Документ № 107313192

Дата засідання: 21/11/2022
Дата винесення рішення: 21/11/2022
Справа №: 991/5150/22
Провадження №: 42015000000002517
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) : Мовчан Н.В.

Справа № 991/5150/22

Провадження 1-кс/991/5170/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_25, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_26, прокурора ОСОБА_27, підозрюваної ОСОБА_1, захисника ОСОБА_28, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_29, погоджене з прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_30, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки села Нижня Кринка, міста Макіївка, Донецької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2,

яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні № 42015000000002517 від 13.11.2015,

УСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 4 962 000 грн та покласти на неї обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002517 від 13.11.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України.

31 жовтня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно повідомленої підозри, у період з 30.09.2014 до 11.02.2015 та з 24.02.2015 до 18.06.2015 на ОСОБА_1 покладено тимчасове виконання обов`язків директора Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України (далі - ДКБ МОУ), а відтак у зазначені періоди остання була наділена повноваженнями, пов`язаними із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України була службовою особою.

Перебуваючи на займаній посаді, відповідно до п. 9 Положення про Департамент капітального будівництва Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України (далі-МОУ) № 430 від 21.07.2011, ОСОБА_1 брала участь у виконанні Комплексної програми забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 2166 від 29.11.1999, і була відповідальною за цільове та ефективне використання бюджетних коштів, що спрямовуються Міністерством оборони України на капітальне будівництво, реконструкцію об`єктів житлового та іншого призначення, придбання житла.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 147 від 16.02.2011 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - Порядок № 147) (у редакції станом на 09.07.2014), бюджетні кошти спрямовуються на придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку. Бюджетні кошти використовуються, насамперед, для завершення будівництва житлових об`єктів із ступенем готовності більш як 70 відсотків, які відповідно до титулів будов (об`єктів) плануються до прийняття в експлуатацію у поточному році.

Наказом Міністерства оборони України № 346 від 02.06.2014 «Про створення конкурсної комісії Міністерства оборони України з відбору пропозицій щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України» визначено, що відповідно до Порядку № 147 і з метою забезпечення дотримання правових та економічних засад здійснення централізованих процедур із закупівель квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України, утворено конкурсну комісію Міноборони з відбору пропозицій щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України (далі - Конкурсна комісія), затверджено склад конкурсної комісії (за посадами) та Положення про конкурсну комісію.

Відповідно до складу Конкурсної комісії (за посадами), затвердженого наказом МОУ № 346 від 02.06.2014, головою конкурсної комісії за посадою визначено директора ДКБ МОУ, посаду якого на час проведення конкурсу, укладення договору та його виконання займала ОСОБА_1 .

Рішенням Конкурсної комісії - протоколом № 229/ПАЙ/1 від 28.10.2014 розпочато конкурс стосовно закупівлі квартир на умовах пайової участі у регіонах України (до 186 квартир за 6-ма лотами) та затверджено конкурсну документацію. Строк передачі квартир до 20.12.2014.

У подальшому рішенням Конкурсної комісії № 229/ПАЙ/2 затверджено зміни стосовно перерозподілу кількості квартир - до 235 квартир за 7-ма лотами (лот № 7 - Київська обл., Києво-Святошинський р-н, до 100 квартир).

На виконання рішення Конкурсної комісії - протокол № 229/ПАЙ/4 від 21.11.2014, комісією з попереднього огляду та визначення готовності квартир проведено огляд та складено Акт перевірки технічного та якісного стану квартир на відповідність вимогам ДБН та Закону України «Про регулювання у містобудуванні», які знаходяться в с. Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинського р-ну Київської обл., що запропоновані МОУ на умовах пайової участі, у тому числі, від ТОВ «Будкапіталс» (код ЄДРПОУ 38892820), відповідно до якого квартири мають 70 % готовності та можуть бути розглянуті на умовах пайової участі.

За результатом проведення конкурсу складено протокол засідання Конкурсної комісії щодо визначення переможця, акцепту конкурсних пропозицій учасників та результатів конкурсу на закупівлю квартир на умовах пайової участі у регіонах України № 229/ПАЙ/7 від 02.12.2014, переможцем конкурсу за лотом № 7 визначено ТОВ «Будкапіталс».

10 грудня 2014 року між Міністерством оборони України, в особі т.в.о. ДКБ МОУ ОСОБА_1, та ТОВ «Будкапіталс», в особі директора ОСОБА_2, укладено договір № 227/ДКБ-361П (далі - Договір), предметом якого є придбання пайовиком (ДКБ МОУ) у забудовника (ТОВ «Будкапіталс») житла на умовах пайової участі, а саме: квартир у кількості 96 шт. загальною площею 4956,84 кв.м у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 (предмет договору). Ціна Договору 34 450 038,00грн з ПДВ.

Відповідно до п. 4.2. Договору визначено такий порядок перерахування коштів пайовиком забудовнику: до 30% - попередня оплата не більше як на 3 місяці (10 335 011 грн); до 95% - після надання нотаріально засвідченої копії сертифіката відповідності або декларації про готовність об`єкта до експлуатації та підписання акта приймання-передачі житла (22 392 524,70 грн); остаточний розрахунок у розмірі 5% - з урахуванням уточненої загальної площі квартир згідно з довідкою Бюро технічної інвентаризації, передачі пайовику належних йому квартир з проведеною державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно за Державою в особі Міністерства оборони України, за обов`язкової умови, що квартири, які забудовник передає за договором, відповідають вимогам п. 2.2 Договору (1 722 501,90 грн).

Відповідно до п. 2.2 Договору характеристики предмету договору на момент передачі Пайовику визначено у Переліку опоряджувальних робіт (додаток № 4 до Договору). Квартири, які за договором забудовник зобов`язується передати пайовику, повинні відповідати санітарним нормам щодо житлових приміщень, опоряджувальні роботи виконані в повному обсязі відповідно до переліку опоряджувальних робіт та житло готове під заселення.

На виконання п. 4.2. Договору ДКБ МОУ 19.12.2014 перераховано ТОВ «Будкапіталс» попередню оплату в сумі 10 335 011,4грн.

у подальшому додатковими угодами від 25.12.2014 та від 16.03.2015 вносилися зміни до п. 4.2. Договору щодо порядку фінансування Договру у 2015 році без зміни строків передачі квартир.

Детектив зазначає, що у т.в.о. директора ДКБ МОУ ОСОБА_1, яка володіла інформацією про порядок та підстави оплати коштів за квартири, а також вимоги, яким вони повинні відповідати, не пізніше 03.03.2015 виник умисел на розтрату коштів державного бюджету України, що були виділені МОУ за бюджетною програмою КПКВ 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» для оплати за Договором, для реалізації якого залучила директора ТОВ «Будкапіталс» ОСОБА_3, який не пізніше 03.03.2015 погодився на пропозицію ОСОБА_1 та інших невстановлених службових осіб Міністерства оборони України вчинити дії, спрямовані на протиправне обернення коштів державного бюджету України на користь ТОВ «Будкапіталс».

Розуміючи, що будинок за адресою: АДРЕСА_3, та квартири в ньому не завершені будівництвом, не відповідають чинним нормативно-правовим актам та санітарним нормам щодо житлових приміщень, готових для проживання у них, та умовам Договору, на виконання вказівок ОСОБА_1 та інших невстановлених службових осіб МОУ, ОСОБА_3 у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці склав і 03.03.2015 подав до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області декларацію про готовність об`єкта до експлуатації (будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 (перейменована на АДРЕСА_3), яка 10.03.2015 зареєстрована Департаментом ДАБІ у Київській області за № КС 143150690551 (далі - Декларація), у п. 15 якої зазначив, що на об`єкті виконано всі передбачені проектною документацією згідно з ДБН, стандартами і правилами роботи, обладнання встановлено згідно з актами про його прийняття після випробовування у визначеному порядку.

16.03.2015 ОСОБА_1 на виконання попередньо узгодженого з ОСОБА_3 злочинного плану, діючи на підставі довіреності Міністра оборони України № 220/224/д від 16.03.2015, та усвідомлюючи недостовірність відомостей, викладених в Акті № 1 приймання-передачі квартир, перебуваючи у ДКБ МОУ за адресою: м. Київ, Повітрофлотський просп., 28, підписала його та завірила печаткою МОУ, внаслідок чого 96 квартир прийнято МОУ від ТОВ «Будкапіталс», чим виконано п.п. 4.3, 5.2 Договору та тим самим створила умову для безпідставного перерахування коштів для ТОВ «Будкапіталс» у розмірі 22 392 524,7грн.

У подальшому, не пізніше 06.04.2015, 10.04.2015, на підставі вказаних документів, ОСОБА_1 підписала та завірила відбитком печатки ДКБ МОУ платіжні доручення № 227/1 на суму 10 000 000 грн, № 227/11 у сумі 12 392 524,70 грн відповідно на перерахування ТОВ «Будкапіталс» призначення платежу: часткова оплата придбання житла для в/с на умовах пайової участі ... за договором від 10.12.2014 № 227/ДКБ-361П, які у подальшому виконані посадовими особами МОУ.

Незважаючи на повне виконання своїх обов`язків Міністерством оборони України за Договором від 10.12.2014 № 227/ДКБ-361П, станом на 14.09.2022, будівельні роботи з будівництва 96 квартир у житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 (перейменована на АДРЕСА_3) відповідно до Договору ТОВ «Будкапіталс» не виконані та житловий будинок не закінчений будівництвом.

Детектив стверджує, що зазначені дії ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як пособника у вчиненні кримінального правопорушення призвели до безпідставного перерахування у період з 06.04.2015 до 10.04.2015 за договором № 227/ДБК-361П від 10.12.2014 на придбання житла на умовах пайової участі за адресою: АДРЕСА_3 (з урахуванням додаткових угод) коштів державного бюджету України з рахунку МОУ на рахунок ТОВ «Будкапіталс» на загальну суму 18 660 437,25 грн (ПДВ 3 732 087,45 грн), тобто розтрати бюджетних коштів, що перебували у віданні ОСОБА_1, у результаті чого Міністерству оборони України завдано матеріальних збитків на вказану суму, що відповідно до прим. 4 до ст. 185 КК України є особливо великим розміром, оскільки у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

Також ОСОБА_1 підозрюється у видачі службовою особою завідомо неправдивого офіційного документа - Акта № 1 приймання-передачі квартир від 16.03.2015 за договором від 10.12.2014 № 227/ДБК-361П, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Детектив стверджує, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.

Необхідність застосування стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, детектив обґрунтовує, серед іншого, наявністю, встановлених під час досудового розслідування, ризиків того, що підозрювана може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Інші більш м`які запобіжні заходи не здатні запобігти таким ризикам та забезпечити виконання підозрюваною, покладених на неї процесуальних обов`язків.

Враховуючи майновий стан підозрюваної, розмір розтрати коштів державного бюджету, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, детектив дійшов висновку про нездатність застави у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, у зв`язку із чим просить визначити їй заставу у сумі 4 962 000 грн.

Також детектив просив покласти на ОСОБА_1 обов`язки передбачені абзацом першим, п. 2-5, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити. Під час розгляду клопотання надав додаткові пояснення щодо змісту та значення долучених до клопотання документів.

Захисник ОСОБА_34, з думкою якого погодилась підозрювана ОСОБА_1, у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання. Захисник зазначив, що на обґрунтування повідомленої ОСОБА_1 підозри не надано достатньо доказів; ризики, про, які детектив зазначає у клопотанні, не підтверджені. У випадку, якщо слідчий суддя дійде висновку про обгрунтованість клопотання, просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або застосувати запобіжний захід у вигляді застави у меншому розмірі, ніж запропонований стороною обвинувачення, а саме 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково з таких підстав.

Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002517 від 13.11.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України.

Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.

У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

У судовому засіданні встановлено, що 31.10.2010 ОСОБА_1 обрано депутатом Донецької обласної ради 6 скликання. 25.10.2015 та 25.10.2020 вибори депутатів Донецької обласної ради не призначалися та не проводилися, будь-яких рішень щодо дострокового припинення повноважень депутатів Донецької обласної ради 6 скликання в порядку ст. 78 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не приймалося. Тому, враховуючи вимоги ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на теперішній час повноваження ОСОБА_1 як депутата Донецької обласної ради 6 скликання не припинено і щодо неї діють гарантії, передбачені ст. 31 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Вказані обставини встановлені на підставі листа Донецької обласної ради від 17.02.2021.

31.10.2022 заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_31 у кримінальному провадженні № 42015000000002517 на виконання вимог п. 2 ч. 1 ст. 481 КПК України склав та підписав повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме: у розтраті на користь третьої особи, шляхом зловживання своїм службовим становищем, коштів державного бюджету України, що перебували у її віданні, в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, та видачі службовою особою завідомо неправдивого офіційного документа.

Цього ж дня о 16 год 20 хв на виконання доручення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (ч. 2 ст. 481 КПК України) прокурор другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_32 повідомив про підозру ОСОБА_1, вручив їй копію повідомлення про підозру і пам`ятку про процесуальні права та обов`язки, роз`яснив права підозрюваного, що підтверджується копією повідомлення про підозру та підписом підозрюваної у повідомлені про підозру.

Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_1 набула статусу підозрюваної в цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити, зокрема, такі дії:

переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні;

перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінальних правопорушень.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].

На підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_1 підозри до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, зокрема, копії: повідомлення про вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, від 06.07.2020; заяви про залучення до кримінального провадження як потерпілого від 16.07.2020; службової записки від 29.10.2021; заяви про вчинення злочину від 03.11.2015; звіту Колегії Рахункової палати України № 10-1 від 09.06.2015 про результати аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України, передбачений Міністерству оборони України на будівництво (придбання) житла для військово службовців Збройних сил України та стану реалізації рекомендацій, наданих Колегією Рахункової палати; акту перевірки технічного та якісного стану квартир від 25.11.2014; протоколів огляду від 17.12.2015; протоколу огляду місця події від 18.11.2020; протоколу огляду документів від 01.02.2022; висновків експерта: за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 23462/15-42/9285?9379/16-42 від 22.06.2016; за результатами проведення судової економічної експертизи № 34577/7520 від 27.05.2022; за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи № 7981 від 01.05.2022; декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 03.03.2015; договору № 227/ДКБ-361П від 10.12.2014 про придбання житла на умовах пайової участі за адресою: АДРЕСА_3, укладеного між ТОВ «Будкапіталс» та Міністерства оборони України із додатками до нього та додатковими угодами № 1/361П від 25.12.2014, № 2/361П від 16.03.2015, № 3/361П від 02.12.2015, № 4/361П від 23.12.2015, № 5/361П від 23.12.2016 до нього; акту приймання-передачі квартир АДРЕСА_4 від 16.03.2015; журналів реєстрації господарських операцій з 01.01.2014 по 22.06.2020, з 01.01.2014 по 22.06.2020; платіжних доручень № 227/ від 1 06.04.2015, № 227/11 від 10.04.2015, № 303/5/379 від 29.09.2016, № 303/5/726 від 23.12.2016; протоколів за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій від 18.02.2021; статуту ТОВ «Будкапіталс» (нова редакція) від 12.01.2015; наказу № 430 від 21.07.2011 про затвердження положення про Департамент капітального будівництва Міністрества оборони України; наказу № 691 від 30.09.2014 про тимчасове виконання обов`язків директора Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України ОСОБА_1 ; протоколів допиту свідка від 08.02.2021, 16.04.2021, 30.04.2021, 12.08.2021, 29.09.2021, 07.10.2021, 12.10.2021, 29.11.2021, 02.02.2022, 08.02.2022, 23.02.2022, 02.06.2022, 28.06.2022.

Із наданих матеріалів, зокрема, встановлено таке.

У період з 30.09.2014 до 11.02.2015 на ОСОБА_1 наказом Міністра оборони України № 691 від 30.09.2014 покладено тимчасове виконання обов`язків директора ДКБ МОУ та з 24.02.2015 до 18.06.2015 повторно наказом Міністра оборони України № 36П від 24.02.2015 покладено тимчасове виконання обов`язків директора ДКБ МОУ (т. 3 а.с. 112), отже, у зазначені періоди остання була наділена повноваженнями, пов`язаними із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, була службовою особою.

Відповідно до п. 4 Положення про ДКБ МОУ (т. 3 а.с. 102-111), затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.07.2011 № 430 (далі - Положення), Департамент відповідно до покладених на нього завдань: виконує функції замовника будівництва; здійснює перспективне та поточне планування будівництва (придбання) житла, реконструкції об`єктів житлового, загальновійськового та іншого призначення в рамках державної програми реформування та розвитку Збройних Сил України, Комплексної програми забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей, інших програм (планів) Міноборони, організовує їх виконання; розробляє та обґрунтовує пропозиції щодо обсягу бюджетних асигнувань на капітальне будівництво, придбання житла для військовослужбовців, готує та подає на затвердження Міністру оборони України перелік житлових об`єктів, які передбачається фінансувати за рахунок коштів відповідних бюджетних програм; здійснює розподіл лімітів асигнувань на капітальне будівництво реконструкцію) об`єктів житлового, загальновійськового та іншого призначення, оперативний облік використання коштів, своєчасне подання платіжних і підтверджуючих документів для реєстрації зобов`язань та здійснення оплати виконаних робіт (послуг, товарів) у визначені терміни за бюджетними програмами, які належать до компетенції Департаменту; здійснює керівництво, координує діяльність та в межах своєї компетенції контролює ефективність використання бюджетних коштів, майна і, підприємств та установ, що належать до сфери функціонального управління Департаменту та на які покладено виконання функції будівництва; здійснює оформлення та реєстрацію договорів підряду (на капітальне будівництво, реконструкцію), пайової участі у будівництві житла з іншими замовниками, закупівлі готового житла та інших договорів (контрактів); проводить моніторинг та супроводження виконання договорів(контрактів), предметом яких є отримання житла для військовослужбовців; здійснює контроль за виконанням будівельно-монтажних робіт; забезпечує в межах повноважень ефективне, результативне цільове використання бюджетних коштів, здійснює разом з відповідними структурними підрозділами Міноборони у встановленому законодавством контроль за раціональним управлінням фінансовими ресурсами, передбаченими для реалізації проектів, виконання програм щодо забезпечення житлом військовослужбовців.

Відповідно до п. 8 Положення директор ДКБ МОУ відповідає за: організацію діяльності та керівництво Департаментом, його до виконання завдань за функціональним призначенням, мобілізаційну підготовку, виховання, трудову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу Департаменту, а також функціонування підпорядкованих організацій, підприємств та установ; виконання завдань щодо розроблення, подання на затвердження та впровадження у Міноборони Комплексної програми забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей; цільове та ефективне використання бюджетних коштів, що спрямовуються Міноборони на капітальне будівництво, реконструкцію житлового та іншого призначення, придбання житла. Директор Департаменту несе відповідальність згідно із законодавством дії, що завдали шкоди державі.

Відповідно до п. 9 Положення директор ДКБ МОУ зобов`язаний: здійснювати керівництво роботою Департаменту, визначати пріоритети та шляхи вирішення покладених на Департамент завдань; забезпечувати якісне і своєчасне виконання особовим складом посадових інструкцій та функціональних обов`язків; забезпечувати виконання програм Міноборони щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців; контролювати ефективне використання майна організацій, підприємств, установ, функціональне управління якими він здійснює; здійснювати заходи щодо підвищення ефективності роботи Департаменту.

Відповідно до п. 10 Положення директор ДКБ МОУ має право: запитувати та одержувати в установленому порядку від структурних підрозділів Міноборони та Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів Збройних Сил України, документи і матеріали для реалізації покладених на Департамент завдань; здійснювати контроль за фінансуванням та цільовим використанням коштів, що передбачені у кошторисі Міноборони на капітальне будівництво, реконструкцію об`єктів житлового (нежитлового), загальновійськового та іншого призначення; відповідно до повноважень Департаменту створювати комісії та організовувати їх роботу.

Директор ДКБ МОУ ОСОБА_1 брала участь у виконанні Комплексної програми забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 2166 від 29.11.1999, і була відповідальною за цільове та ефективне використання бюджетних коштів, що спрямовуються Міністерством оборони України на капітальне будівництво, реконструкцію об`єктів житлового та іншого призначення, придбання житла.

10 грудня 2014 року між Міністерством оборони України (Пайовик), в особі т.в.о. директора ДКБ МОУ ОСОБА_1, та ТОВ «Будкапіталс» (Забудовник), в особі директора ОСОБА_2, укладено договір № 227/ДКБ-361П, предметом якого є придбання Пайовиком у Забудовника житла на умовах пайової участі, а саме квартир у кількості 96 шт. загальною площею 4956,84 кв. м у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 (предмет договору) (т. 2, а.с 203-209).

За умовами п. 3.1. Договору ціна квартир, які Забудовник за Договором зобовзується передати Пайовику становить 34 450 038,00грн, в т.ч. ПДВ 5 741 673,00грн.

У п. 4.2. Договору визначено такий порядок перерахування коштів Пайовиком Забудовнику :

до 30% - попередня оплата не більше як на 3 місяці (10 335 011 грн);

до 95% - після надання нотаріально засвідченої копії сертифіката відповідності або декларації про готовність об`єкта до експлуатації та підписання акта приймання-передачі житла (22 392 524,70 грн);

остаточний розрахунок у розмірі 5% - з урахуванням уточненої загальної площі квартир згідно з довідкою Бюро технічної інвентаризації, передачі пайовику належних йому квартир з проведеною державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно за Державою в особі Міністерства оборони України, за обов`язкової умови, що квартири, які забудовник передає за договором, відповідають вимогам п. 2.2 договору (1 722 501,90 грн).

Відповідно до п. 4.3, після виконання зобов`язань за Договором Пайовик та Забудовник складають двосторонній акт приймання-передачі квартир, у якому вказується сума перерахованих коштів та загальна площа переданих квартир.

За умовами п. 12.1, невід`ємними частинами цього Договору є, зокрема: адресний перелік квартир; графік фінансування; перелік опоряджувальних робіт.

МОУ, в особі т.в.о. директора ДКБ МОУ ОСОБА_1,та ТОВ «Будкапіталс», в особі директора ОСОБА_2, склали та підписали вказані додатки до договору (т. 2, а.с. 213-218).

19 грудня 2014 року на виконання п. 4.2 Договору ДКБ МОУ перераховано ТОВ «Будкапіталс» попередню оплату в сумі 10 335 011,40 грн (т. 2 а.с 196).

25 грудня 2014 року між Міністерством оборони України, в особі т.в.о. директора ДКБ МОУ ОСОБА_1, та ТОВ «Будкапіталс», в особі директора ОСОБА_2, укладено додаткову угоду № 1/360П до Договору, якою перенесено строк введення житлових будинків в експлуатацію та передачі в них квартир уповноваженому органу Пайовика до 10.03.2015, строк дії Договору встановлено до 31.12.2015 (т. 2 а.с. 219-222).

Розуміючи, що будинок за адресою: АДРЕСА_3, та квартири в ньому не завершені будівництвом, не відповідають чинним нормативно-правовим актам та санітарним нормам щодо житлових приміщень, готових для проживання у них, та умовам договору № 227/ДКБ-361П, директор ТОВ «Будкаіталс» ОСОБА_3 03.03.2015 подав до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області декларацію про готовність об`єкта до експлуатації (будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 (перейменована на АДРЕСА_3), яка 10.03.2015 зареєстрована Департаментом ДАБІ у Київській області за № КС 143150690551 (далі - Декларація), у п. 15 якої зазначив, що на об`єкті виконано всі передбачені проектною документацією згідно з ДБН, стандартами і правилами роботи, обладнання встановлено згідно з актами про його прийняття після випробовування у визначеному порядку (т. 2 а.с. 187-191).

16 березня 2015 року між МОУ, в особі т.в.о. директора ДКБ МОУ ОСОБА_1, та ТОВ «Будкапіталс», в особі директора ОСОБА_3, укладено додаткову угоду № 2/361П до Договору, якою визначено порядок фінансування Договору у 2015 році без зміни строків передачі квартир (т. 2 а.с. 223-225).

Того ж дня між МОУ, в особі т.в.о. директора ДКБ МОУ ОСОБА_1, що діяла на підставі довіреності Міністра оборони України № 220/224/д від 16.03.2015, та ТОВ «Будкапіталс», в особі директора ОСОБА_3, складено Акт № 1 приймання-передачі квартир, відповідно до якого: на виконання п. 3.4. та п. 4.3 Договору передається 96 квартир; квартири відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів (Державних будівельних норм, правил, стандартів) та санітарним нормам щодо житлових приміщень, готові для проживання в них (т. 2 а.с. 226-228).

У подальшому, 06.04.2015, 10.04.2015, на підставі вказаних документів, ОСОБА_1 підписала та завірила відбитком печатки ДКБ МОУ платіжні доручення № 227/1 на суму 10 000 000 грн, № 227/11 у сумі 12 392 524,70 грн на перерахування ТОВ «Будкапіталс» призначення платежу: часткова оплата придбання житла для в/с на умовах пайової участі ... за договором від 10.12.2014 № 227/ДКБ-361П, які у подальшому виконані посадовими особами Міністерства оборони України (т. 3 а.с 14,15).

Згідно із висновком експерта № 23462/15-42/9285?9379/16-42 від 22.06.2016 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що 96 квартир будинку АДРЕСА_3, що є предметом договору № 227/ДКБ-361п від 10.12.2014, фактично на момент обстеження не відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів (Державних будівельних норм, правил, стандартів) та санітарним нормам щодо житлових приміщень, готових для проживання в них.

Відповідно до висновку експерта № 34577/7520 від 27.05.2022 за результатами проведення судової економічної експертизи, документально підтверджується безпідставність перерахування коштів (без урахування ПДВ) від МОУ до ТОВ «Будкапіталс» на загальну суму 18 660 437, 25 грн, у тому числі, за платіжними дорученнями: № 227/1 від 06.04.2015 на суму 10 000 000 грн, № 227/1 від 10.04.2015 на суму 12 392 524, 70 грн.

За результатами проведення судової почеркознавчої експертизи встановлено, що підписи на Акті № 1 приймання-передачі квартир від 16.03.2015, платіжних дорученнях № 227/1 від 06.04.2015, № 227/1 від 10.04.2015 виконані ОСОБА_7, що підтверджується висновком експерта № 7981 від 01.05.2022.

Дослідивши зміст повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 31.10.2022, слідчий суддя дійшов висновку, що він відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, щодо змісту письмового повідомлення про підозру, визначеного ст. 277 КПК України, у ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_7, виходячи із сукупності досліджених матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_7 інкримінованих їй кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин.

Разом із цим, слідчий суддя зазначає, що на даному етапі досудового розслідування при вирішенні питання про застосування до підозрюваної особи запобіжного заходу, повноваження слідчого судді обмежуються оцінкою доказів на предмет їх переконливості щодо висновку про можливість вчинення кримінального правопорушення за конкретних обставин та конкретною особою. Отже, на даній стадії мова йде виключно про обґрунтоване припущення.

Звертаю увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів. Однак, сторона захисту жодного доказу на спростування доводів прокурора про обґрунтованість підозри не надала.

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує детектив у клопотанні.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_1 детектив послався на існування ризиків того, що вона може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень. Так, зокрема, згідно ст. 12, примітки до ст. 45 КК України, ч. 5 ст. 191 КК України класифікується, як особливо тяжкий злочин та відноситься до корупційних, що позбавляє застосування норм ст. 69, 75 КК України.

У той же час, не залишається поза увагою слідчого судді, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також роз`яснення, надані Верховним Судом у листі № 1/0/2-22 від 03.03.2022 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.

Слідчий суддя вважає слушними доводи прокурора, що скасування візового режиму з країнами Європи та відсутність обмежень щодо виїзду з України у період дії військового стану надає додаткові можливості підозрюваній з метою ухилення від досудового розслідування і суду безперешкодно залишити територію України.

Також при оцінці наявності зазначеного ризику слідчим суддею враховані доводи сторони захисту щодо наявності у ОСОБА_1 соціальних зв`язків на території Київської області, а саме: має постійне місце роботи та проживання у смт Коцюбинське.

Водночас, як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 зареєстрована у м. Жданівка, Донецької обл., яка належить до непідконтрольних територій України. Разом із цим, підозрювана у судовому засіданні повідомила, що на вказаній території проживає її мати та колишній чоловік.

Таким чином, встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Щодо існування ризику незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експерта у цьому ж кримінальному провадженні.

Слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Тобто, оскільки ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчим суддею враховано, що ОСОБА_1 займала керівні посади в Департаменті капітального будівництва Міністерства оборони України та більшість свідків, допитаних у кримінальному провадження, перебували в умовах підлеглості ОСОБА_1, протоколи їх допиту долучені до матеріалів справи.

Викладені у клопотанні обставини вчинення ОСОБА_1 за пособництва підозрюваного ОСОБА_3 та за попередньою змовою з іншими невстановленими особами кримінальних правопорушень та долучені до клопотання детектива матеріали кримінального провадження дають слідчому судді підстави вважати, що з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_1 може здійснювати вплив на свідків та іншого підозрюваного ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні, з метою зміни чи відмови від наданих ними показань.

Таким чином, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про існування ризику незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.

У той же час сторона обвинувачення у судовому засіданні не довела наявність ризику незаконно впливати на експерта у цьому кримінальному провадженні, оскільки із доданих до клопотання матеріалів встановлено, що експертизи проведено, доказів, що у кримінальному провадженні існують незавершені експертизи матеріали справи не містять та прокурор у судовому засіданні таку інформацію не повідомив.

Встановлені у судовому засіданні обставини, що ОСОБА_1 приховувала від органів досудового розслідування інформацію щодо обставин закупівлі квартир Департаментом капітального будівництва Міністерства оборони України на умовах пайової участі та щодо обставин їх огляду перед підписанням Акту № 1 приймання-передачі квартир від 16.03.2015 (т. 3 а.с. 50), підтверджують наявність існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя вважає, що прокурор у судовому засіданні та детектив у клопотанні не довели існування ризику того, що ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрювана з 2016 року не працює в Міністерстві оборони України, тому у неї відсутній доступ до документів, які стосуються укладення та виконання договору № 227/ДКБ-361П від 10.12.2014 про придбання житла на умовах пайової участі.

Оскільки стороною обвинувачення не доведена наявність ризиків незаконно впливати на експерта у цьому кримінальному провадженні та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя не враховує їх при прийнятті рішення.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є: особисте зобов`язання та особиста порука.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1, у тому числі, особливо тяжкого корупційного злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж застава.

У судовому засіданні сторона захисту посилалася на те, що ОСОБА_1 від досудового розслідування не ухиляється та не збирається цього робити, має міцні соціальні зв`язки, також просила врахувати стан здоров`я підозрюваної. Однак, зазначені відомості з урахуванням характеру та тяжкості злочинів, у вчиненні яких вона підозрюється, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені у судовому засіданні ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі судового провадження.

Тому, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави.

На переконання слідчого судді застава є одним із найефективніших запобіжних заходів, в основу якого покладено недопущення особою втрати значущих для неї активів. Державний примус у процесі застосування застави породжується саме реальною загрозою втрати заставодавцем грошей у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Свобода підозрюваного при застосуванні цього запобіжного заходу обмежується шляхом загрози майнових втрат.

На даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та зможе запобігти доведеним ризикам.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення клопотання сторони захисту про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Щодо розміру застави.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

У клопотанні детектив просить визначити заставу з урахуванням абз. 2 п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 962 000 гривень, обґрунтовуючи такий розмір тяжкістю вчинених кримінальних правопорушень та розміром розтрати коштів державного бюджету, даними про особу підозрюваної, майновим станом підозрюваної.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави, слідим суддею враховані норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, яким внесено зміни в ч. 5 ст. 182 КПК України, ч. 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, слідчий суддя при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, застосовує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1 січня поточного року, тобто - 2481 грн.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Використання законодавцем терміну «у виключних випадках», по суті, є оціночним критерієм щодо здатності або нездатності забезпечити виконання обов`язків підозрюваним та, оскільки законодавцем не визначено чітких критеріїв обрання розміру застави у виключних випадках, визначення її грошового еквіваленту відбувається відповідно до внутрішнього переконання слідчого судді.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки та не була завідомо непомірною для підозрюваного, що призведе до неможливості виконання застави.

Так, при визначенні розміру застави слідчий суддя враховує роль ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, а також майновий стан підозрюваної.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 на праві власності належать квартири за адресами: АДРЕСА_5 ( вартість придбання станом на 17.10.2017 становила 506912 грн) та кв. 77 ( вартість придбання станом на 14.06.2016 становила 398560 грн), а також АДРЕСА_6 ( вартість придбання станом на 03.04.2019 становила 341 520 грн) та кв. 23 ( вартість придбання станом на 27.03.2019 становила 398560 грн). що підтверджується протоколом огляду від 18.10.2022 (т. 3 а.с. 260-294).

Також ОСОБА_1 є власником транспортних засобів: Chevrolet, д.н.з. НОМЕР_1, 2007 року випуску, та Hyundai i30, д.н.з. НОМЕР_2, 2016 року випуску, що підтверджується відомостями з реєстраційних карток ТЗ (т. 3 а.с. 295-297).

Встановлено, що ОСОБА_1, обіймаючи посаду директора в ТОВ «Управлінська компанія Коцюбинське», отримувала дохід у вигляді заробітної плати у 2020 році - 435447,90 грн, у 2021 році - 586485,69 грн, у 2022 році - 510955,04 грн (згідно наданих стороною захисту довідок № ЖК000-000035 від 01.11.2022, № ЖК000-000036 від 01.11.2022).

Також слідчий суддя враховує пояснення підозрюваної, що вона з чоловіком розлучена, на утриманні неповнолітніх осіб не має. Син повнолітній, проживає окремо. Також враховує характеристику з місця роботи, стан здоров`я підозрюваної.

Встановлені обставини свідчать про можливість внесення підозрюваною застави в розмірі, що перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому за результатом дослідження сукупності усіх обставин у даному кримінальному провадженні слідчий суддя дійшов висновку, що застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання покладених на ОСОБА_1 обов`язків, а застава у сумі 4 962 000 гривень, яку пропонує сторона обвинувачення, може бути непомірною для підозрюваної.

Тому, слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі 850 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 108 850 гривень. Саме такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваної, на думку слідчого судді, розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами цього кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку ОСОБА_1, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваної.

Зважаючи на встановлені у судовому засіданні ризики того, що підозрювана ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану, у разі внесення застави, обов`язки, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, та доведені прокурором у судовому засіданні, а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із смт Коцюбинське, Бучанського р-ну, Київської обл. без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із підозрюваним ОСОБА_3, свідками: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 щодо обставин кримінального провадження № 42015000000002517 від 13.11.2015; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну

Разом з цим, слідчий суддя вважає не доведеною необхідність покладення на підозрювану обов`язку, про який детектив просив у клопотанні, а саме: утриматись від відвідування приміщень, що використовуються Міністерством оборони України.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави належить задовольнити частково.

Враховуючи вимоги ч. 7 ст. 194, п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, наявні підстави для визначення строку дії обов`язків, які будуть покладені на підозрювану ОСОБА_1 у разі внесення застави, до 31.12.2022, тобто в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст. 2, 7, 9, 177, 178, 182, 193-196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 850 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 108 850 (два мільйони сто вісім тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатися із смт Коцюбинське, Бучанського р-ну, Київської обл. без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із підозрюваним ОСОБА_3, свідками: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 щодо обставин кримінального провадження № 42015000000002517 від 13.11.2015;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застава може бути внесена підозрюваною, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_3 .

Строк дії обов`язків, покладених на підозрювану, у разі внесення застави, визначити до 31 грудня 2022 року.

Роз`яснити підозрюваній, що вона не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу (слідчому), прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваній та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана будучи належним чином повідомленою, не з`явиться за викликом до детектива (слідчого), прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42015000000002517 від 13.11.2015.

Копію ухвали вручити підозрюваній негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_33