Документ № 107188379

Справа № 991/4530/22

Провадження 1-кс/991/4547/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_26., за участю секретаря судового засідання ОСОБА_27 прокурора ОСОБА_28., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисників ОСОБА_29. та ОСОБА_30., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_31., погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_32 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Києва, зареєстрованому та проживаючому в АДРЕСА_1, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.5 ст.27 ч.5 ст.191, ч.5 ст.27 ч.1 ст.366 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000345 від 22.05.2020,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_31., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_33 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді застави у розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1984800,00 грн, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.08.2022, на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів. На підставі п.3 ч.4 ст. 183 КПК України детектив просив не визначати розмір застави підозрюваному ОСОБА_1, у зв`язку з тим, що стосовно нього в даному кримінальному провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляд застави, проте був порушений.

Обґрунтовуючи необхідність зміни запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, детектив у клопотанні послався на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.5 ст.27 ч.5 ст.191, ч.5 ст.27 ч.1 ст.366 КК України. Зокрема злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, при цьому передбачене ч.5 ст.191 КК України кримінальне правопорушення є корупційним злочином, за яке правопорушнику має бути призначена виключно реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі, а також на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які свідчать, що підозрюваний ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

02.08.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1984800,00 грн та покладено обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

При цьому підозрюваному ОСОБА_1 було роз`яснено вимоги ч.6 ст.182 КПК України в частині обов`язку не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду.

Незважаючи на це, ОСОБА_1 не виконані вимоги ч.6 ст.182 КПК України та станом на час звернення детектива з клопотанням до суду ОСОБА_1 та його захисники не надали документів, які підтверджують внесення підозрюваним застави, натомість сторона захисту повідомила про неспроможність сплатити визначений слідчим суддею розмір застави, що за твердженням детектива вказує на неефективність застосування до нього попереднього запобіжного заходу, а також свідчить про наявність підстав для зміни застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави на більш суворий запобіжний захід, а саме на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, згідно п.3 ч.4 ст.183 КПК України.

За таких обставин, враховуючи, що застава у визначеному слідчим суддею в ухвалі від 02.08.2022 розмірі не внесена, детектив звернувся до слідчого судді із клопотанням про зміну підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави на більш суворий, а саме на тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Поряд з цим детектив на обґрунтування поданого клопотання зазначив, що застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваного, не зменшить до прийнятного рівня зазначені вище ризики.

Наявні обставини і стали підставою для звернення детектива до слідчого судді з цим клопотанням. Клопотання детективом вноситься у відповідності до положень ст.200 КПК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_34. підтримав подане детективом клопотання, просив його задовольнити в повному обсязі.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисники ОСОБА_35. та ОСОБА_36. в судовому засіданні та в письмових запереченнях просили суд відмовити в задоволенні клопотання детектива, у зв`язку з недоведеністю обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Зазначили, що стороною обвинувачення не надано жодного переконливого доказу на підтвердження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з огляду на зазначені обставини захисники та підозрюваний просили відмовити у задоволенні клопотання детектива про зміну запобіжного заходу із застави на тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 .

Поряд з цим захисник ОСОБА_36. вважав, що клопотання детектива підлягає залишенню без розгляду, оскільки з урахування того, що ОСОБА_1 застава не внесена, останній не набув статусу особи, відносно якої у кримінальному провадженні застосовано запобіжний захід у вигляді застави, тобто ухвала Вищого антикорупційного суду від 02.08.2022 в частині застосування до ОСОБА_1 застави не почала діяти, а в частині обов`язків перестала діяти 03.10.2022. А тому як стверджує захисник на час розгляду спірного клопотання до ОСОБА_1 не застосовано жодного запобіжного заходу, а тому відсутні законні процесуальні можливості зміни неіснуючого запобіжного заходу. Таким чином, на думку захисника, звернення детектива до слідчого судді з клопотанням саме про зміну запобіжного заходу у даному конкретному випадку суперечить логіці та положенням кримінального процесуального закону.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які:

1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;

2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.5 ст.191, ч.5 ст.27, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.5 ст.27, ч.1 ст. 366 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.5 ст.27, ч.1 ст.366 КК України.

За версією органу досудового розслідування кримінальні правопорушення вчинені за наступних обставин.

Так, у період з другої половини серпня 2018 по 12.03.2020, достовірно знаючи про відсутність необхідності в залученні комерційних посередників-нерезидентів для проведення робіт (надання послуг), пов`язаних із укладанням та реалізацією умов зовнішньоекономічного контракту з компанією «PT.Eska Baja Mandiri»«Infora Limited» від 2420.093.20185 № 25/80-К щодо капітального ремонту авіаційних двигунів АЛ-31Ф та виносних коробок агрегатів до літаків типу Су-27 для потреб Військово-повітряних сил Республіки Індонезія на суму 2 800 000 дол. США, у зв`язку з проведенням передконтрактної роботи працівниками ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та відповідно ненадання ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» Компанією «European commercial and industrial company s.r.o» «Triangle group incorporated» агентських послуг, пов`язаних з укладенням та подальшим виконанням контракту із компанією «PT. Eska Baja Mandiri», і відсутність підстав для перерахування грошових коштів за агентські послуги, діючи за попередньою змовою групою осіб, заступник генерального директора, а з 08.01.2020 в.о. генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_2, генеральний директор ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_3 та начальник відділу № 4 департаменту контрактної роботи № 2 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_4, шляхом зловживання службовим становищем за пособництва головного спеціаліста відділу №4 департаменту контрактної роботи № 2 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_5 та ОСОБА_1, з метою реалізації спільного злочинного умислу, вчинили усі залежні від них дії (закінчений замах) спрямовані на заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами ДП «ЛРЗ «Мотор» в сумі 488 000,00 дол. США (гривневий еквівалент 11 724 541,60 грн за курсом Національного банку України 24,0257 грн за 1 дол. США), що більш ніж у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром, які йому належать на підставі ч.2 ст.1014 ЦК України та п. 6.8.1 Договору комісії від 03.10.2018 № 25/87-Д/471ДКЕ/18 укладеного між «Укрінмаш» та ДП «ЛРЗ «Мотор», шляхом їх перерахування із рахунку ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» на користь компанії «European commercial and industrial company s.r.o» на підставі завідомо неправдивих документів - агентської угоди від 10.09.2018 № 25/3д-19 та акту про надання послуг/виконаних робіт від 15.01.2020, з метою подальшого розподілу між учасниками злочинної змови і доведення таким чином злочину до кінця, але зазначені грошові кошти не були перераховані на рахунок Компанії «European commercial and industrial company s.r.o» у зв`язку з чим злочин не був закінчений з причин, що не залежали від їх волі.

Окрім того за версією слідства ОСОБА_1 сприяв вчиненню генеральним директором ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_3 службового підроблення, а саме складанню та видачі завідомо неправдивого офіційного документа - угоди від 10.09.2018 № 25/3д-19 між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та Компанією «PT. Eska Baja Mandiri», який містив завідомо неправдиві відомості про те, що Компанія «European commercial and industrial company s.r.o» зобов`язувалася провести на території Республіки Індонезія передконтрактні переговори та сприяння ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» в укладенні зовнішньоекономічного контракту № 25/80-К від 20.09.2018 з Компанією «PT. Eska Baja Mandiri» на капітальний ремонт Виробів (авіаційних двигунів та ВКА до них).

Окрім того, ОСОБА_1, як стверджує сторона обвинувачення, сприяв вчиненню ОСОБА_2 службового підроблення, а саме складанню та видачі завідомо неправдивого офіційного документа - Акту від 15.01.2020 про надання послуг/виконаних робіт за угодою № 25/3д-19 від 10.09.2018, який містив завідомо неправдиві відомості про те, що Компанія «European commercial and industrial company s.r.o» на виконання згаданої угоди нібито провела на території Республіки Індонезія передконтрактні переговори та сприяла ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» в укладенні зовнішньоекономічного контракту № 25/80-К від 20.09.2018 з Компанією «PT. Eska Baja Mandiri» на капітальний ремонт Виробів (авіаційних двигунів та ВКА до них), загальною вартістю 2 800 000 (два мільйони вісімсот тисяч) дол. США, на підставі якого ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» планувало здійснити оплату агентської винагороди компанії «European commercial and industrial company s.r.o», шляхом перерахування грошових коштів на рахунок цієї компанії в сумі 488 000,00 дол. США (гривневий еквівалент 11 724 541,60 грн за курсом Національного банку України 24,0257 грн за 1 дол. США), які належали ДП «ЛРЗ «Мотор» на підставі ч. 2 ст. 1014 ЦК України та п. 6.8.1 Договору комісії від 03.10.2018 № 25/87-Д/471ДКЕ/18, укладеного між «Укрінмаш» та ДП «ЛРЗ «Мотор» з метою заволодіння ними за попередньою змовою групою осіб у складі генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_2, генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_3 та начальника відділу № 4 департаменту контрактної роботи № 2 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_4, шляхом зловживання службовим становищем та за сприяння головного спеціаліста відділу № 4 департаменту контрактної роботи № 2 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_5 та ОСОБА_1 з метою обернення їх на власну користь.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, тобто у сприянні вчиненню закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.1 ст.366 КК України, а саме у сприянні вчиненню складання, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

29.07.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.5 ст.27 ч.5 ст.191, ч.5 ст.27 ч.1 ст.366 КК України. Зокрема злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України відноситься до категорії особливо тяжких корупційних злочинів (частина 6 статті 12, примітка 1 статті 45 КК України).

Зазначена підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування та досліджених під час судового розгляду доказах.

02.08.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/2771/22 до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 984 800,00грн та покладено обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора у кримінальному провадженні №52020000000000345 від 22.05.2020 чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, а також свідками: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 .

Також підозрюваному ОСОБА_1 було роз`яснено вимоги ч.6 ст.182 КПК України в частині обов`язку не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду, а також те, що зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. Роз`яснено підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

Оскільки ОСОБА_1 не виконані вимоги ч.6 ст.182 КПК України та не надано документів, які підтверджують внесення підозрюваним застави, натомість повідомлено про неспроможність сплатити визначений слідчим суддею розмір застави, детектив звернувся до слідчого судді з даним клопотанням про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді застави на більш суворий запобіжний захід, а саме тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Варто додати, що під час застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу, слідчим суддею перевірялась наявність обґрунтованості підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.5 ст.27 ч.5 ст.191, ч.5 ст.27 ч.1 ст.366 КК України.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15.08.2022 було стверджено законність застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 та ухвала від 02.08.2022 залишена без зміни та набула законної сили.

За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.5 ст.27 ч.5 ст.191, ч.5 ст.27 ч.1 ст.366 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми.

При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Таким чином, дослідженими в судовому зсіданні доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів. Питання про те, чи утворюють такі дії склад злочинів та чи правильно вони кваліфіковані за ст.ст.191,366 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.

Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Зокрема, слід зауважити, що у відповідності до положень ст.200 КПК України перевіряється можливість зміни запобіжного заходу, а не його застосування чи скасування.

Водночас не беруться до уваги твердження захисника ОСОБА_30. про те, що оскільки ОСОБА_1 застава внесена не була, останній не набув статусу особи, відносно якої у кримінальному провадженні застосовано запобіжний захід у вигляді застави, тобто ухвала Вищого антикорупційного суду від 02.08.2022 в частині застосування до ОСОБА_1 застави не почала діяти, а в частині обов`язків перестала діяти 03.10.2022. Такі доводи захисника є вільним тлумаченням норм КПК України та суперечать закріпленим законодавцем положенням щодо порядку застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Поряд з цим посилання захисників на те, що на даний час перестали існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України є голослівними.

Так ухвалами слідчого судді та колегії суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду встановлено наявність ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених пунктами 1- 3 частини 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020 щодо підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (зокрема злочин передбачений ч.5 ст.191 КК України, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 передбачає покарання у виді позбавлення волі позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна). Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. При цьому, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину Кримінальним кодексом України не передбачено.

Водночас, встановлюючи існування ризику переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя враховує особу підозрюваного, його сімейний стан, спосіб життя, наявний у нього досвід перетину кордонів та можливості працевлаштування за межами території України, з огляду на наявність досвіду роботи з іноземними суб`єктами, тяжкість злочинів, у вчинення яких підозрюється особа та тяжкість покарання, яке може бути призначене у разі встановлення вини особи. До того ж вартим уваги є те, що підозрюваний є неодруженим та не має дітей. Єдиним членом родини є його матір. Таким чином слідчим суддею не було встановлено наявності у підозрюваного ОСОБА_1 родинних стосунків та міцних соціальних зав`язків, які б могли гарантувати неможливість переїзд підозрюваного за межі України. Наведені доводи свідчать, що підозрюваний ОСОБА_1 може безперешкодно залишити територію України, з метою ухилення від слідства та суд.

При вирішенні питання про наявність даного ризику слідчий суддя враховує, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі. Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Стосовно ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо існування такого ризику оскільки орган досудового розслідування на даний час продовжує здійснювати збір доказів у кримінальному провадженні, відшукувати конкретні речі та документи, що мають значення для провадження та нерозривно пов`язані із діяльністю ОСОБА_1 та інших осіб, які продовжують здійснювати трудову діяльність у ДП ДГЗІФ «Укрінмаш». Тому, враховуючи процесуальні дії та заходи, які ще належить здійснити органу досудового розслідування, ризик знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на даному етапі здійснення досудового розслідування є актуальним.

Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, слід виходити із встановленого КПК України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, а тому ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Визнаючи наявність вказаного ризику, слідчий суддя також враховує ознайомлення підозрюваного ОСОБА_1 з протоколами допиту свідків, що дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість впливу на останніх.

З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженими наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

Згідно матеріалів провадження, 02.08.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/2771/22 до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1984800,00 грн та покладено обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

При цьому підозрюваному ОСОБА_1 було роз`яснено вимоги ч.6 ст.182 КПК України в частині обов`язку не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду. Роз`яснено підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

На цей час ОСОБА_1 не виконані вимоги ч.6 ст.182 КПК України. Тобто ОСОБА_1 та його захисники не надали документи, які підтверджують внесення підозрюваним застави, натомість захист повідомив про неспроможність сплатити визначений слідчим суддею розмір застави.

Більш суворими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою, є: 1) домашній арешт 2) тримання під вартою, а більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є 1)особисте зобов`язання; 2) особиста порука.

У клопотанні детектив просив змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначив, що інші, більш м`які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (частина 1 статті 183 КПК).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та ризик незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, а також з врахуванням наведених вище характеристик кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 та вагомості встановлених ризиків, передбачених п.п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та зможе запобігти цим ризикам, оскільки ані особисте зобов`язання, про застосування якого просить захисник, ані особиста порука чи домашній арешт не відповідають тяжкості кримінальних правопорушень, у яких підозрюється особа та вагомості наданих доказів.

Отже, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 в тому числі особливо тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваним може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, вказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.

Зважаючи на викладені обставини слідчий суддя бере до уваги дані про особу підозрюваного, його вік, характеризуючі матеріали, відсутність міцних соціальних зв`язків, його майновий стан та стан здоров`я та враховуючи те, що підозрюваним не було виконано обов`язку, передбаченого ч. 6 ст. 182 КПК України, на підставі чого приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 та запобігти вказаним ризикам.

Детектив просив не визначати розмір застави підозрюваному ОСОБА_1, у зв`язку з тим, що стосовно нього в даному кримінальному провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляд застави, проте був порушений ним.

Однак слідчий суддя не погоджується з такими твердженнями детектива та вважає за потрібне визначити розмір застави підозрюваному, який буде помірним, з огляду на майновий стан підозрюваного та особисті обставини.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри, обставини вчинення кримінальних правопорушень, подані стороною захисту документи щодо підтвердження майнового стану підозрюваного, характеризуючих матеріалів, репутації, стану здоров`я.

Поряд з цим слідчий суддя приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

У зв`язку з викладеним слідчий суддя приходить до висновку про доцільність визначення застави підозрюваному ОСОБА_1 у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 496 200,00грн., тобто в межах, визначених ст.182 КПК України, та яка не є явно непомірною для підозрюваного.

Так, на думку слідчого судді застава у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 496 200,00грн. здатна забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, та при цьому не суперечить положенням ч.5 ст.182 КПК України та вимогам ст.ст.178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваної особи.

Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні), а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Стороною захисту у судовому засіданні не було спростовано необхідність їх покладення на підозрюваного та не надано слідчому судді достатніх доказів, які б перешкоджали їх покладенню.

Тому, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020 чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, а також свідками: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 .

За таких обставин клопотання детектива підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

В той же час, як вбачається з матеріалів провадження, згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.09.2022 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000345 продовжено на п`ять місяців, тобто до 26.12.2022 включно.

За наведених обставин слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення строку тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою до 26.12.2022 включно, в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 176-178, 194, 200, 309, 372, 376 КПК України слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання детектива Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_31., погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_32 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити частково.

Змінити запобіжний захід у вигляді застави, застосований до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.08.2022 у справі №991/2771/22 на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на строк до 26.12.2022 включно, в межах строку досудового розслідування.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 496 200,00грн.(чотириста дев`яносто шість тисяч двісті гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_1 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_28. та слідчого суддю Вищого антикорупційного суду.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1, наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора у кримінальному провадженні №52020000000000345 від 22.05.2020 чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, а також свідками: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 .

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Строк дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного, визначити до 26.12.2022 включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_26