час обшуку автомобіля NISSAN NOTE, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, який знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_2, виявили та вилучили кошти у сумі 1700 доларів США, у кількості 17 купюр номіналом 100 доларів кожна, із серіями та номерами такими ж, які попередньо вручені ОСОБА_3 ;

- протоколу обшуку від 30.08.2022, згідно якого детективи, зокрема, під час обшуку службового кабінету ОСОБА_1, оглянули належний йому мобільний телефон Samsung чорного кольору з ІМЕІ: НОМЕР_4, НОМЕР_5, серійний номер НОМЕР_6, у ході якого виявили листування з абонентом « ОСОБА_5 » та абонентом «ІНФОРМАЦІЯ_2» щодо стану розгляду судової справи № 519/251/22;

- постанови по визнання речовими доказами від 30.08.2022, ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.09.2022 у справі № 991/3389/22, відповідно до яких, вказаний мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 52022000000000159 від 29.08.2022 та на нього накладено арешт з метою забезпечення збереження речового доказу;

- наказу № 11-ос від 03.01.2019 про призначення на посаду ОСОБА_1 ; посадової інструкції помічника судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 ; витягів з табелю обліку використання робочого часу за липень-серпень 2022 року стосовно ОСОБА_1 ;

- протоколу огляду речей і документів від 01.09.2022, згідно якого під час огляду мобільного телефону, вилученого у ОСОБА_1, виявлено листування останнього з абонентом « ОСОБА_5 » від 18.08.2022, в якому містяться записи щодо розгляду справи № 519/251/22, зокрема, суми неправомірної вигоди. Також листування з абонентом «ІНФОРМАЦІЯ_2» щодо розгляду справи № 519/251/22, під час якого, зокрема, 18.08.2022 ОСОБА_1 повідомляє, що «ІНФОРМАЦІЯ_3)».

- протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 02.10.2022, відповідно до якого останній повідомив обставини його знайомства та спілкування з ОСОБА_1, а також про прохання ОСОБА_1 здійснювати вплив на суддів Одеського апеляційного суду, зокрема, суддю ОСОБА_4. щодо розгляду справи № 519/251/22 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, на які він не мав наміру погоджуватись та отримувати від ОСОБА_1 кошти.

- протоколу огляду речей і документів від 07.09.2022, згідно якого під час огляду мобільного телефону, вилученого у ОСОБА_2, виявлено листування останньої із абонентом « ОСОБА_7 » у період з 27.06.2022 до 30.08.2022, під час якого останній ( ОСОБА_1 ) надає їй відомості про розгляд справи № 519/251/22 суддею ОСОБА_4 ; із ОСОБА_3 щодо дати призначення розгляду справи № 519/251/22, перенесення дати розгляду на 30.08.2022; під час огляду мобільного телефону ОСОБА_8 виявлено аналогічне листування останнього із абонентом « ОСОБА_5 », також під час цього листування ОСОБА_8 18.08.2022 запитує у ОСОБА_2 «1.5 потянут?», а 29.08.2022 повідомляє, що «завтра все вроде нормально…після 18.00 можна мне занести «документи»; листування із абонентом «ІНФОРМАЦІЯ_2» 27.06.2022, 18.08.2022, 23.08.2022, 29.08.2022 щодо розгляду справи № 519/251/22 « АДРЕСА_3 », перенесення її розгляду;

- протоколів за результатами проведення негласної слідчої дії, а саме: аудіо-, відеоконтроль особи від 06.09.2022, згідно яких зафіксовано обставини спілкування між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, під час яких ОСОБА_2 29.08.2022 повідомила, зокрема, що «один и семь это ихняя сума, которую надо сегодня вечером…»; події, за яких ОСОБА_3 30.08.2022 передав ОСОБА_2 1700 доларів США;

- протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 15.09.2022 по абонентському номеру, що знаходиться у фактичному володінні та користування ОСОБА_2 за період з 18.07.2022 до 15.09.2022, у якому зафіксовано спілкування останньої із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Зокрема, 22.08.2022 ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_1 « ОСОБА_9, ну сегодня они не могут мне дать єто. Ну или отбой, или просят чтоб я перенос сделала на…», 29.08.2022 ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_3 про те, що їй потрібно сьогодні ввечері занести «один и семь», «если нет - я сделать уже ничего не смогу. Будет так»;

- протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дій - контроль за вчиненням злочину від 15.09.2022, у якому зафіксовані події, що відбулися 30.08.2022, у тому числі як ОСОБА_3 на задньому сидінні автомобіля NISSAN NOTE, яким користується ОСОБА_2, передав останній кошти у сумі 1700 доларів США для того, щоб вони були надані як неправомірна вигода судді Одеського апеляційного суду, яка здійснює розгляд його апеляційної скарги, які ОСОБА_2 перерахувала та поклала в особисті речі, та інші матеріали.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1, виходячи із сукупності досліджених матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Разом із цим, слідчий суддя зазначає, що на даному етапі досудового розслідування при вирішенні питання про застосування до підозрюваної особи запобіжного заходу, повноваження слідчого судді обмежуються оцінкою доказів на предмет їх переконливості щодо висновку про можливість вчинення кримінального правопорушення за конкретних обставин та конкретною особою. Отже, на даній стадії мова йде виключно про обґрунтоване припущення.

Водночас, заперечень з приводу обґрунтованості підозри від підозрюваного ОСОБА_1 не надійшло.

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує детектив у клопотанні.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 детектив послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме: штраф від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п`яти років. При цьому вказаний злочин відповідно до ст. 12, примітки до ст. 45 КК України класифікується, як нетяжке кримінальне правопорушення та відноситься до корупційних злочинів.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

Водночас, окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_1, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, який дійсний до 09.08.2027.

У той же час, не залишається поза увагою слідчого судді, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.

Слідчий суддя вважає недостатніми доводи підозрюваного, що заборона виїзду чоловіків - громадян України віком від 18 до 60 років на період дії режиму воєнного стану свідчить про відсутність ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду, оскільки такі дії можуть бути вчинені і не залишаючи територію України.

Таким чином, встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, про те, що не будучи обмеженим у спілкуванні із ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4 підозрюваний може підбурити їх до дачі неправдивих показань для уникнення кримінальної відповідальності.

Висловлені у судовому засіданні доводи підозрюваного щодо відсутності ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, про те, що він співпрацює зі слідством та, отримавши повідомлення про підозру, ініціював укладення з прокурором угоди по визнання винуватості, слідчий суддя оцінює критично, оскільки ці обставини не підтверджені жодними доказами. Разом з цим, прокурор у судовому засіданні повідомив, що підозрюваний не ініціював перед ним укладення угоди про визнання винуватості, проте від детективів, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, йому стало відомо, що ОСОБА_1 бажає укласти угоду про визнання винуватості, але після роз`яснення умов укладення угоди про визнання винуватості та наслідків її невиконання, підозрюваний на даний час не виказав остаточну думку щодо укладення угоди.

Таким чином, існування зазначених вище ризиків слідчий суддя вважає доведеним прокурором у судовому засіданні.

У той же час, слідчий суддя вважає, що прокурор у судовому засіданні та детектив у клопотанні не довели існування ризику того, що ОСОБА_1 може перешкодити кримінальному провадженню іншим чином. Посилання, в обґрунтування цього ризику на те, що підозрюваний тривалий час працював в органах судової влади в м. Одеса та м. Южне, де має численні особисті, ділові та інші зв`язки з представниками правоохоронних органів, бізнес-структур, суб`єктами уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, у нього наявні відповідні можливості, які він зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників, сторін кримінального провадження, на переконання слідчого судді не підтверджені матеріалами справи та не дають підстав стверджувати про існування цього ризику. Таким чином він не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є: особисте зобов`язання та особиста порука.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Слідчий суддя враховує посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, від досудового розслідування не ухиляється, має постійне місце реєстрації та проживання на території м. Южне Одеської області, одружений, має нагороди за працю на посаді помічника судді. Однак, зазначені відомості про особу підозрюваного, з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, у співвідношенні із підтвердженими ризиками, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені у судовому засіданні ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі судового провадження.

Тому, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави.

На даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти доведеним ризикам.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Щодо розміру застави.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

У клопотанні детектив просить визначити заставу з урахуванням абз. 2, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480,00 гривень, обґрунтовуючи такий розмір характером вчиненого кримінального правопорушення, даними про особу підозрюваного, майновим станом підозрюваного.

Відповідно до абзацу другого ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчинені нетяжкого злочину, викладені у клопотання доводи сторони обвинувачення в цій частині не відповідають вимогам кримінального процесуального закону.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, визначається у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1, а також майновий та соціальний стан підозрюваного.

Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності (розмір частки 1/2) належить квартира АДРЕСА_4, що підтверджується Відомостями з Державного реєстру прав на нерухоме майно. Також, ОСОБА_1 є власником транспортних засобів: DAEWOO LANOS 2002 року випуску, RENAULT KADJAR 2019 року випуску. Згідно наказу № 380-ос від 12.09.2022 ОСОБА_1 звільнений з посади помічника судді, отримав компенсацію за невикористані три дні відпустки. Відповідно до довідок № 19 від 26.10.2022, № 025 від 27.10.2022 його дружина - ОСОБА_10 обіймає посаду головного бухгалтера у ТОВ "Алмі Дистрибюшн" та у ТОВ "Алмі-Фудз" та протягом квітня-вересня 2022 року отримала дохід у виді заробітної плати у розмірі 75 380,02 грн.

У судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що після звільнення з посади помічника судді, на час розгляду цього клопотання він не працевлаштований, на обліку у центрі зайнятості не перебуває.

При визначенні розміру застави, слідим суддею також враховані норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, яким внесено зміни в ч. 5 ст. 182 КПК України, ч. 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, слідчий суддя при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, застосовує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1 січня поточного року, тобто - 2481 грн.

На думку слідчого судді внесення застави у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 37 215 гривень, з урахуванням майнового стану підозрюваного та обставин вчинення кримінального правопорушення, не порушує принцип пропорційності, не є явно непомірною для нього. Проте вона є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та виконанням покладених на неї процесуальних обов`язків.

Водночас, слідчий суддя враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням доведених ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, необхідність покладення яких доведена прокурором у судовому засіданні, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із Одеської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора; повідомляти слідчого (детектива), прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_7 та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування із ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4 щодо обставин кримінального провадження № 52022000000000159 від 29.06.2022.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді застави належить задовольнити частково.

У той же час, встановлено, що 28.09.2022 у межах кримінального провадження № 52022000000000159 від 29.06.2022 ОСОБА_2 повідомлена про підозру, що підтверджується копією повідомлення про підозру. Тому, з урахуванням вимог п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, строк дії обов`язків, які будуть покладені на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, має бути визначений в межах строку досудового розслідування, тобто до 28.11.2022.

Керуючись ст. 2, 7, 9, 177, 178, 182, 193-196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Задовольнити клопотання частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 37 215 ( тридцять сім тисяч двісті п`ятнадцять) гривень.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатися із Одеської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_7 та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування із ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4 щодо обставин кримінального провадження № 52022000000000159 від 29.06.2022.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_8 .

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, у разі внесення застави, визначити до 28 листопада 2022 року.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу (слідчому), прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до детектива (слідчого), прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52022000000000159 від 29.06.2022.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_18