Документ № 107219672

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 991/5134/21

провадження № 51-5798км21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 жовтня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 жовтня 2021 року задоволено клопотання детектива Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, погоджене прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №42015000000002833 від 25 грудня 2015 року.

Обрано ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Вирішено після затримання і не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки ОСОБА_1 до місця кримінального провадження розглянути за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід у встановленому законом порядку.

Постановляючи таку ухвалу, слідчий суддя перевірив та встановив обставини щодо набуття ОСОБА_1 статусу підозрюваного, наявність обґрунтованої підозри, наявність ризиків, заявлених стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів (статті 177, 194, 196 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а також наявність підстав для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою за відсутності підозрюваного (ч. 6 ст. 193 КПК).

Ухвалою судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 жовтня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 жовтня 2021 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42015000000002833 від 25 грудня 2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 368, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 255 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, дійшов висновку, що зазначена ухвала слідчого судді від 13 жовтня 2021 року постановлена в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, а тому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, порушення принципу єдності судової практики, просить скасувати ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду і призначити новий розгляд у Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду.

Вказує, що відмова у відкритті апеляційного провадження порушує права підозрюваного на апеляційне оскарження судового рішення, що суттєво обмежує його конституційні права та свободу, порушує право особи на справедливий суд і суперечить практиці Верховного Суду (постанова від 13 грудня 2018 року у справі № 483/1186/16-к), Європейського суду з прав людини.

Вважає, що розгляд слідчим суддею клопотання слідчого (прокурора) про обрання щодо особи запобіжного заходу у порядку, передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК, здійснюється з дотриманням загальних вимог щодо розгляду клопотання слідчого (прокурора) про застосування запобіжного заходу, і рішення слідчого судді про обрання запобіжного заходу підлягає апеляційному оскарженню в загальному порядку.

Позиції інших учасників судового провадження

Адвокат ОСОБА_6 підтримав подану касаційну скаргу.

Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про відкладення судового засідання не надходило.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Встановлене законодавством апеляційне оскарження судових рішень є складовою права кожного на судовий захист, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (рішення Конституційного Суду України від 28 квітня 2010 року №12-рп/2010). Розглядаючи положення пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що апеляційне оскарження судового рішення можливе у всіх випадках, крім тих, коли закон містить заборону на таке оскарження (рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010).

Відповідно до принципу верховенства права держава має запровадити таку процедуру апеляційного перегляду справ, яка забезпечувала б ефективність права на судовий захист на цій стадії судового провадження, зокрема давала б можливість відновлювати порушені права і свободи та максимально запобігати негативним індивідуальним наслідкам можливої судової помилки (рішення Конституційного Суду України від 23 листопада 2018 року № 10-р/2018).

Статтею 24 КПК визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому процесі.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_1, суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду дійшов висновку, що зазначена ухвала слідчого судді від 13 жовтня 2021 року постановлена в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, а тому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Однак, зазначені висновки колегія суддів Верховного Суду вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, визначено в частинах 1 та 2 ст. 309 КПК. Частиною 3 цієї статті встановлено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні.

Положенням ч. 1 ст. 193 КПК передбачено, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених ч. 6 цієї статті, яка дозволяє суду розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Зокрема, в такому випадку ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого виступає правовою підставою для подальшого затримання цієї особи за межами України

і доставки її на територію України до місця кримінального провадження.

Після затримання особи за межами України слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, готує клопотання про видачу особи в Україну, до якого серед інших документів обов`язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК).

При цьому час затримання такої особи фактично може перевищувати 30 діб

- тримання під вартою за ст. 59 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, 40 діб - тимчасовий арешт за ст. 16 Європейської конвенції про видачу правопорушників та 60 діб - строк дії ухвали про тримання під вартою за ч. 1 ст. 197 КПК.

Тобто на відміну від затриманої особи з метою приводу, яка має гарантії не пізніше

36 годин з моменту затримання бути звільненою або доставленою до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу, затримана особа на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, може бути затриманою і утримуватись під вартою протягом усього часу, необхідного для екстрадиції та доставки її до місця кримінального провадження.

Отже, обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою за процедурою, передбаченою ч. 6 ст. 193 КПК, має правовим наслідком обмеження права на свободу та особисту недоторканність, яке може бути обмежене виключно з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина, принципів справедливості, рівності та домірності (пропорційності), із забезпеченням справедливого балансу інтересів особи та суспільства, на підставі та в порядку, визначених законами України, з урахуванням актів міжнародного права, позицій Європейського суду з прав людини, за вмотивованим рішенням суду, прийнятим в порядку справедливої судової процедури (рішення Конституційного Суду України (від 13 червня 2019 року № 4-р/2019).

При постановленні ухвали суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду врахував правову позицію касаційного суду, викладену в ухвалі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 991/5913/21, згідно якої ухвала слідчого судді, постановлена в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, не може бути предметом окремого апеляційного оскарження.

Однак згідно висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 14 лютого 2022 року (справа № 991/3440/20, провадження № 5359 кмо 21) ухвала слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановлена в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, на підставі п. 2 ч. 1ст. 309 КПК може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Тому ухвала слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, постановлена в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, на підставі п. 2 ч. 1

ст. 309 цього Кодексу підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що зазначене порушення вимог кримінального процесуального закону є істотним в розумінні положень ч. 1 ст. 412 КПК, оскільки воно перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування судового рішення і призначення нового розгляду у Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, під час якого необхідно врахувати вищенаведене та ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення відповідно до вимог ст. ст. 370, 419 КПК.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 жовтня 2021 року скасувати та призначити новий розгляд в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4